Барселонський субдіалект

Барсело́нський субдіале́кт центральнокатала́нського діале́кту катала́нської мо́ви (кат. català barceloní) — субдіалект каталанської мови яким говорять у Барселоні та околицях міста. Цей субдіалект є частиною центральнокаталанського діалекту, який входить до східних говорів каталанської мови.

Розташування району (кумарки) Барсалунес, де говорять барселонським субдіалектом, на мапі Каталонії

Сучасний діалект міста (Алґе), яке розташоване на о-ві Сицилія в Італії, походить від барселонського субдіалекту.

У дослідженні «Interrogatives absolutes al barceloní i al tarragoní» (див. посилання) для позначення барселонського субдіалекту вживається скорочення «BCN».

Основа літературної мови

Хоча часто стверджується, що основою літературної каталанської мови став діалект Барселони, — це не зовсім правильно. Лінгвіст (Пумпеу Фабра), який народився і мешкав у містечку Ґрасія поблизу Барселони (зараз кілька міських кварталів поблизу проїзду Ґрасія в Барселоні), під час кодифікації каталанської мови взяв за основу усі центральнокаталанські субдіалекти, а не власне барселонський.

Іспанізація

Протягом XX ст. з усіх говорів каталанської мови барселонський субдіалект можливо найбільше постраждав від іспанізації, оскільки найбільша іміграція іспаномовців до каталанських країн йшла саме до Барселони та прилеглих міст і містечок. У Барселоні виникли досить значні групи каталаномовців, мовлення яких містить велику кількість іспанських слів, звуки, не характерні літературній каталанській мові тощо.

Власні риси барселонського субдіалекту

Вокалізм та консонантизм

Як і інші субдіалекти центральнокаталанського діалекту, у барселонському субдіалекті 8 голосних, 3 ненаголошених та 7 наголошених. Субдіалект відрізняється від інших субдіалектів центральнокаталанського діалекту:

• Чіткішою різницею між відкритим [ɔ] та закритим [o];
• Чіткішлю різницею між відкритим [ɛ] та закритим [e];
• Тенденцією вимовляти звук [ɐ] замість нейтрального [ə], що пояснюється впливом іспанської мови протягом багатьох поколінь барселонців;
• Знакненням початкової ненаголошеної голосної: déu замість adéu, na замість anar, ver замість haver, особливо після слова "per": per'qui, per'xo, per'bans;
• Зникнення ненаголошеного голосного [ə] між пропивною та r: b'renar замість berenar, t'ronja замість taronja, T'resa замість Teresa;
• Відсутність переходу ненаголошеного [o] в [u] у словах, що є скороченнями: foto ['foto], moto ['mo.to];
• Перехід [e] в [ə] у буквосполученні "eo": geòleg [ʒə'ɔlek];
• Відсутність нейтралізації e у словах, що закінчуються на -ase: classe ['kła.se], base ['ba.ze], fase ['fa.ze];
• Виникнення висхідних дифтонгів: família [fə'mi.łjə] замість [fə'mi.łi.ə].

Щодо консонантизму спостерігаються такі відмінності:

• Соноризація ss у закінченні -ssió: pressió [prə'zjo] замість [prə.si'o], discussió [dis.ku'zjo] замість [dis.ku.si'o];
• Тенденція до переходу [ʎ] в [j] або [i] (під впливом іспанської мови);
• Тенденція до переходу фонеми [ʤ] у [ʧ]: metge ['me.ʧə], platja ['pla.ʧɐ];
• Вимова початкового x як [ʧ] (кат. apitxament): xarop [ʧɐˈɾɔp], Xavier [ʧɐˈβje];
• Вимова x у буквосполученні ex- як [dz] замість літературного [gz]: edzèrcit замість exèrcit, edzercici замість exercici (також розмовні варіанти eksèrcit, eixercit або ejèrcit).

Лексика

У лексиці носіями субдіалекту вживаються регіоналізми:

• aleshores замість llavors;
• be замість xai;
• tomàquet замість tomata «помідор»;
• brossa замість escombraries «сумка»;
• дієслівні форми інфінітиву tindre, vindre, caldre замість tenir, venir, caler «мати», «приходити», «мати потребу»;
• вульгаризми tencar замість tancar, halar замість menjar «їсти».

Синтаксис

У синтаксисі вживаються такі специфічні форми:

• У наказовому способі закінчення -eixa замість нормативного -eix: serveixa, reuneixa;
• Форми vem та veu замість vam/vàrem та vau/vàreu: vem fer, veu anar;
• Форма "hets" замість "has": "Com ho hets fet?" замість "Com ho has fet?";
• (Герундій) з вставним -g-: somriguent замість somrient, poguent замість podent;
• Деякі нестандартні словоформи: coneixo замість conec, apareixo замість aparec, digue'm замість digues-me, donc та dongui замість dono та doni, aveure замість haver-hi, sapigut замість sabut, érets замість eres, fagi замість faci;
• Займенник lis або els hi замість els;
• Займенники ens та us es вимовляються [ən.zə] та [u.zə] перед s: "ens e surt això", "Què us e sembla?";
• Вимова [nən] займенника en: N'en tens? (вважається вульгаризмом);
• Відсутність льєзону для займенника en: "ens en anem?" замість "ens n'anem?";
• Заміна формами "-nos-en" та "-us-en" літературної форми "-se'n": anem-se'n a dutxar", "feu-se'n tantes com vulgueu";
• У виразі «мене звати», де вживається дієслово "dir", займенник приймає повну форму: "Com te dius?" "Com me dic?" замість нормативного "Com et dius?" "Com em dic?";
• Як артиклі перед іменами найчастіше використовуються el/la замість нормативних en/la, які є основними в інших районах, де говорять центральнокаталанським діалектом.

Див. також

• Діалекти каталанської мови
• Каталанська мова
• Валенсійська мова

Західна група Північно-західний діалект Рібагорський субдіалект (Пальяський субдіалект) (Льєйдський субдіалект) (Північноваленсійський (ебрський або валенсійський перехідний) діалект) (Валенсійський перехідний (або каталанський туртозький) субдіалект) (Кастельйоський (або власне північноваленсійський) субдіалект) Валенсійський (південнокаталанський) діалект (Субдіалект (діалект) апічат або центральноваленсійський субдіалект (діалект)) (Південноваленсійський субдіалект (діалект)) (на його основі створено валенсійську мову у відповідності до норми «AVL», що регулюється («Валенсійською мовною академією»)) (Алаканський субдіалект (діалект)) (Мальоркський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера)

Східна група (Північнокаталанський (русільйонський) діалект) (Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі)) Центральнокаталанський або центральний діалект (на його основі створено літературну каталанську мову у відповідності до норми «IEC», що регулюється «Інститутом каталонських студій») (Субдіалект салат) Барселонський субдіалект (Таррагонський субдіалект) Субдіалект шіпелья (Північний перехідний субдіалект) Балеарський (острівний) діалект (Алґерський діалект)

Примітки

1. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
2. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.

Посилання

• Proyecto AMPER: Estudio contrastivo de frases interrogativas sin expansión del barceloní y del tarragoní^{[недоступне посилання з лютого 2019]}. Ana Fernández Planas, Eugenio Martínez Celdrán, Carlos Van Oosterzee, Valeria Salcioli Guidi, Joan Castellví Vives, Dorota Szmidt Sierykow. Universitat de Barcelona. (ісп.)
• Fernández Planas, Ana M., Eugenio Martínez-Celdrán, Josefina Carrera Sabaté, Carlos van Osterzee, Valeria Salcioli Guidi, Joan Castellví i Dorota Szmidt. 2004. Interrogatives absolutes al barceloní i al tarragoní (estudi contrastiu)^{[недоступне посилання з лютого 2019]}. Estudios de Fonética Experimental XIII. 129-155. (кат.)
• У статті використано матеріали зі статті Català barceloní у каталаномовній Вікіпедії.