Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Поляновський Макс Леонідович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Псевдонім | Голтянець, М. Поль | ||||
| Народився | 27 червня (10 липня) 1901 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | ||||
| Помер | 1977 Москва, РРФСР, СРСР | ||||
| Поховання | d | ||||
| Громадянство |  Російська імперія→ СРСР | ||||
| Національність | український єврей | ||||
| Діяльність | прозаїк | ||||
| Мова творів | російська | ||||
| Жанр | повість[d] | ||||
| Magnum opus | Вулиця молодшого сина (спільно з Л.Кассілем) | ||||
| Членство | СП СРСР | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Автограф |  | ||||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Премії |  | ||||
| | |||||
Поляно́вський Ма́кс Леоні́дович (1901—1977) — радянський письменник і журналіст українського єврейського походження, лавреат Сталінської премії (1951).
Життєпис
Народився 27 червня (10 липня) 1901 року в місті Одеса в єврейській родині. Батько був фотографом, у різні роки мав фотоательє в Баку, Одесі, Голті.
Дитячі роки провів у селі Голта Ананьївського повіту Херсонської губернії. Навчався у підготовчому класі приватного комерційного училища А. П. Климової в Голті, звідки був виключений через несплату за навчання. У 1911 році разом з родиною переїхав до Одеси.
З 1920 року працював у Мелітополі, де спільно з художником-авангардистом О. Тишлером займався випуском агітаційних плакатів «Вікна РОСТА».
У 1922—1924 проходив військову службу У ВМФ СРСР.
З 1924 мешкає в Одесі, працює в редакції газети «Моряк», де одночасно з ним друкуються Ісак Бабель, Едуард Багрицький, Ілля Ільф, К. Паустовський, Є. Петров.
У 1926 виїздить на Далекий Схід, працює у хабаровській крайовій газеті «Тихоокеанская звезда», а з лютого 1927 року — штатний працівник благовіщенської газети «Амурская правда». У 1928 році здійснив подорож на Сахалін.
З 1928 живе і працює в Москві. Займається письменницькою діяльністю, друкується у центральних виданнях.
З початком німецько-радянської війни у жовтні 1941 року добровольцем йде на фронт. Технік-інтендант І рангу М. Поляновський працює в газеті Волховського фронту, потім — письменником газети «Гвардейский удар» 6-го гвардійського стрілецького корпусу 1-ї гвардійської армії. Член ВКП(б) з 1944 року. Закінчив війну гвардії капітаном, спецкором редакції газети «В бой за Родину» 1-го гвардійського механізованого корпусу.
У повоєнні роки повертається до письменницької діяльності.
Жив у Москві. Помер у 1977. Похований на Передєлкінському цвинтарі.
Творчість
Літературну діяльність розпочав ще в гімназичні роки. Своє перше оповідання, надруковане в дитячій газеті в Одесі підписав псевдонімом «Голтянець». Складав сатиричні куплети і пісні. Основним виконавцем пісень і куплетів, створених М. Поляновським був Володимир Кораллі. Саме виконання куплетів Поляновського зробило Кораллі відомим далеко за межами Одеси й призвело до скандалу: в роки німецької окупації України куплети «Хай беруть, хай везуть!» були заборонені німецькою окупаційною владою, сам Кораллі та його мати були заарештовані і допитані, а одеський театр мініатюр «Зелений папуга», де вони виконувались, було закрито:
 | По дороге немцы шли, Ну и в гости к нам зашли. Хлеб и сахар берут И с собою везут... Як товарообмен начнут, К нам с Берлина привезут Папетри, духи и соду, И слабительную воду... |  |
У 1929 році ним написано і видано друком книгу «В край Удехе», яка оповідає про далекосхідну кіноекспедицію режисера й зйомки ним документальних фільмів «Нетрями Уссурійського краю» та «Лісові люди». Через два роки М. Поляновський у співавторстві з О. Литвиновим написав книгу «Стрибок через століття» про подорож Камчаткою. Подорож Сахаліном у 1928 році надихнула Полянецького на написання книги «Сахалін після Чехова і Дорошевича».
В роки німецько-радянської війни М. Поляновський під псевдонімом «М. Поль» став автором гострих бойових фейлетонів, сатиричних віршів і частівок, що висміювали ворога.
