Васильєва Віра Кузьмівна

Віра Кузьмівна Васильєва (30 вересня 1925, Москва — 9 серпня 2023, там само) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1986). Лауреатка двох Сталінських премій (1948, 1951).

Васильєва Віра Кузьмівна
рос. Ве́ра Кузьми́нична Васи́льева
Народилася	30 вересня 1925(1925-09-30)^[2]^[3] Москва, РСФРР, СРСР
Померла	8 серпня 2023(2023-08-08)^[1] (97 років) Москва, Росія
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	мемуаристка, акторка
Знання мов	російська
Заклад	МАТС
Членство	Спілка театральних діячів Російської Федерації
Роки активності	1945 — 2023
Партія	КПРС (2023)
У шлюбі з	Ушаков Володимир Петрович
Нагороди	^d (2014)
IMDb	ID 0890609
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєва.

Біографія

Віра Васильєва народилася 30 вересня 1925 року в Москві (за іншими джерелами — в Сухом Ручье Тверській губернії). В дитинстві багато часу проводила на батьківщині свого батька, в селі Сухий Струмок Тверської (на той час — Калінінської області.

У 1948 році закінчила Московське міське театральне училище при Театрі Революції (курс Володимира Готовцева).

Ще будучи студенткою, в 1945 році Віра Васильєва дебютувала в кіно, в епізодичній ролі в картині «Близнюки». Першу велику роль зіграла в 1947 році — Настю Гусенкову у фільмі «Сказання про землю Сибірської» Івана Пир'єва. За цю роль була нагороджена Сталінською премією. Після цього фільму була помічена глядачами.

Фільмографія актриси налічує понад 40 картин. Серед інших фільмів з її участю можна відзначити «Весілля з приданим» (1953), комедію «Зірка екрану» (1974), драму «Неповнолітні» (1976), музичну комедію «Карнавал» (1981), мелодраму «Вийти заміж за капітана» (1985), комедійну стрічку «Пригоди зубного лікаря» (1965).

З 27 березня 1948 року — актриса Московського академічного театру сатири. Зіграла понад 60 ролей. У театрі однією з найкращих зіграних нею ролей була графиня Альмавіва у виставі В. Плучека «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше (1968).

Грала в інших театрах.

У 1999 році разом з іншими відомими артистами взяла участь у проекті Віктора Мережко і композитора Євгенія Бедненка «Співають зірки театру і кіно», де виступила як виконавиця романсів. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».

Авторка двох книг мемуарів — «Продовження душі» (видавництво: Союз театральних діячів РРФСР, 224 стор., 1989 р.) і «Попелюшка з Чистих ставків» (видавництво: АСТ, 426 стор., 2017 р.).

Померла 9 серпня 2023 року на 98-му році життя. Церемонія прощання відбулася 12 серпня у столичному театрі сатири, де артистка служила 75 років та зіграла понад 40 ролей.

Громадська діяльність

Протягом 20 років Віра Васильєвабула секретарем Спілки театральних діячів РФ (СТД), головою соціально-побутової комісії СТД, займалася наданням допомоги колегам, які потрапили у важку життєву ситуацію.

Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії.

Виступала на захист бездомних тварин. У 2013 році Віра Васильєва підписала відкритий лист з критикою закону про «іноземних агентів», які ускладнюють роботу некомерційних організацій.

Член КПРС з 1979 року.

Родина

• Батько — Кузьма Васильович Васильєв.
• Мати — Олександра Андріївна Васильєва.
• Брат — Василь Кузьмич Васильєв.
• Сестри — Антоніна Кузьмівна, Валентина Кузьмівна.
• Чоловік — Володимир Петрович Ушаков (1920—2011), актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації (2000). Перебували у шлюбі з 1956 року. Дітей не було.

