Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Вересень 2012) |
Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період з другої половини 1920-х до кінця 1930-х і здійснених переважно американськими компаніями із залученням дешевої робочої сили з СРСР. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після важкої промисловості та військово-промислового комплексу. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні. Серед них слід назвати Запоріжсталь, Азовсталь, Краммашбуд, , Дніпробуд, , Харківський тракторний, Київський верстатобудівний та ін.
| Індустріалізація СРСР | |
 | |
| Країна |  СРСР |
|---|---|
| Час/дата початку | травень 1929 |
| Час/дата закінчення | червень 1941 |
 Індустріалізація СРСР у Вікісховищі | |
Передумови та мета індустріалізації
Промисловий розвиток СРСР у середині 1920-х досяг довоєнного (1913), однак країна суттєво відставала від провідних західних країн: значно менше вироблялося електроенергії, сталі, чавуну, видобувалося вугілля та нафти. Господарство в цілому перебувало на доіндустріальній стадії розвитку. Тому XIV з'їзд ВКП(б), який відбувся в грудні 1925 проголосив курс на індустріалізацію.
Основними цілями індустріалізації в СРСР проголошувалися:
- забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР;
- ліквідація техніко-економічної відсталості країни, осучаснення промисловості;
- створення технічної бази для осучаснення сільського господарства;
- розвиток нових галузей промисловості;
- зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;
- заохочення неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту та культурного рівня працівників.
Комплекс заходів
Внесок США
Для здійснення заходів з індустріалізації та забезпечення керівництва роботами до СРСР було запрошено близько 200 000 американських інженерів і техніків, яким передали у підпорядкування майже мільйон в'язнів ГУЛАГу. До керівництва також були залучені нечисленні інженерні кадри, що залишились в СРСР після революції 1917 року.
Американські професори підготували на робітфаках 300 000 кваліфікованих фахівців — тобто всі кадри для радянської промисловості на довгі роки вперед.
Таким чином, матеріальну базу соціалізму побудували капіталісти США плюс дешева праця в'язнів.
Всього за 10 років (1930-1940) американці побудували в СРСР близько 1 500 заводів і фабрик, створили хімічну, авіаційну, електротехнічну, нафтову, гірничодобувну, вугільну, металургійну та іншу промисловість, найбільші в Європі заводи для виробництва автомобілів, тракторів, авіаційних двигунів і іншої продукції.
Наприклад, знаменитий Сталінградський тракторний завод був цілком побудований в США, демонтований, на 100 судах перевезений та зібраний в СРСР. Дніпрогес побудувала американська фірма (і німецька компанія Siemens). На цьому заводі створили перші танки.
Горьківський автозавод (ГАЗ) був побудований американською компанією Austin.
Теперішній АЗЛК побудований за проєктом Форда. Знаменита Магнітка — точна копія металургійного комбінату в Гері, штат Індіана.
Фірма спроєктувала та побудувала 500 радянських підприємств. Альберт Кан — промисловий архітектор Детройта, запрошений у 1928 у СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви з 25-ма інженерами, і протягом 2 років підготував понад 4 000 фахівців, у 1929—1932 спроєктував і організував будівництво 521 об'єкта (за іншими даними — 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936—2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; в Москві, ; та багато інших.
Причина звернення саме до Кану полягала в тому, що, спроєктувавши всі заводи Форда, він відпрацював високопродуктивну технологію проєктування промислових підприємств. У США його фірма штатом в 400 осіб готувала робочі креслення за тиждень, будівлі промислових підприємств зводила за 5 місяців. Кан зміг практично довести, що здатний зробити те ж саме і в СРСР: проєкт СТЗ виконаний у рекордно короткі строки; будівельні конструкції для нього були виготовлені в США, перевезені в СРСР і змонтовані протягом 6 місяців. Саме фірма Albert Kahn Inc створила в СРСР школу передового промислового зодчества.
Разом з заводами створювалися міста для робітників. Ернст Май — німецький архітектор, брав участь в розробці архітектурних проєктів близько 20 радянських міст.