М. Поляновський є автором низки книг для дітей та юнацтва: «Двічі Тетяна», «Доля запасного гвардійця», «З абеткою у гіляків», «Серед трьох морів», «На далекій окраїні», «Тропічний рейс», «Подорож у жаркі країни», «Слідами фронтового щоденника. Мої угорські знайомства», «Маяковський — кіноактор» та інших.
У співавторстві з письменником Львом Кассілем у 1949 році написав повість «Вулиця молодшого сина» (про піонера-героя Володю Дубініна), яка у 1951 році була удостоєна Сталінської премії. Після цього разом вони написали ще кілька книг для дітей та юнацтва: «Друзі-піонери», «Чесне піонерське», «Так було».
Нагороди і почесні звання
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (10.10.1945), Червоної Зірки (23.01.1943), медалями.
У 1951 році за повість «Вулиця молодшого сина», написану спільно з Л. Кассілем, удостоєний Сталінської премії 3-го ступеня.
Пам'ять
Максу Поляновському присвятив свій вірш поет Самуїл Маршак:
| | Я и не думал, что заране В своих стихах предугадал Вот эту сцену, что в Иране Макс Поляновский наблюдал. Одно я думаю в тревоге: Иранский всадник так тяжел, Что навсегда протянет ноги К земле придавленный осел. Внучок скорей с ослом поладит, Пускай он будет седоком... Но лучше, если ослик сядет На шею дедушке верхом! | |
Примітки
- Газета «Прибузький комунар», № 1 (5857), 01.01.1962, стор.3
- Они тоже гостили на земле…(рос.)
- Коралли Владимир Филиппович — Известный эстрадный певец 20-30х годов 20 века.(рос.)
- Маршак С. Собрание сочинений в 8 томах. т.5 — М.: Художественная литература, 1970, с.567(рос.)
Посилання
- «Амурская правда»: Одессит на Амуре(рос.)
- Краткая литературная энциклопедия (КЛЭ)(рос.)
- Нагородні листи 1 та 2 на М. Л. Поляновського на сайті «Подвиг народа».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Polyanovskij Maks LeonidovichPsevdonimGoltyanec M PolNarodivsya27 chervnya 10 lipnya 1901 1901 07 10 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer1977 1977 Moskva RRFSR SRSRPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinskij yevrejDiyalnistprozayikMova tvorivrosijskaZhanrpovist d Magnum opusVulicya molodshogo sina spilno z L Kassilem ChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSAvtografUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Premiyi Polyano vskij Ma ks Leoni dovich 1901 1977 radyanskij pismennik i zhurnalist ukrayinskogo yevrejskogo pohodzhennya lavreat Stalinskoyi premiyi 1951 ZhittyepisNarodivsya 27 chervnya 10 lipnya 1901 19010710 roku v misti Odesa v yevrejskij rodini Batko buv fotografom u rizni roki mav fotoatelye v Baku Odesi Golti Dityachi roki proviv u seli Golta Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Navchavsya u pidgotovchomu klasi privatnogo komercijnogo uchilisha A P Klimovoyi v Golti zvidki buv viklyuchenij cherez nesplatu za navchannya U 1911 roci razom z rodinoyu pereyihav do Odesi Z 1920 roku pracyuvav u Melitopoli de spilno z hudozhnikom avangardistom O Tishlerom zajmavsya vipuskom agitacijnih plakativ Vikna ROSTA U 1922 1924 prohodiv vijskovu sluzhbu U VMF SRSR Z 1924 meshkaye v Odesi pracyuye v redakciyi gazeti Moryak de odnochasno z nim drukuyutsya Isak Babel Eduard Bagrickij Illya Ilf K Paustovskij Ye Petrov U 1926 viyizdit na Dalekij Shid pracyuye u habarovskij krajovij gazeti Tihookeanskaya zvezda a z lyutogo 1927 roku shtatnij pracivnik blagovishenskoyi gazeti Amurskaya pravda U 1928 roci zdijsniv podorozh na Sahalin Z 1928 zhive i pracyuye v Moskvi Zajmayetsya pismennickoyu diyalnistyu drukuyetsya u centralnih vidannyah Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni u zhovtni 