Звання та нагороди

• Заслужена артистка Російської РФСР (1954)
• Народна артистка РРФСР (1970)
• Народна артистка СРСР (1986) — «За великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва»
• Сталінська премія першого ступеня (1948) — за виконання ролі Насті Гусенкової у фільмі «Сказання про землю Сибірської»
• Сталінська премія третього ступеня (1951) — за виконання ролі Ольги Степанової у виставі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2000)
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2010) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність
• Орден Пошани (1995) — за заслуги перед державою і успіхи, досягнуті в працю, великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між народами
• Орден Дружби (2015) — за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Премія «Кришталева Турандот» (1996) — за довголітнє і доблесне служіння театру.
• Премія імені А. А. Яблочкиной (1996)
• Премія «Кумир» (2003, у номінації «За високе служіння мистецтву»)
• Національна театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2010).
• Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» (2014) — «за служіння російській репертуарному театру»
• Актрисі встановлена зірка на Зіркової алеї кіноакторів в Анапі.

Творчість

У виставі «Орніфль»

Вистава «Орніфль». З Олександром Ширвіндтом

Ролі в театрі

• 1947 — «Сказання про землю сибірської» постановка Івана Пирьєва — Настенька Гусенкова
• 1948 — , , постановка  — Ліза Синичкіна
• 1948 — Олександра Галича, Костянтина Ісаєва, постановка Андрія Гончарова — Дуня .
• 1949 — «Положення зобов'язує» , постановка А. О. Гончарова — Віра
• 1949 — «День відпочинку» Валентина Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура (введення)
• 1950 — , постановка Бориса Равенських — Ольга Степанова
• 1951 — «Наречені» А. Токарєва, , постановка А. О. Гончарова — Сафі
• 1951 — Олександр Островського, , постановка А. О. Гончарова — Таня Сиромятова (введення)
• 1952 — «Пролита чаша» (драматична композиція Андрія Глоби), постановники ,  — Ін-ін
• 1952 — «Особисте життя» , постановка  — Катерина Федорівна Круглова
• 1952 — «Подруги» , постановка Б. І. Равенських — Маша Ракітіна
• 1953 — «Де ця вулиця, де цей будинок?» , , постановка Є. Б. Краснянського — Галочка
• 1954 — «Суддя в пастці» , постановка  — Іларетта
• 1955 — «Остання сенсація» Михайла Себастьяна, постановка Є. Б. Краснянського — Магда
• 1955 — «Чужий дитина» В. В. Шкваркіна, постановка  — Маша
• 1955 — «Поцілунок феї» Зиновія Гердта, , постановка Є. Б. Краснянського — Зіна
• 1956 — «Професія місіс Воррен» Бернард Шоу, постановка  — Віві
• 1956 — «Справа була в Конську» В. П. Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура
• 1958 — «Тінь» , постановка Ераста Гаріна,  — Аннунціата
• 1959 — «Дамоклів меч» Назима Хікмета, постановка В. Н. Плучека — Дочка бензинщики
• 1959 — «Чарівні кільця Альманзора» , постановка О. П. Солюс — Королева
• 1960 — «12 стільців» за Іллею Ільфом, Євгеном Петровим, постановка Є. П. Гаріна — Еллочка Щукіна
• 1960 — «Сліпе щастя» , Г. Г. Штайна, постановка О. П. Солюс — Ліка
• 1961 — «Четвертий хребець» Мартті Ларні, постановка  — Джоан
• 1961 — «Яблуко розбрату» М. А. Бірюкова, постановка В. Н. Плучека — Ганна Миколаївна
