Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Рапопорт Йосип Абрамович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||
| Народився | 14 березня 1912 Чернігів | ||||||||||
| Помер | 31 грудня 1990 (78 років) Москва ·d | ||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | ||||||||||
| Національність | єврей | ||||||||||
| Діяльність | генетик | ||||||||||
| Alma mater | Ленінградський універсітет (1935), | ||||||||||
| Галузь | генетика | ||||||||||
| Заклад | Інститут експериментальної біології імені М. К. Кольцова АН СРСР, Інститут загальної генетики імені М. І. Вавилова, Інститут хімічної фізики імені М. М. Семенова АН СРСР | ||||||||||
| Вчене звання | d | ||||||||||
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук | ||||||||||
| Вчителі | Кольцов Микола Костянтинович | ||||||||||
| Членство | Академія наук СРСР | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Війна | німецько-радянська війна | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Йо́сип Абра́мович Рапопо́рт (14 березня 1912, Чернігів — 31 грудня 1990, Москва) — радянський вчений-генетик, доктор біологичних наук, професор, член-корреспондент АН СРСР (з 1979). Лауреат Ленінської премії (1984), Герой Соціалістичної Праці (1990). Нобелівський комітет висував кандидатуру Рапопорта (спільно з Шарлоттою Ауербах) на Нобелівську премію за відкриття хімічного мутагенезу (1962).
Учасник Німецько-радянської війни, тричі представлявся до звання Героя Радянського Союзу.
Біографія
Період до Німецько-радянської війни
Йосип Рапопорт народився в Чернігові в єврейській родині. Батько - лікар-терапевт. Після закінчення школи в 1930 році був прийнятий на біофак Ленінградського державного університету, де після захисту дипломної роботи пройшов курс за фахом «генетика». Далі слідувала аспірантура в генетичній лабораторії Інституту експериментальної біології АН СРСР, яким керував біолог Микола Костянтинович Кольцов. Працював з 6 ранку до 11 вечора. Аспірантура була завершена в 1938 році. Дисертація на вчене звання кандидата біологічних наук була захищена в Інституті генетики АН СРСР. З 1 листопада 1938 року працював науковим співробітником Інституту експериментальної біології. В червні 1941 року була готова докторська дисертація.
Період Німецько-радянської війни
У перші дні Німецько-радянської війни Йосип Рапопорт, хоча мав "бронь", пішов добровольцем на фронт. Його направили в Солнечногорськ - на командирські курси «Постріл», що готували командирів батальйону.
З вересня по листопад 1941 року - командир 3-го батальйону 476-го стрілецького полку 320-ї стрілецької дивізії 51-ї Армії Кримського фронту. 2 листопада 1941 року в бою біля селища Сім колодязів був тяжко поранений (наскрізне кульове поранення з переломом лопатки і враженням руки). Був евакуйований на одному з останніх суден, що під вогнем виходили з Керчі. В листопаді - грудні 1941 року лікувався в евакогоспіталі.
З січня по грудень 1942 року Йосипа Рапопорт в Ірані - командир 2-го батальйону 28 стрілецького полку 75 стрілецької дивізії Кавказького (пізніше - Закавказького) фронту. Тяжко захворів тропічною лихоманкою і був евакуйований до Баку.
Після госпіталю (в грудні 1942 року) Йосипа Рапопорта направили на прискорені командирські курси при Військовій академії ім. М. В. Фрунзе (курс для начальників штабів полків). Одночасно з навчанням в академії він захистив підготовану до війни дисертацію і отримав вчене звання доктора біологічних наук. В липні 1943 року В Управління кадрів РСЧА надійшло клопотання від віце-президента Академії наук СРСР академіка Орбелі про відкликання капітана Рапопорта з армії, щоб надати йому можливість повернутися до наукової роботи. Водночас керівництво військовій академії, зважаючи на успіхи Рапопорта в навчанні і на його знання іноземних мов (читав приблизно на 20 мовах), запропонувало йому посаду викладача на кафедрі військової історії. Й. А. Рапопорт відмовився від обох пропозицій і заявив, що його місце на фронті.
З 16 серпня 1943 року по 18 вересня 1944 року Йосип Рапопорт на Воронезькому (пізніше - 2-му Українському) фронті. З 1943 по березень 1944 року Й. А. Рапопорт - начальник штабу 184 стрілецького полку 62-ї стрілецької дивізії 20-го стрілецького корпусу 37-ї армії 2-го Українського фронту.
У вересні 1943 року війська Червоної Армії форсували Дніпро в декількох місцях. Але, з понад двох десятків плацдармів, з ходу захоплених нашими арміями на Дніпрі, тільки 2-3 могли претендувати за своєю площею на плацдарми з оперативним майбутнім. У створенні одного з них брав активну участь Й. А. Рапопорт. На відведеній полку ділянці для форсування Дніпра в районі села Мишурин Ріг низькому лівому березі протистояла добре укріплена і начинена вогневими засобами круча правого берега Дніпра. Переправа на цій ділянці була б неминуче пов'язана з величезними людськими жертвами атакуючих. Провівши рекогностування сусідньої ділянки берега, Й. А. Рапопорт наткнувся на групу солдатів на чолі з офіцером - залишки розбитої дивізії сусідньої нашої армії, якій була "нарізана" велика смуга з низьким і незахищеним протилежним берегом. Заручившись згодою офіцера, Й. А. Рапопорт вирішив переправити свої підрозділи на цій ділянці. В ніч з 27 на 28 вересня 1943 року, попри погрозу командира дивізії віддати його під трибунал за самовільну зміну місця переправи, полк форсував Дніпро майже без втрат. Не чекаючи на атаку з тилу, німці покинули свої укріпленя і в паніці побігли. Це полегшило дії інших підрозділів 62-ї дивізії, яка, переслідуючи ворога, створила на цій ділянці один з правобережних плацдармів великого тактичного значення.
В жовтні 1943 року радянські війська пішли в наступ і відірвались від своїх тилів і артилерії, підійшовши до Кривого Рогу, неподалік від річки Інгулець опинилися в дуже скрутному становищі. Ворог вирішив танковими силами і піхотою відрізати іх від тилів і взяти в оточення. Й. А. Рапопорт, взявши на себе командування над групою близько 300 осіб, вивів її зі зброєю та пораненими до своїх, врятувавши всю групу від неминучого оточення. Зустрівшись з командиром дивізії, Й. А. Рапопорт перед строєм звинуватив його в боягузстві.
За форсування Дніпра і розширення плацдарму Й. А. Рапопорт був представлений до звання Героя Радянського Союзу, але через конфлікт з командиром дивізії замість звання Героя він отримав орден Червоного Прапора.
Продовження наукової діяльності
Після війни Йосип Рапопорт продовжив наукові дослідження в області генетики в Інституті цитології, гістології та ембріології АН СРСР. Головним науковим досягненням Рапопорта стало відкриття хімічних речовин, які володіли сильними мутагенними властивостями ( мутагенів і супермутагенов), і проведення на мухах - дрозофілах відповідних дослідів, які підтвердили початкові припущення і прозріння вченого, які згодом вилилися в появу самостійного розділу генетики, відомого як хімічний мутагенез.
На « серпневій сесії ВАСГНІЛ 1948 року» Йосип Рапопорт, будучі прихильником генетики, протистояв поглядам академіка Т. Д. Лисенко, котрого підтримував Сталін. А вже у вересні Й. А. Рапопорта звільнили з роботи, а лабораторію цитогенетики закрили. Тираж тому праць Інституту цитології, гістології та ембріології, що містив повний текст докторської дисертації Рапопорта "Феногенетічний аналіз незалежного і залежного диференціювання"; був вилучений з продажу і пізніше знищений.
1949 року за незгоду з рішеннями цієї сесії і «невизнання помилок» Рапопорт був виключений з ВКП (б) (в партію він вступив на фронті в 1943 році).
З 1949 по 1957 рік Й. А. Рапопорт працював в якості співробітника експедицій нафтового і геологічного міністерств, займаючись палеонтологією та стратиграфією. Йосип Абрамович виступив з пропозицією використовувати в якості індикатора нафти наявність в пробах форамініфер, що відкривало нові перспективи. Йому запропонували підготувати за результатами цієї роботу дисертацію на здобуття ученого ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук, але коли довідались, що він "нерозкаявшийся" генетик, звільнили з роботи.
В 1957 році директор академік М. М. Семенов від свого колеги Сиріла Гіншелвуда довідався про роботи Й. А. Рапопорта. Попри те, що Й. А. Рапопорт був в опалі, запросив його в свій інститут на роботу, а щоб захистити Й. А. Рапопорта від лисенківців, теми, якими він займався, засекретили.
Й. А. Рапопорт повертається до наукових досліджень в галузі генетики: веде пошук хімічних мутагенів, аналіз їх властивостей в порівнянні з радіаційними мутагенами, а також експерименти в області феногенетики.
В 1962 році Нобелівський комітет повідомив радянським властям про висунення кандидатури Рапопорта (спільно з Шарлоттю Ауербах) на Нобелівську премію за відкриття хімічного мутагенезу. Й. А. Рапопорт був викликаний у відділ науки ЦК КПРС, де йому було поставлено умову: для того, щоб влада не заперечувала проти присудження йому премії, подати заяву про вступ до партії. Однак Рапопорт наполягав на тому, щоб його виключення з партії було визнано неправомірним і він був відновлений зі збереженням стажу, а не прийнятий заново. У цьому йому було відмовлено, і в результаті премія за відкриття хімічного мутагенезу не була присуджена взагалі. Певно, справа не дійшла і до офіційного висунення Рапопорта і Ауербах на присудження премії, так як база даних номінантів Нобелівської премії не містить їх імен.
З початку 1960-х років розгорнулося впровадження отриманих результатів в сільськогосподарську селекцію, в промислову мікробіологію і ряд інших напрямків.
У 1965 році за пропозицією академіка М. М. Семенова в тому ж Інституті хімічної фізики починається створення відділу хімгенетики в складі чотирьох лабораторій. Це дозволило розгорнути дослідження з ряду напрямків теоретичної та експериментальної генетики, але головною темою залишилося вивчення спадкової і неспадкової мінливості. Відбулась перша Всесоюзна нарада по хімічному мутагенезу, створена Й. А. Рапопортом як щорічні збори селекціонерів і наукових співробітників, що працюють в області хімічного мутагенезу в країні. Робота зі створення сортів принесла близько 120 районованих сортів, з них більше третини - це зернові. Серед них такі чудові форми, як сорт пшениці на Кубані, врожайність якої - 100 центнерів з га; сорт соняшнику, з якого виробляється оливкова олія. Є й ряд інших дуже цікавих сортів.
На початку 1970-х років Йосип Рапопорт був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора; в 1979 році - обраний членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню біології. В 1984 році йому була присуджена Ленінська премія.
Указом Президента СРСР від 16 жовтня 1990 року Йосипу Рапопорту було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з формулюванням «за особливий внесок в збереження і розвиток генетики та селекції, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів».
25 грудня 1990 року Й. А. Рапопорт був збитий вантажівкою при переході дороги (машина рухалася з боку втраченого в бою ока). 31 грудня він помер в лікарні. Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Відзнаки
- Звання Герой Соціалістичної Праці «За особливий внесок в збереження й розвиток генетики й селекції, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів» (16.10.1990);
- Ордена Леніна (16.10.1990);
- Ленінська премія за цикл робіт «Явище хімічного мутагенезу та його генетичне вивчення» (1984);
- Орден Червоного Прапора (15.11.1943, 07.01.1945);
- Орден Трудового Червоного Прапора (17.09.1975);
- Орден Суворова III ступеня (22.02.1945);
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (16.07.1945, 11.03.1985);
- Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (15.12.1944);
- Орден Легіону Пошани (Legion of Merit) США (1945);
- Орден Червоної Зірки Угорської народної республіки (1970).
Пам'ять
У Чернігові (район Олександрівка) є вулиця імені Йосипа Рапопорта.
