Черні́гів (МФА: [t͡ʃerˈnʲiɦʲiu̯] ( прослухати)) — місто України, обласний центр Чернігівської області. Місто-герой.
Чернігів | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Чернігівська область | ||||||||
Район | Чернігівська міська рада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA74100390010054825 | ||||||||
Засноване | кінець VII століття | ||||||||
Перша згадка | 907 рік | ||||||||
Магдебурзьке право | 1623 рік | ||||||||
Поділ міста | 2 райони: Деснянський та Новозаводський | ||||||||
Населення | ▼ 282 747 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 282 747 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 79 км² | ||||||||
Густота населення | 3579 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 14000-499 | ||||||||
Телефонний код | +380-462(2) | ||||||||
Координати | 51°29′28″ пн. ш. 31°17′55″ сх. д. / 51.49111° пн. ш. 31.29861° сх. д.Координати: 51°29′28″ пн. ш. 31°17′55″ сх. д. / 51.49111° пн. ш. 31.29861° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 136 м | ||||||||
Водойма | річки Десна і Стрижень | ||||||||
Назва мешканців | черні́гівець черні́гівка черні́гівці | ||||||||
Міста-побратими | див. тут | ||||||||
День міста | 21 вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Чернігів | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 132 км | ||||||||
- залізницею | 209 км | ||||||||
- автошляхами | 140 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7 | ||||||||
Вебсторінка | Чернігівська міська рада | ||||||||
Чернігів у Вікісховищі
|
Належить до найдавніших міст України, заснований у кінці VII століття при впаданні річки Стрижень у Десну. Чернігів у часи Середньовіччя — одне з головних міст Київської Русі та, за оцінками істориків, одне з найбільших міст тогочасної Європи, столиця Чернігівського князівства, до володінь якого належали, зокрема Кубань, Керченський півострів, Муром, Рязань і частина нинішнього Підмосков'я. 1239 року місто було зруйноване монголо-татарами й занепало, проте в XVII столітті одержало Магдебурзьке право та статус центру воєводства у складі Речі Посполитої, а за козацької держави Богдана Хмельницького стало головним містом Чернігівського полку. Завдяки діяльності чернігівських архієпископів Лазара Барановича й Іоанна Максимовича та підтримці гетьмана Івана Мазепи Чернігів перетворився на один із найзначніших осередків освіти й культури в Україні. У місті, зокрема, діяв Чернігівський колегіум — перший вищий навчальний заклад на території Лівобережної України.
Чернігів славиться своїми пам'ятками часів Русі та Гетьманщини. Видатний історик Михайло Грушевський називав його «українською Равенною», порівнюючи з містом у Італії, відомим своїми стародавніми пам'ятками. Історичний центр Чернігова є кандидатом на внесення до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
6 березня 2022 року указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Географія
Чернігів знаходиться в західній частині Чернігівської області. Розташоване у Придніпровській низовині, на правому березі річки Десни.
Адміністративний устрій міста
Чернігів поділяється на 2 райони: Деснянський та Новозаводський. Райони ділять місто навпіл (межа проходить по проспекту Миру): Деснянський — східна частина, Новозаводський — західна частина міста. У місті налічується орієнтовно 550 проспектів, вулиць, бульварів, площ, провулків, скверів та узвозів. А саме: близько 400 вулиць, 100 провулків, 2 проспекти. Вулиці, провулки можна умовно поділити, бо місто поділене на 2 райони.
Детальніше побачити перелік вулиць, провулків, площ і т. д. можна побачити тут.
Клімат
Місто знаходиться в зоні, яка характеризується континентальним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 18,9 °C (66 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою −5,6 °С (22 °F).
Клімат Чернігова | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 8 | 15 | 21 | 25 | 32 | 32 | 32 | 32 | 30 | 25 | 14 | 11 | 32 |
Середній максимум, °C | −3 | −2 | 3 | 12 | 19 | 22 | 23 | 22 | 17 | 11 | 3 | 0 | 11 |
Середня температура, °C | −5 | −5 | 0 | 8 | 14 | 17 | 18 | 17 | 13 | 7 | 1 | −2 | 7 |
Середній мінімум, °C | −8 | −7 | −2 | 3 | 8 | 12 | 13 | 12 | 8 | 3 | −1 | −5 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C | −35 | −27 | −27 | −8 | 0 | 2 | 7 | 2 | −3 | −10 | −22 | −26 | −35 |
Джерело: Weatherbase |
Назва
За переказами і легендами, Чернігів отримав назву на честь першого місцевого князя — Чорного. На сьогодні відомо багато різних легенд і переказів пов'язаних із назвою міста. За одними з них, назва міста пов'язується із ім'ям дочки цього ж князя «Чорного», яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів, які стояли облогою навколо міста. Інші легенди кажуть, що Чернігів завдячує своєю назвою темним, дрімучим, «чорним», лісам, які з усіх боків оточували місто. Також існує версія про велику кількість «серн», тобто сарн, які населяли околиці цієї місцевості. І ніби, з часом, назва міста змінилася з Сернігів на Чернігів.
Історія
Стародавні часи і середньовіччя
На території сучасного Чернігова виявлені сліди заселення з неоліту і бронзової доби. Наприкінці VII століття в середній течії річки Десна тут виникло укріплене городище.
Вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком в «трактаті князя Олега з греками». У ранньому середньовіччі місто було укріпленим городищем, а з IX століття увійшло до складу Київської Русі, випередивши Любеч стало найважливішим і найбагатшим містом держави поряд із Києвом і Новгородом.
У XI—XIII століттях Чернігів був центром Сіверщини і Чернігівського удільного князівства. Першим у ньому господарював Мстислав Володимирович, брат Ярослава Мудрого. Цей князь побудував новий кам'яний княжий двір і почав будівництво Спаського собору. Після його смерті Чернігів опанував його брат Ярослав, а згодом племінник Святослав Ярославич, родоначальник чернігівської княжої династії .
Зусиллями князів і Київської митрополії наприкінці XI століття в Чернігові засновано єпархію, яка включала у себе широкі простори східної Русі.
У княжу добу Чернігів знаходився на плато між річкою Десною та її притокою Стрижнем. У центрі міста був розташований замок із княжим двором — дитинець, до якого прилягав окольний град — і район Третяк, де мешкали купці й ремісники. Кожна частина Чернігова мала свої оборонні вали. Над Десною лежав торговий Поділ. У середині XII століття територія міста без Подолу становила близько 120 га.
Управління чернігівської княжої династії створювало належні умови для розвитку культури міста і залежних володінь. Це відбилося насамперед на архітектурі й образотворчому мистецтві. Чернігівські монументальні будови XI—XII століть, особливо церкви і собори, були видатними пам'ятками тієї доби. У першій половині XI століття в центрі дитинця постав Спасо-Преображенський собор. Протягом XII століття — початку XIII століття побудовано собор Бориса й Гліба (Чернігів), Іллінську, Благовіщенську, Михайлівську церкви, Успенський собор Єлецького монастиря, П'ятницьку церкву. Чернігівці княжої доби залишили свій слід також у літературі Русі. Зокрема, чернігівський ігумен Данило є автором опису мандрівки до Святої Землі кінця XI — поч. XII століття. Уривки Чернігівського літопису, що не зберігся, знаходимо у пізніших літописних збірниках.
Монгольська навала перервала зростання Чернігова на тривалий час. Місто опинилося в складі держави Золотої орди. Центром Сіверської землі став Брянськ.
У 1353 році Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського, а у 1503 році був завойований Московією. Завойовники звели на узбіччях дитинця фортецю і розбудували передгороддя.
Чернігів не раз зазнавав руйнації від нападів татар. Особливо місто постраждало під час їхніх походів у 1482 і 1497 роках.
1579 року замок і місто намагалося захопити військо короля Стефана Баторія під командуванням князів Костянтина Василя Острозького та Михайла Вишневецького. Взяти замок не змогли, але підпалили.
У 1618 році за Деулінським перемир'ям Чернігів перейшов від Московії до Речі Посполитої. У 1623 році місто отримало магдебурзьке право, магістрат і герб, а з 1635 року стало центром Чернігівського воєводства.
Соціокультурний розвиток Чернігова у XIV — XVI століттях гальмувався через постійні війни Великого князівства Литовського і Руського та Московії. Ці держави боролися за домінування у Східній Європі, перманентно спустошуючи Чернігівщину і Сіверщину. Перші паростки культурного відродження з'явилися із настанням XVII століття. Зокрема, архімандрит Єлецького монастиря Кирило Ставровецький збудував у 1646 році в Чернігові першу друкарню.
Чернігів у гетьманський період
Події 1648—1653 рр. в Чернігові і його околиці
Чернігів став одним із перших міст, яке отримало повідомлення про повстання Богдана Хмельницького.
Доведені до відчаю магнатсько-шляхетською тиранією селяни й міщани часто створювали свої окремі загони на місцях і «пановъ своїхъ… ляховъ… ксєндзовъ позабїяли (костелы) попустошили». Стихійний рух поступово переростав у організоване повстання.
Слід зазначити, що в місті перебувала шляхта майже зі всього Лівобережжя. Великий магнат Ярема Вишневецький, тікаючи від повстанців, зупинявся в Чернігові й схиляв шляхту на свій бік, пропонуючи йти разом із ним за Дніпро, на Правобережжя. Однак чернігівська шляхта, не усвідомлюючи ще всієї небезпеки й покладаючись на захист навколишніх лісів, залишилась, сподіваючись відсидітись у міцному замку. Та наприкінці травня козаки підступили до міста, а 13 червня вже стало відомо про облогу Чернігова повстанцями.
писав 3 липня 1648 р. віленському воєводі, що «Черниговъ уже полторы недѣли держится въ осадѣ… Господь Богъ только знаетъ, выдержатъ ли осаждённые, ибо не имея где взять праха, уже не стрѣляютъ съ пушекъ, а только съ ружьёвъ обороняются».
За свідченням джерел, облога Чернігова тривала три тижні. І замок не витримав її. Згідно з відомостями анонімного кореспондента із Варшави від 2 серпня, сусідні з Черніговом міста також здавалися козакам, «выдавая ѣм на муки шляхту католиковъ»; в одному з них «больше чем 800 шляхты вырублено».
Однак під час Визвольної війни Чернігів іще довго продовжував бути ареною для боротьби з лядським військом, магнатами й шляхтою. Становище склалося таким чином, що після Зборівського договору 1649 р. Чернігівщина знову повернулася під контроль польської знаті.
На початку 1651 р. боротьба відновилася. Тут було зосереджено 20 000 осіб Чернігівського полку Мартина Небаби. А незабаром на допомогу чернігівському полковнику прибуло значне підкріплення: Київський і Ніжинський полки. Богдан Хмельницький відправив у Чернігів частину Чигиринського й Кропивнянського полків.
Після звільнення Чернігова козаки намагалися взяти Гомель, але були розбиті у бою під Ріпками.
У результаті численних боїв військові сили України значно вичерпалися. Богдан Хмельницький змушений був піти на підписання миру. 18 вересня 1651 р. підписано Білоцерківський договір. Після цього коронне військо Речі Посполитої знову окупувало Чернігівщину.
Усе це викликало хвилю великого невдоволення з боку народних мас і знову призвело до вибуху боротьби з іноземним володарюванням і місто невдовзі було визволене.
Тим часом литовський гетьман Радзивіл розташував свої полки в білоруських містах Бобруйську, Речиці, Гомелі, Чичерську, Могильові й посилено готувався до наступу на Україну. Знаючи наміри Радзивілла, Богдан Хмельницький не забарився з підготовкою до відбиття ворога. Важливим її плацдармом став Чернігів.
Вирушаючи на боротьбу з королівською армадою, Богдан Хмельницький, на випадок вторгнення Радзивілла, розпорядився залишити «часть войска под Чернеговом, то есть полк нежинскій, переясловскій, чернеговскій противко войска литовского… придавши козакам килка мурз орди…»
Командувачем козацького війська, зосередженого на литовському фронті, був призначений ніжинський полковник Іван Золотаренко. Переяславський полк очолював , Чернігівський — Степан Подобайло.
Велика сутичка козаків із військом Радзивілла відбулася наприкінці весни 1653 р. під Любечем.
Чернігів у складі Гетьманщини
Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним із найважливіших культурних центрів України.
Культурне відродження Чернігова пов'язане з діяльністю архієпископа Лазаря Барановича, який переніс до Чернігова друкарню, закладену ним у Новгороді-Сіверському в 1675 році. Навколо Барановича утворився літературно-мистецький гурток, до якого належали: архімандрит Єлецького монастиря Іоанікій Галятовський, архідиякон Чернігівської єпархії Антоній Радивиловський, ієромонах Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря Л. Тоболинський, поет Іван Величковський, майбутній архієпископ чернігівський Іван Максимович; гравери: Іван Інокентій Щирський, Леонтій Тарасевич, Н. Зубрицький; архітектори Адам Зерніков (Zörnikau), Іоганн-Баптист Зауер (Іван Баптист) та інші.
З ініціативи Л. Барановича й коштом гетьманського уряду й чернігівської козацької старшини, відновлено і перебудовано в бароковому стилі чернігівські пам'ятки, зокрема Троїцький кафедральний собор (16 ст.). Особливе значення мало створення Чернігівського Колегіуму (1700), який став одним із головних осередків освіти і науки Гетьманщини. У першій половині 18 ст. в Чернігові з'являються нові монументальні споруди: релігійні (барокова Катерининська церква, 1715) й світські (будинок полкової канцелярії, відомий під назвою «Мазепиного будинку» або будинок Якова Лизогуба) будови. У 1783 році збудовано один із перших мостів Чернігова — Красний міст через річку Стрижень.
У 1786 міським головою (бурмистром) був Григорій Бублик.
XVIII—XIX століття
У 1782 Чернігів став центром Чернігівського намісництва Російської імперії, а 1797 — Малоросійської губернії, з 1808 Чернігівської губернії. Тоді місто нараховувало близько 4000 мешканців, у 1844 році їх кількість збільшилася до 12 000, 1897 — до 27 000, 1913 — до 35 000. Економічний характер тогочасного Чернігова був адміністративно-торгівельно-ремісничий: дрібна місцева харчова промисловість, цегельні, свічковий і миловарний завод тощо. Чернігів поширювався в західному і північно-західному напрямі.
Хоча Чернігів не був великим містом, він і далі, у другій половині XVIII століття зберігає значення великого культурного центру. Визначними культурними діячами того часу у Чернігові були: О. Щадунський, Дмитро Пащенко (автор монографічного опису Чернігівського намісництва 1781), генеральний суддя Григорій Милорадович, письменник О. Лобисевич, історик М. Марков та інші. На культурному ґрунті Чернігова наприкінці XVIII — на початку XIX століття згуртувалося коло українських «дворянських патріотів», які боронили автономні права України й вимагали визнання дворянських прав для козацького стану: А. Полетика (чернігівський губ. маршал), аматор-історик А. Чепа (товариш малоросійського поштмейстера), Р. Маркевич і Т. Калинський. Вони досліджували історію України, збирали історичні документи, літописи й на підставі їх складали записки про історію й права українського шляхетства, які поширювали на всій території Лівобережної України.
Та найбільше розгорталося культурне життя Чернігова від другої половини XIX століття. На відміну від попередньої епохи з її перевагою локальних і станових дворянських інтересів і прагнень, воно чимраз далі набирало загальнонаціонального українського характеру. У Чернігові працювали історики: О. Лазаревський, граф. Г. Милорадович, О. Ханенко, брати Микола і Митрофан Константиновичі, А. Верзилов, П. Дорошенко та ін.; етнографи О. Маркевич, О. Шишацький-Ілліч, С. Ніс, байкар Л. Глібов, статистики — О. Русов, В. Варзар, П. Червінськмй, В. Шликевич та ін. Дехто з них належав до Чернігівської Громади, однієї з найрадикальніших в Україні.
Був Чернігів і видавничим центром. Ще з 1858 там почав виходити орган губернатора — тижневик «Черниговские Ведомости» (до 1917). У 1861—1863 pp. Л. Глібов видавав «Черниговскій Листокъ», єдину тоді на Чернігівщині Україні українську газету. Від 1861 до 1911 виходили також «Черниговские єпархиальные известия», а в 1868—1872 роках «Записки» Чернігівського Статистичного Комітету.
За переписом населення 1897 року в Чернігові жило 11 000 євреїв (усе населення 27 000). Вони були зайняті переважно в промисловості і комерції, а також займалися садівництвом і вирощували тютюн.
Під кінець XIX століття культурне життя Чернігова значно активізувалося. Головними його осередками були Чернігівське земство і його статистичний Комітет, Губерніальна Архівна Комісія (заснована 1896 з ініціативи О. Лазаревського й Г. Милорадовича), яка у своїх «Трудах» 1897—1915 рр. видала багато документів, Музей Тарновського, подарований його фундатором В. Тарновським (молодшим). У Чернігівському земстві навколо цих установ об'єднувалися місцеві науковці, педагоги, письменники, митці, діяльність яких нерідко виходить за межі Чернігівщини.
XX століття
Розпад Російської імперії та визвольні змагання
На межі XIX і XX століть жили у Чернігові письменники: М. Коцюбинський (похований у Чернігові), Б. Грінченко, В. Самійленко, М. Вороний, М. Чернявський, маляр І. Рашевський, історик В. Модзалевський та ін. Коло цих визначних діячів гуртувалася й виховувалася українська молодь, здебільшого вихованці Чернігівської гімназії й Духовної семінарії. У 1911 році відбувся в Чернігові XIV Археологічний З'їзд. 1916 засновано Педагогічний Інститут.
Під час радянсько-української війни 1917 року в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки Центральної Ради. За української влади пожвавилось українське культурне життя (видавництво «Сіверянська думка», щоденник губернського земства «Чернігівщина», орган губернської Ради Селянських Депутатів «Народне Слово», українські школи тощо). Першого лютого 1918 року Чернігів захопило більшовицьке військо; 12 березня 1918 року він повернувся під владу уряду Української Народної Республіки, але знов . Від 13 жовтня до 12 листопада 1919 року Чернігів був у руках денікінців.
