Багато чого в культурі XX ст. робить її зовсім іншою в порівнянні з усією попередньою історією людства. З небаченою силою проявилася закономірність прискорення історичного процесу. Перестають відігравати попередню роль простори і відстані, а протягом життя лише одного покоління відбуваються зміни такої глибини і значущості, що вони змінюють і образ світу, і спосіб мислення. Якщо останні 50 тисяч років існування людства виміряти числом поколінь (тривалість життя покоління умовно приймемо за 62 роки, хоча у давнину людині було відведено строк у 2—2,5 рази менший), то всього одержимо близько 800 таких поколінь. З них 650 провели своє життя у печерах. Тільки протягом 70 останніх поколінь став можливим тісніший зв'язок між людьми завдяки писемності. Лише протягом життя останніх шести поколінь ми познайомилися з друкованим словом, а при чотирьох — навчилися досить точно вимірювати час. Лише останні два користуємося електромотором. А переважна більшість всіх матеріальних цінностей, з якими ми маємо справу у повсякденному житті, була вперше створена протягом життя сучасного покоління. Відзначимо, що при збереженні нинішніх глобальних демографічних тенденцій років через 40—50 кількість людей, які живуть на землі, вперше в історії перевищить кількість усіх померлих разом взятих. І це не фантастичне припущення — в Індії і Китаї в кінці XX століття вже проживає по мільярду чоловік.
Світ культури ускладнився і розширився. Людині стали підвладні небачені раніше види енергії. Породжені людиною техніка і технології вирішальним чином визначають умови людського існування, змінюючи ландшафт і клімат. Створюються нові види мистецтва. Зовсім не випадково сучасну західну цивілізацію іменують техногенною (тобто породженою технікою, вирішальним чином залежною від технологічного базису, умов і способів людської діяльності).
Розвиток культури відбувався у дуже складному глобальному політичному контексті: дві світові війни, виникнення і крах тоталітарних режимів, розкол світу на дві суспільні системи і багаторічне військово-політичне протистояння між ними («холодна війна»), криза і крах соціалістичного ладу, розпад держав з багатовіковою історією (на початку століття — Австро-Угорщини, у кінці — Радянського Союзу), формування «третього світу» з його проблемами, існування вогнищ багаторічних військових конфліктів. Все це не могло не викликати драматичні (а часто — катастрофічні) потрясіння.
20 століття завершилося, чого не можна сказати про ті тенденції, які спостерігалися в різних сферах культури. Відкритих питань і проблем, що чекають свого вирішення, на сьогоднішній день набагато більше, ніж на початку сторіччя.
Наука та її досягнення
XX ст. характеризується проникненням науки не тільки у виробництво, але її зростаючим впливом на всі без винятку сторони життя людини, аж до побуту. Прориви в галузі наукового пізнання у XX ст. настільки грандіозні, що наука стає дійовою економічною силою, важливим чинником суспільно-політичного процесу, стратегічним військовим ресурсом. Так, великі відкриття в галузі фізики (А. Ейнштейн, Н. Бор, Е. Резерфорд та інші) дозволили отримувати і використовувати ядерну енергію. Вражаюча сила відкритої Ейнштейном формули Е = mc2 — це не тільки тріумф людського генія, але й тривожна ознака атомного бомбардування (6 і 9 серпня 1945 американська авіація скинула атомні бомби на японські міста Хіросіму і Нагасакі), Чорнобильської катастрофи. Не випадково в середині століття Альберт Ейнштейн став (разом з англійським філософом Бертраном Расселом) автором знаменитого «Маніфесту», який проголосив заклик відмовитися від попереднього погляду на світ, від колишніх способів з'ясовувати між собою відносини.
Протягом сторіччя наукове знання, розвиваючись, зазнавало істотних змін. Поряд з диференціацією, що поглиблюється, відбувається ще глибший процес інтеграції наук. Не академічні правила, як в XIX столітті, а відкриття глибинних зв'язків і закономірностей перетворює їх на цілісну взаємообумовлену теоретичну систему. Людина осягає таємниці мікросвіту (П'єр і Марія Кюрі, Макс Планк, Нільс Бор та ін.), відкриває структуру ДНК (доповідь Д. Вотсона і Ф. Кріка оприлюднена у 1953), проникає в таємниці походження Всесвіту, всієї світобудови (блискучі роботи видатного космолога сучасності С. Гокінга).
Медицина
Важливі відкриття відбувалися в медицині і фармацевтиці. У 1910 р. Пауль Ерліх відкриває перші хіміотерапевтичні ліки — , який був успішно використаний при лікуванні сифілісу. У 1921 р. Фредерік Бантинг і Чарлз Бест уперше отримали інсулін (синтезувати його навчилися тільки в 1965 р.). У 1928 р. видатний шотландський бактеріолог Александер Флемінг відкрив пеніцилін. У 1958 р. Я. Дональд проводить свої новаторські дослідження в галузі ультразвукової діагностики. У 1933 р. першу трансплантацію нирки від людини до людини здійснює в Харкові професор Юрій Вороний, великий внесок у трансплантацію нирки зробив Джозеф Маррі. У 1967 р. Крістіан Барнард у Кейптауні (ПАР) проводить першу успішну операцію з трансплантації серця людині.
Аеронавтика і космонавтика
У 1903 брати Райт здійснили перший політ на літальному апараті, важчому за повітря (аероплані), сталося це в Кітті-Хок (Північна Кароліна, США). У тому ж році калузький вчитель Костянтин Ціолковський публікує перші роботи, де розглядає практичні аспекти аеронавтики. У 1909 Луї Блеріо перелітає (за 36 хвилин) Ла-Манш, в 1927 Чарльз Ліндберг здійснює перший безпосадочний переліт через Атлантику. Перший світовий рекорд швидкості з екіпажем (три чоловіки) — 111 км за годину встановлює 29 грудня 1911 р. Ігор Сікорський поблизу Києва. У 1939 І. Сікорський винаходить гелікоптер.
У 1957 р. почалася космічна ера. В СРСР конструкторським бюро під керівництвом С. Корольова був створений і успішно запущений на орбіту перший штучний супутник Землі. Ця подія, що приголомшила світ, показала, яким неухильним є прогрес у повітроплаванні. На початку століття політ аероплана сприймався як дивовижне видовище.
А 12 квітня 1961 р. здійснив за 89 хвилин виток навколо Землі й успішно повернувся на Землю радянський космічний корабель «Восток-1» з людиною на борту — Юрієм Гагаріним. Незабутньою подією для всіх землян була перша посадка на Місяці — 20 липня 1969 американські астронавти Нейл Армстронг і Едвін Олдрін здійснили прогулянку місячною поверхнею. Шістсот мільйонів телеглядачів безпосередньо «були присутніми» при цій події. Тепер на орбіті тривалий час працюють орбітальні космічні станції, пілотовані космічні польоти перестали бути рідкістю, хоча і досі вимагають від космонавтів мужності.
Телебачення
Епохальну революцію в засобах комунікації викликала поява в 1946 р. телебачення. Винайдене В. Зворикіним — американським вченим російського походження (ним же винайдений, до речі, і електронний мікроскоп) — телебачення зайняло провідне місце серед засобів масової інформації, засобів реклами, інструментів політики. Сьогодні без телевізійного екрана неможливо уявити ані економіку, ані культуру. Величезну роль відіграє телебачення й у політичному житті. Вперше теледебати відіграли вирішальну роль під час виборчої кампанії 1960 р. у США, коли Джон Кеннеді видався американцям привабливішим, ніж його опонент — Річард Ніксон.
Інформаційна ера
З середини сторіччя з появою перших ЕОМ бере свій початок інформаційна ера. Вважається, що перша ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) — — була створена у 1937 з Гарвардського університету (фірма IBM почала серійне виробництво цієї машини). У 1945 в Університеті Пенсильванії (США) був створений перший комп'ютер — електронно-обчислювальна машина ENIAC (абревіатура англійських слів — «electronic numerator, integrator, analyser and computer» — обчислювач, інтегратор, аналізатор і комп'ютер). Він, як і «Марк», працював на електронних лампах, важив 30 тонн і виконував 5 тисяч операцій за секунду. З 1947 почали випускатися транзистори, застосування яких дозволило почати створення комп'ютерів надійніших і в той же час доступних фірмам і корпораціям. Інтегральна мікросхема, винайдена в 1960 Кілбі і Нойсом, а також мікропроцесор (створений в 1971 р. Гоффом) дозволяють досягти нових успіхів у підвищенні продуктивності комп'ютерів та їх компактності. Виникнення комп'ютерів (спочатку — електронних лічильних пристроїв) привело до кардинальних змін у розумінні орієнтирів і пріоритетів як економічного, так і розвитку взагалі. Відбувається те, що багатьма філософами і соціологами іменується «інформаційна революція»,- перехід до принципово нового, постіндустріального (або, знову ж, «інформаційного») суспільства. Світ, пов'язаний воєдино комп'ютерними мережами (типу глобальної мережі інтернет), дійсно починає являти собою єдиний організм, де на обмін новітніми даними потрібно усього декілька хвилин, декілька легких натиснень клавіш.
Комп'ютерні моделі стали сьогодні необхідною основою складних управлінських рішень, чинником стратегічного планування — як у бізнесі, так і в політиці. Комп'ютери змагаються з людиною за потужністю і витонченістю інтелекту (програма «Deep Blue» навіть виграла невеликий матч у екс-чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова — при цьому останню партію славетний чемпіон програв усього за 19 ходів!). Комп'ютерна грамотність все більше стає аналогом грамотності як такої, мало не замінюючи собою останню. А поки засоби комп'ютерної технології удосконалюються, на одному лазерному диску вміщуються вже скарби величезних музеїв, бібліотек, фонотек, . Сьогодні людство активно працює над створенням штучного інтелекту.
Філософеми
Сучасна суспільна думка все глибше й міцніше утверджується в усвідомленні глибинного зв'язку природного і соціального. Розуміння розвитку суспільства в нерозривному зв'язку з розвитком біосфери було запропоноване В. І. Вернадським, який був першим президентом академії наук України. Він розробив вчення про «ноосферу» як закономірний процес природно-історичного розвитку людини. У роботі «Декілька слів про ноосферу» (1944) ним була дана така оцінка подіям:
«… в історії нашої планети настав критичний момент величезного для людини значення, що підготовлювався мільйонами, вірніше мільярдами років, що глибоко проник в мільйони людських поколінь».
Сьогодні вже для всіх очевидний цілий комплекс глобальних проблем, від вирішення яких залежить майбутнє:
- негативний вплив на природне середовище, погіршення екологічних умов життя людей, різке, і не завжди виправдане, збільшення витрачання природних ресурсів;
- посилення нерівномірності у рівнях між промислово розвиненими і країнами, що розвиваються (20 % жителів Землі користуються 80 % прибутків; велика група країн, до якої тепер потрапила й Україна, вимушена брати величезні позики, причому дуже часто нові позики йдуть на виплату відсотків за попередні, з 1984 виплати країн «третього світу» за відсотками вже перевищили позики);
- створення зброї масового знищення (відмінність ядерної зброї від усієї попередньої полягає в тому, що вона навіть без прямого застосування, фактом свого існування, вже несе небезпеку); безперервні військові конфлікти (для порівняння такі дані: у XVII ст. у війнах загинуло 3,3 млн чоловік, в XVIII ст. вже 5,4 млн, в XIX ст. — 5,7 млн, а тільки дві світові війни у XX ст. забрали понад 80 млн життів.
Таким чином, науковий розвиток і пов'язаний з ним прогрес матеріальної культури у XX ст. зумовили багаторазове посилення єдності в масштабах всієї планети, а також поєднання двох протилежних тенденцій — з одного боку, зросли можливості людини, а з іншого — людина стала своїм власним заручником.
Художня культура
Загальні особливості
Картина художнього життя XX ст. не порівнянна ні з однією з минулих епох за своєю різноманітністю і парадоксальністю. Виникає безліч нових жанрів — або завдяки новим технічним можливостям (кінематограф — більше ста років тому, комп'ютерна графіка — в наші дні), або внаслідок іншого переломлення традиційних (наприклад, концептуальне мистецтво, коли в картинах зображення заміняють написи). Вже не можна знайти минулої стильової єдності, відмічається як традиціоналізм, так і нестримне новаторство. Надзвичайно поширюється синтез мистецтв.
Серйозні дискусії пов'язані з трактуванням місця й ролі літератури і мистецтва в житті суспільства. У XIX столітті серед творчих людей сильними були прагнення своїм мистецтвом поліпшити життя і віра в те, що це досить швидко станеться. Ці надії зазнали краху. Відповідно, якщо в минулу епоху майстер прагнув бути зрозумілим, донести свій твір читачеві, глядачеві, слухачеві, то тепер все частіше виникає уявлення про самоцінність творчої особистості, певну замкненість творчості в собі самій. У мистецтві виникає тенденція перетворення його на елітарне (мистецтво для обраних, посвячених).
XVII—XVIII ст. пройшли під знаком раціоналізму, віри у всемогутність розуму людини, у XIX ст. посилюється увага до почуттів, емоцій. У XX столітті в центрі знаходиться сфера несвідомого. Надзвичайно істотну роль у виникненні нових художніх течій відіграла теорія психоаналізу Зигмунда Фрейда. Йому належить сама постановка питання про те, що підсвідомість бере участь у визначенні поведінки людини. Основу підсвідомого, за Фрейдом, складають сексуальні інстинкти (при цьому під «сексуальним» Фрейд розумів всю гамму позитивних почуттів). Вони ж зумовлюють більшість дій людини. З сексуальних конфліктів у глибинах психіки Фрейд виводить мораль, мистецтво, релігію. Пізніше неофрейдизм збереже його основну логіку, оцінку мотивів у вчинках людини, але усуне абсолютизацію сексуальних мотивів. Ось, наприклад, як описує творчий процес художник Андре Массон. Він вважає, що треба:
- 1) звільнити свідомість від раціональних зв'язків, досягнути стану, близького до трансу;
- 2) повністю підкоритися неконтрольованим позарозумовим імпульсам;
- 3) працювати за можливості швидко, не затримуючись для осмислення зробленого.
Якщо в кінці століття глобальні проблеми, які загрожують самому існуванню людства, очевидні всім, то відповідні настрої в мистецтві виникли ще на межі XIX—XX ст. Серед художньої інтелігенції набирає популярності філософія Фрідріха Ніцше з його недосказаністю, відкиданням традиційних цінностей, включаючи християнство, переконаністю у власній обраності (характерний підзаголовок його книги «Як говорив Заратустра» — «Книга для всіх і ні для кого»). Показовим є феноменальний успіх книги Освальда Шпенглера «Захід Європи», пронизаної песимізмом стосовно майбутнього цивілізації. Після Першої світової війни і з новою силою під час і після Другої у світоглядному центрі творчості багатьох великих майстрів опинилася філософія екзистенціалізму. Екзистенція — людське існування як єдність зовнішнього світу і внутрішніх переживань, але осягнути себе людина може тільки в пограничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть).
