Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Руссільйон значення Графство Руссільйо нське лат Comitatus Ruscinon

Руссільйонське графство

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Руссільйон (значення).

Графство Руссільйо́нське (лат. Comitatus Ruscinonensis; кат. Comtat de Rosselló [kumˈtad də rusəˈʎo]) — одне із середньовічних каталонських графств Іспанської марки, що існувало в VIII—XII століттях. Правителями графства були графи Руссільйонські, чиї володіння лежали як північніше, так і південніше Піренеїв. Нині колишні території графства становлять частину історичного і культурного регіону Руссільйон, що охоплює сучасний французький департамент Східні Піренеї та збігається з колишньою французькою провінцією Руссільйон. З кінця X століття головним містом графства був Перпіньян.

Руссільйонське графство
лат. Comitatus Ruscinonensis
кат. Comtat de Rosselló
Монархія
759 – 1172
image
Руссільйонське графство: історичні кордони на карті
Руссільйонське графство (коричневим) серед інших історчних графств Каталонії
Столиця Перпіньян
Державний устрій Монархія
Історія
 - Засновано 759
 - Ліквідовано 1172
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Руссільйонське графство

Вестготське графство

image
Септиманія та Іспанська марка у 806 році

Навколо міста Рускіно (лат. Ruscino, Rosceliona) в VI—VII століттях існувало вестготське графство з юрисдикцією, що відповідала єпархії Ельна. Це раннє графство, що охоплювало історичні каталонські кумарки (Долина Руссільйону), Конфлан і Баляспі, було створене вестготським королем (Ліувом I) у 571 році. Вестготська спадщина в Руссільйоні найдовше збереглася в судах, де вестготське право застосовувалося виключно аж до XI століття.

У 721 році Руссільйон захопили маври з Іберії, невдовзі після арабського завоювання Вестготського королівства на Піренейському півострові в 711—718 роках. Імовірно, ця територія була відвойована у арабів ще королем Франкського королівства Піпіном Коротким та його вестготськими союзниками в 760 році, відразу після завоювання франками Нарбонна, хоча з певністю можна стверджувати лише те, що вона перебувала під владою франків під час правління його сина Карла Великого, коли в результаті сорокарічних зустрічних нападів на цю територію франків та маврів, Руссільйон втратив більшість свого населення і його землі майже не оброблялись.

Франки відновили старе вестготське графство з центром у Рускіно. Новий граф готського походження побудував в місті замок, castrum або castellum Rosselio, за яким Рускіно став відомий як Кастель-Руссельйон (Castell-Rosselló). Починаючи з 780 року, Карл Великий почав надавати манори (aprisiones) в незаселених землях Руссільйону та навколо Нарбонна прибулим «іспанцям» (тобто християнам вестготського, римського та баскського походження з Піренейського півострова). Ці іспанські мігранти разом із місцевою готською аристократією взяли участь у відвоюванні південних схилів Піренеїв і Тарраконського узбережжя, де була сформовано нову Іспанську марку.

В об'єднанні з Ампурійським графством

Відомостей про франкське графство в VIII—IX століттях майже не збереглось. Імовірно, в епоху Каролінгів західні кордони графства проходили по найсхіднішій межі розселення в Піренеях баскського населення. На графство відчутно вплинула друга хвиля чернецтва, яка охопила Каталонію в першій половині IX століття, яка призвела до заснування нових монастирів, як-от , та в 819 і 823 роках відповідно. У 859—860 роках флот вікінгів на чолі із (Гастінгом) та Бйорном Залізнобоким пограбував абатство в Руссільйоні, перед зимівлею в (Камаргу).

Перший відомий граф, Гаусельм, отримав графство Ампурія у 817 році. До 989 року території північніше і південніше Піренеїв, тобто графства Руссільйон і Ампурія залишалися об'єднаними. Проте, ймовірно, Руссільйон мав окремого віконта, оскільки резиденція віконта в Руссільоні згадується вже в 859 році, коли цю посаду обіймав якийсь Рішельм. Напади вікінгів та мавританських піратів змусили графа перемістити свою столицю з узбережжя в більш захищені внутрішні райони, Гаусфред I зробив свою столицю в (Кастельйо-д'Ампуріас) і протягом століття саме південнопіренейський Ампуріас був центром графської влади і місцем перебування графів. Хоча первісні віконти діяли як представники (missi dominici) (маркграфів (маркізів) Септіманії), під час остаточного поділу у 865 році між Септиманією (частиною майбутнього Лангедоку) на півночі та Іспанською маркою (Франкська Каталонія) на півдні, Руссільйон був включений до останньої.