Наприкінці 1919 року в Чернігові було остаточно радянську владу.
У 1925—1932 Чернігів був центром Чернігівської округи. В 1932 році утворено Чернігівську область. За переписом 1926 року, Чернігів нараховував 35 200 мешканців, у тому числі 57 % українців, 20 % росіян і 10 % євреїв. За доби п'ятирічок завдяки зростанню промисловості населення Чернігова збільшилося до 69 000. Чернігів зберігає своє значення культурного центру в 1920-х і на початку 1930-х років. Тут діяли: Історичний музей (колишній музей Тарновського, значно збагачений), архів Наукового Товариства Інститут Народної Освіти (з 1920). Діяльність цих установ була щільно пов'язана з ВУАН, зокрема з її історичною секцією та Археологічним Комітетом, з центральними історичними архівами у Києві й Харкові, Інститутом Української Культури ім. Д. Багалія (Харків) та ін. 1926 відкрито театр ім. Шевченка. З Черніговом пов'язані імена письменників: П. Тичини, І. Кочерги, В. Еллана-Блакитного, А. Заливчого, І. Коваленка; істориків П. Савицького, Є. Онацького, В. Дубровського, В. Шугаєвського, мистецтвознавця О. Гукала тощо.
Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, 30 березня 1933 року на «чорну дошку» занесений Чернігівський ліспромгосп, померло щонайменше 3602 жителі Чернігова.
У роки Другої світової війни місто опинилося під німецькою окупацією. Всього за час окупації були вбиті 52453 жителів міста і полонених солдат. 695 осіб були вивезені на примусові роботи в Німеччину. У січні 1942 р. в місті почала діяти група підпільників, яку очолив А. Д. Михайленко, по професії радіотехнік. На заводі «Октябрьский молот» в перші місяці 1942 р. також була організована підпільна група, на чолі з Н. С. Шарим. Робітники займались саботажем виробництва, за що Шарого заарештували і після допитів відправили у табір Дахау. 21 вересня 1943 року Чернігів зайняли радянські війська.
Після Другої світової війни Чернігів відбудовано за генеральним планом (1945, 1958 і 1968) і реконструйовано. Центр міста зовсім перебудовано у 1950—1955 роках (архітектори П. Буклавський, І. Ягодовський).
Населення Чернігова зростало швидко: 1959 — 89 585 осіб (у тому числі українці становили 69 %, росіяни — 20 %, євреї — 8 %, поляки — 1 %), 1970 — 158 873 осіб, 1980 — 245 000 осіб. Промисловість Чернігова досягла довоєнного рівня на початку 1950-х років.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
У 1990 році в Чернігові відбулася Ковбасна революція — стихійний виступ жителів міста проти діючої влади у різдвяні дні 1990 року. Події набули широкого резонансу, породили низку аналогічних акцій в інших містах Радянського Союзу. Результатом подій стала зміна обласного і міського партійного керівництва, посилення авторитету опозиційних політичних сил. Ця подія стала однією з передумов незалежності України.
У 2003 р. на основі кількох зубожілих підприємств (Чернігівавтодеталь, ЧЗСА) було сформовано Чернігівський автозавод. Перший автобус з конвеєра ЧАЗа зійшов 19 вересня 2003 року.
21 листопада 2013 р. в Києві на Майдані Незалежності розпочався мітинг на знак протесту проти рішення уряду України заморозити переговори з Євросоюзом щодо угоди про асоціацію. Чернігів приєднався до Євромайдану вже 22 листопада. О 16-й годині під будинком Чернігівської ОДА зібралось близько сотні громадян. Але вже за годину усі розійшлися — завадив дощ. 7 грудня 2014 р. з 13-00 до 15-00 був мітинг, на якому було до 1000 осіб. На 10 грудня біля Красної площі стояли кілька білих агітаційних наметів «Батьківщини» і 2 намети, в яких розміщувалися мітингуючі. Міліції — 2 особи на відстані 100 метрів від намету. Кількість мітингуючих — близько 10 осіб. Роздавали газету «Слово Батьківщини». У ній заклик Юлії Тимошенко «брати владу у свої руки». 20 лютого 2014 р. на молебні про жертв виступів у Києві (Небесна сотня) зібралась повна площа людей.
10 червня 2020 року місто відвідав із робочим візитом президент України Володимир Зеленський. Він відвідав КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», зустрівся із бізнесменами в Шишкіному та відвідав «Чернігівську політехніку».
У 2020 році в Чернігові та області розпочалася епідемія коронавірусу. Перший випадок хвороби в області зафіксовано 26 березня в Борзнянському районі, в Чернігові — 22 квітня. Станом на 12 червня 2020 року в Чернігові було 105 випадків інфікування із 385 по області.
Російсько-українська війна
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
За наказом командувача Оперативного командування «Північ» генерал-майора Віктора Ніколюка оборону міста очолив полковник Дмитро Брижинський.
На підступах до Чернігова, на трасі Ріпки-Чернігів, першими в бій із російськими загарбниками вступили танкісти 1-шої окремої танкової бригади. Вдалими діями з засідок, при підтримці вогню артилерії, танкісти нанесли втрати передовим підрозділам противника, що дозволило підрозділам Чернігівського гарнізону підготувати, зайняти оборонні позиції навколо міста та організовано вступити в бій з загарбниками. Своєчасне зайняття підрозділами Чернігівського гарнізону бойового порядку навколо міста, забезпечило організований відхід на околиці міста 1-шої танкової бригади.
Російські війська підступили до міста, та, не маючи змоги його захопити, почали масований обстріл його цивільної інфраструктури авіацією та артилерією.
Станом на 22 березня місто, після трьох тижнів безперервних обстрілів, перебувало на межі гуманітарної катастрофи. Уночі з 22 на 23 березня внаслідок російського авіабомбардування було підірвано автомобільний міст через Десну, який слугував сполученням міста з Києвом та всією Україною, що вкрай загострило ситуацію. В місті не було електрики, майже були відсутні вода, газ, зв'язок. Зі слів міського голови Владислава Атрошенка, деякі мікрорайони знищені на 70 %.
Із 3 квітня 2022 року обстріли міста практично припинилися, до міста стали завозити гуманітарну допомогу.
6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, присвоїв Чернігову почесну відзнаку «Місто-герой України».
Хоча місто і не знаходилося в тимчасовій окупації, це були чи не найважчі часи в історії Чернігова. Деякий час місто знаходилося у кільці, російські війська намагалися пробитися до міста. Але усі спроби було успішно пригнічені зусиллями сміливих захисників міста-героя. Але проти регулярних обстрілів та бомбардувань нічого вдіяти не вдавалось. Страждали як об'єкти інфраструктури, так і житлові будинки.
Чернігів став одним з найбільш зруйнованих міст України після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Символіка
У Чернігова є свої герб, прапор, гімн і туристичний логотип, які відображають статус міста.
Герб Чернігова затверджений 1 грудня 1992 року Чернігівською міською радою. Він складається зі срібного щита, на якому розташований чорний коронований орел із золотим дзьобом і лапами. Орел тримає лівою лапою по діагоналі золотий хрест. Базою для герба став герб Чернігова і всієї Чернігівщини XVIII—XIX століть.
Прапор Чернігова затверджений 26 червня 2008 року Чернігівською міськрадою. Прапор являє собою прямокутне біле полотнище співвідношенням 2 до 3, у центрі якого розташований чорний одноголовий коронований орел, який лівою лапою тримає золотий хрест. Автор прапора — заслужений діяч мистецтва України — Борис Дєдов. За задумами художника, прапор відображає історичні епохи розвитку міста від козацьких часів і містить основний елемент герба Чернігова. Прапор використовується на всіх офіційних міських заходах.
Гімн Чернігова, затверджений у 2010 р. Був визначений за підсумками загальноміського конкурсу, що тривав більше року. Найкращий зразок гімну міста обраний із 20 заявок. Авторами Гімну територіальної громади Чернігова є композитор Анатолій Ткачук і поет Іван Буренко.
Де-факто девізом Чернігова сьогодні є гасло «Чернігів — місто легенд», він відображений на туристичному логотипі, розробленому в 2010 р. Процес розробки візуальної складової туристичного позиціювання Чернігова розпочався з визначення відмінних рис міста, його унікальностей: старовинні церкви і собори періоду, коли Чернігів був стольним градом могутнього князівства, гармати на Валу, Десна, і головне — легенди, фактично в кожному куточку міста своя легенда. Після тривалого широкого обговорення досить привабливих проєктів зупинилися на логотипі у вигляді клубка (переплетення подій минулого), між нитками якого проступають храм, меч, річка і чернець-привид.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1739 | 3302 | — |
1801 | 4000 | +21.1% |
1844 | 12 000 | +200.0% |
1897 | 27 700 | +130.8% |
1913 | 35 000 | +26.4% |
1926 | 34 400 | −1.7% |
1939 | 68 600 | +99.4% |
1959 | 89 600 | +30.6% |
1970 | 158 900 | +77.3% |
1979 | 238 100 | +49.8% |
1989 | 296 300 | +24.4% |
1995 | 314 000 | +6.0% |
2001 | 305 000 | −2.9% |
2006 | 299 600 | −1.8% |
2013 | 296 100 | −1.2% |
2015 | 294 727 | −0.5% |
2022 | 282 747 | −4.1% |
Козацька доба
Історія Чернігова дає яскравий приклад значення політико-адміністративного фактора для життя міста. Після 1648 р., з часів Богдана Хмельницького, Чернігів став центром Чернігівського козацького полку, однак в економічному плані та за чисельністю населення значно відставав від кількох інших міст Сіверської землі (Ніжина, Конотопа, Глухова, Березни).
Більшість дослідників вважають, що в містах Лівобережної України у XVIII ст. проживала невелика кількість населення. Так, згідно з підрахунками дослідників В. Кабузана і А. Перковського, жителі лівобережних міст (включаючи міста і містечка Чернігово-Сіверщини) у другій половині XVIII ст. становили 6,5 % усього населення. В. Голобуцький вважає, що у містах у цей період проживало 6,53 % усього населення. Г. Махнова дійшла висновку, що воно становило 6,36 % усього населення.
У 1666 р. московські чиновники провели перший перепис жителів Чернігова. Вони зафіксували у місті 314 дворів міщан. Вважається, що на той час у кожному дворі мешкало 7—8 людей. Здійснивши приблизні підрахунки, можна припустити, що в місті проживало близько 2 — 2,5 тис. осіб міщанського стану. Цікаво, що в місті майже не було бідних людей — перепис зафіксував лише 12 дворів «убогих» міщан. Оскільки мета перепису полягала у встановленні кола осіб, які могли платити податки, то до нього не потрапили козаки, шляхта і духовенство. Вони були привілейованими прошарками населення і не оподатковувалися. Так само не рахували їхніх працівників і підданих чернігівських монастирів. Тому точні підрахунки всіх мешканців міста за цим переписом, як і за іншими, вже до кінця XVIII ст. неможливі. Можна лише припустити, що у 1666 р. населення Чернігова складало до 3 тисяч осіб. На основі матеріалів сповідних розписів 1739 р. Богоявленської, Вознесенської, Воскресенської, Михайло-Федорівської [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.], Покровської, Преображенської, Стрітенської, Хрестовоздвиженської, Катерининської церков Чернігова ми можемо визначити демографічну ситуацію міста в сер. XVIII ст.
У всіх церковних приходах Чернігова разом налічувалося 149 (27,7 %) сімей, що належали до типу простих [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.] або нуклеарних [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]. Кількість родичів у них коливалася від 3 до 5 чоловік. До розширених належало 58 (10,8 %) домогосподарств з середньою чисельністю по чоловік. Більшість у церковних приходах Чернігова складали мультифокальні [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.] або складні [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.] сім'ї, що утворювалися з кількох нуклеарних сімей або ядер. Їх налічувалося 302 (56,2 %).
Згідно з даними сповідальних книг, всього у церковних приходах міста Чернігова налічувалося 537 домогосподарств, де проживало 3302 мешканці.
Згідно з даними перепису дворів Чернігівського полку 1721 р., в місті зафіксовано 631 двір, у тому числі: козацької старшини — 18, священнослужителів — 19, міщанських — 141, козацьких — 245, бобильських — 178, шинкових — 30. Для визначення чисельності мешканців цифру житлових дворів (601) знову множимо на 6, 7 чи 8 і за такими розрахунками виходить, що населення Чернігова на 1721 р. становило від 3,5 до 4,5 тисячі чоловік, але знову ж таки не слід забувати про умовність і приблизність підрахунків.
За етнічним складом населення регіону було строкатим. Так, Шафонський відзначив, що міщани «грецький благочестивий закон сповідують, і весь спосіб життя і мову малоросійську вживають, і справжніми малоросіянами вважатись можуть». Це підтверджують і офіційні дані, за якими серед міських жителів було лише 50 росіян, а решта — українці. Правда, якщо додати солдат і офіцерів місцевого гарнізону, яких не зараховували до числа жителів, то кількість росіян збільшувалася приблизно на 500 осіб.
Населення Чернігова середини XVIII ст. було репрезентоване трьома основними групами: міським патриціатом [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.], міщанством й міськими низами, які були наділені відповідними правами та обов'язками. Вищу сходинку соціальної ієрархії представляв невеликий за чисельністю міський патриціат: впливові сім'ї, багатіїв, найзаможніші купці та власники ремісничих майстерень. Міщанство становили звичайні повноправні мешканці міст: середні та дрібні крамарі, ремісники, майстри, власники невеличких промислів і майстерень.
Міське населення до кінця XVIII ст. майже не зростало, що було викликане погіршенням умов існування міщанського стану, епідеміями та стихійними лихами. З посиленням тиску російської влади і зменшенням привілеїв українських міст, перебування в міщанському стані ставало невигідним економічно, тому значна частина людей віддавала перевагу проживанню в приміських селах.
Імперська доба
Початок XIX ст. ознаменував стрімке зростання населення міста. Згідно з переписом населення на 1810 рік, місто займало площу в 476 десятин, на якій мешкали близько 7500 осіб. У цей час за різних потреб місто відвідувало до 15 тисяч приїжджого люду. Відбувалася активна розбудова міста, жваво розквітала торгівля, будівництво, промисел. Щороку в місті проводилися торговельні ярмарки, які нарівні з базарами ставали центром активної торгівлі городян.
Українська революція
У січні 1919 року біля мосту відбувся бій між курінцями Директорії УНР та Богунського полку Миколи Щорса Червоної гвардії. В 1949 році на цьому місці встановлено обеліск.
Новітній час
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 91% населення міста, росіяни — 7%.
Національний склад населення Чернігова (2001):
У 2015 в місті народилося 2517 дітей. Переважна більшість жінок народили першу (55 %) та другу (37 %) дитину. Частка малюків, народжених жінками, які не перебували в шлюбі, становила 17 %. У 2015 у Чернігові померло 3467 осіб. Середній вік померлих — 70 років. За 2015 рік у місті одружилися 2375 пар.
У 2017 році в обласному центрі народився 2251 малюк (серед народжених 1126 хлопчиків та 1125 дівчаток). У 35 родинах з'явилися на світ двійнята. На кожну тисячу жителів припадало 7,7 новонароджених.
Більше половини жінок (52 %) народили первістків, 40 % — стали мамами вдруге, а третю й більше дитину народила кожна дванадцята жінка. Середній вік матері на час народження дитини склав 30 років. Майже кожен шостий малюк народився поза шлюбом.
За 2017 рік у місті померла 3501 особа (1786 чоловіків та 1715 жінок). Рівень смертності становив 12,1 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Основними причинами смерті були хвороби системи кровообігу (63 % загальної кількості померлих), новоутворення (20 %), зовнішні причини захворюваності та смертності (5 %). Середній вік померлих чоловіків — 66 років, жінок — 76 років.
У 2017 році в обласному центрі одружилися 2064 пари, що на 14 % більше, ніж у попередньому році. Середній вік нареченої при вступі до шлюбу склав 25 років, нареченого — 33 роки.
Чисельність
1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2017 | 2022 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
27 716 | 34 359 | 68 597 | 89 585 | 158 873 | 238 141 | 296 347 | 304 994 | 291 641 | 282747 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 221 322 | 74,01 % |
Російська | 73 277 | 24,50 % |
Інше | 4 439 | 1,49 % |
Разом | 299 038 | 100,00 % |
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста.
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 18 % населення міста, російською — 53 %, українською та російською в рівній мірі — 28 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 53 % населення міста, російською — 41 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляв 71 % населення міста, російською — 55 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).
Економіка
Доходи бюджету міста в 2022 році визначені у сумі 3,428 млрд, а видатки — 3,424 млрд гривень.
Промисловість
Провідні галузі промисловості в Чернігові: хімічна, харчова, легка, будівельних матеріалів, деревообробна.
Основні чернігівські підприємства:
- Машинобудування
- ПрАТ «Чернігівський автозавод»
- Чернігівський механічний завод
- Харчова промисловість
- ПрАТ «Чернігівриба»
- ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат № 2»
- ПрАТ ЧЛГЗ
- Чернігівське відділення ПАТ «Сан ІнБев Україна»
- ПрАТ «Укроптбакалія» та інші
- Електроенергетика
- Легка промисловість
- ВАТ «Чернігіввовна» — продовжувач традицій Чернігівського камвольно-суконного комбінату (з 1963 року);
- ЗАТ фабрика «Ярославна»;
- ЗАТ «КСК „Чексіл“»;
- УВП УТОГ;
- ЗАТ фірма «Сіверянка»;
- ЗАТ «Берегиня».
- Хімічне виробництво
- ТОВ «Вітротекс»;
- АТЗТ «Чернігівфільтр».
- Виробництво будівельних матеріалів і будівництво
- ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів»;
- ВАТ «Чернігівбуд»;
- ЗАТ «Цегельний завод № 3» та інші.