Модернізм і постмодернізм
На початку XX ст. в сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які прийнято позначати збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). У цьому терміні немає спроби вичленити яку-небудь спільну рису — очевидні різноманітність і різноплановість майстрів. Об'єднує їх насамперед авангардизм — розрив з визнаними і традиціями, бунт проти старих форм не тільки в мистецтві, але й у житті взагалі. У той же час у різних майстрів абсолютно різними були, з одного боку, цілі, а з іншого — тон і спрямованість протесту.
Особливо цінується вироблення власного, ні на кого не схожого образу, що пов'язано зі зміною загальних естетичних настанов. Якщо раніше головною естетичною категорією було прекрасне, все мистецтво попереднього сторіччя пронизане гуманізмом, то тепер популярною категорією стає потворне, ідеал цілісної людської особистості зникає, що часом веде до підриву фундаментальних основ творчості (наприклад, образотворче мистецтво відмовляється від зображувальності, образності). Головною цінністю визнається внутрішній світ художника, право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій.
Другу половину XX століття в мистецтві визначають як постмодернізм. Термін також досить широкий. Епоха постмодернізму так само далека від єдності, як і модернізм. Збереглися прихильники авангардизму першої половини сторіччя, який сам перетворився на класику. Не припиняється подальше новаторство. У той же час повернувся ряд історичних традицій. Для багатьох пошук нових форм перестав бути самоціллю, а перетворився просто в один з вирізних засобів.
Образотворче мистецтво
Образотворче мистецтво стало сферою, де на початку століття найбільш наочно проявився розрив з традицією, художній пошук і новаторство. Щоб скласти про них уявлення, зупинимося на характеристиці деяких з нових напрямів.
Сюрреалізм («сюр» в перекладі з французької — понад, над) особливої популярності набув завдяки видатному іспанцеві Сальвадору Далі. Прихильники цього напряму вважали, що раціональне збагнення дійсності не може слугувати джерелом творчості, і проголосили основою істинного мистецтва сферу підсвідомого: інстинкти, інтуїцію. Улюбленим прийомом сюрреалістів стало відображення сновидінь і галюцинацій, в яких наочніше усього розкривається підсвідомість. При цьому реальні логічні зв'язки замінювалися довільними асоціаціями самого художника. Картини Далі — це, як правило, химерні комбінації блискучо в живописному відношенні написаних компонентів. Сюжети часом безглузді, часом химерні, несподіване використання алегоричних образів. Наприклад, у полотні «Розп'яття», звертаючись до біблійного сюжету, який писали до нього тисячі художників, Далі обирає такий ракурс, якого не було ні у кого. Художнику не були чужі гострі соціальні мотиви. Причому часто самоцінним стає вже назва картини. Одним з символів сторіччя вважають відому роботу «Передчуття громадянської війни». Через всю творчість Далі проходить образ Гали — його дружини Галина Дьяконової (наприклад, «Атомна Леда»).
Абстракціонізм свідомо відкинув художній образ. Мистецтво саме по собі є реальність, вважають абстракціоністи, тому завдання художника — не наслідувати навколишню дійсність, а конструювати її за допомогою вільної імпровізації. У Росії й Україні на початку століття завдяки яскравим майстрам — Казимиру Малевичу і набув поширення варіант абстракціонізму — супрематизм — в якому основу композиції картин складали геометричні фігури. «Чорний квадрат» Малевича визнається у певному розумінні програмним твором.
Розквіт абстракціонізму припадає на 50-ті роки, коли живопис і скульптура такого роду стали загальновизнані, увійшли у побут «середнього» європейця й американця. Вперше значний самостійний центр образотворчого мистецтва складається у США, американські майстри зайняли провідне місце в абстрактному експресіонізмі. Його основоположник Джексон Поллок (1912—†1956) стверджував, що важливий не результат, а сам процес творчості і згадки про нього, що залишилися на полотні. Він відмовився від традиційної : розташувавши полотно на підлозі, художник розбризкував фарби з банок.
Одним з варіантів абстракціонізму стало також оптичне мистецтво (оп-арт) — засноване французом угорського походження Віктором Вазарелі. Ключовий елемент оп-арту — ритмічне чергування фігур або ліній одного кольору, що створює ілюзію руху. Композиції Вазарелі у 70-ті роки використовувалися в архітектурі передмістя Парижа як декоративне опорядження будинків.
Модерністські художники ще на початку століття стали використовувати як виразні засоби реальні предмети побуту, афіші, газети, рекламу. Ці та інші подібні предмети, вирвані з свого звичайного оточення, служили для створення довільних, звичайно дуже несподіваних і химерних комбінацій. Цей прийом склав суть поп-арту — який виник в кінці 50-их років в Англії і потім поширився в інших західних країнах. Найбільшу популярність у сфері поп-арту мали американці і Роберт Раушенберг. Дж. Джонс першим з поп-художників удостоївся персональної виставки, де продемонстрував зображення американського прапора, букв алфавіту, цифр і мішеней для стрільби з лука. Завдяки Р. Раушенбергу поп-арт отримав міжнародне визнання. Раушенберг так сформулював свій творчий принцип: «Пара чоловічих шкарпеток не менше придатна для створення твору живопису, ніж дерев'яний підрамник, цвяхи, скипидар, олія і полотно». Найзнаменитіша робота Р. Раушенберга — опудало козла з надітою на нього автомобільною шиною.
Як це бувало і в попередні епохи, найвизначніші майстри підіймалися над вузькістю одного напряму. Тривале творче життя великого художника і скульптора Пабло Пікассо (1881—†1973) — один з символів мистецтва XX століття. Його творчість завжди була багатоплановою. В одних роботах Пікассо наближався до сюрреалізму, в інших помітний вплив абстракціонізму. Художник експериментував з палітрою, роблячи який-небудь колір домінуючим. Найвідоміші післявоєнні роботи художника виконані в реалістично-романтичній манері. Таким є малюнок «Голуб» (1947), що став емблемою . Широкої популярності набула скульптура «Людина з ягням», що втілила в собі ідею захисника, доброго пастиря, яка має витоки з християнства. Ця скульптура встановлена на площі невеликого південнофранцузького містечка перед «Храмом миру». Одним з найбільш пронизливих втілень в мистецтві жахів війни і протесту проти воєнного безумства стала картина Пікассо «Герніка». Її сюжет пов'язаний з подіями громадянської війни в Іспанії, коли під час нальоту німецької авіації повністю було знищене місто Герніка, за декілька годин загинули тисячі людей.
Архітектура
Переворот, який відбувся в XX столітті в архітектурі, полягає не просто у появі нових , застосуванні нових матеріалів. Змінилася вся концепція цього виду творчості. Досі при проектуванні на першому плані стояли завдання естетичні, світоглядні, тепер же головним призначенням архітектури стає найраціональніше вирішення практичних, функціональних завдань — на перших етапах, а згодом — на подальших — від 50-их років — заперечення усього, такий собі деконструктивізм. Хай-тек від початків промислової революції у вигляді Кришталевого палацу, Ейфелевої вежі, дебаркадерів, центра Помпіду й до сучасних зиґуратів — у фаворі. як цілісність уже сформованих архітектурних ансамблів укупі із сучасними трендами, віяннями і візіями набула все більшої виразності.
-
- Арх. Оскар Німейєр. Бразиліа, Міністерство іноземних справ.
В архітектурі, як і в живописі, літературі, музиці, пошуки нового стилю почалися на рубежі століть у рамках модернізму. Спочатку вони були вираженням ідейного протесту проти колишніх форм і відстоюванням права на індивідуальну творчість. Авангардизм полягав у чисто зовнішньому спрощенні форм, відмові від традиційних декоративних прикрас, матеріалів.
Справжня архітектурна революція пов'язана з оформленням у 20-ті роки функціоналізму як провідного напряму. Він утвердив такий основний принцип: «форма іде за функцією». Ключовою фігурою, чия творчість визначила магістральні шляхи розвитку будівництва у XX столітті, став архітектор надзвичайної інтелектуальної і художньої сили — Ле Корбюз'є. Він народився у Швейцарії, але жив і працював в основному у Парижі. У своїх численних яскравих теоретичних роботах він сформулював принципи функціоналістської архітектури:
- 1) колони, що підіймають будинок над землею;
- 2) сад на даху;
- 3) вільний план;
- 4) горизонтальне вікно;
- 5) вільний .
Ле Корбюз'є розробив і застосував революційний принцип у техніці будівництва: він всю систему каркаса споруди звів до двох елементів — опори і перекриття. Таким чином, для внутрішнього планування відкривався повний простір. Це рішення також розкривало широкі можливості для . Фахівці оцінюють значення цього відкриття таким чином: «Принцип відділення несучої конструкції від планувального рішення належить до найглибших змін, які XX сторіччя привнесло в архітектуру».
Функціоналізм виявився настільки співзвучним і з новими естетичними запитами, і з новими технологічними можливостями, що став основою міжнародного стилю, який оформився на кінець 20-х років. У його рамках органічно розкрилися можливості будівельного матеріалу сторіччя — залізобетону. Певна національна своєрідність, відмінності архітектурних шкіл існують в межах міжнародного стилю. Він був типовим для Нью-Йорка з його хмарочосами, зосередженими на Мангеттені. Найзнаменитіші адміністративні будівлі — це Емпайр-Стейт-Білдінг (398 м висотою) і комплекс хмарочосів Рокфеллер-центр.
У Радянському Союзі отримав популярність близький за духом напрям — конструктивізм (тобто конструкція — основа усього архітектурного рішення). У деяких спорудах того часу простежувалося поєднання конструктивізму і класичної традиції (наприклад — , побудований за проектом О. В. Щусева).
У другій половині сторіччя зростає взаємозв'язок архітектури і містобудування загалом. З'являються , пневматичні конструкції, синтетичні матеріали. На зміну традиційним художнім ремеслам прийшов дизайн. Дуже багато прихильників знаходить собі — особливо при будівництві , але він все одно не домінує, а співіснує з безліччю різних шкіл і напрямів, в тому числі тих, які відроджують традиційні стилі (наприклад, класицизм).
Примушує задуматися над перспективами архітектури у наступному сторіччі такий факт. За опитуванням архітекторів — учасників дуже престижної будівельної виставки у Лас-Вегасі у 1999, були названі 10 найвидатніших споруд XX ст. Більшість споруд, які потрапили до списку, виділяються не своїми естетичними перевагами, а масштабами і складністю конструкцій. На першому місці виявився Євротунель під протокою Ла-Манш. Були також названі Панамський канал, , Асуанська гребля, міст через протоку Золоті ворота у Сан-Франциско. Єдиний виняток становила будівля Сіднейського оперного театру.
- м. Бразиліа, Кафедральний собор вночі
-
- Мехіко, Національний музей антропології, внутрішній дворик
-
- Арх. Кендзо Танге. Майдан УОБ, Сінгапур
- Арх.Сантьяго Калатрава, Цюрих, бібліотека, атріум.
-
- Калатрава. Художній музей Мілвокі, США.
- Калатрава. Місто мистецтв та наук. Валенсія.
Література
Роки в літературі — XX століття |
---|
∙ XIX століття ∙ |
1900 ∙ 01 ∙ 02 ∙ 03 ∙ 04 05 ∙ 06 ∙ 07 ∙ 08 ∙ 09 |
1910 ∙ 11 ∙ 12 ∙ ∙ 14 15 ∙ 16 ∙ 17 ∙ 18 ∙ 19 |
1920 ∙ 21 ∙ 22 ∙ 23 ∙ 24 25 ∙ 26 ∙ 27 ∙ 28 ∙ 29 |
1930 ∙ 31 ∙ 32 ∙ 33 ∙ 34 35 ∙ 36 ∙ 37 ∙ 38 ∙ 39 |
1940 ∙ 41 ∙ 42 ∙ 43 ∙ 44 45 ∙ 46 ∙ 47 ∙ 48 ∙49 |
1950 ∙ 51 ∙ 52 ∙ 53 ∙ 54 55 ∙ 56 ∙ 57 ∙ 58 ∙ 59 |
1960 ∙ 61 ∙ 62 ∙ 63 ∙ 64 65 ∙ 66 ∙ 67 ∙ 68 ∙ 69 |
1970 ∙ 71 ∙ 72 ∙ 73 ∙ 74 75 ∙ 76 ∙ 77 ∙ 78 ∙ 79 |
1980 ∙ 81 ∙ 82 ∙ 83 ∙ 84 85 ∙ 86 ∙ 87 ∙ 88 ∙ 89 |
1990 ∙ 91 ∙ 92 ∙ 93 ∙ 94 ∙ 95 ∙ 96 ∙ 97 ∙ 98 ∙ 99 |
Література XX століття буквально пронизана контрастами. Нестримні експерименти — і дбайливе збереження традицій, поява принципово нових жанрів; і розвиток всіх, раніше вироблених літературною історією, високе розуміння призначення письменника; і тотальна комерціалізація. У цьому розмаїтті можна виділити такі домінантні тенденції.
Передусім, на відміну від живопису, скульптури й архітектури, у літературному процесі значимість колишніх досягнень — реалізму, психологізму, — не тільки не згасала, але ніколи не виходила на другий план. В одному ряду з шедеврами соціально-психологічної романістики XIX ст. стоять «Жан-Крістоф» Ромена Роллана у Франції, «Будденброки» Томаса Манна у Німеччині, «Сага про Форсайтів» Джона Голсуорсі в Англії, «Тихий Дон» Михайла Шолохова в Росії. Найширшу панораму життя американського півдня Сполучених Штатів у циклі романів дав один з найбільших романістів сторіччя Вільям Фолкнер. Філігранно і дбайливо використовували слово видатні російські письменники Іван Бунін, Костянтин Паустовський, Володимир Набоков (причому Набоков, який значну частину життя прожив у США, і став визнаним класиком американської літератури).
Багато письменників продовжувало традицію активної участі в громадській діяльності. Особливо широкий відгук дістав антифашистський і антивоєнний рух. Ромен Роллан, який багато років прожив у Швейцарії, повернувся до рідної Франції в найнебезпечніший момент наближення нацистської загрози, поет Андре Мальро став активним учасником руху Опору. Ернест Хемінгуей, Мате Залка, Джордж Орвелл, Михайло Кольцов воювали на боці республіканської Іспанії. Томас Манн емігрував після приходу Гітлера до влади в Швейцарію і очолив там антинацистський комітет. Військовими кореспондентами було багато радянських письменників, Іллю Еренбурга за його публіцистику Гітлер оголосив особистим ворогом «третього рейху». У роки «холодної війни» письменники не раз збирали конгреси на захист миру.
