Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Істрорумунська мова — східнороманська мова, поширена в кількох селах півострову Істрія, найбільшого півострова в Адріатичному морі, розташованого між Трієстською затокою і бухтою Кварнер, більшість якого належить Хорватії. Також після двох світових воєн носії істро-румунської мови оселились в США, Канаді, Австралії, Аргентині, Німеччині та інших країнах.
| Істрорумунська мова | |
|---|---|
| vlåskę límbę, vlåškę límbę | |
 | |
| Поширена в | Хорватія |
| Носії | близько 300 чол. |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | roa |
| ISO 639-3 | ruo |
Поширення
Істрорумунська - вимираюча мова. Поширена в хорватських селах Желяни Приморсько-Ґоранська жупанії та в селах Шушневиця та Ланіще Істрійської жупанії.
Точне число мовців істрорумунської на даний час невідоме, але в будь-якому разі їх кількість не перевищує кілька сотень. У 1971 році їх було близько півтори тисячі, у 1983 році близько 500 осіб. Всі носії істрорумунської, також володіють хорватською (істрійським діалектом), а деякі і італійською, яка досить поширена в Істрії.
Діалекти
Істрорумунська поділяється на два діалекти - на північному діалекті розмовляють у Желянах, на південному - у декількох селах на південь від гори Учка - Шушневиця, Нова Вас, Ясеновік, Брдо та Лєтай.
| переклад | Істрорумунська | |
|---|---|---|
| Південні діалекти | Желянські (північні) діалекти | |
| небо | čer | nebo |
| місто | grad | četåte |
| груша | per | hrușva |
| ведмідь | medvid | urs |
| понеділок | ponedili̭âc | lur |
| п'ятниця | petâc | virer |
Історія
Історично істрорумуни є нащадками романомовних пастухів (валахи), що кочували в середньовіччі Балканським півостровом. Згідно з письмовими джерелами, вже в XII столітті вони доходили до річки Тальяменто, проте невідомо, наскільки довго вони там затримувалися. Перші відомості про істрорумунів, що живуть в районі Чічарії і острова Крк відносяться до кінця 15 - початку 16 століття. В Желянах істрорумуни оселилися в 1510 році. Епідемії чуми та холери в 15 столітті серйозно прорідили населення Істрії, і Венеційська республіка, якій Істрія на той момент належала, проводила політику, спрямовану на припинення міграційних процесів і збільшення осілості населення.
Аж до XIX століття поширення мови охоплювало більшу частину півострова Істрія, аж до Трієста, а також острови Раб та Крк. На островах істрорумунська мова вимерла в першій половині XIX століття.
Лінгвістична характеристика
Істрорумунською мовою не видається періодичної та художньої літератури, викладання також не ведеться. Вона функціонує виключно як мова усного спілкування в побуті. Всі тексти істрорумунською мовою є записами усних текстів, зроблені лінгвістами. Для запису використовується румунський алфавіт з додатковими буквами å, ä, ę, ľ, ń, ş и š, використовуваними для позначення звуків, відсутніх в румунській мові. Фольклор на істрорумунській мові існує, але його записи нечисленні.