Протягом цього періоду Руссільйон поступово здобував фактичну незалежність від свого номінального сюзерена, короля Франції. Хоча ще в 878 році Людовик Заїка міг забезпечити виконання своєї волі щодо призначення графа Руссільйона, в кінці IX століття королівська влада в цьому регіоні стала символічною. Поступово графства (Ампуріас) та Руссільйон стали спадковими володіннями родини (Беллонідів). У 975 році Гаусфред I навіть отримав титул dux (герцог).

Наприкінці X століття Алта-Россело, Конфлан і внутрішні території Баляспі перейшли до графів Сердіньї, а володіння Руссільйонського графства зведено лише до прибережних територій. У 991 році, згідно з заповітом померлого Гаусфреда I, графства були розділені і Руссільон дістався його молодшому синові , в той час як його старший брат потримав графство Ампурії. Таким чином Гізельберт I став першим правителем Руссільона, що управляв лише одним цим графством, без поєднання з будь-яким іншим феодальним володінням. У 1014 році Уго I Ампурійський вторгся в Руссільйон, але в 1019 році було підписано пакт, згідно з яким два графства назавжди стали окремими одиницями.

«Мир Божий»

В Руссільйоні було оголошено перше Божого перемир'я (treuga Dei). У 1027 році рада міста Ельн відбулася на лузі (Тулужа), через те, що кількість присутніх була надто велика: священнослужителі, аристократи та бідні чоловіки та жінки. Рада вперше ухвалила серію канонів відповідно до руху «Мир Божий» (pax Dei), заснованого в абатстві Шарру в 989 році і який дуже швидко поширився по Аквітанії, Гасконі, Лангедоку та Каталонії. Проте рада Ельна пішла на крок далі, ніж попередні місцеві ради. Він також оголошував перемир'я, що діє з суботнього вечора до понеділка вранці кожного тижня: «Ніхто, хто мешкає у вищезазначеному графстві та єпархії [Руссільйон], не повинен нападати на будь-якого свого ворога з дев'ятої години суботи до першої години понеділка, щоб кожен може віддати честь, належну Господньому дню». Перемир'я швидко поширилося Лангедоком і незабаром було продовжено, так що було загально зрозуміло, що бої заборонені між вечором середи та світанком понеділка.

Незалежний Руссільйон

Після відокремлення від Ампурії, Гізельберт переніс столицю з Кастель-Руссільйона (римськ Рускіно) в поселення під назвою Перпіньян, якому судилося стати новою столицею Руссільйона, на заміну єпископської резиденції в Ельні. Гізельберт II уклав угоду з Ампурією щодо військових і церковних володінь. Протягом цього періоду Руссільйон, на відміну від інших каталонських графств, переребував під більшим впливом Тулонського графства на півночі, ніж Барселонського графства на півдні. Графство постраждало від серії прибережних рейдів флоту Денійської тайфи.

У середині XII століття, за правління графа Гаусфреда III, Руссільйон пережив епоху турбулентності з посиленням нападів як з боку Ампурії, так і мавританських піратів. Збунтувався і старший син Гаусфреда. Щоб припинити повстання, Гаусфред зробив сина лордом Перпіньяна і спадкоємцем.

Після смерті бездітного Жерара II у 1172 році, Руссільйон, згідно з попередньою домовленістю його знаті, перейшов під владу (Альфонсо II), графа Барсельнського та короля (Арагонського). Вважалося, що Корона Арагону могла б захистити Руссільйон від претензій Ампурії, граф якої все ще мав певні комунальні права в Руссільйоні. У 1173 році Альфонсо скликав збори в Перпіньяні, де оголосив мир для всього Руссільона та Ельнської єпархії.

