Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валенсі́йська мо́вна акаде́мія (кат. Acadèmia Valenciana de la Llengua, скорочено AVL) – офіційна наукова установа у підпорядкуванні Женералітату (уряду) Автономної області Валенсія, головною метою якої є вироблення нормативів валенсійської мови (каталанської мови на території Автономної області Валенсія) на основі т.зв. .
Валенсійська мовна академія створена 16 вересня 1998 р. згідно з указом Женералітату Валенсії № 7/1998 та на виконання ухвали Ради Валенсії з питань культури від 13 липня 1998 р.
Розташована у приміщенні середньовічного монастиря Сан Мікел далс Рейс (кат. Sant Miquel dels Reis, валенсійською вимовою Сант Мікел делс Рейс), у цьому ж приміщення знаходиться і Валенсійська бібліотека.
Рішення Валенсійської мовної академії є обов’язковими до виконання всіма закладами уряду Валенсії, органами влади на місцях, освітніми закладами, ЗМІ, підприємствами тощо.
Завдання Валенсійської мовної академії
Серед завдань Валенсійської мовної академії є такі:
- Визначення норм валенсійської мови,
- Затвердження офіційної топоніміки Автономної області Валенсія,
- Захист офіційної назви валенсійської мови,
- Контроль над вживанням мови у ЗМІ,
- Подання щорічного звіту до Парламенту та Ради уряду Валенсії.
Валенсійська мовна академія об’єднує 21 особу зі статусом «академік», які:
- повинні підтримувати політичне рішення називати каталанську мову в Автономній області Валенсія «валенсійською мовою»;
- бути експертами у царині валенсійської мови, лінгвістики або освіти.
Що п’ять років третина членів академії оновлюється.
Колективними керівними органами Академії є пленарне засідання (кат. Ple de l'AVL) та Керуюча рада Академії (кат. Junta de Govern), також існує індивідуальна посада президента Академії.
Визначення валенсійської мови
- Див. також: Каталанська мова, Валенсійська мова.
Валенсійська мовна академія визначає валенсійську мову «власною та історичною мовою Автономної області Валенсія» (кат. idioma històric i propi de la Comunitat Valenciana), яка є частиною лінгвістичної системи територій колишнього Арагонського королівства, причому ця лінгвістична система в Іспанії визначається статутами відповідних автономій. Таким чином визнається, що валенсійська мова є частиною тієї мови, якою говорять в Каталонії та на Балеарських островах, тобто є частиною каталанської мови.
Відповідно до рішень Валенсійської мовної академії від 25 березня та 20 травня 2002 р. норми валенсійської мови базуються на розробках Міжуніверситетського інституту валенсійської філології (кат. Institut Interuniversitari de Filologia Valenciana, скорочено IIFV), а отже на нормативах Інституту каталонських студій.
Головні рішення Валенсійської мовної академії
У грудні 2003 р. Академія ухвалила рішення, що назва «валенсійська мова» є традиційною, історичною, юридичною та конституційною назвою в Автономній області Валенсія, однак ця назва не повинна входити у протиріччя та не є єдино можливою щодо інших назв цієї мови (тобто непрямим чином підтверджується, що мова валенсійців може називатися і каталанською мовою). Окремо підкреслюється, що дискусії щодо назви мови валенсійців не повинні шкодити розвиткові самої мови та не повинні роз’єднувати мовців за політичними уподобаннями.
9 лютого 2005 р. Валенсійська мовна академія оголосила, що мова валенсійців є тією ж мовою, що і мова Каталонії та Балеарських о-вів, що ця мова є поліцентричною, отже норми Валенсійської мовної академії є одними з можливих норм цієї мови, поряд з нормами Інституту каталонських студій та Університету Балеарських островів. Пропозиція прямо назвати мову «валенсійською/каталанською» (кат. valencià/català) була знята з голосування через спротив меншості академіків.