- Інші підприємства
- Група компаній «Вимал»;
- ВАТ «Котельний завод „Колвіенергомаш“»;
- ТОВ «КБ-Груп Україна»;
- ТОВ «СКБ-АВЕРС»;
- НПО «Группа компаний МАГР»;
- ТОВ «ПЕТ Технолоджис Україна»;
- ЗАТ «Картонажно-поліграфічна фабрика»;
- ТОВ «Українська деревообробна фабрика».
Сфера послуг
Станом на 2024 рік у місті діє 5 готелів. Найвідомішими є «Optima Collection Чернігів», «RiverSide», . Готелі «Градецький» та «Брянськ» нині не працюють. Готель «Україна» був зруйнований у ході облоги міста російськими військами навесні 2022 року, а — ракетним ударом у квітні 2024 року.
- «Придеснянський»
- «Градецький»
- «Брянськ»
- «Україна»
- Зруйнований готель «Україна»
- «Профспілковий»
- Зруйнований готель «Профспілковий»
У Чернігові представлені більшість українських великих банків і кілька іноземних. За кількістю відділень і банкоматів лідирують ПриватБанк та Ощадбанк. З місцевих банків тільки «Полікомбанк» має розгалужену мережу відділень.
Транспорт
У Чернігові діють залізничний вокзал, автовокзал і 2 автостанції, міські автобусні перевізники та тролейбусна мережа. Пасажирські перевезення характеризуються розгалуженою маршрутною мережею: 16 автобусних і 8 тролейбусних маршрутів.
Залізнична станція «Чернігів» та її моторвагонне депо Південно-Західної залізниці здійснює перевезення в 3 напрямках. Залізниця у місті з'явилась у 1893 році. В 1950 році була побудована нова будівля залізничного вокзалу. Згідно з даними за 2006 рік обсяги перевезень вантажів через станцію «Чернігів» становили 84 737 вагонів на рік. В середині 2000-х років щороку перевозилося понад 4,5 млн пасажирів.
Після здобуття незалежності України на залізниці в Чернігові працює залізничний пункт контролю «Чернігів».
У 1964 році в Чернігові був збудований на місці давнішої пристані річковий порт, який з 1990-х років функціонував як ВАТ, з 2000-х — у складі «Укррічфлоту». Порт спеціалізувався на перевезенні товарів, зокрема будматеріалів, мав судноплавну ділянку для перевезення пасажирів. У 2008 році після економічної кризи вантажопотік суттєво зменшився, і в 2020 році приміщення порту продали.
Сучасний автомобільний транспорт Чернігова здійснює міжнародні, міжміські, приміські та міські пасажирські перевезення. На маршрутах, зокрема, курсують автобуси ЛАЗ, «Ikarus», «Еталон», Mercedes, Neoplan, Karosa тощо.
Північно-західною околицею міста проходить автошлях E95М01.
Об'єкти інфраструктури автоперевезень у Чернігові:
- Чернігівський автовокзал — розташовується на Привокзальній площі поряд із залізничним вокзалом;
- автостанція № 1 — забезпечує приміське сполучення в північно-західному напрямку;
- автостанція № 2 — забезпечує приміське сполучення у східному та західному напрямках.
Аеропорт «Чернігів» закритий, смуга розібрана, а будівля аєропорту зруйнована внаслідок війни, цивільного повітряного сполучення у міста немає.
Громадський транспорт у місті представлений автобусами, тролейбусами, таксі. У 2024 році налічується 24 маршрути — 8 тролейбусних та 16 автобусних.
Традиційно високою у загальному обсязі пасажироперевезень у Чернігові є доля тролейбусу. Запущена у 1964 році, тролейбусний мережа міста особливо бурхливо розвивалася у 1970-х роках. Станом на 2024 рік у місті діє 8 маршрутів. Рухомий склад Чернігівського тролейбусного управління складає близько 80 тролейбусів.
Природоохоронні території та об'єкти
У межах міста розташовані:
- регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» з лісовим заказником «Ялівщина»,
- заповідне урочище «Святе»,
- 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва — парк «Болдина Гора» і Центральний парк культури та відпочинку,
- парки «Мар'їн гай» і «Березовий гай»,
- 2 гідрологічні пам'ятки природи — озера Глушець і Магістратське,
- 17 ботанічних пам'яток природи (окремі дерева або групи дерев): Багатовіковий дуб (вул. Толстого), Багатовіковий дуб (вул. Олега Міхнюка), Багатовіковий дуб (парк ім. Коцюбинського), Багатовіковий дуб (урочище «Святе»), Багатовікові дуби (вул. Коцюбинського), Багатовікові дуби (урочище «Святе»), Віковий дуб (вул. Коцюбинського), Віковий дуб (вул. Магістратська), Віковий дуб (вул. Пушкіна), Вікові дерева колишньої садиби Г. М. Глібова, Група багатовікових дубів (вул. Шевченка, 97), Група багатовікових дубів (вул. Шевченка, 95), Група багатовікових дубів (урочище «Маліїв Рів»), Група багатовікових дубів (Центральний парк культури і відпочинку), Група вікових насаджень, Сосна Василя Ялоцького, Старовинна ялинова алея.
- Ялівщина
- Болдина Гора
- Центральний парк культури та відпочинку
- озеро Магістратське
- Багатовіковий дуб на Валу
Освіта та наука
У Чернігові діє розгалужена система навчальних закладів дошкільної, шкільної, позашкільної та вищої освіти.
Система дошкільної освіти представлена 54 дитячими садками.
Система навчальних закладів загальної освіти в Чернігові складається з 34 шкіл, причому деякі з них є навчальними закладами нового типу: це спеціалізовані школи 1 і 2 з поглибленим вивченням іноземних мов та № 12 фізико-математичного профілю, школи-ліцеї № 15, 16, 22, 32, школа-колегіум № 11 і гімназія гуманітарно-естетичного профілю № 31. Окрім цього у Чернігові діють два навчально-реабілітаційні центри та знаходяться навчальні заклади обласного підпорядкування: Чернігівський обласний науковий ліцей і Чернігівський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою.
Закладом позашкільної освіти є Чернігівський центр дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання. Позашкільна мистецька освіта у місті представлена музичними школами № 1 імені Стефана Вільконського та № 2 імені Євгена Богословського, міською школою мистецтв та дитячою художньою школою.
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка — найстаріший заклад вищої освіти області. Його історія починається з Чернігівського колегіуму, заснованого у 1700 році за взірцем Києво-Могилянської академії. Підрозділом Чернігівського колегіуму є Навчально-науковий інститут історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського.
Найбільшим вишем області сучасності є Національний університет «Чернігівська політехніка», заснований у 1960 році як філія Київського політехнічного інституту. У 2011 році до Чернігівської політехніки був приєднаний Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці та Чернігівський комерційний технікум, а в 2014 році — Чернігівський державний інститут економіки і управління та Чернігівський радіомеханічний технікум.
Інші виші, що знаходяться в місті: Академія Державної пенітенціарної служби України, Чернігівський фаховий музичний коледж імені Левка Ревуцького, Чернігівський базовий фаховий медичний коледж, Чернігівський кооперативний фаховий коледж.
Також у місті діють філії інших вишів: Чернігівський фаховий коледж інженерії та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну, Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, Чернігівський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом, Чернігівська філія Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
У місті працюють заклади професійно-технічної освіти: (№ 5), Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування (№ 9), Чернігівське вище професійне училище (№ 15), (№ 16), Чернігівський професійний будівельний ліцей (№ 18).
Функцію освіти дорослих виконує .
З 1961 року діє Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України.
З 1971 до кінця 2010-х у місті працювало відділення Українського державного геологорозвідувального інституту.
З 1940 до 1995 у місті працювало Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків.
- Головний корпус Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка
- Чернігівський базовий фаховий медичний коледж
- Чернігівський кооперативний фаховий коледж
- Будівля Інституту мікробіології (садиба Глібова)
Засоби масової інформації
Телебачення
- Суспільне Чернігів
- «Новий Чернігів»
- «Дитинець»
FM-радіомовлення
№ з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 88,7 | Українське радіо. Чернігівська хвиля | 1 | вул. Реміснича 53-Б | ЧФКРРТ |
2 | 91,4 | Радіо Промінь | 0,25 | пр. Миру 49-А | |
3 | 92,0 | One FM | 0,1 | вул. Реміснича 53-Б | ЧФКРРТ |
4 | 98,2 | Радіо Культура | 0,25 | вул. Реміснича 53-Б | ЧФКРРТ |
5 | 100,6 | Армія FM | 1 | пр. Миру 49-А | |
6 | 101,3 | Radio Relax | 0,5 | вул. Мазепи 12 | |
7 | 101,8 | DJ FM | 0,5 | ||
8 | 102,4 | TIM-FM | 0,5 | вул. Реміснича 53-Б | ЧФКРРТ |
9 | 102,9 | Перець FM | 0,5 | пр. Перемоги 20 | РПЦ РА "Gold Future" |
10 | 103,5 | Радіо НВ | 0,5 | пр. Миру 49-А | |
11 | 103,9 | 0,5 | пр. Миру 49-А | ||
12 | 104,3 | Наше радіо | 1 | вул. Мазепи 12 | |
13 | 104,7 | Хіт FM | 1 | вул. Мазепи 12 | |
14 | 105,4 | Lux FM | 1 | вул. Реміснича 53-Б | ЧФКРРТ |
15 | 105,9 | Громадське радіо | 0,5 | пр. Миру 49-А | |
16 | 106,3 | Мелодія FM | 0,5 | вул. Мазепи 12 | |
17 | 106,8 | Шлягер FM | 1 | вул. Мазепи 12 | |
18 | 107,2 | Радіо «Байрактар» | 1 | вул. Мазепи 12 | |
19 | 107,7 | Radio ROKS | 1 | вул. Мазепи 12 |
УКХ-радіомовлення
№ з/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 70,79 | Світле радіо Еммануїл | 1 | вул. Реміснича 53-Б | ЧФКРРТ |
Друковані ЗМІ
Найбільші у місті газети за накладами — тижневики «Вісник Ч», «Гарт», «Деснянська правда», «Деснянка», «Чернігівські відомості», «Семь дней», «Весть».
Серед журналів міста можна відзначити «BOOM!», присвячений світському життю міста, мистецький і громадсько-політичний журнал «Літературний Чернігів» та науковий часопис «Сіверянський літопис», присвячений дослідженням з історії, історіографії, археології, літературознавства та мистецтвознавства.
Культура
Музика, театр і кіно
Провідною театральною сценою міста і області є Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, який засновано у 1926 році. З 1959 року він знаходиться у новій будівлі в центрі міста на Красній площі. З 1990 року театр проводить щорічний міжнародний фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі».
В 1976 році в місті з'явився театр ляльок імені Олександра Довженка, а в 1985 році частина його трупи на чолі з режисером Геннадієм Касьяновим заснувала молодіжний театр.
В 2010 році в Чернігові засновано театр тіней «Fireflies».
Музичне життя Чернігова пов'язано з діяльністю філармонійного центру фестивалів та концертних програм, до якого входять симфонічний оркестр «Філармонія», камерний хор імені Д. Бортнянського, ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди», народний хор, , , та колектив концертних виконавців.
У місті проходять фестивалі джазової музики «Chernihiv Jazz Open», класичної музики та щорічний культурно-соціальний проект у вигляді міні-фестивалю під відкритим небом «Зелена Сцена».
До закладів клубного типу відносяться Міський Палац культури імені В'ячеслава Радченка та Центр культури і мистецтв. У Центральному парку культури та відпочинку є також Літній театр.
У місті діє один кінотеатр — «Multiplex» у ТРЦ «Hollywood».
Бібліотеки
Головним бібліотечним центром міста та регіону є Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, заснована у 1877 році. Нині вона знаходиться в будівлі дворянського земельного банку.
У місті розвинена , що складається з центральної міської бібліотеки імені Михайла Коцюбинського, її бібліотечного пункту та 8 філій у місті, та трьох її філій.
Також у місті діють обласна бібліотека для дітей та обласна бібліотека для юнацтва, що розташована в будинку Василя Тарновського.
Власні наукові бібліотеки мають чернігівські заклади вищої освіти.
Музеї та галереї
В Чернігові діють близько десяти музеїв. Серед них:
- Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського,
- Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана,
- Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського,
- Чернігівський військово-історичний музей,
- Музей авіації та космонавтики Чернігівщини.
На території Чернігівського Валу розташований Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».
В місті знаходиться виставковий зал Спілки художників України, що розташований у колишній будівлі пожежного товариства Чернігова.
В часто проводять фотовиставки та виставки робіт художників. У культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» регулярно проводяться презентації книг, мистецьких проєктів, творчі зустрічі з митцями. В будівлі колишньої жіночої гімназії, де нині знаходиться художній музей, з 2010 року діє .
- Музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
- Філармонійний центр
- Бібліотека імені В. Г. Короленка
- Бібліотека для юнацтва
- Історичний музей імені Василя Тарновського (будівля колишньої чоловічої гімназії)
- Художній музей імені Григорія Ґалаґана (будівля колишньої жіночої гімназії)
- Садиба Коцюбинського
Пам'ятки історії та культури
- Княжої доби:
- Дитинець
- Спасо-Преображенський (Спаський) собор (XI ст.)
- Борисоглібський собор
- Іллінська церква (XII ст.)
- Успенський собор (XII ст.)
- Єлецький монастир (XII ст.)
- П'ятницька (св. Параскеви) церква
- Курган Чорна могила (X ст.)
- Кургани Безіменний і Гульбище
- XVII—XX століть:
- Чернігівський колегіум (1702)
- полкова канцелярія — дім Лизогуба (кінець XVII століття)
- собор Троїцького Іллінського монастиря (1679—1689)
- Катерининська церква (1715)
- Будинок театру (1958, архітекти Д. Фрідлін, С. Тутученко та інші)
- Меморіальний комплекс Слави воїнів, партизан та підпільників та могила невідомого солдата
- Будинок колишньої губернської земської управи
Релігія
Християнство
Свято-Троїцький собор (УПЦ МП)
Храм усіх святих Чернігівських (УПЦ МП)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ)
Церква “Дім Євангелія” (баптизм)
Церква ЄХБ “Віфанія” (баптизм)
Спорт
Місто у всеукраїнських футбольних змаганнях представляють дві команди — ФК Десна грає в Прем'єр-лізі України (домашній стадіон — Стадіон імені Юрія Гагаріна), а ФК Чернігів грає в Другій лізі (домашній стадіон — Чернігів-Арена).
У місті грають три професійні волейбольні клуби: «Буревісник-ШВСМ» й «Педуніверситет-ШВСМ» — серед чоловіків і «Педуніверситет-ШВСМ» — серед жінок.
У 2009 році було засновано баскетбольний клуб Чернігів.
Відома чернігівка Тетяна Веккер — рефері зі снукеру.
Уродженці Чернігова
Діячі культури
З Чернігова бере свій початок знаменита династія Плисецьких-Мессерерів, до якої належать велика радянська балерина Плісецька Мая Михайлівна, актриса німого кіно Ра Мессерер, актриса Анна Плисецька, знаменитий радянський балетмейстер, народний артист СРСР Асаф Мессерер, художник Борис Асафович Мессерер, герой Другої Світової війни Марк Єзерський, що захистив своїм тілом артилерійську гармату.
- Сукач Микола Васильович — музикант та головний диригент.
- Єршов Геннадій Олексійович — скульптор-монументаліст
- Вікторія Апанасенко (нар. 18 червня 1994) — модель, переможниця конкурсу «Міс Україна Всесвіт 2022».
Вчені
- Крутень Матвій Самсонович (1737 — 1770) — український вчений-медик, один із перших українських фізіологів, прабатько вчення про рефлекси, доктор медицини.
- Рапопорт Йосип Абрамович (1912 — 1990) — радянський вчений-генетик, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.
Військові
- Авдєєнко Петро Петрович (1901 — 1956) — генерал-майор, Герой Радянського Союзу, командир 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії Воронезького фронту.
- Ардашев Віктор Федорович — полковник Армії Української Народної Республіки.
- Бутусов Юрій Юрійович (1989—2015) — капітан, командир групи спеціального призначення 3-го полку спеціального призначення.
- Аркадій Валійський — український військовий діяч, офіцер Армії УНР.
- Ганжа Петро Андрійович — начальник дивізії Дієвої армії УНР.
- Денисов Микола Віталійович (1990—2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Жабинський Дмитро Іванович (1920—1945) командир ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту майор ВПС Герой Радянського Союзу.
- Науменко Петро Олексійович — полковник Армії УНР.
- Хайневський Гнат Павлович — підполковник Армії УНР.
- Чміль Борис Федорович — полковник Армії УНР
- Шведюк Яків Васильович — каптенармус 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Сисков Дмитро Вадимович (1980—2018) — молодший сержант, командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» 16-го ОМПБ 58-ї ОМПБр, Збройних сил України, загинув при виконанні обов'язків, під час війни на сході України поблизу с. Жолобок (Попаснянський район).
- Шпак Володимир Віталійович (1984—2021) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Держслужбовці
- Хропатий Борис Федорович (1944 — 2008) — секретар Рахункової палати України.
- Балабанов Михайло (Самуїл) Соломонович — член Української Центральної Ради.
- Олег Ляшко — депутат Верховної Ради, лідер Радикальної парії.
- Владислав Атрошенко — мер Чернігова, народний депутат України IV, VII і VIII скликань.
Спортсмени
- Батюк Олександр Михайлович — лижник.
- Беркут Наталія Петрівна (* 1975) — українська спортсменка-легкоатлетка. Рекордсменка України в бігу на 5000 та 10000 метрів.
- Дмитренко Христина Романівна — біатлоністка.
- Прима Артем Андрійович — біатлоніст.
- Рудич Ярослав — чемпіон Чернігова та області з боксу, загинув у російсько-українській війні.
