Аліса Брунівна Фрейндліх (рос. Али́са Бру́новна Фре́йндлих; нар. 8 грудня 1934, Ленінград, Російська РФСР) — провідна радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1981). Лауреат Державної премії РРФСР ім. Станіславського (1976), Державної премії Росії (1995), Премії Тріумф, Кінопремії «Ніка» у номінації «Честь і гідність» та ряду багатьох вітчизняних премій і фестивалів. Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Занесена до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України. Прихильниця путінського режиму.
Фрейндліх Аліса Брунівна | ||||
---|---|---|---|---|
Фрейндлих Алиса Бруновна | ||||
Ім'я при народженні | рос. Алиса Бруновна Фрейндлих | |||
Народилася | 8 грудня 1934[4][5] (89 років) Ленінград, РСФРР, СРСР[4] | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка, співачка, акторка, операторка-постановниця | |||
Alma mater | Ленінградський театральний інститут імені О. М. Островського і d | |||
Роки діяльності | 1955 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Владимиров Ігор Петрович і Соловей Юрій Онисимович | |||
Діти | d | |||
Батьки | Бруно Фрейндліх | |||
IMDb | nm0293981 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Фрейндліх Аліса Брунівна у Вікісховищі |
Біографічні відомості
Народилася 8 грудня 1934 року в Ленінграді в родині Народного артиста СРСР Бруно Фрейндліха.
У 1957 році закінчила Ленінградський театральний інститут ім. О. М. Островського (нині Російський державний інститут сценічних мистецтв), курс Б. В. Зона.
У 1957—1961 рр. — актриса .
У 1961—1983 рр. — провідна актриса .
З 1983 р. — актриса Великого драматичного театру ім. Г. О. Товстоногова.
Знімається з 1955 року («Службовий роман» (1977, Калугіна) — Найкраща актриса року за версією журналу «Советский экран», «Сталкер» (1980, дружина сталкера) тощо).
Грала в фільмах українських кіностудій: «Анна і Командор» (1974, Анна), «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, т/ф, королева Анна Австрійська), «Чехарда» (1987, т/ф, 2 а, Маргарита Василівна Кудрявцева).
Записала кілька платівок з літературним контентом, та як вокалістка — платівку з естрадними піснями і з вистав рос. «Поёт Алиса Фрейндлих» на фірмі грамзапису «Мелодія».
Особисте життя
Тричі виходила заміж:
- за студента-однокурсника Володимира Карасьова (1956—1957);
- за театрального режисера і актора Ігоря Петровича Владимирова, уродженця Катеринослава (нині м. Дніпро) (початок 1960-х років — 1981);
- дочка (нар. 1968) — радянська і російська актриса театру і кіно.
- за актора і художника Юрія Солов'я (початок 1980-х років — 1990).
Громадянська позиція
Підтримує анексію Криму Росією та агресивну політику Володимира Путіна стосовно України. Фігурант бази «Миротворець».
Засудила військову агресію Росії проти України 2022 року, підписавши лист від діячів культури РФ із закликом до Володимира Путіна зупинити війну.
