Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еммануїл Гедеонович Віторган нар 27 грудня 1939 Баку радянський та російський актор театру і кіно заслужений артист РРФС

Віторган Еммануїл Гедеонович

Віторган Еммануїл Гедеонович

Еммануїл Гедеонович Віторган (нар. 27 грудня 1939, Баку) — радянський та російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1990). народний артист Росії (1998), заслужений діяч мистецтв Азербайджану (2015). Знявся більше ніж у ста фільмах.

Віторган Еммануїл Гедеонович
image
Ім'я при народженні рос. Эммануил Гедеонович Виторган
Народився 27 грудня 1939(1939-12-27) (84 роки)
Баку
АзРСР
Національність єврей
Громадянство image СРСР→image Росія
Діяльність актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1961)
Роки діяльності 1962 і до тепер
Дружина Калина Румянцева (1961—1970)
Алла Балтер (1939—2000)
Ірина Млодик(2003-)
Діти дочка — Ксенія Румянцева
син — Максим Віторган (нар. 1972)
Батьки батько — Гедеон Авраамович Віторган (1909—2000)
мати — Хая Залманівна Блехман (1910—1998)
IMDb ID 0900076
Нагороди та премії
image
Народний артист Росії
 image
  • vitorgan.ru
image Віторган Еммануїл Гедеонович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 27 грудня 1939 року в Баку в єврейській родині.

Його батьки родом з Одеси. Батько — Гедеон Авраамович Віторган (1909—2000), був радянським господарником, працював у борошномельній промисловості. Мати — Хая Залманівна Блехман (1910—1998) не працювала, вела будинок, ростила синів: старшого Володимира та молодшого (на три роки) Еммануїла. Своє ім'я Еммануїл отримав на честь рідного дядька — брата матері, якого вбили в Одесі у роки громадянської війни під час єврейського погрому.

Сім'я часто змінювала місце проживання, оскільки батька часто перекидали з об'єкта на об'єкт, тому школу Еммануїл закінчив уже в Астрахані. Після закінчення школи він поїхав до Москви, але ні в один театральний навчальний заклад прийнятий не був. Тоді Еммануїл Віторган поїхав до Ленінграду та вступив у Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії. ЛДІТМіК Еммануїл Віторган закінчив у 1961 році (курс Бориса Вульфовича Зона). У цій групі вчилися Сергій Юрський, Аліса Фрейндліх, Тамара Румянцева, Леонід Дьячков, Олександра Назарова. Тамара Румянцева стала дружиною Еммануїла Віторгана. Шлюб був зареєстрований ще в студентські роки.

Після закінчення інституту був прийнятий в трупу «Псковського театру драми ім. А. С. Пушкіна». У 1963 році повертається в Ленінград та переходить у трупу «Ленінградського театру драми і комедії». У 1967 році переходить в «Ленінградський театр ім. Ленінського комсомолу». Еммануїл Віторган у «Ленкомі» познайомився з акторкою Аллою Балтер. Знайомство з Балтер призвело до розірвання шлюбу з Тамарою Румянцевої. 1971 року, разом з другою дружиною акторкою Аллою Балтер переїжджає до Москви, де обоє стають акторами «Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського». У 1982 році Віторган переходить у «Театр на Таганці». З 1984 по 2005 рік Еммануїл Віторган актор «Академічного театру ім. В. Маяковського». У 1987 році Еммануїлові Віторганом лікарі поставили діагноз «рак легенів». Про те, що у нього онкологія, актор дізнався тільки після успішно проведеної операції.

У 2003 році одружився з Іриною Млодик. Дружина Віторгана — керівник театрального агентства, свого часу допомагала Еммануїлу Віторгану та його синові Максиму випустити спектакль «Шаман з Бродвею». Разом з дружиною І. Млодик відкрив та керує «Культурним Центром Еммануїла Віторгана», в якому грає свій моноспектакль «Вихід», проводить творчі вечори, концерти, вшановує акторів. Еммануїл Віторган член громадської ради Російського єврейського конгресу. 5 червня 2015 року нагороджений орденом «Патріот Росії».

