Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Руссільйо́н (кат. Rosselló или Catalunya del Nord, фр. Roussillon, ісп. Rosellón) — історичний регіон та історична провінція Франції між Піренеями та Середземним морем. У Середньовіччі на території регіону розташовувалось Руссільйонське, Конфланське, Сарданське та ще декілька історичних графств Каталонії, які довго були предметом суперечок між Арагонською Короною та Французьким королівством. Відповідає території сучасного французького департамента Східні Піренеї. Історично Руссільйон включав 5 комарок (районів) Каталонії: Альта-Сарданья, Валеспір, Капсір, Конфлан і Руссільйон. Головне місто — Перпіньян.
| Руссільйон | |||
|---|---|---|---|
| — Історична провінція Франції — | |||
| |||
| Країна | Франція | ||
| Департамент | Східні Піренеї | ||
| Головне місто | Перпіньян | ||
| Площа | |||
| - Повна | 3600 км² | ||
| Населення | |||
| - Усього | 450 000 | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
 | |||
Історія
Стародавніми жителями Руссільйону було плем'я ; головне їхнє місто, Русцино, було зруйноване норманами 859 року. В римську епоху Руссільйон входив до складу провінції Нарбонська Галлія; у V столітті Руссільйоном заволоділи вестготи, у 720 році — сарацини, у 759 році — франки.
З часів Карла Великого в регіоні було засноване Руссільйонське графство, що входило до складу Іспанської марки, а близько 900 року стало незалежним. З XI століття Руссільйон перебував у васальній залежності від Барселонського графства. 1172 року, після смерті останнього незалежного графа Руссільйона, Херардо II, графство перейшло у спадок до графа Барселонського Альфонсо II, що одночасно був королем Арагону.
Вдале розташування перетворило місто Перпіньян на торгову столицю всього Піренейського краю. Після угоди в Корбейлі (1258) король Франції Людовик IX відмовився від зазіхань на Руссільйон. Хайме I Арагонський 1276 року включив Руссільйон до складу Майорканського королівства, а в 1344 році Педро IV знову передав Руссільйон до складу Каталонського князівства, що постало на місці Барселонського графства.
1463 року, скориставшись проханням короля Арагону про придушення повстання в Каталонії, французи захопили Руссільйон. 1493 року було підписано Барселонську угоду, за якою король Франції Карл VIII повернув графство королю Арагону і графу Барселонському Фернандо II Католику.
У володінні Іспанії Руссільйон залишався до 1642 року, коли в результаті втручання короля Людовика XIII до нового повстання у Каталонії область була зайнята французькими військами. За Піренейським миром (1659 року) Руссільйон був остаточно приєднаний до Франції.
У наступні п'ятдесят років Людовик XIV докладав зусиль, щоб забезпечити політичну прихильність своїх нових підданих і змінити їхню культурну ідентичність. Він досяг успіху в першому, але зазнав невдачі в другому. За межами столиці Перпіньяна, Руссільйон залишався виразно каталонським за поглядами та культурою до кінця XIX століття, коли індустріалізація почала замінювати каталонську ідентичність французькою.
Під час Французької революції «старорежимна» провінція Руссільйон була ліквідована, а замість неї було створено новий департамент Східні Піренеї. Цей департамент приблизно відповідає старому Руссільйону, з додаванням комарки Фенуйєдес. Східні Піренеї — це назва, під якою цей департамент офіційно відомий у Франції. Стара назва Руссільйон стала складовою назви французького регіону Лангедок-Руссільйон.
Термін «Північна Каталонія»
Термін «Північна Каталонія» (кат. Catalunya del Nord або Catalunya Nord, фр. Catalogne Nord) був введений у 1930-х каталонським націоналістом [es]. Цей термін зазвичай використовується в іспанській Каталонії та деякими французькими прихильниками каталонізму для позначення території на північ від Піренеїв, де розмовляють каталонською мовою і яку Іспанія поступилася Франції у 1659, відповідно до умов Піренейського миру. Територія, що позначається цим терміном, за невеликим доповненням відповідає нинішньому французькому департаменту Східні Піренеї та території історичного Руссільйону.
Історично на цій території розміщувалось Руссільйонське графство, що включало 5 комарок (районів) Каталонії: Альта-Серданья, Валеспір, Капсір, Конфлан і Руссільйон.
Назва «Північна Каталонія» використовується у Франції менше, ніж «Руссильон». Перший термін систематично використовується каталонськими націоналістами, які використовують його як підтвердження зв'язку території з іспанською Каталонією. Щодо цього регіону також використовуються терміни «Каталонські землі», «Французька Каталонія» або «Каталонські Піренеї».