- Хвостенко Оксана Юріївна — біатлоністка.
- Чубук Кирило Павлович — Веслування на байдарках
Міста-побратими
Чернігів має 13 міст-партнерів:
- Меммінген, Німеччина
- Тарнобжег, Польща
- Огре, Латвія
- Габрово, Болгарія
- Петах-Тіква, Ізраїль
- Градець-Кралове, Чехія
- Прилеп, Північна Македонія
- Ряшів, Польща
- Лаппеенранта, Фінляндія
- Аахен, Німеччина
- Реймс, Франція
- Сен-Дені, Франція
- Вайт-Плейнс, Сполучені Штати Америки
1 березня 2016 року Чернігів розірвав побратимські відносини з російськими містами Брянськ, Митищі, Ростов, Псков через агресію Російської Федерації проти України. 31 травня 2022 року місто розірвало угоду про партнерство та співробітництво з білоруським містом Гомель через участь Білорусі у вторгненні РФ на територію України.
Панорами Чернігова
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- Сухомлин Я. (2 січня 2023). Аж до мокшанських боліт: яким було велике Чернігівське князівство. 0462.ua. Процитовано 31 січня 2023.
- «Українська Равенна»: подорож Михайла Грушевського до Чернігова (PDF). Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. 4 липня 2020. Процитовано 31 січня 2023.
- Tentative Lists. Ukraine (англ.). ЮНЕСКО. Процитовано 31 січня 2023.
- Шапошніков Д. (26 січня 2023). Історичний центр Чернігова подають до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Суспільне. Процитовано 31 січня 2023.
- Указ Президента України від 6 березня 2022 року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 6 січня 2017.
- З іменем князя пов'язана ще одна легенда. Якось прийшли до стін міста завойовники — древляни. Зав'язалася жорстока битва, у якій загинув князь Чорний. На місці його загибелі насипали високий курган і назвали його Чорною могилою. Багаття, розпалене на його верхівці, було видно далеко. Чорна могила — курган, що зберігся з часів язичницької Руси.
- Czernihów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 826. (пол.)… S. 826
- Котляр Н. Ф. Удельная раздробленность Руси // Выделение Черниговского княжества (249 с.) / НАН Украины. Институт истории Украины. — К.: Институт истории Украины, 2013. — 270 с. (рос.)
- Церкви не збереглися
- Церква була перебудована після руйнації під час Другої світової війни.
- У 1408 році московити змогли відірвати Чернігів від Великого Князівства Литовського і Руського і керували містом до 1420 року.
- Пиріг П. Чернігів у середині — другій половині XVII століття// Сіверянський літопис. — 2014. — № 4. — С.23-47
- Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссией для разбора древних актов. — К., 1914. — Ч. III. — Т. IV. — Акты, относящиеся к эпохе Богдана Хмельницкого. — С. 224.
- Мицик Ю. З нових документів про національно-визвольну війну українського народу (1648—1658 рр.) на Сіверщині // Сіверянський літопис. — 1998. — № 2. — С. 4-5.
- Летопись Самовидца. — К., 1878. — С. 34
- Історія Української архітектури, за редакцією професора В. Тимофієнка, Київ, «Техника», 2003. — 471 с.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 13 липня 2010.
- Чепа М.-Л. А. Хто автор «Історії Русів»? / П'ять великих таємниць історичної психології. — К., 2005. — С. 66-93. .
- [. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 26 вересня 2008. jewishencyclopedia.com Copy from 12-volume Jewish Encyclopedia, which was originally published between 1901—1906. (англ.)]
- Чернігів. Енциклопедія України [ 26 серпня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Чернігів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Зеленський приїхав до Чернігова (Наживо) [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.], Чeline, 10 червня 2020
- Зеленський у Чернігові зустрічається з представниками бізнесу (Наживо) [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.], Чeline, 10 червня 2020
- Як Президент побував у Чернігові (репортаж) [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.], Новости Чернигова, 10.06.2020
- Президент України Володимир Зеленський відвідав «Чернігівську політехніку» [ 10 червня 2020 у Wayback Machine.], Новости Чернигова, 10.06.2020
- В Україні зафіксували найбільшу добову кількість випадків коронавірусу з початку пандемії [ 14 червня 2020 у Wayback Machine.], Лівий берег, 13 червня 2020
- . Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- Війна РФ проти України: українські міста просять побратимів з Європи допомогти [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.], www.dw.com, 30.03.2022
- Від російських окупантів звільнили три села, важливих для деблокади Чернігова [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.], УП, 3 квітня 2022
- 10 найбільш зруйнованих міст України, серед яких і місто-герой – Чернігів (ВІДЕО). 0462. 3 травня 2022.
- Три месяца войны России в Украине: главные события, фотографии и инфографика. BBC News Русская служба. 24 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- Кисіль І. Міщани в соціальній структурі населення міст Гетьманщини. (50 — 60 рр. XVIII ст.) // Пам'ять століть. — 2005. — № 3 — 4. — С. 232—238.
- Леп'явко С. Чернігів. Історія міста. — К.: Темпора, 2012. — 432 с.
- Яцура М. Чернігів. Короткий історичний нарис. — К.: Наукова думка, 1958. — 136 с.
- https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2016. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2018.
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Про забезпечення функціонування української мови як державної. оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
- Дев'яте всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2024) — соціологічна група «Рейтинг»
- Рішення міської ради від 25 листопада 2021 року № 13/VIII-20 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік»
- Перелік підприємств м. Чернігова
- Компанії Чернігівської області
- Готелі Чернігова. chernihivregion.travel. Процитовано 10 травня 2022.
- Банки Чернігова. ubanks.com.ua.
- Юлія Сірик (18 грудня 2020). Що планує робити із будівлею річкового порту у Чернігові його новий власник Юрій Тарасовець. Суспільне Чернігів. Процитовано 2 червня 2022.
- . Чернігівська міська рада. 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- . Чернігівська міська рада. 9 січня 2020. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- Чернігівська область: газети. Книжкова палата України імені Івана Федорова. оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- Структура ЧМК ЦБС. Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система. Процитовано 20 травня 2022.
- . Буквоїд. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 19 вересня 2013.
- Miss Universe: Η εντυπωσιακή Βικτόρια Απανασένκο που εκπροσωπεί την Ουκρανία βοηθάει ενεργά στον πόλεμο (гр.). newsbeast.gr. Процитовано 18 червня 2022.
- КУДРЯВЧЕНКО, ТАМАРА. 28-РІЧНА МОДЕЛЬ ІЗ ЧЕРНІГОВА СТАЛА "МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ"-2022 (укр.). tabloid.pravda.com.ua. Процитовано 15 червня 2022.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 458 с.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 294 с.
- Загиблі Герої лютого 2018-го [ 1 березня 2018 у Wayback Machine.] матеріал інтернет-видання Gazeta.ua, 1 березня 2018 р.
- Боксер-чемпіон із Чернігова загинув у російсько-українській війні
- У бою з окупантами загинув ще один боксер-чемпіон
- Міста-побратими Чернігова. chernigiv-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
- Український Чернігів та польський Жешув — відтепер міста-побратими. Очільники муніципалітетів підписали Договір про співпрацю. 20 червня 2022.
- Чернігів та Аахен підписали угоду про офіційне партнерство солідарності. decentralization.gov.ua. Процитовано 16 травня 2023.
- Чернігів та Реймс - відтепер офіційні міста-побратими, Офіційний веб-портал Чернігівської міської ради, 9 травня 2023
- Чернігів та Реймс відтепер офіційні міста-партнери, Децентралізація, 9 травня 2023
- Нові міста-побратими Чернігова під час війни: американський Вайт-Плейнс та французький Сен-Дені. chernigiv-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 1 листопада 2023.
- Рішення Чернігівської міської ради від 1 березня 2016 року № 4/VII-18 «Про розірвання двосторонніх угод міста Чернігова з російськими містами-побратимами».
- Рішення Чернігівської міської ради від 31 травня 2022 року № 17/VIII-4 «Про розірвання угоди „Про партнерство та співробітництво між м. Чернігів та м. Гомель“ від 5 листопада 2009 року».
Джерела та література
- С. А. Леп'явко. Чернігів [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 508. — .
- Очерк истории города Чернигова 907—1907 гг. — Чернігів, 1908;
- Леп'явко С. Коротка історія Чернігова. — 2009 [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Чернігів. Історія міста / Сергій Леп'явко ; Комун. підприємство «Будинок книги» Чернігівміськради. — 2-ге вид., випр. і перероб. — Київ: Кліо, 2020. — 543 с. : іл. — Бібліогр.: с. 515—530. — 1000 прим. —
- Леп'явко С. Метаморфози міського життя. Перетворення Чернігова на центр губернії (кінець XVIII — початок XIX ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К., 2010.
- Мордвінцев В. Сповідальні книги // Київська старовина. — 1995. — № 3.
- Пиріг П. Надання Чернігову Магдебурзького права // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції. — Чернігів, 1992. — Частина 3. Секція суспільно-політичних та гуманітарних наук.
- Сакало О. Джерела історичної демографії: сповідний розпис // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — 2009. — Т. 19 (1).
- Тхор В. Про стан вивчення історії міст України XVII—XVIII ст. // Український історичний журнал. — 1974. — № 8.
- Смолічев П. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських. Записки УНТ в Києві, т. 23. — Київ, 1928;
- Чернігів і Північне Лівобережжя. Вид. ВУАН. — Київ, 1928
- Игнаткин Н. Чернигов. — Москва, 1955
- Рыбаков Б. Древности Чернигова. — Москва, 1949
- Єдомаха І. Чернігів. — 1958
- Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. — Москва, 1965
- Карнабед А. Чернігів. Історико-архітектурний нарис. — Київ, 1969
- Асєєв Ю. Архітектура Київської Руси. — Київ, 1969
- Історія міст і сіл Укр. РСР. Чернігівська область — Київ, 1972
- Асєєв Ю. Джерела. Мистецтво Київської Руси. — Київ, 1980
- Чернигов. Ч. 3. — Чернигов: В тип. Ильин. монастыря, 1863. — 80 с. [ 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Адруг А. К. Архітектура Чернігова другої половини XVII — початку XVIII століть / Анатолій Адруг ; відп. ред. О. Б. Коваленко. — Чернігів: Вид-во Чернігів. ЦНТЕІ, 2008. — 223 с. : іл. [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Czernihów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 826. (пол.).— S. 826—829. (пол.)
Посилання
- Чернігів // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2049. — 1000 екз.
- Вебпортал Чернігівської міської ради [ 10 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Офіційний вебпортал Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації [ 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- База даних перепису населення 2001 року у вигляді списку [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Population statistics of Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія єврейської громади (англійською мовою) [ 22 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chernigiv znachennya Cherni giv MFA t ʃerˈnʲiɦʲiu prosluhati misto Ukrayini oblasnij centr Chernigivskoyi oblasti Misto geroj ChernigivGerb Chernigova Prapor ChernigovaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Chernigivska oblastRajon Chernigivska miska radaKod KATOTTG UA74100390010054825Zasnovane kinec VII stolittyaPersha zgadka 907 rikMagdeburzke pravo 1623 rikPodil mista 2 rajoni Desnyanskij ta NovozavodskijNaselennya 282 747 01 01 2022 povne 282 747 01 01 2022 Plosha 79 km Gustota naselennya 3579 osib km Poshtovi indeksi 14000 499Telefonnij kod 380 462 2 Koordinati 51 29 28 pn sh 31 17 55 sh d 51 49111 pn sh 31 29861 sh d 51 49111 31 29861 Koordinati 51 29 28 pn sh 31 17 55 sh d 51 49111 pn sh 31 29861 sh d 51 49111 31 29861Visota nad rivnem morya 136 mVodojma richki Desna i StrizhenNazva meshkanciv cherni givec cherni givka cherni givciMista pobratimi div tutDen mista 21 veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ChernigivDo Kiyeva fizichna 132 km zalizniceyu 209 km avtoshlyahami 140 kmMiska vladaAdresa 14000 m Chernigiv vul Magistratska 7Vebstorinka Chernigivska miska rada Chernigiv u Vikishovishi MapaChernigiv Nalezhit do najdavnishih mist Ukrayini zasnovanij u kinci VII stolittya pri vpadanni richki Strizhen u Desnu Chernigiv u chasi Serednovichchya odne z golovnih mist Kiyivskoyi Rusi ta za ocinkami istorikiv odne z najbilshih mist togochasnoyi Yevropi stolicya Chernigivskogo knyazivstva do volodin yakogo nalezhali zokrema Kuban Kerchenskij pivostriv Murom Ryazan i chastina ninishnogo Pidmoskov ya 1239 roku misto bulo zrujnovane mongolo tatarami j zanepalo prote v XVII stolitti oderzhalo Magdeburzke pravo ta status centru voyevodstva u skladi Rechi Pospolitoyi a za kozackoyi derzhavi Bogdana Hmelnickogo stalo golovnim mistom Chernigivskogo polku Zavdyaki diyalnosti chernigivskih arhiyepiskopiv Lazara Baranovicha j Ioanna Maksimovicha ta pidtrimci getmana Ivana Mazepi Chernigiv peretvorivsya na odin iz najznachnishih oseredkiv osviti j kulturi v Ukrayini U misti zokrema diyav Chernigivskij kolegium pershij vishij navchalnij zaklad na teritoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini Chernigiv slavitsya svoyimi pam yatkami chasiv Rusi ta Getmanshini Vidatnij istorik Mihajlo Grushevskij nazivav jogo ukrayinskoyu Ravennoyu porivnyuyuchi z mistom u Italiyi vidomim svoyimi starodavnimi pam yatkami Istorichnij centr Chernigova ye kandidatom na vnesennya do pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO 6 bereznya 2022 roku ukazom Prezidenta Ukrayini z metoyu vidznachennya podvigu masovogo geroyizmu ta stijkosti gromadyan viyavlenih u zahisti svoyih mist pid chas vidsichi zbrojnij agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini mistu prisvoyeno pochesnu vidznaku Misto geroj Ukrayini GeografiyaChernigiv znahoditsya v zahidnij chastini Chernigivskoyi oblasti Roztashovane u Pridniprovskij nizovini na pravomu berezi richki Desni Administrativnij ustrij mista Chernigiv podilyayetsya na 2 rajoni Desnyanskij ta Novozavodskij Rajoni dilyat misto navpil mezha prohodit po prospektu Miru Desnyanskij shidna chastina Novozavodskij zahidna chastina mista U misti nalichuyetsya oriyentovno 550 prospektiv vulic bulvariv plosh provulkiv skveriv ta uzvoziv A same blizko 400 vulic 100 provulkiv 2 prospekti Vulici provulki mozhna umovno podiliti bo misto podilene na 2 rajoni Detalnishe pobachiti perelik vulic provulkiv plosh i t d mozhna pobachiti tut Klimat Misto znahoditsya v zoni yaka harakterizuyetsya kontinentalnim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 18 9 C 66 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 5 6 S 22 F Klimat ChernigovaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 8 15 21 25 32 32 32 32 30 25 14 11 32Serednij maksimum C 3 2 3 12 19 22 23 22 17 11 3 0 11Serednya temperatura C 5 5 0 8 14 17 18 17 13 7 1 2 7Serednij minimum C 8 7 2 3 8 12 13 12 8 3 1 5 3Absolyutnij minimum C 35 27 27 8 0 2 7 2 3 10 22 26 35Dzherelo WeatherbaseNazvaZa perekazami i legendami Chernigiv otrimav nazvu na chest pershogo