Пумпе́у Фа́бра-і-Пок (народився у містечку Ґрасія, зараз квартал Барселони 20 лютого 1868 р. — похований у муніципалітеті Прад у французькому департаменті Східні Піренеї (Північна Каталонія) 25 грудня 1948 року) — каталонський лінгвіст, відіграв видатну роль у визначенні нормативів сучасної каталанської мови. Іменем Пумпеу Фабри названо один з вищих навчальних закладів Барселони.
Пумпеу Фабра-і-Пок Pompeu Fabra i Poch | |
---|---|
кат. Pompeu Fabra i Poch | |
Народився | 20 лютого 1868[1] d[3] |
Помер | 25 грудня 1948[4][5][…] (80 років) Прад, Франція |
Поховання | d |
Місце проживання | Прад Барселона Бадалона |
Країна | Іспанія |
Діяльність | мовознавець, філолог, інженер, викладач університету, письменник, хімік, тенісист, романіст |
Галузь | мовознавство |
Заклад | Інститут каталонських студій |
Посада | d[6], ректор, d, голова, голова, d і d |
Членство | Q20108591? d (25 грудня 1948)[7] d |
Відомий завдяки: | «Загальний словник каталанської мови» (1932 р.) |
Батько | d |
У шлюбі з | d[8] |
Діти | d Q59324340? d |
Родичі | d і d |
Нагороди | почесний доктор[d] |
Автограф | |
Пумпеу Фабра у Вікісховищі |
Альтернативне написання імені науковця українською мовою — Помпе́у Фа́бра.
Дитячі роки
Пумпеу Фабра народився у 1868 році та провів своє дитинство у кварталі Ла-Салут колишнього містечка Ґрасія, яке зараз є одним з кварталів Барселони. З дванадцятьох братів і сестер Пумпеу був наймолодшим (у дитинстві померло 10 його братів, залишився лише він та дві його сестри). Коли Пумпеу було п'ять років була проголошена Республіка, його батько, який був республіканцем, був обраний мером рідного міста Пумпеу Фабри.
Доросле життя
Хоча Пумпеу Фабра своїм фахом вибрав інженерну справу, під час навчання він зацікавився філологією, яка стала його хобі. У 1891 році іспанською мовою у видавництві «Л'Авенс» він опублікував працю «Есеї з граматики сучасної каталанської мови» (ісп. Ensayo de gramática de catalán moderno), у якій уперше, користуючися науковою методологією, було описано сучасну розмовну каталанську мову, включаючи її фонетичну транскрипцію. Разом з та , Пумпеу Фабра протягом певного часу працював у журналі «Л'Авенс» і писав статті з філології. Ця робота стала першим серйозним намаганням систематизувати сучасну каталанську мову, вона викликала широку полеміку та стала основою для наступної «нормалізації» мови (визначення загальноприйнятних правил та норм).
З 1902 до 1912 року Пумпеу Фабра мешкав у м. Більбао, де він працював на посаді голови кафедри хімії «Школи інженерних наук», однак весь свій вільний час він присвячував філології та каталанській мові.
У 1906 році Пумпеу Фабра взяв участь у І Міжнародному конгресі з каталанської мови, а саме у роботі секції правопису. Він зарекомендував себе як один з найкращих фахівців у цій сфері. Після закінчення конгресу Пумпеу Фабрі було запропоновано створити Секцію філології у щойно створеному «Інституті каталонських студій», згодом його було призначено головою кафедри університетських студій. У 1912 році Пумпеу Фабра видає «Граматику каталанської мови» (кат. Gramática de la lengua catalana), за рік було видано «Норми правопису каталанської мови» (кат. Normes ortogràfiques). Правопис, запропонований Фаброю, викликав суперечливі оцінки. Найголовнішими засадами свого правопису Фабра визначив можливість різної вимови слів відповідно до діалекту мовця та написання слів виходячи з етимології слова. У 1917 році було видано «Орфографічний словник каталанської мови» (кат. Diccionari ortogràfic).
