Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полове цька мо ва coman къипчакъ татарча тюркська мова якою розмовляли українські степовики половці XI XIV століть Лінгв

Кипчацька мова

Кипчацька мова

Полове́цька мо́ва (coman, къипчакъ, татарча) — тюркська мова, якою розмовляли українські степовики половці XI—XIV століть. Лінгва франка середньовічного Євразійського степу та Золотої Орди. Належить до кипчацької групи мов алтайської мовної сім'ї. Половецька — аглютинативна мова з елементами аналітизму. Склала основу кипчацьких мов. З другої половини XVIII ст. — мертва мова; останній рідномовець — Іштван Варро — помер 1770 року. Альтернативної точки зору[] на природу мови половців, як і на природу самого половецтва, тримається кандидат історичних наук Н. В. Агафонова: «Етнікон „половці“ у контексті реанімованої парадигми „половці — автохтони“: спроба полідисциплінарного аналізу»; «Мова половців»; «Можливості лінгвістики у визначенні природи половецтва». Авторка наполягає на іраномовності половців, дає переклад ономів з іранської.

Половецька мова
РегіонПоловецьке поле (Східна Європа, Середня Азія)
Етнічністьполовці
Носіїмертва мова
Писемністьлатинська
КласифікаціяАлтайські мови
Офіційний статус
ОфіційнаУгорщина (до XVIII ст.)
Коди мови
ISO 639-3qwm

Етнікон «половці» експлуатує у перекладі з санскриту: «захисники»Степан Наливайко Українська Індоаріка. Київ: "Євшан-зілля". 2007.[].

Загальні відомості

Назва

У літературі різного часу й походження називається по-різному:

Класифікація

image
Тюркські мови:
   Півнчінозахідна група (Кипчацькі мови)

Половецька мова належить до кипчацько-половецької підгрупи тюркських мов алтайської мовної сім'ї. Вона має елементи у фонетиці та морфології.

  1. Алтайські мови
    1. Тюркські мови
      1. Власне тюркські мови
        1. Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
          1. Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
            1. Вірмено-кипчацька мова †
            2. Караїмська мова
            3. Карачаєво-балкарська мова
            4. Кримськотатарська мова
            5. Кримчацька мова
            6. Кумицька мова
            7. †
            8. Половецька мова †
            9. Урумська мова

Поширення

image
Половецьке поле.

Половецька мова була мовою тюрковомних кочівників половців, що панували у Євразійському степу в XI—XIV століттях (від Дунаю до Алтаю). Лінгва франка в Золотій Орді. Також була поширена в місцях компактного проживання половців — Північному Кавказі, Криму, Болгарії, Угорщини, Молдавії, Валахії, Мамлюкського Єгипту тощо.

Лінгвогеографічні відомості

Пам'ятки

Половецька мова засвідчена в письмових пам'ятках давньоруської, грецької, угорської, арабської і перської мов у вигляді лексичних запозичень, в словнику Махмуда Кашгарського «Дивану Луг'ат-іт-тюрк» (1072—1074), пам'ятками змішаної огузько-кипчацької мови Золотої Орди і Мамлюкського Єгипту та ін. Прямим середньовічним наступником куманської мови є вірмено-кипчацька мова, яка була зафіксована пам'ятками XVI—XVII ст. і яку іменували самі його носії як кипчацька, або частіше як татарська.

Половецька мова найповніше відображена у рукописній збірці XIII—XIV ст. «Alfabetum Persicum, Comanicum et Latinum Anonymi scriptum Anno 1303. Die 11 Julii», відомішій під назвою «Codex Cumanicus».

Фонетика

У половецьків мові виділяють 8-9 голосних фонем :

a, e, i, ü, y, u, o, ö

і 23-24 приголосних фонем:

b, c (?), č, d, f, g, j, k, l, m, n, ŋ, p, q, r, s, š, t, w (v), х, γ, z, ž.

Половецька мова збергіла давнотюркську систему голосних і сингармонізм загальнотюрського типу, який міг часто порушуватися. Також мала місце приголосних. Голосні, в цілому, не зазнавали редукції; вони мали тверді й м'які варіанти.

Оскільки половецька мова зафіксована лише в письмових пам'ятках дослідити позиційні варіанти фонем неможливо.