Фільмографія
- «Незакінчена повість» (1955, епізод)
- «Таланти і шанувальники» (1956, епізод)
- «Безсмертна пісня» (1957, гімназистка)
- «Повість про молодят» (1959, Галя)
- «Смугастий рейс» (1961, буфетниця)
- «Жанна плаче, Жан сміється» (1961, телеспектакль)
- «Ася» (1963, телеспектакль)
- «Мільйон терзаній» (1964, телеспектакль)
- «Фро» (1964, Наташа Букова, дружина сторожа; реж. Р. Есадзе)
- «Пригоди зубного лікаря» (1965, Маша; реж. Е. Климов)
- «Перший відвідувач» (1965, Таня; реж. )
- «12 стільців» (1966, телеспектакль; Еллочка-людожерка)
- «Таня» (1967, фільм-спектакль)
- (1968, співачка)
- «Темні алеї» (1968, телеспектакль)
- «Місто запалює вогні» (1968, Зіна Пічікова; реж. В. Венгеров)
- «Любити…» (Новела друга) (1968, Аня ; реж. )
- (1969, новела «Мадрид»)
- «Вальс» (1969, Маруся, домробітниця)
- «Вчора, сьогодні і завжди» (новела «Незвичайний суд») (1969, дружина підсудного)
- «Сімейне щастя» (новела «Від нічого робити») (1969, Анна Семенівна Капітонова, знудьгована пані)
- «Таємниця залізних дверей» (1970, Люся Рижкова, мама Толіка)
- «Моє життя» (1972, Клеопатра, сестра Мисаїла)
- «Приборкання норовливої» (1973, телеспектакль, Катаріна)
- «Мелодії Верійського кварталу» (1973, Аліса Аквамаринська (дружина Іноченцо; реж. Г. Шенгелая)
- «Виконуючий обов'язки» (1973, Євгенія Синеграч, технік-архітектор)
- «Анна і Командор» (1974, Анна; реж. Є. Хринюк, кіностудія імені О. Довженка)
- «Агонія» (1974, ; реж. Е. Климов)
- «Солом'яний капелюшок» (1974, баронеса де Шампіньї, упорядниця музичного вечора; реж. )
- «Незвичайна неділя» (1975, телеспектакль, Малюк (в сценах з вистави театру ім. Ленсовєта «Малюк і Карлсон, який живе на даху»)
- «Завжди зі мною…» (1976, Таня Ільїна, дружина Ільїна)
- «Пансіонат на Страндвеген» (1976, телеспектакль, Марія Єнсен)
- «Службовий роман» (1977, Калугіна; реж. Е. Рязанов)
- «Принцеса на горошині» (1977, королева-мати)
- «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, т/ф, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич, Одеська кіностудія)
- «Старомодна комедія» (1978, Лідія Василівна Жербер)
- «Сталкер» (1979, Дружина; реж. А. Тарковський)
- «Люди і пристрасті» (1979, телеспектакль, Марія-Антуанетта/ старенька/ Єлизавета Англійська/ Акоста/ 1-й співак)
- «Сергій Іванович іде на пенсію» (1980, дочка Сергія Івановича)
- «Три роки» (1980, Поліна Рассудіна, вчителька музики)
- «Дякую за нельотну погоду» (1981)
- «Два голоси» (новела «Ідеалістка») (1981, Катерина, бібліотекар)
- «Небезпечний вік» (1981, Лілія Іванівна Родимцева (науковий працівник, викладач університету); реж. О. Прошкін)
- «П'ятий десяток» (1982, фільм-спектакль, Катерина Олександрівна Йолочкіна, завідувачка бібліотеки; реж. І. Владимиров)
- «Клітка для канарок» (1983, мати Олесі; реж. П. Чухрай)
- «Разом з Дунаєвським» (1984)
- «Успіх» (1984, Зінаїда Миколаївна Арсеньєва, прима обласного театру, репетирує Аркадіну; реж. К. Худяков)
- «Проста смерть...» (1985, дружина Івана Ілліча; реж. О. Кайдановський)
- «Пробач» (1986, Єлизавета Андріївна)
- «БДТ тридцять років по тому» (1986, телеспектакль, Женет Фішер (сцена з вистави «Останній палкий закоханий»)
- «Таємниця Снігової королеви» (1986, Снігова королева)
- «Жорстокий романс» (1986, Харита Гнатівна Огудалова, вдова спадкового дворянина і мати трьох дочок; реж. Р. Есадзе)
- «Чехарда» (1987, т/ф, 2 а, Маргарита Василівна Кудрявцева, акомпаніатор і другий диригент; кіностудія імені О. Довженка)
- «Будні і свята Серафими Глюкиної» (1988, Серафима Глюкина)
- «Останній палкий закоханий» (1989, телеспектакль, Елейн Мацоні\ Боббі Мітчел\ Женет Фішер)
- «Мушкетери двадцять років по тому» (1992, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич)
- «Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому» (1993, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич)
- «Полювання» (1994)
- (1994, Ірина Дмитрівна; реж. В. Тодоровський)
- «Жіноча логіка» (2003—2006, т/с, Ольга Петрівна Туманова)
- «Оскар і Рожева Пані» (2004, моноспектакль)
- (2004, Анна Борисівна; реж. К. Худяков)
- «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» (2007, королева Анна Австрійська; реж. Г. Юнгвальд-Хількевич)
- «Дванадцята ніч, або Як побажаєте» (2007, телеспектакль, Фесте)
- «Каліфорнійська сюїта» (2007, телеспектакль, Ханна Уоррен/ Діана Ніколс/ Міллі Майклз)
- (2008, мати Бродського; реж. )
- (2008, Анна Гнатівна)
- (2008, Пульхерія Іванівна Товстогубіха; реж. К. Худяков)
- «Дядечків сон» (2011, телеспектакль, Марія Олександрівна Москальова)
- (2014, т/ф, Марія Михайлівна)
- (2017, Людмила Борисівна Баранова, подруга Олени Михайлівни; реж. В. Котт))
- (2014, Есфір Михайлівна Шапіро)
- (2017, Галина Михайлівна Бєлєцька; реж. В. Тодоровський) та ін.
