«Патри́цій» (англ. The Patrician) — роман англійського письменника Джона Голсуорсі, опублікований в 1911 році. У творі викладено історію забороненого кохання аристократа Мілтоуна до одруженої жінки Одрі Новел, в основу роману частково покладена історія особистих стосунків автора з дружиною його кузена.
Патрицій | ||||
---|---|---|---|---|
англ. The Patrician | ||||
Жанр | роман | |||
Автор | Джон Голсуорсі | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 6 березня 1911 | |||
| ||||
Історія
Про початок роботи над «Патрицієм» Джон Голсуорсі згадував так: «Ідея роману зародилась у мене під час одного обіду в палаті громад у 1908 році, коли навпроти мене за круглим столом сидів якийсь молодий політик». Письменник вирішив у задуманому творі показати боротьбу снобізму, властивого вищій аристократії, з суспільно табуйованою поведінкою.
На розвиток такої сюжетної лінії певною мірю вплинула і особиста життєва ситуація Голсусорі. Протягом десяти років він таємно зустрічався з дружиною свого кузена Адою; згодом до отримання жінкою офіційного розлучення коханці усамітнено жили в заміському будинку письменника. Аду гнітила ця вимушена відлюдкуватість, тому вона цілком присвятила себе літературній роботі Голсуорсі, друкуючи рукописи коханого і даючи критичні зауваження щодо його роботи. Саме її риси письменник втілив в образі головної героїні роману Одрі Новел. Про «Патриція» Ада відізвалась наступним чином: «Ах, то була моя книга». Джон Голсуорсі також вважав цей роман найкращою своєю роботою, написаною на той час.
«Патрицій» вийшов друком 6 березня 1911 року. Роман схвально прийняли в літературних колах Англії, Франції, США. Пізніше він неодноразово перевидавався і був перекладений іншими європейськими мовами.
Сюжет
Карадоки — зразкова аристократична родина Великої Британії. В характері бабусі, леді Кастерлі, аскетизм поєднується з вимогливим ставленням до інших, вона живий носій відмираючих аристократичних традицій. Її син та невістка — подружжя Веллісів — також втілюють буржуазну мораль початку XX століття. Нехай їхнє сімейне життя і не бездоганне, але на людях вони вдягають маску доброчесності. Цю лінію поведінки продовжують двоє їхніх дітей: Гьюберт Карадок — сухий, стриманий молодик, який працює на дипломатичній ниві, і Агата Шроптон — невиразна господиня дому, яка постійно тримається в тіні чоловіка і турбується лише про добробут домашніх. На цьому тлі незвично виглядають ще двоє молодих Карадоків: старший син Юстас, віконт Мілтоун і молодша дочка Барбара. Юстас починає робити політичну кар'єру, однак надто прискіпливо ставиться до своїх обов'язків перед виборцями і цієї щирістю бентежить батьків. Барбара поводить себе як нонконформістка, від неї також можна очікувати несподіванок.
Досить швидко з'являється привід для занепокоєння. Юстас заводить дружбу з молодою жінкою на ім'я Одрі Новел, яка самотньо мешкає у селі поблизу. За чутками, вона розлучена, а тому не може бути рівнею справжньому аристократу. Ще один новосел — Чарлз Курт'є, друг Одрі Новел і політичний супротивник Юстаса. Дивак Курт'є небезпечний хоча б тим, що завжди стає на бік переможених. За іронією долі, цей «лицар програних битв» закохується в Барбару, яка також спалахує коханням до чоловіка, який набагато старший за неї.
Одного вечора Курт'є потрапляє в халепу, йому на допомогу поспішають Юстас з Одрі. Втім, їхня поява на людях в такий пізній час компрометує віконта Мілтоуна, політична кар'єра якого опиняється під загрозою. Це спонукає віконта просити руки коханої, однак Одрі зізнається, що насправді одружена з чоловіком, якого ніколи не любила. Ситуацію ускладнює те, що її подруг — священник, який за жодних обставин не погодиться розлучитися. Нервове напруження від усвідомлення безвиході викликає у Юстаса сильну гарячку. Барбара приводить до братового ліжка Одрі, за допомогою якої той одужує.
Юстас Карадок постає перед вибором — погодитись на позашлюбні відносини з Одрі або розлучитися з коханою назавжди. Схожа проблема виникає і в житті Барбари. Вона дізнається про від'їзд Курт'є з країни, тепер і їй доведеться вирішувати: боротися за коханого супротив свого класового оточення чи просто погодитися на шлюб із палко закоханим у неї віконтом Харбінджером. Оточення Юстаса штовхає його на шлях перелюбу, який задовольняє всіх: лицемірних батьків, зголоднілу за коханням Одрі та навіть її друга Чарльза, який завжди пливе проти течії громадської думки. Однак Юстас Карадок усвідомлює, що не може бути політиком, не дотримуючись тої правди, яку сповідує на словах; він відмовляється від кохання на користь власної кар'єри. Барбара одружується з віконтом Харбінджером.