• 1962 — «24 години на добу» О. Н. Стукалова, постановка  — Віра Горова
• 1964 — «Брехня для вузького кола» , постановка  — Клавдія Бояринова
• 1964 — «Жіночий монастир» В. А. Диховичного, М. Р. Слобідського, постановка В. Н. Плучека — Віра Едуардівна
• 1964 — «Білий телефон» М. Гиндина, , постановка Володимира Раутбарта — Надія Кленова
• 1967 — , постановка В. Н. Плучека — Жанна Барб'є
• 1967 — Олександра Островського, постановка Марка Захарова — Анна Павлівна Вишневський
• 1967 — Володимир Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Поля
• 1968 — «Останній парад» , постановка В. Н. Плучека — Даша
• 1969 — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше, постановка В. Н. Плучека — Графиня Розіна Альмавіва
• 1970 — «У часу в полоні» А. П. Штейна, постановка В. Н. Плучека — Соня
• 1970 — , постановка М. А. Захарова, Олександра Ширвіндта — Тітка Тоні
• 1971 — Е. Л. Шварца, постановка В. Н. Плучека,  — Придворна дама
• 1972 — Миколи Гоголя, постановка В. Н. Плучека — Ганна Андріївна
• 1973 — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка, постановка В. Н. Плучека — Лідія Семенівна
• 1974 — «Ляпас» , постановка В. Н. Плучека,  — Ольга Іллівна Щеглова
• 1974 — Володимира Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Диктор
• 1976 — «Клеменс» К. К. Сая, постановка М. І. Мікаелян — Баба-одноочка
• 1979 — «Її превосходительство» Самуїла Альошина, постановка О. О. Ширвіндта — Посол Об'єднаної Держави
• 1980 — «Тригрошова опера» Бертольта Брехта, постановка В. Н. Плучека — Селія Пічем
• 1982 — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна, Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — Ведуча
• 1983 — «Вісімнадцятий верблюд» С. І. Альошина, постановка  — Агнеса Павлівна
• 1985 — «Мовчи, сум, мовчи …» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
• 1987 — «Тіні» Михайла Салтикова-Щедріна, постановка Андрія Миронова — Ольга Дмитрівна Меліпольска
• 1987 — «Останні» Максима Горького, постановка Анатолій Папанова — Пані Соколова
• 1988 — за Миколою Лєсковим, постановка , В. Є. Федоров — Домна Платонівна
• 1992 — «Молодість Людовика XIV» , постановка Є. Б. Каменьковіча — Анна Австрійська
• 1996 — «Священні чудовиська» Жана Кокто, постановка  — Естер
• 2001 — «Андрюша» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
• 2001 — «Орніфль» Жана Ануя, постановка  — Грифон
• 2002 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського, постановка  — Домна Пантеліївна
• 2003 — «Нам все ще смішно» Олександра Ширвіндта, Олексія Колгана і С. Колпакова, постановка Олександра Ширвіндта, Олександра Колгана — ?
• 2009 — Михайла Булгакова, постановка  — Мадлена
• 2009 — «Тріумф на Тріумфальній» Олександра Ширвіндта, С. Плотова, С. Коковкіна, А. Семенова, постановка Ю. Васильєва — костюмерка
• 2012 — «Реквієм по Радамесу» А. Ніколаї, постановка Романа Віктюка — Камелія
• 2014 — «Сумно, але смішно» С. Плотова, В. Жука, Олександра Ширвіндта (1 жовтня 2014 року — прем'єра). Постановка: Олександр Ширвіндт,
• 2015 — «Фатальний потяг» нуар , постановка Андрія Житінкіна — Ірма Гарленд
• 2018 — «Віра» С. Коковкіна за мотивами спогадів актриси В. К. Васильєвої (22 червня 2018 — прем'єра). Постановка: С. Б. Коковкін — Віра