Голосні

Піднесення Ряд image
передній задній
НО О НО О
високе i ü [y] y [ɯ] u
середнє e ö [œ] a o

Приголосні

Губні Зубні Заясенні Велярні
Носові m n [n̪] ŋ
Проривні глухі p t [t̪] k q
дзвінкі b d [d̪] ɡ
Фрикативні глухі f s [s̪] š [ʃ] х
дзвінкі w [v] z [z̪] ž [ʒ] γ [ɣ]
Апроксиманти l [ɫ̪] j
Дрижачі r [r̠]
Африкати (?) c [t̻͡s̪] č [t͡ʃ]

Наголос. Склади

Наголос у половецькій мові, ймовірно, був силовим, фіксованим. Зазвичай, він падав на останній склад слова:

  • tanýq «знайомий»
  • tolmáč «перекладач»
  • boγdáj «пшениця»
  • taγdán ~ tawdán «з гори»

Внаслідок додавання афіксів наголос зміщувався, намагаючись зайняти місце в кінці слова.

Основні типи складів (для питомо тюркських слів):

  • V — a-ja «долоня»
  • VC — at-taš «перекликання»
  • VCC — art «зад», «спина»
  • CV — bu-laq «ключ», «джерело»
  • CVC — bor-la «виноградник»
  • CVCC — tört «чотири»

Морфологія

У половецькій мові корені слів односкладні. Дво- і трихскладні корені — вторинні, складаються з . На початку слова і морфеми збіг приголосних не допускається. В рідко зустрічаються звуки g, γ, r, m, n, l, z. На кінці слова так само збіг приголосних не допускається, за винятком lt, rt.

Половецька має незначну кількість протиставлень іменників і дієслів. Наприклад:

  • álma «не бери» — almá «яблуко».

Визначити типи чергування звуків на рівні класів фонем неможливо, позаяк половецька мова збереглася лише у письмових джерелах.

Граматика

Половецька мова — мова аглютинативного типу з елементами аналітизму.

Категорії

За категоріальними властивостями в половецькій мові найчіткіше виділялися іменники та дієслова. Інші частини мови були слабко диференційовані, тому те чи інше слово можна віднести до різних частин мови. Наприклад:

Деякі іменники в позиції означення виконують роль прикметників. Наприклад:

  • altun ors «золоте ковадло» (де altun — «золото»)

Категорії роду і живих істот не були виражені морфологічно. Іменники, які відповідають на питання kim? («хто?») відносили до живих істот; решта, що відповідають на питання ne? («що?») — до неживих.

Однина не маркувалася морфологічно. Множина позначалася за допомогою афіксів -lar / -ler. Наприклад:

  • byčqylar «пилки»
  • bučγaqlar кути
  • emgekler «муки», «тортури»

Також була присутня архаїчна двоїна. Наприклад:

  • egiz «близнюки» (від eki — «два»)
  • biz «ми»
  • siz «ви»

Відмінки

У половецькій мові було шість відмінків: (1) називний, (2) родовий, (3) давальний, (4) знахідний, (5) місцевий, (6) орудно-місцевий (висхідний); а також дві відміни іменників: (1) проста і (2) особово-присвійна. Це так звані кипчацький тип відмін і відмінювання. Відмінки позначалися відповідними закінченнями, які займали позицію після афіксів множини або належності.

Проста Особово-присвійна
Називний osta «майстер» atym «мій кінь» atyŋ «твій кінь» aty «його кінь»
Родовий ostanyŋ atymnyŋ atyŋnyŋ atynyŋ
Давальний ostaγa atyma atyŋa atyna
Знахідний ostany atymny atyŋy (atyŋny) atyny
Місцевий ostada atymda atyŋda atynda
Орудно-місцевий ostadan atymdan atyŋdan atyndan

Граматична категорія належності вказувала на стосунки між власністю і власником. Вона виражалася морфологічно (афіксами приналежності), морфолого-синтаксично (афіксами належності й родовим відмінком слова, що позначало власника) і синтаксично (так само, без афікса належності). Наприклад:

  • jalčym «мій поденник»
  • etikiŋ «твій чобіт»
  • jalčysu «його поденник»
  • qalqanymyz «наші щити»
  • epčiŋiz «ваші жінки»
  • qalqanlary «їхні щити»
  • menüm jazyxym «моя провина»
  • seniŋ jemišiŋ «твій плід»

Стани

У половецькій мові було п'ять дієслівних станів: (1) основний; (2) взаємно-спільний; (3) зворотний; (4) пасивний; (5) спонукальний.