miscevogo knyazya Chornogo Na sogodni vidomo bagato riznih legend i perekaziv pov yazanih iz nazvoyu mista Za odnimi z nih nazva mista pov yazuyetsya iz im yam dochki cogo zh knyazya Chornogo yaka vikinulasya z vikna knyazhogo teremu shob uniknuti narugi z boku vorogiv yaki stoyali oblogoyu navkolo mista Inshi legendi kazhut sho Chernigiv zavdyachuye svoyeyu nazvoyu temnim drimuchim chornim lisam yaki z usih bokiv otochuvali misto Takozh isnuye versiya pro veliku kilkist sern tobto sarn yaki naselyali okolici ciyeyi miscevosti I nibi z chasom nazva mista zminilasya z Sernigiv na Chernigiv IstoriyaDokladnishe Istoriya Chernigova Starodavni chasi i serednovichchya Div takozh Yalivshina kompleks arheologichnih pam yatok ta Chernigivske knyazivstvo Kurgan Chorna Mogila P yatnicka cerkva knyazhoyi dobi v Chernigovi Na teritoriyi suchasnogo Chernigova viyavleni slidi zaselennya z neolitu i bronzovoyi dobi Naprikinci VII stolittya v serednij techiyi richki Desna tut viniklo ukriplene gorodishe Vpershe Chernigiv zgaduyetsya v litopisi pid 907 rokom v traktati knyazya Olega z grekami U rannomu serednovichchi misto bulo ukriplenim gorodishem a z IX stolittya uvijshlo do skladu Kiyivskoyi Rusi viperedivshi Lyubech stalo najvazhlivishim i najbagatshim mistom derzhavi poryad iz Kiyevom i Novgorodom U XI XIII stolittyah Chernigiv buv centrom Sivershini i Chernigivskogo udilnogo knyazivstva Pershim u nomu gospodaryuvav Mstislav Volodimirovich brat Yaroslava Mudrogo Cej knyaz pobuduvav novij kam yanij knyazhij dvir i pochav budivnictvo Spaskogo soboru Pislya jogo smerti Chernigiv opanuvav jogo brat Yaroslav a zgodom pleminnik Svyatoslav Yaroslavich rodonachalnik chernigivskoyi knyazhoyi dinastiyi Zusillyami knyaziv i Kiyivskoyi mitropoliyi naprikinci XI stolittya v Chernigovi zasnovano yeparhiyu yaka vklyuchala u sebe shiroki prostori shidnoyi Rusi U knyazhu dobu Chernigiv znahodivsya na plato mizh richkoyu Desnoyu ta yiyi pritokoyu Strizhnem U centri mista buv roztashovanij zamok iz knyazhim dvorom ditinec do yakogo prilyagav okolnij grad i rajon Tretyak de meshkali kupci j remisniki Kozhna chastina Chernigova mala svoyi oboronni vali Nad Desnoyu lezhav torgovij Podil U seredini XII stolittya teritoriya mista bez Podolu stanovila blizko 120 ga Upravlinnya chernigivskoyi knyazhoyi dinastiyi stvoryuvalo nalezhni umovi dlya rozvitku kulturi mista i zalezhnih volodin Ce vidbilosya nasampered na arhitekturi j obrazotvorchomu mistectvi Chernigivski monumentalni budovi XI XII stolit osoblivo cerkvi i sobori buli vidatnimi pam yatkami tiyeyi dobi U pershij polovini XI stolittya v centri ditincya postav Spaso Preobrazhenskij sobor Protyagom XII stolittya pochatku XIII stolittya pobudovano sobor Borisa j Gliba Chernigiv Illinsku Blagovishensku Mihajlivsku cerkvi Uspenskij sobor Yeleckogo monastirya P yatnicku cerkvu Chernigivci knyazhoyi dobi zalishili svij slid takozh u literaturi Rusi Zokrema chernigivskij igumen Danilo ye avtorom opisu mandrivki do Svyatoyi Zemli kincya XI poch XII stolittya Urivki Chernigivskogo litopisu sho ne zberigsya znahodimo u piznishih litopisnih zbirnikah Mongolska navala perervala zrostannya Chernigova na trivalij chas Misto opinilosya v skladi derzhavi Zolotoyi ordi Centrom Siverskoyi zemli stav Bryansk U 1353 roci Chernigiv uvijshov do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo a u 1503 roci buv zavojovanij Moskoviyeyu Zavojovniki zveli na uzbichchyah ditincya fortecyu i rozbuduvali peredgoroddya Chernigiv ne raz zaznavav rujnaciyi vid napadiv tatar Osoblivo misto postrazhdalo pid chas yihnih pohodiv u 1482 i 1497 rokah 1579 roku zamok i misto namagalosya zahopiti vijsko korolya Stefana Batoriya pid komanduvannyam knyaziv Kostyantina Vasilya Ostrozkogo ta Mihajla Vishneveckogo Vzyati zamok ne zmogli ale pidpalili U 1618 roci za Deulinskim peremir yam Chernigiv perejshov vid Moskoviyi do Rechi Pospolitoyi U 1623 roci misto otrimalo magdeburzke pravo magistrat i gerb a z 1635 roku stalo centrom Chernigivskogo voyevodstva Sociokulturnij rozvitok Chernigova u XIV XVI stolittyah galmuvavsya cherez postijni vijni Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo ta Moskoviyi Ci derzhavi borolisya za dominuvannya u Shidnij Yevropi permanentno spustoshuyuchi Chernigivshinu i Sivershinu Pershi parostki kulturnogo vidrodzhennya z yavilisya iz nastannyam XVII stolittya Zokrema arhimandrit Yeleckogo monastirya Kirilo Stavroveckij zbuduvav u 1646 roci v Chernigovi pershu drukarnyu Chernigiv u getmanskij period Podiyi 1648 1653 rr v Chernigovi i jogo okolici Chernigiv stav odnim iz pershih mist yake otrimalo povidomlennya pro povstannya Bogdana Hmelnickogo Dovedeni do vidchayu magnatsko shlyahetskoyu tiraniyeyu selyani j mishani chasto stvoryuvali svoyi okremi zagoni na miscyah i panov svoyih lyahov ksyendzov pozabyiyali kostely popustoshili Stihijnij ruh postupovo pererostav u organizovane povstannya Slid zaznachiti sho v misti perebuvala shlyahta majzhe zi vsogo Livoberezhzhya Velikij magnat Yarema Vishneveckij tikayuchi vid povstanciv zupinyavsya v Chernigovi j shilyav shlyahtu na svij bik proponuyuchi jti razom iz nim za Dnipro na Pravoberezhzhya Odnak chernigivska shlyahta ne usvidomlyuyuchi she vsiyeyi nebezpeki j pokladayuchis na zahist navkolishnih lisiv zalishilas spodivayuchis vidsiditis u micnomu zamku Ta naprikinci travnya kozaki pidstupili do mista a 13 chervnya vzhe stalo vidomo pro oblogu Chernigova povstancyami pisav 3 lipnya 1648 r vilenskomu voyevodi sho Chernigov uzhe poltory nedѣli derzhitsya v osadѣ Gospod Bog tolko znaet vyderzhat li osazhdyonnye ibo ne imeya gde vzyat praha uzhe ne strѣlyayut s pushek a tolko s ruzhyov oboronyayutsya Za svidchennyam dzherel obloga Chernigova trivala tri tizhni I zamok ne vitrimav yiyi Zgidno z vidomostyami anonimnogo korespondenta iz Varshavi vid 2 serpnya susidni z Chernigovom mista takozh zdavalisya kozakam vydavaya ѣm na muki shlyahtu katolikov v odnomu z nih bolshe chem 800 shlyahty vyrubleno Odnak pid chas Vizvolnoyi vijni Chernigiv ishe dovgo prodovzhuvav buti arenoyu dlya borotbi z lyadskim vijskom magnatami j shlyahtoyu Stanovishe sklalosya takim chinom sho pislya Zborivskogo dogovoru 1649 r Chernigivshina znovu povernulasya pid kontrol polskoyi znati Na pochatku 1651 r borotba vidnovilasya Tut bulo zoseredzheno 20 000 osib Chernigivskogo polku Martina Nebabi A nezabarom na dopomogu chernigivskomu polkovniku pribulo znachne pidkriplennya Kiyivskij i Nizhinskij polki Bogdan Hmelnickij vidpraviv u Chernigiv chastinu Chigirinskogo j Kropivnyanskogo polkiv Pislya zvilnennya Chernigova kozaki namagalisya vzyati Gomel ale buli rozbiti u boyu pid Ripkami U rezultati chislennih boyiv vijskovi sili Ukrayini znachno vicherpalisya Bogdan Hmelnickij zmushenij buv piti na pidpisannya miru 18 veresnya 1651 r pidpisano Bilocerkivskij dogovir Pislya cogo koronne vijsko Rechi Pospolitoyi znovu okupuvalo Chernigivshinu Use ce viklikalo hvilyu velikogo nevdovolennya z boku narodnih mas i znovu prizvelo do vibuhu borotbi z inozemnim volodaryuvannyam i misto nevdovzi bulo vizvolene Tim chasom litovskij getman Radzivil roztashuvav svoyi polki v biloruskih mistah Bobrujsku Rechici Gomeli Chichersku Mogilovi j posileno gotuvavsya do nastupu na Ukrayinu Znayuchi namiri Radzivilla Bogdan Hmelnickij ne zabarivsya z pidgotovkoyu do vidbittya voroga Vazhlivim yiyi placdarmom stav Chernigiv Virushayuchi na borotbu z korolivskoyu armadoyu Bogdan Hmelnickij na vipadok vtorgnennya Radzivilla rozporyadivsya zalishiti chast vojska pod Chernegovom to est polk nezhinskij pereyaslovskij chernegovskij protivko vojska litovskogo pridavshi kozakam kilka murz ordi Komanduvachem kozackogo vijska zoseredzhenogo na litovskomu fronti buv priznachenij nizhinskij polkovnik Ivan Zolotarenko Pereyaslavskij polk ocholyuvav Chernigivskij Stepan Podobajlo Velika sutichka kozakiv iz vijskom Radzivilla vidbulasya naprikinci vesni 1653 r pid Lyubechem Chernigiv u skladi Getmanshini Dokladnishe Chernigivskij polkPam yatnik getmanu Ukrayini Ivanovi Mazepi Pidnesennya zhittya Chernigova pochalosya koli vin uvijshov do skladu Kozacko Getmanskoyi Derzhavi i stav centrom Chernigivskogo polku Na cej chas pripadaye rozkvit kulturnogo zhittya Chernigova vin stav odnim iz najvazhlivishih kulturnih centriv Ukrayini Kulturne vidrodzhennya Chernigova pov yazane z diyalnistyu arhiyepiskopa Lazarya Baranovicha yakij perenis do Chernigova drukarnyu zakladenu nim u Novgorodi Siverskomu v 1675 roci Navkolo Baranovicha utvorivsya literaturno misteckij gurtok do yakogo nalezhali arhimandrit Yeleckogo monastirya Ioanikij Galyatovskij arhidiyakon Chernigivskoyi yeparhiyi Antonij Radivilovskij iyeromonah Chernigivskogo Troyicko Illinskogo monastirya L Tobolinskij poet Ivan Velichkovskij majbutnij arhiyepiskop chernigivskij Ivan Maksimovich graveri Ivan Inokentij Shirskij Leontij Tarasevich N Zubrickij arhitektori Adam Zernikov Zornikau Iogann Baptist Zauer Ivan Baptist ta inshi Z iniciativi L Baranovicha j koshtom getmanskogo uryadu j chernigivskoyi kozackoyi starshini vidnovleno i perebudovano v barokovomu stili chernigivski pam yatki zokrema Troyickij kafedralnij sobor 16 st Osoblive znachennya malo stvorennya Chernigivskogo Kolegiumu 1700 yakij stav odnim iz golovnih oseredkiv osviti i nauki Getmanshini U pershij polovini 18 st v Chernigovi z yavlyayutsya novi monumentalni sporudi religijni barokova Katerininska cerkva 1715 j svitski budinok polkovoyi kancelyariyi vidomij pid nazvoyu Mazepinogo budinku abo budinok Yakova Lizoguba budovi U 1783 roci zbudovano odin iz pershih mostiv Chernigova Krasnij mist cherez richku Strizhen U 1786 miskim golovoyu burmistrom buv Grigorij Bublik Katerininska cerkva odin iz simvoliv ChernigovaXVIII XIX stolittya U 1782 Chernigiv stav centrom Chernigivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi a 1797 Malorosijskoyi guberniyi z 1808 Chernigivskoyi guberniyi Todi misto narahovuvalo blizko 4000 meshkanciv u 1844 roci yih kilkist zbilshilasya do 12 000 1897 do 27 000 1913 do 35 000 Ekonomichnij harakter togochasnogo Chernigova buv administrativno torgivelno remisnichij dribna misceva harchova promislovist cegelni svichkovij i milovarnij zavod tosho Chernigiv poshiryuvavsya v zahidnomu i pivnichno zahidnomu napryami Hocha Chernigiv ne buv velikim mistom vin i dali u drugij polovini XVIII stolittya zberigaye znachennya velikogo kulturnogo centru Viznachnimi kulturnimi diyachami togo chasu u Chernigovi buli O Shadunskij Dmitro Pashenko avtor monografichnogo opisu Chernigivskogo namisnictva 1781 generalnij suddya Grigorij Miloradovich pismennik O Lobisevich istorik M Markov ta inshi Na kulturnomu grunti Chernigova naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya zgurtuvalosya kolo ukrayinskih dvoryanskih patriotiv yaki boronili avtonomni prava Ukrayini j vimagali viznannya dvoryanskih prav dlya kozackogo stanu A Poletika chernigivskij gub marshal amator istorik A Chepa tovarish malorosijskogo poshtmejstera R Markevich i T Kalinskij Voni doslidzhuvali istoriyu Ukrayini zbirali istorichni dokumenti litopisi j na pidstavi yih skladali zapiski pro istoriyu j prava ukrayinskogo shlyahetstva yaki poshiryuvali na vsij teritoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini Budinok V V Tarnovskogo Ta najbilshe rozgortalosya kulturne zhittya Chernigova vid drugoyi polovini XIX stolittya Na vidminu vid poperednoyi epohi z yiyi perevagoyu lokalnih i stanovih dvoryanskih interesiv i pragnen vono chimraz dali nabiralo zagalnonacionalnogo ukrayinskogo harakteru U Chernigovi pracyuvali istoriki O Lazarevskij graf G Miloradovich O Hanenko brati Mikola i Mitrofan Konstantinovichi A Verzilov P Doroshenko ta in etnografi O Markevich O Shishackij Illich S Nis bajkar L Glibov statistiki O Rusov V Varzar P Chervinskmj V Shlikevich ta in Dehto z nih nalezhav do Chernigivskoyi Gromadi odniyeyi z najradikalnishih v Ukrayini Buv Chernigiv i vidavnichim centrom She z 1858 tam pochav vihoditi organ gubernatora tizhnevik Chernigovskie Vedomosti do 1917 U 1861 1863 pp L Glibov vidavav Chernigovskij Listok yedinu todi na Chernigivshini Ukrayini ukrayinsku gazetu Vid 1861 do 1911 vihodili takozh Chernigovskie yeparhialnye izvestiya a v 1868 1872 rokah Zapiski Chernigivskogo Statistichnogo Komitetu Za perepisom naselennya 1897 roku v Chernigovi zhilo 11 000 yevreyiv use naselennya 27 000 Voni buli zajnyati perevazhno v promislovosti i komerciyi a takozh zajmalisya sadivnictvom i viroshuvali tyutyun Pid kinec XIX stolittya kulturne zhittya Chernigova znachno aktivizuvalosya Golovnimi jogo oseredkami buli Chernigivske zemstvo i jogo statistichnij Komitet Gubernialna Arhivna Komisiya zasnovana 1896 z iniciativi O Lazarevskogo j G Miloradovicha yaka u svoyih Trudah 1897 1915 rr vidala bagato dokumentiv Muzej Tarnovskogo podarovanij jogo fundatorom V Tarnovskim molodshim U Chernigivskomu zemstvi navkolo cih ustanov ob yednuvalisya miscevi naukovci pedagogi pismenniki mitci diyalnist yakih neridko vihodit za mezhi Chernigivshini XX stolittya Chernigivska ratusha Rozpad Rosijskoyi imperiyi ta vizvolni zmagannya Na mezhi XIX i XX stolit zhili u Chernigovi pismenniki M Kocyubinskij pohovanij u Chernigovi B Grinchenko V Samijlenko M Voronij M Chernyavskij malyar I Rashevskij istorik V Modzalevskij ta in Kolo cih viznachnih diyachiv gurtuvalasya j vihovuvalasya ukrayinska molod zdebilshogo vihovanci Chernigivskoyi gimnaziyi j Duhovnoyi seminariyi U 1911 roci vidbuvsya v Chernigovi XIV Arheologichnij Z yizd 1916 zasnovano Pedagogichnij Institut Pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni 1917 roku v Chernigovi stvoreno zagoni Vilnogo Kozactva i vlada perejshla v ruki Centralnoyi Radi Za ukrayinskoyi vladi pozhvavilos ukrayinske kulturne zhittya vidavnictvo Siveryanska dumka shodennik gubernskogo zemstva Chernigivshina organ gubernskoyi Radi Selyanskih Deputativ Narodne Slovo ukrayinski shkoli tosho Pershogo lyutogo 1918 roku Chernigiv zahopilo bilshovicke vijsko 12 bereznya 1918 roku vin povernuvsya pid vladu uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ale znov Vid 13 zhovtnya do 12 listopada 1919 roku Chernigiv buv u rukah denikinciv Chernigivska delegaciya na svyati 500 littya Zaporozkogo kozactva 1990 r Naprikinci 1919 roku v Chernigovi bulo ostatochno radyansku vladu Radyanska okupaciya Ukrayini U 1925 1932 Chernigiv buv centrom Chernigivskoyi okrugi V 1932 roci utvoreno Chernigivsku oblast Za perepisom 1926 roku Chernigiv narahovuvav 35 200 meshkanciv u tomu chisli 57 ukrayinciv 20 rosiyan i 10 yevreyiv Za dobi p yatirichok zavdyaki zrostannyu promislovosti naselennya Chernigova zbilshilosya do 69 000 Chernigiv zberigaye svoye znachennya kulturnogo centru v 1920 h i na pochatku 1930 h rokiv Tut diyali Istorichnij muzej kolishnij muzej Tarnovskogo znachno zbagachenij arhiv Naukovogo Tovaristva Institut Narodnoyi Osviti z 1920 Diyalnist cih ustanov bula shilno pov yazana z VUAN zokrema z yiyi istorichnoyu sekciyeyu ta Arheologichnim Komitetom z centralnimi istorichnimi arhivami u Kiyevi j Harkovi Institutom Ukrayinskoyi Kulturi im D Bagaliya Harkiv ta in 1926 vidkrito teatr im Shevchenka Z Chernigovom pov yazani imena pismennikiv P Tichini I Kochergi V Ellana