Особливості індустріалізації
Головні особливості радянської індустріалізації:
- головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали: «перекачування» коштів із села в місто; із легкої та харчової у важку промисловість; збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики; випуск паперових грошей, не забезпечених золотом; розширення продажу горілки; збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
- джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;
- тачки, кірка, лопата — компоненти, що забезпечили первинний етап індустріалізації Радянського Союзу. Участь великовантажних самоскидів в цьому процесі було епізодичним — їх вистачало лише на культові об'єкти, типу Палацу Рад в Москві.
- надвисокі темпи індустріалізації, які пояснювалися керівництвом СРСР необхідністю зміцнення обороноздатності країни перед зростаючою зовнішньою загрозою;
- першочергова увага приділялася розвитку підприємств військового призначення, мілітаризація економіки;
- намагання радянського керівництва на чолі із Й. Сталіним продемонструвати перед усім світом переваги соціалізму над капіталізмом;
- величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантський території, а це з надзвичайною гостротою ставило питання про розвиток інфраструктури (дороги, мости та ін.), стан якої значною мірою не відповідав потребам;
- розвиток виробництва засобів виробництва значно випереджав виробництво предметів споживання;
- у ході індустріалізації здійснювалася антирелігійна кампанія, відбувалося пограбування церков для потреб радянської економіки;
- здійснювалася експлуатація трудового ентузіазму людей; впровадження масового «соціалістичного змагання»,
- проте основним джерелом індустріалізації була фінансова допомога Сполучених штатів,
- для пришвидшення індустріалізації Сполучені штати пішли навіть на штучно викликану Велику депресію.
Перший п'ятирічний план
Первинним проєктом сталінського воєнно-комуністичного штурму став перший п'ятирічний план, ухвалений ВКП(б) у 1928 р. У цьому ж році почалася І п'ятирічка (1928/1929-1932/1933 pp.). її основне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати і перегнати західні країни» в економіці. Найважливішим визнавався розвиток важкої промисловості, планом передбачалося її зростання на 30 %.
У 1928—1929 pp. обсяг валової продукції української промисловості збільшився на 40 %. Того часу радянська економіка ще відчувала імпульси непу, що забезпечували високі темпи росту. Успіхи першого року п'ятирічки в СРСР на тлі глибокої економічної кризи, що охопила капіталістичний світ у 1929 p., створили в керівництві СРСР ілюзію можливості різкого стрибка з економічної відсталості до розряду промислово розвинутих держав. Такий ривок вимагав надзвичайної напруги сил.
Листопадовий пленум ЦК ВКП(б) у 1929 р. ухвалив рішення «за будь-яку ціну прискорити розвиток машинобудування та інших галузей великої промисловості». Планами на 1930—1931 pp. передбачалося 45 % приросту промисловості, що означало «штурмівщину». Це була авантюра, приречена на провал.
Цілком закономірним було невиконання плану I п'ятирічки. Тому, коли підбивалися її підсумки, політбюро ЦК ВКП(б) заборонило всім відомствам публікувати статистичні дані з цього приводу.
Особливості індустріалізації в Україні
Процес індустріалізації в Україні в основному збігся із загальносоюзними тенденціями, хоч і мав певні особливості. Вони були зумовлені спеціалізацією промисловості республіки в межах єдиного народногосподарського комплексу країни, наявністю великих природних багатств і структурою розміщення продуктивних сил.
Однією з особливостей здійснення індустріалізації в Україні були досить масштабні капіталовкладення в її промисловість. У 1930 р. вони досягли рівня всіх попередніх років мирного будівництва (1921—1928 pp.). Усього ж за роки першої п'ятирічки на промислову модернізацію України було виділено понад 20 % загальносоюзних капіталовкладень. Із 1500 промислових підприємств СРСР у роки першої п'ятирічки в Україні споруджувалося та реконструювалося понад 400.
На початку індустріалізації в Україні здійснювалися побудова і реконструкція великих підприємств, що мали загально державне значення. Із 35 ключових промислових об'єктів СРСР в Україні споруджувалося 12: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, металургійні заводи у Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі тощо.
У роки індустріалізації простежувалася нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки. У II та III п'ятирічках питома вага промислових новобудов в Україні значно скоротилася, оскільки необхідна стартова база для модернізації була вже створена, а в інших регіонах СРСР були сприятливіші умови для розгортання промислового будівництва та технічної реконструкції.