  • окремі огузькі форми (разом з регулярним універсальним дієслівним ім'ям на -гъан);
  • зустрічається дієприкметник на -миш;
  • зустрічається дієслівне ім'я на -дикъ.

Іншомовні впливи

image
Балабан — половецький сокіл.

У половецькій мові були лексичні запозичення з арабської, перської, грецької, монгольської та руської мов. Наприклад:

Внаслідок обмеженості писемних пам'яток важко виявити обсяг цих запозичень.

Сама половецька мова справила великий вплив на лексику нетюркських мов — русинської (української), угорської, валаської (румунської), москвинскої (російської), болгарської тощо. Зокрема, в українській мові словами половецького походження, є:

Інше

На відміну від змішаної огузько-кипчацької мови Золотої Орди і Мамлюкського Єгипту, мова Кодексу характеризується повним переважанням народно-розмовної стихії. У цьому аспекті вражають чистотою тюркської мови блискучі переклади латинських молитов і гімнів.

Засвідчена в Кодексі тюркська титулатура, ономастика і загальновживана лексика в діалектному плані неоднорідна, що зв'язане, очевидно, із змішаним характером тюркських племінних об'єднань, що входили у кипчацький союз, і залишків тюркських об'єднань, що прийшли до Європи раніше (гуни, авари, булгари, хозари, печеніги).

Примітки

  1. Чеченов А. А. Половецкий язык… — С. 110—116.
  2. Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. № 6.
  3. Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // Philologiae Turcicae Fundamenta. Wiesbaden 1959. I.
  4. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 261.
  5. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 306.
  6. Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 304.
  7. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.
  8. Codex cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 299.
  9. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 300.
  10. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 303.
  11. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
  12. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 257.
  13. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 294.

