Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рома н Григо рович Віктю к 28 жовтня 1936 Львів 17 листопада 2020 Москва радянський український та російський театральни

Віктюк

Віктюк

Рома́н Григо́рович Віктю́к (28 жовтня 1936, Львів — 17 листопада 2020, Москва) — радянський, український та російський театральний актор та режисер, народний артист України (2006), народний артист Росії (2009).

Роман Григорович Віктюк
image
Роман Григорович Віктюк (артфото, 2008 рік)
Роман Григорович Віктюк (артфото, 2008 рік)
Народився28 жовтня 1936(1936-10-28)
Львів
Помер17 листопада 2020(2020-11-17) (84 роки)
Москва
  • коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[1]
    • ПохованняЛичаківський цвинтар
    Національністьукраїнець
    Громадянствоimage СРСР
    image Україна
    image Росія
    Діяльністьтеатральний актор, режисер
    Alma materДержавний інститут театрального мистецтва (1956)
    Закладd
    Роки діяльності1964—2020
    IMDbnm1182713
    Нагороди та премії
    Орден «За інтелектуальну відвагу»
    imageimage
    image
    Народний артист Росії
    image Роман Григорович Віктюк у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Роман Віктюк, постановник і виконавець ролей у величезній кількості вистав, переважно в театрах Москви, зокрема, й у театрі свого імені, був популярним та шанованим в Україні та Росії, був відомий оригінальністю, незаангажованістю в судженнях. Енциклопедія сучасної України в статті епатаж відмічає його серед режисерів, які «шокують сміливими та неординарними постановками».

    Життєпис

    Народився 28 жовтня 1936 року у Львові, що тоді перебував у складі Польської Республіки, в родині вчителів, Григорія (1906—1993) та Катерини (1906—1991) Віктюків.

    Дитинство

    Найбільш відомою історію з дитинства Віктюка є оповідь про матусю, яка під час вагітності приходила до Львівської опери на «Травіату» Верді, під час виконання якої плід активно реагував і починав битися всередині, вириваючись якомога швидше народитися.

    Дитинство пройшло у Львові, де мешкав разом із батьками мешкав у дворику, який з'єднує площу Ринок із вулицею Староєврейською. З дитячих спогадів — малий хлопець Роман прив'язує віники до рук, виліз на дерево у дворі, стрибає і кричить «Мамо, я лечу». Першою сценою майбутнього режисера й актора став львівський дворик.

    Піонером став попри власне бажання. Зі шкільної сцени виконав весь патріотичний репертуар того часу. З причини поділу шкіл для хлопчиків і дівчат, однією з зіркових ролей стало втілення на шкільній сцені Зої Космодем'янської.

    Театральний шлях

    Навчався у московському Інституті театрального мистецтва (ГІТІС) — майстерня Василя і Марії Орлових. Після закінчення в 1957 році акторського факультету повернувся до Львова, де працював актором у місцевому Театрі юного глядача, з 1 березня 1962 року — актор Державного республіканського театру юного глядача у Києві (Ігорьок у виставі «На канікулах», Чудовисько-принц у «Червоній квіточці», Сєва у виставі «Один страшний день», Жора Арутюнянц у «Молодій гвардії», Юрко Ков'якін в «Долі барабанщика», Фабьо з «Полум'я Пуерто-Сорідо», Віслючок Сімон у «Бразільському скарбі» тощо). По поверненню до Львова у якості режисера втілює постановки на сцені Театру юного глядача, створює театральну студію при Львівському палаці піонерів.

    Можливості працювати в рідному місті йому не дали. Віктюк ставить у Калініні, з 1970 по 1974 роки працює у Російському драматичному театрі Литви у Вільнюсі. До вирішення конфліктної ситуації у підмосковному клубі, де адміністрація зривала репетицію його вистави на початку 1970-х, відгукнулися із допомогою Тарковський і Кончаловський. Перекази про його вистави ширяться Москвою впритул до 1977 року, коли відбувається й перша столична постановка — «Царське полювання» на сцені Театру імені Моссовєта. Художнім керівником за програмкою значився художній керівник театру Юрій Завадський, який на той час важко хворів і не дожив до прем'єри, проте встиг отримати цензурний дозвіл на постановку п'єси Леоніда Зоріна про події часів Катерини Великої. Виконавцями головних ролей Віктюк обирає Маргариту Терехову (Княжна Тараканова) та Леоніда Маркова (Олексій Орлов). Віртуозно вибудований дует забезпечив успіх виставі, широке знання про «режисера з провінції» у театральних колах Москви та заробітки спекулянтів на перепродажах «зайвих» квитків на виставу (доходило до п'яти рублів з кожного квитка).

    Віктюк працював у Твері, Одесі, Києві, Таллінні, Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві. У виставах Віктюка грали Ада Роговцева, Олена Образцова, Віра Васильєва, Аліса Фрейндліх, Марина Нейолова, Валентина Тализіна, Людмила Максакова, Алла Демидова і багато інших. За переказами Віктюк одночано міг репетирувати вистави у різних театрах — в одному давав завдання на прогін сцени, залишав свій піджак на спинці режисерського крісла, а сам тим часом був вже або в іншому московському театрі, або в іншому місті.

    Своїх акторів Віктюк називав дітьми, вкладаючи в цю фразу сподівання на дитячий порятунок сучасного театру. Феномен гри був для нього головним знаряддям проти засилля вульгарності й побутової сірості, примітивності і грубості форми. Для визначення чоловічого та жіночого в акторах вдавався до використання вигаданих слів «чічірка» та «манюрка» — які згодом отримали поширення далеко за репетиційними залами Романа Віктюка.

    image «Лише коли буваю у Львові чи в Києві, відчуваю себе нікому не потрібним. У Львові ж була еліта, була культура… І найгіршим є те, що «Полуботок» чи «Мотря» — це не є національне мистецтво, це — антинаціональне мистецтво. Це — страшна ілюзія, жахливий обман. Це ніяке не відродження…» image

    Вишуканістю відрізнялися вже навіть ранні роботи режисера. Містика Гоголя проступає у телевиставі за класичною п'єсою «Гравці» (1978), коли Іхарєв (Олександр Калягін) у фіналі в істеричному припадку приклеюється до підлоги. У «Майстрі і Маргариті» не лишається місця карикатурних зображень та псевдоісторичності — все побудовано на прямому протистоянні зла і добра. Зло у виставах Віктюка розглядається під збільшувальним склом. І на думку постановника, єдиний порятунок можливий лише в самовідданій любові.

    Гучний успіх прийшов до Віктюка після прем'єри «Покоївок» на сцені . Після смерті Аркадія Райкіна театр шукав свій шлях — продовжували грати репертуар, а ночами репетирували нову виставу — п'єса із виразним присмаком абсурду французького драматурга Жана Жене про двох покоївок, які планують отруєння своєї господині. Проста, здавалося, історія у Віктюка відходить від основ Системи Станіславського та поєднує в собі цирк, танець, театр, кабаре та модний показ. Візуальна легкість та краса досягалася вигадливістю під час абсолютної театральної бідності — костюми шили з підкладкової тканини, боа Мадам зробили з сітки (висмикнувши поздовжні нитки), шубу шили із залишків (клеїли шматочки хутра на тканину). Балетний верстат було зварено мало ні з водопровідних труб, а сцену вистелели випадково знайденим пластик, який не ламався під ногами. Всі ролі виконували чоловіки: покоївки Костянтин Райкін та Микола Добринін, Мадам — ​​. На перший план виходять не стільки слова, скільки пластика акторів — хижа, безкісткова, небезпечна (над нею працювали та Алла Сігалова); обличчя вибілені; траєкторії руху яскравих спідниць ретельно прораховані. Перші дві вистави зіграли в серпні 1988 року, напередодні відпустки, майже без реклами. А вже у вересні був шалений наплив глядача, який мала стримувати кінна міліція, залишалися зламаними двері театру тощо. Вистава стала сенсацією театрального світу, була показана більш ніж в 30 країнах, зібрала колекцію найвищих театральних нагород, кілька років прикрашала репертуар театру «Сатирикон», а у подальшому постановка стала першою в Театрі Романа Віктюка, утвореному в 1991 році і зазнала другої редакції. Восени 2006 року Роман Віктюк відновити «Покоївок», а 18 вересня 2018-го вистава відмітила своє 30-річчя. Після «Покоївок» про Віктюка заговорили навіть ті, хто ніколи не бачив його вистав. Пародії на виставу вийшли в програмі Ігоря Угольникова «Оба-на!» (Серія «Відбір номерів для поїздки в Ізраїль», 1994), СТЕМ «Колобок в постановці Віктюка» показала у Вищій лізі КВК «Збірна Санкт-Петербурга» (1999).

