Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чернігівський Вал Черні гівський дитине ць центральна укріплена частина Чернігова що датується VII XIII ст Розташована н

Чернігівський Вал

Чернігівський Вал

Чернігівський Вал, Черні́гівський дитине́ць — центральна укріплена частина Чернігова, що датується VII—XIII ст. Розташована на високому виступі правого берега долини Десни, обмежена з двох боків річкою та її притокою Стрижнем. Сформувався VII—VIII ст, на місці давнього поселення, що існувало в другій чверті нашої ери.

Чернігівський Вал, Чернігівський дитинець
image
Дитинець, Третяк, Передгороддя та Поділ Чернігова на картині.
51°29′20″ пн. ш. 31°18′30″ сх. д. / 51.48907900002777183° пн. ш. 31.30853500002777778° сх. д. / 51.48907900002777183; 31.30853500002777778Координати: 51°29′20″ пн. ш. 31°18′30″ сх. д. / 51.48907900002777183° пн. ш. 31.30853500002777778° сх. д. / 51.48907900002777183; 31.30853500002777778
Тип Дитинець
Країна image Україна
Розташування Чернігів
Будівник Мстислав Володимирович, Святослав Ярославич, Володимир Мономах, Михайло Всеволодович, Іван Мазепа, Юхим Лизогуб та інші
Засновано VII сторіччя
image
image
Чернігівський Вал (Україна)
image Чернігівський Вал у Вікісховищі
Див. також: Чернігівський

Історія

У XI сторіччі був головним політичним і релігійним центром Чернігова — «стольного града» Чернігово-Сіверської землі. Дитинець був могутньою для того часу фортецею, оточеною глибоким ровом, високим земляним валом з дерев'яними стінами та вежами. Фортеця мала три брами:

Розбудова дитинця тісно пов'язана з першим літописним чернігівським князем — Мстиславом Володимировичем, який став княжити у Чернігові після перемоги над братом Ярославом Мудрим у Лиственській битві, що сталася 1024 року. Саме при Мстиславі розпочалось будівництво одного з найдавніших мурованих храмів Київської Руси — Спаського собору. Після смерті Мстислава у 1036 році він був в ньому і похований.

У XII—XIII ст. місто переживає епоху свого найвищого підйому. Чернігівське князівство, кордони якого на північному сході доходили до Мурома, а на півдні до Тмуторокані, веде боротьбу за Київський престол з Галицько-Волинським князівством. Місто розбудовується, населення сягає 20 тис. осіб. У цей час за рахунок приєднання північно-східної ділянки мису (впритул до берега р. Стрижень), куди був перенесений князівський двір, майже на третину збільшилась площа дитинця: він обіймав відтепер близько 16 га. Дитинець з трьох боків широким півкільцем охоплювали окольне місто — Передгороддя (40 га) та Третяк (близько 20 га), що мали самостійні лінії укріплень.

Потужною оборонною системою було обведене передгороддя, загальною площею майже 325 га. Біля підніжжя дитинця та Третяка розкинувся Поділ (близько 50 га), значна частина якого також мала свої укріплення. Таким чином загальна площа Чернігова на початку XIII ст. перевищувала 450 га, що дозволяє вважати його одним з найбільших міст у тогочасній Європі. За межами міста розташовувалися заміські монастирі, численні князівські та боярські села. В цей час у дитинці зведено муровані князівські тереми, засновано єпископський двір, побудовано церкви та собори, помешкання бояр та рядових жителів.

Укріплення чернігівського дитинця неодноразово зупиняли орди войовничих степових сусідів та амбіції інших князів вмираючої Київської держави. З літопису XII ст.:

image Юрій же став коло Гуричева і послав половців до Чернігова пустошити. Половці ж, прийшовши до города, багато здобичі взяли і [село] Семинь спалили. На ту ж ніч Ізяслав, і Ростислав, і Святослав, побачивши силу половецьку, повеліли людям усім утікати з острога в дитинець. image

Таким був дитинець до розгрому Чернігова у 1239 році, після семиденної облоги, військами хана Менгу. Після цієї трагедії дитинець та місто на віки впало у запустіння.