Особисте життя

  • Перша дружина — (нар. 1936), шлюб розпався у 1970 році.
    • Дочка — Ксенія Румянцева.
      • Онуки — Олександра та Микита.
        • Правнуки — Марк та Аліса.
  • Третя дружина — Ірина Млодик. (нар. 1962)

Творчість

image
На сцені Сєверодвінського драмтеатру, вистава «Пізня любов» театру «Гешер» (Ізраїль). 2010 рік

Ролі в театрі

Московський драматичний театр ім. К. С. Станіславського
  • «Доросла дочка молодої людини» Віктор Славкин; реж. А. Васильєв / Івченко
  • «Сірано де Бержерак» Едмон Ростан (пер. В. Соловйова); реж. Б. Морозов / Крістіан
  • «Продавець дощу» Річард Неш; реж. Л. Варпаховський / Файл, помічник шерифа
Московський академічний театр ім. Вл. Маяковського
Квартет І
  • 2001 — «День радіо» / Еммануїл Гедеонович, власник радіостанції «Ніби Радіо»
  • 2001 — «День виборів» / Еммануїл Гедеонович, власник радіостанції «Ніби Радіо» (голос)
Московський театр естради
  • 2009 — Мюзикл «Мата Харі»; реж. Євген Гінзбург, композитор Олексій Кисельов — Жорж Маслов
Театр Гешер (Яффа, Ізраїль)
  • 2010 — «Пізня любов» за п'єсою Валерія Мухарьямова «В тіні виноградника», написаної за мотивами оповідання лауреата Нобелівської премії Ісаака Башевіса Зінґера; реж. Євген Ар'є

