Балеа́рський діале́кт або острівни́й діале́кт (кат. català balear) — діалект каталанської мови, поширений на Балеарських островах (острови Мальорка, Менорка та Ібіца). Цей діалект входить до групи східних діалектів каталанської мови.
Балеарський діалект | |
---|---|
кат. català balear | |
Поширення діалекту на мапі каталанських країн | |
Поширена в | Балеарські острови |
Регіон | Балеарські острови |
Носії | 746,792 |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Регулює | Інститут каталонських студій |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ca |
ISO 639-2 | cat |
Каталанською мовою на Балеарських островах говорять 746,792 осіб, що становить 87,6 % населення.
Субдіалекти балеарського діалекту
Балеарський діалект налічує три субдіалекти — мальоркський (о-в Мальорка), меноркський (о-в Менорка) та айбіський (о-в Ібіца).
Походження діалекту
Основу сучасного населення Балеарських островів склали каталаномовні переселенці з сучасних кумарок Алт-Ампурда та Баш-Ампурда, а також з Русільйону. Балеарський діалект зберігає деякі риси говорів цих районів.
Фонетика
- Наголошені голосні
- Перехід у нейтральний [ə] наголошеного e, що походить з закритого латинського e (раніше ця риса була притаманна усім східнокаталанським діалектам): tauleta [təwˈlətə], vermell [vərˈməj]. На частині острова Менорка, маленькій частині острова Ібіца та у невеликому регіоні на острові Мальорка найтральний наголошений [ə] переходить у відкрите [ɛ].
- У групі дієслово + слабкий займенник наголос переходить на займенник (за виключенням айбіського субдіалекту), наприклад comprar-ne вимовляється [komprər'nə] або [komprən'nə].
- Ненаголошені голосні
- Зникнення a у словах, де наголос ставиться не за загальними правилами (тобто там, де наголос позначається на письмі), якщо ці слова закінчуються на ia: glòria [ˈglɔɾi] (на більшій частині Мальорки).
- Стягнення груп gua та qua до go та ko, якщо на них не падає наголос (та у будь-якій позиції на Ібіці): aigo, llengo, colque тощо.
- У мальоркському субдіалекті ненаголошене o не переходить в u. У муніципалітеті Солья (кат. Sóller), у меноркському та айбіському субдіалектах ненаголошене o переходить в u, як і в решті східнокаталанських діалектів. У частині Мальорки o переходить в u, якщо у наступному складі є [i] або [u] (conill, comú).
- Приголосні
- У балеарському діалекті фіксується «йодизація», тобто перехід [λ] в [j]: cella [ˈsəjə], tallar [təˈja].
- Відсутнє явище «бетацизму», тобто v не переходить у b.
- Кінцеве r вимовляється лише в деяких словах: per, pur, sor та неологізмах.
- У мальоркському та меноркському субдіалектах фіксуються численні випадки асиміляції приголосних, наприклад cap moix вимовляється cam moix.
Морфологія та синтаксис
- Широко вживається артикль «салат»: es, sa, ses, s'. У деяких субдіалектах артикль чоловічого роду es вживається у формі so після amb. Не зважаючи на це, у деяких сталих виразах вживаються нормативні артиклі el та la: la mar, el bisbe, el Barça, la setmana que ve тощо (у деяких муніципалітетах артикль «салат» вживається завжди, наприклад у Сольї (кат. Sóller) кажуть es carrer de sa mar. У муніципалітеті Пульєнса (кат. Pollença) артикль «салат» не вживають.
- Артиклі en, n' (перед голосною) та na вживаються перед власними іменами.
- Фіксується випадіння кінцевого -o у дієсловах першої особи однини.
- Дієслова першої дієвідміни (на -ar) мають закінчення, що відрізняються від парадигми у літературній мові (у першій та другій особах множини — cantam i cantau, imperfet de subjuntiu — cantàs, cantassis або cantasses тощо).
- Порядок слабких займенників перед дієсловом змінюється у комбінації двох займенників: la me dóna, el se menja замість me la dóna, se'l menja, однак me'n dóna та se'n menja.
Лексика
- Регіоналізми
- al·lot (замість noi — «хлопець»), ca або cus, cussa (замість gos, gossa — «пес»), moix (замість gat — «кіт»), cercar, besada, brossat (замість mató — «білий сир»), capell (замість barret) тощо.