    Театрознавець [ru] відмічає, що «у театрі він знімав табу, він один з тих, хто раскрепостил, звільнив радянський театр в „перебудову“ від погано зрозумілої сором'язливості і втрати форми. В „Покоївках“ він змусив полюбити форму й перестати вже бачити у формі формалізм. Він ввів нервову, перверсивну, зламану лінію модерну до прямолінійного та скромного, стриманого театру. З його саду проросли квіти будяків, заїдливі лози, примхливі стебла ар нуво. Лінія гриму на обличчі Костянтина Райкіна в „Покоївках“ раз і назавжди переламала уявлення про красу в театрі. Віктюк розширював територію прекрасного».

    image
    Театр Романа Віктюка

    З «Покоївок» та «М.Батерфляй», власне, й виростає Театр Романа Віктюка. Тривалий час «безхатченко» Віктюк у 1991 року отримує під театр споруду колишнього ПК Русакова на Строминці, яке потребувало капітального ремонту, що тривав майже 20 років. На роль актора пекінської опери у виставі «М.Баттерфляй» Віктюк запросив унікального контртенора [ru], який співав власним голосом, подібним до жіночого. Закоханого французького дипломата зіграв Сергій Маковецький. Всі дивацтва взаємин персонажів п'єси американського драматурга Віктюк пропрацював з артистами настільки точно, що майже нічого дивним не здавалося.

    Вистави Романа Віктюка — музичні. Він вчить чути музику, відчувати її, співвідносити емоції зі звучанням. В його виставах музика є основною складовою. Роман Віктюк, який розбирався в музиці, завжди влучно використовував її у своїх виставах. Духовні піснеспіви звучали у виставі «Украдене щастя» за Іваном Франком у МХАТі, у «Дамі без камелій» природно звучить «Травіата», у виставу «Ромео і Джульєтті» органічно вписана музика Прокоф'єва. Окрема музична партитура до вистави «Покоївки».

    У загальному доробку режисера — близько 200 вистав. З найвідоміших — «Покоївки», «Федра», «М.Баттерфляй», «Лоліта», «Дама без камелій». Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі тощо.

    Віктюк вважав себе українцем, з Україною Віктюк був пов'язаний також участю в культурному й громадському житті. Був засновником (разом з Ігорем Подольчаком і Ігорем Дюричем) Фонду Мазоха (1991, Львів), брав участь в українських театральних, телевізійних проектах.

    На телебаченні як автор та ведучий робив передачу «Поетичний театр Романа Віктюка», у якості члена журі брав участь у «Привід опери» (Перший канал), «Танцюю для тебе» ().

    Був народним артистом України і Росії, членом Інституту драматичного театру Італії, лауреатом театральної премії «Maratea» Центру європейської драматургії (1991), премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії (1997).

    Педагогічна діяльність

    Професор Роман Віктюк викладав в естрадно-цирковому училищі (відомі учні — Геннадій Хазанов, Юхим Шифрін, [ru]), випустив три курси в Російському інституті театрального мистецтва (відомі учні — Ростислав Колпаков, Павло Карташев, Андрій Шакун, Євген Лавренчук). Читав лекції з режисури й акторської майстерності в Росії, Україні, Італії. Викладав в Інституті театрального мистецтва, давав майстер-класи на курсах акторської майстерності й режисури при Польському театрі в Москві.

    Смерть

    image
    Гробівець Романа Віктюка та його родини на 70 полі Личаківського цвинтаря

    27 жовтня 2020 року його госпіталізували з коронавірусом до московської клінічної лікарні імені братів Бахрушиних. Спочатку режисера помістили до відділення терапії, але його стан погіршився, і Віктюка перевели до реанімації.

    17 листопада Роман Віктюк помер внаслідок перенесеного інсульту, спровокованого, ймовірно, саме коронавірусом.

    Першими днями після повідомлення вийшли спогади про режисера українських журналістів Олега Вергеліса на сторінках газети «Дзеркало тижня», та Миколи Жулинського в газеті «День», Дмитра Гордона на телеканалі «Україна 24», Сергія Проскурні й Анни Липківської на «UA: Радіо Культура», Віталій Портников на порталі «Історична правда».

    Московська частина церемонії прощання з видатним режисером пройшла 20 листопада в театрі Романа Віктюка. Вечірній випуск програми «Андрій Малахов. Прямий ефір» на каналі «Росія-1» вийшов під заголовком «Головна таємниця Романа Віктюка».

    23 листопада 2020 року церемонія прощання відбулася в Першому театрі Львова. Труну виносили під пісню «The Show Must Go On» Фредді Мерк'юрі. Відспівування і молитовний чин проведені в церкві святого Андрія, на площі Соборній. Потім похоронна процесія вирушила на Личаківський цвинтар, де Романа Віктюка поховали, згідно з його заповітом, у родинному гробівці на 70 полі. Церемонія прощання транслювалася в прямому ефірі Tvoemisto.tv.

    Визнання і нагороди

    Погляди

    2006 року Роман Віктюк заявив, що навіть у період тоталітаризму ніколи не ставив вистав, які б «обслуговували систему». Він також позитивно оцінив Помаранчеву революцію, назвавши її «духовним спалахом» і зазначив, що був вражений світлом і аурою людей, які вийшли на вулиці.

    2012 року підписав відкритий лист із закликом до звільнення учасниць групи «Pussy Riot», висловив готовність поручитися за них.

    2014 року, коментуючи російсько-українську війну на Донбасі, закликав місцевих жителів вимкнути телевізори, щоб у тиші розібратися, що відбувається, та рекомендував тим, хто не вважає себе громадянином України, дати країні спокій. Висловлювався за прийняття закону про захист тварин від жорстокого поводження.

    Пам'ять

    Московський Театр Романа Віктюка з 20 до 28 жовтня 2021 року ініціював платні екскурсії у спальню-вітальню Романа Григоровича, до квартири режисера, що знаходиться за адресою: Москва, Тверська вулиця, 4.

    Театральні роботи

    Актор

    Львівський ТЮГ імені М. Горького
    Київський театр юного глядача
    • «Бразільський скарб» М. К. Машаду — Віслючок Сімон
    • «Доля барабанщика» — Юрко Ков'якін
    • «Молода гвардія» Олександра Фадєєва — Жора Арутюнянц
    • «На канікулах» В. Любимова; реж. М. Єрецький — Ігорьок
    • «На світанку» М. Єдлінського — кухарчук Івась
    • «Один страшний день» за Ю. Сотником — Сєва
    • «Полум'я Пуерто-Сорідо»; реж. М. Вельямінов — Фабьо
    • «Червона квіточка» Андрія Ліперовського за казкою Сергієм Аксаковим; реж. М. Єрецький — Чудовисько-принц

    Режисер

    Україна

    Львівський ТЮГ імені Горького (1965 — 1968)
    Одеський обласний академічний російський драматичний театр
    Київський академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки
    Різні театри
    • , 21 лютого — «Бульвар Сан-Сет» за п'єсою Чарльза Брекет, Д. М. Маршалла, Біллі Вайлдера — антрепризний проєкт «G.A.L» — вистава створена до ювілею Ади Роговцевої

    Москва

    МХАТ імені М. Горького
    Театр імені Моссовєта
    Студентський театр МДУ
    Театр-студія БК «Москворечье»
    Державний академічний театр імені Є. Вахтангова)
    Московський театр естради
    «Современник»
    Перший московський обласний державний камерний театр
    Театральна компанія «Бал Аст»
    Різні театри

    Росія

    (1968 — 1969)
    (Ленінград)
    (Горький)
    Різні театри

    Світ

    (Вільнюс) (1971 — 1975)
    Таллінський експериментальний театр-студія «У віадука»
    Різні театри

    Театр Романа Віктюка

    Фільмографія

    Рік Фільм Оригінальна назва Виступає як Жанр Примітки
    Режисер Актор
    ??? Машенька Ні Так Телевистава
    1976 Вечірне світло рос. Вечерний свет Так Ні Телевистава За однойменною п'єсою Олексія Арбузова
    1978 Гравці рос. Игроки Так Ні Телевистава За [ru] Миколи Гоголя.

    В ролях: Олександр Калягін (Іхарєв), Валентин Гафт (Втішний), Леонід Марков (Швохнєв), Олександр Лазарєв (Кругель), Володимир Кашпур (Олексій), Борис Іванов (Глов-старший), (Глов-молодший), (Гаврюшки), Микола Пастухов (Замухришкін), Маргарита Терехова (Аделаїда Іванівна)

    1980 Мені від любові спокою не знайти рос. Мне от любви покоя не найти Так Ні Телевистава Телевізійна композиція за мотивами творів «Приборкання норовливої», «Річард III», «Антоній та Клеопатра», «Отелло», «Гамлет» Вільям Шекспіра.

    В ролях: Маргарита Терехова та Еммануїл Віторган.

    1980 Історія кавалера де Гріє і Манон Леско рос. История кавалера де Гриё и Манон Леско Так Ні Телевистава Телевізійна фільм-вистава за мотивами роману абата Прево.

    В ролях: Ігор Костолевський, Терехова Маргарита Борисівна, Збруєв Олександр Вікторович, Гафт Валентин Йосипович, Еммануїл Віторган, Юрій Яковлєв, Клара Бєлова, Борис Іванов, , , , , Юхим Шифрін.

