Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етатизм статизм від фр État або англ State держава напрям політичної думки який розглядає державу як найвищий результат

Етатизм

Етатизм

Етатизм, статизм (від фр. État або англ. State — держава) — напрям політичної думки, який розглядає державу як найвищий результат і мету суспільного розвитку. В деяких країнах (наприклад, у Туреччині) цей термін позначав офіційну державну політику. У політичній науці етатизм — це переконання, що держава повинна контролювати як економічну, так і соціальну політику, або кожну з них до певної міри. Етатизм позиціонується як противага анархізму. Етатизм може набувати різних форм — від монархізму до тоталітаризму. Етатизм — соціологічна теорія, що обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економічне та політичне життя суспільства, яка розглядає його як вищий результат і мету товариств, розвитку.

Етатизація (від фр. l’etat — держава) — посилення втручання держави в економічне та політичне життя.

В юриспруденції етатизм ставить існування права в нерозривний зв'язок з існуванням держави і не визнає іншого права, крім як санкціонованого державою. В економіці «етатистськими» називають концепції та моделі, побудовані на жорсткому державному регулюванні економіки — тобто дирижизм (що може бути, а може і не бути тісно пов'язано з політичним авторитаризмом). Етатизм розглядає державу як вищий інститут, який стоїть над усіма іншими інститутами.

Генеза поняття етатизм

Ідеї етатизму були властиві соціальним концепціям ще в давнину, однак придбали артикульований характер з формуванням самого поняття держави як безособового соціального інституту, що має статус суб'єкта певних соціальних відносин і дій, що, в свою чергу, стало можливим з закінченням епохи абсолютних монархій. Формування абстракції держави мало велике теоретичне і політичне значення. В.Орландо представляв державу у вигляді юридичної особи, і це відкриття, мало для правознавства значення не менше, ніж декартове «cogito ergo sum» (Мислю, а отже й існую.) для філософії. Етатизм колишніх епох не міг виділити державу як таку, відмежувати її від государя. Так, ще Н. П. Огарев вважав немислимою ідею державної власності на землю і абстрактного поняття держави-власника, яка володіє землею на правах приватної людини, і вважав можливим говорити або про государєву, або про приватну власність: до поняття держави-власника, по його словами, не додумалися ні практична Англія, ні Французька революція і французький соціалізм, ні прусська філософія, хоча вони й "додали відверненому поняттю держави всілякі абстрактні властивості, або сили; держава могла бути вищим розумом, вищим правосуддям, вищою ідеєю, якій кожен був зобов'язаний жертвувати життям … ".

Розбираючи погляди «економістів», А. де Токвіль дійшов висновку:

«Велетенська соціальна влада, яка малюється в уяві економістів, не тільки ширше всіх тих, які були у них перед очима, вона, крім того, відрізняється від них своїм походженням і характером. Вона не благословення безпосередньо від Бога і не пов'язана з наслідуванням, вона безособова і ім'я їй вже не король, а Держава; вона не становить спадкового надбання будь-якої "фамілії"; вона виходить від сукупності усіх факторів, представляє всіх і має на меті підпорядкувати права окремої особи загальній волі. З цією особливою формою тиранії, званою демократичним деспотизмом і невідомої в середньовіччі, їх думка вже дуже добре освоїлася»

Етатизм неоднорідний. Втілення в тій чи іншій мірі і формі етатистських ідей пов'язують з тоталітаризмом, соціалізмом, державним патерналізмом (концепція державної опіки, установлюваної над індивідами, підприємствами і організаціями) і інтервенціонізмом (доктрина адміністративного втручання в ринкову економіку). «Утопічний етатизм» (за висловом Н. А. Бердяева) властивий концепціям євразійців. В 30-ті роки 20 ст. етатизм становив одне з основних положень ідеології кемалізма в Туреччині.

Держава, суспільство й індивіди

Деякі аналітики використовують дихотомію між державою та ринком, перегляд стану в вигляді однорідного інституту, здатного за допомогою політичної влади, щоб змусити політику на ринку, який є сумою мирного людської діяльності. Такий аналіз залежить від елітарної теорії влади, а не плюралістичної теорії влади; що влада здійснюється осіб та конкуруючих організацій в суспільстві.

