Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

51 4793516 пн ш 31 2861764 сх д 51 4793516 пн ш 31 2861764 сх д 51 4793516 31 2861764 кургани Безіменний і Гульбище Кург

Кургани Безіменний і Гульбище

Кургани Безіменний і Гульбище

51.4793516° пн. ш. 31.2861764° сх. д. / 51.4793516° пн. ш. 31.2861764° сх. д. / 51.4793516; 31.2861764 (кургани Безіменний і Гульбище)

Курга́ни «Безіме́нний» і «Гульбище» — давньоруські кургани (датовані X ст.) на Болдиних горах у Чернігові.

Загалом, кургани Болдиних гір досліджувалися у 1872 і 1908 роках Д. Я. Самоквасовим, у 1965 році С. С. Ширинським.

Знахідки розкопок зберігаються в Державному історичному музеї у м. Москва.

  • image
    Курган «Гульбище»
  • image
    Курган «Безіменний»

Подробиці досліджень

Курган «Гульбище»

Курган «Гульбище» — оточений ровом насип висотою 8,5 м та діаметром 22 м, який вперше розкопаний експедицією археолога Д. Я. Самоквасова у 1872 році. Тоді, під час розкопок, насип кургана розкопано на третину висоти, після чого вглиб закладено шурф-колодязь діаметром 14 метрів і прорізами зі сходу і півночі.

Дослідженнями навколо кургана виявлено, що біля підніжжя кургану знаходились троє ґрунтових сходів.

Однією з перших значних знахідок став шолом чернігівського типу, виявлений у окисленній металевій масі на глибині 8 метрів. Він являв собою металеву шапкоподібну основу із мідним верхів'ям, а також мідною напівокруглою бляхою спереду. Інші фрагменти залізної маси виявились залишками кольчуги, злиплими в єдине ціле під дією вогню і подальших процесів окислення.

На місці розкопок також виявлені поховання чоловіка, жінки і коня. Один із скелетів скоріш за все належав дружиннику. Також знайдено різноманітні предмети, супутні язичницькому поховальному обряду кремації (жертовний посуд із баранячими кістками, хутром і т. ін. із слідами спалення до покладання в могилу). Побутові предмети, такі як: саманідський диргем XI ст., кресало і точило, гребінець, ніж, молоток, цвяхи, залишки дерев'яних відер і бронзового глека. Серед коштовностей були присутні намиста, скляні зливки, золоті і срібні ґудзики, масивні бронзові підвіски, бронзове кільце і срібні поясні пряжки.

Серед різного військового спорядження найбільш вражаючою знахідкою був надзвичайно великий меч — найбільший із знайдених давньоруських мечів. Його загальна довжина з ручкою — 126 см (за розрахунками). Клинок шириною 6,5 см мав довжину 105 см, масивну ручку прикрашали срібні насічки і три ряди каменів.

Для порівняння: у X столітті давньоруські мечі зазвичай мали довжину 85-90 см. Для вільного володіння мечем, знайденому в кургані «Гульбище», воїн повинен був мати зріст не менше 215 см. Про богатирську статуру невідомого дружинника свідчили й інші предмети військового спорядження, знайдені в кургані. Деякі історики, а також і фахівці по древньому озброєнню припускають, що тут був похований билинний Ілля Муромець. Треба зазначити, що підстави для таких тверджень все ж таки є. У багатьох билинах ім'я цього казково сильного богатиря неодноразово згадується у зв'язку з тими або іншими подіями в Чернігові або біля нього.

Заміри розмірів зроблені після розчищення знахідки не піднімаючи меч з поверхні. Під час підняття меча верхня частина леза розкололась на кілька великих фрагментів, а площина леза біля наконечника взагалі розсипалася на крихти іржі. Таким чином, археологам вдалось вилучити і направити на дослідження тільки руків'я (ефес) і фрагменти леза. Існує тільки запис Д. Самоквасова про приблизну довжину меча «немногим более 6 пядей в длину».

Досліджуючи курган Дмитро Самоквасов зазначив, що назва кургану є народною. Місцевий житель пояснив дослідникам, що за 20 років до розкопок на верхівці кургану монахи Троїцького монастиря вибрали землю і облаштували земляні лави. Ще раніше верхівка була обкладена цеглою.

Дискусія навколо статури воїна

Відсутність повного комплексу фрагментів леза меча подекуди породжувала суперечки навколо теорії про надзвичайний зріст похованого.

Версію про феноменальний богатирський зріст і статуру похованого підтримували Д. Я. Самоквасов, Б. О. Рибаков, А. М. Кірпічніков, В. В. Сєдов.

Д. Я. Самоквасов у своїх звітах вказав довжину меча приблизно: «около семи четвертей…», що відповідає 124,46 см (Одна чверть — 17,78 см.). і порівнював його із західноєвропейськими дворучними мечами.

Б. О. Рибаков спирався на описи Самоквасова, не заперечуючи їх, і наводив довжину леза меча як 103,46 см. Для порівняння Рибаков надавав описи іншого відомого тоді меча з ідентичним руків'ям та лезом, яке, ймовірно, було вкорочене.

До проблеми статури похованого звертався О. Дубинець на сторінках журналу Сіверянський літопис (2006. — № 5), опираючись на дослідження відомих мечів, шоломів, стремен. За результатами замірів параметрів 67 відомих екземплярів мечів давньоруської доби, О .Дубинець доводить, що екземпляр з кургану не є унікальним, хоча, водночас, є нечастим для тієї доби. Так за довжиною руків'я меч з Гульбища віднесено до групи, яка становить 26,9 % від усієї добірки, за вагою клинка — до групи в 28,6 %. Підсумовуючи описане, дослідник припускає, що такі довгі мечі, ймовірно, свідчать про спробу пристосувати їх до кінного бою (похований був вершником).

Другим за вживаністю аргументом щодо статури воїна були заміри стремен. Б. О. Рибаков писав, що знайдені в кургані стремена у півтора рази більші за типові для того часу. Нові дослідження виявили, що стремена завширшки 14 см зустрічаються у 44 % серед відомих нині знахідок. А також відомі знахідки ще більших за шириною стремен.

Курган Безіменний

У 1872 році Дмитро Самоквасов з експедицією розкопав другий за своєю величиною курган — «Безіменний», який розташований поряд з курганом «Гульбище» на відстані близько 15 метрів. Висота кургану — 5 метрів (первісно — 7 м.), діаметр — 21 метр. У власних дослідженнях Д. Я. Самоквасов зазначив, що на той час курган опоясував рівчак 6 аршин (~8 м.) шириною і 2 з половиною аршини в глибину. Рівчак із чотирма перемичками для підступу до кургану. Курган розкопувався за тією ж технікою, що і «Гульбище» — спершу археологи зняли половину верхів'я насипу, затим заглибились у шурф по центру. Комплекс знахідок у кургані розташовувався на глибині підніжжя, де виявлено велике кострище із землею кольору цегли. Археологи виявили сокири, серпи, ножі, вудила, залізні обручі від дерев'яних відер, залишки одягу. Цікавою знахідкою є обережно складені, згнилі від часу, відрізи грубої тканини. За язичницькими віруваннями вважалося, що подібні речі необхідні в потойбічному житті.

Знахідки з цього кургану мали гірший стан ніж у сусідньому кургані. Деякі з них були повністю зіпсовані. Самоквасов пояснив це наявністю в рівчаку ями, якою до підніжжя кургану всотувалась стічна вода після дощів.

На думку відомого історика, професора Бориса Рибакова, курган «Безіменний» слід датувати першою половиною X століття.

Див. також

Примітки

  1. Чернігівщина:Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 204
  2. Самоквасов Д. Я. Могильныя древности Сѣверянской Черниговщины. — Москва: Синодальная типографія, 1916. — С. 36-51
  3. Самоквасов Д. Я. Могилы Русской земли. — Москва: Синодальная типографія, 1908. — C. 196—197
  4. Рыбаков Б. А. Древности Чернигова // МИА. — Л.,1949. — № 11. — С.7-93
  5. Дубинець О. До питання про статуру похованого в кургані Гульбище в м. Чернігові // Сіверянський літопис. — 2006. — № 5. — С. 11-14

Джерела та посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

51 4793516 pn sh 31 2861764 sh d 51 4793516 pn sh 31 2861764 sh d 51 4793516 31 2861764 kurgani Bezimennij i Gulbishe Kurga ni Bezime nnij i Gulbishe davnoruski kurgani datovani X st na Boldinih gorah u Chernigovi Zagalom kurgani Boldinih gir doslidzhuvalisya u 1872 i 1908 rokah D Ya Samokvasovim u 1965 roci S S Shirinskim Znahidki rozkopok zberigayutsya v Derzhavnomu istorichnomu muzeyi u m Moskva Kurgan Gulbishe Kurgan Bezimennij Podrobici doslidzhenKurgan Gulbishe Kurgan Gulbishe otochenij rovom nasip visotoyu 8 5 m ta diametrom 22 m yakij vpershe rozkopanij ekspediciyeyu arheologa D Ya Samokvasova u 1872 roci Todi pid chas rozkopok nasip kurgana rozkopano na tretinu visoti pislya chogo vglib zakladeno shurf kolodyaz diametrom 14 metriv i prorizami zi shodu i pivnochi Doslidzhennyami navkolo kurgana viyavleno sho bilya pidnizhzhya kurganu znahodilis troye gruntovih shodiv Odniyeyu z pershih znachnih znahidok stav sholom chernigivskogo tipu viyavlenij u okislennij metalevij masi na glibini 8 metriv Vin yavlyav soboyu metalevu shapkopodibnu osnovu iz midnim verhiv yam a takozh midnoyu napivokrugloyu blyahoyu speredu Inshi fragmenti zaliznoyi masi viyavilis zalishkami kolchugi zliplimi v yedine cile pid diyeyu vognyu i podalshih procesiv okislennya Na misci rozkopok takozh viyavleni pohovannya cholovika zhinki i konya Odin iz skeletiv skorish za vse nalezhav druzhinniku Takozh znajdeno riznomanitni predmeti suputni yazichnickomu pohovalnomu obryadu kremaciyi zhertovnij posud iz baranyachimi kistkami hutrom i t in iz slidami spalennya do pokladannya v mogilu Pobutovi predmeti taki yak samanidskij dirgem XI st kresalo i tochilo grebinec nizh molotok cvyahi zalishki derev yanih vider i bronzovogo gleka Sered koshtovnostej buli prisutni namista sklyani zlivki zoloti i sribni gudziki masivni bronzovi pidviski bronzove kilce i sribni poyasni pryazhki Sered riznogo vijskovogo sporyadzhennya najbilsh vrazhayuchoyu znahidkoyu buv nadzvichajno velikij mech najbilshij iz znajdenih davnoruskih mechiv Jogo zagalna dovzhina z ruchkoyu 126 sm za rozrahunkami Klinok shirinoyu 6 5 sm mav dovzhinu 105 sm masivnu ruchku prikrashali sribni nasichki i tri ryadi kameniv Dlya porivnyannya u X stolitti davnoruski mechi zazvichaj mali dovzhinu 85 90 sm Dlya vilnogo volodinnya mechem znajdenomu v kurgani Gulbishe voyin povinen buv mati zrist ne menshe 215 sm Pro bogatirsku staturu nevidomogo druzhinnika svidchili j inshi predmeti vijskovogo sporyadzhennya znajdeni v kurgani Deyaki istoriki a takozh i fahivci po drevnomu ozbroyennyu pripuskayut sho tut buv pohovanij bilinnij Illya Muromec Treba zaznachiti sho pidstavi dlya takih tverdzhen vse zh taki ye U bagatoh bilinah im ya cogo kazkovo silnogo bogatirya neodnorazovo zgaduyetsya u zv yazku z timi abo inshimi podiyami v Chernigovi abo bilya nogo Zamiri rozmiriv zrobleni pislya rozchishennya znahidki ne pidnimayuchi mech z poverhni Pid chas pidnyattya mecha verhnya chastina leza rozkololas na kilka velikih fragmentiv a ploshina leza bilya nakonechnika vzagali rozsipalasya na krihti irzhi Takim chinom arheologam vdalos viluchiti i napraviti na doslidzhennya tilki rukiv ya efes i fragmenti leza Isnuye tilki zapis D Samokvasova pro pribliznu dovzhinu mecha nemnogim bolee 6 pyadej v dlinu Doslidzhuyuchi kurgan Dmitro Samokvasov zaznachiv sho nazva kurganu ye narodnoyu Miscevij zhitel poyasniv doslidnikam sho za 20 rokiv do rozkopok na verhivci kurganu monahi Troyickogo monastirya vibrali zemlyu i oblashtuvali zemlyani lavi She ranishe verhivka bula obkladena cegloyu Diskusiya navkolo staturi voyina Vidsutnist povnogo kompleksu fragmentiv leza mecha podekudi porodzhuvala superechki navkolo teoriyi pro nadzvichajnij zrist pohovanogo Versiyu pro fenomenalnij bogatirskij zrist i staturu pohovanogo pidtrimuvali D Ya Samokvasov B O Ribakov A M Kirpichnikov V V Syedov D Ya Samokvasov u svoyih zvitah vkazav dovzhinu mecha priblizno okolo semi chetvertej sho vidpovidaye 124 46 sm Odna chvert 17 78 sm i porivnyuvav jogo iz zahidnoyevropejskimi dvoruchnimi mechami B O Ribakov spiravsya na opisi Samokvasova ne zaperechuyuchi yih i navodiv dovzhinu leza mecha yak 103 46 sm Dlya porivnyannya Ribakov nadavav opisi inshogo vidomogo todi mecha z identichnim rukiv yam ta lezom yake jmovirno bulo vkorochene Do problemi staturi pohovanogo zvertavsya O Dubinec na storinkah zhurnalu Siveryanskij litopis 2006 5 opirayuchis na doslidzhennya vidomih mechiv sholomiv stremen Za rezultatami zamiriv parametriv 67 vidomih ekzemplyariv mechiv davnoruskoyi dobi O Dubinec dovodit sho ekzemplyar z kurganu ne ye unikalnim hocha vodnochas ye nechastim dlya tiyeyi dobi Tak za dovzhinoyu rukiv ya mech z Gulbisha vidneseno do grupi yaka stanovit 26 9 vid usiyeyi dobirki za vagoyu klinka do grupi v 28 6 Pidsumovuyuchi opisane doslidnik pripuskaye sho taki dovgi mechi jmovirno svidchat pro sprobu pristosuvati yih do kinnogo boyu pohovanij buv vershnikom Drugim za vzhivanistyu argumentom shodo staturi voyina buli zamiri stremen B O Ribakov pisav sho znajdeni v kurgani stremena u pivtora razi bilshi za tipovi dlya togo chasu Novi doslidzhennya viyavili sho stremena zavshirshki 14 sm zustrichayutsya u 44 sered vidomih nini znahidok A takozh vidomi znahidki she bilshih za shirinoyu stremen Kurgan Bezimennij U 1872 roci Dmitro Samokvasov z ekspediciyeyu rozkopav drugij za svoyeyu velichinoyu kurgan Bezimennij yakij roztashovanij poryad z kurganom Gulbishe na vidstani blizko 15 metriv Visota kurganu 5 metriv pervisno 7 m diametr 21 metr U vlasnih doslidzhennyah D Ya Samokvasov zaznachiv sho na toj chas kurgan opoyasuvav rivchak 6 arshin 8 m shirinoyu i 2 z polovinoyu arshini v glibinu Rivchak iz chotirma peremichkami dlya pidstupu do kurganu Kurgan rozkopuvavsya za tiyeyu zh tehnikoyu sho i Gulbishe spershu arheologi znyali polovinu verhiv ya nasipu zatim zaglibilis u shurf po centru Kompleks znahidok u kurgani roztashovuvavsya na glibini pidnizhzhya de viyavleno velike kostrishe iz zemleyu koloru cegli Arheologi viyavili sokiri serpi nozhi vudila zalizni obruchi vid derev yanih vider zalishki odyagu Cikavoyu znahidkoyu ye oberezhno skladeni zgnili vid chasu vidrizi gruboyi tkanini Za yazichnickimi viruvannyami vvazhalosya sho podibni rechi neobhidni v potojbichnomu zhitti Znahidki z cogo kurganu mali girshij stan nizh u susidnomu kurgani Deyaki z nih buli povnistyu zipsovani Samokvasov poyasniv ce nayavnistyu v rivchaku yami yakoyu do pidnizhzhya kurganu vsotuvalas stichna voda pislya doshiv Na dumku vidomogo istorika profesora Borisa Ribakova kurgan Bezimennij slid datuvati pershoyu polovinoyu X stolittya Div takozhBoldini gori Kurgan Did Mariupol PrimitkiChernigivshina Enciklopedichnij dovidnik K URE i m M P Bazhana 1990 s 204 Samokvasov D Ya Mogilnyya drevnosti Sѣveryanskoj Chernigovshiny Moskva Sinodalnaya tipografiya 1916 S 36 51 Samokvasov D Ya Mogily Russkoj zemli Moskva Sinodalnaya tipografiya 1908 C 196 197 Rybakov B A Drevnosti Chernigova MIA L 1949 11 S 7 93 Dubinec O Do pitannya pro staturu pohovanogo v kurgani Gulbishe v m Chernigovi Siveryanskij litopis 2006 5 S 11 14Dzherela ta posilannyaKovalenko V P Gulbishe 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 251 ISBN 966 00 0405 2 V S Muha Gulbishe 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X

Дата публікації:
Топ