Фільмографія

Примітки

  1. Emmanuil Vitorqana «Fəxri mədəniyyət işçisi» döş nişanı təqdim edilib [ 13 листопада 2016 у Wayback Machine.](азерб.)
  2. . Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  3. Ехо Москви. Еммануїл Віторган [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  4. . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віторган Еммануїл Гедеонович
  • Офіційна сторінка Еммануїла Віторгана [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  • Еммануїл Віторган [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Emmanuyil Gedeonovich Vitorgan nar 27 grudnya 1939 Baku radyanskij ta rosijskij aktor teatru i kino zasluzhenij artist RRFSR 1990 narodnij artist Rosiyi 1998 zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanu 2015 Znyavsya bilshe nizh u sta filmah Vitorgan Emmanuyil GedeonovichIm ya pri narodzhenni ros Emmanuil Gedeonovich VitorganNarodivsya 27 grudnya 1939 1939 12 27 84 roki Baku AzRSRNacionalnist yevrejGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist aktorAlma mater Rosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectv 1961 Roki diyalnosti 1962 i do teperDruzhina Kalina Rumyanceva 1961 1970 Alla Balter 1939 2000 Irina Mlodik 2003 Diti dochka Kseniya Rumyanceva sin Maksim Vitorgan nar 1972 Batki batko Gedeon Avraamovich Vitorgan 1909 2000 mati Haya Zalmanivna Blehman 1910 1998 IMDb ID 0900076 Nagorodi ta premiyi Narodnij artist Rosiyivitorgan ru Vitorgan Emmanuyil Gedeonovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 27 grudnya 1939 roku v Baku v yevrejskij rodini Jogo batki rodom z Odesi Batko Gedeon Avraamovich Vitorgan 1909 2000 buv radyanskim gospodarnikom pracyuvav u boroshnomelnij promislovosti Mati Haya Zalmanivna Blehman 1910 1998 ne pracyuvala vela budinok rostila siniv starshogo Volodimira ta molodshogo na tri roki Emmanuyila Svoye im ya Emmanuyil otrimav na chest ridnogo dyadka brata materi yakogo vbili v Odesi u roki gromadyanskoyi vijni pid chas yevrejskogo pogromu Sim ya chasto zminyuvala misce prozhivannya oskilki batka chasto perekidali z ob yekta na ob yekt tomu shkolu Emmanuyil zakinchiv uzhe v Astrahani Pislya zakinchennya shkoli vin poyihav do Moskvi ale ni v odin teatralnij navchalnij zaklad prijnyatij ne buv Todi Emmanuyil Vitorgan poyihav do Leningradu ta vstupiv u Leningradskij derzhavnij institut teatru muziki i kinematografiyi LDITMiK Emmanuyil Vitorgan zakinchiv u 1961 roci kurs Borisa Vulfovicha Zona U cij grupi vchilisya Sergij Yurskij Alisa Frejndlih Tamara Rumyanceva Leonid Dyachkov Oleksandra Nazarova Tamara Rumyanceva stala druzhinoyu Emmanuyila Vitorgana Shlyub buv zareyestrovanij she v studentski roki Pislya zakinchennya institutu buv prijnyatij v trupu Pskovskogo teatru drami im A S Pushkina U 1963 roci povertayetsya v Leningrad ta perehodit u trupu Leningradskogo teatru drami i komediyi U 1967 roci perehodit v Leningradskij teatr im Leninskogo komsomolu Emmanuyil Vitorgan u Lenkomi poznajomivsya z aktorkoyu Alloyu Balter Znajomstvo z Balter prizvelo do rozirvannya shlyubu z Tamaroyu Rumyancevoyi 1971 roku razom z drugoyu druzhinoyu aktorkoyu Alloyu Balter pereyizhdzhaye do Moskvi de oboye stayut aktorami Moskovskogo dramatichnogo teatru im K S Stanislavskogo U 1982 roci Vitorgan perehodit u Teatr na Taganci Z 1984 po 2005 rik Emmanuyil Vitorgan aktor Akademichnogo teatru im V Mayakovskogo U 1987 roci Emmanuyilovi Vitorganom likari postavili diagnoz rak legeniv Pro te sho u nogo onkologiya aktor diznavsya tilki pislya uspishno provedenoyi operaciyi U 2003 roci odruzhivsya z Irinoyu Mlodik Druzhina Vitorgana kerivnik teatralnogo agentstva svogo chasu dopomagala Emmanuyilu Vitorganu ta jogo sinovi Maksimu vipustiti spektakl Shaman z Brodveyu Razom