Однією з особливостей індустріалізації в Україні було значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази.
В Україні були вищі темпи витіснення приватного сектора в економіці, ніж у СРСР загалом.
Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні
Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в цілому по СРСР фактично відображалися і в Україні, хоча були і свої характерні особливості.
Позитивні наслідки
У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного режиму робітники України створили могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 45 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.
У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.
Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуна, четверте місце у світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.
За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.
Негативні наслідки індустріалізації СРСР
Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних норм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.
У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.
У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і почала примусовими засобами визискувати із селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами і, перш за все, розгортанням «соціалістичного змагання».
У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.
Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.
Судження лауреата Нобелівської премії, російського письменника І. Буніна:
Керівництву країни у 30-ті роки на території СРСР взагалі і в Україні зокрема з допомогою голоду і терору вдалося відібрати практично всі золоті монети, випущені у фінансовий обіг царською Росією. Щодо України, де, за деякими підрахунками, під час Голодомору вимерло до 10 мільйонів осіб, більшовицьке керівництво заробило тут не тільки на експорті зерна, відібраного у вмираючих селян, а й на купівлі, фактично задарма, практично всіх коштовностей у голодуючого населення, які передавали у сім'ях з покоління в покоління. Усе це було навмисно зроблено через спеціально створені для цього державно-лихварські структури (торгсини) і здійснювалося згідно з жорстокими планами скупки золота й коштовностей у населення, що спускалися згори.
На відміну від розвинених країн світу, в СРСР індустріалізація здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки, споживання промислової продукції населенням обмежувалося. Сама держава ставала не тільки власником створюваних промислових об'єктів, а й споживачем їхньої продукції: в основному зброї та засобів виробництва.
Див. також
- Воєнний комунізм
- Колективізація сільського господарства
- Трудові мобілізації
- Трудові армії
- (напр., Спілка войовничих безбожників)
- ножиці цін — государство [1923] установило высокие цены на промтовары и низкие — на зерно. К октябрю 1923 года цены на промтовары составили 276 % от уровня 1913 года, а цены на сельхозтовары — 89 %.
Примітки
- Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Журнал «Тайм» [ 14 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 17 листопада 2016.
- Рудольф Волтерс. Архівована копія. — Свиньїн і сини, 2010. — . з джерела 16 грудня 2018
- Віталій Нечитайло. Селянство як фактор континуїтету матеріальної і духовної культури народу / Науковий журнал Психологія і суспільство, 2010, № 4. ISSN 1810-2131
- Микола Лазарович Українське село в кривавих жорнах комунізму: прелюдія до геноциду / Науковий журнал Психологія і суспільство, 2011, № 1. ISSN 1810-2131
- . Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Кафенгауз Л. Б. Эволюция промышленного производства России (последняя треть XIX в. — 30-е гг. XX в.). — М., 1994.
- Кульчицький С. В. УСРР в добу НЕПу (1921—1928): Спроба побудови концептуальних засад реальної історії. — К., 1995.
- Кульчицький С. В. Ціна «великого перелому». — К., 1991.
- Лютов Л. Н. Частная промышленность в годы НЭПа (1921—1929). — Саратов, 1994.
- Савушин В. И. Отторжение НЭПа и командно-административная система. — М.,1990.
