Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Марґарет Манерлін Мітчелл | ||||
|---|---|---|---|---|
| Margaret Munnerlyn Mitchell | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Margaret Mitchell | |||
| Народилася | 8 листопада 1900 Атланта, Джорджія, США | |||
| Померла | 16 серпня 1949 (48 років) Атланта, Джорджія, США ·d | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  США | |||
| Місце проживання | d | |||
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, сценаристка, журналістка, прозаїк | |||
| Alma mater | Коледж Сміт і d | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1936 | |||
| Жанр | романтичний роман | |||
| Magnum opus | «Звіяні вітром» | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| Родичі | d і d | |||
| У шлюбі з | d і d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Марґарет Мітчелл у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Марґарет Манерлін Мітчелл (англ. Margaret Munnerlyn Mitchell; 8 листопада 1900, Атланта, штат Джорджія — 16 серпня 1949, там само) — американська письменниця та журналістка. Авторка роману-бестселера «Звіяні вітром» (1936), що отримав Пулітцерівську премію, перекладений 37 мовами світу, а екранізація 1939 року отримала 8 премій «Оскар».
Ранні роки. Журналістська робота
Марґарет Мітчелл народилася 8 листопада 1900 року в Атланті, штат Джорджія, в родині адвоката Юджина Мітчелла (Eugene Muse Mitchell), який був ще й істориком-краєзнавцем, і Марії Ізабелли (Mary Isabel), часто згадуваної як Мейбелл («Maybelle»), яка була однією з перших леді Атланти, учасницею різноманітних благодійних товариств і активною суфражисткою. У неї було два брати, Рассел Стівенс Мітчелл (Russell Stephens Mitchell), який помер у дитинстві в 1894 році, і Олександр Стівенс Мітчелл (Alexander Stephens Mitchell), що народився в 1896 році.
Дитинство Марґарет минуло в оточенні ветеранів Громадянської війни і родичів по материнській лінії, які жили під час війни. Вразлива дівчина завжди захоплювався історіями про Громадянську війну, які розповідали батьки.
Почавши навчання, вона спочатку відвідує Вашингтонську семінарію в Атланті, потім у 1918 році вступає до престижного жіночого Смітського коледжу в штаті Массачусетс. Не закінчивши його, повернулася в рідне місто, отримавши звістку про смерть матері від великої пандемії «іспанського» грипу в 1918 (Мітчелл пізніше використає цю важливу сцену зі свого життя, щоб інсценувати трагедію Скарлетт, яка дізналася про смерть матері від тифу, повернувшись на плантацію Тари).
У 1922 році під ім'ям Пеггі (її шкільне прізвисько) Мітчелл починає роботу журналістки і стає провідною репортеркою газети «Атланта Джорнал».
Того ж року вона одружилася з Беррі Кіннардом Апшоу. Шлюб протривав 10 місяців: Беррі пив і часто бив її, а заставши його з покоївкою, Марґарет, не замислюючись, подала на розлучення. Про це ще багато років продовжувала пліткувати її рідня: з усіх поколінь дружин в їх родині Марґарет першою дозволила собі розлучення. На початку XX століття розлучення в південних штатах Америки було нонсенсом. Але її не злякали судові зволікання і бюрократичні перешкоди. У 1924 році вона повернула собі дошлюбне прізвище.
Другим її чоловіком став Джон Марш — давній шанувальник, закоханий в неї вже багато років. Заради неї він покинув високооплачувану роботу в Вашингтоні і переїхав до Атланти. У 1925 році пара одружилася. Мітчелл пішла з газетного бізнесу, щоб зайнятися літературною творчістю.
Роман «Звіяні вітром»
З 1926 по 1933 рік Марґарет Мітчелл писала, абсолютно не будучи впевненою в своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало відбиток на рукопис: не випадково вона почала роман з останньої глави, з трагічного фіналу: розриву стосунків Скарлетт та Ретта Батлера.
До 1933 року Мітчелл практично завершила роман і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував країною в пошуках літературних талантів, подруга вмовила Марґарет віддати йому рукопис твору (колишня назва — «Завтра — інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на «Звіяні вітром» (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона). Роман вперше був опублікований 30 червня 1936 і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл. Авторка власноруч серйозно займалася справами щодо продажу роману, встановлюючи права і відрахування, контролюючи видання іншими мовами.
Авторка писала про роман так:
 | ... це проста історія про абсолютно простих людей. Тут немає вишуканого стилю, немає філософії, мінімум опису, ні грандіозних думок, немає прихованих значень, ніякої символіки, нічого сенсаційного — словом, нічого з того, що робило інші романи бестселерами. |  |
У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.
Попри численні прохання шанувальників, Марґарет Мітчелл не написала більше жодної книги.
Смерть
11 серпня 1949 року по дорозі в кіно її збив автомобіль (водій раніше працював таксистом, звідси помилкові твердження, що її збило таксі), і через 5 днів вона померла, не приходячи до тями.