z druzhinoyu I Mlodik vidkriv ta keruye Kulturnim Centrom Emmanuyila Vitorgana v yakomu graye svij monospektakl Vihid provodit tvorchi vechori koncerti vshanovuye aktoriv Emmanuyil Vitorgan chlen gromadskoyi radi Rosijskogo yevrejskogo kongresu 5 chervnya 2015 roku nagorodzhenij ordenom Patriot Rosiyi Osobiste zhittyaPersha druzhina nar 1936 shlyub rozpavsya u 1970 roci Dochka Kseniya Rumyanceva Onuki Oleksandra ta Mikita Pravnuki Mark ta Alisa Druga druzhina Alla Balter 1939 2000 Sin Maksim Vitorgan nar 1972 Aktor teatru ta kino Onuki Polina Platon Tretya druzhina Irina Mlodik nar 1962 TvorchistNa sceni Syeverodvinskogo dramteatru vistava Piznya lyubov teatru Gesher Izrayil 2010 rik Roli v teatri Moskovskij dramatichnij teatr im K S Stanislavskogo Dorosla dochka molodoyi lyudini Viktor Slavkin rezh A Vasilyev Ivchenko Sirano de Berzherak Edmon Rostan per V Solovjova rezh B Morozov Kristian Prodavec doshu Richard Nesh rezh L Varpahovskij Fajl pomichnik sherifa Moskovskij akademichnij teatr im Vl Mayakovskogo Kishka na rozpechenomu dahu Tennessi Vilyams rezh Andrij Goncharov Guper Zhittya Klima Samgina Maksim Gorkij rezh Andrij Goncharov Klim Samgin Blondinka Oleksandr Volodin rezhiser Kama Ginkas Lev Gra tinej Yudlis Edlis rezh Yurij Ioffe Mark Antonij Zahid Isak Babel rezhiser Andrij Goncharov Benya Krik Krug Somerset Moem rezh Tetyana Ahramkova Lord Portes Viktoriya rezh Andrij Goncharov Admiral Nelson Gorban Slavomir Mrozhek rezh Andrij Goncharov Baron U bari tokijskogo gotelyu Tennessi Vilyams rezh Adolf Shapiro Mark Chuma na obidva vashi budinki Grigorij Gorin rezh Tetyana Ahramkova Sinjor Kapuletti Lyalkovij dim Genrik Ibsen rezh Leonid Hejfec Krogstad Shaman z Brodveyu I Kernera rezh Emmanuyil Vitorgan Vilyam Glava druga Nil Sajmon rezh Yurij Ioffe Dzhordzh Shnajder Kvartet I 2001 Den radio Emmanuyil Gedeonovich vlasnik radiostanciyi Nibi Radio 2001 Den viboriv Emmanuyil Gedeonovich vlasnik radiostanciyi Nibi Radio golos Moskovskij teatr estradi 2009 Myuzikl Mata Hari rezh Yevgen Ginzburg kompozitor Oleksij Kiselov Zhorzh Maslov Teatr Gesher Yaffa Izrayil 2010 Piznya lyubov za p yesoyu Valeriya Muharyamova V tini vinogradnika napisanoyi za motivami opovidannya laureata Nobelivskoyi premiyi Isaaka Bashevisa Zingera rezh Yevgen Ar ye Filmografiya 1960 Lyudina z majbutnim shahtar 1962 Pislya vesillya 1965 Strah i vidchaj u Tretij imperiyi 1967 Dva kvitki na dennij seans cholovik Inki estonki 1968 Vsogo odne zhittya sluhach dopovidi Nansena 1970 Misiya v Kabuli Yan Kalnin 1970 Korol Lir sluga 1971 Rudobelska respublika rotmistr Oleg Yurijovich Dzvoniv 1972 Taka dovga dovga doroga Svyetlyakov sceni za uchastyu aktora virizani cenzuroyu 1972 Nespodivani radoshi rezhiser Josip Yurijovich Prokudin Gorskij 1972 Ti sho jdut za obrij Serozha 1973 Zheglanov 1973 Grosmejster Orlov 1973 Dmitro Kantemir Karl XII 1973 Kortik Nikitskij 1973 Chervonij agat Igor 1974 Charivnij lihtar kovboj zi shramami ta Fantomas 1974 Najzharkishij misyac 1975 Almazi dlya Mariyi Kapelan 1975 Chas ni chekaye Dzhek Uestendejl 1975 Prodavec doshu Fajl Shelton pomichnik sherifa 1975 Fakt biografiyi Sanya 1976 Legko buti dobrim Grudinin 1976 Nihto zamist tebe Dumitru Savelyanu 1978 Dvoye u novomu domi Volodimir 1978 Arkadij Leonidovich Zavarzin v titrah Emil Vitorgan 1978 Fortecya Kalitin pidpolkovnik 1978 Poki bozhevoliye mriya Valerian Bruten 1978 Taktika bigu na dovgu distanciyu nimeckij oficer 1979 Sogodni i zavtra Dmitro Savelijovich Bazhutin 1979 Emisar zakordonnogo centru Petro Mikolajovich Vrangel 1980 Blagochestiva Marta Don Felipe de Ajala 1980 Pered vechereyu Mikola Fedorovich 1980 Velika mala vijna Sirotinskij 1980 Zoryanij inspektor Duglas Kober 1980 Skrinka Mariyi Medichi