- Цикунов С. В. В лабиринте доктрины: Из опыта разработки экономического курса страны в 1920-е годы. — М., 1994.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Індустріалізація СРСР |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Індустріалізація СРСР |
- (підручник: 2005рік)
- Економічна історія України і світу // Розділ 3. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX — на початку XX ст. // 3.2 Індустріалізація [ 8 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2012 Industrializa ciya v SRSR kompleks zahodiv z priskorenogo rozvitku promislovosti vzhitih VKP b u period z drugoyi polovini 1920 h do kincya 1930 h i zdijsnenih perevazhno amerikanskimi kompaniyami iz zaluchennyam deshevoyi robochoyi sili z SRSR Progoloshena yak partijnij kurs XIV z yizdom VKP b 1925 Zdijsnyuvana golovnim chinom za rahunok perekachuvannya koshtiv iz silskogo gospodarstva spochatku zavdyaki nozhicyam cin na promislovu i silskogospodarsku produkciyu a pislya vazhkoyi promislovosti ta vijskovo promislovogo kompleksu Vsogo v SRSR sporudzheno 35 industrialnih gigantiv tretinu z yakih v Ukrayini Sered nih slid nazvati Zaporizhstal Azovstal Krammashbud Dniprobud Harkivskij traktornij Kiyivskij verstatobudivnij ta in Industrializaciya SRSRKrayina SRSRChas data pochatkutraven 1929Chas data zakinchennyacherven 1941 Industrializaciya SRSR u VikishovishiBudivnictvo Dniprovskoyi GES 1930 Magnitogorskij metalurgijnij kombinat Peredumovi ta meta industrializaciyiPromislovij rozvitok SRSR u seredini 1920 h dosyag dovoyennogo 1913 odnak krayina suttyevo vidstavala vid providnih zahidnih krayin znachno menshe viroblyalosya elektroenergiyi stali chavunu vidobuvalosya vugillya ta nafti Gospodarstvo v cilomu perebuvalo na doindustrialnij stadiyi rozvitku Tomu XIV z yizd VKP b yakij vidbuvsya v grudni 1925 progolosiv kurs na industrializaciyu Osnovnimi cilyami industrializaciyi v SRSR progoloshuvalisya zabezpechennya ekonomichnoyi samostijnosti i nezalezhnosti SRSR likvidaciya tehniko ekonomichnoyi vidstalosti krayini osuchasnennya promislovosti stvorennya tehnichnoyi bazi dlya osuchasnennya silskogo gospodarstva rozvitok novih galuzej promislovosti zmicnennya oboronozdatnosti krayini stvorennya vijskovo promislovogo kompleksu zaohochennya neuhilnogo zrostannya produktivnosti praci i na cij osnovi pidvishennya materialnogo dobrobutu ta kulturnogo rivnya pracivnikiv Kompleks zahodivVnesok SShA Dlya zdijsnennya zahodiv z industrializaciyi ta zabezpechennya kerivnictva robotami do SRSR bulo zaprosheno blizko 200 000 amerikanskih inzheneriv i tehnikiv yakim peredali u pidporyadkuvannya majzhe miljon v yazniv GULAGu Do kerivnictva takozh buli zalucheni nechislenni inzhenerni kadri sho zalishilis v SRSR pislya revolyuciyi 1917 roku Amerikanski profesori pidgotuvali na robitfakah 300 000 kvalifikovanih fahivciv tobto vsi kadri dlya radyanskoyi promislovosti na dovgi roki vpered Takim chinom materialnu bazu socializmu pobuduvali kapitalisti SShA plyus desheva pracya v yazniv Vsogo za 10 rokiv 1930 1940 amerikanci pobuduvali v SRSR blizko 1 500 zavodiv i fabrik stvorili himichnu aviacijnu elektrotehnichnu naftovu girnichodobuvnu vugilnu metalurgijnu ta inshu promislovist najbilshi v Yevropi zavodi dlya virobnictva avtomobiliv traktoriv aviacijnih dviguniv i inshoyi produkciyi Napriklad znamenitij Stalingradskij traktornij zavod buv cilkom pobudovanij v SShA demontovanij na 100 sudah perevezenij ta zibranij v SRSR Dniproges pobuduvala