Авторитаризм, з іншого боку, розглядає сильну, авторитетну владу відповідно до вимог законодавства або застосовування моралі і культурних практик. Ідеологія етатизму підтримував фашизм вважає, що суверенітет не належить народу, але в національній державі, і що всі люди і асоціації існують тільки для підвищення потужності, престиж і добробут держави. Це відкидає індивідуалізм і сім'ю та звеличує націю як органічне тіла на чолі з Верховного лідера і підживлюються єдності, сили і дисципліни. Фашизм і деякі форми корпоративізму звеличувати моральну позицію, що корпоративна група, як правило, держава, це більше, ніж сума його частин, і що люди мають моральне зобов'язання служити державі.

Головний представник Австрійської школи економіки Людвіг фон Мізес про етатизм:

Етатизм предстає одразу у двох іпостасях: соціалізму і інтервенціонізму. Вони переслідували спільну ціль - безумовне підкорення індивіда державі, суспільному апарату стримування й примусу.

Також Мізес про етатизм у книзі "Всемогутній уряд: сходження тотальної держави та тотальна війна":

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Всемогутній уряд: сходження тотальної держави та тотальна війна

До етатизму призвели не дії непідконтрольних людині вищих сил, не природа речей, а виключно дії самих людей. Збиті з пантелику діалектичними софізмами й фантастичними ілюзіями, сліпо довіряючи помилковим доктринам, засліплені заздрістю й ненаситною жадібністю, люди піддали капіталізм осміянню й завели замість нього порядок, що породжує конфлікти, які не мають мирного вирішення. ...


Етатизм — у вигляді інтервенціонізму чи соціалізму — неминуче веде до конфліктів, війн та тоталітарного гноблення великих груп населення.

Етатизм та статизм

Щодо термінів "етатизм" та "статизм" Людвіг фон Мізес:

Термін etatism (від фр. etat - держава) здається мені більш вдалим, ніж statism (від англ. state - держава - прим. перекл.). Він ясно відображує той факт, що ідеологія етатизму виникла не у англосаксонському світі й була засвоєна ним лише згодом.

Економічний етатизм

Економічний етатизм сприяє думці, що держава має велику, необхідну, і законну роль в керівництві економікою, або безпосередньо через державні підприємства та інших видів техніки уряду або побічно, через економічне планування.

Державний інтервенціонізм

Термін «етатизм» іноді використовується для позначення ринкової економіки з великою кількістю втручання уряду, регулювання або впливу над ринком або змішаної ринкової економіки. Економічний інтервенціонізм стверджує, що держава має законну або необхідну роль в рамках капіталістичної економіки, втручаючись в ринки, намагаючись сприяти економічному зростанню і підвищенню рівня зайнятості.

Державний соціалізм

Державний соціалізм в цілому належить до форм соціалізму, заснованих на державній власності на засоби виробництва і державної спрямовані розподілу ресурсів. Він часто використовується відносно радянського типу економічних систем колишніх комуністичних держав.

В деяких випадках, коли використовується по відношенню до економіки радянського типу, державний соціалізм використовується нарівні з державною капіталізмом на підставі того, що радянська модель економіки була фактично на основі процесу державного спрямовані накопичення капіталу і соціальної ієрархії.

Політично, державний соціалізм часто використовується для позначення будь-якого соціалістичного політичної ідеологій або рухів, які виступають за використання державної влади для побудови соціалізму, або до переконання, що держава повинна бути привласнив і використовується для забезпечення успіху соціалістичної революції. Це, як правило, використовується стосовно марксистсько-ленінських соціалістів, що ратують стану однопартійності.

Державний капіталізм

image
Мустафа Кемаль Ататюрк — основоположник турецького етатизму

Статика може бути використана для позначення державного капіталізму. Державний капіталізм належить до форм капіталізму, які показують високі концентрації державних комерційних підприємств( але слід зазначити що "Державний капіталізм" хоч і має частку "капіталізм" але не підходить під його традиційне визначення). В деяких випадках, державний капіталізм, належить до економічної політики, таких як керованістю, яка існувала у Франції в другій половині 20-го століття; і в сучасних економіках Китайської Народної Республіки і Сингапур, де уряд володіє контрольними пакетами акцій у публічних компаній. Деякі автори також визначають колишні економіки Східного блоку, які утворюють форму державного капіталізму.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людвіг фон Мізес

Етатизм в Туреччині

Принцип етатизму був прийнятий Кемалем Ататюрком і включений (в 1931) в програму Народно-республіканської партії і (в 1937) в Конституцію Турецької Республіки як офіційна економічна доктрина. Політика етатизму дозволила Туреччині домогтися прискореного розвитку національної економіки. Після 2-й світової війни 1939—1945 років у зв'язку з посиленням впливу крупної буржуазії уряд Туреччини відійшов від політики етатизму, доктрина етатизму була витіснена теорією «змішаної економіки». В 60-ті роки було висунуте гасло «нового етатизму».

Див. також

Примітки

  1. Levy, Jonah D (2006). The State After Statism: New State Activities in the Age of Liberalization. Cambridge, MA: Harvard University Press. p. 469. .
  2. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009
  3. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. . «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
  4. Огарьов Н. П. Избр. соціально-політичні і філософські произв., т. 1. М., 1952, с. 598
  5. Токвіль А. де. Старий порядок і революція. Пг., 1918, с. 134
  6. Timothy Mitchell (March 1991). «The Limits of the State: Beyond Statist Approaches and Their Critics». The American Political Science Review 85 (1): 75-96. JSTOR 1962879. "The state has always been difficult to define. Its boundary with society appears elusive, porous, and mobile. I argue that this elusiveness should not be overcome by sharper definitions, but explored as a clue to the state's nature. Analysis of the literature shows that neither rejecting the state in favor of such concepts as the political system, nor " bringing it back in «, has dealt with this boundary problem. The former approach founders on it, the latter avoids it by a narrow idealism that construes the state-society distinction as an external relation between subjective and objective entities. A third approach, presented here can account for both the salience of the state and its elusiveness. Reanalyzing evidence presented by recent theorists, state-society boundaries are shown to be distinctions erected internally, as an aspect of more complex power relations. Their appearance can be historically traced to technical innovations of the modern social order, whereby methods of organization and control internal to the social processes they govern create the effect of a state structure external to those processes»
  7. Мизес, Людвиг фон. Всемогущее правительство: тотальное государство и тотальная война. Челябинск: Социум, 2013. - 472 с.; ISBN: 978-5-91603-074-7
  8. Jones, R. J. Barry. «STATISM.» Routledge Encyclopedia of International Political Economy. 1st. Volume 3. New York, New York: Taylor & Francis, 2001. Print.

Література

  • С. Здіорук. Етатизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.243
  • Золотарьов, Володимир. О том, что действует автоматически [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.]. - Контракти.UA - 22.08.2019 (рос.)
  • «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • Етатизм [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .

Посилання

  • Етатизм [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 420-421. — 1000 екз.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Etatizm statizm vid fr Etat abo angl State derzhava napryam politichnoyi dumki yakij rozglyadaye derzhavu yak najvishij rezultat i metu suspilnogo rozvitku V deyakih krayinah napriklad u Turechchini cej termin poznachav oficijnu derzhavnu politiku U politichnij nauci etatizm ce perekonannya sho derzhava povinna kontrolyuvati yak ekonomichnu tak i socialnu politiku abo kozhnu z nih do pevnoyi miri Etatizm pozicionuyetsya yak protivaga anarhizmu Etatizm mozhe nabuvati riznih form vid monarhizmu do totalitarizmu Etatizm sociologichna teoriya sho obgruntovuye neobhidnist aktivnogo vtruchannya derzhavi v ekonomichne ta politichne zhittya suspilstva yaka rozglyadaye jogo yak vishij rezultat i metu tovaristv rozvitku Etatizaciya vid fr l etat derzhava posilennya vtruchannya derzhavi v ekonomichne ta politichne zhittya V yurisprudenciyi etatizm stavit isnuvannya prava v nerozrivnij zv yazok z isnuvannyam derzhavi i ne viznaye inshogo prava krim yak sankcionovanogo derzhavoyu V ekonomici etatistskimi nazivayut koncepciyi ta modeli pobudovani na zhorstkomu derzhavnomu regulyuvanni ekonomiki tobto dirizhizm sho mozhe buti a mozhe i ne buti tisno pov yazano z politichnim avtoritarizmom Etatizm rozglyadaye derzhavu yak vishij institut yakij stoyit nad usima inshimi institutami Geneza ponyattya etatizmIdeyi etatizmu buli vlastivi socialnim koncepciyam she v davninu odnak pridbali artikulovanij harakter z formuvannyam samogo ponyattya derzhavi yak bezosobovogo socialnogo institutu sho maye status sub yekta pevnih socialnih vidnosin i dij sho v svoyu chergu stalo mozhlivim z zakinchennyam epohi absolyutnih monarhij Formuvannya abstrakciyi derzhavi malo velike teoretichne i politichne znachennya V Orlando predstavlyav derzhavu u viglyadi yuridichnoyi osobi i ce vidkrittya malo dlya pravoznavstva znachennya ne menshe nizh dekartove cogito ergo sum Mislyu a otzhe j isnuyu dlya filosofiyi Etatizm kolishnih epoh ne mig vidiliti derzhavu yak taku vidmezhuvati yiyi vid gosudarya Tak she N P Ogarev vvazhav nemislimoyu ideyu derzhavnoyi vlasnosti na zemlyu i abstraktnogo ponyattya derzhavi vlasnika yaka volodiye zemleyu na pravah privatnoyi lyudini i vvazhav mozhlivim govoriti abo pro gosudaryevu abo pro privatnu vlasnist do ponyattya derzhavi vlasnika po jogo slovami ne dodumalisya ni praktichna Angliya ni Francuzka revolyuciya i francuzkij socializm ni prusska filosofiya hocha voni j dodali vidvernenomu ponyattyu derzhavi vsilyaki abstraktni vlastivosti abo sili derzhava mogla buti vishim rozumom vishim pravosuddyam vishoyu ideyeyu yakij kozhen buv zobov yazanij zhertvuvati zhittyam Rozbirayuchi poglyadi ekonomistiv A de Tokvil dijshov visnovku Veletenska socialna vlada yaka malyuyetsya v uyavi ekonomistiv ne tilki shirshe vsih tih yaki buli u nih pered ochima vona krim togo vidriznyayetsya vid nih svoyim pohodzhennyam i harakterom Vona ne blagoslovennya bezposeredno vid Boga i ne pov yazana z nasliduvannyam vona bezosobova i im ya yij vzhe ne korol a Derzhava vona ne stanovit spadkovogo nadbannya bud yakoyi familiyi vona vihodit vid sukupnosti usih faktoriv predstavlyaye vsih i maye na meti pidporyadkuvati prava okremoyi osobi zagalnij voli Z ciyeyu osoblivoyu formoyu tiraniyi zvanoyu demokratichnim despotizmom i nevidomoyi v serednovichchi yih dumka vzhe duzhe dobre osvoyilasya Etatizm neodnoridnij Vtilennya v tij chi inshij miri i formi etatistskih idej pov yazuyut z totalitarizmom socializmom derzhavnim paternalizmom koncepciya derzhavnoyi opiki ustanovlyuvanoyi nad individami pidpriyemstvami i organizaciyami i intervencionizmom doktrina administrativnogo vtruchannya v rinkovu ekonomiku Utopichnij etatizm za vislovom N A Berdyaeva vlastivij koncepciyam yevrazijciv V 30 ti roki 20 st etatizm stanoviv odne z osnovnih polozhen ideologiyi kemalizma v Turechchini Derzhava suspilstvo j individiDeyaki analitiki vikoristovuyut dihotomiyu mizh derzhavoyu ta rinkom pereglyad stanu v viglyadi odnoridnogo institutu zdatnogo za dopomogoyu politichnoyi vladi shob zmusiti politiku na rinku yakij ye sumoyu mirnogo lyudskoyi diyalnosti Takij analiz zalezhit vid elitarnoyi teoriyi vladi a ne plyuralistichnoyi teoriyi vladi sho vlada zdijsnyuyetsya osib ta konkuruyuchih organizacij v suspilstvi Avtoritarizm z inshogo boku rozglyadaye silnu avtoritetnu vladu vidpovidno do vimog zakonodavstva abo zastosovuvannya morali i kulturnih praktik Ideologiya etatizmu pidtrimuvav fashizm vvazhaye sho suverenitet ne nalezhit narodu ale v nacionalnij derzhavi i sho vsi lyudi i asociaciyi isnuyut tilki dlya pidvishennya potuzhnosti prestizh i dobrobut derzhavi Ce vidkidaye individualizm i sim yu ta zvelichuye naciyu yak organichne tila na choli z Verhovnogo lidera i pidzhivlyuyutsya yednosti sili i disciplini Fashizm i deyaki formi korporativizmu zvelichuvati moralnu poziciyu sho korporativna grupa yak pravilo derzhava ce bilshe nizh suma jogo chastin i sho lyudi mayut moralne zobov yazannya sluzhiti derzhavi Golovnij predstavnik Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Lyudvig fon Mizes pro etatizm Etatizm predstaye odrazu u dvoh ipostasyah socializmu i intervencionizmu Voni peresliduvali spilnu cil bezumovne pidkorennya individa derzhavi suspilnomu aparatu strimuvannya j primusu Takozh Mizes pro etatizm u knizi Vsemogutnij uryad shodzhennya totalnoyi derzhavi ta totalna vijna Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vsemogutnij uryad shodzhennya totalnoyi derzhavi ta totalna vijnaDo etatizmu prizveli ne diyi nepidkontrolnih lyudini vishih sil ne priroda rechej a viklyuchno diyi samih lyudej Zbiti z panteliku dialektichnimi sofizmami j fantastichnimi ilyuziyami slipo doviryayuchi pomilkovim doktrinam zaslipleni zazdristyu j nenasitnoyu zhadibnistyu lyudi piddali kapitalizm osmiyannyu j zaveli zamist nogo poryadok sho porodzhuye konflikti yaki ne mayut mirnogo virishennya Etatizm u viglyadi intervencionizmu chi socializmu neminuche vede do konfliktiv vijn ta totalitarnogo gnoblennya velikih grup naselennya Etatizm ta statizm Shodo terminiv etatizm ta statizm Lyudvig fon Mizes Termin etatism vid fr etat derzhava zdayetsya meni bilsh vdalim nizh statism vid angl state derzhava prim perekl Vin yasno vidobrazhuye toj fakt sho ideologiya etatizmu vinikla ne u anglosaksonskomu sviti j bula zasvoyena nim lishe zgodom Ekonomichnij etatizmEkonomichnij etatizm spriyaye dumci sho derzhava maye veliku neobhidnu i zakonnu rol v kerivnictvi ekonomikoyu abo bezposeredno cherez derzhavni pidpriyemstva ta inshih vidiv tehniki uryadu abo pobichno cherez ekonomichne planuvannya Derzhavnij intervencionizm Termin etatizm inodi vikoristovuyetsya dlya poznachennya rinkovoyi ekonomiki z velikoyu kilkistyu vtruchannya uryadu regulyuvannya abo vplivu nad rinkom abo zmishanoyi rinkovoyi ekonomiki Ekonomichnij intervencionizm stverdzhuye sho derzhava maye zakonnu abo neobhidnu rol v ramkah kapitalistichnoyi ekonomiki vtruchayuchis v rinki namagayuchis spriyati ekonomichnomu zrostannyu i pidvishennyu rivnya zajnyatosti Derzhavnij socializm Derzhavnij socializm v cilomu nalezhit do form socializmu zasnovanih na derzhavnij vlasnosti na zasobi virobnictva i derzhavnoyi spryamovani rozpodilu resursiv Vin chasto vikoristovuyetsya vidnosno radyanskogo tipu ekonomichnih sistem kolishnih komunistichnih derzhav V deyakih vipadkah koli vikoristovuyetsya po vidnoshennyu do ekonomiki radyanskogo tipu derzhavnij socializm vikoristovuyetsya narivni z derzhavnoyu kapitalizmom na pidstavi togo sho radyanska model ekonomiki bula faktichno na osnovi procesu derzhavnogo spryamovani nakopichennya kapitalu i socialnoyi iyerarhiyi Politichno derzhavnij socializm chasto vikoristovuyetsya dlya poznachennya bud yakogo socialistichnogo politichnoyi ideologij abo ruhiv yaki vistupayut za vikoristannya derzhavnoyi vladi dlya pobudovi socializmu abo do perekonannya sho derzhava povinna buti privlasniv i vikoristovuyetsya dlya zabezpechennya uspihu socialistichnoyi revolyuciyi Ce yak pravilo vikoristovuyetsya stosovno marksistsko leninskih socialistiv sho ratuyut stanu odnopartijnosti Derzhavnij kapitalizm Mustafa Kemal Atatyurk osnovopolozhnik tureckogo etatizmu Statika mozhe buti vikoristana dlya poznachennya derzhavnogo kapitalizmu Derzhavnij kapitalizm nalezhit do form kapitalizmu yaki pokazuyut visoki koncentraciyi derzhavnih komercijnih pidpriyemstv ale slid zaznachiti sho Derzhavnij kapitalizm hoch i maye chastku kapitalizm ale ne pidhodit pid jogo tradicijne viznachennya V deyakih vipadkah derzhavnij kapitalizm nalezhit do ekonomichnoyi politiki takih yak kerovanistyu yaka isnuvala u Franciyi v drugij polovini 20 go stolittya i v suchasnih ekonomikah Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki i Singapur de uryad volodiye kontrolnimi paketami akcij u publichnih kompanij Deyaki avtori takozh viznachayut kolishni ekonomiki Shidnogo bloku yaki utvoryuyut formu derzhavnogo kapitalizmu Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudvig fon MizesEtatizm v TurechchiniPrincip etatizmu buv prijnyatij Kemalem Atatyurkom i vklyuchenij v 1931 v programu Narodno respublikanskoyi partiyi i v 1937 v Konstituciyu Tureckoyi Respubliki yak oficijna ekonomichna doktrina Politika etatizmu dozvolila Turechchini domogtisya priskorenogo rozvitku nacionalnoyi ekonomiki Pislya 2 j svitovoyi vijni 1939 1945 rokiv u zv yazku z posilennyam vplivu krupnoyi burzhuaziyi uryad Turechchini vidijshov vid politiki etatizmu doktrina etatizmu bula vitisnena teoriyeyu zmishanoyi ekonomiki V 60 ti roki bulo visunute gaslo novogo etatizmu Div takozhLaissez faire Derzhava kniga Franca Oppengejmera Ekonomichna svoboda Katalaktika Nevidima ruka rinku Politologiya Prakseologiya Spontannij poryadok Teoriya stacionarnogo osilogo bandita LassalyanstvoPrimitkiLevy Jonah D 2006 The State After Statism New State Activities in the Age of Liberalization Cambridge MA Harvard University Press p 469 ISBN 978 0 674 02276 8 Antinazi Enciklopediya sociologii 2009 Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 Filosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 vid pererob i dop K Golov Red URE 1986 Ogarov N P Izbr socialno politichni i filosofski proizv t 1 M 1952 s 598 Tokvil A de Starij poryadok i revolyuciya Pg 1918 s 134 Timothy Mitchell March 1991 The Limits of the State Beyond Statist Approaches and Their Critics The American Political Science Review 85 1 75 96 JSTOR 1962879 The state has always been difficult to define Its boundary with society appears elusive porous and mobile I argue that this elusiveness should not be overcome by sharper definitions but explored as a clue to the state s nature Analysis of the literature shows that neither rejecting the state in favor of such concepts as the political system nor bringing it back in has dealt with this boundary problem The former approach founders on it the latter avoids it by a narrow idealism that construes the state society distinction as an external relation between subjective and objective entities A third approach presented here can account for both the salience of the state and its elusiveness Reanalyzing evidence presented by recent theorists state society boundaries are shown to be distinctions erected internally as an aspect of more complex power relations Their appearance can be historically traced to technical innovations of the modern social order whereby methods of organization and control internal to the social processes they govern create the effect of a state structure external to those processes Mizes Lyudvig fon Vsemogushee pravitelstvo totalnoe gosudarstvo i totalnaya vojna Chelyabinsk Socium 2013 472 s ISBN 978 5 91603 074 7 Jones R J Barry STATISM Routledge Encyclopedia of International Political Economy 1st Volume 3 New York New York Taylor amp Francis 2001 Print LiteraturaS Zdioruk Etatizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 243 ISBN 978 966 611 818 2 Zolotarov Volodimir O tom chto dejstvuet avtomaticheski 23 serpnya 2019 u Wayback Machine Kontrakti UA 22 08 2019 ros Filosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 vid pererob i dop K Golov Red URE 1986 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Etatizm 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 PosilannyaEtatizm 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 420 421 1000 ekz

Дата публікації:
Топ