Поглиблення і розвитку набула історична романістика. Неважко помітити, що письменники зверталися до цього жанру, насамперед намагаючись знайти в історії відповіді на життєві питання. Такі пошуки вони поєднували з суворою науковістю, з ретельним відтворенням епохи, яка описувалась. Такими є «Боги жадають» Анатоля Франса, «Петро Перший» Олексія Толстого. Основне місце зайняли історичні романи в творчості великого німецького письменника Ліона Фейхтвангера («Єврей Зюс», «Іспанська балада» та інші).
З новацій, що з'явилися, насамперед потрібно назвати стилістичні. Складається думка, що некваплива, розмірена проза, мелодійні віршовані розміри минулого не відповідають темпам нового сторіччя. Замість них приходять вірші без рим і розміру. У російській поезії яскравим прикладом новаторських пошуків може послужити творчість Володимира Маяковського. Згодом загальновизнаною стала і знайшла безліч продовжувачів скупа за зовнішніми проявами, відмінна стислістю фраз, «телеграфна» манера американського письменника Ернеста Хемінгуея.
Характерний для модернізму розрив з традиціями ми бачимо у створенні так званої літератури «потоку свідомості». Початок їй поклав роман англійського письменника ірландського походження Джеймса Джойса «Улісс», в якому чітко простежується вплив психоаналітичних ідей Фрейда. Роман без героя, без звичної фабули розробляє у французькій літературі Марсель Пруст (епопея «В пошуках втраченого часу»). Швейцарський письменник німецького походження Герман Гессе представляє психологічну, філософську прозу (повість «Степовий вовк», роман «Гра в бісер»), звертається до складного світу релігійних вчень Сходу («Сіддхартха»). Глибинні, таємні основи повсякденності — включаючи всю невичерпність потворного — зробив об'єктом своєї творчості американець Генрі Міллер (романи «Сексус», «Тропік Раку»). Видатні французькі філософи-екзистенціалісти Альбер Камю і Жан-Поль Сартр були також видатними літераторами.
Для ряду письменників реалістичні образи здавалися недостатніми для сучасного масштабу, коли сама дійсність часом видавалася ірреальною. У новій якості повертається до літератури романтизм. У західній літературі головним романтиком сторіччя, безсумнівно, був Антуан де Сент-Екзюпері («Маленький принц», «Земля людей»), який загинув у повітряному бою з фашистами. Слід згадати і видатного романіста М. О. Булгакова (роман «Майстер і Маргарита», повісті «Собаче серце», «Театральний роман» та інш.).
Викликані світовими війнами, хвилею революцій, насильства і тоталітаризму песимістичні настрої вилилися у виникнення нового жанру — антиутопії. На відміну від літературних утопій минулого, що змальовували образи бажаного, ідеального суспільного ладу, антиутопії являли собою застереження — лякаючий образ можливого страшного майбутнього. Яскраві зразки антиутопій — твори Джорджа Орвелла («1984»), Євгена Замятіна («Ми»), Андрія Платонова («Котлован», «Чевенгур»), Олдоса Хакслі («О, цей дивний світ!»). У XX столітті виникає і набуває досить значного поширення література абсурду (переважно у вигляді театру абсурду). Визначними представниками цієї течії були румунський письменник Ежен Іонеско, ірландець Семюель Беккет, російський поет Даниїл Хармс (Ювачев). До глибоких прозаїків епохи належить австрійський письменник Франц Кафка, який геніально зобразив пронизливу абсурдність сучасної бюрократії, згасання і зникнення людини і людяності (романи «Процес», «Замок» тощо).
Прямий зв'язок з успіхами науки простежується у запаморочливій популярності жанру наукової фантастики, який зародився у XIX столітті. Фантасти намагалися осмислити морально-етичні наслідки науково-технічного прогресу, ставили в своїх творах проблеми, які згодом починали непокоїти все людство. Великим мислителем-фантастом був Герберт Уеллс (повісті «Острів лікаря Моро», «Війна світів», «Машина часу», «Людина-невидимка»). Блискучі зразки соціальної фантастики належать перу чеха Карела Чапека («Війна саламандр», «R.U.R.», «Фабрика абсолюту»). Як представник соціальної фантастики увійшов у літературу й основоположник радянської наукової фантастики Олександр Беляєв («Людина-амфібія», «Вічний хліб», «Голова професора Доуеля»). Для середини 50-х — початку 60-х рр. найголовніший інтерес складали перспективи підкорення космосу (твори Артура Кларка, Рея Бредбері), забарвлені світлом утопічних очікувань («Туманність Андромеди» та інші твори Івана Єфремова). Пізніше фантасти стали використовувати можливості жанру для дослідження етики, біоетики і навіть роботоетики. Багато з проблем, які передбачили у своїй творчості Айзек Азімов і Станіслав Лем про статус і межі штучного розуму, можливості і небезпеки розвитку робототехніки, стали сьогодні реальністю. Реалії сьогоднішнього комп'ютерного світу перевершують навіть уяву фантастів. Фантастика як жанр літератури все частіше поєднується з антиутопією, показуючи людству перспективи можливого саморуйнування на шляху «прогресу».
Завдяки сучасним засобам комунікації, перетворенню літературного перекладу на рівноправну галузь творчості, все витонченішій поліграфічній технології зв'язки в масштабах світової літератури весь час зміцнюються. У той же час в її рамках існують і колишні національні центри, складаються нові.
Яскравим явищем у світовому літературному процесі другої половини сторіччя стала латиноамериканська література. На основі іспанської літератури і місцевого багатонаціонального фольклору (індіанців, африканців, європейців) виріс заворожуючий образний світ, самобутні характери книг Хорхе Луїса Борхеса, Хуліо Кортасара (Аргентина), Жоржі Амаду (Бразилія), Габріеля Гарсіа Маркеса (Колумбія).
Окремо слід зупинитися на феномені . XX століття відкрилося «срібною добою» російської літератури з цілим розсипом поетичних імен. Революція і громадянська війна змінили, але не перервали літературний процес. 20-і роки відмічені сплеском, вибухом літературного життя. Ситуація серйозно змінилася після концентрації всієї влади в руках Сталіна на межі 20—30-х років. Багато письменників було репресовано. Правлячий режим добре розумів ідеологічну і виховну роль літератури, у 1934 працівники літератури були об'єднані у Спілку письменників СРСР. На державному рівні головним методом літературної творчості був проголошений соціалістичний реалізм. На відміну від Західної Європи, в радянській літературі аж до 80-х років традиціоналізм став магістральним напрямом розвитку. В його рамках у прямій або непрямій згоді з пануючою ідеологією було створено чимало видатних творів. А ось літературне новаторство було можливе тільки при роботі «у шухляду», публікації в «самвидаві» або за кордоном.
Театр і музика
Що стосується театру, то за свою попередню історію він пройшов складний шлях від дуже умовного дійства до постановок, які мали разючу життєвість. У XX ст. революційність побачили якраз у зворотному: у максимальній театральності, що розуміється як умовність, використанні різких вирізних засобів. У 20-і роки одночасно у Москві розгорнулася творчість видатних режисерів-новаторів. Свій театр організував , який радикально оновлював виразні засоби, навіть використав прийоми російського балагану, залучав публіку до сценічної дії. Євген Вахтангов висунув лозунг «фантастичного реалізму». О. Таїров був прихильником крайніх сценічних форм, противником напівтонів.
Ще одна відмінність від інших видів мистецтва пов'язана з тим, що театральне мистецтво залежніше від держави, схильне до політичного впливу. Тут немає компромісного варіанта «відкласти видання», не можна ховатися за повною умовністю живописних образів.
Однією з найзначніших особистостей, які формували театр XX ст., був німецький драматург, письменник, режисер і теоретик Бертольд Брехт. Він розвивав інтелектуальний напрям. Прихильник соціалістичних ідей, він почав свою творчість «Тригрошовою оперою», поставленою режисером , основоположником політичного театру (пізніше влада організувала банкрутство його театру). У часи нацизму Брехт був вимушений емігрувати, після війни очолив у Німецькій Демократичній Республіці знаменитий театр . Брехт виробив особливий вид драми — параболу — розгорнену багатими подіями притчу, повну конфліктів глобального характеру («Мама Кураж і її діти», «Життя Галілея», «Добра людина з Сезуана», інші).
Музика зазнавала процесів, схожих з іншими видами мистецтва. З рубежу віків почався інтенсивний пошук нової сучасної мови, що призвело до невідомого раніше багатоманніття музичних стилів і напрямків. Найрадикальніший крок в цьому напрямку зробив А. Шенберг — винахідник атональності і додекафонії. Паралельно з ним творили імпресіоністи Клод Дебюссі та Моріс Равель, представники неокласицизму Ігор Стравінський, Пауль Хіндеміт, традиції романтизму продовжували Сергій Рахманінов та Ріхард Штраус, класиками радянської музики стали Сергій Прокоф'єв та Дмитро Шостакович, поєднання класичних традицій з елементами джазу властиве творчості Джорджа Гершвіна. Класичне виконавське мистецтво XX століття представлено іменами Герберта фон Караяна, , Ієгуді Менухіна, .
XX ст. ознаменоване відкриттям і феноменально швидким поширенням нових видів і жанрів музики, музичної творчості, розрахованих на масову аудиторію. Так у 20-і рр. завойовує популярність джаз, а у 50-60-і — рок. Одним з виконавців — визнаних реформаторів популярної музики XX століття — був американський співак Елвіс Преслі. Він у середині 50-х рр. завоював сцену для рок-н-ролу — синтетичного напряму, який виник зі сплаву блюзу, джазу, свінгу та інших напрямів. Його продовжувачами стали Кліфф Річард, «Енімалз», «Роллінг Стоунз» і багато інших. Епоху в рок-музиці XX ст. склала творчість «The Beatles» — квартету у складі Джона Леннона, Пола Маккартні, Джорджа Гаррісона і Рінго Старра. Почавши виступи у 1960, «хлопці з Ліверпуля» незабаром завойовують своїми піснями всі топ-позиції престижних хіт-парадів. Хоч і в 1970-му році група випускає останній альбом і розпадається, пісні «Бітлз» не втрачають свіжості і користуються досі величезною популярністю. Рок-музика здобуває прихильність молоді на всіх континентах, незалежно від мови і релігії та стає символом протесту проти усталених традицій. До кінця століття виникали і зараз виникають численні напрями, різновиди популярної музики, але революційних зрушень більш не відбувалось.
Останню третину XX століття в музиці розглядають під знаком постмодерну. Якщо музика епохи модерну розглядалася, як спосіб вираження, то в епоху постмодерну музика стає видовищем, продуктом масового споживання та індикатором групової ідентифікації.
Доба кінематографу
Характерна особливість художнього життя нашого сторіччя полягає у тому, що за своєю популярністю, впливовістю традиційні види мистецтва, і навіть література, відступили і віддали пальму першості кінематографу, який виник у самому кінці XIX ст. Вже у XX ст. було відкрито технічні, художні прийоми, які перетворили кіно з атракціону на мистецтво. Першим режисером, який застосував технічні трюки і монтаж для розвитку кіно, був француз Жорж Мельєс (фільми «Подорож на Місяць», «Подорож через неможливе»).
З 1908 починається зйомка так званих «художніх серій» — знятих на плівку театральних вистав, інсценувань літературних творів. Один з найвідоміших серіалів «Граф Монте-Крісто» був знятий у Голлівуді — містечку на півдні Каліфорнії, майбутньому передмісті Лос-Анджелеса. У 1909 р. таверну на головній вулиці містечка (бульвар Сансет) перетворили на кіностудію. Кіноіндустрія народилася на північному сході США й облаштувалася саме в Каліфорнії, де значну частину року стоїть ясна сонячна погода і можна вести зйомки практично цілий рік (з появою спеціалізованих павільйонів значення клімату, зрозуміло, зменшилося). Проходить ще десятиріччя, і кіно диференціює свої жанри, створює нові. З'являються детективи, комічні фільми, вестерни. Великою популярністю починають користуватися багатосерійні пригодницькі фільми. У 20-і роки кіно стає справді масовим мистецтвом, чому сприяла, зокрема, творчість таких відомих американських режисерів, як Д. У. Гріффіт і Т. Інс. Багатий смисловий зміст і філософська глибина зближували їх найкращі твори з ідеями й образами світової художньої літератури.
У роки німого кіно почалася діяльність видатного актора і режисера, геніального коміка всіх часів — Чарлі Чапліна. Почавши з трюкових комічних фільмів (і досягши в цьому жанрі неперевершених вершин), Чаплін згодом створив фільми, які увійшли до золотого фонду світового мистецтва: «Малюк», «На плече!», «Цирк», «Золота лихоманка», «Великий диктатор». Німий кінематограф мав свої шедеври (наприклад, фільм, визнаний згодом одним з найкращих фільмів всіх часів і народів,- «Броненосець „Потьомкін“» радянського режисера Сергія Ейзенштейна).
Еру звукового кіно відкрила картина режисера А. Кросленда «Співак джазу» (студія «Ворнер бразерз»), знята у 1927 р. У радянському кіно першими звуковими стрічками були «Путівка в життя» (режисер ) і «Зустрічний» (режисери С. Юткевич і Ф. Ермлер). З появою звуку і кольору кіно знаходить небачені раніше виражальні можливості. Кіно стає здатним поглинати глядача, захоплювати всю його істоту подіями, які відбуваються на екрані, — кіно не тільки «копіювало», відображало життя — воно саме було таким життям (і навіть більш ніж просто життям) для мільйонів глядачів, даючи багатьом з них не тільки відпочинок і розвагу у години дозвілля, але також і утіху, надію, забуття. Не випадково Голлівуд, де розміщуються найбільші і найвідоміші кіностудії, іменується не інакше, як «фабрика мрій». У 1939 р. Голлівуд випустив перший кольоровий фільм. Це були «Віднесені вітром» (за романом Маргарет Мітчелл, у головних ролях Вів'єн Лі і Кларк Гейбл) — фільм, який досі не залишає глядачів байдужими.
Склався перевірений набір засобів, за допомогою яких і досі забезпечується гарантований успіх кінопродукції Голлівуда (насамперед, касовий) у широких глядацьких колах: гостра, динамічна фабула, яскраві (і, як правило, нехитрі) типажі і виразна чуттєвість, яка посилюється блискучою зовнішністю акторів. Останнім часом у фільмах все більше і більше присутнє насильство. За таким «рецептом» зроблені і «Хрещений батько» (режисер Френсіс Коппола), і «Титанік» (режисер Джеймс Камерон), і десятки інших стрічок. Це не виключає появи справжніх високохудожніх стрічок. Одним з найблискучіших сучасних режисерів по праву вважається Стівен Спілберг, який з однаковим успіхом працює як у пригодницькому жанрі (трилогія про Індіану Джонса, «Щелепи», «Парк Юрського періоду»), комедії («Дорога на Голлівуд»), так і в серйозному жанрі («Список Шиндлера»).