Ролі в інших театрах

Вистава «Орнифль». З Олександром Ширвіндтом

• Брянський обласний театр драми імені О. К. Толстого
  • 1953 — «Дженні Герхардт» за Теодором Драйзером — Дженні Герхардт
• Тверський обласний академічний театр драми
  • 1984 — «Вишневий сад» Антона Чехова — Раневська
• Орловський драматичний театр імені В. С. Тургенєва
  • 1990 — «Без вини винуваті» Олеександра Островського — Кручиніна
• Московський Новий драматичний театр
  • 1996 — «Асамблея» Петра Гнєдича, режисер А. Сергєєв — Пехтерева
  • 1997 — «Примха» Олександра Островського — Саритова
• Театр ляльок імені С. В. Образцова (Москва)
  • 2006 — «Дивна місіс Севідж» Джона Патріка, режисер Андрій Денників — Місіс Севідж
• Театр «Модернъ»(Москва)
  • 2008 — «Одного разу в Парижі» В. В. Асланової, режисер Юрій Васильєв — Елізабет
• Малий театр(Москва)
  • 2012 — «Пікова дама» за Олександром Пушкіним, режисер А. А. Житинкін — графиня Ганна Федотівна

Ролі в кіно

• 1945 — Близнюки — монтер
• 1947 — Сказання про землю Сибірську — Анастасія Петрівна Гусенкова
• 1951 — Великий концерт — колгоспниця Ліза
• 1953 — Чук і Гек (короткометражний) — Мама
• 1953 — Весілля з приданим — Ольга Степанівна Степанова, найкращий бригадир колгоспу «Іскра»
• 1957 — Вони зустрілися на шляху — Ганна Іванівна Личкова, сусідка Макара
• 1960 —  — Парася
• 1965 — На завтрашній вулиці — Большакова
• 1965 — Погоня — Шура, дружина Анатолія
• 1965 — Пригоди зубного лікаря — Ласточкіна
• 1965 —  — Клавдія Якимівна Гальцова
• 1972 — За все у відповіді — Лідія Степанівна Бєлова
• 1972 — 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Нещасний випадок — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знам'янського
• 1973 —  — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знаменського
• 1974 — Жереб — Ліда
• 1974 — Зірка екрану — Ольга Сергіївна / партизанка Таня
• 1975 — Весна двадцять дев'ятого — Софія
• 1975 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Удар у відповідь — Маргарита Миколаївна Знаменська, мати Знаменського
• 1975 —  — Наталя Іванівна
• 1976 — Легенда про Тіля — Каллекен
• 1976 — Неповнолітні — Поліна Борисівна, вчителька, мати Жені
• 1976 — Розвага для старичків — Галина Сергіївна
• 1977 — Подарунок долі — Любов Сергіївна
• 1981 —  — мама Микити
• 1982 —  — Анна Ігорівна
• 1982] — Одружений холостяк — Марія Семенівна, дружина Гурама Отарович, мати Тамари, бабуся Кості, кандидат медичних наук
• 1983 — Як я був вундеркіндом — бабуся
• 1984 —  — Кузьмівна
• 1985 —  — Віра Семенівна Журавльова, мати фотокореспондентки Олени
• 1986 —  — Берта
• 1992 —  — мати Михайла Черних
• 1996 —
• 1997 —  — Естер
• 1999 —
• 2000 —  — Марія Петрівна
• 2001 —  — Ольга Львівна
• 2002 —  — мати Знаменського
• 2002 —  — мати Знаменського
• 2002 —
• 2006 —  — Наталя Михайлівна Лозинська
• 2007 —  — Галина Михайлівна
• 2012 —  — Анна Федорівна
• 2012 — Поки цвіте папороть — Надія Ігорівна, бабуся Ігоря Князєва
• 2014 —  — Софія Олександрівна, бабуся Ліди
• 2016 —  — бабуся Лари

Телеспектаклі

• 1953 — Весілля з приданим (фільм-спектакль) — Ольга
• 1971 — (фільм-спектакль) — Тамара
• 1971 — (фільм-спектакль) — Тамара
• 1973 —  — графиня Розіна Альмавіва
• 1973 —  — мадам Машер
• 1974 — (фільм-спектакль) — головна роль
• 1974 — (фільм-спектакль) — виконує пісню «Три серця», «Мадам, вже падає листя»
• 1974 — (фільм-спектакль) — Анюта Тимофіївна
• 1975 — Бенефіс Лариси Голубкіної (фільм-спектакль) — камео
• 1976 — Як важливо бути серйозним (фільм-спектакль) — міс Призм, гувернантка
• 1976 — (фільм-спектакль) — Ольга Іллівна Щеглова
• 1978 — (фільм-спектакль) — Віра Василівна
• 1978 — (фільм-спектакль) — Лідія Семенівна
• 1980 — (фільм-спектакль) — Соня
• 1982 —  — Анна Андріївна
• 1982 — (фільм-спектакль) — королева
• 2000 — (фільм-спектакль) — Естер
• 2001 — (фільм-спектакль)
• 2004 — (фільм-спектакль) — леді Евеліна
• 2004 — (фільм-спектакль) — графиня '
• 2012 — (фільм-спектакль) — Камелія
• 2014 — (фільм-спектакль) — Анна Федотівна

Озвучування мультфільмів

• 1958 —
• 1962 — Залізна маска (художній фільм) — мадам де Шом (роль Ж. Паскаль)
• 1965 —
• 1970 —  — Ведмедиця
• 1974 — Чарівник Смарагдового міста — мама Еллі / добра чарівниця Вілліна
• 1976 —
• 1977 —  — Василіса-працівниця
• 1978 —
• 1981 — Пригоди Васі Куролесова — мама Васі
• 2015 —  — тітка Ліза

