«Три товстуни» (рос. «Три толстяка») — російський радянський художній фільм-казка по однойменної повісті Юрія Олеші режисера Олексія Баталова. Баталов сам зіграв одну з головних ролей фільму — гімнаста Тибула.
Три товстуни | |
---|---|
рос. Три толстяка | |
Жанр | казка пригоди |
Режисер | Олексій Баталов |
Сценарист | Олексій Баталов Михайло Ольшевський |
На основі | Три товстуни |
У головних ролях | Олексій Баталов Валентин Нікулін Ріна Зелена Роман Філіппов Євген Моргунов |
Оператор | Сурен Шахбазян |
Композитор | Микола Сидельников |
Кінокомпанія | «Ленфільм» |
Тривалість | 85 хвилин |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1966 |
IMDb | ID 0061121 |
Прем'єра фільму в СРСР відбулася 18 листопада 1966 року.
Зміст
У країні Трьох Товстунів народ не задоволений владою цих загрузлих у жорстокості, жадібності і багатстві правителів. Товстуни хочуть виховати спадкоємця престолу Тутті таким же, як самі, для чого навіть намагалися дістати йому залізне серце. Повстання підіймають заводіяки - канатоходець Тибул і зброяр Просперо. Допомагають їм у цій нелегкій справі доктор Гаспар і дівчинка Суок.
Режисерське трактування
У фільмі збережена загальна канва сюжету першоджерела, хоча в ньому є кілька значущих відмінностей. Так, лялька спадкоємця Тутті була зіпсована не бунтівними гвардійцями, а генералом Караско — через недогляд. Сам генерал Караско — образ, відсутній в книзі (хоча йому передані деякі функції Бонавентури, що став епізодичним персонажем), - холоднокровний і безжальний інтриган, здатний на будь-які злочини. Наприклад, він вбиває свого підлеглого, щоб приховати від Тутті свою провину у псуванні ляльки.
Були змінені також обставини втрати ляльки доктором — по фільму він не встиг навіть приступити до спроби полагодити її. Причиною цього інциденту мимоволі стали революціонери, що збираються захопити в полон державного канцлера.
У книзі на прохання доктора Гаспара кару заколотників була скасована указом Товстунів, хоча спочатку вони вимагали у доктора придумати іншу винагороду за лагодження ляльки, у фільмі ж доктору Гаспару було дано уявну згоду генерала Караско, яке він і не збирався виконувати, а Товстуни взагалі про прохання вченого нічого не знали. Після цього Караско обманом заманив вченого в камеру, де і залишив, щоб той не зміг зажадати виконання обіцянки спадкоємця Тутті.
У фільмі Тутті практично відразу ж здогадується, що Суок — жива, і не видає її, так як радий, що може нарешті поспілкуватися з живою дитиною. У книзі ж спадкоємець не здогадується про це до самого фіналу книги.
Продавець повітряних куль у книзі був нейтральним персонажем, до того ж надали послугу заколотникам, повідомивши про підземий тунель, через який він залишив палац Трьох Товстунів, після того, як волею випадку залетів туди на своїх кулях. У фільмі ж цей персонаж лояльний Товстунам стукач, а у фантастичний політ на повітряних кулях його відправив Тибул, після того, як продавець спробував його видати. Джерело ж інформації про тунелі у фільмі не ясний.
Лінія з ученим Тубом, творцем ляльки, виключена — Суок відразу ж знаходить у звіринці Просперо. Відповідно, не згадується, чи був Тутті братом Суок. Подібність Суок і ляльки, таким чином, залишається без пояснення. Замість Пантери (вірніше, леопарда) друзі звільнили зі звіринцю ручну тигрицю Ленору, що раніше належала Суок.
У фільмі змова з підміною ляльки та участь у ньому доктора Гаспара розкрив Караско, хоча в книзі лояльність Арнери не брали під сумнів і судили в підсумку тільки «уявну ляльку». Трюк з підміною дівчинки на ляльку у фільмі — теж авторства Гаспара. Взагалі, сцена страти кардинально відрізняється від написаної в книзі. Арнери і Суок засудили до обезголовлювання. Переодягнений гвардійцем Тибул вкрав сокиру ката, щоб потягнути час. Спадкоємець Тутті, який не був, на відміну від книги, приспаний - втрутився і зажадав припинити страту, і був поранений генералом Караско, таким чином поставили себе і проти офіційної влади.