amerikanska firma i nimecka kompaniya Siemens Na comu zavodi stvorili pershi tanki Gorkivskij avtozavod GAZ buv pobudovanij amerikanskoyu kompaniyeyu Austin Teperishnij AZLK pobudovanij za proyektom Forda Znamenita Magnitka tochna kopiya metalurgijnogo kombinatu v Geri shtat Indiana Firma sproyektuvala ta pobuduvala 500 radyanskih pidpriyemstv Albert Kan promislovij arhitektor Detrojta zaproshenij u 1928 u SRSR dlya uchasti v industrializaciyi Priyihav do Moskvi z 25 ma inzhenerami i protyagom 2 rokiv pidgotuvav ponad 4 000 fahivciv u 1929 1932 sproyektuvav i organizuvav budivnictvo 521 ob yekta za inshimi danimi 571 ob yekt Ce v pershu chergu traktorni tobto tankovi zavodi v Stalingradi Chelyabinsku Harkovi Avtomobilni zavodi v Moskvi ta Nizhnomu Novgorodi Kovalski cehi v Chelyabinsku Dnipropetrovsku Harkovi Kolomni Lyubercyah Magnitogorsku Nizhnomu Tagili Stalingradi Verstatobudivni zavodi v Kaluzi Novosibirsku Verhnij Saldi Prokatnij stan v Moskvi livarni zavodi v Chelyabinsku Dnipropetrovsku Harkovi Kolomni Lyubercyah Magnitogorsku Sormovo Stalingradi mehanichni cehi v Chelyabinsku Lyubercyah Podilskomu Stalingradi Sverdlovsku stalelivarni cehi ta prokatni stani v Kam yanskomu v 1936 2016 Dniprodzerzhinsk Kolomni Kuznecku Magnitogorsku Nizhnomu Tagili Verhnomu Tagili Sormovo v Moskvi ta bagato inshih Prichina zvernennya same do Kanu polyagala v tomu sho sproyektuvavshi vsi zavodi Forda vin vidpracyuvav visokoproduktivnu tehnologiyu proyektuvannya promislovih pidpriyemstv U SShA jogo firma shtatom v 400 osib gotuvala robochi kreslennya za tizhden budivli promislovih pidpriyemstv zvodila za 5 misyaciv Kan zmig praktichno dovesti sho zdatnij zrobiti te zh same i v SRSR proyekt STZ vikonanij u rekordno korotki stroki budivelni konstrukciyi dlya nogo buli vigotovleni v SShA perevezeni v SRSR i zmontovani protyagom 6 misyaciv Same firma Albert Kahn Inc stvorila v SRSR shkolu peredovogo promislovogo zodchestva Razom z zavodami stvoryuvalisya mista dlya robitnikiv Ernst Maj nimeckij arhitektor brav uchast v rozrobci arhitekturnih proyektiv blizko 20 radyanskih mist Osoblivosti industrializaciyi Golovni osoblivosti radyanskoyi industrializaciyi golovnimi dzherelami nakopichennya koshtiv dlya industrializaciyi stali perekachuvannya koshtiv iz sela v misto iz legkoyi ta harchovoyi u vazhku promislovist zbilshennya pryamih i nepryamih podatkiv vnutrishni poziki vipusk paperovih groshej ne zabezpechenih zolotom rozshirennya prodazhu gorilki zbilshennya vivozu za kordon nafti lisu hutra ta hliba dzherelami industrializaciyi stala faktichno neoplachena pracya robitnikiv i osoblivo selyan ekspluataciyi bagatoh miljoniv v yazniv GULAGU tachki kirka lopata komponenti sho zabezpechili pervinnij etap industrializaciyi Radyanskogo Soyuzu Uchast velikovantazhnih samoskidiv v comu procesi bulo epizodichnim yih vistachalo lishe na kultovi ob yekti tipu Palacu Rad v Moskvi nadvisoki tempi industrializaciyi yaki poyasnyuvalisya kerivnictvom SRSR neobhidnistyu zmicnennya oboronozdatnosti krayini pered zrostayuchoyu zovnishnoyu zagrozoyu pershochergova uvaga pridilyalasya rozvitku pidpriyemstv vijskovogo priznachennya militarizaciya ekonomiki namagannya radyanskogo kerivnictva na choli iz J Stalinim prodemonstruvati pered usim svitom perevagi socializmu nad kapitalizmom velichezni za masshtabami peretvorennya zdijsnyuvalisya na gigantskij teritoriyi a ce z nadzvichajnoyu gostrotoyu stavilo pitannya pro rozvitok infrastrukturi