Руссільйонське графство в Арагонській Короні

Руссільйон, разом із графствами Сарданьєю та Конфланом, вказується у великому картулярії Альфонсо II (чи, можливо, (Педро II)): «Liber feudorum Ceritaniae», що складався з хартій та грамот з архіву графів Барселони, які стосувались прав на замки та землеволодіння у трьох цих графствах, Вдале розташування перетворило місто Перпіньян на торгову столицю всього Піренейського краю. Після угоди в Корбейлі (1258) король Франції Людовик IX відмовився від зазіхань на Руссільйон

Руссільйон під владою королів Майорки

21 серпня 1262 року король Хайме I розділив королівства Арагонської Корони між своїми синами: Педро отримав Арагонське та Валенсійське королівства, а також Барселонське графство. (Хайме) отримав Майорканське королівство, домініон Монпельє та північні каталонські графства — Руссільон, (Колліур), Конфлан, Баляспі і Сарданья. Заповіт було підтверджено 26 серпня 1272 року і таким чином виконано після смерті Хайме 27 липня 1276 року.

Незабаром після приходу до влади, Педро III поставив законність поділу спадщини під сумнів, оскільки його брат (Хайме II Майорканський) отримав значну частину сімейної спадщини, яка не могла бути розділена згідно з законом Арагону.

Після деяких переговорів і сильного тиску, Педро III домігся укладання нової угоди зі своїм братом Хайме II. У договорі, підписаному 20 січня 1279 року, Хайме, що залишався королем Майорки та графом Руссільона та Сарданьї, визнав над собою сюзереніт короля Арагону. Графи Руссільйонські мали обов'язок брати участь у каталонських кортесах і дотримуватися їх рішень. Король Майорки мав право карбувати власні гроші на острові, але воно не поширювалось на графство Руссільйон та інші володіння на материку, де мали ходити валюта Барселони. Угода була схвалена радами Маорканського королівства, Руссільйона і Серданьї. У разі невиконання, ради обіцяли виконувати накази короля Арагону.

Повернення під владу королів Арагону

Наприкінці 1341 року король Педро IV вирішив повернути Майорканське королівство та графства Руссільон і Серданья з під влади Хайме III Майорканського під свій безпосередній контроль. 29 травня 1342 року Педро IV почав облогу Майорки і 1 червня, після урочистої меси в соборі Пальми він прийняв титул короля Майорки. 29 червня 1343 року Педро IV вторгся в Руссільйон і 16 липня захопив Перпіньян. Руссільйонське графство знову опинилося під прямим управлінням королів Арагону.

У 1463 році, скориставшись проханням короля Арагону про придушення повстання в Каталонії, французи захопили Руссільйон. 1493 року було підписано Барселонську угоду, за якою король Франції Карл VIII повернув графство Ферднандо II Арагонському.

У складі Французького королівства

image
Кумарка Руссільйон (зеленим) та інші пять історичних кумарок Північної Каталонії (салатовим) у складі департаменту Східні Піренеї

У володінні Іспанії Руссільйон залишався до 1642 року, коли в результаті втручання короля Людовика XIII до (нового повстання у Каталонії) область була зайнята французькими військами. За (Піренейським миром) (1659 року) Руссільйон був остаточно приєднаний до Франції і увійшов до складу французької провінції Руссільйон.

Див. також

Примітки

  1. Roussillon | French Vineyards, History & Culture | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 22 жовтня 2023.
  2. Lewis, 124—126.
  3. Lewis, 39–40.
  4. Lewis, 39–40.
  5. Lewis, 5.
  6. Lewis, 48, 82.
  7. Lewis, 102.
  8. Lewis, 115.
  9. Lewis, 118.
  10. Lewis, 198, 208.
  11. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Guislabert не вказано текст
  12. Jordan, 26.
  13. Lewis, 288.
  14. Antonio Ubieto Arteta: Creación y desarrollo de la corona de Aragón. Anubar, Zaragoza 1987, ISBN 84-7013-227-X , p. 268 f
  15. Antonio Ubieto Arteta: Creación y desarrollo de la corona de Aragón. Anubar, Zaragoza 1987, ISBN 84-7013-227-X , p. 281
  16. Antonio Ubieto Arteta: Creación y desarrollo de la corona de Aragón. Anubar, Zaragoza 1987, ISBN 84-7013-227-X , p. 284