Можна також зауважити, що Товстуни у фільмі неодноразово називаються «Їх величності», хоча в першоджерелі королівський титул стосовно них ніколи не застосовується. Їх подальша доля невідома, хоча фінал фільму виразно знаменується повною перемогою народу. Також відсутні випадки переходу гвардійців на бік народу (тоді як у книзі на одній з перших сторінок гвардієць-рядовий вбиває власного командира, який намагався стріляти в Тибула).
Ролі
- — Суок
- — спадкоємець Тутті
- Олексій Баталов — Тибул
- — доктор Гаспар Арнери
- — клоун Серпня
- Ріна Зелена — тітонька Ганімед
- Роман Филіппов — зброяр Просперо
- — 'Товстун
- Євген Моргунов — Товстун
- — Товстун
- Павло Луспекаєв — генерал Караска (роль наполовину озвучив — )
- Борис Ардов — капітан Бонавентура
- — канцлер (роль озвучив) — Микола Трофимов)
- — продавець повітряних куль
В епізодах
|
|
Знімальна група
- Сценарій — Олексія Баталова, Михайла Ольшевського
- Режисери-постановники — Олексій Баталов,
- Головний оператор —
- Художники — , Ісаак Каплан
- Композитор — Микола Сидельников
- Звукооператор —
- Режисер — М. Шейнін
- Оператори — , , Олексій Сисоєв
- Асистенти режисера
И. Вишневська, , В. Кузнецьова, А. Степанова, В. Федоров - Асистенти оператора — А. Кудрявцев, С. Сизих
- Художники-гримери — А. Буфетова, Микола Еленбоген
- Художники-декоратори — , , Р. Тараканова
- Асистенти художника
- по костюмах — В. Кулішова
- з реквізиту — И. Зайцева
- Монтажер —
- Редактор —
- Директор картины —
Цікаві факти
- Фільм знімали в Таллінні.
- Для зйомок сцени польоту на повітряних кулях була виготовлена лялька розміром з людину і вагою 1 кілограм. У ляльку був вмонтований механізм, завдяки якому вона в польоті повертала голову і дригала ногами. Однак під час зйомок повітряні кулі з лялькою відірвалися, і їх понесло. Для виготовлення нової ляльки не було часу, тому Микола Карнаухов сам виконав трюк з польотом на повітряних кулях.
- Заради невеликого епізоду, де герой Олексія Баталова Тибул, ховаючись від стражників, йде по канату над площею, він кілька місяців тренувався ходити по канату, щоб зіграти цю сцену без дублера.
- Деякі епізоди фільму за участю Суок замість Ліни Бракніте озвучувала Аліса Фрейндліх.
- В оригінальній повісті Олеші, де дотримується чиста образність, у товстунів не було ніяких титулів, що натякають на їх положення в системі управління країни, лише сфери їх монополій: хліб, вугілля і залізо. У фільмі ж вони називаються "Величність", очевидно маючи на увазі, що вони - Регенти при малолітньому Тутті (хоча до регентам застосовувалися звернення Світлість і Превосходительство). Крім того, в повісті немає жодних натяків на час, що відбувається, за винятком кількох деталей загального характеру (зокрема, перуку у секретаря). Це дає ілюстраторам можливість поміщати події "Трьох товстунів" в стилістику будь-якій європейській революції кінця XVIII століття - першої половини XIX століття. У фільмі ж чітко дотримана локація 1820-1830-хх років.
- Співавтором сценарію фільму виступив єдиноутробний брат Олексія Баталова - Михайло Ольшевський, згодом висвячений на священика .