dorogi mosti ta in stan yakoyi znachnoyu miroyu ne vidpovidav potrebam rozvitok virobnictva zasobiv virobnictva znachno viperedzhav virobnictvo predmetiv spozhivannya u hodi industrializaciyi zdijsnyuvalasya antireligijna kampaniya vidbuvalosya pograbuvannya cerkov dlya potreb radyanskoyi ekonomiki zdijsnyuvalasya ekspluataciya trudovogo entuziazmu lyudej vprovadzhennya masovogo socialistichnogo zmagannya prote osnovnim dzherelom industrializaciyi bula finansova dopomoga Spoluchenih shtativ dlya prishvidshennya industrializaciyi Spolucheni shtati pishli navit na shtuchno viklikanu Veliku depresiyu Pershij p yatirichnij plan Pervinnim proyektom stalinskogo voyenno komunistichnogo shturmu stav pershij p yatirichnij plan uhvalenij VKP b u 1928 r U comu zh roci pochalasya I p yatirichka 1928 1929 1932 1933 pp yiyi osnovne zavdannya polyagalo v tomu shob nazdognati i peregnati zahidni krayini v ekonomici Najvazhlivishim viznavavsya rozvitok vazhkoyi promislovosti planom peredbachalosya yiyi zrostannya na 30 U 1928 1929 pp obsyag valovoyi produkciyi ukrayinskoyi promislovosti zbilshivsya na 40 Togo chasu radyanska ekonomika she vidchuvala impulsi nepu sho zabezpechuvali visoki tempi rostu Uspihi pershogo roku p yatirichki v SRSR na tli glibokoyi ekonomichnoyi krizi sho ohopila kapitalistichnij svit u 1929 p stvorili v kerivnictvi SRSR ilyuziyu mozhlivosti rizkogo stribka z ekonomichnoyi vidstalosti do rozryadu promislovo rozvinutih derzhav Takij rivok vimagav nadzvichajnoyi naprugi sil Listopadovij plenum CK VKP b u 1929 r uhvaliv rishennya za bud yaku cinu priskoriti rozvitok mashinobuduvannya ta inshih galuzej velikoyi promislovosti Planami na 1930 1931 pp peredbachalosya 45 prirostu promislovosti sho oznachalo shturmivshinu Ce bula avantyura prirechena na proval Cilkom zakonomirnim bulo nevikonannya planu I p yatirichki Tomu koli pidbivalisya yiyi pidsumki politbyuro CK VKP b zaboronilo vsim vidomstvam publikuvati statistichni dani z cogo privodu Osoblivosti industrializaciyi v UkrayiniDokladnishe Industrializaciya URSR 1920 1930 h rokiv Proces industrializaciyi v Ukrayini v osnovnomu zbigsya iz zagalnosoyuznimi tendenciyami hoch i mav pevni osoblivosti Voni buli zumovleni specializaciyeyu promislovosti respubliki v mezhah yedinogo narodnogospodarskogo kompleksu krayini nayavnistyu velikih prirodnih bagatstv i strukturoyu rozmishennya produktivnih sil Odniyeyu z osoblivostej zdijsnennya industrializaciyi v Ukrayini buli dosit masshtabni kapitalovkladennya v yiyi promislovist U 1930 r voni dosyagli rivnya vsih poperednih rokiv mirnogo budivnictva 1921 1928 pp Usogo zh za roki pershoyi p yatirichki na promislovu modernizaciyu Ukrayini bulo vidileno ponad 20 zagalnosoyuznih kapitalovkladen Iz 1500 promislovih pidpriyemstv SRSR u roki pershoyi p yatirichki v Ukrayini sporudzhuvalosya ta rekonstruyuvalosya ponad 400 Na pochatku industrializaciyi v Ukrayini zdijsnyuvalisya pobudova i rekonstrukciya velikih pidpriyemstv sho mali zagalno derzhavne znachennya Iz 35 klyuchovih promislovih ob yektiv SRSR v Ukrayini sporudzhuvalosya 12 Dniproges Harkivskij traktornij zavod Kramatorskij mashinobudivnij zavod metalurgijni zavodi u Zaporizhzhi Krivomu Rozi Mariupoli tosho U roki industrializaciyi prostezhuvalasya nerivnomirnist procesu modernizaciyi promislovogo potencialu respubliki U II ta III p yatirichkah pitoma vaga promislovih novobudov v Ukrayini znachno skorotilasya oskilki neobhidna startova baza dlya modernizaciyi bula vzhe stvorena a v inshih regionah SRSR buli spriyatlivishi umovi dlya rozgortannya promislovogo budivnictva ta tehnichnoyi rekonstrukciyi Odniyeyu z osoblivostej industrializaciyi v Ukrayini bulo znachne vidstavannya modernizaciyi legkoyi ta harchovoyi promislovosti vid vazhkoyi industriyi vnaslidok menshih masshtabiv kapitalnogo budivnictva i nedostatnoyi sirovinnoyi bazi V Ukrayini buli vishi tempi vitisnennya privatnogo sektora v ekonomici nizh u SRSR zagalom Pozitivni i negativni naslidki industrializaciyi v Ukrayini Pozitivni i negativni naslidki industrializaciyi v cilomu po SRSR faktichno vidobrazhalisya i v Ukrayini hocha buli i svoyi harakterni osoblivosti Pozitivni naslidki U roki dovoyennih p yatirichok u nadto tyazhkih umovah totalitarnogo rezhimu robitniki Ukrayini stvorili mogutnyu industrialnu bazu sho za okremimi pokaznikami vivela Ukrayinu na riven ekonomichno rozvinutih krayin svitu Pochali davati promislovu produkciyu giganti metalurgiyi Zaporizhstal Azovstal i Krivorizhstal Stali do ladu Kramatorskij mashinobudivnij Luganskij parovozobudivnij Makiyivskij Dniprodzerzhinskij ta inshi metalurgijni zavodi Kilkist promislovih pidpriyemstv za roki dovoyennih p yatirichok zrosla v 45 raziv V Ukrayini bulo pobudovano 100 novih shaht Respublika stala vazhlivoyu metalurgijnoyu vugilnoyu mashinobudivnoyu bazoyu SRSR U 1930 h pp v Ukrayini zminilasya struktura gospodarstva zrosla chastka promislovosti u porivnyani z chastkoyu silskogo gospodarstva v zagalnomu obsyazi valovoyi produkciyi respubliki u valovij produkciyi promislovosti zroslo virobnictvo zasobiv virobnictva velika industriya stala vitisnyati dribnu promislovist Ukrayina viperedila za rivnem rozvitku galuzej vazhkoyi promislovosti deyaki zahidnoyevropejski krayini Vona zajnyala druge misce v Yevropi pislya Nimechchini za viplavkoyu chavuna chetverte misce u sviti za vidobutkom vugillya Za virobnictvom metalu i mashin respublika viperedila Franciyu ta Italiyu nazdoganyala Veliku Britaniyu Za roki pershih p yatirichok udvichi zrosla chiselnist robitnikiv U 1930 ti pp sformuvavsya nacionalnij ukrayinskij robitnichij klas i tehnichna inteligenciya Negativni naslidki industrializaciyi SRSR Ekonomichna mogutnist derzhavi bula spryamovana ne na zadovolennya nasushnih potreb lyudej a na zmicnennya totalitarnogo rezhimu i zatverdzhennya u svidomosti lyudej ideologichnih norm bilshovizmu stvorennya vijskovo ekonomichnih resursiv dlya eksportu revolyuciyi Industrializaciya zdijsnyuvalasya za rahunok selyan suprovodzhuvalasya masovimi represiyami U cilomu forsovana industrializaciya Ukrayini ne prizvela do pidvishennya zhittyevogo rivnya narodu U 1930 ti pp znovu z yavilisya velichezni chergi prodovolchi kartki deficit najneobhidnishogo Urbanizaciya prizvela do znachnogo uskladnennya zhitlovoyi ta prodovolchoyi problemi U chasi industrializaciyi posililasya centralizaciya upravlinnya promislovistyu utverdilisya komandno administrativni metodi upravlinnya bulo vzyato kurs na militarizaciyu promislovosti Derzhava vidmovilasya vid nepu i pochala primusovimi zasobami viziskuvati iz selyan dodatkovi koshti na forsuvannya industrializaciyi Faktichno znik materialnij princip stimulyuvannya praci Pracya robitnikiv stimulyuvalasya pozaekonomichnimi zasobami i persh za vse rozgortannyam socialistichnogo zmagannya U pershi p yatirichki stavku bulo zrobleno na pidpriyemstva monopolisti zaporizkij zavod Komunar sho vipuskav zernozbiralni kombajni Luganskij parovozobudivnij ta in yaki zgodom faktichno pidim yali pid sebe vsyu ekonomiku krayini Promislovij potencial Ukrayini yak i vsogo SRSR formuvavsya disproporcijno posilyuvalisya i rozshiryuvalisya tradicijni industrialni rajoni Donbas i Pridniprov ya a promislovist dosit gusto zaselenogo Pravoberezhzhya pomitno vidstavala u tempah rozvitku Sudzhennya laureata Nobelivskoyi premiyi rosijskogo pismennika I Bunina Kerivnictvu krayini u 30 ti roki na teritoriyi SRSR vzagali i v Ukrayini zokrema z dopomogoyu golodu i teroru vdalosya vidibrati praktichno vsi zoloti moneti vipusheni u finansovij obig carskoyu Rosiyeyu Shodo Ukrayini de za deyakimi pidrahunkami pid chas Golodomoru vimerlo do 10 miljoniv osib bilshovicke kerivnictvo zarobilo tut ne tilki na eksporti zerna vidibranogo u vmirayuchih selyan a j na kupivli faktichno zadarma praktichno vsih koshtovnostej u goloduyuchogo naselennya yaki peredavali u sim yah z pokolinnya v pokolinnya Use ce bulo navmisno zrobleno cherez specialno stvoreni dlya cogo derzhavno lihvarski strukturi torgsini i zdijsnyuvalosya zgidno z zhorstokimi planami skupki zolota j koshtovnostej u naselennya sho spuskalisya zgori Na vidminu vid rozvinenih krayin svitu v SRSR industrializaciya zdijsnyuvalasya ne dlya zadovolennya spozhivchih potreb naselennya a navpaki spozhivannya promislovoyi produkciyi naselennyam obmezhuvalosya Sama derzhava stavala ne tilki vlasnikom stvoryuvanih promislovih ob yektiv a j spozhivachem yihnoyi produkciyi v osnovnomu zbroyi ta zasobiv virobnictva Div takozhVoyennij komunizm Kolektivizaciya silskogo gospodarstva Trudovi mobilizaciyi Trudovi armiyi napr Spilka vojovnichih bezbozhnikiv nozhici cin gosudarstvo 1923 ustanovilo vysokie ceny na promtovary i nizkie na zerno K oktyabryu 1923 goda ceny na promtovary sostavili 276 ot urovnya 1913 goda a ceny na selhoztovary 89 PrimitkiTimochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 17 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zhurnal Tajm 14 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 14 sichnya 2018 Procitovano 14 sichnya 2018 Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 17 listopada 2016 Rudolf Volters Arhivovana kopiya Svinyin i sini 2010 ISBN 978 5 98502 093 9 z dzherela 16 grudnya 2018 Vitalij Nechitajlo Selyanstvo yak faktor kontinuyitetu materialnoyi i duhovnoyi kulturi narodu Naukovij zhurnal Psihologiya i suspilstvo 2010 4 ISSN 1810 2131 Mikola Lazarovich Ukrayinske selo v krivavih zhornah komunizmu prelyudiya do genocidu Naukovij zhurnal Psihologiya i suspilstvo 2011 1 ISSN 1810 2131 Arhiv originalu za 25 bereznya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaKafengauz L B Evolyuciya promyshlennogo proizvodstva Rossii poslednyaya tret XIX v 30 e gg XX v M 1994 Kulchickij S V USRR v dobu NEPu 1921 1928 Sproba pobudovi konceptualnih zasad realnoyi istoriyi K 1995 Kulchickij S V Cina velikogo perelomu K 1991 Lyutov L N Chastnaya promyshlennost v gody NEPa 1921 1929 Saratov 1994 Savushin V I Ottorzhenie NEPa i komandno administrativnaya sistema M 1990 Cikunov S V V labirinte doktriny Iz opyta razrabotki ekonomicheskogo kursa strany v 1920 e gody M 1994 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Industrializaciya SRSRVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Industrializaciya SRSR pidruchnik 2005rik Ekonomichna istoriya Ukrayini i svitu Rozdil 3 GOSPODARSTVO UKRAYiNI v XIX na pochatku XX st 3 2 Industrializaciya 8 travnya 2011 u Wayback Machine