Озвучування, вокал:
- (1957, Росиця — роль Р. Симеонової)
- «Три товстуни» (1966, Суок (деякі епізоди) — роль Ліни Бракніте)
- «Його звали Роберт» (1967, виконання пісні за кадром)
- «Великі холоди» (1969, мультфільм, всі ролі)
- «Поїзд пам'яті» (1975, виконання пісні)
- «Блакитне щеня» (1976, мультфільм; щеня, вокал)
- «Службовий роман» (1977, вокал)
- * «Старомодна комедія» (1978, виконання пісні)
- «Комедія помилок» (1978, Ліз, куртизанка — роль Софіко Чіаурелі)
- «Молодший науковий співробітник» (1978, к/м, виконання пісні за кадром на вірші О. Блока «І знову — пориви юних років…»
- «Розлучені» (1980, мультфільм, виконання пісні)
Нагороди, премії та звання
- Заслужена артистка РРФСР (1965)
- Народна артистка РРФСР (1971)
- Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського (1976)
- Народна артистка СРСР (1981)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1986)
- Нагорода міжнародного драматичного товариства «За внесок в розвиток драматичного мистецтва, що долає міжнародні бар'єри» (1989)
- Орден Дружби (17 грудня 1994) — «За заслуги перед народом, пов'язані з розвитком російської державності, досягненнями в праці, науці, культурі, мистецтві, зміцненням дружби і співпраці між народами»
- Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Підмосковні вечори», реж. Валерій Тодоровський, 1995)
- Премія за найкращу жіночу роль (спектакль «Макбет», 1995)
- Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 1995 року (1996) — «за видатне виконання ролей класичного репертуару»
- Премія Уряду Санкт-Петербурга і області «За унікальний внесок в культуру Санкт-Петербурга» (1997)
- Звання «Жива легенда» (П'ята міська премія в галузі культури «Люди нашого міста», 2000)
- Премія «Кумир» (2000)
- Премія імені О. К. Толстого «Срібна ліра» (2000)
- (2000)
- Театральна премія в номінації «За честь і гідність» (2001)
- Премія «Тріумф» (2001)
- Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001)
- Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга»
- Державна премія Російської Федерації в області літератури і мистецтва 2000 року (2001) — «за спектакль Російського державного академічного Великого драматичного театру імені Г. О. Товстоногова „Аркадія“ за п'єсою Т. Стоппарда»
- Міжнародна премія «Наш сучасник» (Фонд «Міжнародний дім „Кіно плюс“», 2002)
- Звання «Сонячна актриса» (Неофіційна премія шанувальників, 2002)
- РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз губернатора Ленінградської області Валерія Сердюкова «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії», 2003)
- Міжнародна премія К. С. Станіславського за внесок у розвиток акторського мистецтва (2004)
- Премія газети «Московський комсомолець» (сезон 2004—2005 рр. ПЕРША ЛЕДІ (за виставу «Оскар і Рожева Пані»)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (13 лютого 2004 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва»
- Премія «Петрополь» за унікальну акторську роботу (спектакль «Оскар і Рожева Пані», 2005)
- Премія (спеціальна премія «Актор року», 2005)
- Премія МКФ православного кіно за видатний внесок у театральне мистецтво (2005)
- Національна премія громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської Академії бізнесу та підприємництва (2005)
- Приз КФ в Благовєщенську (за найкращу жіночу роль, фільм , 2005)
- Визнана символом вітчизняного кіно (2005)
- Премія «Ніка» — за найкращу жіночу роль (фільм , реж. Костянтин Худяков, 2006)