Незважаючи на приналежність до романських мов, в лексиці істрорумунської мови численні слов'янські запозичення, а багато морфологічних структур будуються за схемами, типовим для слов'янських мов, що викликано тривалим проживанням істрорумунів в хорватському оточенні. Більшість лексики (близько 65 %) має латинське походження. Існує велика кількість запозичень з хорватської мови (cńige «(священна) книга», ócna «вікно»), а також деяка кількість італьянізмів (sémpre «завжди», setimåne «тиждень»)
Наявність значної кількості запозичень з хорватської можна помітити навіть у числівниках:
| Кількісні | Порядкові | |
|---|---|---|
| 1 | ur (ч. р.), úro (сер. р.) úra (ж. р., півн.), úrę (ж. р., півд.) | p(ă)rvi (ч. р.), p(ă)rvi (сер. р.) p(ă)rva, p(ă)rvę (ж. р.) |
| 2 | dói̯ (ч. р.), do (ж. р.) | dói̯le (ч. р.), dóvo (сер. р.), dóva (ж. р.) |
| 3 | trei̯ | trei̯le (ч. р.), treɪ̯o (сер. р.), treɪ̯a (ж. р.) |
| 4 | pátru | |
| 5 | činč, ținț | |
| 6 | šåse | |
| 7 | šåpte | |
| 8 | opt (півн.), os(a)n (півд.) | |
| 9 | dévet | |
| 10 | déset | |
| 11 | i̯edănái̯st | |
| 12 | dvanái̯st | |
| 13 | trinái̯st | |
| 20 | dvádeset | |
| 21 | dvádeset ši ur | |
| 30 | trídeset | |
| 40 | cvarnår | |
| 50 | pedesét | |
| 60 | šéstdeset | |
| 70 | sédamdeset | |
| 80 | ósamdeset | |
| 90 | dévetdeset | |
| 100 | sto | |
| 200 | dvísto | |
| 300 | trísto | |
| 1000 | míľe |
Приклад
| Істрорумунська | Румунська |
|---|---|
| Čåče nostru, carle ști ân čer, neca se spunę voli̯a a Tę, cum ân čer, așa și pre pemint. Pâra nostrę såca zi dę nam åstez. Odprostę nam dužan, ca și noi̯ odprostim a lu noștri dužnič. Neca nu ne Tu vezi ân napastovańe, neca ne zbaveșt de zvaca slabę. Amen. | Tatăl nostru care ești în ceruri, facă-se voia Ta, precum în cer, așa și pe pământ. Pâinea noastră cea de toate zilele dă-ne-o nouă astăzi. Și ne iartă nouă păcatele noastre, precum și noi iertăm greșiților noștri. Și nu ne duce pe noi în ispită, ci ne izbăvește de cel rău. Amin. |
Література з вивчення істророманської мови
- Cantemir, Traian, Noi date istorice referitoare la istroromâni, Limbă și literatură, vol. XIX, 1968, pp. 91–110(рум.)
- Capidan, Theodor, Românismul balcanic, Revista filologică I, Cernăuți, 1927, nr. 1-2, pp. 155–165 (рум.)
- Coteanu, Ion, Elemente de dialectologie a limbii române, București, Editura Științifică, 1961(рум.)
- Covaz, Antonio, Dei Rimgliani o Vlahi d'Istria [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (Despre romanii sau vlahii din Istria), L'Istria, anul I, nr. 1-2, 3 ianuarie 1846, pp. 7–8. (рум.)
- Croce, Ireneo della, Historia antica e moderna, sacra e profana della città di Trieste [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (Istoria antică și modernă, sacră și profană a orașului Triest), Veneția, 1698. (італ.)
- Dahmen, Wolfgang, Istrorumänisch [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] (Istroromâna), Holtus, G.; Metzeltin, M.; Schmitt, Ch. (coord.), Lexikon der Romanistischen Linguistik (Lexiconul lingvisticii romanice), vol. III, Tübingen, De Gruyter, 1989, pp. 448–460. (нім.)
- Densusianu, Ovid, Histoire de la langue roumaine (Istoria limbii române), vol. I – Les Origines (Originile), Paris, Ernest Leroux, 1901. (фр.)
- Dianich, Antonio, Mărturia unui istroromân: profesorul Antonio Dianich [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Orizonturi culturale italo-române, anul V, nr. 4, aprilie 2015, ISSN 2240-9645. (рум.)
- Drăganu, Nicolae, Românii în veacurile IX-XIV pe baza toponimiei și a onomasticei, București, Academia Română, Studii și cercetări XXI, 1933. Accesat la 30 mai 2015(рум.)
- Filipi, Goran, Istrorumunjski lingvistički atlas / Atlasul Lingvistic Istroromân / Atlante Linguistico Istrorumeno, Pola, Znanstvena udruga Mediteran, 2002a(хор.)
- Filipi, Goran, (Istroromâna), Okuka, Miloš (coord.), (Lexiconul limbilor estului european), Klagenfurt, 2002b, pp. 91–96. (нім.)
