Людмила Стефанівна Петрушевська ( 26 травня 1938, Москва) — російська письменниця, поетеса, драматург.
Людмила Петрушевська | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Людмила Стефановна Петрушевская | ||||
Ім'я при народженні | Людмила Стефанівна Петрушевська | |||
Народилася | 26 травня 1938 (86 років) Москва | |||
Громадянство | Росія | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | факультет журналістики МДУ і МДУ | |||
Заклад | d | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1972 — тепер. час | |||
Жанр | поезія, проза, п'єси | |||
Мати | Q111533999? | |||
Діти | d | |||
Нагороди | ||||
Сайт: petrushevskaya.ru | ||||
| ||||
Петрушевська Людмила Стефанівна у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народилась 26 травня 1938 року в Москві у сім'ї службовця. Онука лінгвіста М. Ф. Яковлєва, який створив писемність для деяких народів СРСР. Під час війни жила у родичів, а також в дитячому будинку під Уфою.
Після війни повернулась до Москви, закінчила факультет журналістики МДУ. Працювала кореспондентом московських газет, співробітницею видавництв, з 1972 року — редактором у Центральній студії телебачення.
Творчість
Петрушевська рано почала складати вірші, писати сценарії для студентських вечорів, тоді вона навіть не задумувалась про письменницьку діяльність.
У 1972 році у часописі опубліковано перший твір автора — оповідання «Крізь поля». З цього часу проза Петрушевської не друкувалась більше десяти років. Видавати її твори почали тільки у часи «перебудови».
Перші п'єси були помічені самодіяльними театрами: п'єса «Уроки музики» (1973) була поставлена у 1979 році Романом Віктюком у театрі-студії БК «Москворечье», а також у й майже відразу заборонена (надрукована лише у 1983 році).
У Львові театр поставив її п'єсу . Професійні театри почали ставити п'єси Петрушевської у 1980-і роки: одноактна п'єса «Любов» в Театрі на Таганці, «Квартира Коломбіни» в «Современник», «Московський хор» в МХАТі. Довгий час письменниця змушена була працювати «в стіл» — редакції не могли публікувати оповідання й п'єси про «тіньові сторони життя» Не припиняючи роботи, створюючи п'єси-жарти («Анданте», «Квартира Коломбіни»), («Стакан води», «Ізольований бокс»), («Пісні XX століття», що дав назву збірці її драматургічних творів).
Проза Петрушевської продовжує драматургію письменниці в тематичному плані й у використанні художніх прийомів. Її твори — це своєрідна енциклопедія жіночого життя від юності до старості.
Антиколоніалізм
Антиімперський дискурс прози і драматургії Петрушеської докладно проаналізувала Ева Томпсон у своїй праці «Трубадури імперії: російська література і колоніалізм»:
Російська політична влада, її сибірські багатства й мистецькі центри метрополії, її палаци, площі, танцювальні ансамблі та пам'ятники не мають анінайменшого значення для людей, які, зрештою, є тим єдиним, що має справжнє значення в суспільстві. Держава хвора, а її зусилля бути військовою потугою та тримати першість у справах культури реалізуються коштом людей […] навіть Солженіцин, який звинуватив владу в нещастях Росії, не може дорівнятись до неї. Російські кордони й російський міжнародний престиж не мають для неї найменшого значення, тоді як вони мають значення для Солженіцина. Петрушевська захищає право на особисте життя, а не відданість «рóдине», і в цьому вона різко відходить від традицій російської художньої літератури
Твори
- «Пригоди Віри»,
- «Історія Клариси»,
- «Донька Ксени»,
- «Країна»,
- «Кто дасть відповідь?»,
- «Містика»,
- «Гігієна»
- «Така дівчина, совість світу»
- «Побачення»
- «Бідне серце Пані»
- та багато інших.
У 1990 році був написаний цикл «Пісні східних славян», у 1992 — роман «Час ніч». Пише казки як дорослим, так і дятям:
- «Жив-був будильник»,
- «Ну, мама, ну!» — «Казки, розказані дітям» (1993);
- «Маленька чарівниця»,
- «Ляльковий роман» (1996).
Людмила Петрушевська живе та працює в Москві.