- Театральна премія за найкращу жіночу роль («Оскар і Рожева Пані», Театр ім. Ленсовєта) (2006)
- Премія за майстерність і досконалість (спектакль «Квартет», 2006)
- Приз «Визнання» на честь 30-річчя фільму «Службовий роман» КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі («За створення видатних образів в кінематографі», 2007)
- Орден Святої Катерини II ступеня (за виставу «Оскар і Рожева Пані», 2007)
- Державна премія Російської Федерації за 2007 рік (2008) — «За створення художніх образів, що стали класикою вітчизняного театрального мистецтва і кіномистецтва»
- Міжнародна премія святого апостола Андрія Первозваного «За Віру і Вірність» (XVI церемонія вручення авторитетної громадської нагороди, 2008): «За яскравий талант і вірність кращим традиціям російського драматичного мистецтва»
- Приз «Срібна тура» фестивалю «Вікно в Європу» у Виборзі за найкращу жіночу роль (фільм , 2009)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (5 лютого 2009) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну плідну діяльність»
- РКФ «Література і кіно» в Гатчині (Приз за найкращу жіночу роль, фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину», 2010)
- Пам'ятна медаль «150-річчя А. П. Чехова» (2010)
- Почесна грамота Президента Російської Федерації (8 грудня 2010) — «За великий внесок у розвиток вітчизняного театрального і кінематографічного мистецтва»
- Премія Уряду Російської Федерації в галузі культури за 2010 рік (фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на батьківщину»)
- Премія «Золотий софіт» (Спеціальна премія «За творче довголіття і унікальний внесок в театральну культуру Санкт-Петербурга», 2011)
- Почесна грамота Міністерства культури Російської Федерації (2013)
- Премія «Зірка театрала» в номінації «Легенда сцени» (2013)
- Премія «Золотий софіт» в номінації «Найкраща жіноча роль» (спектакль «Хвилювання» І. Вирипаєва, 2014)
- Орден Пошани (25 вересня 2014 року) — «За великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну творчу діяльність»
- Премія імені А. А. Тарковського «За внесок у кінематограф» (2015)
- Премія «Ніка» — «За честь і гідність» імені Е. О. Рязанова (2016)
- Премія «Білий слон» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм «Большой» 2017)
- Премія «Золотий орел» за найкращу жіночу роль другого плану (фільм , 2018)
- Премія Уряду Петербурга в галузі культури і мистецтва (2018)
- Премія «Ніка» «За найкращу жіночу роль другого плану» (фільм «Большой», 2018)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (28 жовтня 2019) — «За видатні заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність»
- Почесний знак за заслуги перед Санкт-Петербургом (03.03.2019 на святкуванні 100-річчя )
- Почесний член Російської академії мистецтв
- Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»
Література
- Актеры советского кино. Вип. 15-й. Л., 1979. — С.228—245;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.460;
- Калмановский Е. Алиса Фрейндлих. М., 1989;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.805;
- Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.297-298.
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128927011 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Фрейндлих Алиса Бруновна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ČSFD — 2001.
- Алиса Фрейндлих: «Русские — люди добрые»
- Хто із знаменитостей ПРОТИ війни Россії в Україні. starsaboutwar.in.ua. Процитовано 24 січня 2024.
Посилання
- Офіційний сайт(рос.)