Офіційне визнання назви «Північна Каталонія» відбулося на сесії [fr] 10 грудня 2007, де було схвалено «Лист на користь каталонської мови», в преамбулі якої говориться: «Каталанська мова народилася більше тисячі років тому, є однією з стовпів нашої ідентичності, спадщини та багатства департаменту Східні Піренеї (Північна Каталонія)».
Оскільки на території Східних Піренеїв, як частини Франції, єдиною офіційною мовою є французька, каталанська мова знаходиться тут у небезпечній ситуації: нею розмовляють лише в сільській місцевості, і передача мови в сім'ях була перервана протягом тридцяти років. У 2009 році тільки 13,9 % учнів початкових або середніх шкіл департаменту навчалися каталанською мовою.
Див. також
Посилання
- Руссільйон в Каталанській енциклопедії [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія Руссільйона (фр.) [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- Помимо каталонцев, его используют в местных СМИ и различные общественные организации: социальные, культурные, туристические, исторические и т. Д.
- Например, в названии «Природный парк Каталанских Пиренеев»
- на веб-сайте
- Ferrando Francés, Miquel Nicolàs. Història de la llengua catalana // Editorial UOC. — 2011. — 29 de juny. — P. 452—453. — ISSN 978-84-9788-380-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Russiljon znachennya Russiljo n kat Rossello ili Catalunya del Nord fr Roussillon isp Rosellon istorichnij region ta istorichna provinciya Franciyi mizh Pireneyami ta Seredzemnim morem U Serednovichchi na teritoriyi regionu roztashovuvalos Russiljonske Konflanske Sardanske ta she dekilka istorichnih grafstv Kataloniyi yaki dovgo buli predmetom superechok mizh Aragonskoyu Koronoyu ta Francuzkim korolivstvom Vidpovidaye teritoriyi suchasnogo francuzkogo departamenta Shidni Pireneyi Istorichno Russiljon vklyuchav 5 komarok rajoniv Kataloniyi Alta Sardanya Valespir Kapsir Konflan i Russiljon Golovne misto Perpinyan Russiljon fr Roussillon kat Rossello isp Rosellon Istorichna provinciya Franciyi Prapor Gerb KrayinaFranciyaDepartamentShidni Pireneyi Golovne misto Perpinyan Plosha Povna 3600 km Naselennya Usogo 450 000 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Roztashuvannya suchasnogo francuzkogo departamentu Shidni Pireneyi Roztashuvannya suchasnogo francuzkogo departamentu Shidni Pireneyi IstoriyaDokladnishe Russiljonske grafstvo Vid z Russiljona na goru Kanigu Starodavnimi zhitelyami Russiljonu bulo plem ya golovne yihnye misto Ruscino bulo zrujnovane normanami 859 roku V rimsku epohu Russiljon vhodiv do skladu provinciyi Narbonska Galliya u V stolitti Russiljonom zavolodili vestgoti u 720 roci saracini u 759 roci franki Z chasiv Karla Velikogo v regioni bulo zasnovane Russiljonske grafstvo sho vhodilo do skladu Ispanskoyi marki a blizko 900 roku stalo nezalezhnim Z XI stolittya Russiljon perebuvav u vasalnij zalezhnosti vid Barselonskogo grafstva 1172 roku pislya smerti ostannogo nezalezhnogo grafa Russiljona Herardo II grafstvo perejshlo u spadok do grafa Barselonskogo Alfonso II sho odnochasno buv korolem Aragonu Vdale roztashuvannya peretvorilo misto Perpinyan na torgovu stolicyu vsogo Pirenejskogo krayu Pislya ugodi v Korbejli 1258 korol Franciyi Lyudovik IX vidmovivsya vid zazihan na Russiljon Hajme I Aragonskij 1276 roku vklyuchiv Russiljon do skladu Majorkanskogo korolivstva a v 1344 roci Pedro IV znovu peredav Russiljon do skladu Katalonskogo knyazivstva sho postalo na misci Barselonskogo grafstva 1463 roku skoristavshis prohannyam korolya Aragonu pro pridushennya povstannya v Kataloniyi francuzi zahopili Russiljon 1493 roku bulo pidpisano Barselonsku ugodu za yakoyu korol Franciyi Karl VIII povernuv grafstvo korolyu Aragonu i