Джерела

  • (рос.) Чеченов А. А. Половецкий язык // Языки Мира. Тюркские языки / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 ). — С. 110—116.
  • (рос.) Грунин Т. И. Документы на половецком языке XVI в. (судебные акты Каменец-Подольской армянской общины). М., 1967.
  • (рос.) Курашжанов А. Формы и значение падежей в Codex Cumanicus: Автореф. дис. … канд. филол. наук. Алма-Ата, 1959.
  • (рос.) Россовский Д. А. К вопросу о происхождении Codex Cumanicus // Seminarium Kondakovianum. Prague, 1929. III.
  • (рос.) Тенишев Е. Р. Место кыпчакского (половецкого, куманского), печенежского языков среди современных тюркских языков // Известия АН Казахской ССР. Серия филологическая. 1975.
  • (рос.) Чеченов А. А. Язык памятника 14 в. Codex Cumanicus в ареальном освещении. М., 1978.
  • (нім.) Drimba W. Sintaxe Comane. Leiden, 1973.
  • (нім.) Gabain A. von. Die Sprache des Codex Cumanicus // Philologiae Turcicae Fundamenta. Wiesbaden 1959. I.
  • (нім.) Grönbech K. Codex Cumanicus. Kopenhagen, 1936.
  • (лат.) Kuun G. Codex Cumanicus bibliotecae ad templum dici Marci Venetiarum primumex integro adidit, prolegomenis, notis et compluribus glossarii instruxit. Budapest, 1880.
  • (нім.) Radloff W. Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus // Memoires de l'Académie impériale de Sciences de St.Petersbourg. Spb., 1887. Ser. VII. T. XXXV. № 6.
  • Мова кипчаків: спроба історичної характеристики / Я. В. Пилипчук // Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова]. Серія: Педагогічні та історичні науки. — 2014. — Вип. 117. — С. 258—266.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polove cka mo va coman kipchak tatarcha tyurkska mova yakoyu rozmovlyali ukrayinski stepoviki polovci XI XIV stolit Lingva franka serednovichnogo Yevrazijskogo stepu ta Zolotoyi Ordi Nalezhit do kipchackoyi grupi mov altajskoyi movnoyi sim yi Polovecka aglyutinativna mova z elementami analitizmu Sklala osnovu kipchackih mov Z drugoyi polovini XVIII st mertva mova ostannij ridnomovec Ishtvan Varro pomer 1770 roku Alternativnoyi tochki zoru yakoyi na prirodu movi polovciv yak i na prirodu samogo polovectva trimayetsya kandidat istorichnih nauk N V Agafonova Etnikon polovci u konteksti reanimovanoyi paradigmi polovci avtohtoni sproba polidisciplinarnogo analizu Mova polovciv Mozhlivosti lingvistiki u viznachenni prirodi polovectva Avtorka napolyagaye na iranomovnosti polovciv daye pereklad onomiv z iranskoyi Polovecka movaRegionPolovecke pole Shidna Yevropa Serednya Aziya EtnichnistpolovciNosiyimertva movaPisemnistlatinskaKlasifikaciyaAltajski movi Tyurkski Kipchacki movi Kipchacko poloveckiOficijnij statusOficijnaUgorshina do XVIII st Kodi moviISO 639 3qwm Etnikon polovci ekspluatuye u perekladi z sanskritu zahisniki Stepan Nalivajko Ukrayinska Indoarika Kiyiv Yevshan zillya 2007 dzherelo Zagalni vidomostiNazva U literaturi riznogo chasu j pohodzhennya nazivayetsya po riznomu Polovecka mova ukrayinska i rosijska nazva Kipchacka mova arabska tyurkska nazvi Kumanska komanska mova angl Cuman Cumanian Kuman Kumanian Coman Comanian language latinska grecka nazvi najbilsh vzhivana u zahidnoyevropejskih movah Kunska mova ugorska nazva Plavecka mova polska cheska nazvi Tatarska mova latinska nazva poloveckoyi movi v Codex Cumanicus Flavenska Folonska mova nimecka nazva Hardeshska mova virmenska nazva Klasifikaciya Tyurkski movi Pivnchinozahidna grupa Kipchacki movi Polovecka mova nalezhit do kipchacko poloveckoyi pidgrupi tyurkskih mov altajskoyi movnoyi sim yi Vona maye elementi u fonetici ta morfologiyi Altajski movi Tyurkski movi Vlasne tyurkski movi Kipchacki movi Pivnichnozahidni tyurkski movi Kipchacko polovecki movi Polovecko kipchacki Polovecki movi Virmeno kipchacka mova Karayimska mova Karachayevo balkarska mova Krimskotatarska mova Krimchacka mova Kumicka mova Polovecka mova Urumska movaPoshirennya Polovecke pole Polovecka mova bula movoyu tyurkovomnih kochivnikiv polovciv sho panuvali u Yevrazijskomu stepu v XI XIV stolittyah vid Dunayu do Altayu Lingva franka v Zolotij Ordi Takozh bula poshirena v miscyah kompaktnogo prozhivannya polovciv Pivnichnomu Kavkazi Krimu Bolgariyi Ugorshini Moldaviyi Valahiyi Mamlyukskogo Yegiptu tosho Lingvogeografichni vidomostiPam yatki Polovecka mova zasvidchena v pismovih pam yatkah davnoruskoyi