Участь у фільмах

• 1977 — Чи любите ви театр? (Документальний) — сцена з вистави «Одруження Фігаро» за Бомарше
• 1978 — Іван Пир'єв (документальний)
• 1989 — Голос пам'яті (документальний)
• 1998 — Борис Новиков (з циклу телепрограм каналу ОРТ ) (документальний)
• 1999 — Віталій Доронін (з циклу телепрограм каналу ОРТ ) (документальний)
• 2000 — Ні смерті для мене (документальний)
• 2001 — Борис Андрєєв (з циклу телепрограм каналу ОРТ ) (документальний)
• 2005 — Андрій Миронов (з циклу передач телеканалу «Як йшли кумири») (документальний)
• 2006 — Іван Пир'єв (з циклу передач телеканалу «Як йшли кумири») (документальний)
• 2006 — Марина Ладиніна (з циклу передач телеканалу «Як йшли кумири») (документальний)
• 2006 — Тетяна Пельтцер (з циклу передач телеканалу «Як йшли кумири») (документальний)
• 2006 — Анатолій Папанов. Незакінчена війна (документальний)
• 2006 — Три з половиною життя Івана Пир'єва (документальний)
• 2007 — Анатолій Папанов. Зворотний бік слави (документальний)
• 2007 — Анатолій Папанов. Так хочеться пожити .. (документальний)
• Рік випуску 2008 — Марина Ладиніна. Грубіян і Галатея (з документального циклу )
• 2008 — Валентина Токарська (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
• 2008 — Тетяна Пельтцер (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
• 2009 — Ераст Гарін (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
• 2009 — Олександр Ширвіндт. Щасливе життя щасливої людини (документальний)
• 2009 — Тетяна Пельтцер. Обережно, бабуся! (Документальний)
• 2010 — Віра Васильєва. Секрет її молодості (документальний)
• 2011 — Анатолій Папанов. Від комедії до трагедії (документальний)
• 2011 — Михайло Державін. Той ще «моторчик» (документальний)

Примітки

1. Умерла актриса Вера Васильева — Meduza, 2023.
   d:Track:Q18340732
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #123371546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957
4. Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян и др. — Т. 3. Бруней — Винча. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“», 2007. — 480 с.: ил.
5. ВАСИЛЬЕВА Вера Кузьминична // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
6. . Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 5 квітня 2019.
7. . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2019.
8. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
9. Померла відома російська актриса. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
10. Померла знаменита радянська актриса Віра Васильєва. fakty.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
11. . . 17 февраля 2015 года. Архів оригіналу за 26 лютого 2018.
12. Борзенко, Виктор (1 октября 2010 года). . . Архів оригіналу за 28 лютого 2018.
13. . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2019.
14. Копылова, Вера (5 октября 2012 года). . . Архів оригіналу за 7 березня 2016.
15. Аронов, Никита. . Мир новостей. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
16. Борзенко, Виктор (9 апреля 2014 года). . . Архів оригіналу за 4 березня 2016.
17. . . 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
18. Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. . 17 мая 2013 года.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
19. . . 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
20. ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] Кіно: Енциклопедичний словник/Гл. ред. С. В. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьєв, В. О. Баскаков, В. В. Вайсфельд та ін — М: Сов. енциклопедія, 1987.- 640 с., 96 л. іл.
21. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 3 червня 1954
22. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 20 листопада 1970
23. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 лютого 1986
24. . Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 30 вересня 2010.
25. . Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2019.
26. . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
27. ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна^{[недоступне посилання з Июнь 2018]} на сайті премії
28. Лауреати премії «Золота маска» 2010 року // Офіційний сайт премії [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]. — 17.04.2010.
29. . Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
30. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019.(рос.)
31. . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019.(рос.)

Джерела

• Померла радянська акторка-довгожителька Віра Васильєва// Главред, автор -Анна Підгорна, Процитовано 9 серпня 2023 року

Посилання

• (рос.)
• Віра Васильєва: хотілося все, що здавалося красиво [ 29 березня 2018 у Wayback Machine.] / Інтерв'ю провела Наталія Орлова // КоммерсантЪ. 1997. 16 серпня. № 134 (1316). (рос.)