Джерела

  • Біссон, Томас Н. «Une paix peu connue pour le Roussillon (1173 AD)». Droit Privé et Institutions Régionales. Études Historiques Offertes à Jean Yver (Париж, 1976), стор. 69 — 76. Перевидано в Середньовічній Франції та її піренейських сусідах: Дослідження ранньої інституційної історії (Лондон: Хамблдон, 1989), стор. 179 — 86.
  • Льюїс, Арчібальд Росс. Розвиток південнофранцузького та каталонського суспільства, 718—1050 рр . University of Texas Press: Остін, 1965.
  • Джордан, Вільям Честер . Європа в епоху високого середньовіччя . Лондон: Вікінг, 2003.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Russiljon znachennya Grafstvo Russiljo nske lat Comitatus Ruscinonensis kat Comtat de Rossello kumˈtad de ruseˈʎo odne iz serednovichnih katalonskih grafstv Ispanskoyi marki sho isnuvalo v VIII XII stolittyah Pravitelyami grafstva buli grafi Russiljonski chiyi volodinnya lezhali yak pivnichnishe tak i pivdennishe Pireneyiv Nini kolishni teritoriyi grafstva stanovlyat chastinu istorichnogo i kulturnogo regionu Russiljon sho ohoplyuye suchasnij francuzkij departament Shidni Pireneyi ta zbigayetsya z kolishnoyu francuzkoyu provinciyeyu Russiljon Z kincya X stolittya golovnim mistom grafstva buv Perpinyan Russiljonske grafstvo lat Comitatus Ruscinonensis kat Comtat de Rossello Monarhiya 759 1172 Russiljonske grafstvo istorichni kordoni na kartiRussiljonske grafstvo korichnevim sered inshih istorchnih grafstv Kataloniyi Stolicya Perpinyan Derzhavnij ustrij Monarhiya Istoriya Zasnovano 759 Likvidovano 1172 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Russiljonske grafstvoVestgotske grafstvoSeptimaniya ta Ispanska marka u 806 roci Navkolo mista Ruskino lat Ruscino Rosceliona v VI VII stolittyah isnuvalo vestgotske grafstvo z yurisdikciyeyu sho vidpovidala yeparhiyi Elna Ce rannye grafstvo sho ohoplyuvalo istorichni katalonski kumarki Dolina Russiljonu Konflan i Balyaspi bulo stvorene vestgotskim korolem Liuvom I u 571 roci Vestgotska spadshina v Russiljoni najdovshe zbereglasya v sudah de vestgotske pravo zastosovuvalosya viklyuchno azh do XI stolittya U 721 roci Russiljon zahopili mavri z Iberiyi nevdovzi pislya arabskogo zavoyuvannya Vestgotskogo korolivstva na Pirenejskomu pivostrovi v 711 718 rokah Imovirno cya teritoriya bula vidvojovana u arabiv she korolem Frankskogo korolivstva Pipinom Korotkim ta jogo vestgotskimi soyuznikami v 760 roci vidrazu pislya zavoyuvannya frankami Narbonna hocha z pevnistyu mozhna stverdzhuvati lishe te sho vona perebuvala pid vladoyu frankiv pid chas pravlinnya jogo sina Karla Velikogo koli v rezultati sorokarichnih zustrichnih napadiv na cyu teritoriyu frankiv ta mavriv Russiljon vtrativ bilshist svogo naselennya i jogo zemli majzhe ne obroblyalis Franki vidnovili stare vestgotske grafstvo z centrom u Ruskino Novij graf gotskogo pohodzhennya pobuduvav v misti zamok castrum abo castellum Rosselio za yakim Ruskino stav vidomij yak Kastel Russeljon Castell Rossello Pochinayuchi z 780 roku Karl Velikij pochav nadavati manori aprisiones v nezaselenih zemlyah Russiljonu ta navkolo Narbonna pribulim ispancyam tobto hristiyanam vestgotskogo rimskogo ta baskskogo pohodzhennya