Додаткову увагу привертає щорічне визначення найкращих робіт і вручення призу — «Оскара». Сьогодні американському кінематографу належить тверде і безумовне лідерство у світовому прокаті, яке базується насамперед на фінансових і технічних можливостях.
Творчі пошуки майстрів різних країн створювали виразну мову сучасного кіномистецтва. Умінням виражати найскладніші ідеї і смислові відтінки, відображати найтонші душевні стани і пориви прославився майстер філософського кіно шведський кінорежисер Інгмар Бергман. Глибока змістовність і символічна багатоплановість відрізняли роботи талановитого українського режисера Олександра Довженка («Земля», «Україна у вогні»), самобутнього російського режисера Андрія Тарковського («Іванове дитинство», «Андрій Рубльов (фільм)», «Дзеркало», «Соляріс (фільм, 1972)», «Сталкер (фільм)», «Жертвоприношення» та ін.).
У період після Другої світової війни незвичайна популярність прийшла до італійського неореалістичного кінематографа, традиції якого продовжилися і згодом (Федеріко Фелліні, Роберто Росселліні, Вітторіо де Сіка, Мікеланджело Антоніоні).
Незабаром після війни на західних кіноекранах був продемонстрований фільм «Расемон» японського режисера Акіри Куросави. Так вийшло, що це був перший азійський фільм у західному прокаті, Куросава став одним з найвідоміших режисерів світу, а азійський кінематограф зайняв гідне місце у світовому художньому процесі.
Масова культура
До числа принципово нових явищ, пов'язаних саме з XX ст., належить виникнення такого культурного феномена, як «масова культура». Цей термін був введений американською соціологією і почав широко вживатися. Факт існування масової культури ніхто не заперечує, але її розуміння і ставлення до неї дуже різне. Американський соціолог Б. Розенберг пише:
„Чи є масова культура мерзенністю, нешкідливим заспокійливим засобом або ж благословенням божим? Це — питання гострих дискусій, в яких ніхто не хоче поступатися… Навіть тепер, коли більшість з нас втомилася від полеміки один з одним, питання не просунулося“.
Поняття «масова культура» є частиною загальнішої концепції «масового суспільства». Сумарне визначення масового суспільства приблизно таке. Особливості сучасного суспільства пов'язані з виникненням масового виробництва і масового споживання. Бурхливе зростання населення, особливо міського, збільшення середнього терміну життя людей змінили саму структуру раніше роз'єднаного суспільства, а розвиток засобів масової комунікації привів, уперше в історії, до його об'єднання в єдине ціле.
Тривалий час культура розпадалася на народну (традиційну) і професійну культуру. В умовах індустріального суспільства практично повсюдно , пов'язана з сільським укладом, пішла в минуле. Утвердилися інші стандарти. Незрівнянно більше число людей зайняте тепер виробництвом і споживанням продуктів професійної культури. Відразу ж виникає питання: який характер носить ця культура, які існують критерії масової культури?
Зрозуміло, що недостатньо вказати на розмір аудиторії — вона, безперечно, непропорційно зросла в порівнянні з попередніми періодами. На думку більшості соціологів, вирішальною межею у визначенні масової культури є ринкові умонастрої, які трактують мистецтво, науку, релігію як предмет споживання (див. споживацтво), підпорядкований економічним міркуванням. Саме в цьому пункті масова культура назавжди розходиться із справжньою культурою. Справжні художники зайняті внутрішнім процесом своєї роботи. Навпаки, художника з сфери оцінюють за «продуктивністю», за реакцією аудиторії і, як підсумок, за прибутком або збитком. Оцінка масового мистецтва не пов'язана з його естетичним значенням, має значення тільки ступінь впливу на аудиторію. На вивчення результатів впливу витрачаються значні кошти. Знання ринку обов'язкове для всіх виробників масової культури. Дуже характерна її ознака — циклічність: якщо що-небудь має успіх, то тут же виготовляється серія подібної продукції.
Однак критерій комерційного успіху ще недостатній. Адже твори високого мистецтва можуть мати не тільки творчий, але й комерційний успіх. У свою чергу, працюючи в формах масової культури, художник може виразити свій час, піднятися до справжньої творчості.
В принципі, вже склалося уявлення, яке коло явищ належить до масової культури. Це та частина популярних розважальних жанрів (детективно-поліцейських, пригодницьких, мелодраматичних, комедійних романів, п'єс і фільмів, естрадної музики, коміксів тощо), яка відмічена печаттю шаблону і стереотипів, розрахована на споживче, а не самостійне, творче сприйняття. Крім того, це значна частина продукції засобів масової інформації (коли інформація втрачає об'єктивність, набуває комерційного забарвлення), певні явища в моді.
Масова культура може вбирати в себе і переробляти найрізноманітніші явища. Наприклад, рух «Хіппі», що склався як рух соціального протесту, досить швидко був увібраний масовою культурою. Або вужчий приклад: в 1968 р. в Парижі, після великих студентських хвилювань, у продажі з'явилися прикраси у вигляді пластмасових «булижників». У сувеніри перетворилися уламки зруйнованої в 1989 р. Берлінської стіни. Справжнє шоу було влаштоване літом 1999 р. з останнього в XX ст. сонячного затемнення.
Масова культура миттєво використовує всі технічні новинки. Справжнім зачинателем естетики масової культури був Голлівуд. Незмірно розширила можливості маскультури поява телебачення, техніки відео. Неймовірної популярності набули так звані «мильні опери» — нескінченні телевізійні серіали. Особливо спеціалізується на них кіновиробництво країн Латинської Америки. Уперше схожі постановки з'явилися на радіо в 30-і роки, сюжет з продовженням включав і рекламу компаній, що виробляли мийні засоби, оскільки вони фінансували трансляції.
Історично з кінематографом пов'язаний такий важливий елемент масової культури, як культ зірок. Розцвів він в еру телебачення. «Створення» зірок в галузі мистецтва, особливо естрадного, спорту, моди зробилося справжньою індустрією. Ключовою фігурою тут є не сам митець, а продюсер.
Комерційне мистецтво і література з їх штампами, реклама, комікси, бульварна друкована продукція отримали узагальнене визначення — «кітч». Це слово виникло на рубежі XIX — XX ст. в німецькому літературному середовищі як синонім вульгарних літературних виробів. Зараз воно розуміється широко — несмак взагалі, різні форми підробок під справжнє мистецтво. У Франції навіть видана своєрідна антологія «Кітч».
Ще один негативний чинник, пов'язаний з масовою культурою, — зниження віку людей, що охоплюються впливом засобів масової пропаганди, аж до підлітків і дітей. Могутнім каналом такого впливу стала відеогра. Впадає у вічі різниця у змісті вітчизняних та американських мультиплікаційних фільмів. Найчастіші сюжети, наприклад, «Качиних історій», — це або спроба збагачення, або загроза розорення. Серед молоді різних країн найпопулярнішим став складений виключно з музичних телевізійний канал MTV.
У рамках масової культури розгортається в масштабах всього світу. Ряд країн — Франція, Італія — намагаються на державному рівні припинити цей процес, але поки що без помітних результатів. Внаслідок певної ізольованості Радянського Союзу вітчизняна культура раніше не відчувала на собі тиску, зараз ми можемо спостерігати цей процес і в Україні.
Свою роль в посиленні впливу масової культури відіграє і позиція художньої інтелігенції з її переважаючими елітарними настроями.
- * *
Підсумком розвитку людства на кінець XX сторіччя є культурна ситуація, яку характеризують такі процеси:
- перетворення людства у взаємопов'язану, взаємозалежну цілісність, що пов'язано з якісно новими технічними, технологічними, інформаційними, комунікативними можливостями;
- набуття глобальним розвитком яскраво виражених рис катастрофічності (наростання агресивності і насильства, поява засобів масового знищення, геноцид, світові війни, глобальні проблеми);
- різке розширення можливостей людини впливати на умови свого існування, особливо на природу, створювати і перетворювати штучно матеріально-речове середовище.
Звідси випливають характеристики сучасної художньої культури:
- уніфікація і стандартизація (принципово нові можливості поширення зумовлюють спрощення явищ культури, посилення ролі «масової культури»);
- інтернаціоналізація культурного життя, глобалізація процесів;
- виникнення нових, синтезних (синтетичних) видів творчої діяльності, нових жанрів мистецтва і способів творчого самовираження: кінематографа, дизайну, мультиплікації (анімаційного кіно), взаємопроникнення видів і жанрів мистецтва, стирання граней між стилями;
- диференціація культурних форм (поява безлічі нових стильових напрямів, прагнення представників зберегти свою самобутність).
Див. також
Примітки
- . World Digital Library. 17 грудня 1903. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
Література
- Маркарян Э. С. Очерки истории культуры. — Ереван: Изд. АрмССР, 1968.
- Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000. — 359 с.
- Энциклопедия культур Deja Vu [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура XX століття |
- TIME Archives [ 10 лютого 2013 у Wayback Machine.] The greatest writers of the 20th Century
Ця стаття не має . |
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bagato chogo v kulturi XX st robit yiyi zovsim inshoyu v porivnyanni z usiyeyu poperednoyu istoriyeyu lyudstva Z nebachenoyu siloyu proyavilasya zakonomirnist priskorennya istorichnogo procesu Perestayut vidigravati poperednyu rol prostori i vidstani a protyagom zhittya lishe odnogo pokolinnya vidbuvayutsya zmini takoyi glibini i znachushosti sho voni zminyuyut i obraz svitu i sposib mislennya Yaksho ostanni 50 tisyach rokiv isnuvannya lyudstva vimiryati chislom pokolin trivalist zhittya pokolinnya umovno prijmemo za 62 roki hocha u davninu lyudini bulo vidvedeno strok u 2 2 5 razi menshij to vsogo oderzhimo blizko 800 takih pokolin Z nih 650 proveli svoye zhittya u pecherah Tilki protyagom 70 ostannih pokolin stav mozhlivim tisnishij zv yazok mizh lyudmi zavdyaki pisemnosti Lishe protyagom zhittya ostannih shesti pokolin mi poznajomilisya z drukovanim slovom a pri chotiroh navchilisya dosit tochno vimiryuvati chas Lishe ostanni dva koristuyemosya elektromotorom A perevazhna bilshist vsih materialnih cinnostej z yakimi mi mayemo spravu u povsyakdennomu zhitti bula vpershe stvorena protyagom zhittya suchasnogo pokolinnya Vidznachimo sho pri zberezhenni ninishnih globalnih demografichnih tendencij rokiv cherez 40 50 kilkist lyudej yaki zhivut na zemli vpershe v istoriyi perevishit kilkist usih pomerlih razom vzyatih I ce ne fantastichne pripushennya v Indiyi i Kitayi v kinci XX stolittya vzhe prozhivaye po milyardu cholovik Svit kulturi uskladnivsya i rozshirivsya Lyudini stali pidvladni nebacheni ranishe vidi energiyi Porodzheni lyudinoyu tehnika i tehnologiyi virishalnim chinom viznachayut umovi lyudskogo isnuvannya zminyuyuchi landshaft i klimat Stvoryuyutsya novi vidi mistectva Zovsim ne vipadkovo suchasnu zahidnu civilizaciyu imenuyut tehnogennoyu tobto porodzhenoyu tehnikoyu virishalnim chinom zalezhnoyu vid tehnologichnogo bazisu umov i sposobiv lyudskoyi diyalnosti Rozvitok kulturi vidbuvavsya u duzhe skladnomu globalnomu politichnomu konteksti dvi svitovi vijni viniknennya i krah totalitarnih rezhimiv rozkol svitu na dvi suspilni sistemi i bagatorichne vijskovo politichne protistoyannya mizh nimi holodna vijna kriza i krah socialistichnogo ladu rozpad derzhav z bagatovikovoyu istoriyeyu na pochatku stolittya Avstro Ugorshini u kinci Radyanskogo Soyuzu formuvannya tretogo svitu z jogo problemami isnuvannya vognish bagatorichnih vijskovih konfliktiv Vse ce ne moglo ne viklikati dramatichni a chasto katastrofichni potryasinnya 20 stolittya zavershilosya chogo ne mozhna skazati pro ti tendenciyi yaki sposterigalisya v riznih sferah kulturi Vidkritih pitan i problem sho chekayut svogo virishennya na sogodnishnij den nabagato bilshe nizh na pochatku storichchya Nauka ta yiyi dosyagnennyaXX st harakterizuyetsya proniknennyam nauki ne tilki u virobnictvo ale yiyi zrostayuchim vplivom na vsi bez vinyatku storoni zhittya lyudini azh do pobutu Prorivi v galuzi naukovogo piznannya u XX st nastilki grandiozni sho nauka staye dijovoyu ekonomichnoyu siloyu vazhlivim chinnikom suspilno politichnogo procesu strategichnim vijskovim resursom Tak veliki vidkrittya v galuzi fiziki A Ejnshtejn N Bor E Rezerford ta inshi dozvolili otrimuvati i vikoristovuvati