Створення норм мови
У 1918 році Фаброю було видано «Граматику каталанської мови» (кат. Gramàtica catalana), а у 1932 р. — «Загальний словник каталанської мови» (кат. Diccionari general de la llengua catalana), він відомий загалу як «Словник Фабри» або просто «Фабра». У тому ж році видається шкільний «Курс середньої важкості граматики каталанської мови» (кат. Curs mitjà de gramàtica catalana). Останнє видання було опубліковане повторно у 1968 р. під назвою «Введення у граматику каталанської мови» (кат. Introducció a la gramàtica catalana). У 1924 році виходять «Філологічні роздуми» (кат. Converses filològiques), у яких Пумпеу Фабра викладає свою точку зору на ідеоматику каталанської мови.
Серед принципів, які були використані Фаброю при укладанні своїх словників, можна назвати такі:
- виключення архаїчних та діалектних форм,
- якомога менше запозичень з іноземних мов,
- використання слів латинського та грецького походження, особливо у царині технічної термінології.
Еміграція
Через події громадянської війни в Іспанії, Пумпеу Фабра був змушений виїхати з Каталонії. Він перейшов кордон між Іспанією та Францією 31 січня 1939 року.
Певний час науковець мешкав у Парижі, Монпельє, Перпіньяні, і, нарешті, у містечку Прад, де він помер 25 грудня 1948 року. В останні роки свого життя, незважаючи на несприятливі умови, він продовжував працювати, зокрема завершивши нове видання «Граматики каталанської мови» (кат. Gramàtica catalana), яку було випущено після його смерті у 1956 році Жуаном Курумінасом.
У 1980 році іменем Пумпеу Фабри було названо вулицю в кварталі Ла-Салут у Барселоні, де він народився і провів свої дитячі роки. 18 червня 1990 року в Барселоні було засновано Університет ім. Пумпеу Фабри.
Роботи Пумпеу Фабри
- Pompeu Fabra. «Sobre la reforma lingüística y ortográfica», La Vanguardia (23 III 1892; any XII, núm 3183), p. 4 (повний текст) (ісп.)
- Pompeu Fabra. «J. Saroïhandy. Remarques sur la conjugaison catalane. Bulletin hispanique de Bordeaux, 1905, VII, pp. 128=139», Revue Hispanique (1905) tom 13, núm. 43: 269—276 (повний текст) (фр.)
- Pompeu Fabra. «Sobre diferents problemes pendents en l'actual catalá literari», Anuari MCMVII, pp. 352–369. Barcelona: Institut d'Estudis Catalans, 1908. (повний текст) (кат.)
- Pompeu Fabra. Gramática de la lengua catalana. Barcelona: L'Avenç, 1912. (фрагмент тексту) (кат.)
- Pompeu Fabra. Gramàtica catalana. Barcelona: Institut d'Estudis Catalans, 2006 (3a reimpr. de la 7a ed. de 1933). (повний текст) (кат.)
- Pompeu Fabra. Converses filològiques. Primera sèrie. Barcelona: Regina, 1924. (фрагмент тексту) (кат.)
- Pompeu Fabra. Abregé de grammaire catalane. Paris: Les Belles Lettres, 1928. (фрагмент тексту) (фр.)
- Pompeu Fabra. Grammaire catalane. Paris: Les Belles Lettres, 1946. (фрагмент тексту) (фр.)
- Pompeu Fabra. Gramàtica catalana, a cura de Joan Coromines. Barcelona: Teide, 1956. (фрагмент тексту) (кат.)
- Pompeu Fabra. Converses filològiques, vol. II, a cura de Joaquim Rafel. Barcelona: Edhasa, 1984. (фрагмент тексту) (кат.)
- Pompeu Fabra. Textos desconeguts de Pompeu Fabra, a cura de Josep Murgades. Barcelona: Universitat de Barcelona, 2005. (фрагмент тексту) (кат.)
- Joan Solà. Pompeu Fabra. Semblança biogràfica. Barcelona: Institut d'Estudis Catalans, 2005. (повний текст) (кат.)
- Жузеп Пла про Пумпеу Фабру (кат.)
- (кат.)
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Enciclopèdia de l'esport català — Grup Enciclopèdia, 2012.