z Pirenejskogo pivostrova Ci ispanski migranti razom iz miscevoyu gotskoyu aristokratiyeyu vzyali uchast u vidvoyuvanni pivdennih shiliv Pireneyiv i Tarrakonskogo uzberezhzhya de bula sformovano novu Ispansku marku V ob yednanni z Ampurijskim grafstvomVidomostej pro frankske grafstvo v VIII IX stolittyah majzhe ne zbereglos Imovirno v epohu Karolingiv zahidni kordoni grafstva prohodili po najshidnishij mezhi rozselennya v Pireneyah baskskogo naselennya Na grafstvo vidchutno vplinula druga hvilya chernectva yaka ohopila Kataloniyu v pershij polovini IX stolittya yaka prizvela do zasnuvannya novih monastiriv yak ot ta v 819 i 823 rokah vidpovidno U 859 860 rokah flot vikingiv na choli iz Gastingom ta Bjornom Zaliznobokim pograbuvav abatstvo v Russiljoni pered zimivleyu v Kamargu Pershij vidomij graf Gauselm otrimav grafstvo Ampuriya u 817 roci Do 989 roku teritoriyi pivnichnishe i pivdennishe Pireneyiv tobto grafstva Russiljon i Ampuriya zalishalisya ob yednanimi Prote jmovirno Russiljon mav okremogo vikonta oskilki rezidenciya vikonta v Russiloni zgaduyetsya vzhe v 859 roci koli cyu posadu obijmav yakijs Rishelm Napadi vikingiv ta mavritanskih pirativ zmusili grafa peremistiti svoyu stolicyu z uzberezhzhya v bilsh zahisheni vnutrishni rajoni Gausfred I zrobiv svoyu stolicyu v Kasteljo d Ampurias i protyagom stolittya same pivdennopirenejskij Ampurias buv centrom grafskoyi vladi i miscem perebuvannya grafiv Hocha pervisni vikonti diyali yak predstavniki missi dominici markgrafiv markiziv Septimaniyi pid chas ostatochnogo podilu u 865 roci mizh Septimaniyeyu chastinoyu majbutnogo Langedoku na pivnochi ta Ispanskoyu markoyu Frankska Kataloniya na pivdni Russiljon buv vklyuchenij do ostannoyi Protyagom cogo periodu Russiljon postupovo zdobuvav faktichnu nezalezhnist vid svogo nominalnogo syuzerena korolya Franciyi Hocha she v 878 roci Lyudovik Zayika mig zabezpechiti vikonannya svoyeyi voli shodo priznachennya grafa Russiljona v kinci IX stolittya korolivska vlada v comu regioni stala simvolichnoyu Postupovo grafstva Ampurias ta Russiljon stali spadkovimi volodinnyami rodini Bellonidiv U 975 roci Gausfred I navit otrimav titul dux gercog Naprikinci X stolittya Alta Rosselo Konflan i vnutrishni teritoriyi Balyaspi perejshli do grafiv Serdinyi a volodinnya Russiljonskogo grafstva zvedeno lishe do priberezhnih teritorij U 991 roci zgidno z zapovitom pomerlogo Gausfreda I grafstva buli rozdileni i Russilon distavsya jogo molodshomu sinovi v toj chas yak jogo starshij brat potrimav grafstvo Ampuriyi Takim chinom Gizelbert I stav pershim pravitelem Russilona sho upravlyav lishe odnim cim grafstvom bez poyednannya z bud yakim inshim feodalnim volodinnyam U 1014 roci Ugo I Ampurijskij vtorgsya v Russiljon ale v 1019 roci bulo pidpisano pakt zgidno z yakim dva grafstva nazavzhdi stali okremimi odinicyami Mir Bozhij V Russiljoni bulo ogolosheno pershe Bozhogo peremir ya treuga Dei U 1027 roci rada mista Eln vidbulasya na luzi Tuluzha cherez te sho kilkist prisutnih bula nadto velika svyashennosluzhiteli aristokrati ta bidni choloviki ta zhinki Rada vpershe uhvalila seriyu kanoniv vidpovidno do ruhu Mir Bozhij pax Dei zasnovanogo