yadernu energiyu Vrazhayucha sila vidkritoyi Ejnshtejnom formuli E mc2 ce ne tilki triumf lyudskogo geniya ale j trivozhna oznaka atomnogo bombarduvannya 6 i 9 serpnya 1945 amerikanska aviaciya skinula atomni bombi na yaponski mista Hirosimu i Nagasaki Chornobilskoyi katastrofi Ne vipadkovo v seredini stolittya Albert Ejnshtejn stav razom z anglijskim filosofom Bertranom Rasselom avtorom znamenitogo Manifestu yakij progolosiv zaklik vidmovitisya vid poperednogo poglyadu na svit vid kolishnih sposobiv z yasovuvati mizh soboyu vidnosini Protyagom storichchya naukove znannya rozvivayuchis zaznavalo istotnih zmin Poryad z diferenciaciyeyu sho pogliblyuyetsya vidbuvayetsya she glibshij proces integraciyi nauk Ne akademichni pravila yak v XIX stolitti a vidkrittya glibinnih zv yazkiv i zakonomirnostej peretvoryuye yih na cilisnu vzayemoobumovlenu teoretichnu sistemu Lyudina osyagaye tayemnici mikrosvitu P yer i Mariya Kyuri Maks Plank Nils Bor ta in vidkrivaye strukturu DNK dopovid D Votsona i F Krika oprilyudnena u 1953 pronikaye v tayemnici pohodzhennya Vsesvitu vsiyeyi svitobudovi bliskuchi roboti vidatnogo kosmologa suchasnosti S Gokinga Medicina Dokladnishe Vazhlivi vidkrittya vidbuvalisya v medicini i farmacevtici U 1910 r Paul Erlih vidkrivaye pershi himioterapevtichni liki yakij buv uspishno vikoristanij pri likuvanni sifilisu U 1921 r Frederik Banting i Charlz Best upershe otrimali insulin sintezuvati jogo navchilisya tilki v 1965 r U 1928 r vidatnij shotlandskij bakteriolog Aleksander Fleming vidkriv penicilin U 1958 r Ya Donald provodit svoyi novatorski doslidzhennya v galuzi ultrazvukovoyi diagnostiki U 1933 r pershu transplantaciyu nirki vid lyudini do lyudini zdijsnyuye v Harkovi profesor Yurij Voronij velikij vnesok u transplantaciyu nirki zrobiv Dzhozef Marri U 1967 r Kristian Barnard u Kejptauni PAR provodit pershu uspishnu operaciyu z transplantaciyi sercya lyudini Pershij u sviti shtuchnij suputnik ZemliAeronavtika i kosmonavtika Dokladnishe U 1903 brati Rajt zdijsnili pershij polit na litalnomu aparati vazhchomu za povitrya aeroplani stalosya ce v Kitti Hok Pivnichna Karolina SShA U tomu zh roci kaluzkij vchitel Kostyantin Ciolkovskij publikuye pershi roboti de rozglyadaye praktichni aspekti aeronavtiki U 1909 Luyi Blerio perelitaye za 36 hvilin La Mansh v 1927 Charlz Lindberg zdijsnyuye pershij bezposadochnij perelit cherez Atlantiku Pershij svitovij rekord shvidkosti z ekipazhem tri choloviki 111 km za godinu vstanovlyuye 29 grudnya 1911 r Igor Sikorskij poblizu Kiyeva U 1939 I Sikorskij vinahodit gelikopter U 1957 r pochalasya kosmichna era V SRSR konstruktorskim byuro pid kerivnictvom S Korolova buv stvorenij i uspishno zapushenij na orbitu pershij shtuchnij suputnik Zemli Cya podiya sho prigolomshila svit pokazala yakim neuhilnim ye progres u povitroplavanni Na pochatku stolittya polit aeroplana sprijmavsya yak divovizhne vidovishe A 12 kvitnya 1961 r zdijsniv za 89 hvilin vitok navkolo Zemli j uspishno povernuvsya na Zemlyu radyanskij kosmichnij korabel Vostok 1 z lyudinoyu na bortu Yuriyem Gagarinim Nezabutnoyu podiyeyu dlya vsih zemlyan bula persha posadka na Misyaci 20 lipnya 1969 amerikanski astronavti Nejl Armstrong i Edvin Oldrin zdijsnili progulyanku misyachnoyu poverhneyu Shistsot miljoniv teleglyadachiv bezposeredno buli prisutnimi pri cij podiyi Teper na orbiti trivalij chas pracyuyut orbitalni kosmichni stanciyi pilotovani kosmichni poloti perestali buti ridkistyu hocha i dosi vimagayut vid kosmonavtiv muzhnosti Telebachennya Epohalnu revolyuciyu v zasobah komunikaciyi viklikala poyava v 1946 r telebachennya Vinajdene V Zvorikinim amerikanskim vchenim rosijskogo pohodzhennya nim zhe vinajdenij do rechi i elektronnij mikroskop telebachennya zajnyalo providne misce sered zasobiv masovoyi informaciyi zasobiv reklami instrumentiv politiki Sogodni bez televizijnogo ekrana nemozhlivo uyaviti ani ekonomiku ani kulturu Velicheznu rol vidigraye telebachennya j u politichnomu zhitti Vpershe teledebati vidigrali virishalnu rol pid chas viborchoyi kampaniyi 1960 r u SShA koli Dzhon Kennedi vidavsya amerikancyam privablivishim nizh jogo oponent Richard Nikson Informacijna era Dokladnishe Informacijna era ENIAC persha EOM stvorena u 40 h rokah 20 go stolittya u SShA Z seredini storichchya z poyavoyu pershih EOM bere svij pochatok informacijna era Vvazhayetsya sho persha EOM elektronno obchislyuvalna mashina bula stvorena u 1937 z Garvardskogo universitetu firma IBM pochala serijne virobnictvo ciyeyi mashini U 1945 v Universiteti Pensilvaniyi SShA buv stvorenij pershij komp yuter elektronno obchislyuvalna mashina ENIAC abreviatura anglijskih sliv electronic numerator integrator analyser and computer obchislyuvach integrator analizator i komp yuter Vin yak i Mark pracyuvav na elektronnih lampah vazhiv 30 tonn i vikonuvav 5 tisyach operacij za sekundu Z 1947 pochali vipuskatisya tranzistori zastosuvannya yakih dozvolilo pochati stvorennya komp yuteriv nadijnishih i v toj zhe chas dostupnih firmam i korporaciyam Integralna mikroshema vinajdena v 1960 Kilbi i Nojsom a takozh mikroprocesor stvorenij v 1971 r Goffom dozvolyayut dosyagti novih uspihiv u pidvishenni produktivnosti komp yuteriv ta yih kompaktnosti Viniknennya komp yuteriv spochatku elektronnih lichilnih pristroyiv privelo do kardinalnih zmin u rozuminni oriyentiriv i prioritetiv yak ekonomichnogo tak i rozvitku vzagali Vidbuvayetsya te sho bagatma filosofami i sociologami imenuyetsya informacijna revolyuciya perehid do principovo novogo postindustrialnogo abo znovu zh informacijnogo suspilstva Svit pov yazanij voyedino komp yuternimi merezhami tipu globalnoyi merezhi internet dijsno pochinaye yavlyati soboyu yedinij organizm de na obmin novitnimi danimi potribno usogo dekilka hvilin dekilka legkih natisnen klavish Komp yuterni modeli stali sogodni neobhidnoyu osnovoyu skladnih upravlinskih rishen chinnikom strategichnogo planuvannya yak u biznesi tak i v politici Komp yuteri zmagayutsya z lyudinoyu za potuzhnistyu i vitonchenistyu intelektu programa Deep Blue navit vigrala nevelikij match u eks chempiona svitu z shahiv Garri Kasparova pri comu ostannyu partiyu slavetnij chempion prograv usogo za 19 hodiv Komp yuterna gramotnist vse bilshe staye analogom gramotnosti yak takoyi malo ne zaminyuyuchi soboyu ostannyu A poki zasobi komp yuternoyi tehnologiyi udoskonalyuyutsya na odnomu lazernomu disku vmishuyutsya vzhe skarbi velicheznih muzeyiv bibliotek fonotek Sogodni lyudstvo aktivno pracyuye nad stvorennyam shtuchnogo intelektu FilosofemiSuchasna suspilna dumka vse glibshe j micnishe utverdzhuyetsya v usvidomlenni glibinnogo zv yazku prirodnogo i socialnogo Rozuminnya rozvitku suspilstva v nerozrivnomu zv yazku z rozvitkom biosferi bulo zaproponovane V I Vernadskim yakij buv pershim prezidentom akademiyi nauk Ukrayini Vin rozrobiv vchennya pro noosferu yak zakonomirnij proces prirodno istorichnogo rozvitku lyudini U roboti Dekilka sliv pro noosferu 1944 nim bula dana taka ocinka podiyam v istoriyi nashoyi planeti nastav kritichnij moment velicheznogo dlya lyudini znachennya sho pidgotovlyuvavsya miljonami virnishe milyardami rokiv sho gliboko pronik v miljoni lyudskih pokolin Sogodni vzhe dlya vsih ochevidnij cilij kompleks globalnih problem vid virishennya yakih zalezhit majbutnye negativnij vpliv na prirodne seredovishe pogirshennya ekologichnih umov zhittya lyudej rizke i ne zavzhdi vipravdane zbilshennya vitrachannya prirodnih resursiv posilennya nerivnomirnosti u rivnyah mizh promislovo rozvinenimi i krayinami sho rozvivayutsya 20 zhiteliv Zemli koristuyutsya 80 pributkiv velika grupa krayin do yakoyi teper potrapila j Ukrayina vimushena brati velichezni poziki prichomu duzhe chasto novi poziki jdut na viplatu vidsotkiv za poperedni z 1984 viplati krayin tretogo svitu za vidsotkami vzhe perevishili poziki stvorennya zbroyi masovogo znishennya vidminnist yadernoyi zbroyi vid usiyeyi poperednoyi polyagaye v tomu sho vona navit bez pryamogo zastosuvannya faktom svogo isnuvannya vzhe nese nebezpeku bezperervni vijskovi konflikti dlya porivnyannya taki dani u XVII st u vijnah zaginulo 3 3 mln cholovik v XVIII st vzhe 5 4 mln v XIX st 5 7 mln a tilki dvi svitovi vijni u XX st zabrali ponad 80 mln zhittiv Takim chinom naukovij rozvitok i pov yazanij z nim progres materialnoyi kulturi u XX st zumovili bagatorazove posilennya yednosti v masshtabah vsiyeyi planeti a takozh poyednannya dvoh protilezhnih tendencij z odnogo boku zrosli mozhlivosti lyudini a z inshogo lyudina stala svoyim vlasnim zaruchnikom Hudozhnya kulturaZagalni osoblivosti Kartina hudozhnogo zhittya XX st ne porivnyanna ni z odniyeyu z minulih epoh za svoyeyu riznomanitnistyu i paradoksalnistyu Vinikaye bezlich novih zhanriv abo zavdyaki novim tehnichnim mozhlivostyam kinematograf bilshe sta rokiv tomu komp yuterna grafika v nashi dni abo vnaslidok inshogo perelomlennya tradicijnih napriklad konceptualne mistectvo koli v kartinah zobrazhennya zaminyayut napisi Vzhe ne mozhna znajti minuloyi stilovoyi yednosti vidmichayetsya yak tradicionalizm tak i nestrimne novatorstvo Nadzvichajno poshiryuyetsya sintez mistectv Serjozni diskusiyi pov yazani z traktuvannyam miscya j roli literaturi i mistectva v zhitti suspilstva U XIX stolitti sered tvorchih lyudej silnimi buli pragnennya svoyim mistectvom polipshiti zhittya i vira v te sho ce dosit shvidko stanetsya Ci nadiyi zaznali krahu Vidpovidno yaksho v minulu epohu majster pragnuv buti zrozumilim donesti svij tvir chitachevi glyadachevi sluhachevi to teper vse chastishe vinikaye uyavlennya pro samocinnist tvorchoyi osobistosti pevnu zamknenist tvorchosti v sobi samij U mistectvi vinikaye tendenciya peretvorennya jogo na elitarne mistectvo dlya obranih posvyachenih XVII XVIII st projshli pid znakom racionalizmu viri u vsemogutnist rozumu lyudini u XIX st posilyuyetsya uvaga do pochuttiv emocij U XX stolitti v centri znahoditsya sfera nesvidomogo Nadzvichajno istotnu rol u viniknenni novih hudozhnih techij vidigrala teoriya psihoanalizu Zigmunda Frejda Jomu nalezhit sama postanovka pitannya pro te sho pidsvidomist bere uchast u viznachenni povedinki lyudini Osnovu pidsvidomogo za Frejdom skladayut seksualni instinkti pri comu pid seksualnim Frejd rozumiv vsyu gammu pozitivnih pochuttiv Voni zh zumovlyuyut bilshist dij lyudini Z seksualnih konfliktiv u glibinah psihiki Frejd vivodit moral mistectvo religiyu Piznishe neofrejdizm zberezhe jogo osnovnu logiku ocinku motiviv u vchinkah lyudini ale usune absolyutizaciyu seksualnih motiviv Os napriklad yak opisuye tvorchij proces hudozhnik Andre Masson Vin vvazhaye sho treba 1 zvilniti svidomist vid racionalnih zv yazkiv dosyagnuti stanu blizkogo do transu 2 povnistyu pidkoritisya nekontrolovanim pozarozumovim impulsam 3 pracyuvati za mozhlivosti shvidko ne zatrimuyuchis dlya osmislennya zroblenogo Yaksho v kinci stolittya globalni problemi yaki zagrozhuyut samomu isnuvannyu lyudstva ochevidni vsim to vidpovidni nastroyi v mistectvi vinikli she na mezhi XIX XX st Sered hudozhnoyi inteligenciyi nabiraye populyarnosti filosofiya Fridriha Nicshe z jogo nedoskazanistyu vidkidannyam tradicijnih cinnostej vklyuchayuchi hristiyanstvo perekonanistyu u vlasnij obranosti harakternij pidzagolovok jogo knigi Yak govoriv Zaratustra Kniga dlya vsih i ni dlya kogo Pokazovim ye fenomenalnij uspih knigi Osvalda Shpenglera Zahid Yevropi pronizanoyi pesimizmom stosovno majbutnogo civilizaciyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni i z novoyu siloyu pid chas i pislya Drugoyi u svitoglyadnomu centri tvorchosti bagatoh velikih majstriv opinilasya filosofiya ekzistencializmu Ekzistenciya lyudske isnuvannya yak yednist zovnishnogo svitu i vnutrishnih perezhivan ale osyagnuti sebe lyudina mozhe tilki v pogranichnih situaciyah borotba strazhdannya smert Modernizm i postmodernizm Kazimir Malevich Suprematizm Na pochatku XX st v sferi hudozhnoyi tvorchosti u literaturi arhitekturi malyarstvi muzici teatralnomu mistectvi vinikaye bezlich techij grup shkil yaki prijnyato poznachati zbirnim terminom modernizm modern novij U comu termini nemaye sprobi vichleniti yaku nebud spilnu risu ochevidni riznomanitnist i riznoplanovist majstriv Ob yednuye yih nasampered avangardizm rozriv z viznanimi i tradiciyami bunt proti starih form ne tilki v mistectvi ale j u zhitti vzagali U toj zhe chas u riznih majstriv absolyutno riznimi buli z odnogo boku