greckoyi ugorskoyi arabskoyi i perskoyi mov u viglyadi leksichnih zapozichen v slovniku Mahmuda Kashgarskogo Divanu Lug at it tyurk 1072 1074 pam yatkami zmishanoyi oguzko kipchackoyi movi Zolotoyi Ordi i Mamlyukskogo Yegiptu ta in Pryamim serednovichnim nastupnikom kumanskoyi movi ye virmeno kipchacka mova yaka bula zafiksovana pam yatkami XVI XVII st i yaku imenuvali sami jogo nosiyi yak kipchacka abo chastishe yak tatarska Polovecka mova najpovnishe vidobrazhena u rukopisnij zbirci XIII XIV st Alfabetum Persicum Comanicum et Latinum Anonymi scriptum Anno 1303 Die 11 Julii vidomishij pid nazvoyu Codex Cumanicus FonetikaU poloveckiv movi vidilyayut 8 9 golosnih fonem a e i u y u o o dd i 23 24 prigolosnih fonem b c c d f g j k l m n ŋ p q r s s t w v h g z z dd Polovecka mova zbergila davnotyurksku sistemu golosnih i singarmonizm zagalnotyurskogo tipu yakij mig chasto porushuvatisya Takozh mala misce prigolosnih Golosni v cilomu ne zaznavali redukciyi voni mali tverdi j m yaki varianti Oskilki polovecka mova zafiksovana lishe v pismovih pam yatkah dosliditi pozicijni varianti fonem nemozhlivo Golosni Pidnesennya Ryadperednij zadnijNO O NO Ovisoke i u y y ɯ userednye e o œ a oNO neogubleni golosni O ogubleni golosni Prigolosni Gubni Zubni Zayasenni VelyarniNosovi m n n ŋProrivni gluhi p t t k qdzvinki b d d ɡFrikativni gluhi f s s s ʃ hdzvinki w v z z z ʒ g ɣ Aproksimanti l ɫ jDrizhachi r r Afrikati c t s c t ʃ Nagolos Skladi Nagolos u poloveckij movi jmovirno buv silovim fiksovanim Zazvichaj vin padav na ostannij sklad slova tanyq znajomij tolmac perekladach bogdaj pshenicya tagdan tawdan z gori Vnaslidok dodavannya afiksiv nagolos zmishuvavsya namagayuchis zajnyati misce v kinci slova Osnovni tipi skladiv dlya pitomo tyurkskih sliv V a ja dolonya VC at tas pereklikannya VCC art zad spina CV bu laq klyuch dzherelo CVC bor la vinogradnik CVCC tort chotiri MorfologiyaU poloveckij movi koreni sliv odnoskladni Dvo i trihskladni koreni vtorinni skladayutsya z Na pochatku slova i morfemi zbig prigolosnih ne dopuskayetsya V ridko zustrichayutsya zvuki g g r m n l z Na kinci slova tak samo zbig prigolosnih ne dopuskayetsya za vinyatkom lt rt Polovecka maye neznachnu kilkist protistavlen imennikiv i diyesliv Napriklad alma ne beri alma yabluko Viznachiti tipi cherguvannya zvukiv na rivni klasiv fonem nemozhlivo pozayak polovecka mova zbereglasya lishe u pismovih dzherelah GramatikaPolovecka mova mova aglyutinativnogo tipu z elementami analitizmu Kategoriyi Za kategorialnimi vlastivostyami v poloveckij movi najchitkishe vidilyalisya imenniki ta diyeslova Inshi chastini movi buli slabko diferencijovani tomu te chi inshe slovo mozhna vidnesti do riznih chastin movi Napriklad joqsul bidnij prikmetnik bidnyak imennik jaman poganij prikmetnik pogano prislivnik Deyaki imenniki v poziciyi oznachennya vikonuyut rol prikmetnikiv Napriklad altun ors zolote kovadlo de altun zoloto Kategoriyi rodu i zhivih istot ne buli virazheni morfologichno Imenniki yaki vidpovidayut na pitannya kim hto vidnosili do zhivih istot reshta sho vidpovidayut na pitannya ne sho do nezhivih Odnina ne markuvalasya morfologichno Mnozhina poznachalasya za dopomogoyu afiksiv lar ler Napriklad bycqylar pilki bucgaqlar kuti emgekler muki torturi Takozh bula prisutnya arhayichna dvoyina Napriklad egiz bliznyuki vid eki dva biz mi siz vi Vidminki U poloveckij movi bulo shist vidminkiv 1 nazivnij 2 rodovij 3 davalnij 4 znahidnij 5 miscevij 6 orudno miscevij vishidnij a takozh dvi vidmini imennikiv 1 prosta i 2 osobovo prisvijna Ce tak zvani kipchackij tip vidmin i vidminyuvannya Vidminki poznachalisya vidpovidnimi zakinchennyami yaki zajmali poziciyu pislya afiksiv mnozhini abo nalezhnosti Prosta Osobovo prisvijnaNazivnij osta majster atym mij kin atyŋ tvij kin aty jogo kin Rodovij ostanyŋ atymnyŋ atyŋnyŋ atynyŋDavalnij ostaga atyma atyŋa atynaZnahidnij ostany atymny atyŋy atyŋny atynyMiscevij ostada atymda atyŋda atyndaOrudno miscevij ostadan atymdan atyŋdan atyndan Gramatichna kategoriya nalezhnosti vkazuvala na stosunki mizh vlasnistyu i vlasnikom Vona virazhalasya morfologichno afiksami prinalezhnosti morfologo sintaksichno afiksami nalezhnosti j rodovim vidminkom slova sho poznachalo vlasnika i sintaksichno tak samo bez afiksa nalezhnosti Napriklad jalcym mij podennik