- Біографія на Lifeactor.ru
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alisa Brunivna Frejndlih ros Ali sa Bru novna Fre jndlih nar 8 grudnya 1934 Leningrad Rosijska RFSR providna radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino Narodna artistka SRSR 1981 Laureat Derzhavnoyi premiyi RRFSR im Stanislavskogo 1976 Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 1995 Premiyi Triumf Kinopremiyi Nika u nominaciyi Chest i gidnist ta ryadu bagatoh vitchiznyanih premij i festivaliv Akademik Rosijskoyi akademiyi kinematografichnih mistectv Nika Zanesena do pereliku osib yaki stvoryuyut zagrozu nacbezpeci Ukrayini Prihilnicya putinskogo rezhimu Frejndlih Alisa BrunivnaFrejndlih Alisa BrunovnaIm ya pri narodzhenni ros Alisa Brunovna FrejndlihNarodilasya 8 grudnya 1934 1934 12 08 4 5 89 rokiv Leningrad RSFRR SRSR 4 Gromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist aktorka teatru kinoaktorka spivachka aktorka operatorka postanovnicyaAlma mater Leningradskij teatralnij institut imeni O M Ostrovskogo i dRoki diyalnosti 1955 teper chasU shlyubi z Vladimirov Igor Petrovich i Solovej Yurij OnisimovichDiti dBatki Bruno FrejndlihIMDb nm0293981Avtograf Nagorodi ta premiyi Nika d Triumf Zolotij orelalisa freindlih ru Frejndlih Alisa Brunivna u VikishovishiBiografichni vidomostiNarodilasya 8 grudnya 1934 roku v Leningradi v rodini Narodnogo artista SRSR Bruno Frejndliha U 1957 roci zakinchila Leningradskij teatralnij institut im O M Ostrovskogo nini Rosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectv kurs B V Zona U 1957 1961 rr aktrisa U 1961 1983 rr providna aktrisa Z 1983 r aktrisa Velikogo dramatichnogo teatru im G O Tovstonogova Znimayetsya z 1955 roku Sluzhbovij roman 1977 Kalugina Najkrasha aktrisa roku za versiyeyu zhurnalu Sovetskij ekran Stalker 1980 druzhina stalkera tosho Grala v filmah ukrayinskih kinostudij Anna i Komandor 1974 Anna D Artanyan ta tri mushketeri 1978 t f koroleva Anna Avstrijska Cheharda 1987 t f 2 a Margarita Vasilivna Kudryavceva Zapisala kilka plativok z literaturnim kontentom ta yak vokalistka plativku z estradnimi pisnyami i z vistav ros Poyot Alisa Frejndlih na firmi gramzapisu Melodiya Osobiste zhittya Trichi vihodila zamizh za studenta odnokursnika Volodimira Karasova 1956 1957 za teatralnogo rezhisera i aktora Igorya Petrovicha Vladimirova urodzhencya Katerinoslava nini m Dnipro pochatok 1960 h rokiv 1981 dochka nar 1968 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino za aktora i hudozhnika Yuriya Solov ya pochatok 1980 h rokiv 1990 Gromadyanska poziciyaPidtrimuye aneksiyu Krimu Rosiyeyu ta agresivnu politiku Volodimira Putina stosovno Ukrayini Figurant bazi Mirotvorec Zasudila vijskovu agresiyu Rosiyi proti Ukrayini 2022 roku pidpisavshi list vid diyachiv kulturi RF iz zaklikom do Volodimira Putina zupiniti vijnu Filmografiya Nezakinchena povist 1955 epizod Talanti i shanuvalniki 1956 epizod Bezsmertna pisnya 1957 gimnazistka Povist pro molodyat 1959 Galya Smugastij rejs 1961 bufetnicya Zhanna plache Zhan smiyetsya 1961 telespektakl Asya 1963 telespektakl Miljon terzanij 1964 telespektakl Fro 1964 Natasha Bukova druzhina storozha rezh R Esadze Prigodi zubnogo likarya 1965 Masha rezh E Klimov Pershij vidviduvach 1965 Tanya rezh 12 stilciv 1966 telespektakl Ellochka lyudozherka Tanya 1967 film spektakl 1968 spivachka Temni aleyi 1968 telespektakl Misto zapalyuye vogni 1968 Zina Pichikova rezh V