- https://www.elcami.cat/camipedia/lermita-santuari-de-la-mare-de-deu-de-la-salut
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- https://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=206
- http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=206
- http://llengua.gencat.cat/ca/anypompeufabra/recursos/labece-de-pompeu-fabra/#D2
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pumpe u Fa bra i Pok narodivsya u mistechku Grasiya zaraz kvartal Barseloni 20 lyutogo 1868 r pohovanij u municipaliteti Prad u francuzkomu departamenti Shidni Pireneyi Pivnichna Kataloniya 25 grudnya 1948 roku katalonskij lingvist vidigrav vidatnu rol u viznachenni normativiv suchasnoyi katalanskoyi movi Imenem Pumpeu Fabri nazvano odin z vishih navchalnih zakladiv Barseloni Pumpeu Fabra i Pok Pompeu Fabra i Pochkat Pompeu Fabra i PochNarodivsya20 lyutogo 1868 1868 02 20 1 d 3 Pomer25 grudnya 1948 1948 12 25 4 5 80 rokiv Prad FranciyaPohovannyadMisce prozhivannyaPrad Barselona BadalonaKrayina IspaniyaDiyalnistmovoznavec filolog inzhener vikladach universitetu pismennik himik tenisist romanistGaluzmovoznavstvoZakladInstitut katalonskih studijPosadad 6 rektor d golova golova d i dChlenstvoQ20108591 d 25 grudnya 1948 7 dVidomij zavdyaki Zagalnij slovnik katalanskoyi movi 1932 r BatkodU shlyubi zd 8 Ditid Q59324340 dRodichid i dNagorodipochesnij doktor d Avtograf Pumpeu Fabra u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fabra Alternativne napisannya imeni naukovcya ukrayinskoyu movoyu Pompe u Fa bra Dityachi rokiPumpeu Fabra narodivsya u 1868 roci ta proviv svoye ditinstvo u kvartali La Salut kolishnogo mistechka Grasiya yake zaraz ye odnim z kvartaliv Barseloni Z dvanadcyatoh brativ i sester Pumpeu buv najmolodshim u ditinstvi pomerlo 10 jogo brativ zalishivsya lishe vin ta dvi jogo sestri Koli Pumpeu bulo p yat rokiv bula progoloshena Respublika jogo batko yakij buv respublikancem buv obranij merom ridnogo mista Pumpeu Fabri Dorosle zhittyaHocha Pumpeu Fabra svoyim fahom vibrav inzhenernu spravu pid chas navchannya vin zacikavivsya filologiyeyu yaka stala jogo hobi U 1891 roci ispanskoyu movoyu u vidavnictvi L Avens vin opublikuvav pracyu Eseyi z gramatiki suchasnoyi katalanskoyi movi isp Ensayo de gramatica de catalan moderno u yakij upershe koristuyuchisya naukovoyu metodologiyeyu bulo opisano suchasnu rozmovnu katalansku movu vklyuchayuchi yiyi fonetichnu transkripciyu Razom z ta Pumpeu Fabra protyagom pevnogo chasu pracyuvav u zhurnali L Avens i pisav statti z filologiyi Cya robota stala pershim serjoznim namagannyam sistematizuvati suchasnu katalansku movu vona viklikala shiroku polemiku ta stala osnovoyu dlya nastupnoyi normalizaciyi movi viznachennya zagalnoprijnyatnih pravil ta norm Z 1902 do 1912 roku Pumpeu Fabra meshkav u m Bilbao de vin pracyuvav na posadi golovi kafedri himiyi Shkoli inzhenernih nauk odnak ves svij vilnij chas vin prisvyachuvav filologiyi ta katalanskij movi U 1906 roci Pumpeu Fabra vzyav uchast u I Mizhnarodnomu kongresi z katalanskoyi movi a same u roboti sekciyi pravopisu Vin zarekomenduvav sebe yak odin z najkrashih fahivciv u cij sferi Pislya zakinchennya kongresu Pumpeu Fabri bulo zaproponovano stvoriti Sekciyu filologiyi u shojno stvorenomu Instituti katalonskih studij zgodom jogo bulo priznacheno golovoyu kafedri universitetskih studij U 1912 roci Pumpeu Fabra vidaye Gramatiku katalanskoyi movi kat Gramatica de la lengua catalana za rik bulo vidano Normi pravopisu katalanskoyi movi kat Normes ortografiques Pravopis zaproponovanij Fabroyu viklikav superechlivi ocinki Najgolovnishimi zasadami svogo pravopisu Fabra viznachiv mozhlivist riznoyi vimovi sliv vidpovidno do dialektu movcya ta napisannya sliv vihodyachi z etimologiyi