Посилання
- Людмила Петрушевская в бібліотеці Максима Мошкова
- Людмила Петрушевская — Энциклопедия отечественного кино[недоступне посилання з квітня 2019]
- Статьи Людмилы Петрушевской на сайте журнала «Сеанс»
- Людмила Петрушевская в библиотеке А.Белоусенко
- Людмила Петрушевская на проекте «Сноб»
- Людмила Петрушевская в музее современного искусства Эрарта
Примітки
- Людмила Петрушевская — Энциклопедия отечественного кино[недоступне посилання з квітня 2019]
- 7. Деконструкція імперії. Ева Томпсон. Трубадури імперії. litopys.org.ua. Процитовано 5 серпня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudmila Stefanivna Petrushevska 26 travnya 1938 Moskva rosijska pismennicya poetesa dramaturg Lyudmila Petrushevskaros Lyudmila Stefanovna PetrushevskayaIm ya pri narodzhenniLyudmila Stefanivna PetrushevskaNarodilasya26 travnya 1938 1938 05 26 86 rokiv MoskvaGromadyanstvoRosiyaDiyalnistpismennikAlma materfakultet zhurnalistiki MDU i MDUZakladdMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1972 teper chasZhanrpoeziya proza p yesiMatiQ111533999 DitidNagorodid 2010 dSajt petrushevskaya ru Petrushevska Lyudmila Stefanivna u VikishovishiBiografiyaNarodilas 26 travnya 1938 roku v Moskvi u sim yi sluzhbovcya Onuka lingvista M F Yakovlyeva yakij stvoriv pisemnist dlya deyakih narodiv SRSR Pid chas vijni zhila u rodichiv a takozh v dityachomu budinku pid Ufoyu Pislya vijni povernulas do Moskvi zakinchila fakultet zhurnalistiki MDU Pracyuvala korespondentom moskovskih gazet spivrobitniceyu vidavnictv z 1972 roku redaktorom u Centralnij studiyi telebachennya TvorchistPetrushevska rano pochala skladati virshi pisati scenariyi dlya studentskih vechoriv todi vona navit ne zadumuvalas pro pismennicku diyalnist U 1972 roci u chasopisi opublikovano pershij tvir avtora opovidannya Kriz polya Z cogo chasu proza Petrushevskoyi ne drukuvalas bilshe desyati rokiv Vidavati yiyi tvori pochali tilki u chasi perebudovi Pershi p yesi buli pomicheni samodiyalnimi teatrami p yesa Uroki muziki 1973 bula postavlena u 1979 roci Romanom Viktyukom u teatri studiyi BK Moskvoreche a takozh u j majzhe vidrazu zaboronena nadrukovana lishe u 1983 roci U Lvovi teatr postaviv yiyi p yesu Profesijni teatri pochali staviti p yesi Petrushevskoyi u 1980 i roki odnoaktna p yesa Lyubov v Teatri na Taganci Kvartira Kolombini v Sovremennik Moskovskij hor v MHATi Dovgij chas pismennicya zmushena bula pracyuvati v stil redakciyi ne mogli publikuvati opovidannya j p yesi pro tinovi storoni zhittya Ne pripinyayuchi roboti stvoryuyuchi p yesi zharti Andante Kvartira Kolombini Stakan vodi Izolovanij boks Pisni XX stolittya sho dav nazvu zbirci yiyi dramaturgichnih tvoriv Proza Petrushevskoyi prodovzhuye dramaturgiyu pismennici v tematichnomu plani j u vikoristanni hudozhnih prijomiv Yiyi tvori ce svoyeridna enciklopediya zhinochogo zhittya vid yunosti do starosti AntikolonializmAntiimperskij diskurs prozi i dramaturgiyi Petrusheskoyi dokladno proanalizuvala Eva Tompson u svoyij praci Trubaduri imperiyi rosijska literatura i kolonializm Rosijska politichna vlada yiyi sibirski bagatstva j mistecki centri metropoliyi yiyi palaci ploshi tancyuvalni ansambli ta pam yatniki ne mayut aninajmenshogo znachennya dlya lyudej yaki zreshtoyu ye tim yedinim sho maye spravzhnye znachennya v suspilstvi Derzhava hvora a yiyi zusillya buti vijskovoyu potugoyu ta trimati pershist u spravah kulturi realizuyutsya koshtom lyudej navit Solzhenicin yakij zvinuvativ vladu v neshastyah Rosiyi ne mozhe dorivnyatis do neyi Rosijski kordoni j rosijskij mizhnarodnij prestizh ne mayut dlya neyi najmenshogo znachennya todi yak voni mayut znachennya dlya Solzhenicina Petrushevska zahishaye pravo na osobiste zhittya a ne viddanist rodine i v comu vona rizko vidhodit vid tradicij rosijskoyi hudozhnoyi literaturiTvori Prigodi Viri Istoriya Klarisi Donka Kseni Krayina Kto dast vidpovid Mistika Gigiyena Taka divchina sovist svitu Pobachennya Bidne serce Pani ta bagato inshih U 1990 roci buv napisanij cikl Pisni shidnih slavyan u 1992 roman Chas nich Pishe kazki yak doroslim tak i dyatyam Zhiv buv budilnik Nu mama nu Kazki rozkazani dityam 1993 Malenka charivnicya Lyalkovij roman 1996 Lyudmila Petrushevska zhive ta pracyuye v Moskvi PosilannyaLyudmila Petrushevskaya v biblioteci Maksima Moshkova Lyudmila Petrushevskaya Enciklopediya otechestvennogo kino nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Stati Lyudmily Petrushevskoj na sajte zhurnala Seans Lyudmila Petrushevskaya v biblioteke A Belousenko Lyudmila Petrushevskaya na proekte Snob Lyudmila Petrushevskaya v muzee sovremennogo iskusstva ErartaPrimitkiLyudmila Petrushevskaya Enciklopediya otechestvennogo kino nedostupne posilannya z kvitnya 2019 7 Dekonstrukciya imperiyi Eva Tompson Trubaduri imperiyi litopys org ua Procitovano 5 serpnya 2021