Vengerov Lyubiti Novela druga 1968 Anya rezh 1969 novela Madrid Vals 1969 Marusya domrobitnicya Vchora sogodni i zavzhdi novela Nezvichajnij sud 1969 druzhina pidsudnogo Simejne shastya novela Vid nichogo robiti 1969 Anna Semenivna Kapitonova znudgovana pani Tayemnicya zaliznih dverej 1970 Lyusya Rizhkova mama Tolika Moye zhittya 1972 Kleopatra sestra Misayila Priborkannya norovlivoyi 1973 telespektakl Katarina Melodiyi Verijskogo kvartalu 1973 Alisa Akvamarinska druzhina Inochenco rezh G Shengelaya Vikonuyuchij obov yazki 1973 Yevgeniya Sinegrach tehnik arhitektor Anna i Komandor 1974 Anna rezh Ye Hrinyuk kinostudiya imeni O Dovzhenka Agoniya 1974 rezh E Klimov Solom yanij kapelyushok 1974 baronesa de Shampinyi uporyadnicya muzichnogo vechora rezh Nezvichajna nedilya 1975 telespektakl Malyuk v scenah z vistavi teatru im Lensovyeta Malyuk i Karlson yakij zhive na dahu Zavzhdi zi mnoyu 1976 Tanya Ilyina druzhina Ilyina Pansionat na Strandvegen 1976 telespektakl Mariya Yensen Sluzhbovij roman 1977 Kalugina rezh E Ryazanov Princesa na goroshini 1977 koroleva mati D Artanyan ta tri mushketeri 1978 t f koroleva Anna Avstrijska rezh G Yungvald Hilkevich Odeska kinostudiya Staromodna komediya 1978 Lidiya Vasilivna Zherber Stalker 1979 Druzhina rezh A Tarkovskij Lyudi i pristrasti 1979 telespektakl Mariya Antuanetta starenka Yelizaveta Anglijska Akosta 1 j spivak Sergij Ivanovich ide na pensiyu 1980 dochka Sergiya Ivanovicha Tri roki 1980 Polina Rassudina vchitelka muziki Dyakuyu za nelotnu pogodu 1981 Dva golosi novela Idealistka 1981 Katerina bibliotekar Nebezpechnij vik 1981 Liliya Ivanivna Rodimceva naukovij pracivnik vikladach universitetu rezh O Proshkin P yatij desyatok 1982 film spektakl Katerina Oleksandrivna Jolochkina zaviduvachka biblioteki rezh I Vladimirov Klitka dlya kanarok 1983 mati Olesi rezh P Chuhraj Razom z Dunayevskim 1984 Uspih 1984 Zinayida Mikolayivna Arsenyeva prima oblasnogo teatru repetiruye Arkadinu rezh K Hudyakov Prosta smert 1985 druzhina Ivana Illicha rezh O Kajdanovskij Probach 1986 Yelizaveta Andriyivna BDT tridcyat rokiv po tomu 1986 telespektakl Zhenet Fisher scena z vistavi Ostannij palkij zakohanij Tayemnicya Snigovoyi korolevi 1986 Snigova koroleva Zhorstokij romans 1986 Harita Gnativna Ogudalova vdova spadkovogo dvoryanina i mati troh dochok rezh R Esadze Cheharda 1987 t f 2 a Margarita Vasilivna Kudryavceva akompaniator i drugij dirigent kinostudiya imeni O Dovzhenka Budni i svyata Serafimi Glyukinoyi 1988 Serafima Glyukina Ostannij palkij zakohanij 1989 telespektakl Elejn Maconi Bobbi Mitchel Zhenet Fisher Mushketeri dvadcyat rokiv po tomu 1992 koroleva Anna Avstrijska rezh G Yungvald Hilkevich Tayemnicya korolevi Anni abo Mushketeri tridcyat rokiv po tomu 1993 koroleva Anna Avstrijska rezh G Yungvald Hilkevich Polyuvannya 1994 1994 Irina Dmitrivna rezh V Todorovskij Zhinocha logika 2003 2006 t s Olga Petrivna Tumanova Oskar i Rozheva Pani 2004 monospektakl 2004 Anna Borisivna rezh K Hudyakov Povernennya mushketeriv abo Skarbi kardinala Mazarini 2007 koroleva Anna Avstrijska rezh G Yungvald Hilkevich Dvanadcyata nich abo Yak pobazhayete 2007 telespektakl Feste Kalifornijska syuyita 2007 telespektakl Hanna Uorren Diana Nikols Milli Majklz 2008 mati Brodskogo rezh 2008 Anna Gnativna 2008 Pulheriya Ivanivna Tovstogubiha rezh K Hudyakov Dyadechkiv son 2011 telespektakl Mariya Oleksandrivna Moskalova 2014 t f Mariya Mihajlivna 2017 Lyudmila