Blakitnogo A Zalivchogo I Kovalenka istorikiv P Savickogo Ye Onackogo V Dubrovskogo V Shugayevskogo mistectvoznavcya O Gukala tosho Misto postrazhdalo pid chas provedenogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv 30 bereznya 1933 roku na chornu doshku zanesenij Chernigivskij lispromgosp pomerlo shonajmenshe 3602 zhiteli Chernigova U roki Drugoyi svitovoyi vijni misto opinilosya pid nimeckoyu okupaciyeyu Vsogo za chas okupaciyi buli vbiti 52453 zhiteliv mista i polonenih soldat 695 osib buli vivezeni na primusovi roboti v Nimechchinu U sichni 1942 r v misti pochala diyati grupa pidpilnikiv yaku ocholiv A D Mihajlenko po profesiyi radiotehnik Na zavodi Oktyabrskij molot v pershi misyaci 1942 r takozh bula organizovana pidpilna grupa na choli z N S Sharim Robitniki zajmalis sabotazhem virobnictva za sho Sharogo zaareshtuvali i pislya dopitiv vidpravili u tabir Dahau 21 veresnya 1943 roku Chernigiv zajnyali radyanski vijska Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Chernigiv vidbudovano za generalnim planom 1945 1958 i 1968 i rekonstrujovano Centr mista zovsim perebudovano u 1950 1955 rokah arhitektori P Buklavskij I Yagodovskij Dokladnishe 1962 u Chernigovi Naselennya Chernigova zrostalo shvidko 1959 89 585 osib u tomu chisli ukrayinci stanovili 69 rosiyani 20 yevreyi 8 polyaki 1 1970 158 873 osib 1980 245 000 osib Promislovist Chernigova dosyagla dovoyennogo rivnya na pochatku 1950 h rokiv Nezalezhna Ukrayina Kinec HH pochatok HHI stolittya U 1990 roci v Chernigovi vidbulasya Kovbasna revolyuciya stihijnij vistup zhiteliv mista proti diyuchoyi vladi u rizdvyani dni 1990 roku Podiyi nabuli shirokogo rezonansu porodili nizku analogichnih akcij v inshih mistah Radyanskogo Soyuzu Rezultatom podij stala zmina oblasnogo i miskogo partijnogo kerivnictva posilennya avtoritetu opozicijnih politichnih sil Cya podiya stala odniyeyu z peredumov nezalezhnosti Ukrayini U 2003 r na osnovi kilkoh zubozhilih pidpriyemstv Chernigivavtodetal ChZSA bulo sformovano Chernigivskij avtozavod Pershij avtobus z konveyera ChAZa zijshov 19 veresnya 2003 roku 21 listopada 2013 r v Kiyevi na Majdani Nezalezhnosti rozpochavsya miting na znak protestu proti rishennya uryadu Ukrayini zamoroziti peregovori z Yevrosoyuzom shodo ugodi pro asociaciyu Chernigiv priyednavsya do Yevromajdanu vzhe 22 listopada O 16 j godini pid budinkom Chernigivskoyi ODA zibralos blizko sotni gromadyan Ale vzhe za godinu usi rozijshlisya zavadiv dosh 7 grudnya 2014 r z 13 00 do 15 00 buv miting na yakomu bulo do 1000 osib Na 10 grudnya bilya Krasnoyi ploshi stoyali kilka bilih agitacijnih nametiv Batkivshini i 2 nameti v yakih rozmishuvalisya mitinguyuchi Miliciyi 2 osobi na vidstani 100 metriv vid nametu Kilkist mitinguyuchih blizko 10 osib Rozdavali gazetu Slovo Batkivshini U nij zaklik Yuliyi Timoshenko brati vladu u svoyi ruki 20 lyutogo 2014 r na molebni pro zhertv vistupiv u Kiyevi Nebesna sotnya zibralas povna plosha lyudej 10 chervnya 2020 roku misto vidvidav iz robochim vizitom prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij Vin vidvidav KNP Oblasnij centr ekstrenoyi medichnoyi dopomogi ta medicini katastrof zustrivsya iz biznesmenami v Shishkinomu ta vidvidav Chernigivsku politehniku U 2020 roci v Chernigovi ta oblasti rozpochalasya epidemiya koronavirusu Pershij vipadok hvorobi v oblasti zafiksovano 26 bereznya v Borznyanskomu rajoni v Chernigovi 22 kvitnya Stanom na 12 chervnya 2020 roku v Chernigovi bulo 105 vipadkiv infikuvannya iz 385 po oblasti Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Dokladnishe Boyi za Chernigiv 2022 24 lyutogo 2022 roku Rosiya rozpochala povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu Za nakazom komanduvacha Operativnogo komanduvannya Pivnich general majora Viktora Nikolyuka oboronu mista ocholiv polkovnik Dmitro Brizhinskij Na pidstupah do Chernigova na trasi Ripki Chernigiv pershimi v bij iz rosijskimi zagarbnikami vstupili tankisti 1 shoyi okremoyi tankovoyi brigadi Vdalimi diyami z zasidok pri pidtrimci vognyu artileriyi tankisti nanesli vtrati peredovim pidrozdilam protivnika sho dozvolilo pidrozdilam Chernigivskogo garnizonu pidgotuvati zajnyati oboronni poziciyi navkolo mista ta organizovano vstupiti v bij z zagarbnikami Svoyechasne zajnyattya pidrozdilami Chernigivskogo garnizonu bojovogo poryadku navkolo mista zabezpechilo organizovanij vidhid na okolici mista 1 shoyi tankovoyi brigadi Rosijski vijska pidstupili do mista ta ne mayuchi zmogi jogo zahopiti pochali masovanij obstril jogo civilnoyi infrastrukturi aviaciyeyu ta artileriyeyu Zbitij rosijskij Su 34 v Chernigovi 5 bereznya 2022 Stanom na 22 bereznya misto pislya troh tizhniv bezperervnih obstriliv perebuvalo na mezhi gumanitarnoyi katastrofi Unochi z 22 na 23 bereznya vnaslidok rosijskogo aviabombarduvannya bulo pidirvano avtomobilnij mist cherez Desnu yakij sluguvav spoluchennyam mista z Kiyevom ta vsiyeyu Ukrayinoyu sho vkraj zagostrilo situaciyu V misti ne bulo elektriki majzhe buli vidsutni voda gaz zv yazok Zi sliv miskogo golovi Vladislava Atroshenka deyaki mikrorajoni znisheni na 70 Iz 3 kvitnya 2022 roku obstrili mista praktichno pripinilisya do mista stali zavoziti gumanitarnu dopomogu 6 bereznya 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij z metoyu vidznachennya podvigu masovogo geroyizmu ta stijkosti gromadyan viyavlenih u zahisti svoyih mist pid chas vidsichi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini prisvoyiv Chernigovu pochesnu vidznaku Misto geroj Ukrayini Hocha misto i ne znahodilosya v timchasovij okupaciyi ce buli chi ne najvazhchi chasi v istoriyi Chernigova Deyakij chas misto znahodilosya u kilci rosijski vijska namagalisya probitisya do mista Ale usi sprobi bulo uspishno prignicheni zusillyami smilivih zahisnikiv mista geroya Ale proti regulyarnih obstriliv ta bombarduvan nichogo vdiyati ne vdavalos Strazhdali yak ob yekti infrastrukturi tak i zhitlovi budinki Chernigiv stav odnim z najbilsh zrujnovanih mist Ukrayini pislya povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosijskoyi Federaciyi v Ukrayinu SimvolikaMarka Ukrposhti iz seriyi Gerbi mist Ukrayini Chernigiv 1995 rik Logotip mista U Chernigova ye svoyi gerb prapor gimn i turistichnij logotip yaki vidobrazhayut status mista Gerb Chernigova zatverdzhenij 1 grudnya 1992 roku Chernigivskoyu miskoyu radoyu Vin skladayetsya zi sribnogo shita na yakomu roztashovanij chornij koronovanij orel iz zolotim dzobom i lapami Orel trimaye livoyu lapoyu po diagonali zolotij hrest Bazoyu dlya gerba stav gerb Chernigova i vsiyeyi Chernigivshini XVIII XIX stolit Prapor Chernigova zatverdzhenij 26 chervnya 2008 roku Chernigivskoyu miskradoyu Prapor yavlyaye soboyu pryamokutne bile polotnishe spivvidnoshennyam 2 do 3 u centri yakogo roztashovanij chornij odnogolovij koronovanij orel yakij livoyu lapoyu trimaye zolotij hrest Avtor prapora zasluzhenij diyach mistectva Ukrayini Boris Dyedov Za zadumami hudozhnika prapor vidobrazhaye istorichni epohi rozvitku mista vid kozackih chasiv i mistit osnovnij element gerba Chernigova Prapor vikoristovuyetsya na vsih oficijnih miskih zahodah source source Gimn Chernigova zatverdzhenij u 2010 r Buv viznachenij za pidsumkami zagalnomiskogo konkursu sho trivav bilshe roku Najkrashij zrazok gimnu mista obranij iz 20 zayavok Avtorami Gimnu teritorialnoyi gromadi Chernigova ye kompozitor Anatolij Tkachuk i poet Ivan Burenko De fakto devizom Chernigova sogodni ye gaslo Chernigiv misto legend vin vidobrazhenij na turistichnomu logotipi rozroblenomu v 2010 r Proces rozrobki vizualnoyi skladovoyi turistichnogo poziciyuvannya Chernigova rozpochavsya z viznachennya vidminnih ris mista jogo unikalnostej starovinni cerkvi i sobori periodu koli Chernigiv buv stolnim gradom mogutnogo knyazivstva garmati na Valu Desna i golovne legendi faktichno v kozhnomu kutochku mista svoya legenda Pislya trivalogo shirokogo obgovorennya dosit privablivih proyektiv zupinilisya na logotipi u viglyadi klubka perepletennya podij minulogo mizh nitkami yakogo prostupayut hram mech richka i chernec privid NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina1739 3302 1801 4000 21 1 1844 12 000 200 0 1897 27 700 130 8 1913 35 000 26 4 1926 34 400 1 7 1939 68 600 99 4 1959 89 600 30 6 1970 158 900 77 3 1979 238 100 49 8 1989 296 300 24 4 1995 314 000 6 0 2001 305 000 2 9 2006 299 600 1 8 2013 296 100 1 2 2015 294 727 0 5 2022 282 747 4 1 Dokladnishe Naselennya Chernigova Kozacka doba Istoriya Chernigova daye yaskravij priklad znachennya politiko administrativnogo faktora dlya zhittya mista Pislya 1648 r z chasiv Bogdana Hmelnickogo Chernigiv stav centrom Chernigivskogo kozackogo polku odnak v ekonomichnomu plani ta za chiselnistyu naselennya znachno vidstavav vid kilkoh inshih mist Siverskoyi zemli Nizhina Konotopa Gluhova Berezni Bilshist doslidnikiv vvazhayut sho v mistah Livoberezhnoyi Ukrayini u XVIII st prozhivala nevelika kilkist naselennya Tak zgidno z pidrahunkami doslidnikiv V Kabuzana i A Perkovskogo zhiteli livoberezhnih mist vklyuchayuchi mista i mistechka Chernigovo Sivershini u drugij polovini XVIII st stanovili 6 5 usogo naselennya V Golobuckij vvazhaye sho u mistah u cej period prozhivalo 6 53 usogo naselennya G Mahnova dijshla visnovku sho vono stanovilo 6 36 usogo naselennya U 1666 r moskovski chinovniki proveli pershij perepis zhiteliv Chernigova Voni zafiksuvali u misti 314 dvoriv mishan Vvazhayetsya sho na toj chas u kozhnomu dvori meshkalo 7 8 lyudej Zdijsnivshi priblizni pidrahunki mozhna pripustiti sho v misti prozhivalo blizko 2 2 5 tis osib mishanskogo stanu Cikavo sho v misti majzhe ne bulo bidnih lyudej perepis zafiksuvav lishe 12 dvoriv ubogih mishan Oskilki meta perepisu polyagala u vstanovlenni kola osib yaki mogli platiti podatki to do nogo ne potrapili kozaki shlyahta i duhovenstvo Voni buli privilejovanimi prosharkami naselennya i ne opodatkovuvalisya Tak samo ne rahuvali yihnih pracivnikiv i piddanih chernigivskih monastiriv Tomu tochni pidrahunki vsih meshkanciv mista za cim perepisom yak i za inshimi vzhe do kincya XVIII st nemozhlivi Mozhna lishe pripustiti sho u 1666 r naselennya Chernigova skladalo do 3 tisyach osib Na osnovi materialiv spovidnih rozpisiv 1739 r Bogoyavlenskoyi Voznesenskoyi Voskresenskoyi Mihajlo Fedorivskoyi 7 listopada 2014 u Wayback Machine Pokrovskoyi Preobrazhenskoyi Stritenskoyi Hrestovozdvizhenskoyi Katerininskoyi cerkov Chernigova mi mozhemo viznachiti demografichnu situaciyu mista v ser XVIII st U vsih cerkovnih prihodah Chernigova razom nalichuvalosya 149 27 7 simej sho nalezhali do tipu prostih 7 listopada 2014 u Wayback Machine abo nuklearnih 7 listopada 2014 u Wayback Machine Kilkist rodichiv u nih kolivalasya vid 3 do 5 cholovik Do rozshirenih nalezhalo 58 10 8 domogospodarstv z serednoyu chiselnistyu po cholovik Bilshist u cerkovnih prihodah Chernigova skladali multifokalni 7 listopada 2014 u Wayback Machine abo skladni 7 listopada 2014 u Wayback Machine sim yi sho utvoryuvalisya z kilkoh nuklearnih simej abo yader Yih nalichuvalosya 302 56 2 Zgidno z danimi spovidalnih knig vsogo u cerkovnih prihodah mista Chernigova nalichuvalosya 537 domogospodarstv de prozhivalo 3302 meshkanci Zgidno z danimi perepisu dvoriv Chernigivskogo polku 1721 r v misti zafiksovano 631 dvir u tomu chisli kozackoyi starshini 18 svyashennosluzhiteliv 19 mishanskih 141 kozackih 245 bobilskih 178 shinkovih 30 Dlya viznachennya chiselnosti meshkanciv cifru zhitlovih dvoriv 601 znovu mnozhimo na 6 7 chi 8 i za takimi rozrahunkami vihodit sho naselennya Chernigova na 1721 r stanovilo vid 3 5 do 4 5 tisyachi cholovik ale znovu zh taki ne slid zabuvati pro umovnist i pribliznist pidrahunkiv Za etnichnim skladom naselennya regionu bulo strokatim Tak Shafonskij vidznachiv sho mishani greckij blagochestivij zakon spoviduyut i ves sposib zhittya i movu malorosijsku vzhivayut i spravzhnimi malorosiyanami vvazhatis mozhut Ce pidtverdzhuyut i oficijni dani za yakimi sered miskih zhiteliv bulo lishe 50 rosiyan a reshta ukrayinci Pravda yaksho dodati soldat i oficeriv miscevogo garnizonu yakih ne zarahovuvali do chisla zhiteliv to kilkist rosiyan zbilshuvalasya priblizno na 500 osib Demografichnij rozvitok Chernigova Naselennya Chernigova seredini XVIII st bulo reprezentovane troma osnovnimi grupami miskim patriciatom 12 serpnya 2020 u Wayback Machine mishanstvom j miskimi nizami yaki buli nadileni vidpovidnimi pravami ta obov yazkami Vishu shodinku socialnoyi iyerarhiyi predstavlyav nevelikij za chiselnistyu miskij patriciat vplivovi sim yi bagatiyiv najzamozhnishi kupci ta vlasniki remisnichih majsteren Mishanstvo stanovili zvichajni povnopravni meshkanci mist seredni ta dribni kramari remisniki majstri vlasniki nevelichkih promisliv i majsteren Miske naselennya do kincya XVIII st majzhe ne zrostalo sho bulo viklikane pogirshennyam umov isnuvannya mishanskogo stanu epidemiyami ta stihijnimi lihami Z posilennyam tisku rosijskoyi vladi i zmenshennyam privileyiv ukrayinskih mist perebuvannya v mishanskomu stani stavalo nevigidnim ekonomichno tomu znachna chastina lyudej viddavala perevagu prozhivannyu v primiskih selah Imperska doba Pochatok XIX st oznamenuvav strimke zrostannya naselennya mista Zgidno z perepisom naselennya na 1810 rik misto zajmalo ploshu v 476 desyatin na yakij meshkali blizko 7500 osib U cej chas za riznih potreb misto vidviduvalo do 15 tisyach priyizhdzhogo lyudu Vidbuvalasya aktivna rozbudova mista zhvavo rozkvitala torgivlya budivnictvo promisel Shoroku v misti provodilisya torgovelni yarmarki yaki narivni z bazarami stavali centrom aktivnoyi torgivli gorodyan Ukrayinska revolyuciya U sichni 1919 roku bilya mostu vidbuvsya bij mizh kurincyami Direktoriyi UNR ta Bogunskogo polku Mikoli Shorsa Chervonoyi gvardiyi V 1949 roci na comu misci vstanovleno obelisk Novitnij chas Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinci stanovili 91 naselennya mista rosiyani 7 Nacionalnij sklad naselennya Chernigova 2001 ukrayinci 86 3 rosiyani 10 6 bilorusi 1 15 U 2015 v misti narodilosya 2517 ditej Perevazhna bilshist zhinok narodili pershu 55 ta drugu 37 ditinu Chastka malyukiv narodzhenih zhinkami yaki ne perebuvali v shlyubi stanovila 17 U 2015 u Chernigovi pomerlo 3467 osib Serednij vik pomerlih 70 rokiv Za 2015 rik u misti odruzhilisya 2375 par U 2017 roci v oblasnomu centri narodivsya 2251 malyuk sered narodzhenih 1126 hlopchikiv ta 1125 divchatok U 35 rodinah z yavilisya na svit dvijnyata Na kozhnu tisyachu zhiteliv pripadalo 7 7 novonarodzhenih Bilshe polovini zhinok 52 narodili pervistkiv 40 stali mamami vdruge a tretyu j bilshe ditinu narodila kozhna dvanadcyata zhinka Serednij vik materi na chas narodzhennya ditini sklav 30 rokiv Majzhe kozhen shostij malyuk narodivsya poza shlyubom Za 2017 rik u misti pomerla 3501 osoba 1786 cholovikiv ta 1715 zhinok Riven smertnosti stanoviv 12 1 pomerlih u rozrahunku na 1000 nayavnogo naselennya Osnovnimi prichinami smerti buli hvorobi sistemi krovoobigu 63 zagalnoyi kilkosti pomerlih novoutvorennya 20 zovnishni prichini zahvoryuvanosti ta smertnosti 5 Serednij vik pomerlih cholovikiv 66 rokiv zhinok 76 rokiv U 2017 roci v oblasnomu centri odruzhilisya 2064 pari sho na 14 bilshe nizh u poperednomu roci Serednij