Відновлення дитинця пов'язане з литовським князем Вітовтом, якому дісталося місто у середині XIV ст. Через 2 сторіччя, у середині XVI ст. на виступаючому у бік Десни мисі Дитинця збудовано замок і влаштовано підземний хід до річки. Змінилося і планування. Вулиця від Погорілої (Північної) брами до замку стала головною. Вздовж неї споруджуються адміністративні будинки, казарми — артилерійський двір, де, як гадають, відлито більшість з 12 чавунних бастіонних гармат, що нині височіють з південної сторони дитинця.

В часи Гетьманської України — Чернігівська фортеця — стала адміністративно політичним центром козацького Чернігівського полку, споруджено будинок Івана Мазепи. Поруч на Третяку збудовано у стилі українського бароко Катерининський собор. У XVIII ст. дитинець забудовується новими спорудами — композиційною домінантною серед них став Чернігівський колегіум з дзвіницею. Будівництво очолює — Іван Максимович, за спонсорської допомоги Івана Мазепи.

У 1799 Чернігівську фортецю ліквідували. На початку XIX ст. були частково розкопані фортечні вали. На їх місці розбито бульвар, який прикрасили 12 гарматами. Після 1845 року на місці Дитинця та Чернігівської фортеці закладено парк під назвою Вал (Чернігівський Вал). Були оформлені дві площі: Гімназична та Соборна. З 1964 року — прийнята сучасна назва парку — «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. М. Коцюбинського», а пам'ятки архітектури на його території увійшли до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника — «Чернігів стародавній».

Пам'ятки

image
Храми Дитинцю. Панорама

Археологічні дослідження

Археологічні дослідження Чернігова започатковано архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря І. Ґалятовським у 1670-х роках. Однак повноцінні й систематичні археологічні дослідження на території Чернігова розпочато тільки після створення у 1979 р. на базі Чернігівського історичного музею Чернігівської археологічної експедиції. Враховуючи, що археологічні старожитності перебували під опікою музею, у 1981 р. створено відділ охорони та вивчення археологічних пам'яток, який очолив В. П. Коваленко. Це дозволило уточнити історичну топографію та етапи розвитку дитинця стародавнього Чернігова, остаточно встановити час заснування міста (кінець VII — початок VIII ст.), відкрити нові архітектурні комплекси XI—XII ст., поповнити фонди та експозицію музею значною кількістю речових комплексів.

За весь час досліджень було розкрито понад 10 тисяч м². Розкопками відкриті залишки 4 храмів, тереми, 2-х парадних брам, вивчені десятки житлових, виробничих та господарських будівель, досліджені залишки оборонних споруд, знайдено 7 ювелірних скарбів, зібрана величезна колекція знахідок.

Мис у гирлі Стрижня вперше був заселений людьми на початку н. е., що підтверджують знахідки зарубинецької кераміки. Також це доводять знахідки римських монет того часу. Епоха становлення Київської держави (кінець IX—X ст.) представлена на дитинці знахідками загальноруських типів (напівземлянки з глинобитними печами і ранньогончарною керамікою, предметами озброєння, дружинними старожитностями та ін.) В ході останніх досліджень виявлено декілька господарчих об'єктів на території княжого двору ХІІ-ХІІІ ст. — Медуш і млин.

Зі значною частиною знахідок можна ознайомитись у вищезгаданому Чернігівському обласному історичному музеї ім. Тарновського.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 13 вересня 2011.
  2. Археологічні дослідження дитинця середньовічного Чернігова[недоступне посилання з серпня 2019]

Література

  • Коваленко В. Чернігів і Галич у ХІІ та ХІІІ ст. [ 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] — Львів, 2001. — 165 с.
  • Сапон В. Вулиці старого Чернігова: Історико-краєзн. етюди. — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2007. — 128 с.
  • Руденок В. Я. Путівник по Чернігову — Чернігів: РВК «Десн. правда», 2010. — 64 с.