Похована Марґарет Мітчелл на Оуклендському кладовищі, поряд з могилами батьків і брата. Її чоловік Джон Марш помер від серцевого нападу через три роки, в 1952, і похований поруч із дружиною.
Переклади українською
Перший український переклад «Звіяних вітром» було видано 1992 року у видавництві «Дніпро».
- Маргарет Мітчелл. «Звіяні вітром» у 2-ох томах. Переклад з англійської: Ростислав Доценко; Художнє оформлення: В. І. Бариба, О. В. Штрамило. Київ: «Дніпро». 1992 р. 544 та 560 стор. (обидва томи) (Книга 1) (Книга 2)
- Маргарет Мітчелл. «Розвіяні вітром» у 2-ох томах. Переклад з англійської: Ростислав Доценко. Харків: «Фоліо». 2004 р. 590 та 592 стор. . (обидва томи) (Книга 1) (Книга 2)
- Маргарет Мітчелл. «Звіяні вітром». Переклад з англійської: Ростислав Доценко. Київ: «Країна Мрій». 2016 р. 936 стор.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 193
Посилання
- Р. І. Доценко. Мітчелл Марґарет // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — .
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Margaret Manerlin MitchellMargaret Munnerlyn MitchellPsevdonim Margaret MitchellNarodilasya 8 listopada 1900 1900 11 08 Atlanta Dzhordzhiya SShAPomerla 16 serpnya 1949 1949 08 16 48 rokiv Atlanta Dzhordzhiya SShA dPohovannya dGromadyanstvo SShAMisce prozhivannya dDiyalnist pismennicya pismennicya romanistka scenaristka zhurnalistka prozayikAlma mater Koledzh Smit i dMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti z 1936Zhanr romantichnij romanMagnum opus Zviyani vitrom Batko dMati dRodichi d i dU shlyubi z d i dAvtografNagorodi d 1936 d 1994 Pulitcerivska premiya za novelu d 1937 Margaret Mitchell u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mitchell Margaret Manerlin Mitchell angl Margaret Munnerlyn Mitchell 8 listopada 1900 Atlanta shtat Dzhordzhiya 16 serpnya 1949 tam samo amerikanska pismennicya ta zhurnalistka Avtorka romanu bestselera Zviyani vitrom 1936 sho otrimav Pulitcerivsku premiyu perekladenij 37 movami svitu a ekranizaciya 1939 roku otrimala 8 premij Oskar Ranni roki Zhurnalistska robotaMargaret Mitchell narodilasya 8 listopada 1900 roku v Atlanti shtat Dzhordzhiya v rodini advokata Yudzhina Mitchella Eugene Muse Mitchell yakij buv she j istorikom krayeznavcem i Mariyi Izabelli Mary Isabel chasto zgaduvanoyi yak Mejbell Maybelle yaka bula odniyeyu z pershih ledi Atlanti uchasniceyu riznomanitnih blagodijnih tovaristv i aktivnoyu sufrazhistkoyu U neyi bulo dva brati Rassel Stivens Mitchell Russell Stephens Mitchell yakij pomer u ditinstvi v 1894 roci i Oleksandr Stivens Mitchell Alexander Stephens Mitchell sho narodivsya v 1896 roci Ditinstvo Margaret minulo v otochenni veteraniv Gromadyanskoyi vijni i rodichiv po materinskij liniyi yaki zhili pid chas vijni Vrazliva divchina zavzhdi zahoplyuvavsya istoriyami pro Gromadyansku vijnu yaki rozpovidali batki Pochavshi navchannya vona spochatku vidviduye Vashingtonsku seminariyu v Atlanti potim u 1918 roci vstupaye do prestizhnogo zhinochogo Smitskogo koledzhu v shtati Massachusets Ne zakinchivshi jogo povernulasya v ridne misto otrimavshi zvistku pro smert materi vid velikoyi pandemiyi ispanskogo gripu v 1918 Mitchell piznishe vikoristaye cyu vazhlivu scenu zi svogo zhittya shob inscenuvati tragediyu Skarlett yaka diznalasya pro smert materi vid tifu povernuvshis na plantaciyu Tari U 1922 roci pid im yam Peggi yiyi shkilne prizvisko Mitchell pochinaye robotu zhurnalistki i staye providnoyu reporterkoyu gazeti Atlanta Dzhornal Togo zh roku vona odruzhilasya z Berri Kinnardom Apshou Shlyub protrivav 10 misyaciv Berri piv i chasto biv yiyi a zastavshi jogo z pokoyivkoyu Margaret ne zamislyuyuchis podala na rozluchennya Pro ce she bagato rokiv prodovzhuvala plitkuvati yiyi ridnya z usih pokolin druzhin v yih rodini Margaret pershoyu dozvolila sobi