grafu Barselonskomu Fernando II Katoliku U volodinni Ispaniyi Russiljon zalishavsya do 1642 roku koli v rezultati vtruchannya korolya Lyudovika XIII do novogo povstannya u Kataloniyi oblast bula zajnyata francuzkimi vijskami Za Pirenejskim mirom 1659 roku Russiljon buv ostatochno priyednanij do Franciyi U nastupni p yatdesyat rokiv Lyudovik XIV dokladav zusil shob zabezpechiti politichnu prihilnist svoyih novih piddanih i zminiti yihnyu kulturnu identichnist Vin dosyag uspihu v pershomu ale zaznav nevdachi v drugomu Za mezhami stolici Perpinyana Russiljon zalishavsya virazno katalonskim za poglyadami ta kulturoyu do kincya XIX stolittya koli industrializaciya pochala zaminyuvati katalonsku identichnist francuzkoyu Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi starorezhimna provinciya Russiljon bula likvidovana a zamist neyi bulo stvoreno novij departament Shidni Pireneyi Cej departament priblizno vidpovidaye staromu Russiljonu z dodavannyam komarki Fenujyedes Shidni Pireneyi ce nazva pid yakoyu cej departament oficijno vidomij u Franciyi Stara nazva Russiljon stala skladovoyu nazvi francuzkogo regionu Langedok Russiljon Termin Pivnichna Kataloniya Dokladnishe Pivnichna Kataloniya Roztashuvannya Pivnichnoyi Kataloniyi shodo avtonomnoyi spilnoti Kataloniya vidileno svitlo sirim Termin Pivnichna Kataloniya kat Catalunya del Nord abo Catalunya Nord fr Catalogne Nord buv vvedenij u 1930 h katalonskim nacionalistom es Cej termin zazvichaj vikoristovuyetsya v ispanskij Kataloniyi ta deyakimi francuzkimi prihilnikami katalonizmu dlya poznachennya teritoriyi na pivnich vid Pireneyiv de rozmovlyayut katalonskoyu movoyu i yaku Ispaniya postupilasya Franciyi u 1659 vidpovidno do umov Pirenejskogo miru Teritoriya sho poznachayetsya cim terminom za nevelikim dopovnennyam vidpovidaye ninishnomu francuzkomu departamentu Shidni Pireneyi ta teritoriyi istorichnogo Russiljonu Istorichno na cij teritoriyi rozmishuvalos Russiljonske grafstvo sho vklyuchalo 5 komarok rajoniv Kataloniyi Alta Serdanya Valespir Kapsir Konflan i Russiljon Istorichni kumarki Pivnichnoyi Kataloniyi Nazva Pivnichna Kataloniya vikoristovuyetsya u Franciyi menshe nizh Russilon Pershij termin sistematichno vikoristovuyetsya katalonskimi nacionalistami yaki vikoristovuyut jogo yak pidtverdzhennya zv yazku teritoriyi z ispanskoyu Kataloniyeyu Shodo cogo regionu takozh vikoristovuyutsya termini Katalonski zemli Francuzka Kataloniya abo Katalonski Pireneyi Oficijne viznannya nazvi Pivnichna Kataloniya vidbulosya na sesiyi fr 10 grudnya 2007 de bulo shvaleno List na korist katalonskoyi movi v preambuli yakoyi govoritsya Katalanska mova narodilasya bilshe tisyachi rokiv tomu ye odniyeyu z stovpiv nashoyi identichnosti spadshini ta bagatstva departamentu Shidni Pireneyi Pivnichna Kataloniya Oskilki na teritoriyi Shidnih Pireneyiv yak chastini Franciyi yedinoyu oficijnoyu movoyu ye francuzka katalanska mova znahoditsya tut u nebezpechnij situaciyi neyu rozmovlyayut lishe v silskij miscevosti i peredacha movi v sim yah bula perervana protyagom tridcyati rokiv U 2009 roci tilki 13 9 uchniv pochatkovih abo serednih shkil departamentu navchalisya katalanskoyu movoyu Div takozhKatalanski krayiniPosilannyaRussiljon v Katalanskij enciklopediyi 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Istoriya Russiljona fr 8 bereznya 2022 u Wayback Machine PrimitkiPomimo kataloncev ego ispolzuyut v mestnyh SMI i razlichnye obshestvennye organizacii socialnye kulturnye turisticheskie istoricheskie i t D Naprimer v nazvanii Prirodnyj park Katalanskih Pireneev na veb sajte Ferrando Frances Miquel Nicolas Historia de la llengua catalana Editorial UOC 2011 29 de juny P 452 453 ISSN 978 84 9788 380 1