Посилання

Національний заповідник «Чернігів стародавній» — Чернігівський дитинець (Вал) [ 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chernigivskij Val Cherni givskij ditine c centralna ukriplena chastina Chernigova sho datuyetsya VII XIII st Roztashovana na visokomu vistupi pravogo berega dolini Desni obmezhena z dvoh bokiv richkoyu ta yiyi pritokoyu Strizhnem Sformuvavsya VII VIII st na misci davnogo poselennya sho isnuvalo v drugij chverti nashoyi eri Chernigivskij Val Chernigivskij ditinecDitinec Tretyak Peredgoroddya ta Podil Chernigova na kartini 51 29 20 pn sh 31 18 30 sh d 51 48907900002777183 pn sh 31 30853500002777778 sh d 51 48907900002777183 31 30853500002777778 Koordinati 51 29 20 pn sh 31 18 30 sh d 51 48907900002777183 pn sh 31 30853500002777778 sh d 51 48907900002777183 31 30853500002777778Tip DitinecKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya ChernigivBudivnik Mstislav Volodimirovich Svyatoslav Yaroslavich Volodimir Monomah Mihajlo Vsevolodovich Ivan Mazepa Yuhim Lizogub ta inshiZasnovano VII storichchyaChernigivskij Val Ukrayina Chernigivskij Val u Vikishovishi Div takozh ChernigivskijIstoriyaU XI storichchi buv golovnim politichnim i religijnim centrom Chernigova stolnogo grada Chernigovo Siverskoyi zemli Ditinec buv mogutnoyu dlya togo chasu forteceyu otochenoyu glibokim rovom visokim zemlyanim valom z derev yanimi stinami ta vezhami Fortecya mala tri brami Kiyivsku shlyah vid yakoyi jshov do stolici Kiyivskoyi Rusi Kiyeva Lyubecha ta Yeleckogo monastirya Vodyanu Pogorilu Rozbudova ditincya tisno pov yazana z pershim litopisnim chernigivskim knyazem Mstislavom Volodimirovichem yakij stav knyazhiti u Chernigovi pislya peremogi nad bratom Yaroslavom Mudrim u Listvenskij bitvi sho stalasya 1024 roku Same pri Mstislavi rozpochalos budivnictvo odnogo z najdavnishih murovanih hramiv Kiyivskoyi Rusi Spaskogo soboru Pislya smerti Mstislava u 1036 roci vin buv v nomu i pohovanij U XII XIII st misto perezhivaye epohu svogo najvishogo pidjomu Chernigivske knyazivstvo kordoni yakogo na pivnichnomu shodi dohodili do Muroma a na pivdni do Tmutorokani vede borotbu za Kiyivskij prestol z Galicko Volinskim knyazivstvom Misto rozbudovuyetsya naselennya syagaye 20 tis osib U cej chas za rahunok priyednannya pivnichno shidnoyi dilyanki misu vpritul do berega r Strizhen kudi buv perenesenij knyazivskij dvir majzhe na tretinu zbilshilas plosha ditincya vin obijmav vidteper blizko 16 ga Ditinec z troh bokiv shirokim pivkilcem ohoplyuvali okolne misto Peredgoroddya 40 ga ta Tretyak blizko 20 ga sho mali samostijni liniyi ukriplen Potuzhnoyu oboronnoyu sistemoyu bulo obvedene peredgoroddya zagalnoyu plosheyu majzhe 325 ga Bilya pidnizhzhya ditincya ta Tretyaka rozkinuvsya Podil blizko 50 ga znachna chastina yakogo takozh mala svoyi ukriplennya Takim chinom zagalna plosha Chernigova na pochatku XIII st perevishuvala 450 ga sho dozvolyaye vvazhati jogo odnim z najbilshih mist u togochasnij Yevropi Za mezhami mista roztashovuvalisya zamiski monastiri chislenni knyazivski ta boyarski