cili a z inshogo ton i spryamovanist protestu Osoblivo cinuyetsya viroblennya vlasnogo ni na kogo ne shozhogo obrazu sho pov yazano zi zminoyu zagalnih estetichnih nastanov Yaksho ranishe golovnoyu estetichnoyu kategoriyeyu bulo prekrasne vse mistectvo poperednogo storichchya pronizane gumanizmom to teper populyarnoyu kategoriyeyu staye potvorne ideal cilisnoyi lyudskoyi osobistosti znikaye sho chasom vede do pidrivu fundamentalnih osnov tvorchosti napriklad obrazotvorche mistectvo vidmovlyayetsya vid zobrazhuvalnosti obraznosti Golovnoyu cinnistyu viznayetsya vnutrishnij svit hudozhnika pravo bez obmezhen vibirati sposobi virazhennya svoyih perezhivan asociacij Drugu polovinu XX stolittya v mistectvi viznachayut yak postmodernizm Termin takozh dosit shirokij Epoha postmodernizmu tak samo daleka vid yednosti yak i modernizm Zbereglisya prihilniki avangardizmu pershoyi polovini storichchya yakij sam peretvorivsya na klasiku Ne pripinyayetsya podalshe novatorstvo U toj zhe chas povernuvsya ryad istorichnih tradicij Dlya bagatoh poshuk novih form perestav buti samocillyu a peretvorivsya prosto v odin z viriznih zasobiv Obrazotvorche mistectvo Optichna ilyuziya Viktora Vazareli Obrazotvorche mistectvo stalo sferoyu de na pochatku stolittya najbilsh naochno proyavivsya rozriv z tradiciyeyu hudozhnij poshuk i novatorstvo Shob sklasti pro nih uyavlennya zupinimosya na harakteristici deyakih z novih napryamiv Syurrealizm syur v perekladi z francuzkoyi ponad nad osoblivoyi populyarnosti nabuv zavdyaki vidatnomu ispancevi Salvadoru Dali Prihilniki cogo napryamu vvazhali sho racionalne zbagnennya dijsnosti ne mozhe sluguvati dzherelom tvorchosti i progolosili osnovoyu istinnogo mistectva sferu pidsvidomogo instinkti intuyiciyu Ulyublenim prijomom syurrealistiv stalo vidobrazhennya snovidin i galyucinacij v yakih naochnishe usogo rozkrivayetsya pidsvidomist Pri comu realni logichni zv yazki zaminyuvalisya dovilnimi asociaciyami samogo hudozhnika Kartini Dali ce yak pravilo himerni kombinaciyi bliskucho v zhivopisnomu vidnoshenni napisanih komponentiv Syuzheti chasom bezgluzdi chasom himerni nespodivane vikoristannya alegorichnih obraziv Napriklad u polotni Rozp yattya zvertayuchis do biblijnogo syuzhetu yakij pisali do nogo tisyachi hudozhnikiv Dali obiraye takij rakurs yakogo ne bulo ni u kogo Hudozhniku ne buli chuzhi gostri socialni motivi Prichomu chasto samocinnim staye vzhe nazva kartini Odnim z simvoliv storichchya vvazhayut vidomu robotu Peredchuttya gromadyanskoyi vijni Cherez vsyu tvorchist Dali prohodit obraz Gali jogo druzhini Galina Dyakonovoyi napriklad Atomna Leda Abstrakcionizm svidomo vidkinuv hudozhnij obraz Mistectvo same po sobi ye realnist vvazhayut abstrakcionisti tomu zavdannya hudozhnika ne nasliduvati navkolishnyu dijsnist a konstruyuvati yiyi za dopomogoyu vilnoyi improvizaciyi U Rosiyi j Ukrayini na pochatku stolittya zavdyaki yaskravim majstram Kazimiru Malevichu i nabuv poshirennya variant abstrakcionizmu suprematizm v yakomu osnovu kompoziciyi kartin skladali geometrichni figuri Chornij kvadrat Malevicha viznayetsya u pevnomu rozuminni programnim tvorom Sho robit nashi sogodnishni pomeshkannya takimi riznimi takimi privablivimi 1956 odna z najpershih robit pop artu Rozkvit abstrakcionizmu pripadaye na 50 ti roki koli zhivopis i skulptura takogo rodu stali zagalnoviznani uvijshli u pobut serednogo yevropejcya j amerikancya Vpershe znachnij samostijnij centr obrazotvorchogo mistectva skladayetsya u SShA amerikanski majstri zajnyali providne misce v abstraktnomu ekspresionizmi Jogo osnovopolozhnik Dzhekson Pollok 1912 1956 stverdzhuvav sho vazhlivij ne rezultat a sam proces tvorchosti i zgadki pro nogo sho zalishilisya na polotni Vin vidmovivsya vid tradicijnoyi roztashuvavshi polotno na pidlozi hudozhnik rozbrizkuvav farbi z banok Odnim z variantiv abstrakcionizmu stalo takozh optichne mistectvo op art zasnovane francuzom ugorskogo pohodzhennya Viktorom Vazareli Klyuchovij element op artu ritmichne cherguvannya figur abo linij odnogo koloru sho stvoryuye ilyuziyu ruhu Kompoziciyi Vazareli u 70 ti roki vikoristovuvalisya v arhitekturi peredmistya Parizha yak dekorativne oporyadzhennya budinkiv Modernistski hudozhniki she na pochatku stolittya stali vikoristovuvati yak virazni zasobi realni predmeti pobutu afishi gazeti reklamu Ci ta inshi podibni predmeti virvani z svogo zvichajnogo otochennya sluzhili dlya stvorennya dovilnih zvichajno duzhe nespodivanih i himernih kombinacij Cej prijom sklav sut pop artu yakij vinik v kinci 50 ih rokiv v Angliyi i potim poshirivsya v inshih zahidnih krayinah Najbilshu populyarnist u sferi pop artu mali amerikanci i Robert Raushenberg Dzh Dzhons pershim z pop hudozhnikiv udostoyivsya personalnoyi vistavki de prodemonstruvav zobrazhennya amerikanskogo prapora bukv alfavitu cifr i mishenej dlya strilbi z luka Zavdyaki R Raushenbergu pop art otrimav mizhnarodne viznannya Raushenberg tak sformulyuvav svij tvorchij princip Para cholovichih shkarpetok ne menshe pridatna dlya stvorennya tvoru zhivopisu nizh derev yanij pidramnik cvyahi skipidar oliya i polotno Najznamenitisha robota R Raushenberga opudalo kozla z naditoyu na nogo avtomobilnoyu shinoyu Yak ce buvalo i v poperedni epohi najviznachnishi majstri pidijmalisya nad vuzkistyu odnogo napryamu Trivale tvorche zhittya velikogo hudozhnika i skulptora Pablo Pikasso 1881 1973 odin z simvoliv mistectva XX stolittya Jogo tvorchist zavzhdi bula bagatoplanovoyu V odnih robotah Pikasso nablizhavsya do syurrealizmu v inshih pomitnij vpliv abstrakcionizmu Hudozhnik eksperimentuvav z palitroyu roblyachi yakij nebud kolir dominuyuchim Najvidomishi pislyavoyenni roboti hudozhnika vikonani v realistichno romantichnij maneri Takim ye malyunok Golub 1947 sho stav emblemoyu Shirokoyi populyarnosti nabula skulptura Lyudina z yagnyam sho vtilila v sobi ideyu zahisnika dobrogo pastirya yaka maye vitoki z hristiyanstva Cya skulptura vstanovlena na ploshi nevelikogo pivdennofrancuzkogo mistechka pered Hramom miru Odnim z najbilsh pronizlivih vtilen v mistectvi zhahiv vijni i protestu proti voyennogo bezumstva stala kartina Pikasso Gernika Yiyi syuzhet pov yazanij z podiyami gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi koli pid chas nalotu nimeckoyi aviaciyi povnistyu bulo znishene misto Gernika za dekilka godin zaginuli tisyachi lyudej Arhitektura Dokladnishe Viden Vistavkovij paviljon spilki hudozhnikiv modernistiv Secesiya 1898 r Kiyiv Osobnyak Arshavskogo 1907 r Nyu Jork Krajsler Bilding 1931 r Le Korbyuzye budinok v Shtutgarti Perevorot yakij vidbuvsya v XX stolitti v arhitekturi polyagaye ne prosto u poyavi novih zastosuvanni novih materialiv Zminilasya vsya koncepciya cogo vidu tvorchosti Dosi pri proektuvanni na pershomu plani stoyali zavdannya estetichni svitoglyadni teper zhe golovnim priznachennyam arhitekturi staye najracionalnishe virishennya praktichnih funkcionalnih zavdan na pershih etapah a zgodom na podalshih vid 50 ih rokiv zaperechennya usogo takij sobi dekonstruktivizm Haj tek vid pochatkiv promislovoyi revolyuciyi u viglyadi Krishtalevogo palacu Ejfelevoyi vezhi debarkaderiv centra Pompidu j do suchasnih zigurativ u favori yak cilisnist uzhe sformovanih arhitekturnih ansambliv ukupi iz suchasnimi trendami viyannyami i viziyami nabula vse bilshoyi viraznosti Arh Oskar Nimejyer Brazilia Ministerstvo inozemnih sprav V arhitekturi yak i v zhivopisi literaturi muzici poshuki novogo stilyu pochalisya na rubezhi stolit u ramkah modernizmu Spochatku voni buli virazhennyam idejnogo protestu proti kolishnih form i vidstoyuvannyam prava na individualnu tvorchist Avangardizm polyagav u chisto zovnishnomu sproshenni form vidmovi vid tradicijnih dekorativnih prikras materialiv Spravzhnya arhitekturna revolyuciya pov yazana z oformlennyam u 20 ti roki funkcionalizmu yak providnogo napryamu Vin utverdiv takij osnovnij princip forma ide za funkciyeyu Klyuchovoyu figuroyu chiya tvorchist viznachila magistralni shlyahi rozvitku budivnictva u XX stolitti stav arhitektor nadzvichajnoyi intelektualnoyi i hudozhnoyi sili Le Korbyuz ye Vin narodivsya u Shvejcariyi ale zhiv i pracyuvav v osnovnomu u Parizhi U svoyih chislennih yaskravih teoretichnih robotah vin sformulyuvav principi funkcionalistskoyi arhitekturi 1 koloni sho pidijmayut budinok nad zemleyu 2 sad na dahu 3 vilnij plan 4 gorizontalne vikno 5 vilnij Le Korbyuz ye rozrobiv i zastosuvav revolyucijnij princip u tehnici budivnictva vin vsyu sistemu karkasa sporudi zviv do dvoh elementiv opori i perekrittya Takim chinom dlya vnutrishnogo planuvannya vidkrivavsya povnij prostir Ce rishennya takozh rozkrivalo shiroki mozhlivosti dlya Fahivci ocinyuyut znachennya cogo vidkrittya takim chinom Princip viddilennya nesuchoyi konstrukciyi vid planuvalnogo rishennya nalezhit do najglibshih zmin yaki XX storichchya privneslo v arhitekturu Funkcionalizm viyavivsya nastilki spivzvuchnim i z novimi estetichnimi zapitami i z novimi tehnologichnimi mozhlivostyami sho stav osnovoyu mizhnarodnogo stilyu yakij oformivsya na kinec 20 h rokiv U jogo ramkah organichno rozkrilisya mozhlivosti budivelnogo materialu storichchya zalizobetonu Pevna nacionalna svoyeridnist vidminnosti arhitekturnih shkil isnuyut v mezhah mizhnarodnogo stilyu Vin buv tipovim dlya Nyu Jorka z jogo hmarochosami zoseredzhenimi na Mangetteni Najznamenitishi administrativni budivli ce Empajr Stejt Bilding 398 m visotoyu i kompleks hmarochosiv Rokfeller centr U Radyanskomu Soyuzi otrimav populyarnist blizkij za duhom napryam konstruktivizm tobto konstrukciya osnova usogo arhitekturnogo rishennya U deyakih sporudah togo chasu prostezhuvalosya poyednannya konstruktivizmu i klasichnoyi tradiciyi napriklad pobudovanij za proektom O V Shuseva U drugij polovini storichchya zrostaye vzayemozv yazok arhitekturi i mistobuduvannya zagalom Z yavlyayutsya pnevmatichni konstrukciyi sintetichni materiali Na zminu tradicijnim hudozhnim remeslam prijshov dizajn Duzhe bagato prihilnikiv znahodit sobi osoblivo pri budivnictvi ale vin vse odno ne dominuye a spivisnuye z bezlichchyu riznih shkil i napryamiv v tomu chisli tih yaki vidrodzhuyut tradicijni stili napriklad klasicizm Primushuye zadumatisya nad perspektivami arhitekturi u nastupnomu storichchi takij fakt Za opituvannyam arhitektoriv uchasnikiv duzhe prestizhnoyi budivelnoyi vistavki u Las Vegasi u 1999 buli nazvani 10 najvidatnishih sporud XX st Bilshist sporud yaki potrapili do spisku vidilyayutsya ne svoyimi estetichnimi perevagami a masshtabami i skladnistyu konstrukcij Na pershomu misci viyavivsya Yevrotunel pid protokoyu La Mansh Buli takozh nazvani Panamskij kanal Asuanska greblya mist cherez protoku Zoloti vorota u San Francisko Yedinij vinyatok stanovila budivlya Sidnejskogo opernogo teatru m Brazilia Kafedralnij sobor vnochi Sidnejskij opernij teatr Mehiko Nacionalnij muzej antropologiyi vnutrishnij dvorik Arh Kendzo Tange Olimpijskij centr v Tokio 1964 r Arh Kendzo Tange Majdan UOB Singapur Arh Santyago Kalatrava Cyurih biblioteka atrium Centr Vasko da Gama i Atlantichnij paviljon Lisabon 1998 r Kalatrava Hudozhnij muzej Milvoki SShA Kalatrava Misto mistectv ta nauk Valensiya LiteraturaRoki v literaturi XX stolittya XIX stolittya 1900 01 02 03 04 05 06 07 08 091910 11 12 14 15 16 17 18 191920 21 22 23 24 25 26 27 28 291930 31 32 33 34 35 36 37 38 391940 41 42 43 44 45 46 47 48 491950 51 52 53 54 55 56 57 58 591960 61 62 63 64 65 66 67 68 691970 71 72 73 74 75 76 77 78 791980 81 82 83 84 85 86 87 88 891990 91 92 93 94 95 96 97 98 99Dokladnishe Literatura 20 stolittya Literatura XX stolittya bukvalno pronizana kontrastami Nestrimni eksperimenti i dbajlive zberezhennya tradicij poyava principovo novih zhanriv i rozvitok vsih ranishe viroblenih literaturnoyu istoriyeyu visoke rozuminnya priznachennya pismennika i totalna komercializaciya U comu rozmayitti mozhna vidiliti taki dominantni tendenciyi Peredusim na vidminu vid zhivopisu skulpturi j arhitekturi u literaturnomu procesi znachimist kolishnih dosyagnen realizmu psihologizmu ne tilki ne zgasala ale nikoli ne vihodila na drugij plan V odnomu ryadu z shedevrami socialno psihologichnoyi romanistiki XIX st stoyat Zhan Kristof Romena Rollana u Franciyi Buddenbroki Tomasa Manna u Nimechchini Saga pro Forsajtiv Dzhona Golsuorsi v Angliyi Tihij Don Mihajla Sholohova v Rosiyi Najshirshu panoramu zhittya amerikanskogo pivdnya Spoluchenih Shtativ u cikli