- Варіанти літературної норми
- cotxo (у літературній мові вживаніше cotxe — «авто, машина»), sebre (saber — «знати»), veïnat (veí — «сусіда»).
Балеарський діалект як окрема романська мова
Дехто вважає, що каталанська мова, якою говорять на Балеарських островах, є окремою мовою (самоназва — балеарська мова, «са лє́нґо балеа́», кат. Sa Llengo Baléà). Зокрема існує маловпливова «Академія балеарської мови» (кат. S'Academia de sa Llengo Baléà), яка взяла на себе функції регулювання мови. Окремішність мови островів від каталанської мови не визнається ані урядом Балеарських островів, ані більшістю філологів-романістів.
Див. також
Західна група
| Східна група
|
Примітки
- Població segons grau de coneixement de la llengua catalana, gènere i grup d'edat. Illes i Palma [ 1 січня 2006 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
- Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.
Посилання
- The importance of being Onset [ 24 липня 2015 у Wayback Machine.]. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balea rskij diale kt abo ostrivni j diale kt kat catala balear dialekt katalanskoyi movi poshirenij na Balearskih ostrovah ostrovi Malorka Menorka ta Ibica Cej dialekt vhodit do grupi shidnih dialektiv katalanskoyi movi Balearskij dialektkat catala balearPoshirennya dialektu na mapi katalanskih krayinPoshirena v Balearski ostroviRegion Balearski ostroviNosiyi 746 792Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Romanska grupaZahidnoromanska pidgrupaGallo iberijska pidgrupaOksitano romanska pidgrupaKatalanskaShidnokatalanski dialekti katalanskoyi movi dd dd dd dd dd Oficijnij statusRegulyuye Institut katalonskih studijKodi moviISO 639 1 caISO 639 2 cat Katalanskoyu movoyu na Balearskih ostrovah govoryat 746 792 osib sho stanovit 87 6 naselennya Subdialekti balearskogo dialektuBalearskij dialekt nalichuye tri subdialekti malorkskij o v Malorka menorkskij o v Menorka ta ajbiskij o v Ibica Pohodzhennya dialektuOsnovu suchasnogo naselennya Balearskih ostroviv sklali katalanomovni pereselenci z suchasnih kumarok Alt Ampurda ta Bash Ampurda a takozh z Rusiljonu Balearskij dialekt zberigaye deyaki risi govoriv cih rajoniv FonetikaNagolosheni golosni Perehid u nejtralnij e nagoloshenogo e sho pohodit z zakritogo latinskogo e ranishe cya risa bula pritamanna usim shidnokatalanskim dialektam tauleta tewˈlete vermell verˈmej Na chastini ostrova Menorka malenkij chastini ostrova Ibica ta u nevelikomu regioni na ostrovi Malorka najtralnij nagoloshenij e perehodit u vidkrite ɛ U grupi diyeslovo slabkij zajmennik nagolos perehodit na zajmennik za viklyuchennyam ajbiskogo subdialektu napriklad comprar ne vimovlyayetsya komprer ne abo kompren ne Nenagolosheni golosni Zniknennya a u slovah de nagolos stavitsya ne za zagalnimi pravilami tobto tam de nagolos poznachayetsya na pismi yaksho ci slova zakinchuyutsya na ia gloria ˈglɔɾi na bilshij chastini Malorki Styagnennya grup gua ta qua do go ta ko yaksho na nih ne padaye nagolos ta u bud yakij poziciyi na Ibici aigo llengo colque tosho U malorkskomu subdialekti nenagoloshene o ne perehodit v u U municipaliteti Solya kat Soller u menorkskomu ta ajbiskomu subdialektah nenagoloshene o perehodit v u yak i v reshti shidnokatalanskih dialektiv U chastini Malorki o perehodit v u yaksho u nastupnomu skladi ye i abo u conill comu Prigolosni U balearskomu dialekti fiksuyetsya jodizaciya tobto perehid l v j cella ˈseje tallar teˈja Vidsutnye yavishe betacizmu tobto v ne perehodit u b Kinceve r vimovlyayetsya lishe