- Frățilă, Vasile, Dialectul istroromân. Privire generală, Berciu-Drăghicescu, Adina (coord.), Aromâni, meglenoromâni, istroromâni: aspecte identitare și culturale [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Editura Universității din București, Colecția IEH, 2012, pp. 633–694, .(рум.)
- The Global Lexicostatistical Database [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (GLD), Indo-Europian family: Romance group [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Kandler, Pietro Paolo, Li Cici, Cameroni, F. (coord.), Storia cronografica di Trieste dalla sua origine sino all'anno 1695 del canonico D. Vincenzo Scussa Triestino cogli Annali dal 1695 al 1848 [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.] (Istoria cronografică a Triestului, de la origini până în anul 1695, de canonicul D. Vincenzo Scussa Triestino cu Analele de la 1695 la 1848), Triest, C. Coen, 1863, pp. 231–236].(рум.)
- Kovačec, August, Vlaško/Žejansko/Istrorumunjsko – hrvatski rječnik [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] (Dicționar vlăhesc/jeiănesc/istroromân-croat), 2010, varianta online a Istrorumunjsko-Hrvatski Rječnik (s gramatikom i tekstovima) [Dicționar istroromân-croat (cu o gramatică și texte)], , Znanstvena udruga Mediteran, 1998. (хор.)
- Narumov, B. P., Истрорумынский язык/диалект Языки мира. Романские языки, 2001, c. 656-671, (рос.)
- Petrovici, Emil, Problema limitei sud-vestice a teritoriului de formare a limbii românești, Limba română, IX, 1960, nr. 1, p. 79-83.(рум.)
- Philippide, Alexandru, Originea romînilor, vol. II, Ce spun limbile romînă și albaneză, Iași, Viața Romînească, 1927
- Popovici, Iosif, Dialectele române (Rumaenische Dialekte), IX. Dialectele române din Istria, I. (Referințele sociale și gramatica), , Editura Autorului, 1914; II. (Texte și glosar), Halle a. d. S., Editura Autorului, 1909(рум.)
- Pușcariu, Sextil, Studii istroromâne. În colaborare cu M. Bartoli, A. Belulovici și A. Byhan, vol. I. Texte, Analele Academiei Române, seria II, tom. XXVIII, 1905-1906, Memoriile Secțiunii Literare, București, Cultura națională, 1906, p. 117-182;
- vol. II. Introducere – Gramatică – Caracterizarea dialectului istroromân, București, Cultura națională, 1926;
- vol. III. Bibliografie critică – Listele lui Bartoli – Texte inedite – Note – Glosare, București, Cultura națională, 1929(рум.)
- Rosetti, Alexandru, Asupra repartizării dialectale a istroromânei, Grai și Suflet, V, nr. 1, 1931-1932, pp. 1–9(рум.)
- Sala, Marius (coord.), Enciclopedia limbilor romanice, București, Editura Științifică și Enciclopedică, 1989, (рум.)
- Saramandu, Nicolae, Originea dialectelor românești (pe baza surselor istorice), București, Editura Academiei Române, 2005(рум.)
- Sârbu, Richard și Vasile Frățilă, Dialectul istroromân. Texte și glosar, , Amarcord, 1998(рум.)
- Scărlătoiu, Elena, Istroromânii și Istroromâna. Relații lingvistice cu slavii de sud: cuvinte de origine veche slavă, București, Staff, 1998
- Skok, Petar, Studi toponomastici sull'isola di Veglia (Studii toponomastice pe insula Krk), Archivio glottologico Italiano, vol. XXIX, 1938, pp. 113–119(рум.)
- Vasiliu, Emanuel, Fonologia istorică a dialectelor dacoromâne, București, Editura Academiei, 1968(рум.)
- Vassilich, Giuseppe, Sui rumeni dell'Istria. Riassunto storico-bibliografico [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (Despre românii din Istria. Rezumat istorico-bibliografic), Archeografo triestino, serie nouă, vol. XXIII (XXVII), Trieste, 1900, pp. 157–237. Accesat la 30 mai 2015(італ.)
- Vrzić, Zvjezdana, Limba de saka zi [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (Limba de fiecare zi), Tragovi, 2009, . (хор.)