v abatstvi Sharru v 989 roci i yakij duzhe shvidko poshirivsya po Akvitaniyi Gaskoni Langedoku ta Kataloniyi Prote rada Elna pishla na krok dali nizh poperedni miscevi radi Vin takozh ogoloshuvav peremir ya sho diye z subotnogo vechora do ponedilka vranci kozhnogo tizhnya Nihto hto meshkaye u vishezaznachenomu grafstvi ta yeparhiyi Russiljon ne povinen napadati na bud yakogo svogo voroga z dev yatoyi godini suboti do pershoyi godini ponedilka shob kozhen mozhe viddati chest nalezhnu Gospodnomu dnyu Peremir ya shvidko poshirilosya Langedokom i nezabarom bulo prodovzheno tak sho bulo zagalno zrozumilo sho boyi zaboroneni mizh vechorom seredi ta svitankom ponedilka Nezalezhnij RussiljonPislya vidokremlennya vid Ampuriyi Gizelbert perenis stolicyu z Kastel Russiljona rimsk Ruskino v poselennya pid nazvoyu Perpinyan yakomu sudilosya stati novoyu stoliceyu Russiljona na zaminu yepiskopskoyi rezidenciyi v Elni Gizelbert II uklav ugodu z Ampuriyeyu shodo vijskovih i cerkovnih volodin Protyagom cogo periodu Russiljon na vidminu vid inshih katalonskih grafstv pererebuvav pid bilshim vplivom Tulonskogo grafstva na pivnochi nizh Barselonskogo grafstva na pivdni Grafstvo postrazhdalo vid seriyi priberezhnih rejdiv flotu Denijskoyi tajfi U seredini XII stolittya za pravlinnya grafa Gausfreda III Russiljon perezhiv epohu turbulentnosti z posilennyam napadiv yak z boku Ampuriyi tak i mavritanskih pirativ Zbuntuvavsya i starshij sin Gausfreda Shob pripiniti povstannya Gausfred zrobiv sina lordom Perpinyana i spadkoyemcem Pislya smerti bezditnogo Zherara II u 1172 roci Russiljon zgidno z poperednoyu domovlenistyu jogo znati perejshov pid vladu Alfonso II grafa Barselnskogo ta korolya Aragonskogo Vvazhalosya sho Korona Aragonu mogla b zahistiti Russiljon vid pretenzij Ampuriyi graf yakoyi vse she mav pevni komunalni prava v Russiljoni U 1173 roci Alfonso sklikav zbori v Perpinyani de ogolosiv mir dlya vsogo Russilona ta Elnskoyi yeparhiyi Russiljonske grafstvo v Aragonskij KoroniRussiljon razom iz grafstvami Sardanyeyu ta Konflanom vkazuyetsya u velikomu kartulyariyi Alfonso II chi mozhlivo Pedro II Liber feudorum Ceritaniae sho skladavsya z hartij ta gramot z arhivu grafiv Barseloni yaki stosuvalis prav na zamki ta zemlevolodinnya u troh cih grafstvah Vdale roztashuvannya peretvorilo misto Perpinyan na torgovu stolicyu vsogo Pirenejskogo krayu Pislya ugodi v Korbejli 1258 korol Franciyi Lyudovik IX vidmovivsya vid zazihan na Russiljon Russiljon pid vladoyu koroliv Majorki 21 serpnya 1262 roku korol Hajme I rozdiliv korolivstva Aragonskoyi Koroni mizh svoyimi sinami Pedro otrimav Aragonske ta Valensijske korolivstva a takozh Barselonske grafstvo Hajme otrimav Majorkanske korolivstvo dominion Monpelye ta pivnichni katalonski grafstva Russilon Kolliur Konflan Balyaspi i Sardanya Zapovit bulo pidtverdzheno 26 serpnya 1272 roku i takim chinom vikonano pislya smerti Hajme 27 lipnya 1276 roku Nezabarom pislya prihodu do vladi Pedro III postaviv zakonnist podilu spadshini pid sumniv oskilki jogo brat Hajme II Majorkanskij otrimav znachnu chastinu simejnoyi spadshini yaka ne mogla buti rozdilena zgidno z zakonom Aragonu Pislya deyakih peregovoriv