У 2006 р. Валенсійська мовна академія видала «Нормативну граматику валенсійської мови» (кат. Gramàtica Normativa Valenciana) та «Орфографічний словник та словник вимови валенсійської мови» (кат. Diccionari Ortogràfic i de Pronunciació del Valencià). Хоча у цих академічних працях використовувалися (дуже близькі до стандарту Каталонії та Балеарських островів), а не норми Пуч, як нормативне для деяких слів було запропоновано все-таки регіональні варіанти, а не варіанти, прийняті Інститутом каталонських студій (este / eixe «цей», а вже потім aquest / aqueix; dos «два / дві» як для чоловічого, так і для жіночого родів – відповідно до норми IEC вживається dos для чоловічого роду та dues для жіночого; mentres «в той самий час», а вже потім нормативне mentre; bellea, pobrea, riquea замість нормативних bellesa, pobresa, riquesa; суфікс -iste/-ista для чоловічого та жіночого роду – у нормі IEC вживається лише -iste, а також велика кількість слів, які вважаються ненормативними у словниках норми IEC). Це дало підстави звинуватити Валенсійську мовну академію у намаганні «сприяти подрібненню [каталанської] мови» (кат. promoure la disgregació de la llengua).
Примітки
- Un instituto pide a la AVL que no toque la normativa y fomente el uso del idioma [ 2007-03-10 у Wayback Machine.]. (ісп.)
Посилання
- Інтернет-сайт Валенсійської мовної академії [ 9 лютого 2007 у Wayback Machine.] (кат.)
- Закон щодо створення Валенсійської мовної академії [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (кат.)
- Положення щодо принципів захисту назви та сутності валенсійської мови [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.] (кат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valensi jska mo vna akade miya kat Academia Valenciana de la Llengua skorocheno AVL oficijna naukova ustanova u pidporyadkuvanni Zheneralitatu uryadu Avtonomnoyi oblasti Valensiya golovnoyu metoyu yakoyi ye viroblennya normativiv valensijskoyi movi katalanskoyi movi na teritoriyi Avtonomnoyi oblasti Valensiya na osnovi t zv Monastir San Mikel dals Rejs u m Valensiya de roztashovana Valensijska movna akademiya Valensijska movna akademiya stvorena 16 veresnya 1998 r zgidno z ukazom Zheneralitatu Valensiyi 7 1998 ta na vikonannya uhvali Radi Valensiyi z pitan kulturi vid 13 lipnya 1998 r Roztashovana u primishenni serednovichnogo monastirya San Mikel dals Rejs kat Sant Miquel dels Reis valensijskoyu vimovoyu Sant Mikel dels Rejs u comu zh primishennya znahoditsya i Valensijska biblioteka Rishennya Valensijskoyi movnoyi akademiyi ye obov yazkovimi do vikonannya vsima zakladami uryadu Valensiyi organami vladi na miscyah osvitnimi zakladami ZMI pidpriyemstvami tosho Zavdannya Valensijskoyi movnoyi akademiyiSered zavdan Valensijskoyi movnoyi akademiyi ye taki Viznachennya norm valensijskoyi movi Zatverdzhennya oficijnoyi toponimiki Avtonomnoyi oblasti Valensiya Zahist oficijnoyi nazvi valensijskoyi movi Kontrol nad vzhivannyam movi u ZMI Podannya shorichnogo zvitu do Parlamentu ta Radi uryadu Valensiyi Valensijska movna akademiya ob yednuye 21 osobu zi statusom akademik yaki povinni pidtrimuvati politichne rishennya nazivati katalansku movu v Avtonomnij oblasti Valensiya valensijskoyu movoyu buti ekspertami u carini valensijskoyi movi lingvistiki abo osviti Sho p yat rokiv tretina chleniv akademiyi onovlyuyetsya Kolektivnimi kerivnimi organami Akademiyi ye plenarne zasidannya kat Ple de l AVL ta Keruyucha rada Akademiyi kat Junta de Govern takozh isnuye individualna posada prezidenta Akademiyi Viznachennya valensijskoyi moviDiv takozh