- Zegrean, Iulia-Georgiana, Balkan Romance: Aspects of the Syntax of Istro-Romanian [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також
Примітки
- Tatăl nostru [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.] Варіант публікації 1856 року, транслітерований абеткою Ковачеца. Видано 30 травня 2015 року
Джерела
- Языки мира. Романские языки. - М., 2001
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istrorumunska mova shidnoromanska mova poshirena v kilkoh selah pivostrovu Istriya najbilshogo pivostrova v Adriatichnomu mori roztashovanogo mizh Triyestskoyu zatokoyu i buhtoyu Kvarner bilshist yakogo nalezhit Horvatiyi Takozh pislya dvoh svitovih voyen nosiyi istro rumunskoyi movi oselilis v SShA Kanadi Avstraliyi Argentini Nimechchini ta inshih krayinah Istrorumunska movavlaske limbe vlaske limbeTeritoriya poshirennya istro rumunskoyi movi zeleni liniyi u 1800 roci zashtrihovani zoni u 1900 roci Poshirena vHorvatiyaNosiyiblizko 300 chol KlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Italijska grupaRomanska grupaShidnoromanskaIstrorumunska mova dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 2roaISO 639 3ruoPoshirennyaIstrorumunska vimirayucha mova Poshirena v horvatskih selah Zhelyani Primorsko Goranska zhupaniyi ta v selah Shushnevicya ta Lanishe Istrijskoyi zhupaniyi Tochne chislo movciv istrorumunskoyi na danij chas nevidome ale v bud yakomu razi yih kilkist ne perevishuye kilka soten U 1971 roci yih bulo blizko pivtori tisyachi u 1983 roci blizko 500 osib Vsi nosiyi istrorumunskoyi takozh volodiyut horvatskoyu istrijskim dialektom a deyaki i italijskoyu yaka dosit poshirena v Istriyi DialektiIstrorumunska podilyayetsya na dva dialekti na pivnichnomu dialekti rozmovlyayut u Zhelyanah na pivdennomu u dekilkoh selah na pivden vid gori Uchka Shushnevicya Nova Vas Yasenovik Brdo ta Lyetaj pereklad IstrorumunskaPivdenni dialekti Zhelyanski pivnichni dialektinebo cer nebomisto grad cetategrusha per hrușvavedmid medvid ursponedilok ponedili ac lurp yatnicya petac virerIstoriyaIstrorumunska sered inshih shidnoromanskih mov Istorichno istrorumuni ye nashadkami romanomovnih pastuhiv valahi sho kochuvali v serednovichchi Balkanskim pivostrovom Zgidno z pismovimi dzherelami vzhe v XII stolitti voni dohodili do richki Talyamento prote nevidomo naskilki dovgo voni tam zatrimuvalisya Pershi vidomosti pro istrorumuniv sho zhivut v rajoni Chichariyi i ostrova Krk vidnosyatsya do kincya 15 pochatku 16 stolittya V Zhelyanah istrorumuni oselilisya v 1510 roci Epidemiyi chumi ta holeri v 15 stolitti serjozno proridili naselennya Istriyi i Venecijska respublika yakij Istriya na toj moment nalezhala provodila politiku spryamovanu na pripinennya migracijnih procesiv i zbilshennya osilosti naselennya Azh do XIX stolittya poshirennya movi ohoplyuvalo bilshu chastinu pivostrova Istriya azh do Triyesta a takozh ostrovi Rab ta Krk Na ostrovah istrorumunska mova vimerla v pershij polovini XIX stolittya Lingvistichna harakteristikaIstrorumunskoyu movoyu ne vidayetsya periodichnoyi ta hudozhnoyi literaturi vikladannya takozh ne vedetsya Vona funkcionuye viklyuchno yak mova usnogo spilkuvannya v pobuti Vsi teksti istrorumunskoyu movoyu ye zapisami usnih tekstiv zrobleni lingvistami Dlya zapisu vikoristovuyetsya rumunskij alfavit z dodatkovimi bukvami a a e ľ n s i s vikoristovuvanimi dlya poznachennya zvukiv vidsutnih v rumunskij movi Folklor na istrorumunskij movi isnuye ale jogo zapisi nechislenni Nezvazhayuchi na prinalezhnist do romanskih mov v