vik narechenoyi pri vstupi do shlyubu sklav 25 rokiv narechenogo 33 roki Dokladnishe 2017 u Chernigovi Chiselnist Naselennya osib 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2017 202227 716 34 359 68 597 89 585 158 873 238 141 296 347 304 994 291 641 282747Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 221 322 74 01 Rosijska 73 277 24 50 Inshe 4 439 1 49 Razom 299 038 100 00 Ukrayinska mova ye osnovnoyu ta yedinoyu oficijnoyu movoyu mista Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 18 naselennya mista rosijskoyu 53 ukrayinskoyu ta rosijskoyu v rivnij miri 28 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 53 naselennya mista rosijskoyu 41 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2024 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyav 71 naselennya mista rosijskoyu 55 na vidminu vid opituvannya 2023 roku bulo dozvoleno vibir kilkoh variantiv EkonomikaDohodi byudzhetu mista v 2022 roci viznacheni u sumi 3 428 mlrd a vidatki 3 424 mlrd griven Promislovist Chernigivske Himvolokno Providni galuzi promislovosti v Chernigovi himichna harchova legka budivelnih materialiv derevoobrobna Osnovni chernigivski pidpriyemstva MashinobuduvannyaPrAT Chernigivskij avtozavod Chernigivskij mehanichnij zavodHarchova promislovistPrAT Chernigivriba TOV Chernigivskij hlibokombinat 2 PrAT ChLGZ Chernigivske viddilennya PAT San InBev Ukrayina PrAT Ukroptbakaliya ta inshiElektroenergetika Chernigivoblenergo Legka promislovistVAT Chernigivvovna prodovzhuvach tradicij Chernigivskogo kamvolno sukonnogo kombinatu z 1963 roku ZAT fabrika Yaroslavna ZAT KSK Cheksil UVP UTOG ZAT firma Siveryanka ZAT Bereginya Himichne virobnictvoTOV Vitroteks ATZT Chernigivfiltr Virobnictvo budivelnih materialiv i budivnictvoTOV Chernigivskij zavod budivelnih materialiv VAT Chernigivbud ZAT Cegelnij zavod 3 ta inshi Inshi pidpriyemstvaGrupa kompanij Vimal VAT Kotelnij zavod Kolvienergomash TOV KB Grup Ukrayina TOV SKB AVERS NPO Gruppa kompanij MAGR TOV PET Tehnolodzhis Ukrayina ZAT Kartonazhno poligrafichna fabrika TOV Ukrayinska derevoobrobna fabrika Sfera poslug Dokladnishe Goteli Chernigova Stanom na 2024 rik u misti diye 5 goteliv Najvidomishimi ye Optima Collection Chernigiv RiverSide Goteli Gradeckij ta Bryansk nini ne pracyuyut Gotel Ukrayina buv zrujnovanij u hodi oblogi mista rosijskimi vijskami navesni 2022 roku a raketnim udarom u kvitni 2024 roku Pridesnyanskij Gradeckij Bryansk Ukrayina Zrujnovanij gotel Ukrayina Profspilkovij Zrujnovanij gotel Profspilkovij U Chernigovi predstavleni bilshist ukrayinskih velikih bankiv i kilka inozemnih Za kilkistyu viddilen i bankomativ lidiruyut PrivatBank ta Oshadbank Z miscevih bankiv tilki Polikombank maye rozgaluzhenu merezhu viddilen Transport Chernigivskij zaliznichnij vokzal Chernigivskij trolejbus U Chernigovi diyut zaliznichnij vokzal avtovokzal i 2 avtostanciyi miski avtobusni perevizniki ta trolejbusna merezha Pasazhirski perevezennya harakterizuyutsya rozgaluzhenoyu marshrutnoyu merezheyu 16 avtobusnih i 8 trolejbusnih marshrutiv Zaliznichna stanciya Chernigiv ta yiyi motorvagonne depo Pivdenno Zahidnoyi zaliznici zdijsnyuye perevezennya v 3 napryamkah Zaliznicya u misti z yavilas u 1893 roci V 1950 roci bula pobudovana nova budivlya zaliznichnogo vokzalu Zgidno z danimi za 2006 rik obsyagi perevezen vantazhiv cherez stanciyu Chernigiv stanovili 84 737 vagoniv na rik V seredini 2000 h rokiv shoroku perevozilosya ponad 4 5 mln pasazhiriv Pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini na zaliznici v Chernigovi pracyuye zaliznichnij punkt kontrolyu Chernigiv U 1964 roci v Chernigovi buv zbudovanij na misci davnishoyi pristani richkovij port yakij z 1990 h rokiv funkcionuvav yak VAT z 2000 h u skladi Ukrrichflotu Port specializuvavsya na perevezenni tovariv zokrema budmaterialiv mav sudnoplavnu dilyanku dlya perevezennya pasazhiriv U 2008 roci pislya ekonomichnoyi krizi vantazhopotik suttyevo zmenshivsya i v 2020 roci primishennya portu prodali Suchasnij avtomobilnij transport Chernigova zdijsnyuye mizhnarodni mizhmiski primiski ta miski pasazhirski perevezennya Na marshrutah zokrema kursuyut avtobusi LAZ Ikarus Etalon Mercedes Neoplan Karosa tosho Pivnichno zahidnoyu okoliceyu mista prohodit avtoshlyah E95M01 Ob yekti infrastrukturi avtoperevezen u Chernigovi Chernigivskij avtovokzal roztashovuyetsya na Privokzalnij ploshi poryad iz zaliznichnim vokzalom avtostanciya 1 zabezpechuye primiske spoluchennya v pivnichno zahidnomu napryamku avtostanciya 2 zabezpechuye primiske spoluchennya u shidnomu ta zahidnomu napryamkah Aeroport Chernigiv zakritij smuga rozibrana a budivlya ayeroportu zrujnovana vnaslidok vijni civilnogo povitryanogo spoluchennya u mista nemaye Gromadskij transport u misti predstavlenij avtobusami trolejbusami taksi U 2024 roci nalichuyetsya 24 marshruti 8 trolejbusnih ta 16 avtobusnih Tradicijno visokoyu u zagalnomu obsyazi pasazhiroperevezen u Chernigovi ye dolya trolejbusu Zapushena u 1964 roci trolejbusnij merezha mista osoblivo burhlivo rozvivalasya u 1970 h rokah Stanom na 2024 rik u misti diye 8 marshrutiv Ruhomij sklad Chernigivskogo trolejbusnogo upravlinnya skladaye blizko 80 trolejbusiv Prirodoohoronni teritoriyi ta ob yektiU mezhah mista roztashovani regionalnij landshaftnij park Yalivshina z lisovim zakaznikom Yalivshina zapovidne urochishe Svyate 2 parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva park Boldina Gora i Centralnij park kulturi ta vidpochinku parki Mar yin gaj i Berezovij gaj 2 gidrologichni pam yatki prirodi ozera Glushec i Magistratske 17 botanichnih pam yatok prirodi okremi dereva abo grupi derev Bagatovikovij dub vul Tolstogo Bagatovikovij dub vul Olega Mihnyuka Bagatovikovij dub park im Kocyubinskogo Bagatovikovij dub urochishe Svyate Bagatovikovi dubi vul Kocyubinskogo Bagatovikovi dubi urochishe Svyate Vikovij dub vul Kocyubinskogo Vikovij dub vul Magistratska Vikovij dub vul Pushkina Vikovi dereva kolishnoyi sadibi G M Glibova Grupa bagatovikovih dubiv vul Shevchenka 97 Grupa bagatovikovih dubiv vul Shevchenka 95 Grupa bagatovikovih dubiv urochishe Maliyiv Riv Grupa bagatovikovih dubiv Centralnij park kulturi i vidpochinku Grupa vikovih nasadzhen Sosna Vasilya Yalockogo Starovinna yalinova aleya Yalivshina Boldina Gora Centralnij park kulturi ta vidpochinku ozero Magistratske Bagatovikovij dub na ValuOsvita ta naukaU Chernigovi diye rozgaluzhena sistema navchalnih zakladiv doshkilnoyi shkilnoyi pozashkilnoyi ta vishoyi osviti Sistema doshkilnoyi osviti predstavlena 54 dityachimi sadkami Sistema navchalnih zakladiv zagalnoyi osviti v Chernigovi skladayetsya z 34 shkil prichomu deyaki z nih ye navchalnimi zakladami novogo tipu ce specializovani shkoli 1 i 2 z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov ta 12 fiziko matematichnogo profilyu shkoli liceyi 15 16 22 32 shkola kolegium 11 i gimnaziya gumanitarno estetichnogo profilyu 31 Okrim cogo u Chernigovi diyut dva navchalno reabilitacijni centri ta znahodyatsya navchalni zakladi oblasnogo pidporyadkuvannya Chernigivskij oblasnij naukovij licej i Chernigivskij licej iz posilenoyu vijskovo fizichnoyu pidgotovkoyu Zakladom pozashkilnoyi osviti ye Chernigivskij centr dityacho yunackogo turizmu krayeznavstva ta vijskovo patriotichnogo vihovannya Pozashkilna mistecka osvita u misti predstavlena muzichnimi shkolami 1 imeni Stefana Vilkonskogo ta 2 imeni Yevgena Bogoslovskogo miskoyu shkoloyu mistectv ta dityachoyu hudozhnoyu shkoloyu Nacionalnij universitet Chernigivskij kolegium imeni T G Shevchenka najstarishij zaklad vishoyi osviti oblasti Jogo istoriya pochinayetsya z Chernigivskogo kolegiumu zasnovanogo u 1700 roci za vzircem Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Pidrozdilom Chernigivskogo kolegiumu ye Navchalno naukovij institut istoriyi ta sociogumanitarnih disciplin imeni O M Lazarevskogo Najbilshim vishem oblasti suchasnosti ye Nacionalnij universitet Chernigivska politehnika zasnovanij u 1960 roci yak filiya Kiyivskogo politehnichnogo institutu U 2011 roci do Chernigivskoyi politehniki buv priyednanij Chernigivskij derzhavnij institut prava socialnih tehnologij ta praci ta Chernigivskij komercijnij tehnikum a v 2014 roci Chernigivskij derzhavnij institut ekonomiki i upravlinnya ta Chernigivskij radiomehanichnij tehnikum Inshi vishi sho znahodyatsya v misti Akademiya Derzhavnoyi penitenciarnoyi sluzhbi Ukrayini Chernigivskij fahovij muzichnij koledzh imeni Levka Revuckogo Chernigivskij bazovij fahovij medichnij koledzh Chernigivskij kooperativnij fahovij koledzh Takozh u misti diyut filiyi inshih vishiv Chernigivskij fahovij koledzh inzheneriyi ta dizajnu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu tehnologij ta dizajnu Chernigivskij institut informaciyi biznesu i prava Mizhnarodnogo naukovo tehnichnogo universitetu imeni akademika Yuriya Bugaya Chernigivskij institut Mizhregionalnoyi akademiyi upravlinnya personalom Chernigivska filiya Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv U misti pracyuyut zakladi profesijno tehnichnoyi osviti 5 Chernigivske vishe profesijne uchilishe pobutovogo obslugovuvannya 9 Chernigivske vishe profesijne uchilishe 15 16 Chernigivskij profesijnij budivelnij licej 18 Funkciyu osviti doroslih vikonuye Z 1961 roku diye Institut silskogospodarskoyi mikrobiologiyi ta agropromislovogo virobnictva NAAN Ukrayini Z 1971 do kincya 2010 h u misti pracyuvalo viddilennya Ukrayinskogo derzhavnogo geologorozviduvalnogo institutu Z 1940 do 1995 u misti pracyuvalo Chernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv Golovnij korpus Nacionalnogo universitetu Chernigivskij kolegium imeni T G Shevchenka Chernigivskij bazovij fahovij medichnij koledzh Chernigivskij kooperativnij fahovij koledzh Budivlya Institutu mikrobiologiyi sadiba Glibova Zasobi masovoyi informaciyiTelebachennya Suspilne Chernigiv Novij Chernigiv Ditinec FM radiomovlennya z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 88 7 Ukrayinske radio Chernigivska hvilya 1 vul Remisnicha 53 B ChFKRRT2 91 4 Radio Promin 0 25 pr Miru 49 A3 92 0 One FM 0 1 vul Remisnicha 53 B ChFKRRT4 98 2 Radio Kultura 0 25 vul Remisnicha 53 B ChFKRRT5 100 6 Armiya FM 1 pr Miru 49 A6 101 3 Radio Relax 0 5 vul Mazepi 127 101 8 DJ FM 0 58 102 4 TIM FM 0 5 vul Remisnicha 53 B ChFKRRT9 102 9 Perec FM 0 5 pr Peremogi 20 RPC RA Gold Future 10 103 5 Radio NV 0 5 pr Miru 49 A11 103 9 0 5 pr Miru 49 A12 104 3 Nashe radio 1 vul Mazepi 1213 104 7 Hit FM 1 vul Mazepi 1214 105 4 Lux FM 1 vul Remisnicha 53 B ChFKRRT15 105 9 Gromadske radio 0 5 pr Miru 49 A16 106 3 Melodiya FM 0 5 vul Mazepi 1217 106 8 Shlyager FM 1 vul Mazepi 1218 107 2 Radio Bajraktar 1 vul Mazepi 1219 107 7 Radio ROKS 1 vul Mazepi 12UKH radiomovlennya z p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach1 70 79 Svitle radio Emmanuyil 1 vul Remisnicha 53 B ChFKRRTDrukovani ZMI Najbilshi u misti gazeti za nakladami tizhneviki Visnik Ch Gart Desnyanska pravda Desnyanka Chernigivski vidomosti Sem dnej Vest Sered zhurnaliv mista mozhna vidznachiti BOOM prisvyachenij svitskomu zhittyu mista misteckij i gromadsko politichnij zhurnal Literaturnij Chernigiv ta naukovij chasopis Siveryanskij litopis prisvyachenij doslidzhennyam z istoriyi istoriografiyi arheologiyi literaturoznavstva ta mistectvoznavstva KulturaMuzika teatr i kino Providnoyu teatralnoyu scenoyu mista i oblasti ye Chernigivskij oblasnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka yakij zasnovano u 1926 roci Z 1959 roku vin znahoditsya u novij budivli v centri mista na Krasnij ploshi Z 1990 roku teatr provodit shorichnij mizhnarodnij festival Slov yanski teatralni zustrichi V 1976 roci v misti z yavivsya teatr lyalok imeni Oleksandra Dovzhenka a v 1985 roci chastina jogo trupi na choli z rezhiserom Gennadiyem Kasyanovim zasnuvala molodizhnij teatr V 2010 roci v Chernigovi zasnovano teatr tinej Fireflies Muzichne zhittya Chernigova pov yazano z diyalnistyu filarmonijnogo centru festivaliv ta koncertnih program do yakogo vhodyat simfonichnij orkestr Filarmoniya kamernij hor imeni D Bortnyanskogo ansambl pisni i tancyu Siverski klejnodi narodnij hor ta kolektiv koncertnih vikonavciv U misti prohodyat festivali dzhazovoyi muziki Chernihiv Jazz Open klasichnoyi muziki ta shorichnij kulturno socialnij proekt u viglyadi mini festivalyu pid vidkritim nebom Zelena Scena Do zakladiv klubnogo tipu vidnosyatsya Miskij Palac kulturi imeni V yacheslava Radchenka ta Centr kulturi i mistectv U Centralnomu parku kulturi ta vidpochinku ye takozh Litnij teatr U misti diye odin kinoteatr Multiplex u TRC Hollywood Dokladnishe Kinoteatri Chernigova Biblioteki Golovnim bibliotechnim centrom mista ta regionu ye Chernigivska oblasna universalna naukova biblioteka imeni V G Korolenka zasnovana u 1877 roci Nini vona znahoditsya v budivli dvoryanskogo zemelnogo banku U misti rozvinena sho skladayetsya z centralnoyi miskoyi biblioteki imeni Mihajla Kocyubinskogo yiyi bibliotechnogo punktu ta 8 filij u misti ta troh yiyi filij Takozh u misti diyut oblasna biblioteka dlya ditej ta oblasna biblioteka dlya yunactva sho roztashovana v budinku Vasilya Tarnovskogo Vlasni naukovi biblioteki mayut chernigivski zakladi vishoyi osviti Muzeyi ta galereyi V Chernigovi diyut blizko desyati muzeyiv Sered nih Chernigivskij oblasnij istorichnij muzej imeni Vasilya Tarnovskogo Chernigivskij oblasnij hudozhnij muzej imeni Grigoriya Galagana Chernigivskij literaturno memorialnij muzej zapovidnik M M Kocyubinskogo Chernigivskij vijskovo istorichnij muzej Muzej aviaciyi ta kosmonavtiki Chernigivshini Na teritoriyi Chernigivskogo Valu roztashovanij Nacionalnij arhitekturno istorichnij zapovidnik Chernigiv starodavnij V misti znahoditsya vistavkovij zal Spilki hudozhnikiv Ukrayini sho roztashovanij u kolishnij budivli pozhezhnogo tovaristva Chernigova V chasto provodyat fotovistavki ta vistavki robit hudozhnikiv U kulturno misteckomu centri Intermecco regulyarno provodyatsya prezentaciyi knig misteckih proyektiv tvorchi zustrichi z mitcyami V budivli kolishnoyi zhinochoyi gimnaziyi de nini znahoditsya hudozhnij muzej z 2010 roku diye Muzichno dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka Filarmonijnij centr Biblioteka imeni V G Korolenka Biblioteka dlya yunactva Istorichnij muzej imeni Vasilya Tarnovskogo budivlya kolishnoyi cholovichoyi gimnaziyi Hudozhnij muzej imeni Grigoriya Galagana budivlya kolishnoyi zhinochoyi gimnaziyi Sadiba KocyubinskogoPam yatki istoriyi ta kulturiDokladnishe Pam yatniki Chernigova Dokladnishe Hrami Chernigova Dokladnishe Cvintari Chernigova Hrami Ditincyu Panorama Spaso Preobrazhenskij soborChernigivskij kolegiumSobor Borisa j GlibaPam yatnij znak voyinam afgancyamKnyazhoyi dobi Ditinec Spaso Preobrazhenskij Spaskij sobor XI st Borisoglibskij sobor Illinska cerkva XII st Uspenskij sobor XII st Yeleckij monastir XII st P yatnicka sv Paraskevi cerkva Kurgan Chorna mogila X st Kurgani Bezimennij i Gulbishe XVII XX stolit Chernigivskij kolegium 1702 polkova kancelyariya dim Lizoguba kinec XVII stolittya sobor Troyickogo Illinskogo monastirya 1679 1689 Katerininska cerkva 1715 Budinok teatru 1958 arhitekti D Fridlin S Tutuchenko ta inshi Memorialnij kompleks Slavi voyiniv partizan ta pidpilnikiv ta