1941 roku dobrovolcem jde na front Tehnik intendant I rangu M Polyanovskij pracyuye v gazeti Volhovskogo frontu potim pismennikom gazeti Gvardejskij udar 6 go gvardijskogo strileckogo korpusu 1 yi gvardijskoyi armiyi Chlen VKP b z 1944 roku Zakinchiv vijnu gvardiyi kapitanom speckorom redakciyi gazeti V boj za Rodinu 1 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu U povoyenni roki povertayetsya do pismennickoyi diyalnosti Zhiv u Moskvi Pomer u 1977 Pohovanij na Peredyelkinskomu cvintari TvorchistLiteraturnu diyalnist rozpochav she v gimnazichni roki Svoye pershe opovidannya nadrukovane v dityachij gazeti v Odesi pidpisav psevdonimom Goltyanec Skladav satirichni kupleti i pisni Osnovnim vikonavcem pisen i kupletiv stvorenih M Polyanovskim buv Volodimir Koralli Same vikonannya kupletiv Polyanovskogo zrobilo Koralli vidomim daleko za mezhami Odesi j prizvelo do skandalu v roki nimeckoyi okupaciyi Ukrayini kupleti Haj berut haj vezut buli zaboroneni nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu sam Koralli ta jogo mati buli zaareshtovani i dopitani a odeskij teatr miniatyur Zelenij papuga de voni vikonuvalis bulo zakrito Po doroge nemcy shli Nu i v gosti k nam zashli Hleb i sahar berut I s soboyu vezut Yak tovaroobmen nachnut K nam s Berlina privezut Papetri duhi i sodu I slabitelnuyu vodu U 1929 roci nim napisano i vidano drukom knigu V kraj Udehe yaka opovidaye pro dalekoshidnu kinoekspediciyu rezhisera j zjomki nim dokumentalnih filmiv Netryami Ussurijskogo krayu ta Lisovi lyudi Cherez dva roki M Polyanovskij u spivavtorstvi z O Litvinovim napisav knigu Stribok cherez stolittya pro podorozh Kamchatkoyu Podorozh Sahalinom u 1928 roci nadihnula Polyaneckogo na napisannya knigi Sahalin pislya Chehova i Doroshevicha V roki nimecko radyanskoyi vijni M Polyanovskij pid psevdonimom M Pol stav avtorom gostrih bojovih fejletoniv satirichnih virshiv i chastivok sho vismiyuvali voroga M Polyanovskij ye avtorom nizki knig dlya ditej ta yunactva Dvichi Tetyana Dolya zapasnogo gvardijcya Z abetkoyu u gilyakiv Sered troh moriv Na dalekij okrayini Tropichnij rejs Podorozh u zharki krayini Slidami frontovogo shodennika Moyi ugorski znajomstva Mayakovskij kinoaktor ta inshih U spivavtorstvi z pismennikom Lvom Kassilem u 1949 roci napisav povist Vulicya molodshogo sina pro pionera geroya Volodyu Dubinina yaka u 1951 roci bula udostoyena Stalinskoyi premiyi Pislya cogo razom voni napisali she kilka knig dlya ditej ta yunactva Druzi pioneri Chesne pionerske Tak bulo Nagorodi i pochesni zvannyaNagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 10 10 1945 Chervonoyi Zirki 23 01 1943 medalyami U 1951 roci za povist Vulicya molodshogo sina napisanu spilno z L Kassilem udostoyenij Stalinskoyi premiyi 3 go stupenya Pam yatMaksu Polyanovskomu prisvyativ svij virsh poet Samuyil Marshak Ya i ne dumal chto zarane V svoih stihah predugadal Vot etu scenu chto v Irane Maks Polyanovskij nablyudal Odno ya dumayu v trevoge Iranskij vsadnik tak tyazhel Chto navsegda protyanet nogi K zemle pridavlennyj osel Vnuchok skorej s oslom poladit Puskaj on budet sedokom No luchshe esli oslik syadet Na sheyu dedushke verhom PrimitkiGazeta Pribuzkij komunar 1 5857 01 01 1962 stor 3 Oni tozhe gostili na zemle ros Koralli Vladimir Filippovich Izvestnyj estradnyj pevec 20 30h godov 20 veka ros Marshak S Sobranie sochinenij v 8 tomah t 5 M Hudozhestvennaya literatura 1970 s 567 ros Posilannya Amurskaya pravda Odessit na Amure ros Kratkaya literaturnaya enciklopediya KLE ros Nagorodni listi 1 ta 2 na M L Polyanovskogo na sajti Podvig naroda