romaniv dav odin z najbilshih romanistiv storichchya Vilyam Folkner Filigranno i dbajlivo vikoristovuvali slovo vidatni rosijski pismenniki Ivan Bunin Kostyantin Paustovskij Volodimir Nabokov prichomu Nabokov yakij znachnu chastinu zhittya prozhiv u SShA i stav viznanim klasikom amerikanskoyi literaturi Bagato pismennikiv prodovzhuvalo tradiciyu aktivnoyi uchasti v gromadskij diyalnosti Osoblivo shirokij vidguk distav antifashistskij i antivoyennij ruh Romen Rollan yakij bagato rokiv prozhiv u Shvejcariyi povernuvsya do ridnoyi Franciyi v najnebezpechnishij moment nablizhennya nacistskoyi zagrozi poet Andre Malro stav aktivnim uchasnikom ruhu Oporu Ernest Heminguej Mate Zalka Dzhordzh Orvell Mihajlo Kolcov voyuvali na boci respublikanskoyi Ispaniyi Tomas Mann emigruvav pislya prihodu Gitlera do vladi v Shvejcariyu i ocholiv tam antinacistskij komitet Vijskovimi korespondentami bulo bagato radyanskih pismennikiv Illyu Erenburga za jogo publicistiku Gitler ogolosiv osobistim vorogom tretogo rejhu U roki holodnoyi vijni pismenniki ne raz zbirali kongresi na zahist miru Pogliblennya i rozvitku nabula istorichna romanistika Nevazhko pomititi sho pismenniki zvertalisya do cogo zhanru nasampered namagayuchis znajti v istoriyi vidpovidi na zhittyevi pitannya Taki poshuki voni poyednuvali z suvoroyu naukovistyu z retelnim vidtvorennyam epohi yaka opisuvalas Takimi ye Bogi zhadayut Anatolya Fransa Petro Pershij Oleksiya Tolstogo Osnovne misce zajnyali istorichni romani v tvorchosti velikogo nimeckogo pismennika Liona Fejhtvangera Yevrej Zyus Ispanska balada ta inshi Z novacij sho z yavilisya nasampered potribno nazvati stilistichni Skladayetsya dumka sho nekvapliva rozmirena proza melodijni virshovani rozmiri minulogo ne vidpovidayut tempam novogo storichchya Zamist nih prihodyat virshi bez rim i rozmiru U rosijskij poeziyi yaskravim prikladom novatorskih poshukiv mozhe posluzhiti tvorchist Volodimira Mayakovskogo Zgodom zagalnoviznanoyu stala i znajshla bezlich prodovzhuvachiv skupa za zovnishnimi proyavami vidminna stislistyu fraz telegrafna manera amerikanskogo pismennika Ernesta Hemingueya Harakternij dlya modernizmu rozriv z tradiciyami mi bachimo u stvorenni tak zvanoyi literaturi potoku svidomosti Pochatok yij poklav roman anglijskogo pismennika irlandskogo pohodzhennya Dzhejmsa Dzhojsa Uliss v yakomu chitko prostezhuyetsya vpliv psihoanalitichnih idej Frejda Roman bez geroya bez zvichnoyi fabuli rozroblyaye u francuzkij literaturi Marsel Prust epopeya V poshukah vtrachenogo chasu Shvejcarskij pismennik nimeckogo pohodzhennya German Gesse predstavlyaye psihologichnu filosofsku prozu povist Stepovij vovk roman Gra v biser zvertayetsya do skladnogo svitu religijnih vchen Shodu Siddhartha Glibinni tayemni osnovi povsyakdennosti vklyuchayuchi vsyu nevicherpnist potvornogo zrobiv ob yektom svoyeyi tvorchosti amerikanec Genri Miller romani Seksus Tropik Raku Vidatni francuzki filosofi ekzistencialisti Alber Kamyu i Zhan Pol Sartr buli takozh vidatnimi literatorami Dlya ryadu pismennikiv realistichni obrazi zdavalisya nedostatnimi dlya suchasnogo masshtabu koli sama dijsnist chasom vidavalasya irrealnoyu U novij yakosti povertayetsya do literaturi romantizm U zahidnij literaturi golovnim romantikom storichchya bezsumnivno buv Antuan de Sent Ekzyuperi Malenkij princ Zemlya lyudej yakij zaginuv u povitryanomu boyu z fashistami Slid zgadati i vidatnogo romanista M O Bulgakova roman Majster i Margarita povisti Sobache serce Teatralnij roman ta insh Viklikani svitovimi vijnami hvileyu revolyucij nasilstva i totalitarizmu pesimistichni nastroyi vililisya u viniknennya novogo zhanru antiutopiyi Na vidminu vid literaturnih utopij minulogo sho zmalovuvali obrazi bazhanogo idealnogo suspilnogo ladu antiutopiyi yavlyali soboyu zasterezhennya lyakayuchij obraz mozhlivogo strashnogo majbutnogo Yaskravi zrazki antiutopij tvori Dzhordzha Orvella 1984 Yevgena Zamyatina Mi Andriya Platonova Kotlovan Chevengur Oldosa Haksli O cej divnij svit U XX stolitti vinikaye i nabuvaye dosit znachnogo poshirennya literatura absurdu perevazhno u viglyadi teatru absurdu Viznachnimi predstavnikami ciyeyi techiyi buli rumunskij pismennik Ezhen Ionesko irlandec Semyuel Bekket rosijskij poet Daniyil Harms Yuvachev Do glibokih prozayikiv epohi nalezhit avstrijskij pismennik Franc Kafka yakij genialno zobraziv pronizlivu absurdnist suchasnoyi byurokratiyi zgasannya i zniknennya lyudini i lyudyanosti romani Proces Zamok tosho Pryamij zv yazok z uspihami nauki prostezhuyetsya u zapamorochlivij populyarnosti zhanru naukovoyi fantastiki yakij zarodivsya u XIX stolitti Fantasti namagalisya osmisliti moralno etichni naslidki naukovo tehnichnogo progresu stavili v svoyih tvorah problemi yaki zgodom pochinali nepokoyiti vse lyudstvo Velikim mislitelem fantastom buv Gerbert Uells povisti Ostriv likarya Moro Vijna svitiv Mashina chasu Lyudina nevidimka Bliskuchi zrazki socialnoyi fantastiki nalezhat peru cheha Karela Chapeka Vijna salamandr R U R Fabrika absolyutu Yak predstavnik socialnoyi fantastiki uvijshov u literaturu j osnovopolozhnik radyanskoyi naukovoyi fantastiki Oleksandr Belyayev Lyudina amfibiya Vichnij hlib Golova profesora Douelya Dlya seredini 50 h pochatku 60 h rr najgolovnishij interes skladali perspektivi pidkorennya kosmosu tvori Artura Klarka Reya Bredberi zabarvleni svitlom utopichnih ochikuvan Tumannist Andromedi ta inshi tvori Ivana Yefremova Piznishe fantasti stali vikoristovuvati mozhlivosti zhanru dlya doslidzhennya etiki bioetiki i navit robotoetiki Bagato z problem yaki peredbachili u svoyij tvorchosti Ajzek Azimov i Stanislav Lem pro status i mezhi shtuchnogo rozumu mozhlivosti i nebezpeki rozvitku robototehniki stali sogodni realnistyu Realiyi sogodnishnogo komp yuternogo svitu perevershuyut navit uyavu fantastiv Fantastika yak zhanr literaturi vse chastishe poyednuyetsya z antiutopiyeyu pokazuyuchi lyudstvu perspektivi mozhlivogo samorujnuvannya na shlyahu progresu Zavdyaki suchasnim zasobam komunikaciyi peretvorennyu literaturnogo perekladu na rivnopravnu galuz tvorchosti vse vitonchenishij poligrafichnij tehnologiyi zv yazki v masshtabah svitovoyi literaturi ves chas zmicnyuyutsya U toj zhe chas v yiyi ramkah isnuyut i kolishni nacionalni centri skladayutsya novi Yaskravim yavishem u svitovomu literaturnomu procesi drugoyi polovini storichchya stala latinoamerikanska literatura Na osnovi ispanskoyi literaturi i miscevogo bagatonacionalnogo folkloru indianciv afrikanciv yevropejciv viris zavorozhuyuchij obraznij svit samobutni harakteri knig Horhe Luyisa Borhesa Hulio Kortasara Argentina Zhorzhi Amadu Braziliya Gabrielya Garsia Markesa Kolumbiya Okremo slid zupinitisya na fenomeni XX stolittya vidkrilosya sribnoyu doboyu rosijskoyi literaturi z cilim rozsipom poetichnih imen Revolyuciya i gromadyanska vijna zminili ale ne perervali literaturnij proces 20 i roki vidmicheni spleskom vibuhom literaturnogo zhittya Situaciya serjozno zminilasya pislya koncentraciyi vsiyeyi vladi v rukah Stalina na mezhi 20 30 h rokiv Bagato pismennikiv bulo represovano Pravlyachij rezhim dobre rozumiv ideologichnu i vihovnu rol literaturi u 1934 pracivniki literaturi buli ob yednani u Spilku pismennikiv SRSR Na derzhavnomu rivni golovnim metodom literaturnoyi tvorchosti buv progoloshenij socialistichnij realizm Na vidminu vid Zahidnoyi Yevropi v radyanskij literaturi azh do 80 h rokiv tradicionalizm stav magistralnim napryamom rozvitku V jogo ramkah u pryamij abo nepryamij zgodi z panuyuchoyu ideologiyeyu bulo stvoreno chimalo vidatnih tvoriv A os literaturne novatorstvo bulo mozhlive tilki pri roboti u shuhlyadu publikaciyi v samvidavi abo za kordonom Teatr i muzikaSho stosuyetsya teatru to za svoyu poperednyu istoriyu vin projshov skladnij shlyah vid duzhe umovnogo dijstva do postanovok yaki mali razyuchu zhittyevist U XX st revolyucijnist pobachili yakraz u zvorotnomu u maksimalnij teatralnosti sho rozumiyetsya yak umovnist vikoristanni rizkih viriznih zasobiv U 20 i roki odnochasno u Moskvi rozgornulasya tvorchist vidatnih rezhiseriv novatoriv Svij teatr organizuvav yakij radikalno onovlyuvav virazni zasobi navit vikoristav prijomi rosijskogo balaganu zaluchav publiku do scenichnoyi diyi Yevgen Vahtangov visunuv lozung fantastichnogo realizmu O Tayirov buv prihilnikom krajnih scenichnih form protivnikom napivtoniv She odna vidminnist vid inshih vidiv mistectva pov yazana z tim sho teatralne mistectvo zalezhnishe vid derzhavi shilne do politichnogo vplivu Tut nemaye kompromisnogo varianta vidklasti vidannya ne mozhna hovatisya za povnoyu umovnistyu zhivopisnih obraziv Odniyeyu z najznachnishih osobistostej yaki formuvali teatr XX st buv nimeckij dramaturg pismennik rezhiser i teoretik Bertold Breht Vin rozvivav intelektualnij napryam Prihilnik socialistichnih idej vin pochav svoyu tvorchist Trigroshovoyu operoyu postavlenoyu rezhiserom osnovopolozhnikom politichnogo teatru piznishe vlada organizuvala bankrutstvo jogo teatru U chasi nacizmu Breht buv vimushenij emigruvati pislya vijni ocholiv u Nimeckij Demokratichnij Respublici znamenitij teatr Breht virobiv osoblivij vid drami parabolu rozgornenu bagatimi podiyami pritchu povnu konfliktiv globalnogo harakteru Mama Kurazh i yiyi diti Zhittya Galileya Dobra lyudina z Sezuana inshi Muzika zaznavala procesiv shozhih z inshimi vidami mistectva Z rubezhu vikiv pochavsya intensivnij poshuk novoyi suchasnoyi movi sho prizvelo do nevidomogo ranishe bagatomannittya muzichnih stiliv i napryamkiv Najradikalnishij krok v comu napryamku zrobiv A Shenberg vinahidnik atonalnosti i dodekafoniyi Paralelno z nim tvorili impresionisti Klod Debyussi ta Moris Ravel predstavniki neoklasicizmu Igor Stravinskij Paul Hindemit tradiciyi romantizmu prodovzhuvali Sergij Rahmaninov ta Rihard Shtraus klasikami radyanskoyi muziki stali Sergij Prokof yev ta Dmitro Shostakovich poyednannya klasichnih tradicij z elementami dzhazu vlastive tvorchosti Dzhordzha Gershvina Klasichne vikonavske mistectvo XX stolittya predstavleno imenami Gerberta fon Karayana Iyegudi Menuhina XX st oznamenovane vidkrittyam i fenomenalno shvidkim poshirennyam novih vidiv i zhanriv muziki muzichnoyi tvorchosti rozrahovanih na masovu auditoriyu Tak u 20 i rr zavojovuye populyarnist dzhaz a u 50 60 i rok Odnim z vikonavciv viznanih reformatoriv populyarnoyi muziki XX stolittya buv amerikanskij spivak Elvis Presli Vin u seredini 50 h rr zavoyuvav scenu dlya rok n rolu sintetichnogo napryamu yakij vinik zi splavu blyuzu dzhazu svingu ta inshih napryamiv Jogo prodovzhuvachami stali Kliff Richard Enimalz Rolling Stounz i bagato inshih Epohu v rok muzici XX st sklala tvorchist The Beatles kvartetu u skladi Dzhona Lennona Pola Makkartni Dzhordzha Garrisona i Ringo Starra Pochavshi vistupi u 1960 hlopci z Liverpulya nezabarom zavojovuyut svoyimi pisnyami vsi top poziciyi prestizhnih hit paradiv Hoch i v 1970 mu roci grupa vipuskaye ostannij albom i rozpadayetsya pisni Bitlz ne vtrachayut svizhosti i koristuyutsya dosi velicheznoyu populyarnistyu Rok muzika zdobuvaye prihilnist molodi na vsih kontinentah nezalezhno vid movi i religiyi ta staye simvolom protestu proti ustalenih tradicij Do kincya stolittya vinikali i zaraz vinikayut chislenni napryami riznovidi populyarnoyi muziki ale revolyucijnih zrushen bilsh ne vidbuvalos Ostannyu tretinu XX stolittya v muzici rozglyadayut pid znakom postmodernu Yaksho muzika epohi modernu rozglyadalasya yak sposib virazhennya to v epohu postmodernu muzika staye vidovishem produktom masovogo spozhivannya ta indikatorom grupovoyi identifikaciyi Doba kinematografuHarakterna osoblivist hudozhnogo zhittya nashogo storichchya polyagaye u tomu sho za svoyeyu populyarnistyu vplivovistyu tradicijni vidi mistectva i navit literatura vidstupili i viddali palmu pershosti kinematografu yakij vinik u samomu kinci XIX st Vzhe u XX st bulo vidkrito tehnichni hudozhni prijomi yaki peretvorili kino z atrakcionu na mistectvo Pershim rezhiserom yakij zastosuvav tehnichni tryuki i montazh dlya rozvitku kino buv francuz Zhorzh Melyes filmi Podorozh na Misyac Podorozh cherez nemozhlive Z 1908 pochinayetsya zjomka tak zvanih hudozhnih serij znyatih na plivku teatralnih vistav inscenuvan literaturnih tvoriv Odin z najvidomishih serialiv Graf Monte Kristo buv znyatij u Gollivudi mistechku na pivdni Kaliforniyi majbutnomu peredmisti Los Andzhelesa U 1909 r tavernu na golovnij vulici mistechka