sela V cej chas u ditinci zvedeno murovani knyazivski teremi zasnovano yepiskopskij dvir pobudovano cerkvi ta sobori pomeshkannya boyar ta ryadovih zhiteliv Ukriplennya chernigivskogo ditincya neodnorazovo zupinyali ordi vojovnichih stepovih susidiv ta ambiciyi inshih knyaziv vmirayuchoyi Kiyivskoyi derzhavi Z litopisu XII st Yurij zhe stav kolo Guricheva i poslav polovciv do Chernigova pustoshiti Polovci zh prijshovshi do goroda bagato zdobichi vzyali i selo Semin spalili Na tu zh nich Izyaslav i Rostislav i Svyatoslav pobachivshi silu polovecku povelili lyudyam usim utikati z ostroga v ditinec Takim buv ditinec do rozgromu Chernigova u 1239 roci pislya semidennoyi oblogi vijskami hana Mengu Pislya ciyeyi tragediyi ditinec ta misto na viki vpalo u zapustinnya Vidnovlennya ditincya pov yazane z litovskim knyazem Vitovtom yakomu distalosya misto u seredini XIV st Cherez 2 storichchya u seredini XVI st na vistupayuchomu u bik Desni misi Ditincya zbudovano zamok i vlashtovano pidzemnij hid do richki Zminilosya i planuvannya Vulicya vid Pogoriloyi Pivnichnoyi brami do zamku stala golovnoyu Vzdovzh neyi sporudzhuyutsya administrativni budinki kazarmi artilerijskij dvir de yak gadayut vidlito bilshist z 12 chavunnih bastionnih garmat sho nini visochiyut z pivdennoyi storoni ditincya V chasi Getmanskoyi Ukrayini Chernigivska fortecya stala administrativno politichnim centrom kozackogo Chernigivskogo polku sporudzheno budinok Ivana Mazepi Poruch na Tretyaku zbudovano u stili ukrayinskogo baroko Katerininskij sobor U XVIII st ditinec zabudovuyetsya novimi sporudami kompozicijnoyu dominantnoyu sered nih stav Chernigivskij kolegium z dzviniceyu Budivnictvo ocholyuye Ivan Maksimovich za sponsorskoyi dopomogi Ivana Mazepi U 1799 Chernigivsku fortecyu likviduvali Na pochatku XIX st buli chastkovo rozkopani fortechni vali Na yih misci rozbito bulvar yakij prikrasili 12 garmatami Pislya 1845 roku na misci Ditincya ta Chernigivskoyi forteci zakladeno park pid nazvoyu Val Chernigivskij Val Buli oformleni dvi ploshi Gimnazichna ta Soborna Z 1964 roku prijnyata suchasna nazva parku Centralnij park kulturi ta vidpochinku im M M Kocyubinskogo a pam yatki arhitekturi na jogo teritoriyi uvijshli do skladu Chernigivskogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Chernigiv starodavnij Pam yatkiSpaso Preobrazhenskij sobor pershij murovanij hram Chernigova j odin z pershih u Kiyivskij Rusi Hram Borisa ta Gliba murovanij hram zakladenij za pravlinnya knyazya Chernigivskogo Davida Svyatoslavovicha Budinok Mazepi abo budinok Lizoguba zgodom budinok Polkovoyi Kancelyariyi Chernigivskij kolegium pershij vishij navchalnij zaklad na livoberezhzhi Ukrayini Budinok Chernigivskoyi cholovichoyi gimnaziyi zbudovanij u 1804 roci odin z pershih navchalnih zakladiv mista Chernigova Budinok Chernigivskoyi zhinochoyi gimnaziyi nini Chernigivskij oblasnij muzej Chavunni bastionni garmati 12 shtuk vidliti u XVIII st Budinok arhiyepiskopa persha u misti budivlya zbudovana u stili klasicizmu Nini oblasnij derzhavnij