Йосипу Рапопорту присвячені кілька документальних фільмів:
- «Острова. Иосиф Рапопорт» [ 6 вересня 2020 у Wayback Machine.] (режисер Є. С. Саканян);
- «Наука побеждать. Подвиг комбата» [ 3 листопада 2020 у Wayback Machine.] (режисер В. О. Глазунов);
- «Батяня Рапопорт» (режисер В. О. Глазунов);
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
- Рапопорт, 2001.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2020. Процитовано 18 серпня 2020.
- Строева О. Г. 2003. Открытие химических мутагенов // Иосиф Абрамович Рапопорт — учёный, воин, гражданин. с. 81.
- Раменский Е. В. 2003. Возвращение с войны // Иосиф Абрамович Рапопорт — учёный, воин, гражданин. с. 77
- Рапопорт И. А. 2003. Академик Н. Н. Семёнов и генетика // Иосиф Абрамович Рапопорт — учёный, воин, гражданин. с. 150.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
- . www.nobelprize.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 13 лютого 2016.
- Рапопорт Иосиф Абрамович 1912г.р. [ 21 липня 2020 у Wayback Machine.] Герои страны
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rid diyalnosti naukovij stupin vchene zvannya Rapoport Josip AbramovichNarodivsya 14 bereznya 1912 1912 03 14 ChernigivPomer 31 grudnya 1990 1990 12 31 78 rokiv Moskva dPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist yevrejDiyalnist genetikAlma mater Leningradskij universitet 1935 Galuz genetikaZaklad Institut eksperimentalnoyi biologiyi imeni M K Kolcova AN SRSR Institut zagalnoyi genetiki imeni M I Vavilova Institut himichnoyi fiziki imeni M M Semenova AN SRSRVchene zvannya dNaukovij stupin doktor biologichnih naukVchiteli Kolcov Mikola KostyantinovichChlenstvo Akademiya nauk SRSRPartiya KPRSVijna nimecko radyanska vijnaNagorodi Jo sip Abra movich Rapopo rt 14 bereznya 1912 Chernigiv 31 grudnya 1990 Moskva radyanskij vchenij genetik doktor biologichnih nauk profesor chlen korrespondent AN SRSR z 1979 Laureat Leninskoyi premiyi 1984 Geroj Socialistichnoyi Praci 1990 Nobelivskij komitet visuvav kandidaturu Rapoporta spilno z Sharlottoyu Auerbah na Nobelivsku premiyu za vidkrittya himichnogo mutagenezu 1962 Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni trichi predstavlyavsya do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu BiografiyaPeriod do Nimecko radyanskoyi vijni Josip Rapoport narodivsya v Chernigovi v yevrejskij rodini Batko likar terapevt Pislya zakinchennya shkoli v 1930 roci buv prijnyatij na biofak Leningradskogo derzhavnogo universitetu de pislya zahistu diplomnoyi roboti projshov kurs za fahom genetika Dali sliduvala aspirantura v genetichnij laboratoriyi Institutu eksperimentalnoyi biologiyi AN SRSR yakim keruvav biolog Mikola Kostyantinovich Kolcov Pracyuvav z 6 ranku do 11 vechora Aspirantura bula zavershena v 1938 roci Disertaciya na vchene zvannya kandidata biologichnih nauk bula zahishena v Instituti genetiki AN SRSR Z 1 listopada 1938 roku pracyuvav naukovim spivrobitnikom Institutu eksperimentalnoyi biologiyi V chervni 1941 roku bula gotova doktorska disertaciya Period Nimecko radyanskoyi vijni U pershi dni Nimecko radyanskoyi vijni Josip Rapoport hocha mav bron pishov dobrovolcem na front Jogo napravili v Solnechnogorsk na komandirski kursi Postril sho gotuvali komandiriv bataljonu Z veresnya po listopad 1941 roku komandir 3 go bataljonu 476 go strileckogo polku 320 yi strileckoyi diviziyi 51 yi Armiyi Krimskogo frontu 2 listopada 