leksici istrorumunskoyi movi chislenni slov yanski zapozichennya a bagato morfologichnih struktur buduyutsya za shemami tipovim dlya slov yanskih mov sho viklikano trivalim prozhivannyam istrorumuniv v horvatskomu otochenni Bilshist leksiki blizko 65 maye latinske pohodzhennya Isnuye velika kilkist zapozichen z horvatskoyi movi cnige svyashenna kniga ocna vikno a takozh deyaka kilkist italyanizmiv sempre zavzhdi setimane tizhden Nayavnist znachnoyi kilkosti zapozichen z horvatskoyi mozhna pomititi navit u chislivnikah Kilkisni Poryadkovi1 ur ch r uro ser r ura zh r pivn ure zh r pivd p ă rvi ch r p ă rvi ser r p ă rva p ă rve zh r 2 doi ch r do zh r doi le ch r dovo ser r dova zh r 3 trei trei le ch r treɪ o ser r treɪ a zh r 4 patru5 cinc ținț6 sase7 sapte8 opt pivn os a n pivd 9 devet10 deset11 i edănai st12 dvanai st13 trinai st20 dvadeset21 dvadeset si ur30 trideset40 cvarnar50 pedeset60 sestdeset70 sedamdeset80 osamdeset90 devetdeset100 sto200 dvisto300 tristo1000 miľePrikladIstrorumunska RumunskaCace nostru carle ști an cer neca se spune voli a a Te cum an cer așa și pre pemint Para nostre saca zi de nam astez Odproste nam duzan ca și noi odprostim a lu noștri duznic Neca nu ne Tu vezi an napastovane neca ne zbaveșt de zvaca slabe Amen Tatăl nostru care ești in ceruri facă se voia Ta precum in cer așa și pe pămant Painea noastră cea de toate zilele dă ne o nouă astăzi Și ne iartă nouă păcatele noastre precum și noi iertăm greșiților noștri Și nu ne duce pe noi in ispită ci ne izbăvește de cel rău Amin Literatura z vivchennya istroromanskoyi moviCantemir Traian Noi date istorice referitoare la istroromani Limbă și literatură vol XIX 1968 pp 91 110 rum Capidan Theodor Romanismul balcanic Revista filologică I Cernăuți 1927 nr 1 2 pp 155 165 rum Coteanu Ion Elemente de dialectologie a limbii romane București Editura Științifică 1961 rum Covaz Antonio Dei Rimgliani o Vlahi d Istria 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Despre romanii sau vlahii din Istria L Istria anul I nr 1 2 3 ianuarie 1846 pp 7 8 rum Croce Ireneo della Historia antica e moderna sacra e profana della citta di Trieste 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoria antică și modernă sacră și profană a orașului Triest Veneția 1698 ital Dahmen Wolfgang Istrorumanisch 20 lyutogo 2016 u Wayback Machine Istroromana Holtus G Metzeltin M Schmitt Ch coord Lexikon der Romanistischen Linguistik Lexiconul lingvisticii romanice vol III Tubingen De Gruyter 1989 pp 448 460 nim Densusianu Ovid Histoire de la langue roumaine Istoria limbii romane vol I Les Origines Originile Paris Ernest Leroux 1901 fr Dianich Antonio Mărturia unui istroroman profesorul Antonio Dianich 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Orizonturi culturale italo romane anul V nr 4 aprilie 2015 ISSN 2240 9645 rum Drăganu Nicolae Romanii in veacurile IX XIV pe baza toponimiei și a onomasticei București Academia Romană Studii și cercetări XXI 1933 Accesat la 30 mai 2015 rum Filipi Goran Istrorumunjski lingvisticki atlas Atlasul Lingvistic Istroroman Atlante Linguistico Istrorumeno Pola Znanstvena udruga Mediteran 2002a hor Filipi Goran Istroromana Okuka Milos coord Lexiconul limbilor estului european Klagenfurt 2002b pp 91 96 nim Frățilă Vasile Dialectul istroroman Privire generală Berciu Drăghicescu Adina coord Aromani meglenoromani istroromani aspecte identitare și culturale 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Editura Universității din București Colecția IEH 2012 pp 633 694 