Borisivna Baranova podruga Oleni Mihajlivni rezh V Kott 2014 Esfir Mihajlivna Shapiro 2017 Galina Mihajlivna Byelyecka rezh V Todorovskij ta in Ozvuchuvannya vokal 1957 Rosicya rol R Simeonovoyi Tri tovstuni 1966 Suok deyaki epizodi rol Lini Braknite Jogo zvali Robert 1967 vikonannya pisni za kadrom Veliki holodi 1969 multfilm vsi roli Poyizd pam yati 1975 vikonannya pisni Blakitne shenya 1976 multfilm shenya vokal Sluzhbovij roman 1977 vokal Staromodna komediya 1978 vikonannya pisni Komediya pomilok 1978 Liz kurtizanka rol Sofiko Chiaureli Molodshij naukovij spivrobitnik 1978 k m vikonannya pisni za kadrom na virshi O Bloka I znovu porivi yunih rokiv Rozlucheni 1980 multfilm vikonannya pisni Nagorodi premiyi ta zvannyaZasluzhena artistka RRFSR 1965 Narodna artistka RRFSR 1971 Derzhavna premiya RRFSR imeni K S Stanislavskogo 1976 Narodna artistka SRSR 1981 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1986 Nagoroda mizhnarodnogo dramatichnogo tovaristva Za vnesok v rozvitok dramatichnogo mistectva sho dolaye mizhnarodni bar yeri 1989 Orden Druzhbi 17 grudnya 1994 Za zaslugi pered narodom pov yazani z rozvitkom rosijskoyi derzhavnosti dosyagnennyami v praci nauci kulturi mistectvi zmicnennyam druzhbi i spivpraci mizh narodami Premiya Nika za najkrashu zhinochu rol drugogo planu film Pidmoskovni vechori rezh Valerij Todorovskij 1995 Premiya za najkrashu zhinochu rol spektakl Makbet 1995 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi v oblasti literaturi i mistectva 1995 roku 1996 za vidatne vikonannya rolej klasichnogo repertuaru Premiya Uryadu Sankt Peterburga i oblasti Za unikalnij vnesok v kulturu Sankt Peterburga 1997 Zvannya Zhiva legenda P yata miska premiya v galuzi kulturi Lyudi nashogo mista 2000 Premiya Kumir 2000 Premiya imeni O K Tolstogo Sribna lira 2000 2000 Teatralna premiya v nominaciyi Za chest i gidnist 2001 Premiya Triumf 2001 Pochesnij gromadyanin Sankt Peterburga 2001 Medal U pam yat 300 richchya Sankt Peterburga Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi v oblasti literaturi i mistectva 2000 roku 2001 za spektakl Rosijskogo derzhavnogo akademichnogo Velikogo dramatichnogo teatru imeni G O Tovstonogova Arkadiya za p yesoyu T Stopparda Mizhnarodna premiya Nash suchasnik Fond Mizhnarodnij dim Kino plyus 2002 Zvannya Sonyachna aktrisa Neoficijna premiya shanuvalnikiv 2002 RKF Literatura i kino v Gatchini Priz gubernatora Leningradskoyi oblasti Valeriya Serdyukova Za vidatnij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva i kinematografiyi Rosiyi 2003 Mizhnarodna premiya K S Stanislavskogo za vnesok u rozvitok aktorskogo mistectva 2004 Premiya gazeti Moskovskij komsomolec sezon 2004 2005 rr PERShA LEDI za vistavu Oskar i Rozheva Pani Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 13 lyutogo 2004 roku Za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo mistectva Premiya Petropol za unikalnu aktorsku robotu spektakl Oskar i Rozheva Pani 2005 Premiya specialna premiya Aktor roku 2005 Premiya MKF pravoslavnogo kino za vidatnij vnesok u teatralne mistectvo 2005 Nacionalna premiya gromadskogo viznannya dosyagnen zhinok Olimpiya Rosijskoyi Akademiyi biznesu ta pidpriyemnictva 2005 Priz KF v Blagovyeshensku za najkrashu zhinochu rol film 2005 Viznana simvolom vitchiznyanogo kino 2005 Premiya Nika za najkrashu zhinochu rol film rezh Kostyantin Hudyakov 2006 Teatralna premiya za najkrashu zhinochu rol Oskar i Rozheva Pani