1941 roku v boyu bilya selisha Sim kolodyaziv buv tyazhko poranenij naskrizne kulove poranennya z perelomom lopatki i vrazhennyam ruki Buv evakujovanij na odnomu z ostannih suden sho pid vognem vihodili z Kerchi V listopadi grudni 1941 roku likuvavsya v evakogospitali Z sichnya po gruden 1942 roku Josipa Rapoport v Irani komandir 2 go bataljonu 28 strileckogo polku 75 strileckoyi diviziyi Kavkazkogo piznishe Zakavkazkogo frontu Tyazhko zahvoriv tropichnoyu lihomankoyu i buv evakujovanij do Baku Pislya gospitalyu v grudni 1942 roku Josipa Rapoporta napravili na priskoreni komandirski kursi pri Vijskovij akademiyi im M V Frunze kurs dlya nachalnikiv shtabiv polkiv Odnochasno z navchannyam v akademiyi vin zahistiv pidgotovanu do vijni disertaciyu i otrimav vchene zvannya doktora biologichnih nauk V lipni 1943 roku V Upravlinnya kadriv RSChA nadijshlo klopotannya vid vice prezidenta Akademiyi nauk SRSR akademika Orbeli pro vidklikannya kapitana Rapoporta z armiyi shob nadati jomu mozhlivist povernutisya do naukovoyi roboti Vodnochas kerivnictvo vijskovij akademiyi zvazhayuchi na uspihi Rapoporta v navchanni i na jogo znannya inozemnih mov chitav priblizno na 20 movah zaproponuvalo jomu posadu vikladacha na kafedri vijskovoyi istoriyi J A Rapoport vidmovivsya vid oboh propozicij i zayaviv sho jogo misce na fronti Z 16 serpnya 1943 roku po 18 veresnya 1944 roku Josip Rapoport na Voronezkomu piznishe 2 mu Ukrayinskomu fronti Z 1943 po berezen 1944 roku J A Rapoport nachalnik shtabu 184 strileckogo polku 62 yi strileckoyi diviziyi 20 go strileckogo korpusu 37 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu U veresni 1943 roku vijska Chervonoyi Armiyi forsuvali Dnipro v dekilkoh miscyah Ale z ponad dvoh desyatkiv placdarmiv z hodu zahoplenih nashimi armiyami na Dnipri tilki 2 3 mogli pretenduvati za svoyeyu plosheyu na placdarmi z operativnim majbutnim U stvorenni odnogo z nih brav aktivnu uchast J A Rapoport Na vidvedenij polku dilyanci dlya forsuvannya Dnipra v rajoni sela Mishurin Rig nizkomu livomu berezi protistoyala dobre ukriplena i nachinena vognevimi zasobami krucha pravogo berega Dnipra Pereprava na cij dilyanci bula b neminuche pov yazana z velicheznimi lyudskimi zhertvami atakuyuchih Provivshi rekognostuvannya susidnoyi dilyanki berega J A Rapoport natknuvsya na grupu soldativ na choli z oficerom zalishki rozbitoyi diviziyi susidnoyi nashoyi armiyi yakij bula narizana velika smuga z nizkim i nezahishenim protilezhnim beregom Zaruchivshis zgodoyu oficera J A Rapoport virishiv perepraviti svoyi pidrozdili na cij dilyanci V nich z 27 na 28 veresnya 1943 roku popri pogrozu komandira diviziyi viddati jogo pid tribunal za samovilnu zminu miscya perepravi polk forsuvav Dnipro majzhe bez vtrat Ne chekayuchi na ataku z tilu nimci pokinuli svoyi ukriplenya i v panici pobigli Ce polegshilo diyi inshih pidrozdiliv 62 yi diviziyi yaka peresliduyuchi voroga stvorila na cij dilyanci odin z pravoberezhnih placdarmiv velikogo taktichnogo znachennya V zhovtni 1943 roku radyanski vijska pishli v nastup i vidirvalis vid svoyih tiliv i artileriyi pidijshovshi do Krivogo Rogu nepodalik vid richki Ingulec opinilisya v duzhe skrutnomu stanovishi Vorog virishiv tankovimi silami i pihotoyu vidrizati ih vid tiliv i vzyati v otochennya J A Rapoport vzyavshi na sebe komanduvannya nad grupoyu blizko 300 osib viviv yiyi zi zbroyeyu ta poranenimi do