    1982 Дівчинка, де ти живеш? рос. Девочка, где ты живёшь? Так Ні Телефільм За п'єсою «Райдуга взимку» Михайла Рощина.
    1985 Довга пам'ять рос. Долгая память Так Ні Телефільм За мотивами повісті «Вулиця молодшого сина» Лева Кассіля та Макса Поляновського (фільм про піонера-героя Володю Дубініна.
    1989 Татуйована троянда рос. Татуированная роза Так Ні Телевистава Телеверсія вистави МХАТ імені М. Горького за однойменною п'єсою Теннессі Вільямса (Головна редакція літ.-драм. програм ЦТ).
    1990 Де мій театр? Роман Віктюк рос. Где мой театр? Роман Виктюк Ні Так Телефільм Фільм-монографія присвячений творчості театрального режисера Романа Віктюка. Включені фрагменти репетиції вистав  — за п'єсою «Уроки майстра»,  — за п'єсою Е.Радзинського «Наш Декамерон», театру «Современник» — за п'єсою Л. Петрушевської «Квартира Коломбіни», Московського театру драми і комедії на Таганці — за п'єсою М. Цвєтаєвої «Федра», Київського драматичного театру ім. Лесі Українки — за п'єсою Ж. Кокто «Священні чудовиська».

    Виробництво «Союзтелефільм». Автор сценария — Н. Шехтер, режисер — Вадим Зобін.

    1993 Батерфляй рос. Баттерфляй Ні Так Документальне кіно Документальний фільм про Романа Віктюка — знімальна група протягом шести місяців їздила за режисером від Львова до Нью-Йорка; режисер Олексій Учитель за сценарієм Олексія Учителя та Дуні Смірнової.

    Нагороди: I приз за найкращий повнометражний фільм IV Відкритого фестивалю неігрового кіно «Росія».

    2000 Ростов-тато рос. Ростов-папа Ні Так Телесеріал Нотаріус у телесеріалі Кирила Серебреннікова (новела «Синок»).
    2001 [en] рос. Конец века Ні Так Художній фільм Лікар-психотерапевт Хенрік Станковський у фільмі Костянтина Лопушанського.
    2006 Уроки майстра рос. Уроки мастера Ні Так Телефільм До дня нарождения Романа Віктюка на каналі «ТВ Центр» (реж. Ігор Волосецький)
    2008 Роман Карцев. Бенефіс рос. Роман Карцев. Бенефис Так Ні Телевистава Телеверсія вистави Романа Карцева за творами Михайла Жванецького.
    2017 Фізрук рос. Физрук Ні Так Телесеріал Камео у серіалі каналу ТНТ (гість на похованні у 15 серії 4 сезону).

    Бібліографія

    Статті

    • Виктюк Р. Проверка на призвание: Ирина Мирошниченко // Мой любимый актёр: Писатели, режиссёры, публицисты об актёрах кино: сб. / Сост. Л. И. Касьянова. — М.: Искусство, 1988. — С. 75—90. (рос.)

    Книги

    • Виктюк Р. Роман с самим собой. — М.: Подкова, 2000.  — 484 с. — ; 2-е изд.: Зебра Е, 2005. — . (рос.).

    Музика

    • 1997 — «Музыка в спектаклях Романа Виктюка» (Студия «Аудиотеатр Асфара Фараджиева»)

    Примітки

    1. https://www.pravda.com.ua/news/2020/11/17/7273886/
    2. Охримчук М. (17 листопада 2020). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
    3. О. Є. Голуб. Епатаж. Енциклопедія сучасної України [1] [ 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
    4. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 7 липня 2022. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
    5. . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 8 липня 2022. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
    6. Роман Виктюк («Уроки мастера») [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] (відео)
    7. Галина ТЕРЕЩУК (18 листопада 2020). (ua) . «Радіо Свобода». Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
    8. Микола ЖУЛИНСЬКИЙ (19 листопада 2020). (ua) . «День» № 219. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
    9. . www.gitis.net. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
    10. Театр на Липках. Згадуємо видатного самобутнього колегу[недоступне посилання]
    11. Володимир ПАВЛІВ (19 листопада 2020). (ua) . «MATRIX». Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
    12. Федір БАЛАНДІН (19 листопада 2020). (ua) . «Українська правда». Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
    13. Ніка ПАРХОМОВСЬКА (18 листопада 2020). (рос.). «Forbes». Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 2021-1-4.
    14. Анна ГОРДЕЄВА (19 листопада 2020). (рос.). «Москвич». Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
    15. Александр СМОЛЬЯКОВ. (рос.). Сат Алли Демідової. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 25 листопада 2020.
    16. Наталья ШАИНЯН (17 листопада 2020). (рос.). «Российская газета» — Столичный выпуск №259(8313). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
    17. Степанівна про Романа Віктюка
    18. Елена ЖАТЬКО (22 листопада 2020). (рос.). «Театр To Go». Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
    19. Татяна ПЕЧЕРНІНА (жовтень 2018). (рос.). «ContraltoPeople». Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
    20. 30-летие спектакля «Служанки» (18 сентября 2018) [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
    21. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 27 листопада 2020.
    22. . Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
    23. (18 листопада 2020). (рос.). «Петербургский театральный журнал». Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
    24. Театр + TV. Роман Виктюк (1991)
    25. Олександр СМОЛЬЯКОВ (17 травня 2012). (рос.). «Ехо Москви». Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
    26. Музыка в спектаклях Романа Виктюка [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.] (аудіо)
    27. Алиса Фрейндлих в гостях у Романа Виктюка
    28. Сергій АРМОЯН (1 жовтня 2011). (рос.). «Вокруг ТВ». Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 10 грудня 2020.
    29. Григорська Н. (17 листопада 2020). . nv.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
    30. . radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
    31. . unian.ua. УНІАН. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
    32. Олег ВЕРГЕЛІС (18 листопада 2020). (ua) . «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
    33. Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (19 листопада 2020). (ua) . «День» № 219. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
    34. . Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
    35. . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
    36. Віталій ПОРТНИКОВ (18 листопада 2020). (ua) . «Історична правда». Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
    37. Прощание с Романом Виктюком в Москве
    38. Андрей Малахов. Прямой эфир на Росія-1. Главная тайна Романа Виктюка! Прямой эфир 20.11.20 [ 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
    39. Бувай, маестро. У Львові попрощалися з відомим режисером Романом Віктюком [ 30 грудня 2020 у Wayback Machine.] (відео)
    40. Роман Виктюк. Похороны в специальном гробу и перформанс на прощании с режиссером (рос.). «Центральное Телевидение». 24 травня 2022. Процитовано 5 квітня 2023.
    41. . unian.ua. УНІАН. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
      . tvoemisto.tv. «Твоє місто». 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
    42. Прощання з Романом Віктюком у Львові. Трансляція наживо (відео)
    43. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 21 листопада 2020.
    44. . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
    45. . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
    46. Премия «Звезда Театрала» объявила лауреатов самой почётной номинации «Легенда сцены» [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Журнал «Театрал», 26 октября 2020
    47. Висенс А. (4 декабря 2006). . news.bbc.co.uk. BBC. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 18 листопада 2020. (рос.)
    48. . Эхо Москвы. 27 июня 2012. Архів оригіналу за 8 січня 2017. (рос.)
    49. . NEWSru.com. 27 июня 2012. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. (рос.)
    50. Иванова, Виктория (27 июня 2012). . Известия. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. (рос.)
    51. . Гордон. 17 июня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2019. (рос.)
    52. . Новая газета. 29 января 2004. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. (рос.)
    53. . За права человека. 10 апреля 2008. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. (рос.)
    54. Олег ВЕРГЕЛІС (28 жовтня 2021). (ua) . «Главком». Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
    55. Мирослава БЗІКАДЗЕ (23 листопада 2020). (ua) . «УНІАН». Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
    56. . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
    58. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
    59. . Архів оригіналу за 11 січня 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
    60. Где мой театр? Роман Виктюк (1990) [ 26 грудня 2020 у Wayback Machine.] (відео)
    61. Кокто Жан Морис Эжен Клеман — Священные чудовища (сп. театра им. Л.Украинки, реж. Р.Виктюк) 1990 (відео)
    62. Архівна вистава «Священні чудовиська» з Адою Роговцевою, режисер — Роман Віктюк
    63. Олена ЖАТЬКО (14 січня 2021). (рос.). «Театр To Go». Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 2021-2-02.
    64. (ua) . Портал . 23 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020.
    65. Ірина БОКЛАН (27 лютого 1998). (рос.). «Дзеркало тижня» № 9. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
    66. Тетяна ПОЛІЩУК (10 жовтня 1997). (ua) . «День» № 183. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 22 листопада 2020.
    67. . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
    68. . Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
    69. (рос.). Ж-л «Сноб». 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 2021-2-02.
    70. . Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 17 листопада 2020.
    71. image Иван Франко. Украденное счастье. Спектакль Московского Художественного театра СССР им. М.Горького на YouTube
    72. Государственный ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени академический театр имени Моссовета / Школьников В. М., Петрусова В. С. — Москва : Искусство, 1985. — 294 с. (рос.)
    73. Людмила ПЕТРУШЕВСЬКА. Маленькая девочка из «Метрополя». — Санкт-Петербург : «Амфора», 2006. — 464 с. — 7000 прим. — .
    74. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
    75. . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 24 лютого 2011.
    76. Дороніна Т. Дневник актрисы [ 5 січня 2011 у Wayback Machine.]. — М.: Вагриус, 1998. — (Мой XX век). — 2-е изд. — М.: Молодая гвардия, 2006. — . (рос.)
    77. Елена ГОРФУНКЕЛЬ, Татьяна МОСКВИНА (2002). (ua) . Новейшая история отечественного кино. 1986-2000. СПб, «Сеанс». Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 25 листопада 2020.
    78. (15 грудня 2000). (рос.). «Независимая газета». Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2020.
    79. Марина ЗАБОЛОТНА (1995). (ua) . «Петербургский театральный журнал» № 8. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.
    80. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 24 лютого 2011.
    81. . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 21 листопада 2020.
    82. Анжелика ЗАРЗЕРСКАЯ (28 травня 2018). (рос.). «Вечерняя Москва». Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
    83. 20-летие спектакля «Саломея» (29 мая 2018) (відео)
    84. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 лютого 2011.
    85. «Антропология»: Роман Виктюк и Елена Образцова
    86. — рецензія, фото [ 14 вересня 2010 у Wayback Machine.]
    88. Олена ЖАТЬКО (29 грудня 2020). (рос.). «Театр To Go». Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
    89. Сергій ВИННИЧЕНКО (22 червня 2019). (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
    90. Оксана САВЧЕНКО (30 листопада 2014). (рос.). Ж-л «Фокус». Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2020.
    91. Театр Романа Виктюка «Отравленная туника» [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
    92. . Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
    93. Баттерфляй (1993) / Документальный фильм
    94. Закончились съемки фильма о Виктюке [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Комерсант. — 1993. — 26 лютого. (рос.)
    95. (30 листопада 2001). . Variety. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 22 листопада 2020.
    96. Конец века (Константин Лопушанский) 2001 [ 17 березня 2020 у Wayback Machine.] (відео)
    97. Трофименков М. Константин Лопушанский стряхнул с себя век-волкодав [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Коммерсант-СПБ. — 2001. — 18 апреля. — № 69. — С. 4. (рос.)
    98. Физрук 4 сезон 15 серия смотреть онлайн. Физрук 4 смотреть онлайн бесплатно (ТНТ, 2017). Процитовано 8 листопада 2017.
    99. . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.