Технічні дані
- Мова: Російська
- Кольоровий
- Стереозвук
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tri tovstuni ros Tri tolstyaka rosijskij radyanskij hudozhnij film kazka po odnojmennoyi povisti Yuriya Oleshi rezhisera Oleksiya Batalova Batalov sam zigrav odnu z golovnih rolej filmu gimnasta Tibula Tri tovstuniros Tri tolstyakaZhanrkazka prigodiRezhiserOleksij BatalovScenaristOleksij Batalov Mihajlo OlshevskijNa osnoviTri tovstuniU golovnih rolyahOleksij Batalov Valentin Nikulin Rina Zelena Roman Filippov Yevgen MorgunovOperatorSuren ShahbazyanKompozitorMikola SidelnikovKinokompaniya Lenfilm Trivalist85 hvilinMovarosijskaKrayina SRSRRik1966IMDbID 0061121 Prem yera filmu v SRSR vidbulasya 18 listopada 1966 roku ZmistU krayini Troh Tovstuniv narod ne zadovolenij vladoyu cih zagruzlih u zhorstokosti zhadibnosti i bagatstvi praviteliv Tovstuni hochut vihovati spadkoyemcya prestolu Tutti takim zhe yak sami dlya chogo navit namagalisya distati jomu zalizne serce Povstannya pidijmayut zavodiyaki kanatohodec Tibul i zbroyar Prospero Dopomagayut yim u cij nelegkij spravi doktor Gaspar i divchinka Suok Rezhiserske traktuvannyaU filmi zberezhena zagalna kanva syuzhetu pershodzherela hocha v nomu ye kilka znachushih vidminnostej Tak lyalka spadkoyemcya Tutti bula zipsovana ne buntivnimi gvardijcyami a generalom Karasko cherez nedoglyad Sam general Karasko obraz vidsutnij v knizi hocha jomu peredani deyaki funkciyi Bonaventuri sho stav epizodichnim personazhem holodnokrovnij i bezzhalnij intrigan zdatnij na bud yaki zlochini Napriklad vin vbivaye svogo pidleglogo shob prihovati vid Tutti svoyu provinu u psuvanni lyalki Buli zmineni takozh obstavini vtrati lyalki doktorom po filmu vin ne vstig navit pristupiti do sprobi polagoditi yiyi Prichinoyu cogo incidentu mimovoli stali revolyucioneri sho zbirayutsya zahopiti v polon derzhavnogo kanclera U knizi na prohannya doktora Gaspara karu zakolotnikiv bula skasovana ukazom Tovstuniv hocha spochatku voni vimagali u doktora pridumati inshu vinagorodu za lagodzhennya lyalki u filmi zh doktoru Gasparu bulo dano uyavnu zgodu generala Karasko yake vin i ne zbiravsya vikonuvati a Tovstuni vzagali pro prohannya vchenogo nichogo ne znali Pislya cogo Karasko obmanom zamaniv vchenogo v kameru de i zalishiv shob toj ne zmig zazhadati vikonannya obicyanki spadkoyemcya Tutti U filmi Tutti praktichno vidrazu zh zdogaduyetsya sho Suok zhiva i ne vidaye yiyi tak yak radij sho mozhe nareshti pospilkuvatisya z zhivoyu ditinoyu U knizi zh spadkoyemec ne zdogaduyetsya pro ce do samogo finalu knigi Prodavec povitryanih kul u knizi buv nejtralnim personazhem do togo zh nadali poslugu zakolotnikam povidomivshi pro pidzemij tunel cherez yakij vin zalishiv palac Troh Tovstuniv pislya togo yak voleyu vipadku zaletiv tudi na svoyih kulyah U filmi zh cej personazh loyalnij Tovstunam stukach a u fantastichnij polit na povitryanih kulyah jogo vidpraviv Tibul pislya togo yak prodavec sprobuvav jogo vidati Dzherelo zh informaciyi pro tuneli u filmi ne yasnij Liniya z uchenim Tubom tvorcem lyalki viklyuchena Suok vidrazu zh znahodit u zvirinci Prospero Vidpovidno ne zgaduyetsya chi buv Tutti bratom Suok Podibnist Suok i lyalki takim chinom zalishayetsya bez poyasnennya Zamist Panteri virnishe leoparda druzi zvilnili zi zvirincyu ruchnu tigricyu Lenoru sho ranishe nalezhala Suok U filmi zmova z pidminoyu lyalki ta uchast u nomu doktora Gaspara rozkriv Karasko hocha v knizi loyalnist Arneri ne brali pid sumniv i sudili v pidsumku tilki uyavnu lyalku Tryuk z pidminoyu divchinki na lyalku u filmi tezh avtorstva Gaspara Vzagali scena strati kardinalno vidriznyayetsya vid napisanoyi v knizi Arneri i Suok zasudili do