rozluchennya Na pochatku XX stolittya rozluchennya v pivdennih shtatah Ameriki bulo nonsensom Ale yiyi ne zlyakali sudovi zvolikannya i byurokratichni pereshkodi U 1924 roci vona povernula sobi doshlyubne prizvishe Drugim yiyi cholovikom stav Dzhon Marsh davnij shanuvalnik zakohanij v neyi vzhe bagato rokiv Zaradi neyi vin pokinuv visokooplachuvanu robotu v Vashingtoni i pereyihav do Atlanti U 1925 roci para odruzhilasya Mitchell pishla z gazetnogo biznesu shob zajnyatisya literaturnoyu tvorchistyu Roman Zviyani vitrom Z 1926 po 1933 rik Margaret Mitchell pisala absolyutno ne buduchi vpevnenoyu v svoyemu tvorinni Nadrukovani storinki vona hovala i ne pokazuvala navit cholovikovi Yij zdavalosya sho vona zajmayetsya amatorskoyu nisenitniceyu a pogane samopochuttya nakladalo vidbitok na rukopis ne vipadkovo vona pochala roman z ostannoyi glavi z tragichnogo finalu rozrivu stosunkiv Skarlett ta Retta Batlera Do 1933 roku Mitchell praktichno zavershila roman i shovala jogo sered kupi zhurnaliv ta inshoyi makulaturi I tilki cherez dva roki koli v Atlantu priyihav Garold Letem predstavnik najbilshogo amerikanskogo vidavnichogo domu Makmillan sho podorozhuvav krayinoyu v poshukah literaturnih talantiv podruga vmovila Margaret viddati jomu rukopis tvoru kolishnya nazva Zavtra inshij den Protyagom nastupnogo roku Mitchell provela kropitku robotu nad tekstom osoblivu uvagu zvertayuchi na istorichni detali i dati Nazva zminyuyetsya na Zviyani vitrom ryadok z virsha Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae Ernesta Dousona Roman vpershe buv opublikovanij 30 chervnya 1936 i suprovodzhuvavsya velicheznoyu reklamnoyu kampaniyeyu v yakij aktivnu rol brala sama Mitchell Avtorka vlasnoruch serjozno zajmalasya spravami shodo prodazhu romanu vstanovlyuyuchi prava i vidrahuvannya kontrolyuyuchi vidannya inshimi movami Avtorka pisala pro roman tak ce prosta istoriya pro absolyutno prostih lyudej Tut nemaye vishukanogo stilyu nemaye filosofiyi minimum opisu ni grandioznih dumok nemaye prihovanih znachen niyakoyi simvoliki nichogo sensacijnogo slovom nichogo z togo sho robilo inshi romani bestselerami U 1937 kniga otrimala Pulitcerivsku premiyu Popri chislenni prohannya shanuvalnikiv Margaret Mitchell ne napisala bilshe zhodnoyi knigi Smert11 serpnya 1949 roku po dorozi v kino yiyi zbiv avtomobil vodij ranishe pracyuvav taksistom zvidsi pomilkovi tverdzhennya sho yiyi zbilo taksi i cherez 5 dniv vona pomerla ne prihodyachi do tyami Pohovana Margaret Mitchell na Ouklendskomu kladovishi poryad z mogilami batkiv i brata Yiyi cholovik Dzhon Marsh pomer vid sercevogo napadu cherez tri roki v 1952 i pohovanij poruch iz druzhinoyu Perekladi ukrayinskoyuPershij ukrayinskij pereklad Zviyanih vitrom bulo vidano 1992 roku u vidavnictvi Dnipro Margaret Mitchell Zviyani vitrom u 2 oh tomah Pereklad z anglijskoyi Rostislav Docenko Hudozhnye oformlennya V I Bariba O V Shtramilo Kiyiv Dnipro 1992 r 544 ta 560 stor ISBN 5 308 01143 5 obidva tomi ISBN 5 308 01141 9 Kniga 1 ISBN 5 308 01142 7 Kniga 2 Margaret Mitchell Rozviyani vitrom u 2 oh tomah Pereklad z anglijskoyi Rostislav Docenko Harkiv Folio 2004 r 590 ta 592 stor ISBN 966 03 2546 0 obidva tomi ISBN 966 03 2547 9 Kniga 1 ISBN 966 03 2548 7 Kniga 2 Margaret Mitchell Zviyani vitrom Pereklad z anglijskoyi Rostislav Docenko Kiyiv Krayina Mrij 2016 r 936 stor ISBN 978 966 923 111 6Div takozhZviyani vitrom film Zviyani vitrom roman PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 2 L Ya red N Mihalska Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 S 193PosilannyaMargaret Mitchell u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Margaret Mitchell u Vikishovishi R I Docenko Mitchell Margaret Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2019 T 21 Mikro Moya 712 s ISBN 978 966 02 9001 3 Dzherela