svoyih vryatuvavshi vsyu grupu vid neminuchogo otochennya Zustrivshis z komandirom diviziyi J A Rapoport pered stroyem zvinuvativ jogo v boyaguzstvi Za forsuvannya Dnipra i rozshirennya placdarmu J A Rapoport buv predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ale cherez konflikt z komandirom diviziyi zamist zvannya Geroya vin otrimav orden Chervonogo Prapora Prodovzhennya naukovoyi diyalnostiPislya vijni Josip Rapoport prodovzhiv naukovi doslidzhennya v oblasti genetiki v Instituti citologiyi gistologiyi ta embriologiyi AN SRSR Golovnim naukovim dosyagnennyam Rapoporta stalo vidkrittya himichnih rechovin yaki volodili silnimi mutagennimi vlastivostyami mutageniv i supermutagenov i provedennya na muhah drozofilah vidpovidnih doslidiv yaki pidtverdili pochatkovi pripushennya i prozrinnya vchenogo yaki zgodom vililisya v poyavu samostijnogo rozdilu genetiki vidomogo yak himichnij mutagenez Na serpnevij sesiyi VASGNIL 1948 roku Josip Rapoport buduchi prihilnikom genetiki protistoyav poglyadam akademika T D Lisenko kotrogo pidtrimuvav Stalin A vzhe u veresni J A Rapoporta zvilnili z roboti a laboratoriyu citogenetiki zakrili Tirazh tomu prac Institutu citologiyi gistologiyi ta embriologiyi sho mistiv povnij tekst doktorskoyi disertaciyi Rapoporta Fenogenetichnij analiz nezalezhnogo i zalezhnogo diferenciyuvannya buv viluchenij z prodazhu i piznishe znishenij 1949 roku za nezgodu z rishennyami ciyeyi sesiyi i neviznannya pomilok Rapoport buv viklyuchenij z VKP b v partiyu vin vstupiv na fronti v 1943 roci Z 1949 po 1957 rik J A Rapoport pracyuvav v yakosti spivrobitnika ekspedicij naftovogo i geologichnogo ministerstv zajmayuchis paleontologiyeyu ta stratigrafiyeyu Josip Abramovich vistupiv z propoziciyeyu vikoristovuvati v yakosti indikatora nafti nayavnist v probah foraminifer sho vidkrivalo novi perspektivi Jomu zaproponuvali pidgotuvati za rezultatami ciyeyi robotu disertaciyu na zdobuttya uchenogo stupenya kandidata geologo mineralogichnih nauk ale koli dovidalis sho vin nerozkayavshijsya genetik zvilnili z roboti V 1957 roci direktor akademik M M Semenov vid svogo kolegi Sirila Ginshelvuda dovidavsya pro roboti J A Rapoporta Popri te sho J A Rapoport buv v opali zaprosiv jogo v svij institut na robotu a shob zahistiti J A Rapoporta vid lisenkivciv temi yakimi vin zajmavsya zasekretili J A Rapoport povertayetsya do naukovih doslidzhen v galuzi genetiki vede poshuk himichnih mutageniv analiz yih vlastivostej v porivnyanni z radiacijnimi mutagenami a takozh eksperimenti v oblasti fenogenetiki V 1962 roci Nobelivskij komitet povidomiv radyanskim vlastyam pro visunennya kandidaturi Rapoporta spilno z Sharlottyu Auerbah na Nobelivsku premiyu za vidkrittya himichnogo mutagenezu J A Rapoport buv viklikanij u viddil nauki CK KPRS de jomu bulo postavleno umovu dlya togo shob vlada ne zaperechuvala proti prisudzhennya jomu premiyi podati zayavu pro vstup do partiyi Odnak Rapoport napolyagav na tomu shob jogo viklyuchennya z partiyi bulo viznano nepravomirnim i vin buv vidnovlenij zi zberezhennyam stazhu a ne prijnyatij zanovo U comu jomu bulo vidmovleno i v rezultati premiya za vidkrittya himichnogo mutagenezu ne bula prisudzhena vzagali Pevno sprava ne dijshla i do oficijnogo visunennya Rapoporta i Auerbah na prisudzhennya premiyi tak yak baza danih nominantiv Nobelivskoyi premiyi ne mistit yih imen Z pochatku 1960 h rokiv rozgornulosya