Katalanska mova Valensijska mova Valensijska movna akademiya viznachaye valensijsku movu vlasnoyu ta istorichnoyu movoyu Avtonomnoyi oblasti Valensiya kat idioma historic i propi de la Comunitat Valenciana yaka ye chastinoyu lingvistichnoyi sistemi teritorij kolishnogo Aragonskogo korolivstva prichomu cya lingvistichna sistema v Ispaniyi viznachayetsya statutami vidpovidnih avtonomij Takim chinom viznayetsya sho valensijska mova ye chastinoyu tiyeyi movi yakoyu govoryat v Kataloniyi ta na Balearskih ostrovah tobto ye chastinoyu katalanskoyi movi Vidpovidno do rishen Valensijskoyi movnoyi akademiyi vid 25 bereznya ta 20 travnya 2002 r normi valensijskoyi movi bazuyutsya na rozrobkah Mizhuniversitetskogo institutu valensijskoyi filologiyi kat Institut Interuniversitari de Filologia Valenciana skorocheno IIFV a otzhe na normativah Institutu katalonskih studij Golovni rishennya Valensijskoyi movnoyi akademiyiU grudni 2003 r Akademiya uhvalila rishennya sho nazva valensijska mova ye tradicijnoyu istorichnoyu yuridichnoyu ta konstitucijnoyu nazvoyu v Avtonomnij oblasti Valensiya odnak cya nazva ne povinna vhoditi u protirichchya ta ne ye yedino mozhlivoyu shodo inshih nazv ciyeyi movi tobto nepryamim chinom pidtverdzhuyetsya sho mova valensijciv mozhe nazivatisya i katalanskoyu movoyu Okremo pidkreslyuyetsya sho diskusiyi shodo nazvi movi valensijciv ne povinni shkoditi rozvitkovi samoyi movi ta ne povinni roz yednuvati movciv za politichnimi upodobannyami 9 lyutogo 2005 r Valensijska movna akademiya ogolosila sho mova valensijciv ye tiyeyu zh movoyu sho i mova Kataloniyi ta Balearskih o viv sho cya mova ye policentrichnoyu otzhe normi Valensijskoyi movnoyi akademiyi ye odnimi z mozhlivih norm ciyeyi movi poryad z normami Institutu katalonskih studij ta Universitetu Balearskih ostroviv Propoziciya pryamo nazvati movu valensijskoyu katalanskoyu kat valencia catala bula znyata z golosuvannya cherez sprotiv menshosti akademikiv U 2006 r Valensijska movna akademiya vidala Normativnu gramatiku valensijskoyi movi kat Gramatica Normativa Valenciana ta Orfografichnij slovnik ta slovnik vimovi valensijskoyi movi kat Diccionari Ortografic i de Pronunciacio del Valencia Hocha u cih akademichnih pracyah vikoristovuvalisya duzhe blizki do standartu Kataloniyi ta Balearskih ostroviv a ne normi Puch yak normativne dlya deyakih sliv bulo zaproponovano vse taki regionalni varianti a ne varianti prijnyati Institutom katalonskih studij este eixe cej a vzhe potim aquest aqueix dos dva dvi yak dlya cholovichogo tak i dlya zhinochogo rodiv vidpovidno do normi IEC vzhivayetsya dos dlya cholovichogo rodu ta dues dlya zhinochogo mentres v toj samij chas a vzhe potim normativne mentre bellea pobrea riquea zamist normativnih bellesa pobresa riquesa sufiks iste ista dlya cholovichogo ta zhinochogo rodu u normi IEC vzhivayetsya lishe iste a takozh velika kilkist sliv yaki vvazhayutsya nenormativnimi u slovnikah normi IEC Ce dalo pidstavi zvinuvatiti Valensijsku movnu akademiyu u namaganni spriyati podribnennyu katalanskoyi movi kat promoure la disgregacio de la llengua PrimitkiUn instituto pide a la AVL que no toque la normativa y fomente el uso del idioma 2007 03 10 u Wayback Machine isp PosilannyaPortal Kataloniya Internet sajt Valensijskoyi movnoyi akademiyi 9 lyutogo 2007 u Wayback Machine kat Zakon shodo stvorennya Valensijskoyi movnoyi akademiyi Arhivovano 11 sichnya 2012 u Wayback Machine kat Polozhennya shodo principiv zahistu nazvi ta sutnosti valensijskoyi movi Arhivovano 5 bereznya 2009 u Wayback Machine kat