slova U 1917 roci bulo vidano Orfografichnij slovnik katalanskoyi movi kat Diccionari ortografic Stvorennya norm moviU 1918 roci Fabroyu bulo vidano Gramatiku katalanskoyi movi kat Gramatica catalana a u 1932 r Zagalnij slovnik katalanskoyi movi kat Diccionari general de la llengua catalana vin vidomij zagalu yak Slovnik Fabri abo prosto Fabra U tomu zh roci vidayetsya shkilnij Kurs serednoyi vazhkosti gramatiki katalanskoyi movi kat Curs mitja de gramatica catalana Ostannye vidannya bulo opublikovane povtorno u 1968 r pid nazvoyu Vvedennya u gramatiku katalanskoyi movi kat Introduccio a la gramatica catalana U 1924 roci vihodyat Filologichni rozdumi kat Converses filologiques u yakih Pumpeu Fabra vikladaye svoyu tochku zoru na ideomatiku katalanskoyi movi Sered principiv yaki buli vikoristani Fabroyu pri ukladanni svoyih slovnikiv mozhna nazvati taki viklyuchennya arhayichnih ta dialektnih form yakomoga menshe zapozichen z inozemnih mov vikoristannya sliv latinskogo ta greckogo pohodzhennya osoblivo u carini tehnichnoyi terminologiyi EmigraciyaCherez podiyi gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Pumpeu Fabra buv zmushenij viyihati z Kataloniyi Vin perejshov kordon mizh Ispaniyeyu ta Franciyeyu 31 sichnya 1939 roku Pevnij chas naukovec meshkav u Parizhi Monpelye Perpinyani i nareshti u mistechku Prad de vin pomer 25 grudnya 1948 roku V ostanni roki svogo zhittya nezvazhayuchi na nespriyatlivi umovi vin prodovzhuvav pracyuvati zokrema zavershivshi nove vidannya Gramatiki katalanskoyi movi kat Gramatica catalana yaku bulo vipusheno pislya jogo smerti u 1956 roci Zhuanom Kuruminasom U 1980 roci imenem Pumpeu Fabri bulo nazvano vulicyu v kvartali La Salut u Barseloni de vin narodivsya i proviv svoyi dityachi roki 18 chervnya 1990 roku v Barseloni bulo zasnovano Universitet im Pumpeu Fabri Roboti Pumpeu FabriPompeu Fabra Sobre la reforma linguistica y ortografica La Vanguardia 23 III 1892 any XII num 3183 p 4 povnij tekst isp Pompeu Fabra J Saroihandy Remarques sur la conjugaison catalane Bulletin hispanique de Bordeaux 1905 VII pp 128 139 Revue Hispanique 1905 tom 13 num 43 269 276 povnij tekst fr Pompeu Fabra Sobre diferents problemes pendents en l actual catala literari Anuari MCMVII pp 352 369 Barcelona Institut d Estudis Catalans 1908 povnij tekst kat Pompeu Fabra Gramatica de la lengua catalana Barcelona L Avenc 1912 fragment tekstu kat Pompeu Fabra Gramatica catalana Barcelona Institut d Estudis Catalans 2006 3a reimpr de la 7a ed de 1933 povnij tekst kat Pompeu Fabra Converses filologiques Primera serie Barcelona Regina 1924 fragment tekstu kat Pompeu Fabra Abrege de grammaire catalane Paris Les Belles Lettres 1928 fragment tekstu fr Pompeu Fabra Grammaire catalane Paris Les Belles Lettres 1946 fragment tekstu fr Pompeu Fabra Gramatica catalana a cura de Joan Coromines Barcelona Teide 1956 fragment tekstu kat Pompeu Fabra Converses filologiques vol II a cura de Joaquim Rafel Barcelona Edhasa 1984 fragment tekstu kat Pompeu Fabra Textos desconeguts de Pompeu Fabra a cura de Josep Murgades Barcelona Universitat de Barcelona 2005 fragment tekstu kat Joan Sola Pompeu Fabra Semblanca biografica Barcelona Institut d Estudis Catalans 2005 povnij tekst kat Zhuzep Pla pro Pumpeu Fabru kat kat PrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Enciclopedia de l esport catala Grup Enciclopedia 2012 d Track Q23759491d Track Q18696256 https www elcami cat camipedia lermita santuari de la mare de deu de la salut Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 https apmembres2 iec cat detall aspx pkMembrePLE 206 http apmembres2 iec cat detall aspx pkMembrePLE 206 http llengua gencat cat ca anypompeufabra recursos labece de pompeu fabra D2Posilannya