etikiŋ tvij chobit jalcysu jogo podennik qalqanymyz nashi shiti epciŋiz vashi zhinki qalqanlary yihni shiti menum jazyxym moya provina seniŋ jemisiŋ tvij plid Stani U poloveckij movi bulo p yat diyeslivnih staniv 1 osnovnij 2 vzayemno spilnij 3 zvorotnij 4 pasivnij 5 sponukalnij okremi oguzki formi razom z regulyarnim universalnim diyeslivnim im yam na gan zustrichayetsya diyeprikmetnik na mish zustrichayetsya diyeslivne im ya na dik Inshomovni vpliviBalaban poloveckij sokil U poloveckij movi buli leksichni zapozichennya z arabskoyi perskoyi greckoyi mongolskoyi ta ruskoyi mov Napriklad kaban kaban vid rus kaban limon limon vid pers ليمون limun limon maydan majdan vid arab ميدان maydan cherez pers میدان meydan rivne misce ulus ulus vid mong uls kraj Vnaslidok obmezhenosti pisemnih pam yatok vazhko viyaviti obsyag cih zapozichen Sama polovecka mova spravila velikij vpliv na leksiku netyurkskih mov rusinskoyi ukrayinskoyi ugorskoyi valaskoyi rumunskoyi moskvinskoyi rosijskoyi bolgarskoyi tosho Zokrema v ukrayinskij movi slovami poloveckogo pohodzhennya ye bazar baxar forum plosha balaban balaban sokil balik balik riba berkut burkit orel izyum uzum vinograd kazna kazna skarbnicya kozak cosac varta chota orda orda zibrannya dvir saraj saray palac InsheNa vidminu vid zmishanoyi oguzko kipchackoyi movi Zolotoyi Ordi i Mamlyukskogo Yegiptu mova Kodeksu harakterizuyetsya povnim perevazhannyam narodno rozmovnoyi stihiyi U comu aspekti vrazhayut chistotoyu tyurkskoyi movi bliskuchi perekladi latinskih molitov i gimniv Zasvidchena v Kodeksi tyurkska titulatura onomastika i zagalnovzhivana leksika v dialektnomu plani neodnoridna sho zv yazane ochevidno iz zmishanim harakterom tyurkskih pleminnih ob yednan sho vhodili u kipchackij soyuz i zalishkiv tyurkskih ob yednan sho prijshli do Yevropi ranishe guni avari bulgari hozari pechenigi PrimitkiChechenov A A Poloveckij yazyk S 110 116 Radloff W Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus Memoires de l Academie imperiale de Sciences de St Petersbourg Spb 1887 Ser VII T XXXV 6 Gabain A von Die Sprache des Codex Cumanicus Philologiae Turcicae Fundamenta Wiesbaden 1959 I Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 261 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 306 Codex cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 304 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 260 Codex cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 299 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 300 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 303 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 268 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 257 Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 294 Dzherela ros Chechenov A A Poloveckij yazyk Yazyki Mira Tyurkskie yazyki Otv red Tenishev E R Bishkek Kyrgyzstan 1997 reprint Moskva Indrik 1997 ISBN 5 85759 061 2 S 110 116 ros Grunin T I Dokumenty na poloveckom yazyke XVI v sudebnye akty Kamenec Podolskoj armyanskoj obshiny M 1967 ros Kurashzhanov A Formy i znachenie padezhej v Codex Cumanicus Avtoref dis kand filol nauk Alma Ata 1959 ros Rossovskij D A K voprosu o proishozhdenii Codex Cumanicus Seminarium Kondakovianum Prague 1929 III ros Tenishev E R Mesto kypchakskogo poloveckogo kumanskogo pechenezhskogo yazykov sredi sovremennyh tyurkskih yazykov Izvestiya AN Kazahskoj SSR Seriya filologicheskaya 1975 ros Chechenov A A Yazyk pamyatnika 14 v Codex Cumanicus v arealnom osveshenii M 1978 nim Drimba W Sintaxe Comane Leiden 1973 nim Gabain A von Die Sprache des Codex Cumanicus Philologiae Turcicae Fundamenta Wiesbaden 1959 I nim Gronbech K Codex Cumanicus Kopenhagen 1936 lat Kuun G Codex Cumanicus bibliotecae ad templum dici Marci Venetiarum primumex integro adidit prolegomenis notis et compluribus glossarii instruxit Budapest 1880 nim Radloff W Die turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus Memoires de l Academie imperiale de Sciences de St Petersbourg Spb 1887 Ser VII T XXXV 6 Mova kipchakiv sproba istorichnoyi harakteristiki Ya V Pilipchuk Naukovi zapiski Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im M P Dragomanova Seriya Pedagogichni ta istorichni nauki 2014 Vip 117 S 258 266 PosilannyaGarkavec A N Kypchakskie yazyki moskvinskoyu

Дата публікації:
Топ