vprovadzhennya otrimanih rezultativ v silskogospodarsku selekciyu v promislovu mikrobiologiyu i ryad inshih napryamkiv U 1965 roci za propoziciyeyu akademika M M Semenova v tomu zh Instituti himichnoyi fiziki pochinayetsya stvorennya viddilu himgenetiki v skladi chotiroh laboratorij Ce dozvolilo rozgornuti doslidzhennya z ryadu napryamkiv teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi genetiki ale golovnoyu temoyu zalishilosya vivchennya spadkovoyi i nespadkovoyi minlivosti Vidbulas persha Vsesoyuzna narada po himichnomu mutagenezu stvorena J A Rapoportom yak shorichni zbori selekcioneriv i naukovih spivrobitnikiv sho pracyuyut v oblasti himichnogo mutagenezu v krayini Robota zi stvorennya sortiv prinesla blizko 120 rajonovanih sortiv z nih bilshe tretini ce zernovi Sered nih taki chudovi formi yak sort pshenici na Kubani vrozhajnist yakoyi 100 centneriv z ga sort sonyashniku z yakogo viroblyayetsya olivkova oliya Ye j ryad inshih duzhe cikavih sortiv Na pochatku 1970 h rokiv Josip Rapoport buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora v 1979 roci obranij chlenom korespondentom AN SRSR po viddilennyu biologiyi V 1984 roci jomu bula prisudzhena Leninska premiya Ukazom Prezidenta SRSR vid 16 zhovtnya 1990 roku Josipu Rapoportu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z formulyuvannyam za osoblivij vnesok v zberezhennya i rozvitok genetiki ta selekciyi pidgotovku visokokvalifikovanih naukovih kadriv 25 grudnya 1990 roku J A Rapoport buv zbitij vantazhivkoyu pri perehodi dorogi mashina ruhalasya z boku vtrachenogo v boyu oka 31 grudnya vin pomer v likarni Pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi v Moskvi VidznakiZvannya Geroj Socialistichnoyi Praci Za osoblivij vnesok v zberezhennya j rozvitok genetiki j selekciyi pidgotovku visokokvalifikovanih naukovih kadriv 16 10 1990 Ordena Lenina 16 10 1990 Leninska premiya za cikl robit Yavishe himichnogo mutagenezu ta jogo genetichne vivchennya 1984 Orden Chervonogo Prapora 15 11 1943 07 01 1945 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 17 09 1975 Orden Suvorova III stupenya 22 02 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 16 07 1945 11 03 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 15 12 1944 Orden Legionu Poshani Legion of Merit SShA 1945 Orden Chervonoyi Zirki Ugorskoyi narodnoyi respubliki 1970 Pam yatU Chernigovi rajon Oleksandrivka ye vulicya imeni Josipa Rapoporta Josipu Rapoportu prisvyacheni kilka dokumentalnih filmiv Ostrova Iosif Rapoport 6 veresnya 2020 u Wayback Machine rezhiser Ye S Sakanyan Nauka pobezhdat Podvig kombata 3 listopada 2020 u Wayback Machine rezhiser V O Glazunov Batyanya Rapoport rezhiser V O Glazunov Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 Rapoport 2001 PDF Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2020 Procitovano 18 serpnya 2020 Stroeva O G 2003 Otkrytie himicheskih mutagenov Iosif Abramovich Rapoport uchyonyj voin grazhdanin s 81 Ramenskij E V 2003 Vozvrashenie s vojny Iosif Abramovich Rapoport uchyonyj voin grazhdanin s 77 Rapoport I A 2003 Akademik N N Semyonov i genetika Iosif Abramovich Rapoport uchyonyj voin grazhdanin s 150 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2013 www nobelprize org Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 13 lyutogo 2016 Rapoport Iosif Abramovich 1912g r 21 lipnya 2020 u Wayback Machine Geroi strany