bulvar Sanset peretvorili na kinostudiyu Kinoindustriya narodilasya na pivnichnomu shodi SShA j oblashtuvalasya same v Kaliforniyi de znachnu chastinu roku stoyit yasna sonyachna pogoda i mozhna vesti zjomki praktichno cilij rik z poyavoyu specializovanih paviljoniv znachennya klimatu zrozumilo zmenshilosya Prohodit she desyatirichchya i kino diferenciyuye svoyi zhanri stvoryuye novi Z yavlyayutsya detektivi komichni filmi vesterni Velikoyu populyarnistyu pochinayut koristuvatisya bagatoserijni prigodnicki filmi U 20 i roki kino staye spravdi masovim mistectvom chomu spriyala zokrema tvorchist takih vidomih amerikanskih rezhiseriv yak D U Griffit i T Ins Bagatij smislovij zmist i filosofska glibina zblizhuvali yih najkrashi tvori z ideyami j obrazami svitovoyi hudozhnoyi literaturi U roki nimogo kino pochalasya diyalnist vidatnogo aktora i rezhisera genialnogo komika vsih chasiv Charli Chaplina Pochavshi z tryukovih komichnih filmiv i dosyagshi v comu zhanri neperevershenih vershin Chaplin zgodom stvoriv filmi yaki uvijshli do zolotogo fondu svitovogo mistectva Malyuk Na pleche Cirk Zolota lihomanka Velikij diktator Nimij kinematograf mav svoyi shedevri napriklad film viznanij zgodom odnim z najkrashih filmiv vsih chasiv i narodiv Bronenosec Potomkin radyanskogo rezhisera Sergiya Ejzenshtejna Eru zvukovogo kino vidkrila kartina rezhisera A Kroslenda Spivak dzhazu studiya Vorner brazerz znyata u 1927 r U radyanskomu kino pershimi zvukovimi strichkami buli Putivka v zhittya rezhiser i Zustrichnij rezhiseri S Yutkevich i F Ermler Z poyavoyu zvuku i koloru kino znahodit nebacheni ranishe virazhalni mozhlivosti Kino staye zdatnim poglinati glyadacha zahoplyuvati vsyu jogo istotu podiyami yaki vidbuvayutsya na ekrani kino ne tilki kopiyuvalo vidobrazhalo zhittya vono same bulo takim zhittyam i navit bilsh nizh prosto zhittyam dlya miljoniv glyadachiv dayuchi bagatom z nih ne tilki vidpochinok i rozvagu u godini dozvillya ale takozh i utihu nadiyu zabuttya Ne vipadkovo Gollivud de rozmishuyutsya najbilshi i najvidomishi kinostudiyi imenuyetsya ne inakshe yak fabrika mrij U 1939 r Gollivud vipustiv pershij kolorovij film Ce buli Vidneseni vitrom za romanom Margaret Mitchell u golovnih rolyah Viv yen Li i Klark Gejbl film yakij dosi ne zalishaye glyadachiv bajduzhimi Sklavsya perevirenij nabir zasobiv za dopomogoyu yakih i dosi zabezpechuyetsya garantovanij uspih kinoprodukciyi Gollivuda nasampered kasovij u shirokih glyadackih kolah gostra dinamichna fabula yaskravi i yak pravilo nehitri tipazhi i virazna chuttyevist yaka posilyuyetsya bliskuchoyu zovnishnistyu aktoriv Ostannim chasom u filmah vse bilshe i bilshe prisutnye nasilstvo Za takim receptom zrobleni i Hreshenij batko rezhiser Frensis Koppola i Titanik rezhiser Dzhejms Kameron i desyatki inshih strichok Ce ne viklyuchaye poyavi spravzhnih visokohudozhnih strichok Odnim z najbliskuchishih suchasnih rezhiseriv po pravu vvazhayetsya Stiven Spilberg yakij z odnakovim uspihom pracyuye yak u prigodnickomu zhanri trilogiya pro Indianu Dzhonsa Shelepi Park Yurskogo periodu komediyi Doroga na Gollivud tak i v serjoznomu zhanri Spisok Shindlera Dodatkovu uvagu privertaye shorichne viznachennya najkrashih robit i vruchennya prizu Oskara Sogodni amerikanskomu kinematografu nalezhit tverde i bezumovne liderstvo u svitovomu prokati yake bazuyetsya nasampered na finansovih i tehnichnih mozhlivostyah Tvorchi poshuki majstriv riznih krayin stvoryuvali viraznu movu suchasnogo kinomistectva Uminnyam virazhati najskladnishi ideyi i smislovi vidtinki vidobrazhati najtonshi dushevni stani i porivi proslavivsya majster filosofskogo kino shvedskij kinorezhiser Ingmar Bergman Gliboka zmistovnist i simvolichna bagatoplanovist vidriznyali roboti talanovitogo ukrayinskogo rezhisera Oleksandra Dovzhenka Zemlya Ukrayina u vogni samobutnogo rosijskogo rezhisera Andriya Tarkovskogo Ivanove ditinstvo Andrij Rublov film Dzerkalo Solyaris film 1972 Stalker film Zhertvoprinoshennya ta in U period pislya Drugoyi svitovoyi vijni nezvichajna populyarnist prijshla do italijskogo neorealistichnogo kinematografa tradiciyi yakogo prodovzhilisya i zgodom Federiko Fellini Roberto Rossellini Vittorio de Sika Mikelandzhelo Antonioni Nezabarom pislya vijni na zahidnih kinoekranah buv prodemonstrovanij film Rasemon yaponskogo rezhisera Akiri Kurosavi Tak vijshlo sho ce buv pershij azijskij film u zahidnomu prokati Kurosava stav odnim z najvidomishih rezhiseriv svitu a azijskij kinematograf zajnyav gidne misce u svitovomu hudozhnomu procesi Masova kulturaDokladnishe Masova kultura Do chisla principovo novih yavish pov yazanih same z XX st nalezhit viniknennya takogo kulturnogo fenomena yak masova kultura Cej termin buv vvedenij amerikanskoyu sociologiyeyu i pochav shiroko vzhivatisya Fakt isnuvannya masovoyi kulturi nihto ne zaperechuye ale yiyi rozuminnya i stavlennya do neyi duzhe rizne Amerikanskij sociolog B Rozenberg pishe Chi ye masova kultura merzennistyu neshkidlivim zaspokijlivim zasobom abo zh blagoslovennyam bozhim Ce pitannya gostrih diskusij v yakih nihto ne hoche postupatisya Navit teper koli bilshist z nas vtomilasya vid polemiki odin z odnim pitannya ne prosunulosya Ponyattya masova kultura ye chastinoyu zagalnishoyi koncepciyi masovogo suspilstva Sumarne viznachennya masovogo suspilstva priblizno take Osoblivosti suchasnogo suspilstva pov yazani z viniknennyam masovogo virobnictva i masovogo spozhivannya Burhlive zrostannya naselennya osoblivo miskogo zbilshennya serednogo terminu zhittya lyudej zminili samu strukturu ranishe roz yednanogo suspilstva a rozvitok zasobiv masovoyi komunikaciyi priviv upershe v istoriyi do jogo ob yednannya v yedine cile Trivalij chas kultura rozpadalasya na narodnu tradicijnu i profesijnu kulturu V umovah industrialnogo suspilstva praktichno povsyudno pov yazana z silskim ukladom pishla v minule Utverdilisya inshi standarti Nezrivnyanno bilshe chislo lyudej zajnyate teper virobnictvom i spozhivannyam produktiv profesijnoyi kulturi Vidrazu zh vinikaye pitannya yakij harakter nosit cya kultura yaki isnuyut kriteriyi masovoyi kulturi Zrozumilo sho nedostatno vkazati na rozmir auditoriyi vona bezperechno neproporcijno zrosla v porivnyanni z poperednimi periodami Na dumku bilshosti sociologiv virishalnoyu mezheyu u viznachenni masovoyi kulturi ye rinkovi umonastroyi yaki traktuyut mistectvo nauku religiyu yak predmet spozhivannya div spozhivactvo pidporyadkovanij ekonomichnim mirkuvannyam Same v comu punkti masova kultura nazavzhdi rozhoditsya iz spravzhnoyu kulturoyu Spravzhni hudozhniki zajnyati vnutrishnim procesom svoyeyi roboti Navpaki hudozhnika z sferi ocinyuyut za produktivnistyu za reakciyeyu auditoriyi i yak pidsumok za pributkom abo zbitkom Ocinka masovogo mistectva ne pov yazana z jogo estetichnim znachennyam maye znachennya tilki stupin vplivu na auditoriyu Na vivchennya rezultativ vplivu vitrachayutsya znachni koshti Znannya rinku obov yazkove dlya vsih virobnikiv masovoyi kulturi Duzhe harakterna yiyi oznaka ciklichnist yaksho sho nebud maye uspih to tut zhe vigotovlyayetsya seriya podibnoyi produkciyi Odnak kriterij komercijnogo uspihu she nedostatnij Adzhe tvori visokogo mistectva mozhut mati ne tilki tvorchij ale j komercijnij uspih U svoyu chergu pracyuyuchi v formah masovoyi kulturi hudozhnik mozhe viraziti svij chas pidnyatisya do spravzhnoyi tvorchosti V principi vzhe sklalosya uyavlennya yake kolo yavish nalezhit do masovoyi kulturi Ce ta chastina populyarnih rozvazhalnih zhanriv detektivno policejskih prigodnickih melodramatichnih komedijnih romaniv p yes i filmiv estradnoyi muziki komiksiv tosho yaka vidmichena pechattyu shablonu i stereotipiv rozrahovana na spozhivche a ne samostijne tvorche sprijnyattya Krim togo ce znachna chastina produkciyi zasobiv masovoyi informaciyi koli informaciya vtrachaye ob yektivnist nabuvaye komercijnogo zabarvlennya pevni yavisha v modi Masova kultura mozhe vbirati v sebe i pereroblyati najriznomanitnishi yavisha Napriklad ruh Hippi sho sklavsya yak ruh socialnogo protestu dosit shvidko buv uvibranij masovoyu kulturoyu Abo vuzhchij priklad v 1968 r v Parizhi pislya velikih studentskih hvilyuvan u prodazhi z yavilisya prikrasi u viglyadi plastmasovih bulizhnikiv U suveniri peretvorilisya ulamki zrujnovanoyi v 1989 r Berlinskoyi stini Spravzhnye shou bulo vlashtovane litom 1999 r z ostannogo v XX st sonyachnogo zatemnennya Masova kultura mittyevo vikoristovuye vsi tehnichni novinki Spravzhnim zachinatelem estetiki masovoyi kulturi buv Gollivud Nezmirno rozshirila mozhlivosti maskulturi poyava telebachennya tehniki video Nejmovirnoyi populyarnosti nabuli tak zvani milni operi neskinchenni televizijni seriali Osoblivo specializuyetsya na nih kinovirobnictvo krayin Latinskoyi Ameriki Upershe shozhi postanovki z yavilisya na radio v 30 i roki syuzhet z prodovzhennyam vklyuchav i reklamu kompanij sho viroblyali mijni zasobi oskilki voni finansuvali translyaciyi Istorichno z kinematografom pov yazanij takij vazhlivij element masovoyi kulturi yak kult zirok Rozcviv vin v eru telebachennya Stvorennya zirok v galuzi mistectva osoblivo estradnogo sportu modi zrobilosya spravzhnoyu industriyeyu Klyuchovoyu figuroyu tut ye ne sam mitec a prodyuser Komercijne mistectvo i literatura z yih shtampami reklama komiksi bulvarna drukovana produkciya otrimali uzagalnene viznachennya kitch Ce slovo viniklo na rubezhi XIX XX st v nimeckomu literaturnomu seredovishi yak sinonim vulgarnih literaturnih virobiv Zaraz vono rozumiyetsya shiroko nesmak vzagali rizni formi pidrobok pid spravzhnye mistectvo U Franciyi navit vidana svoyeridna antologiya Kitch She odin negativnij chinnik pov yazanij z masovoyu kulturoyu znizhennya viku lyudej sho ohoplyuyutsya vplivom zasobiv masovoyi propagandi azh do pidlitkiv i ditej Mogutnim kanalom takogo vplivu stala videogra Vpadaye u vichi riznicya u zmisti vitchiznyanih ta amerikanskih multiplikacijnih filmiv Najchastishi syuzheti napriklad Kachinih istorij ce abo sproba zbagachennya abo zagroza rozorennya Sered molodi riznih krayin najpopulyarnishim stav skladenij viklyuchno z muzichnih televizijnij kanal MTV U ramkah masovoyi kulturi rozgortayetsya v masshtabah vsogo svitu Ryad krayin Franciya Italiya namagayutsya na derzhavnomu rivni pripiniti cej proces ale poki sho bez pomitnih rezultativ Vnaslidok pevnoyi izolovanosti Radyanskogo Soyuzu vitchiznyana kultura ranishe ne vidchuvala na sobi tisku zaraz mi mozhemo sposterigati cej proces i v Ukrayini Svoyu rol v posilenni vplivu masovoyi kulturi vidigraye i poziciya hudozhnoyi inteligenciyi z yiyi perevazhayuchimi elitarnimi nastroyami Pidsumkom rozvitku lyudstva na kinec XX storichchya ye kulturna situaciya yaku harakterizuyut taki procesi peretvorennya lyudstva u vzayemopov yazanu vzayemozalezhnu cilisnist sho pov yazano z yakisno novimi tehnichnimi tehnologichnimi informacijnimi komunikativnimi mozhlivostyami nabuttya globalnim rozvitkom yaskravo virazhenih ris katastrofichnosti narostannya agresivnosti i nasilstva poyava zasobiv masovogo znishennya genocid svitovi vijni globalni problemi rizke rozshirennya mozhlivostej lyudini vplivati na umovi svogo isnuvannya osoblivo na prirodu stvoryuvati i peretvoryuvati shtuchno materialno rechove seredovishe Zvidsi viplivayut harakteristiki suchasnoyi hudozhnoyi kulturi unifikaciya i standartizaciya principovo novi mozhlivosti poshirennya zumovlyuyut sproshennya yavish kulturi posilennya roli masovoyi kulturi internacionalizaciya kulturnogo zhittya globalizaciya procesiv viniknennya novih sinteznih sintetichnih vidiv tvorchoyi diyalnosti novih zhanriv mistectva i sposobiv tvorchogo samovirazhennya kinematografa dizajnu multiplikaciyi animacijnogo kino vzayemoproniknennya vidiv i zhanriv mistectva stirannya granej mizh stilyami diferenciaciya kulturnih form poyava bezlichi novih stilovih napryamiv pragnennya predstavnikiv zberegti svoyu samobutnist Div takozhPrimitki World Digital Library 17 grudnya 1903 Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 LiteraturaMarkaryan E S Ocherki istorii kultury Erevan Izd ArmSSR 1968 Polikarpov V S Lekciyi z istoriyi svitovoyi kulturi K Znannya 2000 359 s Enciklopediya kultur Deja Vu 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura XX stolittyaTIME Archives 10 lyutogo 2013 u Wayback Machine The greatest writers of the 20th CenturyCya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi