Радя́нський Сою́з, офіційна назва — Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (СРСР; рос. Союз Советских Социалистических Республик, рос. СССР) — федеративна соціалістична держава в Північній Євразії, яка існувала з 1922 по 1991 рік. Формально — союз декількох національних радянських республік; на практиці — однопартійнатоталітарна диктатура з високим ступенем централізації керівництва та плановою економікою, якою керувала Комуністична партія. Столицею держави була Москва в її найбільшій республіці — Російській РФСР. Іншими великими міськими центрами були Ленінград, Київ, Мінськ, Ташкент, Алмати та Новосибірськ. Після розпаду Британської колоніальної імперії СРСР став найбільшою за площею країною світу, що простягалась понад 10 000 кілометрів зі сходу на захід, перетинаючи 11 часових поясів і понад 7200 кілометрів з півночі на південь. Її територія включала більшу частину Східної Європи, а також частину Північної Європи та всю Північну та Середню Азію. Країна мала п'ять кліматичних зон, таких як тундра, тайга, степи, пустелі та гори. До народів, що проживали на його території, вживалася спільна назва «радянський народ».
Коріння Радянського Союзу сягає Жовтневого перевороту 1917 року, коли «більшовики» — радикальна фракція Російської соціал-демократичної робітничої партії на чолі з Володимиром Леніним — скинули Тимчасовий уряд Російської республіки, який раніше замінив монархію. Більшовики створили Російську Радянську Республіку, розпочавши громадянську війну між більшовицькою Червоною армією та багатьма антибільшовицькими силами по всій колишній імперії, серед яких найбільшою фракцією була Біла армія. Згубний ефект війни та політика більшовиків призвели до 5 мільйонів смертей під час голоду 1921—1922 років на Поволжі та Півдні України.[] Червона армія розширювалась і допомагала місцевим комуністам у захопленні влади, встановлюючи так звані ради, пригнічуючи своїх політичних опонентів та непокірних селян через політику червоного терору та воєнного комунізму. У 1922 році комуністи перемогли, утворивши Радянський Союз з об'єднанням Російської, Закавказької, Української та Білоруської республік. Розпочата Леніним нова економічна політика призвела до часткового повернення вільного ринку та приватної власності, що призвело до періоду економічного підйому.
Після смерті Леніна в 1924 році та короткої боротьби за владу, Йосип Сталін прийшов до влади в середині 1920-х. Сталін пригнічував політичну опозицію під час свого правління всередині Комуністичної партії, почав дотримуватись державної ідеології марксизму — ленінізму, завершив нову економічну політику, започаткувавши централізовану планову економіку. Як результат, країна пережила період бурхливої індустріалізації та примусової колективізації, що призвело до значного економічного зростання, а також до організованого ВКП(б) голоду 1932—1933 років та розширило систему таборів ГУЛАГ, засновану ще у 1918 році. Сталін також розпалював політичну параною й організував Великий терор з метою усунення своїх політичних супротивників шляхом масового свавільного арешту великої кількості людей (військових керівників, членів Комуністичної партії, Комінтерну та простих громадян), яких потім відправляли до «виправно-трудових» таборів або засуджували до смертної кари.
23 серпня 1939 року після невдалих зусиль сформувати антинацистський союз із західними державами на умовах керівництва СРСР, була підписана угода про ненапад з нацистською Німеччиною. Після початку Другої світової війни формально нейтральний СРСР вдерся та анексував території кількох східноєвропейських держав, включаючи Східну Польщу та країни Балтії. У червні 1941 року німці вдерлися до СРСР, відкривши найбільший і найкривавіший театр війни в історії. Зрештою, радянські війська захопили Берлін та СРСР разом з союзниками виграв Другу світову війну в Європі 8 травня 1945 року. Держави, які захопила Червона армія, стали сателітами СРСР і були приєднані до Східного блоку. «Холодна війна» від 1947 року полягала у протистоянні Східного блоку Західному блокові, який у 1949 році об'єднався в Організацію Північноатлантичного договору.
Після смерті Сталіна в 1953 році під керівництвом Микити Хрущова розпочався період, відомий як десталінізація та хрущовська відлига. Країна швидко розвивалася, оскільки мільйони селян були переселені до індустріальних міст. СРСР виграв космічні перегони з першим в історії штучним супутником і першим космічним польотом за участю людини. 1970-ті характеризувались короткою розрядкою відносин зі Сполученими Штатами, однак напруження відновилося, коли Радянський Союз розпочав війну в Афганістані 1979 року. Війна виснажила економічні ресурси Союзу, серед іншого внаслідок надання Сполученими Штатами військової допомоги бійцям моджахедам.
У середині 1980-х останній радянський лідер Михайло Горбачов прагнув реформ та лібералізації економіки шляхом проведення політики гласності та перебудови (рос. перестройка). Метою було збереження Комуністичної партії при одночасному припиненні економічної стагнації. Під час його перебування на посаді закінчилася Холодна війна, а 1989 року радянські сателіти Східної Європи скинули свої комуністичні режими. Це призвело до виникнення сильних націоналістичних і сепаратистських рухів всередині самого СРСР. Центральна влада ініціювала референдум, який бойкотували республіки Балтії, Вірменія, Грузія та Молдова — в результаті чого більшість громадян-учасників голосували за збереження Союзу як оновленої федерації. У серпні 1991 року консервативні кола Комуністичної партії здійснили невдалу спробу державного перевороту. Російський президент Борис Єльцин відіграв важливу роль у боротьбі з путчистами, що призвело до заборони Комуністичної партії. 25 грудня 1991 року Горбачов пішов у відставку, і в результаті розпаду Радянського Союзу виникло 15 незалежних пострадянських держав. Російська Федерація (раніше Російська РФСР) оголосила себе правонаступницею СРСР.
Країна мала другу за величиною економіку у світі та найбільшу у світі армію. СРСР був однією із п'яти держав, які володіли ядерною зброєю. Країна була постійним членом Ради Безпеки ООН, а також членом Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Всесвітньої федерації профспілок і провідним членом Ради економічної взаємодопомоги та Варшавського договору.
Назва
В документах українською назва подавалася таким чином:
- з 1922 до 1933 — Союз соціялістичних радянських республік;
- після 1933 — Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Мовою оригіналу (російською) Договору про утворення СРСР — Союз Советских Социалистических Республик.
При перекладі українською мовою російськомовного прикметника «советский» застосовні два варіанти: «радянський» (офіційний в однойменні часи) й розмовного «совєцький», який можна зустріти в антикомуністичній літературі.
Офіційна політика
Офіційною політикою СРСР був т. зв. пролетарський інтернаціоналізм. У декларації про утворення було заявлено, що СРСР є «рішучим кроком на шляху об'єднання трудящих усіх країн у світову Соціалістичну Радянську Республіку». В офіційному гімні створеного і керованого Москвою Комінтерну співалося: «Наш лозунг — всесвітній Радянський Союз». Активно проводилася політика експорту революції.
Під час війни на вимогу союзників у травні 1943 року Комінтерн було розпущено.
Але лише у 1960 році була прийнята доктрина мирного співіснування, яка визнала можливість мирних стосунків т. зв. соціалістичного табору з рештою країн світу.
Офіційною доктриною КПРС, яка мала в СРСР безроздільну монополію влади, було встановлення т. зв. диктатури пролетаріату (тобто диктатури прорадянської партії) у будь-якій країні, на яку СРСР поклав око. Тому усю історію свого існування СРСР підтримував збройні терористичні повстання, роздмухував громадянські війни, наприклад у Греції (Громадянська війна у Греції, 1946—1949), Кубі (1960), Анголі, Чилі, Афганістані тощо.
Політична історія
Революція та переворот 1917 року в Російській імперії
Заворушення по всій Російській імперії і зокрема в столиці — Петрограді призводять до офіційної відмови імператора Миколи II від престолу. Влада переходить до Тимчасового уряду. Готуються вибори до Установчих Зборів (рос. Учредительное Собрание), які мають розв'язати питання утворення нового державного ладу і провести вибори до Державної Думи.
У цей час в умовах війни й розпаду єдиного старого державного апарату в різних частинах імперії з'являються різноманітні владні структури, які намагаються в той чи інший спосіб розв'язати наявні проблеми й узяти владу до своїх рук. Серед них різноманітні ради (совєти), комітети, а також різноманітні уряди. Ті уряди, які визнали владу Тимчасового уряду, проголошують автономії у складі Росії. Як приклад можна навести утворення Української Центральної Ради.
У серпні 1917 року генерал Корнілов робить спробу державного перевороту, відмовляється коритися Тимчасовому уряду і проголошує військову диктатуру.
У цей час, протягом лютого-жовтня 1917 року, частина партії РСДРП — більшовики, під керівництвом В. І. Ульянова (Леніна), займаються створенням власних структур підтримки — робітничих рад, комітетів і військових загонів, які, після Жовтневого перевороту, стали основою нового державного апарату більшовиків. Головні противники на даному етапі — Тимчасовий уряд і армія Корнілова.
Наближається II з'їзд Рад. 25 жовтня (за старим стилем) більшовики захоплюють владу в Петрограді до своїх рук. II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів санкціонує створення нового уряду — Ради Народних Комісарів (РНК). З'їзд приймає запропоновані більшовиками та лівими есерами декрети про мир і землю, що привертає на їх сторону більшість робітників і селян Російської Імперії. Проте в цей час існували і інші партії лівого спрямування, які виступали з аналогічними лозунгами.
Намагаючись узаконити свою владу і поширити її на всю Російську Імперію, більшовики погоджуються на проведення виборів до Всеросійських Установчих Зборів. Вибори проводяться у листопаді 1917 року. Перемогу отримують партії соціалістичного спрямування, проте більшовики набирають лише 24,5 %. Абсолютну більшість 51,7 % отримують соціалісти-революціонери (есери), ліві есери отримують — 5,6 %, кадети 2,4 %, меншовики — 2,1 %. Такі результати розглядаються керівництвом більшовиків як неприйнятні. Довгий час установчі збори не могли зібратися через вимогу більшовиків, щоб були присутні 400 депутатів (51 % загальної кількості). Врешті установчі збори розпочинають роботу 5 (18) січня. Разом з відкриттям зборів організується багатотисячний мітинг на підтримку установчих зборів. Беззбройний мітинг більшовики розстрілюють кулеметами. Наступні дні депутати установчих зборів не могли зібратись через недопущення їх до Таврійського палацу. 18 (31) січня більшовики видають декрет про розпуск установчих зборів.
Національні уряди (Українська Народна Республіка, Білоруський загальний з'їзд та інші) здебільшого не підтримали більшовицький переворот і проголосили утворення власних незалежних держав. Утворюється РСФРР.
-
-
- Сталін — наступник Леніна
Громадянська війна
Розгін більшовиками установчих зборів у січні 1918, які мали визначити майбутній устрій держави, став початком Громадянської війни в Росії між прихильниками радянської влади (більшовики та ліві есери) з одного боку і її противниками (меншовиками, білогвардійцями, анархістами) — з іншого. Головні воєначальники «червоних»: Л. Д. Троцький, М. М. Тухачевський, С. С. Каменєв, С. М. Будьонний, М. В. Фрунзе, В. К. Блюхер, І. П. Уборевич, В. О. Антонов-Овсієнко, С. В. Косіор. Головні воєначальники «білих»: Колчак Олександр Васильович, А. І. Денікін, М. М. Юденіч, Л. Г. Корнілов, П. Н. Врангель, П. Н. Краснов, Е. К. Міллер, М. В. Алєксєєв, Г. М. Семенов.
В умовах Громадянської війни проводилася політика «Воєнного комунізму». Її ввели для безпосереднього та швидкого переходу до комунізму. Основні риси «воєнного комунізму»: націоналізація всієї великої та середньої промисловості, а також великої частини дрібних підприємств; продовольча диктатура, продрозкладка, прямий продуктообмін між містом і селом; заміна приватної торгівлі державним розподілом продуктів за класовою ознакою (карткова система); натуралізація господарських відносин; загальна трудова повинність; зрівнялівка в оплаті праці; військово-наказова система керівництва всім життям суспільства. «Класові вороги», а також усі незгодні, були ліквідовані в рамках Червоного терору, який забрав понад півтора мільйонів життів.
Більшовики поширили своє панування на інші республіки. У Грузії Радянська влада була встановлена після її завоювання 11-ю армією Червоної армії у лютому 1921 року.
Як вказують сьогодні російські джерела, в Україні «Незалежна Народна Республіка, яку проголошено 1918 року, завойована Червоною армією 1920 року». У такий спосіб Радянська влада остаточно утвердилася в Україні в серпні 1920 року. Військові частини Української Народної Республіки разом з урядом були покинули територію України. Поступово Уряд УСРР уклав договори з РРФСР про військовий і господарський союз.
- Радянська Росія на карті розпаду Російської імперії у вересні 1918
-
Заснування
30 грудня 1922 року в Москві відбувся І з'їзд рад СРСР, на якому делегати від РСФРР, УСРР, Білоруської СРР та Закавказької СФРР розглянули та схвалили «в основному» проєкт Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Введення в дію цих документів під загальною назвою «Конституція СРСР» відбулося після додаткового обговорення, закінчити яке збиралися за 3 місяці, але реально це зайняло пів року.
Як свідчать документи того часу, «сесію ЦВК, яка мала формально започаткувати існування СРСР, спочатку було заплановано на квітень 1923 р. Однак через ряд обставин <…> ця сесія розпочала свою роботу 6 липня 1923 р. І в перший же день її роботи Декларація і Договір про створення СРСР під спільною назвою „Конституція СРСР“ були введені в дію». 13 липня 1923 року Президія ЦВК СРСР прийняла відозву до всіх народів і урядів світу, в якій сповіщала про створення СРСР та про те, що його вищі органи влади та управління почали роботу.
День 6 липня – пам’ятний день для трудящих не лише СРСР, а й усього світу: в цей день закладено на території земної кулі підвалини Всесвітнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік | ||
— Календар комсомольця на 1925 р. – Харків, б/р. – С. 18. |
На початку 1920-х років радянські республіки переживали не найкращі часи. Вони не могли ніяк оговтатися від наслідків Громадянської війни. В Україні та на Поволжі лютував голод, викликаний як посухою, так і свідомими діями Радянської влади. В окремих районах відбувалися селянські антирадянські повстання. У березні 1921 р. на Балтійському морі у Кронштадті моряки, незадоволені політикою «воєнного комунізму», підняли антибільшовицьке повстання під гаслами: «Влада Радам, а не комуністам!» Ці обставини не могли не впливати на розвиток всього господарства. Промисловість у республіках залишалась у стані колапсу. Політика «воєнного комунізму» не виправдала себе. У березні Х з'їзд РКП(б) ухвалив рішення про запровадження нової економічної політики — НЕПу. Неп став фактичним відходом від соціалістичного господарювання і позначився відновленням товарно-грошових відносин. Така політика ставила за мету відродження промисловості та сільського господарства. Селяни відтепер могли вільно продавати залишки своєї продукції на ринках. Таким чином, з'явилася зацікавленість у своїй праці. Проте неп важко назвати капіталізмом. Над промисловістю зберігалося адміністративне управління, що сковувало розвиток підприємств. 21 січня 1924 р. помер засновник Радянської держави, голова Раднаркому СРСР В. І. Ленін. Його тіло забальзамували і поховали в Мавзолеї. Відразу після смерті Леніна почалася боротьба за владу. Невдовзі фактичним лідером держави став генеральний секретар ЦК Йосип Сталін. Він зумів перетворити цю фактично технічну посаду у ключову. Поступово він зосередив усю повноту влади в державі. Паралельно йшла боротьба за владу з його найзапеклішим політичним противником, соратником Леніна, Левом Троцьким. З приходом до влади Сталіна СРСР поступово стає тоталітарною державою.
Радянський Союз, що був формально створений у 1922—1924 роках, у своїх найголовніших і найбільш очевидних рисах являв відновлену Російську імперію. Помітивши це відразу після 1917 року значна частина російських емігрантів, котрі ненавиділи проголошені більшовиками комуністичні ідеї, віддавали належне більшовикам за порятунок Росії від розпаду. Лунали навіть заклики до всіх «російських патріотів» підтримувати більшовицький уряд. Хоча ці заклики не мали значної підтримки серед еміграції, все ж існувало загальне переконання, що Росія і під більшовицьким прапором залишилася Росією.
- Мапа європейської частини СРСР, 1929
- Мапа азійської частини СРСР
- Етнографічна карта СРСР, 1930
Створення нових республік
Позиція В. Леніна щодо устрою нової держави переважила сталінський план «автономізації». За пропозицією Леніна, до складу нової держави входили рівноправні республіки: РСФРР, УСРР, БСРР і ЗРСФР. Проте насправді всі найважливіші рішення приймалися лише в Москві. За Конституцією, кожна з республік мала право на вихід із союзної держави. Проте на практиці ця норма не могла бути втілена в життя. Територія Радянського Союзу швидко зростала, а також ріс формальний статус автономних утворень. Так, на території Туркестанської АСРР 27 жовтня 1924 р. були сформовані Туркменська й Узбецька СРР. 5 грудня 1929 р. утворилася Таджицька СРР. 5 грудня була ліквідована Закавказька СРР і на її базі утворилися Грузинська, Азербайджанська і Вірменська РСР.
Великий терор
В 1929 році вибухнула світова економічна криза. У зв'язку з тим, що в СРСР у період НЕПу частково сформувалася ринкова система, світова криза зачепила СРСР. Спад промисловості та проблеми з продуктами по всій країні у зв'язку з переважанням невеликих приватних підприємств. Керівництво СРСР після довгих суперечок приймає рішення про проведення індустріалізації країни — створення великої промисловості, яка, своєю чергою, дасть змогу створити потужний військово-промисловий комплекс для оборони від західних держав і Німеччини у випадку нападу, а також для подальшого поширення соціалістичної системи в усьому світі. Одною з умов індустріалізації є колективізація — створення великих сільськогосподарських підприємств — колгоспів та радгоспів. Прогнозується, що в деяких районах країни можливий . Вирішено проводити колективізацію за всяку ціну — зокрема чинити вплив на населення деяких районів за допомогою продзаготівель (створено умови для голодомору), незгодних — заарештовувати і відправляти в концтабори.
У 1932—1933 під керівництвом Сталіна було організовано штучний голодомор, що охопив території України, Казахстану, Поволжя та Північного Кавказу. Голодомор в Україні 1932—1933 став однією з найстрашніших трагедій в історії людства. Під час голоду 1932—1933 вмирає близько 10 % населення України, переважно сільського. Залишаються ті хто знайшов собі місце і роботу в новій суспільній системі — вступив до колгоспу, переїхав жити до міста, вступив у Червону Армію або НКВС. Таким чином, як це не парадоксально, але саме в цей період закладаються основи майбутньої радянської системи — в суспільстві стає мізерною частка приватної власності, створюється велика промисловість, колгоспна система, система освіти, починають швидкими темпами розвиватись природничі науки, зростає роль армії, НКВС і центральної влади в житті суспільства.
Зростає роль репресій у житті суспільства — починає працювати система ГУЛАГ (система концтаборів), де не дотримувалися елементарні людські права, тому тисячі людей вмирали від голоду, хвороб та непосильної праці.
Впроваджується нові погляди на суспільне життя — принцип переваги загального над власним. Героями проголошуються такі люди, як Павлік Морозов — хлопчик, який ставить інтереси радянської влади вище за інтереси рідної сім'ї (доносить на батька). Іде боротьба зі старою суспільною ідеологією — релігією, наприклад, у 1932 році проходить «безбожна п'ятирічка», протягом якої було знищено близько 95 % церков, що діяли в 1920-их роках.
- ГУЛАГ: Генріх Ягода оглядає будівництво Біломорсько-Балтійського каналу
-
В 1933 у Німецькій Державі до влади прийшли націонал-соціалісти.
У 1939 році були укладені радянсько-німецькі договори (в тому числі так званий пакт Молотова — Ріббентропа), що поділили сфери впливу в Європі, відповідно до яких низка територій Східної Європи визначалася як сфера інтересів СРСР.
Друга світова війна розпочалась нападом Третього Рейху на Польську республіку, який зі сходу був підтриманий СРСР. Третій Рейх захопив Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди та Французьку республіку, і наприкінці 1940 року нею була захоплена майже вся Західна Європа.
Своєю чергою, в 1939—1940 роках СРСР, у союзі з нацистською Німеччиною, поширив свій вплив на Західну Україну, Західну Білорусь, країни Балтії, Бессарабію та Північну Буковину. Західна Україна відразу була приєднана до складу УРСР (див.: Вторгнення СРСР до Польщі).
У листопаді 1939 року СРСР вступив у війну з Фінляндією (див.: Радянсько-фінська війна). За напад на Фінляндію СРСР був виключений з Ліги Націй як агресор. Надалі, з 1941 до перемир'я 1944 року, Фінляндія брала участь у Другій світовій війні на боці Німеччини.
22 червня 1941 року Третій Рейх, порушивши акт про ненапад, напав і на Радянський Союз. Розпочалася Німецько-радянська війна, яка у радянській історії отримала назву «Велика Вітчизняна війна». Ця війна тривала чотири роки — з 1941 по 1945. 9 травня 1945 року СРСР закінчив війну з Третім Рейхом перемогою.
9 серпня того ж року СРСР розпочав військові дії проти Японської імперії.
Відбудова. Холодна війна
Після Другої світової війни СРСР поширює свій вплив на країни Східної Європи, деякі країни Америки, Азії й Африки. При цьому керівництво СРСР відмовляється від планів утворення світового союзу радянських республік. Створюється міжнародна соціалістична система на противагу капіталістичній. У цей час провідну роль у капіталістичній системі світу отримують США. Початок «холодної війни». План Маршалла був системою допомоги США країнам світу (переважно Західної Європи) у відбудові їхньої промисловості.
Після закінчення війни сильна центральна влада продовжує зосереджуватись у Москві. При цьому влада у своїй політиці все більше починає уділяти уваги внутрішнім перетворенням суспільства. Вище керівництво країни за своїм складом і психологією відрізняється від того, яке було до війни — переважають люди, для яких рідна російська мова, які виховані в рамках російської культури і вважають себе частиною російського народу. Це одна з причин централізованої русифікації суспільства, тобто нав'язування російської мови і культури, яка починається після війни, в усіх радянських республіках. Закриваються створені до війни бібліотеки, культурні товариства, газети і журнали, які сприяли розвитку культур різних народів СРСР, зокрема українські, тюркські (кримськотатарські), єврейські. Ці заходи проводяться в рамках проголошеної боротьби з націоналізмом, фашизмом і космополітизмом. Збільшується кількість репресій за національною ознакою — війна з УПА в Західній Україні, арешти культурних діячів різних народів СРСР, переселення чеченців і кримських татар (під приводом співпраці з німцями у роки Другої Світової Війни).
Після смерті Сталіна починається новий етап існування СРСР — відлига.
Відлига
Після завершення Другої світової війни СРСР збільшився внаслідок приєднання деяких нових територій. Крім того, утворився так званий «табір соціалізму», до якого увійшли нові країни — Чехословаччина, Польща, НДР та інші. У цих країнах була встановлена жорстка влада, що направлялася керівниками СРСР. Після війни репресії усередині країни продовжувалися. Крім того, погіршилися стосунки з країнами Заходу, почалося жорстке змагання систем, перегони озброєнь.
У 1953 році помер Йосип Сталін і лідером країни став Микита Хрущов, який зробив перші кроки у зруйнуванні культу особи Сталіна та поширення правди щодо методів його правління (хоча замовчувалася власна роль Хрущова під час сталінських репресій). Офіційне викриття цього культу відбулося на 20-му з'їзді КПРС у 1956 р. Хрущов приділяв деяку увагу підвищенню рівня життя громадян держави (зокрема, було побудовано багато нових житлових будинків, так званих «хрущовок»), скасував «сільське рабство» (видав паспорти селянам, що скасувало заборону на їх переміщення). Але економіка СРСР постраждала від волюнтаристичних, недалекозорих рішень партії. У 1962 виникла ракетна криза на Кубі, яка мало не призвела до ядерної війни, але була успішно розв'язана зусиллями Хрущова та Кеннеді.
Застій
У 1964 році консервативно налаштована партійна верхівка усунула від влади Хрущова, висунувши замість нього Леоніда Брежнєва. Кремлівський переворот 1964 року був класичним політичним переворотом — специфічною формою захоплення влади певним політичним угрупованням, що зумовлює докорінні зміни у персональному складі панівної еліти, але не передбачає трансформації політичної системи суспільства.
Цей час (1964–1985) відомий як період застою. У радянському суспільстві не відбувається майже ніяких значних перетворень — при владі залишаються старі люди, які не зацікавлені в жодних змінах, а простий народ не має змоги суттєво змінити ситуацію. «Брежнєвська доба» вважається найліпшим часом існування СРСР як з економічної, так і з геополітичної точки зору. Проте насправді радянська економіка знаходилася у стані стагнації. Інфляція мала прихований характер. Основною статтею радянського експорту становила сировинна база, а саме: нафта, природний газ, ліс, метал. Так звані «нафтодолари» не йшли на покращення побуту та рівня життя радянських людей. СРСР продовжував політику підтримки країн третього світу. Протягом цього періоду відбувається придушення спроби революції в Чехословаччині (1968) та введення військ до Афганістану (1979). У листопаді 1982 року помер керівник держави — Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Його наступником став голова КДБ Юрій Андропов, а згодом Костянтин Черненко. Через важкий стан здоров'я вони померли дуже швидко після приходу до влади.
Перебудова
У 1985 році Генеральним секретарем ЦК КПРС став наймолодший член Політбюро ЦК КПРС 54-річний Михайло Горбачов, який оголосив так звану перебудову: різко зросла політична активність народу, сформувалися масові національні рухи. Горбачов вважав, що демократизація, гласність, розвиток підприємства в обмеженому вигляді кооперативів та відкриття держави світові поліпшить життя людини. Фактично закінчилася холодна війна. Було виведено радянські війська з Афганістану. Але справжні реформи в галузі економіки звелись лише до витрат останніх резервів держави в «довгобуди». У країні почалася величезна соціально-економічна криза.
Гласність виявила серйозні проблеми в економіці та міжнаціональних відносинах, які раніше не вирішувалися. Радянська імперія стала поступово розпадатися. Прибалтійські республіки, а пізніше деякі інші проголосили, що виходять зі складу СРСР. У серпні 1991 після провалу комуністичного перевороту (див. ДКНС) більшу владу одержав президент Росії Борис Єльцин, який прискорив розпад комуністичних структур. У грудні 1991 СРСР офіційно припинив існування.
На думку деяких дослідників, найбільш далекоглядні діячі партії та комсомолу, заради збереження фактичної влади, ще в середині 1980-х почали виводити з державної власності найцінніше майно, засновували політичні партії, великі кооперативи, приватні банки, друкарні.
Розпад
Наприкінці 1980-х років у СРСР розпочинається економічна та політична криза. В 1989 році комуністи поступово втрачають контроль над країнами Східної Європи. У лютому 1990 році в СРСР проходять перші конкурентні вибори, що дозволило демократичним силам отримати представництво в парламентах. Поступово в 1990—1991 роках практично всі республіки прийняли декларації про суверенітет, а згодом і про незалежність. Також незалежність оголосили окремі автономні республіки Росії та деякі регіони інших республік СРСР, зокрема, проголосили незалежність Чечня та Татарстан. Одночасно комуністична партія на чолі з Горбачовим втрачає вплив у Російській РФСР. Горбачов та окремі комуністичні партійні діячі здійснили низку неуспішних спроб повернення контролю над республіками, зокрема зі спробою застосування військових.
8 грудня 1991 року голови республік-першозасновників СРСР — Росії, України та Білорусі — Борис Єльцин, Леонід Кравчук і Станіслав Шушкевич у держрезиденції «Віскулі» в Біловезькій пущі підписали угоди, згідно з якими Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права. Водночас ці держави підписали угоду про створення міждержавного об'єднання — Співдружності Незалежних Держав (або СНД), до якої увійшли ще 9 колишніх республік СРСР (крім трьох прибалтійських), яка мала стати базисом для цивілізованого «розлучення» новостворених країн та запобігання міжнаціональних конфліктів. Іще деякий час після підписання цих угод продовжували існувати деякі центральні органи влади СРСР, так що факт зникнення цієї держави залишався не визнаним юридично. 25 грудня 1991 року подав у відставку Президент СРСР Михайло Горбачов. У той же день з будівель адміністративних будинків було знято прапори СРСР, а єдиним органом, який існував і вважав себе органом влади СРСР, залишилася Рада Республік Верховної Ради СРСР (тобто одна з палат парламенту). Уранці 26 грудня 1991 року ця палата зібралася на своє останнє засідання, на якому було ухвалено рішення, в якому було констатовано факт припинення існування Радянського Союзу.
Російська Федерація — раніша РРФСР — узяла на себе права та обов'язки Радянського Союзу та була визнана де-факто державою-правонаступницею. У той самий час Україна за законом проголосила, що є державою-правонаступницею як Української РСР, так і Радянського Союзу. Україна відмовилася визнати виключні російські претензії на правонаступництво СРСР та претендувала на такий статус і для України, що було закріплено в статтях 7 і 8 її закону 1991 року Про правонаступництво України. З моменту здобуття незалежності в 1991 році Україна продовжувала пред'являти позови проти Росії в іноземних судах, прагнучи повернути свою частку іноземної власності, яка належала СРСР.
У нині присутніх країнах — колишніх республіках СРСР, що сформувались після розпаду СРСР, є певні групи населення, особливо серед російських національних меншин, що сподіваються на «відновлення СРСР» і провадять у цьому напрямку пропаганду, намагаючись «обґрунтувати» його «невідворотність».
СРСР у геополітиці
Погляд зовні на СРСР на початку створення
До країн, які поступово могли стати провідними у світі, Шпенґлер відносив США і Японію, зазначаючи при цьому їх неминуче зіткнення за панування в Тихому океані. Хороші перспективи, вважав він, має і Росія, але тільки після звільнення від більшовицького режиму. «Більшовицький уряд не має нічого спільного з державою в нашому розумінні, яким була петровська Росія. Подібно Золотій Орді у монгольську пору, воно складається з панівної орди — …комуністичної партії з ватажками й усемогутнім ханом, а також із незліченної, покірної та беззахисної маси. Тут мало що вціліло від справжнього марксизму, крім гасел і програми. Насправді наявний чисто татарський абсолютизм, що підбурює весь світ і грабує його, не знаючи ніяких кордонів … хитрий, жорстокий, що використовує вбивство як повсякденний засіб влади».
Світові держави: від неприйняття і поборення — до співпраці (30-ті — кінець 40-х)
Самостійний суб'єкт геополітики
Адміністративний поділ
Станом на 1987 рік СРСР поділявся на 15 республік, у складі яких перебували 20 автономних республік, 8 автономних областей, 10 автономних округів, 6 країв, 123 області, 3255 районів.
1956–1991 | ||||
---|---|---|---|---|
Прапор | Республіка | Столиця | ||
1 | Азербайджанська РСР | Баку | ||
2 | Вірменська РСР | Єреван | ||
3 | Білоруська РСР | Мінськ | ||
4 | Грузинська РСР | Тбілісі | ||
5 | Казахська РСР | Алма-Ата | ||
6 | Киргизька РСР | Фрунзе | ||
7 | Латвійська РСР | Рига | ||
8 | Литовська РСР | Вільнюс | ||
9 | Молдавська РСР | Кишинів | ||
10 | Російська РФСР | Москва | ||
11 | Таджицька РСР | Душанбе | ||
12 | Туркменська РСР | Ашгабад | ||
13 | Узбецька РСР | Ташкент | ||
14 | Українська РСР | Київ | ||
15 | Естонська РСР | Таллінн |
Населення
Чисельність населення (у тис. осіб) республік у складі СРСР:
Радянська республіка | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1990 | 1991 |
---|---|---|---|---|---|---|
СРСР у цілому | 208 827 | 241 720 | 262 436 | 286 731 | 288 624 | 290 077 |
Російська РФСР | 117 534 | 130 079 | 137 551 | 147 400 | 148 041 | 148 543 |
Українська РСР | 41 869 | 47 126 | 49 755 | 51 707 | 51 839 | 51 944 |
Білоруська РСР | 8 055 | 9 002 | 9 560 | 10 200 | 10 259 | 10 260 |
Узбецька РСР | 8 106 | 11 799 | 15 391 | 19 905 | 20 322 | 20 708 |
Казахська РСР | 9 310 | 13 009 | 14 684 | 16 536 | 16 691 | 16 793 |
Грузинська РСР | 4 044 | 4 686 | 5 015 | 5 443 | 5 456 | 5 464 |
Азербайджанська РСР | 3 698 | 5 117 | 6 028 | 7 038 | 7 131 | 7 137 |
Литовська РСР | 2 711 | 3 128 | 3 398 | 3 690 | 3 723 | 3 728 |
Молдавська РСР | 2 884 | 3 569 | 3 947 | 4 338 | 4 362 | 4 367 |
Латвійська РСР | 2 093 | 2 364 | 2 521 | 2 680 | 2 687 | 2 681 |
Киргизька РСР | 2 066 | 2 934 | 3 529 | 4 290 | 4 367 | 4 422 |
Таджицька РСР | 1 980 | 2 900 | 3 801 | 5 109 | 5 248 | 5 358 |
Вірменська РСР | 1 763 | 2 492 | 3 031 | 3 288 | 3 293 | 3 376 |
Туркменська РСР | 1 516 | 2 159 | 2 759 | 3 534 | 3 622 | 3 714 |
Естонська РСР | 1 197 | 1 356 | 1 466 | 1 573 | 1 583 | 1 582 |
Природний рух (1990):
- Природний рух (1990):
Народжуваність: 18 на 1000
Смертність: 10 на 1000
Природний приріст: + 8 на 1000
Дитяча смертність: 24 на 1000 живонароджених (1990)
Тривалість життя при народженні (1990):
чоловіки — 65 р.
жінки — 74 р.
Сумарний коефіцієнт народжуваності (1990):
2.4 дитини(1990)
- Національності (1941)
- Густота (1982)
-
Політична система та ідеологія
Стаття 2-га Конституції СРСР 1977 року проголошувала:
Вся влада в СРСР належить народові. Народ здійснює державну владу через Ради народних депутатів, які становлять політичну основу СРСР. Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радам народних депутатів.
На виборах висувалися кандидати від трудових колективів, профспілок, молодіжних організацій (ВЛКСМ), самодіяльних творчих організацій, а також від партії (КПРС).
До проголошення соціалізму в СРСР Конституцією СРСР 1936 року, в СРСР офіційно проголошувалася диктатура пролетаріату і селянства. Стаття 3-тя Конституції 1936 року була такою: «Вся влада в СРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих».
Радянська політична система відкинула принцип поділу влади й незалежності влади, поставивши законодавчу владу над виконавчою і судовою. Радянська законність характеризувалася невідповідністю державних актів вимогам чинного законодавства. Джерелом права формально були тільки постанови законодавця, тобто Верховної ради СРСР, хоча реальна практика значно розходилася з конституційними положеннями. Повсякденна законотворча діяльність на практиці здійснювалася Президією Верховної ради СРСР, що складався з Голови, 15 заступників Голови, секретаря та 20-ти інших членів. Верховна рада СРСР обиралася на 4 роки. Вона обирала Президію Верховної ради СРСР, формувала (Раду міністрів СРСР), обирала суддів Верховного суду СРСР і призначала Генерального прокурора СРСР.
Колективним главою держави в 1923—1937 рр. був Всесоюзний з'їзд Рад, у проміжках між з'їздами — його Президія. У 1937—1989 рр. колективним главою держави вважалася Верховна рада СРСР, в проміжках між сесіями — Президія Верховної ради СРСР. В 1989—1990 рр. одноосібним главою держави був Голова Верховної ради СРСР, в 1990—1991 рр. — Президент СРСР.
Фактична влада в СРСР належала керівництву КПРС (ВКП(б)), яка функціонувала відповідно до свого внутрішнього статуту. Конституція 1977 року, на відміну від попередніх, вперше відбивала фактичну роль КПРС в управлінні державою: «Керівною і напрямною силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу».
Центральна радянська еліта складалася з номенклатури, яка визначала внутрішню і зовнішню політику Країни Рад. Вона не тільки зосереджувалася в серці Росії, а й сама була переважно російською (тобто її становили росіяни або русифіковані інородці). Периферійні радянські еліти теж були представниками номенклатури, але вони реалізовували виключно політику центру. На кінець періоду існування СРСР апарат управління налічував 18 000 000 осіб.
В СРСР законодавчо ніяка ідеологія не проголошувалася державною або панівною, але, з огляду на політичну монополію Комуністичної партії, такою ідеологією де-факто була ідеологія КПРС — марксизм-ленінізм, яку в пізньому СРСР іменували «соціалістичною марксистсько-ленінською ідеологією». Політична система СРСР розглядалася як «соціалістична держава», тобто як «політична частина надбудови над економічним базисом соціалізму, новий тип держави, що приходить на зміну буржуазній державі в результаті соціалістичної революції». Однак, на думку деяких західних дослідників радянського суспільства, в пізньому СРСР марксизм у реальності трансформувався в націоналістичну і етатичну ідеологію, тоді як класичний марксизм проголошував відмирання держави при комунізмі.
Єдиними інститутами, які легально залишалися (але часто піддавалися гонінням) організованими носіями ворожої марксизму-ленінізму ідеології, були зареєстровані релігійні об'єднання (релігійні громади та групи).
Економіка
Індустрія СРСР від початку мала дві основні проблеми. Перша — це непомірно висока частка військового виробництва в загальному обсязі виробництва. Друга — це будівництво заради будівництва, виробництво заради нього самого, тобто насправді — заради певних партійних працівників (або груп працівників), які робили кар'єру, отримували владу і гроші для різних «ініціатив» в області створення нових заводів і фабрик, а також — глобальних проєктів на кшталт «повороту північних річок». Останнє робило радянську економіку дедалі більш безглуздою, такою, що працює не для людей чи ринку товарів, а значною мірою — тільки на себе, та й то вкрай погано через централізовану «планову» або «командно-адміністративну» систему управління. Залучаючи величезні маси робітників, ця конструкція в разі розвалу прирікала їх на безробіття таких грандіозних масштабів, яких не знала жодна країна світу.
Кредитна реформа (січень 1930 р.) і реорганізація 1932 р. управління промисловістю (ліквідація ВРНГ й системи раднаргоспів і створення загальносоюзних промислових наркоматів), спрямовані на якнайсуворішу централізацію управління економікою, завершили перехід від переважно економічних методів управління народним господарством, характерних для НЕПу, до переважно адміністративно-командних, що базувалися не на матеріальній зацікавленості, а на адміністративному наказі, тобто на примусі.
На відносно невеликий сектор послуг СРСР припадало трохи менш як 60 % ВВП країни в 1990 р., а в промисловому і сільськогосподарському секторах — 21,9 % і 20 % відповідно в 1991 р. Сільське господарство було переважним заняттям ув СРСР до масової індустріалізації за Йосипа Сталіна. Сектор послуг мав низьку важливість, причому більшість робочої сили було зайнято в промисловому секторі. Робоча сила становила 152,3 млн чол. До переліку великих промислових товарів СРСР можна віднести нафту, сталь, автомобілі, аерокосмічну, телекомунікаційну, хімічну, електронну, харчову, лісову, оборонну промисловості.
В СРСР ВВП на душу населення за ПКС у 1991 році складав 9130 дол. США — це станом на той рік був 33 показник у світі.
Збройні Сили
- Червона армія (1918—1946)
- Радянська армія
- Війни та збройні конфлікти:
- Радянсько-фінська війна (1939—1940)
- Радянсько-польська війна (1939)
- Радянсько-румунська війна (1940)
- Радянсько-німецька війна (1941—1945)
- Радянсько-японська війна (1945)
- «Холодна війна» (1946—1991)
- Корейська війна (1950—1953)
- В'єтнамська війна (1959—1975)
- Радянсько-афганська війна (1979—1989)
Освіта
- Московський університет (МДУ)
- Київський університет
- Київський політехнічний інститут
- Видавництво «Радянська школа»
- Товариство «Знання» України
- Університети марксизму-ленінізму
Кількість учнів і студентів різних закладів освіти у деяких з найбільших міст СРСР.
Кількість учнів, тис. | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місто | Рік | Населення, тис. | Заг.освітні.школи | Сер.спец.школи | Проф.тех.училища | Вищі учб.заклади | Всього | Частка |
Москва | 1980 | 8099 | 736,4 | 215,9 | 66,1 | 632,0 | 1650,4 | 20,4 % |
Ленінград | 1980 | 4638 | 398,8 | 114,4 | 65,6 | 280,6 | 859,4 | 18,5 % |
Київ | 1979 | 2144 | 270,6 | 60,9 | 26,2 | 146,5 | 504,2 | 23,5 % |
Ташкент | 1983 | 1944 | 276,8 | 54,0 | 28,6 | 150,0 | 509,4 | 26,2 % |
Харків | 1984 | 1535 | 180,0 | 56,6 | 28,5 | 128,0 | 393,1 | 25,6 % |
Мінськ | 1980 | 1295 | 160,9 | 34,9 | 20,7 | 95,5 | 312,0 | 24,1 % |
Тбілісі | 1983 | 1125 | 180,0 | 21,4 | 19,2 | 66,0 | 286,6 | 25,5 % |
Дніпропетровськ | 1979 | 1066 | 139,0 | 39,6 | 14,0 | 56,0 | 248,6 | 23,3 % |
Одеса | 1980 | 1057 | 115,0 | 36,0 | 13,9 | 86,0 | 250,9 | 23,7 % |
Донецьк | 1979 | 1021 | 113,0 | 28,7 | 16,5 | 46,1 | 204,3 | 20,0 % |
Рига | 1982 | 858 | 105 | 26,6 | 13,6 | 35,1 | 180,3 | 21,0 % |
Запоріжжя | 1979 | 781 | 92,5 | 16,7 | 15,8 | 16,7 | 141,7 | 18,1 % |
Львів | 1980 | 676 | 93,2 | 31,5 | 17,9 | 62,2 | 204,8 | 30,3 % |
Фрунзе | 1984 | 590 | 73,6 | 22,0 | 12,9 | 46,5 | 155 | 26,3 % |
Кишинів | 1979 | 503 | 53,5 | 23,1 | 7,2 | 36,8 | 120,6 | 24,0 % |
Вільнюс | 1977 | 458 | 68,1 | 19,2 | 29,4 | 116,7 | 25,5 % | |
Таллінн | 1983 | 454 | 59,0 | 12,9 | 3,0 | 13,7 | 88,6 | 19,5 % |
Миколаїв | 1980 | 449 | 64,0 | 7,0 | 9,0 | 13,0 | 93,0 | 20,7 |
Луганськ | 1977 | 445 | 52,5 | 14,4 | 9,5 | 28 | 104,4 | 23,5 % |
Наука
Культура
Спорт
Див. також
Нотатки
- Пізніше перейменовану на Російську Соціалістичну Федеративну Радянську Республіку (1918) та Російську Радянську Федеративну Соціалістичну Республіку (1936).
Примітки
- De facto офіц. до 1990
- Hough, Jerry F. "The ‘Dark Forces," the Totalitarian Model, and Soviet History." The Russian Review, vol. 46, no. 4, 1987, pp. 397–403
- Bergman, Jay. "Was the Soviet Union Totalitarian? The View of Soviet Dissidents and the Reformers of the Gorbachev Era." Studies in East European Thought, vol. 50, no. 4, 1998, pp. 247–281.
- https://scholarship.law.cornell.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://www.google.com/&httpsredir=1&article=1244&context=cilj
- Закон СРСР від 14 березня 1990 р. N 1360-I "Про створення апарату Президента СРСР та внесення змін та доповнень до Конституції (Основного закону) СРСР". Garant.ru. оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 12 липня 2010.
- Керівна і спрямовуюча роль КПРС була закріплена у Конституції СРСР 1977 року.
- Орест Субтельний. Україна Історія. Київ: Либідь, 1993. — 720 с. ; 20 см. — [ 2010-05-05 у Wayback Machine.]
- Holdsworth, Nick. Stalin 'planned to send a million troops to stop Hitler if Britain and France agreed pact'. The Wall Street Journal (англійською) . Процитовано 12 жовтня 2020.
- GDP – Million 1990 (англійською) . CIA Factbook. 1991. оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 30 лютого 2015.
- Scott and Scott (1979) ст. 305
- October 30, 1961 – The Tsar Bomba: CTBTO Preparatory Commission (англійською) . оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2018.
- Конституція Української соціялістичної радянської республіки
- Договір про утворення СРСР (мовою оригіналу)
- В Україні сьогодні згадують жертв червоного терору, який розпочали більшовики 100 років тому. Тульчинська РВА. Процитовано 4 жовтня 2022.
- Червоний терор – «законне» знищення мільйонів людей. Український інтерес. Процитовано 5 жовтня 2022.
- Краткий энциклопедический словарь — М. : ООО Издательство АСТ; ООО Издательство Астрель, 2002. — 1136 с. (рос.)
- Образование СССР / Сборник документов. 1917—1924. — М.— Л. : Издательство Академии наук СССР, 1949. — 472 с. (рос.)
- Єфіменко Геннадій. 30 грудня 1922 року. Попередня угода про створення СРСР // Цей день в історії
- Грабовський С. У полоні сталінських міфів: коли насправді і навіщо був утворений Радянський Союз?
- Єфіменко Геннадій. 6 липня як «червоний день» календаря: Причини появи сталінського міфу про дату створення СРСР та потреба його деконструкції// Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 16 (1). — С. 134—153. — Бібліогр.: 70 назв. — укр.
- Вторая годовщина СССР // Киевский пролетарий. — 1925. — № 14. — 5 июля. — С. 1.
- Образование СССР: Сб. док. под ред. Э. Б. Генкиной. — М., 1949. — С. 394. (рос.)
- Сборник узаконений РСФСР. — 1923. — № 95. — Ст. 950. (рос.)
- Голодомор в Україні 1921—1923
- Улянич, Володимир. Терор голодом і повстанська боротьба проти геноциду українців у 1921—1933 роках.- Київ: МАУП, 2004.-84 с.
- Роман Шпорлюк. Падіння царистської імперії та СРСР: російське питання і надмірне розширення імперії.— ДУХ І ЛІТЕРА № l-2 1997, С. 100—136.
- Игорь Бунич. «Золото Партии».
- Термін «держава-правонаступниця Радянського Союзу» для Російської Федерації був закладений пунктом 3 статті 1 та пунктом 7 статті 37 Федерального закону «Про міжнародні договори Російської Федерації» від 15 липня 1995 р. № 101- ФЗ (прийнята Державною Думою 16 червня 1995 р.). — Див. Федеральный закон от 15 июля 1995 г. N 101-ФЗ «О международных договорах Российской Федерации»(рос.) [ 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
- [Дело Михаила Супруна: история политических репрессий как вторжение в частную жизнь http://echo.msk.ru/programs/kulshok/822592-echo/#element-text (рос.) [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]]
- 13 січня 1992 р. Російське МЗС направило керівникам дипломатичних представництв у Москві записку, в якій зазначалося, що Російська Федерація продовжує здійснювати права та виконувати зобов'язання за всіма угодами, укладеними Радянським Союзом. На підставі зазначених нот міжнародне співтовариство неявно визнало в Російській Федерації статус держави-правонаступниці Радянського Союзу. Див. «Международные договоры в правовой системе Российской Федерации» (рос.) [ 14 липня 2016 у Wayback Machine.]
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про правонаступництво України
- Цитата за А. И. Патрушев Миры и мифы Освальда Шпенглера (1880—1936) [ 18 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Стаття 120 Конституції СРСР в редакції Закону СРСР від 1 грудня 1988№ 9853-XI «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР»
- Філософський словник. під ред. І. Т. Фролова, М.: Видавництво політичної літератури, 1987, стор 158.
- Філософський словник. під ред. І. Т. Фролова, М.: Видавництво політичної літератури, 1987, стор 444.
- William van den Bercken. Ideology and Atheism in the Soviet Union / / Religion in Communist Lands, Vol 13 № 3, 1985, стор 269—281.
- William van den Bercken. Holy Russia and the Soviet Fatherland / / Religion in Communist Lands, Vol 15 № 3, 1987, стор 276—277: "In spite of the political compromise between church and state there is no question in the Soviet Union of a rapprochement between Christianity and Marxism, and the so called «idealogical struggle» of the party against non-communist world-views is also aimed at Christianity and every other religion. <…> In spite of all the political restraints, constitutional limitations, legal curtailments and administrative control by the state, the Russian Orthodox Church (together with other churches) remains the only institution in Soviet society which has not been absorbed by state ideology ".
- протоиерей Лев Лебедев «Великороссия: Жизненный Путь». Глава 38. Выращивание нового народа. «Совки́».
- 1991 CIA WORLD FACTBOOK
- Українська радянська енциклопедія
Література
- Боффа Дж. История Советского Союза. В 2 тт. / Пер. с ит. — Москва: Международные отношения, 1990. (рос.)
- Том 1: От революции до второй мировой войны. Ленин и Сталин, 1917—1941. — 628 с.
- Том 2: От Отечественной войны до положения второй мировой державы. Сталин и Хрущев, 1941—1964. — 631 с.
- Боффа Дж. От СССР к России. История неоконченного кризиса. 1964—1994 / Пер. с ит. — Москва: Международные отношения, 1996. — 320 с.(рос.)
- Верт Н. История советского государства. 1900—1991 / Пер. с фр. — Москва: Прогресс, Прогресс-Академия, 1992. — 480 с. (рос.)
- Карр Е. Х. Русская революция от Ленина до Сталина. 1917—1929 / Пер. с англ. — Москва: Интер—Версо, 1990. — 208 с. (рос.)
- Карр Е. Х. История Советской России. Кн. 1: Том 1 и 2. Большевистская революция. 1917—1923 / Пер. с англ. — Москва: Прогресс, 1990. — 768 с. (рос.)
- Козлов В. А. Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти. 1953—1985. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006. — 448 с. — (рос.)
- Шубин А. 10 мифов Советской страны. — Москва: Яуза, Эксмо, 2006. (рос.)
- Шубин А. Золотая осень, или Период застоя СССР в 1975—1985 гг. — Москва: Вече, 2008. (рос.)
- Шубин А. Старт Страны Советов. Революция. Октябрь 1917 — март 1918. — Санкт-Петербург: Питер, 2017. (рос.)
- Шуткова Е. Ю. Советские политические репрессии в отношении несовершеннолетних (1917—1953 гг.): Дисс. … канд. ист. наук.— Ижевск: Удмуртский государственный уныверситет, 2003. — 289 с.(рос.)
- Депортации народов СССР: (1930-е — 1950-е годы). Ч. 1: Документальные источники Центрального Государственного Архива Октябрьской революции, высших органов государственной власти и органов государственного управления (ЦГАОР) СССР / Сост. О. Л. Милова. — М.: Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН. — 1992. — (Народы и культура: Материалы к серии / Отв. ред. Ю. Б. Симченко; Вып. 12). — 353 с.: карт.(рос.)
- Гражданская война в СССР. В двух томах. Т. 2. Решающие победы Красной Армии. Крах империалистической интервенции (март 1919 г. — октябрь 1922 г.) — М.: Воениздат, 1986. — 447 с, ил.(рос.)
- Образование СССР / Сборник документов. 1917—1924. — М.; Л.: Издательство Академии наук СССР, 1949. — 472 с.(рос.)
- Sheila Fitzpatrick and Alexander Rabinowitch (eds.), Russia in the Era of NEP: Explorations in Soviet Society and Culture, Indiana University Press, 1991. (англ.)
- Sheila Fitzpatrick, Everyday Stalinism: Ordinary Life in Extraordinary Times: Soviet Russia in the 1930s, Oxford University Press, 1999. (англ.)
- Marcel van der Lindedn, Western Marxism and the Soviet Union: A Survey of Critical Theories and Debates since 1917, Chicago: Haymarket, 2009. (англ.)
- Alec Nove, An Economic History of the USSR, 1917—1991, London; New York: Penguin Books, 1992. (англ.)
Посилання
- Союз Совєтських Соціялістичних Республік (СССР) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1816-1817. — 1000 екз.
- Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава 2. Від Жовтневої революції до сталінських часів (1917—1929) (2007)
- Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава 3. Від сталінського «великого стрибка» до «Великої Вітчизняної війни» (1929—1941) (2007)
- Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава 4. Від «Великої Вітчизняної війни» до уподібнення структур Східної Европи (1941–1956) (2007)
- Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава 5. Від ХХ з’їзду КПРС до придушення «Празької весни» (1956–1968) (2007)
- Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава 6. Від придушення «Празької весни» до перебудови (1968—1985) (2007)
- Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава 7. Розпад і його наслідків: з 1985 року до сьогодні (2007)
- Гіллель Г.Тіктин. До політичної економії СРСР (1973)
- Лев Троцький. Робітнича держава, термідор і бонапартизм (історично-теоретична перевірка) (1935)
- Панас Феденко. Рец. на кн. Мілована Джіласа «Розмови з Сталіном» (1962)
- Андре Ґундер Франк. Що пішло не так на «соціялістичному» Сході? (1998)
- Клясовий поділ в совітськім суспільстві (1955)
- Утворення СРСР.
- Що таке СРСР? Проблема характеризації суспільства (1977)
- (рос.) за темою «Історія репресій в СРСР».
- (англ.)
- (рос.) Карта СРСР — Карта СРСР, кордони, республіки і територія СРСР.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radya nskij Soyu z oficijna nazva Soyu z Radya nskih Socialisti chnih Respu blik SRSR ros Soyuz Sovetskih Socialisticheskih Respublik ros SSSR federativna socialistichna derzhava v Pivnichnij Yevraziyi yaka isnuvala z 1922 po 1991 rik Formalno soyuz dekilkoh nacionalnih radyanskih respublik na praktici odnopartijnatotalitarna diktatura z visokim stupenem centralizaciyi kerivnictva ta planovoyu ekonomikoyu yakoyu keruvala Komunistichna partiya Stoliceyu derzhavi bula Moskva v yiyi najbilshij respublici Rosijskij RFSR Inshimi velikimi miskimi centrami buli Leningrad Kiyiv Minsk Tashkent Almati ta Novosibirsk Pislya rozpadu Britanskoyi kolonialnoyi imperiyi SRSR stav najbilshoyu za plosheyu krayinoyu svitu sho prostyagalas ponad 10 000 kilometriv zi shodu na zahid peretinayuchi 11 chasovih poyasiv i ponad 7200 kilometriv z pivnochi na pivden Yiyi teritoriya vklyuchala bilshu chastinu Shidnoyi Yevropi a takozh chastinu Pivnichnoyi Yevropi ta vsyu Pivnichnu ta Serednyu Aziyu Krayina mala p yat klimatichnih zon takih yak tundra tajga stepi pusteli ta gori Do narodiv sho prozhivali na jogo teritoriyi vzhivalasya spilna nazva radyanskij narod Soyuz Sovetskih Socialisticheskih Respublik Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik 1922 1991 Prapor GerbDeviz Proletari vsih krayin yednajtesya Gimn Internacional gimn 1922 1944 source source track track track track track track track track track track track track track track track track Derzhavnij gimn SRSR 1944 1991 source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Radyanskij soyuz istorichni kordoni na kartiStolicya Moskva 55 45 pn sh 37 38 sh d H G OMovi rosijska 1 Forma pravlinnya odnopartijna totalitarna diktatura KPRS Federativna marksistsko leninska odnopartijna parlamentska socialistichna respublika pid stalinistskoyu totalitarnoyu diktaturoyu 1927 1953 Federativna marksistsko leninska odnopartijna direktorialna parlamentska socialistichna respublika 1953 1990 Federativna napivprezidentska respublika 1990 1991 Generalnij sekretar 1923 1924 V Lenin pershij 1985 1991 M Gorbachov ostannij Golova uryadu 1923 1924 V Lenin pershij 1991 I Silayev ostannij Istoriya zhovtnevij perevorot u Rosijskij respublici 7 listopada 1917 zasnuvannya 30 grudnya 1922 vvedennya v diyu Konstituciyi SRSR 6 lipnya 1923 priyednannya Zahidnih Ukrayini ta Bilorusi 17 veresnya 1939 priyednannya pivdenno shidnoyi Finlyandiyi 12 bereznya 1940 priyednannya baltijskih krayin cherven 1940 priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini 28 chervnya 1940 priyednannya Narodnoyi Respubliki Tannu Tuva 11 zhovtnya 1944 rozpusk 25 grudnya 1991Plosha 1991 22 402 200 km2Naselennya 1991 293 047 571 osib Gustota 13 1 osib km Valyuta karbovanec SUR Poperednik NastupnikRSFRRUSRRBSRRZSFRR RosiyaUkrayinaBilorusAzerbajdzhanGruziyaVirmeniyaMoldovaKazahstanUzbekistanTurkmenistanKirgizstanTadzhikistanEstoniyaLitvaLatviya Vsesoyuzna oficijna z 1990 ustanovchi respubliki mali pravo ogoloshuvati vlasni derzhavni movi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik SRSR Korinnya Radyanskogo Soyuzu syagaye Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku koli bilshoviki radikalna frakciya Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi na choli z Volodimirom Leninim skinuli Timchasovij uryad Rosijskoyi respubliki yakij ranishe zaminiv monarhiyu Bilshoviki stvorili Rosijsku Radyansku Respubliku rozpochavshi gromadyansku vijnu mizh bilshovickoyu Chervonoyu armiyeyu ta bagatma antibilshovickimi silami po vsij kolishnij imperiyi sered yakih najbilshoyu frakciyeyu bula Bila armiya Zgubnij efekt vijni ta politika bilshovikiv prizveli do 5 miljoniv smertej pid chas golodu 1921 1922 rokiv na Povolzhi ta Pivdni Ukrayini dzherelo Chervona armiya rozshiryuvalas i dopomagala miscevim komunistam u zahoplenni vladi vstanovlyuyuchi tak zvani radi prignichuyuchi svoyih politichnih oponentiv ta nepokirnih selyan cherez politiku chervonogo teroru ta voyennogo komunizmu U 1922 roci komunisti peremogli utvorivshi Radyanskij Soyuz z ob yednannyam Rosijskoyi Zakavkazkoyi Ukrayinskoyi ta Biloruskoyi respublik Rozpochata Leninim nova ekonomichna politika prizvela do chastkovogo povernennya vilnogo rinku ta privatnoyi vlasnosti sho prizvelo do periodu ekonomichnogo pidjomu Pislya smerti Lenina v 1924 roci ta korotkoyi borotbi za vladu Josip Stalin prijshov do vladi v seredini 1920 h Stalin prignichuvav politichnu opoziciyu pid chas svogo pravlinnya vseredini Komunistichnoyi partiyi pochav dotrimuvatis derzhavnoyi ideologiyi marksizmu leninizmu zavershiv novu ekonomichnu politiku zapochatkuvavshi centralizovanu planovu ekonomiku Yak rezultat krayina perezhila period burhlivoyi industrializaciyi ta primusovoyi kolektivizaciyi sho prizvelo do znachnogo ekonomichnogo zrostannya a takozh do organizovanogo VKP b golodu 1932 1933 rokiv ta rozshirilo sistemu taboriv GULAG zasnovanu she u 1918 roci Stalin takozh rozpalyuvav politichnu paranoyu j organizuvav Velikij teror z metoyu usunennya svoyih politichnih suprotivnikiv shlyahom masovogo svavilnogo areshtu velikoyi kilkosti lyudej vijskovih kerivnikiv chleniv Komunistichnoyi partiyi Kominternu ta prostih gromadyan yakih potim vidpravlyali do vipravno trudovih taboriv abo zasudzhuvali do smertnoyi kari 23 serpnya 1939 roku pislya nevdalih zusil sformuvati antinacistskij soyuz iz zahidnimi derzhavami na umovah kerivnictva SRSR bula pidpisana ugoda pro nenapad z nacistskoyu Nimechchinoyu Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni formalno nejtralnij SRSR vdersya ta aneksuvav teritoriyi kilkoh shidnoyevropejskih derzhav vklyuchayuchi Shidnu Polshu ta krayini Baltiyi U chervni 1941 roku nimci vderlisya do SRSR vidkrivshi najbilshij i najkrivavishij teatr vijni v istoriyi Zreshtoyu radyanski vijska zahopili Berlin ta SRSR razom z soyuznikami vigrav Drugu svitovu vijnu v Yevropi 8 travnya 1945 roku Derzhavi yaki zahopila Chervona armiya stali satelitami SRSR i buli priyednani do Shidnogo bloku Holodna vijna vid 1947 roku polyagala u protistoyanni Shidnogo bloku Zahidnomu blokovi yakij u 1949 roci ob yednavsya v Organizaciyu Pivnichnoatlantichnogo dogovoru Pislya smerti Stalina v 1953 roci pid kerivnictvom Mikiti Hrushova rozpochavsya period vidomij yak destalinizaciya ta hrushovska vidliga Krayina shvidko rozvivalasya oskilki miljoni selyan buli pereseleni do industrialnih mist SRSR vigrav kosmichni peregoni z pershim v istoriyi shtuchnim suputnikom i pershim kosmichnim polotom za uchastyu lyudini 1970 ti harakterizuvalis korotkoyu rozryadkoyu vidnosin zi Spoluchenimi Shtatami odnak napruzhennya vidnovilosya koli Radyanskij Soyuz rozpochav vijnu v Afganistani 1979 roku Vijna visnazhila ekonomichni resursi Soyuzu sered inshogo vnaslidok nadannya Spoluchenimi Shtatami vijskovoyi dopomogi bijcyam modzhahedam U seredini 1980 h ostannij radyanskij lider Mihajlo Gorbachov pragnuv reform ta liberalizaciyi ekonomiki shlyahom provedennya politiki glasnosti ta perebudovi ros perestrojka Metoyu bulo zberezhennya Komunistichnoyi partiyi pri odnochasnomu pripinenni ekonomichnoyi stagnaciyi Pid chas jogo perebuvannya na posadi zakinchilasya Holodna vijna a 1989 roku radyanski sateliti Shidnoyi Yevropi skinuli svoyi komunistichni rezhimi Ce prizvelo do viniknennya silnih nacionalistichnih i separatistskih ruhiv vseredini samogo SRSR Centralna vlada iniciyuvala referendum yakij bojkotuvali respubliki Baltiyi Virmeniya Gruziya ta Moldova v rezultati chogo bilshist gromadyan uchasnikiv golosuvali za zberezhennya Soyuzu yak onovlenoyi federaciyi U serpni 1991 roku konservativni kola Komunistichnoyi partiyi zdijsnili nevdalu sprobu derzhavnogo perevorotu Rosijskij prezident Boris Yelcin vidigrav vazhlivu rol u borotbi z putchistami sho prizvelo do zaboroni Komunistichnoyi partiyi 25 grudnya 1991 roku Gorbachov pishov u vidstavku i v rezultati rozpadu Radyanskogo Soyuzu viniklo 15 nezalezhnih postradyanskih derzhav Rosijska Federaciya ranishe Rosijska RFSR ogolosila sebe pravonastupniceyu SRSR Krayina mala drugu za velichinoyu ekonomiku u sviti ta najbilshu u sviti armiyu SRSR buv odniyeyu iz p yati derzhav yaki volodili yadernoyu zbroyeyu Krayina bula postijnim chlenom Radi Bezpeki OON a takozh chlenom Organizaciyi z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi Vsesvitnoyi federaciyi profspilok i providnim chlenom Radi ekonomichnoyi vzayemodopomogi ta Varshavskogo dogovoru NazvaDokladnishe Oficijni nazvi Radyanskogo Soyuzu V dokumentah ukrayinskoyu nazva podavalasya takim chinom z 1922 do 1933 Soyuz sociyalistichnih radyanskih respublik pislya 1933 Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik Movoyu originalu rosijskoyu Dogovoru pro utvorennya SRSR Soyuz Sovetskih Socialisticheskih Respublik Pri perekladi ukrayinskoyu movoyu rosijskomovnogo prikmetnika sovetskij zastosovni dva varianti radyanskij oficijnij v odnojmenni chasi j rozmovnogo sovyeckij yakij mozhna zustriti v antikomunistichnij literaturi Oficijna politikaOficijnoyu politikoyu SRSR buv t zv proletarskij internacionalizm U deklaraciyi pro utvorennya bulo zayavleno sho SRSR ye rishuchim krokom na shlyahu ob yednannya trudyashih usih krayin u svitovu Socialistichnu Radyansku Respubliku V oficijnomu gimni stvorenogo i kerovanogo Moskvoyu Kominternu spivalosya Nash lozung vsesvitnij Radyanskij Soyuz Aktivno provodilasya politika eksportu revolyuciyi Pid chas vijni na vimogu soyuznikiv u travni 1943 roku Komintern bulo rozpusheno Ale lishe u 1960 roci bula prijnyata doktrina mirnogo spivisnuvannya yaka viznala mozhlivist mirnih stosunkiv t zv socialistichnogo taboru z reshtoyu krayin svitu Oficijnoyu doktrinoyu KPRS yaka mala v SRSR bezrozdilnu monopoliyu vladi bulo vstanovlennya t zv diktaturi proletariatu tobto diktaturi proradyanskoyi partiyi u bud yakij krayini na yaku SRSR poklav oko Tomu usyu istoriyu svogo isnuvannya SRSR pidtrimuvav zbrojni teroristichni povstannya rozdmuhuvav gromadyanski vijni napriklad u Greciyi Gromadyanska vijna u Greciyi 1946 1949 Kubi 1960 Angoli Chili Afganistani tosho Politichna istoriyaRevolyuciya ta perevorot 1917 roku v Rosijskij imperiyi Dokladnishe Lyutneva revolyuciya Zhovtnevij perevorot ta Vibori do Vserosijskih ustanovchih zboriv Zavorushennya po vsij Rosijskij imperiyi i zokrema v stolici Petrogradi prizvodyat do oficijnoyi vidmovi imperatora Mikoli II vid prestolu Vlada perehodit do Timchasovogo uryadu Gotuyutsya vibori do Ustanovchih Zboriv ros Uchreditelnoe Sobranie yaki mayut rozv yazati pitannya utvorennya novogo derzhavnogo ladu i provesti vibori do Derzhavnoyi Dumi U cej chas v umovah vijni j rozpadu yedinogo starogo derzhavnogo aparatu v riznih chastinah imperiyi z yavlyayutsya riznomanitni vladni strukturi yaki namagayutsya v toj chi inshij sposib rozv yazati nayavni problemi j uzyati vladu do svoyih ruk Sered nih riznomanitni radi sovyeti komiteti a takozh riznomanitni uryadi Ti uryadi yaki viznali vladu Timchasovogo uryadu progoloshuyut avtonomiyi u skladi Rosiyi Yak priklad mozhna navesti utvorennya Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U serpni 1917 roku general Kornilov robit sprobu derzhavnogo perevorotu vidmovlyayetsya koritisya Timchasovomu uryadu i progoloshuye vijskovu diktaturu U cej chas protyagom lyutogo zhovtnya 1917 roku chastina partiyi RSDRP bilshoviki pid kerivnictvom V I Ulyanova Lenina zajmayutsya stvorennyam vlasnih struktur pidtrimki robitnichih rad komitetiv i vijskovih zagoniv yaki pislya Zhovtnevogo perevorotu stali osnovoyu novogo derzhavnogo aparatu bilshovikiv Golovni protivniki na danomu etapi Timchasovij uryad i armiya Kornilova Nablizhayetsya II z yizd Rad 25 zhovtnya za starim stilem bilshoviki zahoplyuyut vladu v Petrogradi do svoyih ruk II Vserosijskij z yizd Rad robitnichih i soldatskih deputativ sankcionuye stvorennya novogo uryadu Radi Narodnih Komisariv RNK Z yizd prijmaye zaproponovani bilshovikami ta livimi eserami dekreti pro mir i zemlyu sho privertaye na yih storonu bilshist robitnikiv i selyan Rosijskoyi Imperiyi Prote v cej chas isnuvali i inshi partiyi livogo spryamuvannya yaki vistupali z analogichnimi lozungami Namagayuchis uzakoniti svoyu vladu i poshiriti yiyi na vsyu Rosijsku Imperiyu bilshoviki pogodzhuyutsya na provedennya viboriv do Vserosijskih Ustanovchih Zboriv Vibori provodyatsya u listopadi 1917 roku Peremogu otrimuyut partiyi socialistichnogo spryamuvannya prote bilshoviki nabirayut lishe 24 5 Absolyutnu bilshist 51 7 otrimuyut socialisti revolyucioneri eseri livi eseri otrimuyut 5 6 kadeti 2 4 menshoviki 2 1 Taki rezultati rozglyadayutsya kerivnictvom bilshovikiv yak neprijnyatni Dovgij chas ustanovchi zbori ne mogli zibratisya cherez vimogu bilshovikiv shob buli prisutni 400 deputativ 51 zagalnoyi kilkosti Vreshti ustanovchi zbori rozpochinayut robotu 5 18 sichnya Razom z vidkrittyam zboriv organizuyetsya bagatotisyachnij miting na pidtrimku ustanovchih zboriv Bezzbrojnij miting bilshoviki rozstrilyuyut kulemetami Nastupni dni deputati ustanovchih zboriv ne mogli zibratis cherez nedopushennya yih do Tavrijskogo palacu 18 31 sichnya bilshoviki vidayut dekret pro rozpusk ustanovchih zboriv Nacionalni uryadi Ukrayinska Narodna Respublika Biloruskij zagalnij z yizd ta inshi zdebilshogo ne pidtrimali bilshovickij perevorot i progolosili utvorennya vlasnih nezalezhnih derzhav Utvoryuyetsya RSFRR Volodimir Ulyanov Lenin Lev Bronshtejn Trockij Stalin nastupnik LeninaGromadyanska vijna Dokladnishe Gromadyanska vijna v Rosiyi Rozgin bilshovikami ustanovchih zboriv u sichni 1918 yaki mali viznachiti majbutnij ustrij derzhavi stav pochatkom Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi mizh prihilnikami radyanskoyi vladi bilshoviki ta livi eseri z odnogo boku i yiyi protivnikami menshovikami bilogvardijcyami anarhistami z inshogo Golovni voyenachalniki chervonih L D Trockij M M Tuhachevskij S S Kamenyev S M Budonnij M V Frunze V K Blyuher I P Uborevich V O Antonov Ovsiyenko S V Kosior Golovni voyenachalniki bilih Kolchak Oleksandr Vasilovich A I Denikin M M Yudenich L G Kornilov P N Vrangel P N Krasnov E K Miller M V Alyeksyeyev G M Semenov V umovah Gromadyanskoyi vijni provodilasya politika Voyennogo komunizmu Yiyi vveli dlya bezposerednogo ta shvidkogo perehodu do komunizmu Osnovni risi voyennogo komunizmu nacionalizaciya vsiyeyi velikoyi ta serednoyi promislovosti a takozh velikoyi chastini dribnih pidpriyemstv prodovolcha diktatura prodrozkladka pryamij produktoobmin mizh mistom i selom zamina privatnoyi torgivli derzhavnim rozpodilom produktiv za klasovoyu oznakoyu kartkova sistema naturalizaciya gospodarskih vidnosin zagalna trudova povinnist zrivnyalivka v oplati praci vijskovo nakazova sistema kerivnictva vsim zhittyam suspilstva Klasovi vorogi a takozh usi nezgodni buli likvidovani v ramkah Chervonogo teroru yakij zabrav ponad pivtora miljoniv zhittiv Bilshoviki poshirili svoye panuvannya na inshi respubliki U Gruziyi Radyanska vlada bula vstanovlena pislya yiyi zavoyuvannya 11 yu armiyeyu Chervonoyi armiyi u lyutomu 1921 roku Yak vkazuyut sogodni rosijski dzherela v Ukrayini Nezalezhna Narodna Respublika yaku progolosheno 1918 roku zavojovana Chervonoyu armiyeyu 1920 roku U takij sposib Radyanska vlada ostatochno utverdilasya v Ukrayini v serpni 1920 roku Vijskovi chastini Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki razom z uryadom buli pokinuli teritoriyu Ukrayini Postupovo Uryad USRR uklav dogovori z RRFSR pro vijskovij i gospodarskij soyuz Radyanska Rosiya na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyi u veresni 1918 Golod na Povolzhi 1921 1922Zasnuvannya Persha shpalta gazeti Kievskij proletarij za 5 lipnya 1925 roku z materialami do drugoyi richnici stvorennya SRSRMateriali pro svyatkuvannya v Kiyevi drugoyi richnici utvorennya SRSR gazeta Kievskij proletarij za 7 lipnya 1925 roku 30 grudnya 1922 roku v Moskvi vidbuvsya I z yizd rad SRSR na yakomu delegati vid RSFRR USRR Biloruskoyi SRR ta Zakavkazkoyi SFRR rozglyanuli ta shvalili v osnovnomu proyekt Deklaraciyi ta Dogovoru pro utvorennya Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Vvedennya v diyu cih dokumentiv pid zagalnoyu nazvoyu Konstituciya SRSR vidbulosya pislya dodatkovogo obgovorennya zakinchiti yake zbiralisya za 3 misyaci ale realno ce zajnyalo piv roku Yak svidchat dokumenti togo chasu sesiyu CVK yaka mala formalno zapochatkuvati isnuvannya SRSR spochatku bulo zaplanovano na kviten 1923 r Odnak cherez ryad obstavin lt gt cya sesiya rozpochala svoyu robotu 6 lipnya 1923 r I v pershij zhe den yiyi roboti Deklaraciya i Dogovir pro stvorennya SRSR pid spilnoyu nazvoyu Konstituciya SRSR buli vvedeni v diyu 13 lipnya 1923 roku Prezidiya CVK SRSR prijnyala vidozvu do vsih narodiv i uryadiv svitu v yakij spovishala pro stvorennya SRSR ta pro te sho jogo vishi organi vladi ta upravlinnya pochali robotu Den 6 lipnya pam yatnij den dlya trudyashih ne lishe SRSR a j usogo svitu v cej den zakladeno na teritoriyi zemnoyi kuli pidvalini Vsesvitnogo Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik Kalendar komsomolcya na 1925 r Harkiv b r S 18 Na pochatku 1920 h rokiv radyanski respubliki perezhivali ne najkrashi chasi Voni ne mogli niyak ogovtatisya vid naslidkiv Gromadyanskoyi vijni V Ukrayini ta na Povolzhi lyutuvav golod viklikanij yak posuhoyu tak i svidomimi diyami Radyanskoyi vladi V okremih rajonah vidbuvalisya selyanski antiradyanski povstannya U berezni 1921 r na Baltijskomu mori u Kronshtadti moryaki nezadovoleni politikoyu voyennogo komunizmu pidnyali antibilshovicke povstannya pid gaslami Vlada Radam a ne komunistam Ci obstavini ne mogli ne vplivati na rozvitok vsogo gospodarstva Promislovist u respublikah zalishalas u stani kolapsu Politika voyennogo komunizmu ne vipravdala sebe U berezni H z yizd RKP b uhvaliv rishennya pro zaprovadzhennya novoyi ekonomichnoyi politiki NEPu Nep stav faktichnim vidhodom vid socialistichnogo gospodaryuvannya i poznachivsya vidnovlennyam tovarno groshovih vidnosin Taka politika stavila za metu vidrodzhennya promislovosti ta silskogo gospodarstva Selyani vidteper mogli vilno prodavati zalishki svoyeyi produkciyi na rinkah Takim chinom z yavilasya zacikavlenist u svoyij praci Prote nep vazhko nazvati kapitalizmom Nad promislovistyu zberigalosya administrativne upravlinnya sho skovuvalo rozvitok pidpriyemstv 21 sichnya 1924 r pomer zasnovnik Radyanskoyi derzhavi golova Radnarkomu SRSR V I Lenin Jogo tilo zabalzamuvali i pohovali v Mavzoleyi Vidrazu pislya smerti Lenina pochalasya borotba za vladu Nevdovzi faktichnim liderom derzhavi stav generalnij sekretar CK Josip Stalin Vin zumiv peretvoriti cyu faktichno tehnichnu posadu u klyuchovu Postupovo vin zoserediv usyu povnotu vladi v derzhavi Paralelno jshla borotba za vladu z jogo najzapeklishim politichnim protivnikom soratnikom Lenina Levom Trockim Z prihodom do vladi Stalina SRSR postupovo staye totalitarnoyu derzhavoyu Radyanskij Soyuz sho buv formalno stvorenij u 1922 1924 rokah u svoyih najgolovnishih i najbilsh ochevidnih risah yavlyav vidnovlenu Rosijsku imperiyu Pomitivshi ce vidrazu pislya 1917 roku znachna chastina rosijskih emigrantiv kotri nenavidili progolosheni bilshovikami komunistichni ideyi viddavali nalezhne bilshovikam za poryatunok Rosiyi vid rozpadu Lunali navit zakliki do vsih rosijskih patriotiv pidtrimuvati bilshovickij uryad Hocha ci zakliki ne mali znachnoyi pidtrimki sered emigraciyi vse zh isnuvalo zagalne perekonannya sho Rosiya i pid bilshovickim praporom zalishilasya Rosiyeyu Mapa yevropejskoyi chastini SRSR 1929 Mapa azijskoyi chastini SRSR Etnografichna karta SRSR 1930Stvorennya novih respublik Poziciya V Lenina shodo ustroyu novoyi derzhavi perevazhila stalinskij plan avtonomizaciyi Za propoziciyeyu Lenina do skladu novoyi derzhavi vhodili rivnopravni respubliki RSFRR USRR BSRR i ZRSFR Prote naspravdi vsi najvazhlivishi rishennya prijmalisya lishe v Moskvi Za Konstituciyeyu kozhna z respublik mala pravo na vihid iz soyuznoyi derzhavi Prote na praktici cya norma ne mogla buti vtilena v zhittya Teritoriya Radyanskogo Soyuzu shvidko zrostala a takozh ris formalnij status avtonomnih utvoren Tak na teritoriyi Turkestanskoyi ASRR 27 zhovtnya 1924 r buli sformovani Turkmenska j Uzbecka SRR 5 grudnya 1929 r utvorilasya Tadzhicka SRR 5 grudnya bula likvidovana Zakavkazka SRR i na yiyi bazi utvorilisya Gruzinska Azerbajdzhanska i Virmenska RSR Velikij teror Dokladnishe Velikij teror Dokladnishe Golodomor ta Stalinski represiyi V 1929 roci vibuhnula svitova ekonomichna kriza U zv yazku z tim sho v SRSR u period NEPu chastkovo sformuvalasya rinkova sistema svitova kriza zachepila SRSR Spad promislovosti ta problemi z produktami po vsij krayini u zv yazku z perevazhannyam nevelikih privatnih pidpriyemstv Kerivnictvo SRSR pislya dovgih superechok prijmaye rishennya pro provedennya industrializaciyi krayini stvorennya velikoyi promislovosti yaka svoyeyu chergoyu dast zmogu stvoriti potuzhnij vijskovo promislovij kompleks dlya oboroni vid zahidnih derzhav i Nimechchini u vipadku napadu a takozh dlya podalshogo poshirennya socialistichnoyi sistemi v usomu sviti Odnoyu z umov industrializaciyi ye kolektivizaciya stvorennya velikih silskogospodarskih pidpriyemstv kolgospiv ta radgospiv Prognozuyetsya sho v deyakih rajonah krayini mozhlivij Virisheno provoditi kolektivizaciyu za vsyaku cinu zokrema chiniti vpliv na naselennya deyakih rajoniv za dopomogoyu prodzagotivel stvoreno umovi dlya golodomoru nezgodnih zaareshtovuvati i vidpravlyati v konctabori U 1932 1933 pid kerivnictvom Stalina bulo organizovano shtuchnij golodomor sho ohopiv teritoriyi Ukrayini Kazahstanu Povolzhya ta Pivnichnogo Kavkazu Golodomor v Ukrayini 1932 1933 stav odniyeyu z najstrashnishih tragedij v istoriyi lyudstva Pid chas golodu 1932 1933 vmiraye blizko 10 naselennya Ukrayini perevazhno silskogo Zalishayutsya ti hto znajshov sobi misce i robotu v novij suspilnij sistemi vstupiv do kolgospu pereyihav zhiti do mista vstupiv u Chervonu Armiyu abo NKVS Takim chinom yak ce ne paradoksalno ale same v cej period zakladayutsya osnovi majbutnoyi radyanskoyi sistemi v suspilstvi staye mizernoyu chastka privatnoyi vlasnosti stvoryuyetsya velika promislovist kolgospna sistema sistema osviti pochinayut shvidkimi tempami rozvivatis prirodnichi nauki zrostaye rol armiyi NKVS i centralnoyi vladi v zhitti suspilstva Zrostaye rol represij u zhitti suspilstva pochinaye pracyuvati sistema GULAG sistema konctaboriv de ne dotrimuvalisya elementarni lyudski prava tomu tisyachi lyudej vmirali vid golodu hvorob ta neposilnoyi praci Vprovadzhuyetsya novi poglyadi na suspilne zhittya princip perevagi zagalnogo nad vlasnim Geroyami progoloshuyutsya taki lyudi yak Pavlik Morozov hlopchik yakij stavit interesi radyanskoyi vladi vishe za interesi ridnoyi sim yi donosit na batka Ide borotba zi staroyu suspilnoyu ideologiyeyu religiyeyu napriklad u 1932 roci prohodit bezbozhna p yatirichka protyagom yakoyi bulo znisheno blizko 95 cerkov sho diyali v 1920 ih rokah GULAG Genrih Yagoda oglyadaye budivnictvo Bilomorsko Baltijskogo kanalu Adolf Gitler ta V yacheslav Molotov pid chas vizitu ostannogo do Berlina listopad 1940Druga svitova vijna Dokladnishe Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijna ta Radyansko yaponska vijna V 1933 u Nimeckij Derzhavi do vladi prijshli nacional socialisti U 1939 roci buli ukladeni radyansko nimecki dogovori v tomu chisli tak zvanij pakt Molotova Ribbentropa sho podilili sferi vplivu v Yevropi vidpovidno do yakih nizka teritorij Shidnoyi Yevropi viznachalasya yak sfera interesiv SRSR Druga svitova vijna rozpochalas napadom Tretogo Rejhu na Polsku respubliku yakij zi shodu buv pidtrimanij SRSR Tretij Rejh zahopiv Daniyu Norvegiyu Belgiyu Niderlandi ta Francuzku respubliku i naprikinci 1940 roku neyu bula zahoplena majzhe vsya Zahidna Yevropa Svoyeyu chergoyu v 1939 1940 rokah SRSR u soyuzi z nacistskoyu Nimechchinoyu poshiriv svij vpliv na Zahidnu Ukrayinu Zahidnu Bilorus krayini Baltiyi Bessarabiyu ta Pivnichnu Bukovinu Zahidna Ukrayina vidrazu bula priyednana do skladu URSR div Vtorgnennya SRSR do Polshi U listopadi 1939 roku SRSR vstupiv u vijnu z Finlyandiyeyu div Radyansko finska vijna Za napad na Finlyandiyu SRSR buv viklyuchenij z Ligi Nacij yak agresor Nadali z 1941 do peremir ya 1944 roku Finlyandiya brala uchast u Drugij svitovij vijni na boci Nimechchini Blokada Leningrada 22 chervnya 1941 roku Tretij Rejh porushivshi akt pro nenapad napav i na Radyanskij Soyuz Rozpochalasya Nimecko radyanska vijna yaka u radyanskij istoriyi otrimala nazvu Velika Vitchiznyana vijna Cya vijna trivala chotiri roki z 1941 po 1945 9 travnya 1945 roku SRSR zakinchiv vijnu z Tretim Rejhom peremogoyu 9 serpnya togo zh roku SRSR rozpochav vijskovi diyi proti Yaponskoyi imperiyi Vidbudova Holodna vijna Dokladnishe Holodna vijna Pislya Drugoyi svitovoyi vijni SRSR poshiryuye svij vpliv na krayini Shidnoyi Yevropi deyaki krayini Ameriki Aziyi j Afriki Pri comu kerivnictvo SRSR vidmovlyayetsya vid planiv utvorennya svitovogo soyuzu radyanskih respublik Stvoryuyetsya mizhnarodna socialistichna sistema na protivagu kapitalistichnij U cej chas providnu rol u kapitalistichnij sistemi svitu otrimuyut SShA Pochatok holodnoyi vijni Plan Marshalla buv sistemoyu dopomogi SShA krayinam svitu perevazhno Zahidnoyi Yevropi u vidbudovi yihnoyi promislovosti Pislya zakinchennya vijni silna centralna vlada prodovzhuye zoseredzhuvatis u Moskvi Pri comu vlada u svoyij politici vse bilshe pochinaye udilyati uvagi vnutrishnim peretvorennyam suspilstva Vishe kerivnictvo krayini za svoyim skladom i psihologiyeyu vidriznyayetsya vid togo yake bulo do vijni perevazhayut lyudi dlya yakih ridna rosijska mova yaki vihovani v ramkah rosijskoyi kulturi i vvazhayut sebe chastinoyu rosijskogo narodu Ce odna z prichin centralizovanoyi rusifikaciyi suspilstva tobto nav yazuvannya rosijskoyi movi i kulturi yaka pochinayetsya pislya vijni v usih radyanskih respublikah Zakrivayutsya stvoreni do vijni biblioteki kulturni tovaristva gazeti i zhurnali yaki spriyali rozvitku kultur riznih narodiv SRSR zokrema ukrayinski tyurkski krimskotatarski yevrejski Ci zahodi provodyatsya v ramkah progoloshenoyi borotbi z nacionalizmom fashizmom i kosmopolitizmom Zbilshuyetsya kilkist represij za nacionalnoyu oznakoyu vijna z UPA v Zahidnij Ukrayini areshti kulturnih diyachiv riznih narodiv SRSR pereselennya chechenciv i krimskih tatar pid privodom spivpraci z nimcyami u roki Drugoyi Svitovoyi Vijni Pislya smerti Stalina pochinayetsya novij etap isnuvannya SRSR vidliga Vidliga Dokladnishe Hrushovska vidliga Mikita Hrushov Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni SRSR zbilshivsya vnaslidok priyednannya deyakih novih teritorij Krim togo utvorivsya tak zvanij tabir socializmu do yakogo uvijshli novi krayini Chehoslovachchina Polsha NDR ta inshi U cih krayinah bula vstanovlena zhorstka vlada sho napravlyalasya kerivnikami SRSR Pislya vijni represiyi useredini krayini prodovzhuvalisya Krim togo pogirshilisya stosunki z krayinami Zahodu pochalosya zhorstke zmagannya sistem peregoni ozbroyen U 1953 roci pomer Josip Stalin i liderom krayini stav Mikita Hrushov yakij zrobiv pershi kroki u zrujnuvanni kultu osobi Stalina ta poshirennya pravdi shodo metodiv jogo pravlinnya hocha zamovchuvalasya vlasna rol Hrushova pid chas stalinskih represij Oficijne vikrittya cogo kultu vidbulosya na 20 mu z yizdi KPRS u 1956 r Hrushov pridilyav deyaku uvagu pidvishennyu rivnya zhittya gromadyan derzhavi zokrema bulo pobudovano bagato novih zhitlovih budinkiv tak zvanih hrushovok skasuvav silske rabstvo vidav pasporti selyanam sho skasuvalo zaboronu na yih peremishennya Ale ekonomika SRSR postrazhdala vid volyuntaristichnih nedalekozorih rishen partiyi U 1962 vinikla raketna kriza na Kubi yaka malo ne prizvela do yadernoyi vijni ale bula uspishno rozv yazana zusillyami Hrushova ta Kennedi Zastij Dokladnishe Period zastoyu Leonid Brezhnyev U 1964 roci konservativno nalashtovana partijna verhivka usunula vid vladi Hrushova visunuvshi zamist nogo Leonida Brezhnyeva Kremlivskij perevorot 1964 roku buv klasichnim politichnim perevorotom specifichnoyu formoyu zahoplennya vladi pevnim politichnim ugrupovannyam sho zumovlyuye dokorinni zmini u personalnomu skladi panivnoyi eliti ale ne peredbachaye transformaciyi politichnoyi sistemi suspilstva Cej chas 1964 1985 vidomij yak period zastoyu U radyanskomu suspilstvi ne vidbuvayetsya majzhe niyakih znachnih peretvoren pri vladi zalishayutsya stari lyudi yaki ne zacikavleni v zhodnih zminah a prostij narod ne maye zmogi suttyevo zminiti situaciyu Brezhnyevska doba vvazhayetsya najlipshim chasom isnuvannya SRSR yak z ekonomichnoyi tak i z geopolitichnoyi tochki zoru Prote naspravdi radyanska ekonomika znahodilasya u stani stagnaciyi Inflyaciya mala prihovanij harakter Osnovnoyu statteyu radyanskogo eksportu stanovila sirovinna baza a same nafta prirodnij gaz lis metal Tak zvani naftodolari ne jshli na pokrashennya pobutu ta rivnya zhittya radyanskih lyudej SRSR prodovzhuvav politiku pidtrimki krayin tretogo svitu Protyagom cogo periodu vidbuvayetsya pridushennya sprobi revolyuciyi v Chehoslovachchini 1968 ta vvedennya vijsk do Afganistanu 1979 U listopadi 1982 roku pomer kerivnik derzhavi Generalnij sekretar CK KPRS Leonid Brezhnyev Jogo nastupnikom stav golova KDB Yurij Andropov a zgodom Kostyantin Chernenko Cherez vazhkij stan zdorov ya voni pomerli duzhe shvidko pislya prihodu do vladi Perebudova Dokladnishe Perebudova Gorbachov pravoruch z Rejganom poseredini U 1985 roci Generalnim sekretarem CK KPRS stav najmolodshij chlen Politbyuro CK KPRS 54 richnij Mihajlo Gorbachov yakij ogolosiv tak zvanu perebudovu rizko zrosla politichna aktivnist narodu sformuvalisya masovi nacionalni ruhi Gorbachov vvazhav sho demokratizaciya glasnist rozvitok pidpriyemstva v obmezhenomu viglyadi kooperativiv ta vidkrittya derzhavi svitovi polipshit zhittya lyudini Faktichno zakinchilasya holodna vijna Bulo vivedeno radyanski vijska z Afganistanu Ale spravzhni reformi v galuzi ekonomiki zvelis lishe do vitrat ostannih rezerviv derzhavi v dovgobudi U krayini pochalasya velichezna socialno ekonomichna kriza Glasnist viyavila serjozni problemi v ekonomici ta mizhnacionalnih vidnosinah yaki ranishe ne virishuvalisya Radyanska imperiya stala postupovo rozpadatisya Pribaltijski respubliki a piznishe deyaki inshi progolosili sho vihodyat zi skladu SRSR U serpni 1991 pislya provalu komunistichnogo perevorotu div DKNS bilshu vladu oderzhav prezident Rosiyi Boris Yelcin yakij priskoriv rozpad komunistichnih struktur U grudni 1991 SRSR oficijno pripiniv isnuvannya Na dumku deyakih doslidnikiv najbilsh dalekoglyadni diyachi partiyi ta komsomolu zaradi zberezhennya faktichnoyi vladi she v seredini 1980 h pochali vivoditi z derzhavnoyi vlasnosti najcinnishe majno zasnovuvali politichni partiyi veliki kooperativi privatni banki drukarni Rozpad Dokladnishe Rozpad SRSR DKNS Bilovezka ugoda ta SND Dushanbe Tadzhicka RSR 1990 p Naprikinci 1980 h rokiv u SRSR rozpochinayetsya ekonomichna ta politichna kriza V 1989 roci komunisti postupovo vtrachayut kontrol nad krayinami Shidnoyi Yevropi U lyutomu 1990 roci v SRSR prohodyat pershi konkurentni vibori sho dozvolilo demokratichnim silam otrimati predstavnictvo v parlamentah Postupovo v 1990 1991 rokah praktichno vsi respubliki prijnyali deklaraciyi pro suverenitet a zgodom i pro nezalezhnist Takozh nezalezhnist ogolosili okremi avtonomni respubliki Rosiyi ta deyaki regioni inshih respublik SRSR zokrema progolosili nezalezhnist Chechnya ta Tatarstan Odnochasno komunistichna partiya na choli z Gorbachovim vtrachaye vpliv u Rosijskij RFSR Gorbachov ta okremi komunistichni partijni diyachi zdijsnili nizku neuspishnih sprob povernennya kontrolyu nad respublikami zokrema zi sproboyu zastosuvannya vijskovih 8 grudnya 1991 roku golovi respublik pershozasnovnikiv SRSR Rosiyi Ukrayini ta Bilorusi Boris Yelcin Leonid Kravchuk i Stanislav Shushkevich u derzhrezidenciyi Viskuli v Bilovezkij pushi pidpisali ugodi zgidno z yakimi Radyanskij Soyuz pripiniv isnuvannya yak sub yekt mizhnarodnogo prava Vodnochas ci derzhavi pidpisali ugodu pro stvorennya mizhderzhavnogo ob yednannya Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav abo SND do yakoyi uvijshli she 9 kolishnih respublik SRSR krim troh pribaltijskih yaka mala stati bazisom dlya civilizovanogo rozluchennya novostvorenih krayin ta zapobigannya mizhnacionalnih konfliktiv Ishe deyakij chas pislya pidpisannya cih ugod prodovzhuvali isnuvati deyaki centralni organi vladi SRSR tak sho fakt zniknennya ciyeyi derzhavi zalishavsya ne viznanim yuridichno 25 grudnya 1991 roku podav u vidstavku Prezident SRSR Mihajlo Gorbachov U toj zhe den z budivel administrativnih budinkiv bulo znyato prapori SRSR a yedinim organom yakij isnuvav i vvazhav sebe organom vladi SRSR zalishilasya Rada Respublik Verhovnoyi Radi SRSR tobto odna z palat parlamentu Uranci 26 grudnya 1991 roku cya palata zibralasya na svoye ostannye zasidannya na yakomu bulo uhvaleno rishennya v yakomu bulo konstatovano fakt pripinennya isnuvannya Radyanskogo Soyuzu Rosijska Federaciya ranisha RRFSR uzyala na sebe prava ta obov yazki Radyanskogo Soyuzu ta bula viznana de fakto derzhavoyu pravonastupniceyu U toj samij chas Ukrayina za zakonom progolosila sho ye derzhavoyu pravonastupniceyu yak Ukrayinskoyi RSR tak i Radyanskogo Soyuzu Ukrayina vidmovilasya viznati viklyuchni rosijski pretenziyi na pravonastupnictvo SRSR ta pretenduvala na takij status i dlya Ukrayini sho bulo zakripleno v stattyah 7 i 8 yiyi zakonu 1991 roku Pro pravonastupnictvo Ukrayini Z momentu zdobuttya nezalezhnosti v 1991 roci Ukrayina prodovzhuvala pred yavlyati pozovi proti Rosiyi v inozemnih sudah pragnuchi povernuti svoyu chastku inozemnoyi vlasnosti yaka nalezhala SRSR U nini prisutnih krayinah kolishnih respublikah SRSR sho sformuvalis pislya rozpadu SRSR ye pevni grupi naselennya osoblivo sered rosijskih nacionalnih menshin sho spodivayutsya na vidnovlennya SRSR i provadyat u comu napryamku propagandu namagayuchis obgruntuvati jogo nevidvorotnist SRSR u geopoliticiPoglyad zovni na SRSR na pochatku stvorennya Do krayin yaki postupovo mogli stati providnimi u sviti Shpengler vidnosiv SShA i Yaponiyu zaznachayuchi pri comu yih neminuche zitknennya za panuvannya v Tihomu okeani Horoshi perspektivi vvazhav vin maye i Rosiya ale tilki pislya zvilnennya vid bilshovickogo rezhimu Bilshovickij uryad ne maye nichogo spilnogo z derzhavoyu v nashomu rozuminni yakim bula petrovska Rosiya Podibno Zolotij Ordi u mongolsku poru vono skladayetsya z panivnoyi ordi komunistichnoyi partiyi z vatazhkami j usemogutnim hanom a takozh iz nezlichennoyi pokirnoyi ta bezzahisnoyi masi Tut malo sho vcililo vid spravzhnogo marksizmu krim gasel i programi Naspravdi nayavnij chisto tatarskij absolyutizm sho pidburyuye ves svit i grabuye jogo ne znayuchi niyakih kordoniv hitrij zhorstokij sho vikoristovuye vbivstvo yak povsyakdennij zasib vladi Svitovi derzhavi vid neprijnyattya i poborennya do spivpraci 30 ti kinec 40 h Samostijnij sub yekt geopolitikiAdministrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil SRSR ta Oblast SRSR Stanom na 1987 rik SRSR podilyavsya na 15 respublik u skladi yakih perebuvali 20 avtonomnih respublik 8 avtonomnih oblastej 10 avtonomnih okrugiv 6 krayiv 123 oblasti 3255 rajoniv 1956 1991Prapor Respublika Stolicya1 Azerbajdzhanska RSR Baku2 Virmenska RSR Yerevan3 Biloruska RSR Minsk4 Gruzinska RSR Tbilisi5 Kazahska RSR Alma Ata6 Kirgizka RSR Frunze7 Latvijska RSR Riga8 Litovska RSR Vilnyus9 Moldavska RSR Kishiniv10 Rosijska RFSR Moskva11 Tadzhicka RSR Dushanbe12 Turkmenska RSR Ashgabad13 Uzbecka RSR Tashkent14 Ukrayinska RSR Kiyiv15 Estonska RSR TallinnNaselennyaDokladnishe ta Radyanskij narod Chiselnist naselennya u tis osib respublik u skladi SRSR Dinamika naselennya SRSR za nacionalnim skladom prirodnij pririst i naselennya novih teritorijRadyanska respublika 1959 1970 1979 1989 1990 1991SRSR u cilomu 208 827 241 720 262 436 286 731 288 624 290 077Rosijska RFSR 117 534 130 079 137 551 147 400 148 041 148 543Ukrayinska RSR 41 869 47 126 49 755 51 707 51 839 51 944Biloruska RSR 8 055 9 002 9 560 10 200 10 259 10 260Uzbecka RSR 8 106 11 799 15 391 19 905 20 322 20 708Kazahska RSR 9 310 13 009 14 684 16 536 16 691 16 793Gruzinska RSR 4 044 4 686 5 015 5 443 5 456 5 464Azerbajdzhanska RSR 3 698 5 117 6 028 7 038 7 131 7 137Litovska RSR 2 711 3 128 3 398 3 690 3 723 3 728Moldavska RSR 2 884 3 569 3 947 4 338 4 362 4 367Latvijska RSR 2 093 2 364 2 521 2 680 2 687 2 681Kirgizka RSR 2 066 2 934 3 529 4 290 4 367 4 422Tadzhicka RSR 1 980 2 900 3 801 5 109 5 248 5 358Virmenska RSR 1 763 2 492 3 031 3 288 3 293 3 376Turkmenska RSR 1 516 2 159 2 759 3 534 3 622 3 714Estonska RSR 1 197 1 356 1 466 1 573 1 583 1 582 Prirodnij ruh 1990 Prirodnij ruh 1990 Narodzhuvanist 18 na 1000 Smertnist 10 na 1000 Prirodnij pririst 8 na 1000 Dityacha smertnist 24 na 1000 zhivonarodzhenih 1990 Trivalist zhittya pri narodzhenni 1990 choloviki 65 r zhinki 74 r Sumarnij koeficiyent narodzhuvanosti 1990 2 4 ditini 1990 Nacionalnosti 1941 Gustota 1982 Kilkist i chastka ukrayinciv u naselenni regioniv RRFSR perepis 1926 Politichna sistema ta ideologiyaVelikij Kremlivskij palac de z 1934 r prohodili sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR Moskva 1982 Stattya 2 ga Konstituciyi SRSR 1977 roku progoloshuvala Vsya vlada v SRSR nalezhit narodovi Narod zdijsnyuye derzhavnu vladu cherez Radi narodnih deputativ yaki stanovlyat politichnu osnovu SRSR Vsi inshi derzhavni organi pidkontrolni i pidzvitni Radam narodnih deputativ Na viborah visuvalisya kandidati vid trudovih kolektiviv profspilok molodizhnih organizacij VLKSM samodiyalnih tvorchih organizacij a takozh vid partiyi KPRS Do progoloshennya socializmu v SRSR Konstituciyeyu SRSR 1936 roku v SRSR oficijno progoloshuvalasya diktatura proletariatu i selyanstva Stattya 3 tya Konstituciyi 1936 roku bula takoyu Vsya vlada v SRSR nalezhit trudyashim mista i sela v osobi Rad deputativ trudyashih Radyanska politichna sistema vidkinula princip podilu vladi j nezalezhnosti vladi postavivshi zakonodavchu vladu nad vikonavchoyu i sudovoyu Radyanska zakonnist harakterizuvalasya nevidpovidnistyu derzhavnih aktiv vimogam chinnogo zakonodavstva Dzherelom prava formalno buli tilki postanovi zakonodavcya tobto Verhovnoyi radi SRSR hocha realna praktika znachno rozhodilasya z konstitucijnimi polozhennyami Povsyakdenna zakonotvorcha diyalnist na praktici zdijsnyuvalasya Prezidiyeyu Verhovnoyi radi SRSR sho skladavsya z Golovi 15 zastupnikiv Golovi sekretarya ta 20 ti inshih chleniv Verhovna rada SRSR obiralasya na 4 roki Vona obirala Prezidiyu Verhovnoyi radi SRSR formuvala Radu ministriv SRSR obirala suddiv Verhovnogo sudu SRSR i priznachala Generalnogo prokurora SRSR Kolektivnim glavoyu derzhavi v 1923 1937 rr buv Vsesoyuznij z yizd Rad u promizhkah mizh z yizdami jogo Prezidiya U 1937 1989 rr kolektivnim glavoyu derzhavi vvazhalasya Verhovna rada SRSR v promizhkah mizh sesiyami Prezidiya Verhovnoyi radi SRSR V 1989 1990 rr odnoosibnim glavoyu derzhavi buv Golova Verhovnoyi radi SRSR v 1990 1991 rr Prezident SRSR Faktichna vlada v SRSR nalezhala kerivnictvu KPRS VKP b yaka funkcionuvala vidpovidno do svogo vnutrishnogo statutu Konstituciya 1977 roku na vidminu vid poperednih vpershe vidbivala faktichnu rol KPRS v upravlinni derzhavoyu Kerivnoyu i napryamnoyu siloyu radyanskogo suspilstva yadrom jogo politichnoyi sistemi derzhavnih i gromadskih organizacij ye Komunistichna partiya Radyanskogo Soyuzu Centralna radyanska elita skladalasya z nomenklaturi yaka viznachala vnutrishnyu i zovnishnyu politiku Krayini Rad Vona ne tilki zoseredzhuvalasya v serci Rosiyi a j sama bula perevazhno rosijskoyu tobto yiyi stanovili rosiyani abo rusifikovani inorodci Periferijni radyanski eliti tezh buli predstavnikami nomenklaturi ale voni realizovuvali viklyuchno politiku centru Na kinec periodu isnuvannya SRSR aparat upravlinnya nalichuvav 18 000 000 osib V SRSR zakonodavcho niyaka ideologiya ne progoloshuvalasya derzhavnoyu abo panivnoyu ale z oglyadu na politichnu monopoliyu Komunistichnoyi partiyi takoyu ideologiyeyu de fakto bula ideologiya KPRS marksizm leninizm yaku v piznomu SRSR imenuvali socialistichnoyu marksistsko leninskoyu ideologiyeyu Politichna sistema SRSR rozglyadalasya yak socialistichna derzhava tobto yak politichna chastina nadbudovi nad ekonomichnim bazisom socializmu novij tip derzhavi sho prihodit na zminu burzhuaznij derzhavi v rezultati socialistichnoyi revolyuciyi Odnak na dumku deyakih zahidnih doslidnikiv radyanskogo suspilstva v piznomu SRSR marksizm u realnosti transformuvavsya v nacionalistichnu i etatichnu ideologiyu todi yak klasichnij marksizm progoloshuvav vidmirannya derzhavi pri komunizmi Yedinimi institutami yaki legalno zalishalisya ale chasto piddavalisya goninnyam organizovanimi nosiyami vorozhoyi marksizmu leninizmu ideologiyi buli zareyestrovani religijni ob yednannya religijni gromadi ta grupi EkonomikaDokladnishe Ekonomika SRSR Industriya SRSR vid pochatku mala dvi osnovni problemi Persha ce nepomirno visoka chastka vijskovogo virobnictva v zagalnomu obsyazi virobnictva Druga ce budivnictvo zaradi budivnictva virobnictvo zaradi nogo samogo tobto naspravdi zaradi pevnih partijnih pracivnikiv abo grup pracivnikiv yaki robili kar yeru otrimuvali vladu i groshi dlya riznih iniciativ v oblasti stvorennya novih zavodiv i fabrik a takozh globalnih proyektiv na kshtalt povorotu pivnichnih richok Ostannye robilo radyansku ekonomiku dedali bilsh bezgluzdoyu takoyu sho pracyuye ne dlya lyudej chi rinku tovariv a znachnoyu miroyu tilki na sebe ta j to vkraj pogano cherez centralizovanu planovu abo komandno administrativnu sistemu upravlinnya Zaluchayuchi velichezni masi robitnikiv cya konstrukciya v razi rozvalu pririkala yih na bezrobittya takih grandioznih masshtabiv yakih ne znala zhodna krayina svitu Kreditna reforma sichen 1930 r i reorganizaciya 1932 r upravlinnya promislovistyu likvidaciya VRNG j sistemi radnargospiv i stvorennya zagalnosoyuznih promislovih narkomativ spryamovani na yaknajsuvorishu centralizaciyu upravlinnya ekonomikoyu zavershili perehid vid perevazhno ekonomichnih metodiv upravlinnya narodnim gospodarstvom harakternih dlya NEPu do perevazhno administrativno komandnih sho bazuvalisya ne na materialnij zacikavlenosti a na administrativnomu nakazi tobto na primusi Na vidnosno nevelikij sektor poslug SRSR pripadalo trohi mensh yak 60 VVP krayini v 1990 r a v promislovomu i silskogospodarskomu sektorah 21 9 i 20 vidpovidno v 1991 r Silske gospodarstvo bulo perevazhnim zanyattyam uv SRSR do masovoyi industrializaciyi za Josipa Stalina Sektor poslug mav nizku vazhlivist prichomu bilshist robochoyi sili bulo zajnyato v promislovomu sektori Robocha sila stanovila 152 3 mln chol Do pereliku velikih promislovih tovariv SRSR mozhna vidnesti naftu stal avtomobili aerokosmichnu telekomunikacijnu himichnu elektronnu harchovu lisovu oboronnu promislovosti V SRSR VVP na dushu naselennya za PKS u 1991 roci skladav 9130 dol SShA ce stanom na toj rik buv 33 pokaznik u sviti Voyennij komunizm Nova ekonomichna politika NEP Kolgosp Radyanskij karbovanec GOST derzhstandart SRSR Planova ekonomika Socialistichne zmagannya P yatirichki v SRSR Shturmivshina Budivnictvo BAMu Ekonomika SRSR periodu zastoyuZbrojni SiliChervona armiya 1918 1946 Radyanska armiya Vijni ta zbrojni konflikti Radyansko finska vijna 1939 1940 Radyansko polska vijna 1939 Radyansko rumunska vijna 1940 Radyansko nimecka vijna 1941 1945 Radyansko yaponska vijna 1945 Holodna vijna 1946 1991 Korejska vijna 1950 1953 V yetnamska vijna 1959 1975 Radyansko afganska vijna 1979 1989 OsvitaMoskovskij universitet MDU Kiyivskij universitet Kiyivskij politehnichnij institut Vidavnictvo Radyanska shkola Tovaristvo Znannya Ukrayini Universiteti marksizmu leninizmu Kilkist uchniv i studentiv riznih zakladiv osviti u deyakih z najbilshih mist SRSR Kilkist uchniv tis Misto Rik Naselennya tis Zag osvitni shkoli Ser spec shkoli Prof teh uchilisha Vishi uchb zakladi Vsogo ChastkaMoskva 1980 8099 736 4 215 9 66 1 632 0 1650 4 20 4 Leningrad 1980 4638 398 8 114 4 65 6 280 6 859 4 18 5 Kiyiv 1979 2144 270 6 60 9 26 2 146 5 504 2 23 5 Tashkent 1983 1944 276 8 54 0 28 6 150 0 509 4 26 2 Harkiv 1984 1535 180 0 56 6 28 5 128 0 393 1 25 6 Minsk 1980 1295 160 9 34 9 20 7 95 5 312 0 24 1 Tbilisi 1983 1125 180 0 21 4 19 2 66 0 286 6 25 5 Dnipropetrovsk 1979 1066 139 0 39 6 14 0 56 0 248 6 23 3 Odesa 1980 1057 115 0 36 0 13 9 86 0 250 9 23 7 Doneck 1979 1021 113 0 28 7 16 5 46 1 204 3 20 0 Riga 1982 858 105 26 6 13 6 35 1 180 3 21 0 Zaporizhzhya 1979 781 92 5 16 7 15 8 16 7 141 7 18 1 Lviv 1980 676 93 2 31 5 17 9 62 2 204 8 30 3 Frunze 1984 590 73 6 22 0 12 9 46 5 155 26 3 Kishiniv 1979 503 53 5 23 1 7 2 36 8 120 6 24 0 Vilnyus 1977 458 68 1 19 2 29 4 116 7 25 5 Tallinn 1983 454 59 0 12 9 3 0 13 7 88 6 19 5 Mikolayiv 1980 449 64 0 7 0 9 0 13 0 93 0 20 7Lugansk 1977 445 52 5 14 4 9 5 28 104 4 23 5 NaukaAkademiya nauk SRSR Radyanska kosmichna programa Stvorennya litaka An 124 Stvorennya litaka An 225KulturaKinematograf SRSR Mizhnarodnij konkurs imeni Petra ChajkovskogoSportLitni Olimpijski igri 1980 Zbirna SRSR z futbolu Chempionat SRSR z futbolu Zbirna SRSR z hokeyu iz shajboyu Chempionat SRSR z hokeyu iz shajboyu Spartakiadi v SRSRRadyanskij Soyuz u sestrinskih VikiproyektahPortal SRSR Citati u Vikicitatah Radyanskij Soyuz u Vikimandrah Radyanskij Soyuz u Vikishovishi Div takozhHomo Sovieticus Vtikachi z SRSR Demokratichnij centralizm Znaki poshtovoyi oplati SRSR 1923 Internacionalizm Kolektivizm Kolonialni imperiyi Kolonialna politika Komintern KDB KPRS Komunizm Muzej radyanskoyi okupaciyi NKVS Radyanska imperiya Rusifikaciya SovokNotatkiPiznishe perejmenovanu na Rosijsku Socialistichnu Federativnu Radyansku Respubliku 1918 ta Rosijsku Radyansku Federativnu Socialistichnu Respubliku 1936 PrimitkiDe facto ofic do 1990 Hough Jerry F The Dark Forces the Totalitarian Model and Soviet History The Russian Review vol 46 no 4 1987 pp 397 403 Bergman Jay Was the Soviet Union Totalitarian The View of Soviet Dissidents and the Reformers of the Gorbachev Era Studies in East European Thought vol 50 no 4 1998 pp 247 281 https scholarship law cornell edu cgi viewcontent cgi referer https www google com amp httpsredir 1 amp article 1244 amp context cilj Zakon SRSR vid 14 bereznya 1990 r N 1360 I Pro stvorennya aparatu Prezidenta SRSR ta vnesennya zmin ta dopovnen do Konstituciyi Osnovnogo zakonu SRSR Garant ru originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2010 Kerivna i spryamovuyucha rol KPRS bula zakriplena u Konstituciyi SRSR 1977 roku Orest Subtelnij Ukrayina Istoriya Kiyiv Libid 1993 720 s 20 sm 2010 05 05 u Wayback Machine ISBN 5 325 00451 4 Holdsworth Nick Stalin planned to send a million troops to stop Hitler if Britain and France agreed pact The Wall Street Journal anglijskoyu Procitovano 12 zhovtnya 2020 GDP Million 1990 anglijskoyu CIA Factbook 1991 originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 30 lyutogo 2015 Scott and Scott 1979 st 305 October 30 1961 The Tsar Bomba CTBTO Preparatory Commission anglijskoyu originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 29 serpnya 2018 Konstituciya Ukrayinskoyi sociyalistichnoyi radyanskoyi respubliki Dogovir pro utvorennya SRSR movoyu originalu V Ukrayini sogodni zgaduyut zhertv chervonogo teroru yakij rozpochali bilshoviki 100 rokiv tomu Tulchinska RVA Procitovano 4 zhovtnya 2022 Chervonij teror zakonne znishennya miljoniv lyudej Ukrayinskij interes Procitovano 5 zhovtnya 2022 Kratkij enciklopedicheskij slovar M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2002 1136 s ros Obrazovanie SSSR Sbornik dokumentov 1917 1924 M L Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1949 472 s ros Yefimenko Gennadij 30 grudnya 1922 roku Poperednya ugoda pro stvorennya SRSR Cej den v istoriyi Grabovskij S U poloni stalinskih mifiv koli naspravdi i navisho buv utvorenij Radyanskij Soyuz Yefimenko Gennadij 6 lipnya yak chervonij den kalendarya Prichini poyavi stalinskogo mifu pro datu stvorennya SRSR ta potreba jogo dekonstrukciyi Problemi istoriyi Ukrayini fakti sudzhennya poshuki Mizhvid zb nauk pr 2007 Vip 16 1 S 134 153 Bibliogr 70 nazv ukr Vtoraya godovshina SSSR Kievskij proletarij 1925 14 5 iyulya S 1 Obrazovanie SSSR Sb dok pod red E B Genkinoj M 1949 S 394 ros Sbornik uzakonenij RSFSR 1923 95 St 950 ros Golodomor v Ukrayini 1921 1923 Ulyanich Volodimir Teror golodom i povstanska borotba proti genocidu ukrayinciv u 1921 1933 rokah Kiyiv MAUP 2004 84 s Roman Shporlyuk Padinnya caristskoyi imperiyi ta SRSR rosijske pitannya i nadmirne rozshirennya imperiyi DUH I LITERA l 2 1997 S 100 136 Igor Bunich Zoloto Partii ISBN 5 85976 208 9 Termin derzhava pravonastupnicya Radyanskogo Soyuzu dlya Rosijskoyi Federaciyi buv zakladenij punktom 3 statti 1 ta punktom 7 statti 37 Federalnogo zakonu Pro mizhnarodni dogovori Rosijskoyi Federaciyi vid 15 lipnya 1995 r 101 FZ prijnyata Derzhavnoyu Dumoyu 16 chervnya 1995 r Div Federalnyj zakon ot 15 iyulya 1995 g N 101 FZ O mezhdunarodnyh dogovorah Rossijskoj Federacii ros 25 lipnya 2016 u Wayback Machine Delo Mihaila Supruna istoriya politicheskih repressij kak vtorzhenie v chastnuyu zhizn http echo msk ru programs kulshok 822592 echo element text ros 4 serpnya 2016 u Wayback Machine 13 sichnya 1992 r Rosijske MZS napravilo kerivnikam diplomatichnih predstavnictv u Moskvi zapisku v yakij zaznachalosya sho Rosijska Federaciya prodovzhuye zdijsnyuvati prava ta vikonuvati zobov yazannya za vsima ugodami ukladenimi Radyanskim Soyuzom Na pidstavi zaznachenih not mizhnarodne spivtovaristvo neyavno viznalo v Rosijskij Federaciyi status derzhavi pravonastupnici Radyanskogo Soyuzu Div Mezhdunarodnye dogovory v pravovoj sisteme Rossijskoj Federacii ros 14 lipnya 2016 u Wayback Machine ZAKON UKRAYiNI Pro pravonastupnictvo Ukrayini Citata za A I Patrushev Miry i mify Osvalda Shpenglera 1880 1936 18 travnya 2007 u Wayback Machine Stattya 120 Konstituciyi SRSR v redakciyi Zakonu SRSR vid 1 grudnya 1988 9853 XI Pro zmini i dopovnennya Konstituciyi Osnovnogo Zakonu SRSR Filosofskij slovnik pid red I T Frolova M Vidavnictvo politichnoyi literaturi 1987 stor 158 Filosofskij slovnik pid red I T Frolova M Vidavnictvo politichnoyi literaturi 1987 stor 444 William van den Bercken Ideology and Atheism in the Soviet Union Religion in Communist Lands Vol 13 3 1985 stor 269 281 William van den Bercken Holy Russia and the Soviet Fatherland Religion in Communist Lands Vol 15 3 1987 stor 276 277 In spite of the political compromise between church and state there is no question in the Soviet Union of a rapprochement between Christianity and Marxism and the so called idealogical struggle of the party against non communist world views is also aimed at Christianity and every other religion lt gt In spite of all the political restraints constitutional limitations legal curtailments and administrative control by the state the Russian Orthodox Church together with other churches remains the only institution in Soviet society which has not been absorbed by state ideology protoierej Lev Lebedev Velikorossiya Zhiznennyj Put Glava 38 Vyrashivanie novogo naroda Sovki 1991 CIA WORLD FACTBOOK Ukrayinska radyanska enciklopediyaLiteraturaBoffa Dzh Istoriya Sovetskogo Soyuza V 2 tt Per s it Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya 1990 ISBN 5 7133 0362 4 ros Tom 1 Ot revolyucii do vtoroj mirovoj vojny Lenin i Stalin 1917 1941 628 s Tom 2 Ot Otechestvennoj vojny do polozheniya vtoroj mirovoj derzhavy Stalin i Hrushev 1941 1964 631 s Boffa Dzh Ot SSSR k Rossii Istoriya neokonchennogo krizisa 1964 1994 Per s it Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya 1996 320 s ros Vert N Istoriya sovetskogo gosudarstva 1900 1991 Per s fr Moskva Progress Progress Akademiya 1992 480 s ISBN 5 01 003643 9 ros Karr E H Russkaya revolyuciya ot Lenina do Stalina 1917 1929 Per s angl Moskva Inter Verso 1990 208 s ISBN 5 85217 005 4 ros Karr E H Istoriya Sovetskoj Rossii Kn 1 Tom 1 i 2 Bolshevistskaya revolyuciya 1917 1923 Per s angl Moskva Progress 1990 768 s ISBN 5 01 002968 5 ros Kozlov V A Neizvestnyj SSSR Protivostoyanie naroda i vlasti 1953 1985 M OLMA PRESS 2006 448 s ISBN 5 224 05357 9 ros Shubin A 10 mifov Sovetskoj strany Moskva Yauza Eksmo 2006 ISBN 5 699 17714 0 ros Shubin A Zolotaya osen ili Period zastoya SSSR v 1975 1985 gg Moskva Veche 2008 ISBN 978 5 9533 2297 3 ros Shubin A Start Strany Sovetov Revolyuciya Oktyabr 1917 mart 1918 Sankt Peterburg Piter 2017 ISBN 978 5 496 02966 7 ros Shutkova E Yu Sovetskie politicheskie repressii v otnoshenii nesovershennoletnih 1917 1953 gg Diss kand ist nauk Izhevsk Udmurtskij gosudarstvennyj unyversitet 2003 289 s ros Deportacii narodov SSSR 1930 e 1950 e gody Ch 1 Dokumentalnye istochniki Centralnogo Gosudarstvennogo Arhiva Oktyabrskoj revolyucii vysshih organov gosudarstvennoj vlasti i organov gosudarstvennogo upravleniya CGAOR SSSR Sost O L Milova M In t etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya RAN 1992 Narody i kultura Materialy k serii Otv red Yu B Simchenko Vyp 12 353 s kart ros Grazhdanskaya vojna v SSSR V dvuh tomah T 2 Reshayushie pobedy Krasnoj Armii Krah imperialisticheskoj intervencii mart 1919 g oktyabr 1922 g M Voenizdat 1986 447 s il ros Obrazovanie SSSR Sbornik dokumentov 1917 1924 M L Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1949 472 s ros Sheila Fitzpatrick and Alexander Rabinowitch eds Russia in the Era of NEP Explorations in Soviet Society and Culture Indiana University Press 1991 ISBN 978 0 253 20657 2 angl Sheila Fitzpatrick Everyday Stalinism Ordinary Life in Extraordinary Times Soviet Russia in the 1930s Oxford University Press 1999 ISBN 0 19 505001 0 angl Marcel van der Lindedn Western Marxism and the Soviet Union A Survey of Critical Theories and Debates since 1917 Chicago Haymarket 2009 ISBN 978 1 931859 69 1 angl Alec Nove An Economic History of the USSR 1917 1991 London New York Penguin Books 1992 angl PosilannyaSoyuz Sovyetskih Sociyalistichnih Respublik SSSR Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1816 1817 1000 ekz Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 2 Vid Zhovtnevoyi revolyuciyi do stalinskih chasiv 1917 1929 2007 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 3 Vid stalinskogo velikogo stribka do Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1929 1941 2007 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 4 Vid Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni do upodibnennya struktur Shidnoyi Evropi 1941 1956 2007 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 5 Vid HH z yizdu KPRS do pridushennya Prazkoyi vesni 1956 1968 2007 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 6 Vid pridushennya Prazkoyi vesni do perebudovi 1968 1985 2007 Marsel van der Linden Zahidnij marksizm i Radyanskij Soyuz Oglyad kritiki ta diskusij pislya 1917 roku Glava 7 Rozpad i jogo naslidkiv z 1985 roku do sogodni 2007 Gillel G Tiktin Do politichnoyi ekonomiyi SRSR 1973 Lev Trockij Robitnicha derzhava termidor i bonapartizm istorichno teoretichna perevirka 1935 Panas Fedenko Rec na kn Milovana Dzhilasa Rozmovi z Stalinom 1962 Andre Gunder Frank Sho pishlo ne tak na sociyalistichnomu Shodi 1998 Klyasovij podil v sovitskim suspilstvi 1955 Utvorennya SRSR Sho take SRSR Problema harakterizaciyi suspilstva 1977 ros za temoyu Istoriya represij v SRSR angl ros Karta SRSR Karta SRSR kordoni respubliki i teritoriya SRSR