arhiv Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Pam yatnik Ivanu Mazepi pershij pam yatnik getmanu Ivanu Mazepi vstanovlenij v ukrayinskomu misti Pam yatnij kamin Borcyam za volyu Ukrayini vstanovlenij u zhovtni 1992 roku Pam yatnik svyatomu blagovirnomu knyazevi Igoryu Olgovichu Hram Borisa ta Gliba Budinok arhiyepiskopa Nini Chernigivskij derzhavnij arhiv Chernigivskij kolegium Budinok Ivana Mazepi Spaso Preobrazhenskij sobor Aleya z garmatami na valu Garmata XVIII st na valu Garmata na valu Borisoglibskij sobor Oblasnij istorichnij muzej Oblasnij hudozhnij muzej Hrami Ditincyu PanoramaArheologichni doslidzhennyaArheologichni doslidzhennya Chernigova zapochatkovano arhimandritom Chernigivskogo Yeleckogo monastirya I Galyatovskim u 1670 h rokah Odnak povnocinni j sistematichni arheologichni doslidzhennya na teritoriyi Chernigova rozpochato tilki pislya stvorennya u 1979 r na bazi Chernigivskogo istorichnogo muzeyu Chernigivskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Vrahovuyuchi sho arheologichni starozhitnosti perebuvali pid opikoyu muzeyu u 1981 r stvoreno viddil ohoroni ta vivchennya arheologichnih pam yatok yakij ocholiv V P Kovalenko Ce dozvolilo utochniti istorichnu topografiyu ta etapi rozvitku ditincya starodavnogo Chernigova ostatochno vstanoviti chas zasnuvannya mista kinec VII pochatok VIII st vidkriti novi arhitekturni kompleksi XI XII st popovniti fondi ta ekspoziciyu muzeyu znachnoyu kilkistyu rechovih kompleksiv Za ves chas doslidzhen bulo rozkrito ponad 10 tisyach m Rozkopkami vidkriti zalishki 4 hramiv teremi 2 h paradnih bram vivcheni desyatki zhitlovih virobnichih ta gospodarskih budivel doslidzheni zalishki oboronnih sporud znajdeno 7 yuvelirnih skarbiv zibrana velichezna kolekciya znahidok Mis u girli Strizhnya vpershe buv zaselenij lyudmi na pochatku n e sho pidtverdzhuyut znahidki zarubineckoyi keramiki Takozh ce dovodyat znahidki rimskih monet togo chasu Epoha stanovlennya Kiyivskoyi derzhavi kinec IX X st predstavlena na ditinci znahidkami zagalnoruskih tipiv napivzemlyanki z glinobitnimi pechami i rannogoncharnoyu keramikoyu predmetami ozbroyennya druzhinnimi starozhitnostyami ta in V hodi ostannih doslidzhen viyavleno dekilka gospodarchih ob yektiv na teritoriyi knyazhogo dvoru HII HIII st Medush i mlin Zi znachnoyu chastinoyu znahidok mozhna oznajomitis u vishezgadanomu Chernigivskomu oblasnomu istorichnomu muzeyi im Tarnovskogo Div takozhDitinec Kiyivskij ditinec Lvivskij ditinecPrimitki Arhiv originalu za 27 listopada 2011 Procitovano 13 veresnya 2011 Arheologichni doslidzhennya ditincya serednovichnogo Chernigova nedostupne posilannya z serpnya 2019 LiteraturaKovalenko V Chernigiv i Galich u HII ta HIII st 7 grudnya 2009 u Wayback Machine Lviv 2001 165 s Sapon V Vulici starogo Chernigova Istoriko krayezn etyudi Chernigiv RVK Desn pravda 2007 128 s Rudenok V Ya Putivnik po Chernigovu Chernigiv RVK Desn pravda 2010 64 s PosilannyaNacionalnij zapovidnik Chernigiv starodavnij Chernigivskij ditinec Val 20 zhovtnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