Teatr im Lensovyeta 2006 Premiya za majsternist i doskonalist spektakl Kvartet 2006 Priz Viznannya na chest 30 richchya filmu Sluzhbovij roman KF Vivat kino Rosiyi v Sankt Peterburzi Za stvorennya vidatnih obraziv v kinematografi 2007 Orden Svyatoyi Katerini II stupenya za vistavu Oskar i Rozheva Pani 2007 Derzhavna premiya Rosijskoyi Federaciyi za 2007 rik 2008 Za stvorennya hudozhnih obraziv sho stali klasikoyu vitchiznyanogo teatralnogo mistectva i kinomistectva Mizhnarodna premiya svyatogo apostola Andriya Pervozvanogo Za Viru i Virnist XVI ceremoniya vruchennya avtoritetnoyi gromadskoyi nagorodi 2008 Za yaskravij talant i virnist krashim tradiciyam rosijskogo dramatichnogo mistectva Priz Sribna tura festivalyu Vikno v Yevropu u Viborzi za najkrashu zhinochu rol film 2009 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III stupenya 5 lyutogo 2009 Za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo mistectva i bagatorichnu plidnu diyalnist RKF Literatura i kino v Gatchini Priz za najkrashu zhinochu rol film Pivtori kimnati abo Sentimentalna podorozh na batkivshinu 2010 Pam yatna medal 150 richchya A P Chehova 2010 Pochesna gramota Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi 8 grudnya 2010 Za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo i kinematografichnogo mistectva Premiya Uryadu Rosijskoyi Federaciyi v galuzi kulturi za 2010 rik film Pivtori kimnati abo Sentimentalna podorozh na batkivshinu Premiya Zolotij sofit Specialna premiya Za tvorche dovgolittya i unikalnij vnesok v teatralnu kulturu Sankt Peterburga 2011 Pochesna gramota Ministerstva kulturi Rosijskoyi Federaciyi 2013 Premiya Zirka teatrala v nominaciyi Legenda sceni 2013 Premiya Zolotij sofit v nominaciyi Najkrasha zhinocha rol spektakl Hvilyuvannya I Viripayeva 2014 Orden Poshani 25 veresnya 2014 roku Za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi kulturi i mistectva bagatorichnu tvorchu diyalnist Premiya imeni A A Tarkovskogo Za vnesok u kinematograf 2015 Premiya Nika Za chest i gidnist imeni E O Ryazanova 2016 Premiya Bilij slon za najkrashu zhinochu rol drugogo planu film Bolshoj 2017 Premiya Zolotij orel za najkrashu zhinochu rol drugogo planu film 2018 Premiya Uryadu Peterburga v galuzi kulturi i mistectva 2018 Premiya Nika Za najkrashu zhinochu rol drugogo planu film Bolshoj 2018 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 28 zhovtnya 2019 Za vidatni zaslugi v rozvitku vitchiznyanoyi kulturi i mistectva bagatorichnu plidnu diyalnist Pochesnij znak za zaslugi pered Sankt Peterburgom 03 03 2019 na svyatkuvanni 100 richchya Pochesnij chlen Rosijskoyi akademiyi mistectv Akademik Rosijskoyi akademiyi kinematografichnih mistectv Nika LiteraturaAktery sovetskogo kino Vip 15 j L 1979 S 228 245 Kino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 460 Kalmanovskij E Alisa Frejndlih M 1989 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 805 Kinoslovar T Z SPb 2001 S 297 298 PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Deutsche Nationalbibliothek Record 128927011 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Frejndlih Alisa Brunovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 CSFD 2001 d Track Q3561957 Alisa Frejndlih Russkie lyudi dobrye Hto iz znamenitostej PROTI vijni Rossiyi v Ukrayini starsaboutwar in ua Procitovano 24 sichnya 2024 PosilannyaOficijnij sajt ros Biografiya na Lifeactor ru Filmografiya na kino teatr ru ros