ISBN 978 606 16 0148 6 rum The Global Lexicostatistical Database 3 bereznya 2016 u Wayback Machine GLD Indo Europian family Romance group 27 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Kandler Pietro Paolo Li Cici Cameroni F coord Storia cronografica di Trieste dalla sua origine sino all anno 1695 del canonico D Vincenzo Scussa Triestino cogli Annali dal 1695 al 1848 16 travnya 2018 u Wayback Machine Istoria cronografică a Triestului de la origini pană in anul 1695 de canonicul D Vincenzo Scussa Triestino cu Analele de la 1695 la 1848 Triest C Coen 1863 pp 231 236 rum Kovacec August Vlasko Zejansko Istrorumunjsko hrvatski rjecnik 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Dicționar vlăhesc jeiănesc istroroman croat 2010 varianta online a Istrorumunjsko Hrvatski Rjecnik s gramatikom i tekstovima Dicționar istroroman croat cu o gramatică și texte Znanstvena udruga Mediteran 1998 hor Narumov B P Istrorumynskij yazyk dialekt Yazyki mira Romanskie yazyki 2001 c 656 671 ISBN 5 87444 016 X ros Petrovici Emil Problema limitei sud vestice a teritoriului de formare a limbii romanești Limba romană IX 1960 nr 1 p 79 83 rum Philippide Alexandru Originea rominilor vol II Ce spun limbile romină și albaneză Iași Viața Rominească 1927 Popovici Iosif Dialectele romane Rumaenische Dialekte IX Dialectele romane din Istria I Referințele sociale și gramatica Editura Autorului 1914 II Texte și glosar Halle a d S Editura Autorului 1909 rum Pușcariu Sextil Studii istroromane In colaborare cu M Bartoli A Belulovici și A Byhan vol I Texte Analele Academiei Romane seria II tom XXVIII 1905 1906 Memoriile Secțiunii Literare București Cultura națională 1906 p 117 182 vol II Introducere Gramatică Caracterizarea dialectului istroroman București Cultura națională 1926 vol III Bibliografie critică Listele lui Bartoli Texte inedite Note Glosare București Cultura națională 1929 rum dd Rosetti Alexandru Asupra repartizării dialectale a istroromanei Grai și Suflet V nr 1 1931 1932 pp 1 9 rum Sala Marius coord Enciclopedia limbilor romanice București Editura Științifică și Enciclopedică 1989 ISBN 973 29 0043 1 rum Saramandu Nicolae Originea dialectelor romanești pe baza surselor istorice București Editura Academiei Romane 2005 rum Sarbu Richard și Vasile Frățilă Dialectul istroroman Texte și glosar Amarcord 1998 rum Scărlătoiu Elena Istroromanii și Istroromana Relații lingvistice cu slavii de sud cuvinte de origine veche slavă București Staff 1998 Skok Petar Studi toponomastici sull isola di Veglia Studii toponomastice pe insula Krk Archivio glottologico Italiano vol XXIX 1938 pp 113 119 rum Vasiliu Emanuel Fonologia istorică a dialectelor dacoromane București Editura Academiei 1968 rum Vassilich Giuseppe Sui rumeni dell Istria Riassunto storico bibliografico 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Despre romanii din Istria Rezumat istorico bibliografic Archeografo triestino serie nouă vol XXIII XXVII Trieste 1900 pp 157 237 Accesat la 30 mai 2015 ital Vrzic Zvjezdana Limba de saka zi 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Limba de fiecare zi Tragovi 2009 ISBN 978 953 55781 0 9 hor Zegrean Iulia Georgiana Balkan Romance Aspects of the Syntax of Istro Romanian 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Div takozhMegleno rumunska mova Arumunska movaPrimitkiTatăl nostru 19 sichnya 2015 u Wayback Machine Variant publikaciyi 1856 roku transliterovanij abetkoyu Kovacheca Vidano 30 travnya 2015 rokuDzherelaYazyki mira Romanskie yazyki M 2001