    Посилання

    image
    Wikinews
    Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
    n:ru:Категория:Роман Виктюк

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Roma n Grigo rovich Viktyu k 28 zhovtnya 1936 Lviv 17 listopada 2020 Moskva radyanskij ukrayinskij ta rosijskij teatralnij aktor ta rezhiser narodnij artist Ukrayini 2006 narodnij artist Rosiyi 2009 Roman Grigorovich ViktyukRoman Grigorovich Viktyuk artfoto 2008 rik Roman Grigorovich Viktyuk artfoto 2008 rik Narodivsya28 zhovtnya 1936 1936 10 28 LvivPomer17 listopada 2020 2020 11 17 84 roki Moskva koronavirusna hvoroba 2019 COVID 19 1 PohovannyaLichakivskij cvintarNacionalnistukrayinecGromadyanstvo SRSR Ukrayina RosiyaDiyalnistteatralnij aktor rezhiserAlma materDerzhavnij institut teatralnogo mistectva 1956 ZakladdRoki diyalnosti1964 2020IMDbnm1182713Nagorodi ta premiyiOrden Za intelektualnu vidvagu Narodnij artist Rosiyi Roman Grigorovich Viktyuk u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roman Viktyuk postanovnik i vikonavec rolej u velicheznij kilkosti vistav perevazhno v teatrah Moskvi zokrema j u teatri svogo imeni buv populyarnim ta shanovanim v Ukrayini ta Rosiyi buv vidomij originalnistyu nezaangazhovanistyu v sudzhennyah Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini v statti epatazh vidmichaye jogo sered rezhiseriv yaki shokuyut smilivimi ta neordinarnimi postanovkami ZhittyepisNarodivsya 28 zhovtnya 1936 roku u Lvovi sho todi perebuvav u skladi Polskoyi Respubliki v rodini vchiteliv Grigoriya 1906 1993 ta Katerini 1906 1991 Viktyukiv Ditinstvo Najbilsh vidomoyu istoriyu z ditinstva Viktyuka ye opovid pro matusyu yaka pid chas vagitnosti prihodila do Lvivskoyi operi na Traviatu Verdi pid chas vikonannya yakoyi plid aktivno reaguvav i pochinav bitisya vseredini virivayuchis yakomoga shvidshe naroditisya Ditinstvo projshlo u Lvovi de meshkav razom iz batkami meshkav u dvoriku yakij z yednuye ploshu Rinok iz vuliceyu Staroyevrejskoyu Z dityachih spogadiv malij hlopec Roman priv yazuye viniki do ruk viliz na derevo u dvori stribaye i krichit Mamo ya lechu Pershoyu scenoyu majbutnogo rezhisera j aktora stav lvivskij dvorik Pionerom stav popri vlasne bazhannya Zi shkilnoyi sceni vikonav ves patriotichnij repertuar togo chasu Z prichini podilu shkil dlya hlopchikiv i divchat odniyeyu z zirkovih rolej stalo vtilennya na shkilnij sceni Zoyi Kosmodem yanskoyi Teatralnij shlyah Navchavsya u moskovskomu Instituti teatralnogo mistectva GITIS majsternya Vasilya i Mariyi Orlovih Pislya zakinchennya v 1957 roci aktorskogo fakultetu povernuvsya do Lvova de pracyuvav aktorom u miscevomu Teatri yunogo glyadacha z 1 bereznya 1962 roku aktor Derzhavnogo respublikanskogo teatru yunogo glyadacha u Kiyevi Igorok u vistavi Na kanikulah Chudovisko princ u Chervonij kvitochci Syeva u vistavi Odin strashnij den Zhora Arutyunyanc u Molodij gvardiyi Yurko Kov yakin v Doli barabanshika Fabo z Polum ya Puerto Sorido Vislyuchok Simon u Brazilskomu skarbi tosho Po povernennyu do Lvova u yakosti rezhisera vtilyuye postanovki na sceni Teatru yunogo glyadacha stvoryuye teatralnu studiyu pri Lvivskomu palaci pioneriv Mozhlivosti pracyuvati v ridnomu misti jomu ne dali Viktyuk stavit u Kalinini z 1970 po 1974 roki pracyuye u Rosijskomu dramatichnomu teatri Litvi u Vilnyusi Do virishennya konfliktnoyi situaciyi u pidmoskovnomu klubi de administraciya zrivala repeticiyu jogo vistavi na pochatku 1970 h vidguknulisya iz dopomogoyu Tarkovskij i Konchalovskij Perekazi pro jogo vistavi shiryatsya Moskvoyu vpritul do 1977 roku koli vidbuvayetsya j persha stolichna postanovka Carske polyuvannya na sceni Teatru imeni Mossovyeta Hudozhnim kerivnikom za programkoyu znachivsya hudozhnij kerivnik teatru Yurij Zavadskij yakij na toj chas vazhko hvoriv i ne dozhiv do prem yeri prote vstig otrimati cenzurnij dozvil na postanovku p yesi Leonida Zorina pro podiyi chasiv Katerini Velikoyi Vikonavcyami golovnih rolej Viktyuk obiraye Margaritu Terehovu Knyazhna Tarakanova ta Leonida Markova Oleksij Orlov Virtuozno vibudovanij duet zabezpechiv uspih vistavi shiroke znannya pro rezhisera z provinciyi u teatralnih kolah Moskvi ta zarobitki spekulyantiv na pereprodazhah zajvih kvitkiv na vistavu dohodilo do p yati rubliv z kozhnogo kvitka Viktyuk pracyuvav u Tveri Odesi Kiyevi Tallinni Saratovi Kazani Rizi Leningradi Moskvi U vistavah Viktyuka grali Ada Rogovceva Olena Obrazcova Vira Vasilyeva Alisa Frejndlih Marina Nejolova Valentina Talizina Lyudmila Maksakova Alla Demidova i bagato inshih Za perekazami Viktyuk odnochano mig repetiruvati vistavi u riznih teatrah v odnomu davav zavdannya na progin sceni zalishav svij pidzhak na spinci rezhiserskogo krisla a sam tim chasom buv vzhe abo v inshomu moskovskomu teatri abo v inshomu misti Svoyih aktoriv Viktyuk nazivav ditmi vkladayuchi v cyu frazu spodivannya na dityachij poryatunok suchasnogo teatru Fenomen gri buv dlya nogo golovnim znaryaddyam proti zasillya vulgarnosti j pobutovoyi sirosti primitivnosti i grubosti formi Dlya viznachennya cholovichogo ta zhinochogo v aktorah vdavavsya do vikoristannya vigadanih sliv chichirka ta manyurka yaki zgodom otrimali poshirennya daleko za repeticijnimi zalami Romana Viktyuka Lishe koli buvayu u Lvovi chi v Kiyevi vidchuvayu sebe nikomu ne potribnim U Lvovi zh bula elita bula kultura I najgirshim ye te sho Polubotok chi Motrya ce ne ye nacionalne mistectvo ce antinacionalne mistectvo Ce strashna ilyuziya zhahlivij obman Ce niyake ne vidrodzhennya Vishukanistyu vidriznyalisya vzhe navit ranni roboti rezhisera Mistika Gogolya prostupaye u televistavi za klasichnoyu p yesoyu Gravci 1978 koli Iharyev Oleksandr Kalyagin u finali v isterichnomu pripadku prikleyuyetsya do pidlogi U Majstri i Margariti ne lishayetsya miscya karikaturnih zobrazhen ta psevdoistorichnosti vse pobudovano na pryamomu protistoyanni zla i dobra Zlo u vistavah Viktyuka rozglyadayetsya pid zbilshuvalnim sklom I na dumku postanovnika yedinij poryatunok mozhlivij lishe v samoviddanij lyubovi Guchnij uspih prijshov do Viktyuka pislya prem yeri Pokoyivok na sceni Pislya smerti Arkadiya Rajkina teatr shukav svij shlyah prodovzhuvali grati repertuar a nochami repetiruvali novu vistavu p yesa iz viraznim prismakom absurdu francuzkogo dramaturga Zhana Zhene pro dvoh pokoyivok yaki planuyut otruyennya svoyeyi gospodini Prosta zdavalosya istoriya u Viktyuka vidhodit vid osnov Sistemi Stanislavskogo ta poyednuye v sobi cirk tanec teatr kabare ta modnij pokaz Vizualna legkist ta krasa dosyagalasya vigadlivistyu pid chas absolyutnoyi teatralnoyi bidnosti kostyumi shili z pidkladkovoyi tkanini boa Madam zrobili z sitki vismiknuvshi pozdovzhni nitki shubu shili iz zalishkiv kleyili shmatochki hutra na tkaninu Baletnij verstat bulo zvareno malo ni z vodoprovidnih trub a scenu visteleli vipadkovo znajdenim plastik yakij ne lamavsya pid nogami Vsi roli vikonuvali choloviki pokoyivki Kostyantin Rajkin ta Mikola Dobrinin Madam Na pershij plan vihodyat ne stilki slova skilki plastika aktoriv hizha bezkistkova nebezpechna nad neyu pracyuvali ta Alla Sigalova oblichchya vibileni trayektoriyi ruhu yaskravih spidnic retelno prorahovani Pershi dvi vistavi zigrali v serpni 1988 roku naperedodni vidpustki majzhe bez reklami A vzhe u veresni buv shalenij napliv glyadacha yakij mala strimuvati kinna miliciya zalishalisya zlamanimi dveri teatru tosho Vistava stala sensaciyeyu teatralnogo svitu bula pokazana bilsh nizh v 30 krayinah zibrala kolekciyu najvishih teatralnih nagorod kilka rokiv prikrashala repertuar teatru Satirikon a u podalshomu postanovka stala pershoyu v Teatri Romana Viktyuka utvorenomu v 1991 roci i zaznala drugoyi redakciyi Voseni 2006 roku Roman Viktyuk vidnoviti Pokoyivok a 18 veresnya 2018 go vistava vidmitila svoye 30 richchya Pislya Pokoyivok pro Viktyuka zagovorili navit ti hto nikoli ne bachiv jogo vistav Parodiyi na vistavu vijshli v programi Igorya Ugolnikova Oba na Seriya Vidbir nomeriv dlya poyizdki v Izrayil 1994 STEM Kolobok v postanovci Viktyuka pokazala u Vishij lizi KVK Zbirna Sankt Peterburga 1999 Teatroznavec ru vidmichaye sho u teatri vin znimav tabu vin odin z tih hto raskrepostil zvilniv radyanskij teatr v perebudovu vid pogano zrozumiloyi sorom yazlivosti i vtrati formi V Pokoyivkah vin zmusiv polyubiti formu j perestati vzhe bachiti u formi formalizm Vin vviv nervovu perversivnu zlamanu liniyu modernu do pryamolinijnogo ta skromnogo strimanogo teatru Z jogo sadu prorosli kviti budyakiv zayidlivi lozi primhlivi stebla ar nuvo Liniya grimu na oblichchi Kostyantina Rajkina v Pokoyivkah raz i nazavzhdi perelamala uyavlennya pro krasu v teatri Viktyuk rozshiryuvav teritoriyu prekrasnogo Teatr Romana Viktyuka Z Pokoyivok ta M Baterflyaj vlasne j virostaye Teatr Romana Viktyuka Trivalij chas bezhatchenko Viktyuk u 1991 roku otrimuye pid teatr sporudu kolishnogo PK Rusakova na Strominci yake potrebuvalo kapitalnogo remontu sho trivav majzhe 20 rokiv Na rol aktora pekinskoyi operi u vistavi M Batterflyaj Viktyuk zaprosiv unikalnogo kontrtenora ru yakij spivav vlasnim golosom podibnim do zhinochogo Zakohanogo francuzkogo diplomata zigrav Sergij Makoveckij Vsi divactva vzayemin personazhiv p yesi amerikanskogo dramaturga Viktyuk propracyuvav z artistami nastilki tochno sho majzhe nichogo divnim ne zdavalosya Vistavi Romana Viktyuka muzichni Vin vchit chuti muziku vidchuvati yiyi spivvidnositi emociyi zi zvuchannyam V jogo vistavah muzika ye osnovnoyu skladovoyu Roman Viktyuk yakij rozbiravsya v muzici zavzhdi vluchno vikoristovuvav yiyi u svoyih vistavah Duhovni pisnespivi zvuchali u vistavi Ukradene shastya za Ivanom Frankom u MHATi u Dami bez kamelij prirodno zvuchit Traviata u vistavu Romeo i Dzhulyetti organichno vpisana muzika Prokof yeva Okrema muzichna partitura do vistavi Pokoyivki U zagalnomu dorobku rezhisera blizko 200 vistav Z najvidomishih Pokoyivki Fedra M Batterflyaj Lolita Dama bez kamelij Stvoriv tancyuvalnu shkolu v Italiyi filial teatru v Izrayili tosho Viktyuk vvazhav sebe ukrayincem z Ukrayinoyu Viktyuk buv pov yazanij takozh uchastyu v kulturnomu j gromadskomu zhitti Buv zasnovnikom razom z Igorem Podolchakom i Igorem Dyurichem Fondu Mazoha 1991 Lviv brav uchast v ukrayinskih teatralnih televizijnih proektah Na telebachenni yak avtor ta veduchij robiv peredachu Poetichnij teatr Romana Viktyuka u yakosti chlena zhuri brav uchast u Privid operi Pershij kanal Tancyuyu dlya tebe 1 1 Buv narodnim artistom Ukrayini i Rosiyi chlenom Institutu dramatichnogo teatru Italiyi laureatom teatralnoyi premiyi Maratea Centru yevropejskoyi dramaturgiyi 1991 premiyi Kiyivska pektoral premiyi spilki teatralnih diyachiv Ukrayini Triumf mizhnarodnoyi premiyi Institutu italijskoyi drami za najkrashe vtilennya suchasnoyi dramaturgiyi 1997 Pedagogichna diyalnist Profesor Roman Viktyuk vikladav v estradno cirkovomu uchilishi vidomi uchni Gennadij Hazanov Yuhim Shifrin ru vipustiv tri kursi v Rosijskomu instituti teatralnogo mistectva vidomi uchni Rostislav Kolpakov Pavlo Kartashev Andrij Shakun Yevgen Lavrenchuk Chitav lekciyi z rezhisuri j aktorskoyi majsternosti v Rosiyi Ukrayini Italiyi Vikladav v Instituti teatralnogo mistectva davav majster klasi na kursah aktorskoyi majsternosti j rezhisuri pri Polskomu teatri v Moskvi Smert Grobivec Romana Viktyuka ta jogo rodini na 70 poli Lichakivskogo cvintarya 27 zhovtnya 2020 roku jogo gospitalizuvali z koronavirusom do moskovskoyi klinichnoyi likarni imeni brativ Bahrushinih Spochatku rezhisera pomistili do viddilennya terapiyi ale jogo stan pogirshivsya i Viktyuka pereveli do reanimaciyi 17 listopada Roman Viktyuk pomer vnaslidok perenesenogo insultu sprovokovanogo jmovirno same koronavirusom Pershimi dnyami pislya povidomlennya vijshli spogadi pro rezhisera ukrayinskih zhurnalistiv Olega Vergelisa na storinkah gazeti Dzerkalo tizhnya ta Mikoli Zhulinskogo v gazeti Den Dmitra Gordona na telekanali Ukrayina 24 Sergiya Proskurni j Anni Lipkivskoyi na UA Radio Kultura Vitalij Portnikov na portali Istorichna pravda Moskovska chastina ceremoniyi proshannya z vidatnim rezhiserom projshla 20 listopada v teatri Romana Viktyuka Vechirnij vipusk programi Andrij Malahov Pryamij efir na kanali Rosiya 1 vijshov pid zagolovkom Golovna tayemnicya Romana Viktyuka 23 listopada 2020 roku ceremoniya proshannya vidbulasya v Pershomu teatri Lvova Trunu vinosili pid pisnyu The Show Must Go On Freddi Merk yuri Vidspivuvannya i molitovnij chin provedeni v cerkvi svyatogo Andriya na ploshi Sobornij Potim pohoronna procesiya virushila na Lichakivskij cvintar de Romana Viktyuka pohovali zgidno z jogo zapovitom u rodinnomu grobivci na 70 poli Ceremoniya proshannya translyuvalasya v pryamomu efiri Tvoemisto tv Viznannya i nagorodi1992 Premiya Ukrayini v galuzi teatralnogo mistectva Kiyivska pektoral laureat u nominaciyi Krasha vistava dramatichnogo teatru Dama bez kamelij za p yesoyu Terensa Rettigana Kiyivskij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr im Lesi Ukrayinki 2003 5 chervnya Zasluzhenij diyach mistectv Rosiyi za zaslugi v galuzi mistectva 2003 Orden Za intelektualnu vidvagu 2006 27 zhovtnya Narodnij artist Ukrayini za vagomij osobistij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo mistectva bagatorichnu plidnu tvorchu pracyu ta visoki profesijni dosyagnennya 2009 23 listopada Narodnij artist Rosiyi za veliki zaslugi v galuzi teatralnogo mistectva 2020 Premiya Zirka teatrala v pochesnij nominaciyi Legenda sceni Poglyadi2006 roku Roman Viktyuk zayaviv sho navit u period totalitarizmu nikoli ne staviv vistav yaki b obslugovuvali sistemu Vin takozh pozitivno ociniv Pomaranchevu revolyuciyu nazvavshi yiyi duhovnim spalahom i zaznachiv sho buv vrazhenij svitlom i auroyu lyudej yaki vijshli na vulici 2012 roku pidpisav vidkritij list iz zaklikom do zvilnennya uchasnic grupi Pussy Riot visloviv gotovnist poruchitisya za nih 2014 roku komentuyuchi rosijsko ukrayinsku vijnu na Donbasi zaklikav miscevih zhiteliv vimknuti televizori shob u tishi rozibratisya sho vidbuvayetsya ta rekomenduvav tim hto ne vvazhaye sebe gromadyaninom Ukrayini dati krayini spokij Vislovlyuvavsya za prijnyattya zakonu pro zahist tvarin vid zhorstokogo povodzhennya Pam yatMoskovskij Teatr Romana Viktyuka z 20 do 28 zhovtnya 2021 roku iniciyuvav platni ekskursiyi u spalnyu vitalnyu Romana Grigorovicha do kvartiri rezhisera sho znahoditsya za adresoyu Moskva Tverska vulicya 4 Teatralni robotiAktor Lvivskij TYuG imeni M Gorkogo Sombrero za p yesoyu Sergiya Mihalkova rezh V Shevchenko Shura Tichinkin Ya tebe znajdu rezh Oleksandr Barsegyan Glib Semerov Kamin ptaha Kiyivskij teatr yunogo glyadacha Brazilskij skarb M K Mashadu Vislyuchok Simon Dolya barabanshika Yurko Kov yakin Moloda gvardiya Oleksandra Fadyeyeva Zhora Arutyunyanc Na kanikulah V Lyubimova rezh M Yereckij Igorok Na svitanku M Yedlinskogo kuharchuk Ivas Odin strashnij den za Yu Sotnikom Syeva Polum ya Puerto Sorido rezh M Velyaminov Fabo Chervona kvitochka Andriya Liperovskogo za kazkoyu Sergiyem Aksakovim rezh M Yereckij Chudovisko princ Rezhiser Ukrayina Lvivskij TYuG imeni Gorkogo 1965 1968 Use ce ne tak prosto ru za opovidannyam Shodennik 1965 Koli zijde misyac Natali Zabili Fabrichne divchisko Oleksandra Volodina 1966 Troye z odnogo mista Volodimira Tokaryeva Don Zhuan Samuyila Aloshina 1967 Sim ya za p yesoyu Rodina Ulyanovih 1967 Strasti mordasti za Maksimom Gorkim 1967 Do pobachennya hlopchiki za ru Borisa Baltera 1967 Misto bez lyubovi Odeskij oblasnij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr Samozvanec Samozvanec Yakova Kostyukovskogo Kiyivskij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr im Lesi Ukrayinki Svyashenni chudoviska fr Zhana Kokto 1992 Dama bez kamelij za p yesoyu Terensa Rettigana Rizni teatri 1998 21 lyutogo Bulvar San Set za p yesoyu Charlza Breket D M Marshalla Billi Vajldera antrepriznij proyekt G A L vistava stvorena do yuvileyu Adi Rogovcevoyi Moskva MHAT imeni M Gorkogo 16 kvitnya Cholovik ta zhinka znimut kimnatu Mihajla Roshina To bula ne p yata a dev yata Aldo Nikolayi Tatujovana troyanda Tennessi Vilyamsa Ukradene shastya Ivana Franka radioversiya vistavi Stara aktrisa na rol druzhini Dostoyevskogo Edvarda Radzinskogo Teatr imeni Mossovyeta Vechirne svitlo Oleksiya Arbuzova Carske polyuvannya Leonida Zorina 1992 Misteriya pro nenarodzhenu ditinu Studentskij teatr MDU Uroki muziki Lyudmili Petrushevskoyi Vutine polyuvannya Oleksandra Vampilova Teatr studiya BK Moskvoreche Cholovik ta druzhina Aldo Nikolayi Divchatka do vas prijshov vash hlopchik Chinzano Lyudmili Petrushevskoyi Derzhavnij akademichnij teatr imeni Ye Vahtangova Anna Karenina Mihajla Roshina za romanom Leva Tolstogo Uroki majstra za p yesoyu Dama bez kamelij za p yesoyu Terensa Rettigana 1992 Soboryani za romanom Mikoli Lyeskova Ya tebe bilshe ne znayu lyubij za p yesoyu Moskovskij teatr estradi Ochevidne ta nejmovirne Arkadiya Hajta Malenki tragediyi Sovremennik Kvartira Kolombini Lyudmili Petrushevskoyi Stina ru Dribnij bis za romanom Fedora Sologuba Pekelnij sad za p yesoyu 2009 sichen Son Gafta perekazanij Viktyukom za p yesoyu Valentina Gafta Pershij moskovskij oblasnij derzhavnij kamernij teatr Gliboke sinye more Chornij yak kanarka Aldo Nikolayi Pokoyivki za Zhana Zhene Teatralna kompaniya Bal Ast Nash Dekameron XXI Edvarda Radzinskogo Karmen za p yesoyu Lyudmili Ulickoyi Rizni teatri Vutine polyuvannya Oleksandra Vampilova Moskovske estradno cirkove uchilishe Bravo satira za tvorami Mihajla Zhvaneckogo Moskovskij teatr miniatyur Teatr Ermitazh 1984 Hto boyitsya Virdzhiniyi Vulf en Edvarda Olbi Moskovskij derzhavnij dramatichnij teatr Sfera 1988 Fedra Marini Cvyetayevoyi Teatr na Taganci zgodom Teatr A Alli Demidovoyi Nash Dekameron Edvarda Radzinskogo M Batterflyaj Fora teatr 1999 ale hmari Semyuela Bekketa odnoaktnij balet u benefis Solodkogolosij ptah yunosti sceni z p yesi Tennessi Vilyamsa u benefis Tetyani Doroninoyi Centralnij budinok aktora im A A Yablochkinoyi en Zhorzha Bize Nova Opera Sergij ta Ajsedora za p yesoyu Teorema Prodakshn Malenki podruzhni zlochini Gabrieli Zapolskoyi Teatr Media 2012 30 veresnya Rekviyem po Radamesu Aldo Nikolayi Moskovskij akademichnij teatr satiri Rosiya 1968 1969 Meni hochetsya bachiti sogodni tebe za p yesoyu Romana Viktyuka Charivna yalinka V Tkachenka Mi dzhaz ta prividi Edmunda Nizyurskogo Odnim kohannyam menshe Pidstupnist i kohannya za p yesoyu Fridriha Shillera Leningrad Neznajomec Leonida Zorina Pidlesnik Karla Goldoni Gorkij Uroki muziki za p yesami Lyudmili Petrushevskoyi Chornij yak kanarka Aldo Nikolayi Lyubij skilki otruti poklasti tobi do kavi Aldo Nikolayi Uroki majstra za p yesoyu Rizni teatri 1992 Pokoyivki za Zhana Zhene druga redakciya PK Zaliznichnikiv Tula Ferdinando Molodizhnij teatr na Fontanci Sankt Peterburg Eleonora Ostannya nich u Pittsburzi TYuG imeni Bryanceva Sankt Peterburg Butterfly Butterfly Aldo Nikolayi Sankt Peterburg Iolanta Petra Chajkovskogo 2009 18 grudnya Furshet pislya prem yeri Arhangelskij teatr drami imeni M V Lomonosova 5 travnya Do pobachennya hlopchiki Borisa Baltera Svit Vilnyus 1971 1975 29 sichnya Chorna kimnata Pitera Sheffera 1971 Valentin ta Valentina Mihajla Roshina Zustrichi ta rozstavannya Minulogo lita v Chulimsku Oleksandra Vampilova Princesa ta drovorub za p yesoyu Galini Volchek ta Shozhij na leva Rustama Ibragimbekova Mariya Styuart Yuliusha Slovackogo Kohannya kniga zolota Oleksiya Tolstogo Sprava peredayetsya v sud Z kohanimi ne rozluchajtesya Oleksandra Volodina en en 31 sichnya Uroki muziki Lyudmili Petrushevskoyi 20 zhovtnya Majster i Margarita Mihajla Bulgakova Tallinskij eksperimentalnij teatr studiya U viaduka Majster i Margarita za romanom Mihajla Bulgakova 1988 Tango Slavomira Mrozheka Edit Piaf Mariya Styuart Yuliusha Slovackogo Rizni teatri Gore z rozumu Oleksandra Griboyedova Teatr muzichnoyi komediyi Minsk Dribnij bis za romanom Fedora Sologuba Derzhavnij rosijskij dramatichnij teatr Tallinn 1989 Rogatka en San Diyego Kaliforniya SShA Rogatka Teatr m Paduya Italiya Tatujovana troyanda Tennessi Vilyamsa Ob yednanij shvedsko finskij teatr Gelsinki Salomeya za p yesoyu Oskara Uajlda sr Belgrad Serbiya 2014 Zhittya i smert tovarisha K Edvarda Radzinskogo Miskij teatr Gelsinki Teatr Romana Viktyuka Pokoyivki za Zhana Zhene druga redakciya druga redakciya 1995 Ferdinando 1992 Dvoye na gojdalkah 1992 Lolita p yesa Edvarda Olbi za romanom Volodimira Nabokova Rogatka Polonez Oginskogo Kohannya z pridurkom Oh meteliku meteliku Aldo Nikolayi Filosofiya v buduari Markiza de Sada 21 kvitnya Osinni skripki zhovten Putani Nino Manfredi 1998 Salomeya za p yesoyu Oskara Uajlda 1999 Mehanichnij apelsin za romanom Entoni Berdzhesa 1999 Probudzhennya vesni Franka Vedekinda 1999 gruden Antonio fon Elba 5 listopada Edit Piaf ponovlennya 5 travnya 2007 Kit u chobotyah za motivami kazki Sharlya Perro 25 listopada Majster i Margarita za romanom Mihajla Bulgakova Moyu druzhinu zvati Moris listopad Davaj zajmemosya seksom 1 sichnya Netuteshnij sad Rudolf Nuriyev Koza abo Silviya hto zh vona Edvarda Olbi 20 chervnya Ostannya lyubov Don Zhuana Erika Emanuelya Shmitta Nezbagnenna zhinka sho zhive v nas Pokoyivki za Zhana Zhene tretya redakciya Zapah legkoyi zasmagi 2008 Visim lyublyachih zhinok za motivami p yesi Robera Toma ta filmu Fransua Ozona 2009 15 chervnya R amp J za motivami p yesi Vilyama Shekspira 2009 16 listopada Ferdinando 28 zhovtnya Korol Arlekin en 2011 28 zhovtnya Pidstupnist i kohannya za p yesoyu Fridriha Shillera 2012 1 serpnya Sergij ta Ajsedora kompoziciya za virshami ta biografiyeyu Sergiya Yesenina ta knizi Moye zhittya Isidori Dunkan 2012 28 zhovtnya Maskarad markiza de Sada 2013 28 zhovtnya Nezrivnyanna en 2014 27 zhovtnya Chornobil za p yesoyu Pavla Ar ye 2015 14 lipnya Fedra Marini Cvyetayevoyi 2016 28 zhovtnya I raptom minulogo lita Tennessi Vilyamsa 2017 19 kvitnya Krila z popelu 2017 29 listopada Mandelshtam en 2019 1 bereznya Dribnij bis za romanom Fedora Sologuba 2020 5 bereznya Otruyena tunika Mikoli GumilovaFilmografiyaRik Film Originalna nazva Vistupaye yak Zhanr Primitki Rezhiser Aktor Mashenka Ni Tak Televistava 1976 Vechirne svitlo ros Vechernij svet Tak Ni Televistava Za odnojmennoyu p yesoyu Oleksiya Arbuzova 1978 Gravci ros Igroki Tak Ni Televistava Za ru Mikoli Gogolya V rolyah Oleksandr Kalyagin Iharyev Valentin Gaft Vtishnij Leonid Markov Shvohnyev Oleksandr Lazaryev Krugel Volodimir Kashpur Oleksij Boris Ivanov Glov starshij Glov molodshij Gavryushki Mikola Pastuhov Zamuhrishkin Margarita Terehova Adelayida Ivanivna 1980 Meni vid lyubovi spokoyu ne znajti ros Mne ot lyubvi pokoya ne najti Tak Ni Televistava Televizijna kompoziciya za motivami tvoriv Priborkannya norovlivoyi Richard III Antonij ta Kleopatra Otello Gamlet Vilyam Shekspira V rolyah Margarita Terehova ta Emmanuyil Vitorgan 1980 Istoriya kavalera de Griye i Manon Lesko ros Istoriya kavalera de Griyo i Manon Lesko Tak Ni Televistava Televizijna film vistava za motivami romanu abata Prevo V rolyah Igor Kostolevskij Terehova Margarita Borisivna Zbruyev Oleksandr Viktorovich Gaft Valentin Josipovich Emmanuyil Vitorgan Yurij Yakovlyev Klara Byelova Boris Ivanov Yuhim Shifrin 1982 Divchinka de ti zhivesh ros Devochka gde ty zhivyosh Tak Ni Telefilm Za p yesoyu Rajduga vzimku Mihajla Roshina 1985 Dovga pam yat ros Dolgaya pamyat Tak Ni Telefilm Za motivami povisti Vulicya molodshogo sina Leva Kassilya ta Maksa Polyanovskogo film pro pionera geroya Volodyu Dubinina 1989 Tatujovana troyanda ros Tatuirovannaya roza Tak Ni Televistava Televersiya vistavi MHAT imeni M Gorkogo za odnojmennoyu p yesoyu Tennessi Vilyamsa Golovna redakciya lit dram program CT 1990 De mij teatr Roman Viktyuk ros Gde moj teatr Roman Viktyuk Ni Tak Telefilm Film monografiya prisvyachenij tvorchosti teatralnogo rezhisera Romana Viktyuka Vklyucheni fragmenti repeticiyi vistav za p yesoyu Uroki majstra za p yesoyu E Radzinskogo Nash Dekameron teatru Sovremennik za p yesoyu L Petrushevskoyi Kvartira Kolombini Moskovskogo teatru drami i komediyi na Taganci za p yesoyu M Cvyetayevoyi Fedra Kiyivskogo dramatichnogo teatru im Lesi Ukrayinki za p yesoyu Zh Kokto Svyashenni chudoviska Virobnictvo Soyuztelefilm Avtor scenariya N Shehter rezhiser Vadim Zobin 1993 Baterflyaj ros Batterflyaj Ni Tak Dokumentalne kino Dokumentalnij film pro Romana Viktyuka znimalna grupa protyagom shesti misyaciv yizdila za rezhiserom vid Lvova do Nyu Jorka rezhiser Oleksij Uchitel za scenariyem Oleksiya Uchitelya ta Duni Smirnovoyi Nagorodi I priz za najkrashij povnometrazhnij film IV Vidkritogo festivalyu neigrovogo kino Rosiya 2000 Rostov tato ros Rostov papa Ni Tak Teleserial Notarius u teleseriali Kirila Serebrennikova novela Sinok 2001 en ros Konec veka Ni Tak Hudozhnij film Likar psihoterapevt Henrik Stankovskij u filmi Kostyantina Lopushanskogo 2006 Uroki majstra ros Uroki mastera Ni Tak Telefilm Do dnya narozhdeniya Romana Viktyuka na kanali TV Centr rezh Igor Voloseckij 2008 Roman Karcev Benefis ros Roman Karcev Benefis Tak Ni Televistava Televersiya vistavi Romana Karceva za tvorami Mihajla Zhvaneckogo 2017 Fizruk ros Fizruk Ni Tak Teleserial Kameo u seriali kanalu TNT gist na pohovanni u 15 seriyi 4 sezonu BibliografiyaStatti Viktyuk R Proverka na prizvanie Irina Miroshnichenko Moj lyubimyj aktyor Pisateli rezhissyory publicisty ob aktyorah kino sb Sost L I Kasyanova M Iskusstvo 1988 S 75 90 ros Knigi Viktyuk R Roman s samim soboj M Podkova 2000 484 s ISBN 5 94663 057 1 2 e izd Zebra E 2005 ISBN 5 94663 196 9 ros Muzika 1997 Muzyka v spektaklyah Romana Viktyuka Studiya Audioteatr Asfara Faradzhieva Primitkihttps www pravda com ua news 2020 11 17 7273886 Ohrimchuk M 17 listopada 2020 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 17 listopada 2020 O Ye Golub Epatazh Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 1 30 sichnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 7 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Roman Viktyuk Uroki mastera 1 grudnya 2020 u Wayback Machine video Galina TEREShUK 18 listopada 2020 ua Radio Svoboda Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 21 listopada 2020 Mikola ZhULINSKIJ 19 listopada 2020 ua Den 219 Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 www gitis net Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 18 listopada 2020 Teatr na Lipkah Zgaduyemo vidatnogo samobutnogo kolegu nedostupne posilannya Volodimir PAVLIV 19 listopada 2020 ua MATRIX Arhiv originalu za 22 listopada 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Fedir BALANDIN 19 listopada 2020 ua Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 25 listopada 2020 Nika PARHOMOVSKA 18 listopada 2020 ros Forbes Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 2021 1 4 Anna GORDEYeVA 19 listopada 2020 ros Moskvich Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 26 listopada 2020 Aleksandr SMOLYaKOV ros Sat Alli Demidovoyi Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 25 listopada 2020 Natalya ShAINYaN 17 listopada 2020 ros Rossijskaya gazeta Stolichnyj vypusk 259 8313 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Stepanivna pro Romana Viktyuka Elena ZhATKO 22 listopada 2020 ros Teatr To Go Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 23 listopada 2020 Tatyana PEChERNINA zhovten 2018 ros ContraltoPeople Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 30 letie spektaklya Sluzhanki 18 sentyabrya 2018 13 sichnya 2022 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 27 listopada 2020 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 27 listopada 2020 18 listopada 2020 ros Peterburgskij teatralnyj zhurnal Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Teatr TV Roman Viktyuk 1991 Oleksandr SMOLYaKOV 17 travnya 2012 ros Eho Moskvi Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 23 listopada 2020 Muzyka v spektaklyah Romana Viktyuka 11 listopada 2019 u Wayback Machine audio Alisa Frejndlih v gostyah u Romana Viktyuka Sergij ARMOYaN 1 zhovtnya 2011 ros Vokrug TV Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 10 grudnya 2020 Grigorska N 17 listopada 2020 nv ua Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 17 listopada 2020 radiosvoboda org Radio Svoboda 17 listopada 2020 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 17 listopada 2020 unian ua UNIAN 17 listopada 2020 Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 18 listopada 2020 Oleg VERGELIS 18 listopada 2020 ua Dzerkalo tizhnya Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Olga STELMAShEVSKA 19 listopada 2020 ua Den 219 Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 20 listopada 2020 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Vitalij PORTNIKOV 18 listopada 2020 ua Istorichna pravda Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 25 listopada 2020 Proshanie s Romanom Viktyukom v Moskve Andrej Malahov Pryamoj efir naRosiya 1 Glavnaya tajna Romana Viktyuka Pryamoj efir 20 11 20 1 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Buvaj maestro U Lvovi poproshalisya z vidomim rezhiserom Romanom Viktyukom 30 grudnya 2020 u Wayback Machine video Roman Viktyuk Pohorony v specialnom grobu i performans na proshanii s rezhisserom ros Centralnoe Televidenie 24 travnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2023 unian ua UNIAN 17 listopada 2020 Arhiv originalu za 18 listopada 2020 Procitovano 18 listopada 2020 tvoemisto tv Tvoye misto 19 listopada 2020 Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 20 listopada 2020 Proshannya z Romanom Viktyukom u Lvovi Translyaciya nazhivo video Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 21 listopada 2020 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Premiya Zvezda Teatrala obyavila laureatov samoj pochyotnoj nominacii Legenda sceny 29 listopada 2020 u Wayback Machine Zhurnal Teatral 26 oktyabrya 2020 Visens A 4 dekabrya 2006 news bbc co uk BBC Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 18 listopada 2020 ros Eho Moskvy 27 iyunya 2012 Arhiv originalu za 8 sichnya 2017 ros NEWSru com 27 iyunya 2012 Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 ros Ivanova Viktoriya 27 iyunya 2012 Izvestiya Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 ros Gordon 17 iyunya 2014 Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 ros Novaya gazeta 29 yanvarya 2004 Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 ros Za prava cheloveka 10 aprelya 2008 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 ros Oleg VERGELIS 28 zhovtnya 2021 ua Glavkom Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Miroslava BZIKADZE 23 listopada 2020 ua UNIAN Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 24 listopada 2020 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 sichnya 2016 Arhiv originalu za 11 sichnya 2011 Procitovano 24 lyutogo 2011 Gde moj teatr Roman Viktyuk 1990 26 grudnya 2020 u Wayback Machine video Kokto Zhan Moris Ezhen Kleman Svyashennye chudovisha sp teatra im L Ukrainki rezh R Viktyuk 1990 video Arhivna vistava Svyashenni chudoviska z Adoyu Rogovcevoyu rezhiser Roman Viktyuk Olena ZhATKO 14 sichnya 2021 ros Teatr To Go Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 2021 2 02 ua Portal 23 listopada 2020 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 25 listopada 2020 Irina BOKLAN 27 lyutogo 1998 ros Dzerkalo tizhnya 9 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 24 listopada 2020 Tetyana POLIShUK 10 zhovtnya 1997 ua Den 183 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 22 listopada 2020 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 26 listopada 2020 Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 26 listopada 2020 ros Zh l Snob 17 listopada 2020 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 2021 2 02 Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 17 listopada 2020 Ivan Franko Ukradennoe schaste Spektakl Moskovskogo Hudozhestvennogo teatra SSSR im M Gorkogo na YouTube Gosudarstvennyj ordena Lenina i ordena Trudovogo Krasnogo Znameni akademicheskij teatr imeni Mossoveta Shkolnikov V M Petrusova V S Moskva Iskusstvo 1985 294 s ros Lyudmila PETRUShEVSKA Malenkaya devochka iz Metropolya Sankt Peterburg Amfora 2006 464 s 7000 prim ISBN 5 94278 995 9 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 17 listopada 2020 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 24 lyutogo 2011 Doronina T Dnevnik aktrisy 5 sichnya 2011 u Wayback Machine M Vagrius 1998 ISBN 5 7027 0744 3 Moj XX vek 2 e izd M Molodaya gvardiya 2006 ISBN 5 235 02948 8 ros Elena GORFUNKEL Tatyana MOSKVINA 2002 ua Novejshaya istoriya otechestvennogo kino 1986 2000 SPb Seans Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 25 listopada 2020 15 grudnya 2000 ros Nezavisimaya gazeta Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 21 listopada 2020 Marina ZABOLOTNA 1995 ua Peterburgskij teatralnyj zhurnal 8 Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 24 listopada 2020 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 21 listopada 2020 Anzhelika ZARZERSKAYa 28 travnya 2018 ros Vechernyaya Moskva Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 21 listopada 2020 20 letie spektaklya Salomeya 29 maya 2018 video Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 24 lyutogo 2011 Antropologiya Roman Viktyuk i Elena Obrazcova recenziya foto 14 veresnya 2010 u Wayback Machine Olena ZhATKO 29 grudnya 2020 ros Teatr To Go Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021 Sergij VINNIChENKO 22 chervnya 2019 ua Portal Teatralna ribolovlya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 21 listopada 2020 Oksana SAVChENKO 30 listopada 2014 ros Zh l Fokus Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 23 listopada 2020 Teatr Romana Viktyuka Otravlennaya tunika 24 listopada 2020 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2020 Batterflyaj 1993 Dokumentalnyj film Zakonchilis semki filma o Viktyuke 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Komersant 1993 26 lyutogo ros 30 listopada 2001 Variety Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 22 listopada 2020 Konec veka Konstantin Lopushanskij 2001 17 bereznya 2020 u Wayback Machine video Trofimenkov M Konstantin Lopushanskij stryahnul s sebya vek volkodav 27 listopada 2020 u Wayback Machine Kommersant SPB 2001 18 aprelya 69 S 4 ros Fizruk 4 sezon 15 seriya smotret onlajn Fizruk 4 smotret onlajn besplatno TNT 2017 Procitovano 8 listopada 2017 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 PosilannyaWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu n ru Kategoriya Roman Viktyuk Dmitrenko N Ya banderivec u dupli komunizmu Roman Viktyuk rozpovidaye z yakoyu metoyu jogo zaslali v Moskvu 22 travnya 2009 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 2009 15 travnya 085 Roman Viktyuk u katalozi rezhiseriv 4 sichnya 2022 u Wayback Machine portala Teatralna ribolovlya O Ye Golub Epatazh Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini K Institut enciklop dosl NAN Ukrayini red I Dzyuba 2009 T 9 S 210 ISBN 966 02 2074 H 2 30 sichnya 2021 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