i silnogo tisku Pedro III domigsya ukladannya novoyi ugodi zi svoyim bratom Hajme II U dogovori pidpisanomu 20 sichnya 1279 roku Hajme sho zalishavsya korolem Majorki ta grafom Russilona ta Sardanyi viznav nad soboyu syuzerenit korolya Aragonu Grafi Russiljonski mali obov yazok brati uchast u katalonskih kortesah i dotrimuvatisya yih rishen Korol Majorki mav pravo karbuvati vlasni groshi na ostrovi ale vono ne poshiryuvalos na grafstvo Russiljon ta inshi volodinnya na materiku de mali hoditi valyuta Barseloni Ugoda bula shvalena radami Maorkanskogo korolivstva Russiljona i Serdanyi U razi nevikonannya radi obicyali vikonuvati nakazi korolya Aragonu Povernennya pid vladu koroliv Aragonu Naprikinci 1341 roku korol Pedro IV virishiv povernuti Majorkanske korolivstvo ta grafstva Russilon i Serdanya z pid vladi Hajme III Majorkanskogo pid svij bezposerednij kontrol 29 travnya 1342 roku Pedro IV pochav oblogu Majorki i 1 chervnya pislya urochistoyi mesi v sobori Palmi vin prijnyav titul korolya Majorki 29 chervnya 1343 roku Pedro IV vtorgsya v Russiljon i 16 lipnya zahopiv Perpinyan Russiljonske grafstvo znovu opinilosya pid pryamim upravlinnyam koroliv Aragonu U 1463 roci skoristavshis prohannyam korolya Aragonu pro pridushennya povstannya v Kataloniyi francuzi zahopili Russiljon 1493 roku bulo pidpisano Barselonsku ugodu za yakoyu korol Franciyi Karl VIII povernuv grafstvo Ferdnando II Aragonskomu U skladi Francuzkogo korolivstvaKumarka Russiljon zelenim ta inshi pyat istorichnih kumarok Pivnichnoyi Kataloniyi salatovim u skladi departamentu Shidni Pireneyi U volodinni Ispaniyi Russiljon zalishavsya do 1642 roku koli v rezultati vtruchannya korolya Lyudovika XIII do novogo povstannya u Kataloniyi oblast bula zajnyata francuzkimi vijskami Za Pirenejskim mirom 1659 roku Russiljon buv ostatochno priyednanij do Franciyi i uvijshov do skladu francuzkoyi provinciyi Russiljon Div takozhPivnichna Kataloniya Russiljon istorichnij region Russiljon kumarka PrimitkiRoussillon French Vineyards History amp Culture Britannica www britannica com angl Procitovano 22 zhovtnya 2023 Lewis 124 126 Lewis 39 40 Lewis 39 40 Lewis 5 Lewis 48 82 Lewis 102 Lewis 115 Lewis 118 Lewis 198 208 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Guislabert ne vkazano tekst Jordan 26 Lewis 288 Antonio Ubieto Arteta Creacion y desarrollo de la corona de Aragon Anubar Zaragoza 1987 ISBN 84 7013 227 X p 268 f Antonio Ubieto Arteta Creacion y desarrollo de la corona de Aragon Anubar Zaragoza 1987 ISBN 84 7013 227 X p 281 Antonio Ubieto Arteta Creacion y desarrollo de la corona de Aragon Anubar Zaragoza 1987 ISBN 84 7013 227 X p 284DzherelaBisson Tomas N Une paix peu connue pour le Roussillon 1173 AD Droit Prive et Institutions Regionales Etudes Historiques Offertes a Jean Yver Parizh 1976 stor 69 76 Perevidano v Serednovichnij Franciyi ta yiyi pirenejskih susidah Doslidzhennya rannoyi institucijnoyi istoriyi London Hambldon 1989 stor 179 86 Lyuyis Archibald Ross Rozvitok pivdennofrancuzkogo ta katalonskogo suspilstva 718 1050 rr University of Texas Press Ostin 1965 Dzhordan Vilyam Chester Yevropa v epohu visokogo serednovichchya London Viking 2003
Топ