v deyakih slovah per pur sor ta neologizmah U malorkskomu ta menorkskomu subdialektah fiksuyutsya chislenni vipadki asimilyaciyi prigolosnih napriklad cap moix vimovlyayetsya cam moix Morfologiya ta sintaksisShiroko vzhivayetsya artikl salat es sa ses s U deyakih subdialektah artikl cholovichogo rodu es vzhivayetsya u formi so pislya amb Ne zvazhayuchi na ce u deyakih stalih virazah vzhivayutsya normativni artikli el ta la la mar el bisbe el Barca la setmana que ve tosho u deyakih municipalitetah artikl salat vzhivayetsya zavzhdi napriklad u Solyi kat Soller kazhut es carrer de sa mar U municipaliteti Pulyensa kat Pollenca artikl salat ne vzhivayut Artikli en n pered golosnoyu ta na vzhivayutsya pered vlasnimi imenami Fiksuyetsya vipadinnya kincevogo o u diyeslovah pershoyi osobi odnini Diyeslova pershoyi diyevidmini na ar mayut zakinchennya sho vidriznyayutsya vid paradigmi u literaturnij movi u pershij ta drugij osobah mnozhini cantam i cantau imperfet de subjuntiu cantas cantassis abo cantasses tosho Poryadok slabkih zajmennikiv pered diyeslovom zminyuyetsya u kombinaciyi dvoh zajmennikiv la me dona el se menja zamist me la dona se l menja odnak me n dona ta se n menja LeksikaRegionalizmi al lot zamist noi hlopec ca abo cus cussa zamist gos gossa pes moix zamist gat kit cercar besada brossat zamist mato bilij sir capell zamist barret tosho Varianti literaturnoyi normi cotxo u literaturnij movi vzhivanishe cotxe avto mashina sebre saber znati veinat vei susida Balearskij dialekt yak okrema romanska movaDehto vvazhaye sho katalanska mova yakoyu govoryat na Balearskih ostrovah ye okremoyu movoyu samonazva balearska mova sa lye ngo balea kat Sa Llengo Balea Zokrema isnuye malovplivova Akademiya balearskoyi movi kat S Academia de sa Llengo Balea yaka vzyala na sebe funkciyi regulyuvannya movi Okremishnist movi ostroviv vid katalanskoyi movi ne viznayetsya ani uryadom Balearskih ostroviv ani bilshistyu filologiv romanistiv Div takozhDialekti katalanskoyi movi Katalanska mova Valensijska mova Zahidna grupa Pivnichno zahidnij dialekt Ribagorskij subdialekt Palyaskij subdialekt Lyejdskij subdialekt Pivnichnovalensijskij ebrskij abo valensijskij perehidnij dialekt Valensijskij perehidnij abo katalanskij turtozkij subdialekt Kasteljoskij abo vlasne pivnichnovalensijskij subdialekt Valensijskij pivdennokatalanskij dialekt Subdialekt dialekt apichat abo centralnovalensijskij subdialekt dialekt Pivdennovalensijskij subdialekt dialekt na jogo osnovi stvoreno valensijsku movu u vidpovidnosti do normi AVL sho regulyuyetsya Valensijskoyu movnoyu akademiyeyu Alakanskij subdialekt dialekt Malorkskij subdialekt dialekt u municipalitetah Tarbena ta La Val de Galinera Shidna grupa Pivnichnokatalanskij rusiljonskij dialekt Kapsijskij subdialekt subdialekt Kapsi Centralnokatalanskij abo centralnij dialekt na jogo osnovi stvoreno literaturnu katalansku movu u vidpovidnosti do normi IEC sho regulyuyetsya Institutom katalonskih studij Subdialekt salat Barselonskij subdialekt Tarragonskij subdialekt Subdialekt shipelya Pivnichnij perehidnij subdialekt Balearskij ostrivnij dialekt Algerskij dialektPrimitkiPoblacio segons grau de coneixement de la llengua catalana genere i grup d edat Illes i Palma 1 sichnya 2006 u Wayback Machine kat Inodi klasifikuyetsya yak subdialekt pivnichno zahidnogo dialektu Inodi klasifikuyetsya yak subdialekt valensijskogo pivdennokatalanskogo dialektu PosilannyaPortal Kataloniya The importance of being Onset 24 lipnya 2015 u Wayback Machine angl