obezgolovlyuvannya Pereodyagnenij gvardijcem Tibul vkrav sokiru kata shob potyagnuti chas Spadkoyemec Tutti yakij ne buv na vidminu vid knigi prispanij vtrutivsya i zazhadav pripiniti stratu i buv poranenij generalom Karasko takim chinom postavili sebe i proti oficijnoyi vladi Mozhna takozh zauvazhiti sho Tovstuni u filmi neodnorazovo nazivayutsya Yih velichnosti hocha v pershodzhereli korolivskij titul stosovno nih nikoli ne zastosovuyetsya Yih podalsha dolya nevidoma hocha final filmu virazno znamenuyetsya povnoyu peremogoyu narodu Takozh vidsutni vipadki perehodu gvardijciv na bik narodu todi yak u knizi na odnij z pershih storinok gvardiyec ryadovij vbivaye vlasnogo komandira yakij namagavsya strilyati v Tibula Roli Suok spadkoyemec Tutti Oleksij Batalov Tibul doktor Gaspar Arneri kloun Serpnya Rina Zelena titonka Ganimed Roman Filippov zbroyar Prospero Tovstun Yevgen Morgunov Tovstun Tovstun Pavlo Luspekayev general Karaska rol napolovinu ozvuchiv Boris Ardov kapitan Bonaventura kancler rol ozvuchiv Mikola Trofimov prodavec povitryanih kulV epizodah pridvornij epizod general pridvornij Troh Tovstuniv zachituye virok N Kotelnikov N Maksimovich I E Pucikin Oleksij Smirnov starshij konditer v palaci Tovstuniv ceremonijmejster v palaci Troh Tovstuniv pridvornij Troh Tovstuniv pridvornyj Tryoh Tovstuniv U titrah ne vkazani drug Tibula v bijci na eshafoti pridvornij Troh Tovstuniv Irina Zarubina akompaniatorka vchitelya tanciv kat vchitel tanciv Razdvatris Valerij Zolotuhin oficer polkuZnimalna grupaScenarij Oleksiya Batalova Mihajla Olshevskogo Rezhiseri postanovniki Oleksij Batalov Golovnij operator Hudozhniki Isaak Kaplan Kompozitor Mikola Sidelnikov Zvukooperator Rezhiser M Shejnin Operatori Oleksij Sisoyev Asistenti rezhisera I Vishnevska V Kuznecova A Stepanova V Fedorov Asistenti operatora A Kudryavcev S Sizih Hudozhniki grimeri A Bufetova Mikola Elenbogen Hudozhniki dekoratori R Tarakanova Asistenti hudozhnika po kostyumah V Kulishova z rekvizitu I Zajceva Montazher Redaktor Direktor kartiny Cikavi faktiFilm znimali v Tallinni Dlya zjomok sceni polotu na povitryanih kulyah bula vigotovlena lyalka rozmirom z lyudinu i vagoyu 1 kilogram U lyalku buv vmontovanij mehanizm zavdyaki yakomu vona v poloti povertala golovu i drigala nogami Odnak pid chas zjomok povitryani kuli z lyalkoyu vidirvalisya i yih poneslo Dlya vigotovlennya novoyi lyalki ne bulo chasu tomu Mikola Karnauhov sam vikonav tryuk z polotom na povitryanih kulyah Zaradi nevelikogo epizodu de geroj Oleksiya Batalova Tibul hovayuchis vid strazhnikiv jde po kanatu nad plosheyu vin kilka misyaciv trenuvavsya hoditi po kanatu shob zigrati cyu scenu bez dublera Deyaki epizodi filmu za uchastyu Suok zamist Lini Braknite ozvuchuvala Alisa Frejndlih V originalnij povisti Oleshi de dotrimuyetsya chista obraznist u tovstuniv ne bulo niyakih tituliv sho natyakayut na yih polozhennya v sistemi upravlinnya krayini lishe sferi yih monopolij hlib vugillya i zalizo U filmi zh voni nazivayutsya Velichnist ochevidno mayuchi na uvazi sho voni Regenti pri malolitnomu Tutti hocha do regentam zastosovuvalisya zvernennya Svitlist i Prevoshoditelstvo Krim togo v povisti nemaye zhodnih natyakiv na chas sho vidbuvayetsya za vinyatkom kilkoh detalej zagalnogo harakteru zokrema peruku u sekretarya Ce daye ilyustratoram mozhlivist pomishati podiyi Troh tovstuniv v stilistiku bud yakij yevropejskij revolyuciyi kincya XVIII stolittya pershoyi polovini XIX stolittya U filmi zh chitko dotrimana lokaciya 1820 1830 hh rokiv Spivavtorom scenariyu filmu vistupiv yedinoutrobnij brat Oleksiya Batalova Mihajlo Olshevskij zgodom visvyachenij na svyashenika Tehnichni daniMova Rosijska Kolorovij StereozvukPosilannya