Джон Голсуорсі | ||||
---|---|---|---|---|
John Galsworthy | ||||
Псевдонім | Джон Сінджон | |||
Народився | 14 серпня 1867 | |||
Помер | 31 січня 1933 (65 років) Лондон ·рак головного мозку[d] | |||
Поховання | Гайгейтський цвинтар | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Національність | англієць | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | драма[1] і проза[1] | |||
Alma mater | Школа Герроу і Новий коледж Оксфорду | |||
Мова творів | англійська | |||
Magnum opus | «Сага про Форсайтів» | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1932) | |||
| ||||
Джон Голсуорсі у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Джон Голсуо́рсі, або Джон Ґо́лзворзі (англ. John Galsworthy, англ. вимова: [ˈɡɔːlzwɜːrði]; 14 серпня 1867, Кінгстон-Гілл, графство Суррей, Англія — 31 січня 1933, Лондон) — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії («Сага про Форсайтів» 1932; «Острів фарисеїв»).
Біографія
Народився в заможній родині, кілька поколінь якої присвятили себе юриспруденції. Вихований у найкращих традиціях буржуазної сім'ї, він навчався у привілейованій школі Герроу. Згодом студіював морське право в Оксфордському університеті. В цей період юний Джон Голсуорсі набув вишуканих манер, став членом респектабельного клубу, навчився грати у крикет. Проте, швидше за все, не бачив себе в цій професії і замість розпочати правничу кар'єру поїхав подорожувати за кордон, де формально мав піклуватися сімейним бізнесом у сфері морських перевезень.
Під час подорожі до Австралії зустрів Джозефа Конрада, на той момент першого помічника капітана, з яким близько подружився. Саме Голсуорсі переконав Конрада публікувати свої оповіді про подорожі, ставши таким чином ініціатором літературної кар'єри друга.
1905 року взяв шлюб з піаністкою Адою Пірсон (1864—1956), колишньою дружиною свого кузена, майора Артура Голсуорсі. Впродовж 10 років перед цим Джон Голсуорсі таємно зустрічався зі своєю майбутньою дружиною. Пізніше ці взаємини стали основою сюжету його найвідомішого твору — трилогії «Сага про Форсайтів», роботу над якою він розпочав вже наступного 1906 року.
1921 року спільно з заснував ПЕН-клуб, ставши його першим головою.
1929 за заслуги перед літературою нагороджений Орденом Заслуг. У листопаді 1932 року удостоєний Нобелівської премії з літератури. На той час письменник був важко хворий (пухлина мозку) і на церемонії нагородження не був присутній.
Творчість
У 1890-х роках Джон Голсуорсі робить перші літературні спроби і в цей же період виявляє зацікавленість гострими соціальними проблемами тогочасної Англії. Всупереч набутому буржуазному вихованню він не гидував зазирати до лондонських нічліжок. 1897 року, коли у бідному районі британської столиці Іст-Енді почалися заворушення, письменник відвідав і його, а дещо пізніше досліджував творчість Максима Горького. Коли 1911 року в одному з лондонських театрів пройшла прем'єра п'єси Горького «На дні», Джон Голсуорсі разом із Бернардом Шоу послали автору привітальну телеграму. Ці дослідження соціальних нетрів вилились у перші п'єси , , .
Трохи пізніше у збірці оповідань «Під чотирма вітрами» (1897) письменник відійшов від реалізму в напрямку неоромантизму. Перший великий твір — роман «Джоселін» — Джон Голсуорсі написав у 1898 році, але він не залишив помітного сліду в його творчому доробку. Вже у наступному романі «Вілла Рубейн» (1900) письменник висвітлив тему кохання соціально нерівної пари, конфлікт батьків і дітей. Цей напрямок творчості залишиться для нього цікавим ще на довгі роки. Письменницької майстерності Джон Голсуорсі досяг у романі «Острів фарисеїв», написаному 1904 року. В наступному романі «Власник» (1906) автор частково використав ці деталі власного біографії. Цей твір став сенсацією у літературних колах, одразу привернув увагу читачів і критиків, які прихильно про нього відізвались.
Натхнений досягнутим успіхом, письменник створює романи «Садиба» (1907), «Братерство» (1909), в яких висвітлює проблеми міста і села. Втомившись від соціальних тем, він пише романи «Патрицій» (1911) і «Темна квітка» (1913), в яких підіймає тему буржуазної шлюбної моралі, однак початок Першої світової війни знов привертає його увагу до проблем соціуму. Цей період його творчості завершив роман «Фріленди» (1915), у якому він показав боротьбу між фермерами і орендарями. А з 1918 року письменник повертається до сюжетної лінії роману «Власник», продовжуючи сімейну хроніку описаної в ньому родини Форсайтів. Наслідком цих зусиль стала трилогія «Сага про Форсайтів» (1906—1921), яку вважають найвищим досягненням у його творчій кар'єрі. Однак і пізніше Джон Голсуорсі не покидає улюбленої сюжетної лінії, розвиваючи її у трилогії «Сучасна комедія» (1924—1928) і в циклі оповідань «На Форсайтівській біржі» (1929—1930). Востаннє він повертається до родини Форсайтів поверхово у трилогії «Останній розділ».
Окремі романи
- Джоселін (1898)
- Вілла Рубейн (1900)
- Острів фарисеїв (1904)
- Садиба (1907)
- Братерство (1909)
- Патрицій (1911)
- Темна квітка (1913)
- Фріленди (1915)
Епопея про Форсайтів
Вершиною творчості письменника стала сімейно-побутова епопея роду Форсайтів, типових представників англійського середнього класу). Найвідомішим його твором є трилогія «Сага про Форсайтів».
Перша частина трилогії — роман «Власник» (1906; дія розгортається 1886 року в Лондоні).
Друга частина — роман «В зашморгу» (1920; дія розгортається у 1899—1901).
Третя частина — роман «Здаємо в оренду» (1921; час дії — 1920).
Переходом від 1-ї до 2-ї частини «Саги про Форсайтів» є повість (long short story) «Останнє літо Форсайта», опублікована навесні 1918 в збірці «П'ять оповідань».
3-й частині епопеї передувала повість «Пробудження» (1921).
Голсуорсі продовжив сімейну хроніку Форсайтів у трилогії «Сучасна комедія» («Біла мавпа», «Срібна ложка», «Лебедина пісня»; 1924—1928). У ній розгортаються життєписи Форсайтів 3-го та 4-го поколінь на тлі історичних подій 1922—1926 рр.
У збірці оповідань «На форсайтівській біржі» (1930) автор доповнив образи головним чином старших Форсайтів.
«Лебединою піснею» Джона Голсуорсі стала ще одна трилогія — «Останній розділ», де наймолодші з Форсайтів з'являються лише як епізодичні персонажі.
Джерела
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- «Словники України on-line» УМІФ
- Джон Голсуорсі. Сага про Форсайтів / Перекл. з англ. Олександра Тереха. — Харків : Фоліо, 2006. — Т. 1. — 335 p. — 1250 прим. — .
- Остап Українець (28 травня 2019). . LB.ua. Наука і релігія. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
Але за правилами української фонетики він таки має писатися Ґолзворзі
- Дейнеко І. В. Русизми в українському перекладі трилогії Дж. Ґолзворзі «Сага про Форсайтів» (PDF) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». — 2014. — Вип. 45. — С. 230-232. — (Філологічна).
- Дейнеко І. Особливості відтворення стилістичних засобів виразності в українському перекладі трилогії Дж. Ґолзворзі «Сага про Форсайтів» (PDF) // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. — 2015. — № 3. — С. 16-21. — (Філологічні науки. Мовознавство).
- Анатолій Іллічівський Джон Голсуорсі і його «Сага про Форсайтів» /Джон Голсуорсі Сага про Форсайтів. — К.: Вища школа, 1982. — С. 863—876.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
Посилання
- Ґолсуорсі Джон // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 458. — .
- Ґелсворсі Джон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джон Голсуорсі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Голсуорсі |
- Твори Джона Голсуорсі [ 12 серпня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
- «Сага про Форсайтів» та її автор // Librius.net [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Dzhon GolsuorsiJohn GalsworthyPsevdonim Dzhon SindzhonNarodivsya 14 serpnya 1867 1867 08 14 Kingston na Temzi Surrej Angliya Pomer 31 sichnya 1933 1933 01 31 65 rokiv London rak golovnogo mozku d Pohovannya Gajgejtskij cvintarGromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnist angliyecDiyalnist pismennikSfera roboti drama 1 i proza 1 Alma mater Shkola Gerrou i Novij koledzh OksforduMova tvoriv anglijskaMagnum opus Saga pro Forsajtiv Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukU shlyubi z dAvtografPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1932 Dzhon Golsuorsi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhon Golsuo rsi abo Dzhon Go lzvorzi angl John Galsworthy angl vimova ˈɡɔːlzwɜːrdi 14 serpnya 1867 Kingston Gill grafstvo Surrej Angliya 31 sichnya 1933 London anglijskij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi Saga pro Forsajtiv 1932 Ostriv fariseyiv BiografiyaNarodivsya v zamozhnij rodini kilka pokolin yakoyi prisvyatili sebe yurisprudenciyi Vihovanij u najkrashih tradiciyah burzhuaznoyi sim yi vin navchavsya u privilejovanij shkoli Gerrou Zgodom studiyuvav morske pravo v Oksfordskomu universiteti V cej period yunij Dzhon Golsuorsi nabuv vishukanih maner stav chlenom respektabelnogo klubu navchivsya grati u kriket Prote shvidshe za vse ne bachiv sebe v cij profesiyi i zamist rozpochati pravnichu kar yeru poyihav podorozhuvati za kordon de formalno mav pikluvatisya simejnim biznesom u sferi morskih perevezen Pid chas podorozhi do Avstraliyi zustriv Dzhozefa Konrada na toj moment pershogo pomichnika kapitana z yakim blizko podruzhivsya Same Golsuorsi perekonav Konrada publikuvati svoyi opovidi pro podorozhi stavshi takim chinom iniciatorom literaturnoyi kar yeri druga 1905 roku vzyav shlyub z pianistkoyu Adoyu Pirson 1864 1956 kolishnoyu druzhinoyu svogo kuzena majora Artura Golsuorsi Vprodovzh 10 rokiv pered cim Dzhon Golsuorsi tayemno zustrichavsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Piznishe ci vzayemini stali osnovoyu syuzhetu jogo najvidomishogo tvoru trilogiyi Saga pro Forsajtiv robotu nad yakoyu vin rozpochav vzhe nastupnogo 1906 roku 1921 roku spilno z zasnuvav PEN klub stavshi jogo pershim golovoyu 1929 za zaslugi pered literaturoyu nagorodzhenij Ordenom Zaslug U listopadi 1932 roku udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z literaturi Na toj chas pismennik buv vazhko hvorij puhlina mozku i na ceremoniyi nagorodzhennya ne buv prisutnij TvorchistU 1890 h rokah Dzhon Golsuorsi robit pershi literaturni sprobi i v cej zhe period viyavlyaye zacikavlenist gostrimi socialnimi problemami togochasnoyi Angliyi Vsuperech nabutomu burzhuaznomu vihovannyu vin ne giduvav zazirati do londonskih nichlizhok 1897 roku koli u bidnomu rajoni britanskoyi stolici Ist Endi pochalisya zavorushennya pismennik vidvidav i jogo a desho piznishe doslidzhuvav tvorchist Maksima Gorkogo Koli 1911 roku v odnomu z londonskih teatriv projshla prem yera p yesi Gorkogo Na dni Dzhon Golsuorsi razom iz Bernardom Shou poslali avtoru privitalnu telegramu Ci doslidzhennya socialnih netriv vililis u pershi p yesi Trohi piznishe u zbirci opovidan Pid chotirma vitrami 1897 pismennik vidijshov vid realizmu v napryamku neoromantizmu Pershij velikij tvir roman Dzhoselin Dzhon Golsuorsi napisav u 1898 roci ale vin ne zalishiv pomitnogo slidu v jogo tvorchomu dorobku Vzhe u nastupnomu romani Villa Rubejn 1900 pismennik visvitliv temu kohannya socialno nerivnoyi pari konflikt batkiv i ditej Cej napryamok tvorchosti zalishitsya dlya nogo cikavim she na dovgi roki Pismennickoyi majsternosti Dzhon Golsuorsi dosyag u romani Ostriv fariseyiv napisanomu 1904 roku V nastupnomu romani Vlasnik 1906 avtor chastkovo vikoristav ci detali vlasnogo biografiyi Cej tvir stav sensaciyeyu u literaturnih kolah odrazu privernuv uvagu chitachiv i kritikiv yaki prihilno pro nogo vidizvalis Nathnenij dosyagnutim uspihom pismennik stvoryuye romani Sadiba 1907 Braterstvo 1909 v yakih visvitlyuye problemi mista i sela Vtomivshis vid socialnih tem vin pishe romani Patricij 1911 i Temna kvitka 1913 v yakih pidijmaye temu burzhuaznoyi shlyubnoyi morali odnak pochatok Pershoyi svitovoyi vijni znov privertaye jogo uvagu do problem sociumu Cej period jogo tvorchosti zavershiv roman Frilendi 1915 u yakomu vin pokazav borotbu mizh fermerami i orendaryami A z 1918 roku pismennik povertayetsya do syuzhetnoyi liniyi romanu Vlasnik prodovzhuyuchi simejnu hroniku opisanoyi v nomu rodini Forsajtiv Naslidkom cih zusil stala trilogiya Saga pro Forsajtiv 1906 1921 yaku vvazhayut najvishim dosyagnennyam u jogo tvorchij kar yeri Odnak i piznishe Dzhon Golsuorsi ne pokidaye ulyublenoyi syuzhetnoyi liniyi rozvivayuchi yiyi u trilogiyi Suchasna komediya 1924 1928 i v cikli opovidan Na Forsajtivskij birzhi 1929 1930 Vostannye vin povertayetsya do rodini Forsajtiv poverhovo u trilogiyi Ostannij rozdil Okremi romani Dzhoselin 1898 Villa Rubejn 1900 Ostriv fariseyiv 1904 Sadiba 1907 Braterstvo 1909 Patricij 1911 Temna kvitka 1913 Frilendi 1915 Epopeya pro Forsajtiv Vershinoyu tvorchosti pismennika stala simejno pobutova epopeya rodu Forsajtiv tipovih predstavnikiv anglijskogo serednogo klasu Najvidomishim jogo tvorom ye trilogiya Saga pro Forsajtiv Persha chastina trilogiyi roman Vlasnik 1906 diya rozgortayetsya 1886 roku v Londoni Druga chastina roman V zashmorgu 1920 diya rozgortayetsya u 1899 1901 Tretya chastina roman Zdayemo v orendu 1921 chas diyi 1920 Perehodom vid 1 yi do 2 yi chastini Sagi pro Forsajtiv ye povist long short story Ostannye lito Forsajta opublikovana navesni 1918 v zbirci P yat opovidan 3 j chastini epopeyi pereduvala povist Probudzhennya 1921 Golsuorsi prodovzhiv simejnu hroniku Forsajtiv u trilogiyi Suchasna komediya Bila mavpa Sribna lozhka Lebedina pisnya 1924 1928 U nij rozgortayutsya zhittyepisi Forsajtiv 3 go ta 4 go pokolin na tli istorichnih podij 1922 1926 rr U zbirci opovidan Na forsajtivskij birzhi 1930 avtor dopovniv obrazi golovnim chinom starshih Forsajtiv Lebedinoyu pisneyu Dzhona Golsuorsi stala she odna trilogiya Ostannij rozdil de najmolodshi z Forsajtiv z yavlyayutsya lishe yak epizodichni personazhi DzherelaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Slovniki Ukrayini on line UMIF Dzhon Golsuorsi Saga pro Forsajtiv Perekl z angl Oleksandra Tereha Harkiv Folio 2006 T 1 335 p 1250 prim ISBN 966 03 2584 3 Ostap Ukrayinec 28 travnya 2019 LB ua Nauka i religiya Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 17 listopada 2019 Ale za pravilami ukrayinskoyi fonetiki vin taki maye pisatisya Golzvorzi Dejneko I V Rusizmi v ukrayinskomu perekladi trilogiyi Dzh Golzvorzi Saga pro Forsajtiv PDF Naukovi zapiski Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2014 Vip 45 S 230 232 Filologichna Dejneko I Osoblivosti vidtvorennya stilistichnih zasobiv viraznosti v ukrayinskomu perekladi trilogiyi Dzh Golzvorzi Saga pro Forsajtiv PDF Naukovij visnik Shidnoyevropejskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki 2015 3 S 16 21 Filologichni nauki Movoznavstvo Anatolij Illichivskij Dzhon Golsuorsi i jogo Saga pro Forsajtiv Dzhon Golsuorsi Saga pro Forsajtiv K Visha shkola 1982 S 863 876 Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2015 PosilannyaGolsuorsi Dzhon Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 458 ISBN 966 692 578 8 Gelsvorsi Dzhon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhon GolsuorsiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhon GolsuorsiTvori Dzhona Golsuorsi 12 serpnya 2015 u Wayback Machine na sajti E biblioteka Chtivo Saga pro Forsajtiv ta yiyi avtor Librius net 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi