Про правонаступництво України ключовий юридичний документ N 1543 XII який відіграв особливо важливу роль у перехідний пе

Про правонаступництво України — ключовий юридичний документ (N 1543-XII), який відіграв особливо важливу роль у перехідний період України після розпаду Радянського Союзу. Закон був прийнятий Верховною Радою 12 вересня 1991 р. і складався з дев'яти статей. Закон набрав чинності 5 жовтня 1991 року.

Про правонаступництво України
Закон України

Загальна інформація
Номер:	1543-XII
Дати
Прийнятий:	12 вересня 1991
Діє/діяв з:	5 жовтня 1991
Статус: Чинний

Склад

Стаття 1. З моменту проголошення незалежності України верховною державною владою в Україні є Верховна Рада України (Парламент України) у депутатському складі Верховної Ради Української РСР.
Стаття 2. До прийняття нової Конституції України на території України діє Конституція (Основний Закон) Української РСР.
Стаття 3. Закони Української РСР та інші акти, прийняті Верховною Радою Української РСР, діють на території України, якщо не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.
Стаття 4. Державні органи та відомства, прокуратури, суди та третейські суди, які були сформовані на основі Конституції УРСР, діють в Україні до створення державних органів та відомств, прокуратур, судів та третейських судів на основі нової конституції.
Стаття 5. Державний кордон СРСР, що відокремлює територію України від інших країн та кордон між Українською РСР та Білоруською РСР, РРФСР, Молдовою 16 липня 1990 року є державним кордоном України.
Стаття 6. Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, підписаними Українською РСР до оголошення незалежності України.
Стаття 7. Україна є правонаступницею прав та обов'язків за міжнародними договорами СРСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
Стаття 8. Україна дає згоду на обслуговування зовнішнього боргу СРСР 16 липня 1990 року в тій частині, яка визначена окремим міжнародним договором. Україна не зобов'язана надавати кредитні контракти та угоди, які СРСР уклав після 1 липня 1991 року, без згоди України.
Стаття 9. Усі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України, незалежно від національності та інших факторів відповідно до міжнародно-правових актів про права людини. Порядок збереження, набуття та втрати громадянства України регулюється Законом «Про громадянство України».

Посилання

Копія на вебсайті Верховної Ради