Vinsent Savinyi Vsevolod Yurijovich Svinyin 1980 Ochikuvannya Mikola 1980 Skandalna podiya v Brikmilli inspektor Strit 1981 20 grudnya Lazarev 1981 Dovgij shlyah u labirinti Ivan Shagin 1981 Zagadka koloniyi utikachiv Don Emilio 1981 Konfliktna situaciya Yurij Vasilovich Voskobojnikov 1981 Zhart pirat 1982 Profesiya slidchij Viktor Veniaminovich Likin advokat vatazhok bandi 1982 Charodiyi Viktor Kovrov 1983 Trivozhna nedilya Igor Pavlovich Chagin pidpolkovnik komandir zagonu 1984 Bereg jogo zhittya Makton 1984 Tvoye mirne nebo Mihajlo Samarin 1985 Bitva za Moskvu Fomin komisar Brestskoyi forteci 1985 Dorogi Anni Firling polkovij svyashenik 1986 Vikup Marett 1986 Skarga Yurij Smirnov 1986 Kinec svitu z podalshim simpoziumom general Vilmer 1987 Vikonati bud yaku pravdu Igor Arsentijovich Kuleshov 1987 Slidopit Kreg 1988 Proponuyu ruku i serce Leonid Ivanovich 1990 Anuk izrayilskij diplomat 1990 Dorosla dochka molodoyi lyudini Ivchenko 1990 Zhiva mishen prokuror 1990 Koli svyati marshiruyut Gerasim 1990 Princ privid vizir 1991 Anna Karamazoff Prokudin Gorskij rezhiser 1991 I povertayetsya viter dyadko Mihajlo 1991 Ne budit splyachogo sobaku Zotov 1991 Ne pitaj mene ni pro sho 1991 Po Taganci hodyat tanki Brokgauz 1991 Rogonosec Maks 1992 Na Deribasivskij garna pogoda abo Na Brajton Bich znovu jdut doshi Dzhek general CRU 1992 Doroga na Chattanugu Dorosla dochka molodoyi lyudini Ivchenko 1992 Chornij kvadrat Kazakov 1993 Kodeks bezchestya pomichnik 1993 Tragediya stolittya komisar Brestskoyi forteci Fomin 1994 Imperiya pirativ kardinal 1997 Korabel dvijnikiv polkovnik FSB 1998 Harakteri dlya cholovikiv 1999 Maksimilian golova 2000 Dalekobijniki Chornij bandit 2001 Afera 2001 Marosejka 12 Shepel 2001 Dama v okulyarah z rushniceyu v avtomobili Mishel korovayu 2002 Teatralnij roman Gavriyil Stepanovich 2003 Vesela kompaniya Georgij Volodimirovich 2003 Bidna Nastya knyaz Petro Dolgorukij 2004 Zcilennya kohannyam Yakiv 2004 Diti Arbatu Shpigelglas 2005 Z dnem narodzhennya korolevo Lord Andestenda 2005 Plyus neskinchennist oligarh 2006 Vovchicya Petro Morozov 2006 Kapitanovi diti Vitalij Stivens 2006 Zabijna sila 6 Lugovij 2007 Paradoks vchenij fizik 2007 Yuvilej Osip Illich 2007 Noyiv kovcheg starij yevrej 2007 Vedmezhe polyuvannya Chernov 2008 Den radio Emmanuyil Gedeonovich vlasnik radiostanciyi 2008 Vazhkij pisok Leon Ivanivskij 2008 Moya ulyublena vidma susid Anatolij 2009 Operaciya Pravednik Diyavol 2009 Dvi storoni odniyeyi Anni Volodimir Danilov 2009 Shalenij yangol Arkadij Sergijovich 2009 Bratani general lejtenant Bugayev 2009 Pistolet Stradivari batko Mikiti 2009 Perervanij polit Garri Pauersa Dalles 2010 Bilij naliv Ivan Mihajlovich batko Sashi 2010 Enigma Capovich 2011 Gospodinya moyeyi doli Vasil Mikolajovich Bondar 2011 Svati 5 Oleksandr Berkovich starshij 2011 Sklifosovskij Mihajlo Josipovich Breslavec 2013 Lyubov bez zajvih sliv Pavlo Arkadijovich Stolbov 2013 Papuga Club ozvuchuvannya 2014 Chorna troyanda polkovnik Gromov 2014 Startap profesor Mikola Petrovich 2014 Viryu ne viryu 2014 Yalinki 1914 Oleksij Trohimovich 2015 Mizh not abo Tantricheskaya simfoniya tato Kirila 2016 P yatnicya DubravinPrimitkiEmmanuil Vitorqana Fexri medeniyyet iscisi dos nisani teqdim edilib 13 listopada 2016 u Wayback Machine azerb Arhiv originalu za 20 bereznya 2016 Procitovano 16 bereznya 2016 Eho Moskvi Emmanuyil Vitorgan 20 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 19 bereznya 2016 Procitovano 16 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vitorgan Emmanuyil Gedeonovich Oficijna storinka Emmanuyila Vitorgana 13 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Emmanuyil Vitorgan 5 bereznya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