mogila nevidomogo soldata Budinok kolishnoyi gubernskoyi zemskoyi upraviReligiyaHristiyanstvo Pravoslav ya Katerininskij sobor PCU P yatnicka cerkva PCU Spaso Preobrazhenskij sobor Svyato Troyickij sobor UPC MP Hram usih svyatih Chernigivskih UPC MP Katolicka cerkva Hram Zishestya Svyatogo Duha Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC Protestantizm Cerkva Dim Yevangeliya baptizm Cerkva YeHB Vifaniya baptizm Cerkva adventistiv somogo dnyaSportMisto u vseukrayinskih futbolnih zmagannyah predstavlyayut dvi komandi FK Desna graye v Prem yer lizi Ukrayini domashnij stadion Stadion imeni Yuriya Gagarina a FK Chernigiv graye v Drugij lizi domashnij stadion Chernigiv Arena U misti grayut tri profesijni volejbolni klubi Burevisnik ShVSM j Peduniversitet ShVSM sered cholovikiv i Peduniversitet ShVSM sered zhinok U 2009 roci bulo zasnovano basketbolnij klub Chernigiv Vidoma chernigivka Tetyana Vekker referi zi snukeru Urodzhenci ChernigovaDiyachi kulturi Z Chernigova bere svij pochatok znamenita dinastiya Pliseckih Messereriv do yakoyi nalezhat velika radyanska balerina Plisecka Maya Mihajlivna aktrisa nimogo kino Ra Messerer aktrisa Anna Plisecka znamenitij radyanskij baletmejster narodnij artist SRSR Asaf Messerer hudozhnik Boris Asafovich Messerer geroj Drugoyi Svitovoyi vijni Mark Yezerskij sho zahistiv svoyim tilom artilerijsku garmatu Sukach Mikola Vasilovich muzikant ta golovnij dirigent Yershov Gennadij Oleksijovich skulptor monumentalist Viktoriya Apanasenko nar 18 chervnya 1994 model peremozhnicya konkursu Mis Ukrayina Vsesvit 2022 Vcheni Kruten Matvij Samsonovich 1737 1770 ukrayinskij vchenij medik odin iz pershih ukrayinskih fiziologiv prabatko vchennya pro refleksi doktor medicini Rapoport Josip Abramovich 1912 1990 radyanskij vchenij genetik chlen korespondent AN SRSR laureat Leninskoyi premiyi Geroj Socialistichnoyi Praci Vijskovi Avdyeyenko Petro Petrovich 1901 1956 general major Geroj Radyanskogo Soyuzu komandir 51 go strileckogo korpusu 38 yi armiyi Voronezkogo frontu Ardashev Viktor Fedorovich polkovnik Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Butusov Yurij Yurijovich 1989 2015 kapitan komandir grupi specialnogo priznachennya 3 go polku specialnogo priznachennya Arkadij Valijskij ukrayinskij vijskovij diyach oficer Armiyi UNR Ganzha Petro Andrijovich nachalnik diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Denisov Mikola Vitalijovich 1990 2019 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zhabinskij Dmitro Ivanovich 1920 1945 komandir eskadrilyi 75 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 1 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 8 yi povitryanoyi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu major VPS Geroj Radyanskogo Soyuzu Naumenko Petro Oleksijovich polkovnik Armiyi UNR Hajnevskij Gnat Pavlovich pidpolkovnik Armiyi UNR Chmil Boris Fedorovich polkovnik Armiyi UNR Shvedyuk Yakiv Vasilovich kaptenarmus 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Siskov Dmitro Vadimovich 1980 2018 molodshij serzhant komandir 3 go viddilennya 1 go vzvodu 3 yi roti Donbas 16 go OMPB 58 yi OMPBr Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv pri vikonanni obov yazkiv pid chas vijni na shodi Ukrayini poblizu s Zholobok Popasnyanskij rajon Shpak Volodimir Vitalijovich 1984 2021 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Derzhsluzhbovci Hropatij Boris Fedorovich 1944 2008 sekretar Rahunkovoyi palati Ukrayini Balabanov Mihajlo Samuyil Solomonovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Oleg Lyashko deputat Verhovnoyi Radi lider Radikalnoyi pariyi Vladislav Atroshenko mer Chernigova narodnij deputat Ukrayini IV VII i VIII sklikan Sportsmeni Batyuk Oleksandr Mihajlovich lizhnik Berkut Nataliya Petrivna 1975 ukrayinska sportsmenka legkoatletka Rekordsmenka Ukrayini v bigu na 5000 ta 10000 metriv Dmitrenko Hristina Romanivna biatlonistka Prima Artem Andrijovich biatlonist Rudich Yaroslav chempion Chernigova ta oblasti z boksu zaginuv u rosijsko ukrayinskij vijni Hvostenko Oksana Yuriyivna biatlonistka Chubuk Kirilo Pavlovich Vesluvannya na bajdarkahMista pobratimiChernigiv maye 13 mist partneriv Memmingen Nimechchina Tarnobzheg Polsha Ogre Latviya Gabrovo Bolgariya Petah Tikva Izrayil Gradec Kralove Chehiya Prilep Pivnichna Makedoniya Ryashiv Polsha Lappeenranta Finlyandiya Aahen Nimechchina Rejms Franciya Sen Deni Franciya Vajt Plejns Spolucheni Shtati Ameriki 1 bereznya 2016 roku Chernigiv rozirvav pobratimski vidnosini z rosijskimi mistami Bryansk Mitishi Rostov Pskov cherez agresiyu Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini 31 travnya 2022 roku misto rozirvalo ugodu pro partnerstvo ta spivrobitnictvo z biloruskim mistom Gomel cherez uchast Bilorusi u vtorgnenni RF na teritoriyu Ukrayini Panorami ChernigovaPanorama Chernigova z boku Desni Panorama centralnoyi ploshi ChernigovaDiv takozhAeroport Shestovicya Generalna okruga Chernigiv Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PolissyaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku PDF Suhomlin Ya 2 sichnya 2023 Azh do mokshanskih bolit yakim bulo velike Chernigivske knyazivstvo 0462 ua Procitovano 31 sichnya 2023 Ukrayinska Ravenna podorozh Mihajla Grushevskogo do Chernigova PDF Istoriko memorialnij muzej Mihajla Grushevskogo 4 lipnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2023 Tentative Lists Ukraine angl YuNESKO Procitovano 31 sichnya 2023 Shaposhnikov D 26 sichnya 2023 Istorichnij centr Chernigova podayut do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Suspilne Procitovano 31 sichnya 2023 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 bereznya 2022 roku 111 2022 Pro vstanovlennya pochesnoyi vidznaki Misto geroj Ukrayini Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 6 sichnya 2017 Z imenem knyazya pov yazana she odna legenda Yakos prijshli do stin mista zavojovniki drevlyani Zav yazalasya zhorstoka bitva u yakij zaginuv knyaz Chornij Na misci jogo zagibeli nasipali visokij kurgan i nazvali jogo Chornoyu mogiloyu Bagattya rozpalene na jogo verhivci bulo vidno daleko Chorna mogila kurgan sho zberigsya z chasiv yazichnickoyi Rusi Czernihow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 826 pol S 826 Kotlyar N F Udelnaya razdroblennost Rusi Vydelenie Chernigovskogo knyazhestva 249 s NAN Ukrainy Institut istorii Ukrainy K Institut istorii Ukrainy 2013 270 s ros ISBN 978 966 02 6747 3 Cerkvi ne zbereglisya Cerkva bula perebudovana pislya rujnaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1408 roci moskoviti zmogli vidirvati Chernigiv vid Velikogo Knyazivstva Litovskogo i Ruskogo i keruvali mistom do 1420 roku Pirig P Chernigiv u seredini drugij polovini XVII stolittya Siveryanskij litopis 2014 4 S 23 47 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Vremennoyu komissiej dlya razbora drevnih aktov K 1914 Ch III T IV Akty otnosyashiesya k epohe Bogdana Hmelnickogo S 224 Micik Yu Z novih dokumentiv pro nacionalno vizvolnu vijnu ukrayinskogo narodu 1648 1658 rr na Sivershini Siveryanskij litopis 1998 2 S 4 5 Letopis Samovidca K 1878 S 34 Istoriya Ukrayinskoyi arhitekturi za redakciyeyu profesora V Timofiyenka Kiyiv Tehnika 2003 471 s Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 13 lipnya 2010 Chepa M L A Hto avtor Istoriyi Rusiv P yat velikih tayemnic istorichnoyi psihologiyi K 2005 S 66 93 ISBN 966 8356 50 0 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 26 veresnya 2008 jewishencyclopedia com Copy from 12 volume Jewish Encyclopedia which was originally published between 1901 1906 angl Chernigiv Enciklopediya Ukrayini 26 serpnya 2021 u Wayback Machine angl Chernigiv Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zelenskij priyihav do Chernigova Nazhivo 10 chervnya 2020 u Wayback Machine Cheline 10 chervnya 2020 Zelenskij u Chernigovi zustrichayetsya z predstavnikami biznesu Nazhivo 10 chervnya 2020 u Wayback Machine Cheline 10 chervnya 2020 Yak Prezident pobuvav u Chernigovi reportazh 21 chervnya 2020 u Wayback Machine Novosti Chernigova 10 06 2020 Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij vidvidav Chernigivsku politehniku 10 chervnya 2020 u Wayback Machine Novosti Chernigova 10 06 2020 V Ukrayini zafiksuvali najbilshu dobovu kilkist vipadkiv koronavirusu z pochatku pandemiyi 14 chervnya 2020 u Wayback Machine Livij bereg 13 chervnya 2020 Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Vijna RF proti Ukrayini ukrayinski mista prosyat pobratimiv z Yevropi dopomogti 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine www dw com 30 03 2022 Vid rosijskih okupantiv zvilnili tri sela vazhlivih dlya deblokadi Chernigova 4 kvitnya 2022 u Wayback Machine UP 3 kvitnya 2022 10 najbilsh zrujnovanih mist Ukrayini sered yakih i misto geroj Chernigiv VIDEO 0462 3 travnya 2022 Tri mesyaca vojny Rossii v Ukraine glavnye sobytiya fotografii i infografika BBC News Russkaya sluzhba 24 travnya 2022 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Kisil I Mishani v socialnij strukturi naselennya mist Getmanshini 50 60 rr XVIII st Pam yat stolit 2005 3 4 S 232 238 Lep yavko S Chernigiv Istoriya mista K Tempora 2012 432 s Yacura M Chernigiv Korotkij istorichnij naris K Naukova dumka 1958 136 s https www iri org wp content uploads legacy iri org ukraine nationwide municipal survey final pdf PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 Vosme vseukrayinske municipalne opituvannya Kviten Traven 2023 sociologichna grupa Rejting Dev yate vseukrayinske municipalne opituvannya Kviten Traven 2024 sociologichna grupa Rejting Rishennya miskoyi radi vid 25 listopada 2021 roku 13 VIII 20 Pro byudzhet Chernigivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi na 2022 rik Perelik pidpriyemstv m Chernigova Kompaniyi Chernigivskoyi oblasti Goteli Chernigova chernihivregion travel Procitovano 10 travnya 2022 Banki Chernigova ubanks com ua Yuliya Sirik 18 grudnya 2020 Sho planuye robiti iz budivleyu richkovogo portu u Chernigovi jogo novij vlasnik Yurij Tarasovec Suspilne Chernigiv Procitovano 2 chervnya 2022 Chernigivska miska rada 22 grudnya 2010 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Chernigivska miska rada 9 sichnya 2020 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Chernigivska oblast gazeti Knizhkova palata Ukrayini imeni Ivana Fedorova originalu za 20 kvitnya 2022 Procitovano 10 travnya 2022 Struktura ChMK CBS Chernigivska miska komunalna centralizovana bibliotechna sistema Procitovano 20 travnya 2022 Bukvoyid Arhiv originalu za 18 lyutogo 2014 Procitovano 19 veresnya 2013 Miss Universe H entypwsiakh Biktoria Apanasenko poy ekproswpei thn Oykrania boh8aei energa ston polemo gr newsbeast gr Procitovano 18 chervnya 2022 KUDRYaVChENKO TAMARA 28 RIChNA MODEL IZ ChERNIGOVA STALA MIS UKRAYiNA VSESVIT 2022 ukr tabloid pravda com ua Procitovano 15 chervnya 2022 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 458 s ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 294 s ISBN 966 8201 26 4 Zagibli Geroyi lyutogo 2018 go 1 bereznya 2018 u Wayback Machine material internet vidannya Gazeta ua 1 bereznya 2018 r Bokser chempion iz Chernigova zaginuv u rosijsko ukrayinskij vijni U boyu z okupantami zaginuv she odin bokser chempion Mista pobratimi Chernigova chernigiv rada gov ua ukr Procitovano 1 listopada 2023 Ukrayinskij Chernigiv ta polskij Zheshuv vidteper mista pobratimi Ochilniki municipalitetiv pidpisali Dogovir pro spivpracyu 20 chervnya 2022 Chernigiv ta Aahen pidpisali ugodu pro oficijne partnerstvo solidarnosti decentralization gov ua Procitovano 16 travnya 2023 Chernigiv ta Rejms vidteper oficijni mista pobratimi Oficijnij veb portal Chernigivskoyi miskoyi radi 9 travnya 2023 Chernigiv ta Rejms vidteper oficijni mista partneri Decentralizaciya 9 travnya 2023 Novi mista pobratimi Chernigova pid chas vijni amerikanskij Vajt Plejns ta francuzkij Sen Deni chernigiv rada gov ua ukr Procitovano 1 listopada 2023 Rishennya Chernigivskoyi miskoyi radi vid 1 bereznya 2016 roku 4 VII 18 Pro rozirvannya dvostoronnih ugod mista Chernigova z rosijskimi mistami pobratimami Rishennya Chernigivskoyi miskoyi radi vid 31 travnya 2022 roku 17 VIII 4 Pro rozirvannya ugodi Pro partnerstvo ta spivrobitnictvo mizh m Chernigiv ta m Gomel vid 5 listopada 2009 roku Dzherela ta literaturaS A Lep yavko Chernigiv 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 508 ISBN 978 966 00 1359 9 Ocherk istorii goroda Chernigova 907 1907 gg Chernigiv 1908 Lep yavko S Korotka istoriya Chernigova 2009 23 travnya 2013 u Wayback Machine Chernigiv Istoriya mista Sergij Lep yavko Komun pidpriyemstvo Budinok knigi Chernigivmiskradi 2 ge vid vipr i pererob Kiyiv Klio 2020 543 s il Bibliogr s 515 530 1000 prim ISBN 978 617 7755 23 3 Lep yavko S Metamorfozi miskogo zhittya Peretvorennya Chernigova na centr guberniyi kinec XVIII pochatok XIX st Ukrayina kriz viki Zbirnik naukovih prac na poshanu akademika NAN Ukrayini profesora Valeriya Smoliya K 2010 Mordvincev V Spovidalni knigi Kiyivska starovina 1995 3 Pirig P Nadannya Chernigovu Magdeburzkogo prava Tezi dopovidej mizhvuzivskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Chernigiv 1992 Chastina 3 Sekciya suspilno politichnih ta gumanitarnih nauk Sakalo O Dzherela istorichnoyi demografiyi spovidnij rozpis Naukovi zapiski Zbirnik prac molodih vchenih ta aspirantiv 2009 T 19 1 Thor V Pro stan vivchennya istoriyi mist Ukrayini XVII XVIII st Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1974 8 Smolichev P Chernigiv ta jogo okolici za chasiv velikoknyazivskih Zapiski UNT v Kiyevi t 23 Kiyiv 1928 Chernigiv i Pivnichne Livoberezhzhya Vid VUAN Kiyiv 1928 Ignatkin N Chernigov Moskva 1955 Rybakov B Drevnosti Chernigova Moskva 1949 Yedomaha I Chernigiv 1958 Logvin G Chernigov Novgorod Severskij Gluhov Putivl Moskva 1965 Karnabed A Chernigiv Istoriko arhitekturnij naris Kiyiv 1969 Asyeyev Yu Arhitektura Kiyivskoyi Rusi Kiyiv 1969 Istoriya mist i sil Ukr RSR Chernigivska oblast Kiyiv 1972 Asyeyev Yu Dzherela Mistectvo Kiyivskoyi Rusi Kiyiv 1980 Chernigov Ch 3 Chernigov V tip Ilin monastyrya 1863 80 s 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine Adrug A K Arhitektura Chernigova drugoyi polovini XVII pochatku XVIII stolit Anatolij Adrug vidp red O B Kovalenko Chernigiv Vid vo Chernigiv CNTEI 2008 223 s il 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Czernihow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 826 pol S 826 829 pol PosilannyaChernigiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2049 1000 ekz Chernigiv u sestrinskih VikiproyektahPortal Ukrayina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Chernigiv u Vikimandrah Chernigiv u Vikishovishi Vebportal Chernigivskoyi miskoyi radi 10 veresnya 2007 u Wayback Machine Oficijnij vebportal Departamentu kulturi i turizmu nacionalnostej ta religij Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 1 kvitnya 2015 u Wayback Machine Baza danih perepisu naselennya 2001 roku u viglyadi spisku 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Population statistics of Cities amp towns of Ukraine 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine Istoriya yevrejskoyi gromadi anglijskoyu movoyu 22 veresnya 2013 u Wayback Machine