Аналіз твору
В романі «Патрицій» Джон Голсуорсі підіймає питання, над яким як митець роздумував усе життя — «Що становить мету людського існування — особисте щастя чи служіння суспільним нормам?» Таку фабулу можна пояснити почасти сублімацією тих емоцій, які породило приватне життя автора, почасти — кризою буржуазної моралі на початку XX століття.
Багатьма художніми деталями і філософськими міркуваннями «Патрицій» схожий на «Сагу про Форсайтів». Однак між цими творами є і суттєві відмінності. Сюжет «Саги» обривається на розлуці нещасливого подружжя, яка не оформлена юридично, при цьому коханець гине, тобто у фізичному сенсі перелюб стає неможливим. У «Патриції» головний герой добровільно відмовляється від позашлюбних відносин, однак Голсуорсі показує, що це рішення — не прояв високої особистої моралі Юстаса, а данина традиціям свого класу, адже той просто не уявляє, чим аристократ може займатися крім політики. Суспільні норми перемагають потяг до особистої свободи і втіленням цього є остання сцена, в якій фігурує леді Кастерлі — бездушна стара, в якій зосереджені великосвітські амбіції.
Джерела
- Александр Козленко Джон Голсуорси. Жизнь, любовь, искусство(рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patri cij angl The Patrician roman anglijskogo pismennika Dzhona Golsuorsi opublikovanij v 1911 roci U tvori vikladeno istoriyu zaboronenogo kohannya aristokrata Miltouna do odruzhenoyi zhinki Odri Novel v osnovu romanu chastkovo pokladena istoriya osobistih stosunkiv avtora z druzhinoyu jogo kuzena Patricijangl The PatricianZhanrromanAvtorDzhon GolsuorsiMovaanglijskaOpublikovano6 bereznya 1911IstoriyaPro pochatok roboti nad Patriciyem Dzhon Golsuorsi zgaduvav tak Ideya romanu zarodilas u mene pid chas odnogo obidu v palati gromad u 1908 roci koli navproti mene za kruglim stolom sidiv yakijs molodij politik Pismennik virishiv u zadumanomu tvori pokazati borotbu snobizmu vlastivogo vishij aristokratiyi z suspilno tabujovanoyu povedinkoyu Na rozvitok takoyi syuzhetnoyi liniyi pevnoyu miryu vplinula i osobista zhittyeva situaciya Golsusori Protyagom desyati rokiv vin tayemno zustrichavsya z druzhinoyu svogo kuzena Adoyu zgodom do otrimannya zhinkoyu oficijnogo rozluchennya kohanci usamitneno zhili v zamiskomu budinku pismennika Adu gnitila cya vimushena vidlyudkuvatist tomu vona cilkom prisvyatila sebe literaturnij roboti Golsuorsi drukuyuchi rukopisi kohanogo i dayuchi kritichni zauvazhennya shodo jogo roboti Same yiyi risi pismennik vtiliv v obrazi golovnoyi geroyini romanu Odri Novel Pro Patriciya Ada vidizvalas nastupnim chinom Ah to bula moya kniga Dzhon Golsuorsi takozh vvazhav cej roman najkrashoyu svoyeyu robotoyu napisanoyu na toj chas Patricij vijshov drukom 6 bereznya 1911 roku Roman shvalno prijnyali v literaturnih kolah Angliyi Franciyi SShA Piznishe vin neodnorazovo perevidavavsya i buv perekladenij inshimi yevropejskimi movami SyuzhetKaradoki zrazkova aristokratichna rodina Velikoyi Britaniyi V harakteri babusi ledi Kasterli asketizm poyednuyetsya z vimoglivim stavlennyam do inshih vona zhivij nosij vidmirayuchih aristokratichnih tradicij Yiyi sin ta nevistka podruzhzhya Vellisiv takozh vtilyuyut burzhuaznu moral pochatku XX stolittya Nehaj yihnye simejne zhittya i ne bezdoganne ale na lyudyah voni vdyagayut masku dobrochesnosti Cyu liniyu povedinki prodovzhuyut dvoye yihnih ditej Gyubert Karadok suhij strimanij molodik yakij pracyuye na diplomatichnij nivi i Agata Shropton nevirazna gospodinya domu yaka postijno trimayetsya v tini cholovika i turbuyetsya lishe pro dobrobut domashnih Na comu tli nezvichno viglyadayut she dvoye molodih Karadokiv starshij sin Yustas vikont Miltoun i molodsha dochka Barbara Yustas pochinaye robiti politichnu kar yeru odnak nadto priskiplivo stavitsya do svoyih obov yazkiv pered viborcyami i ciyeyi shiristyu bentezhit batkiv Barbara povodit sebe yak nonkonformistka vid neyi takozh mozhna ochikuvati nespodivanok Dosit shvidko z yavlyayetsya privid dlya zanepokoyennya Yustas zavodit druzhbu z molodoyu zhinkoyu na im ya Odri Novel yaka samotno meshkaye u seli poblizu Za chutkami vona rozluchena a tomu ne mozhe buti rivneyu spravzhnomu aristokratu She odin novosel Charlz Kurt ye drug Odri Novel i politichnij suprotivnik Yustasa Divak Kurt ye nebezpechnij hocha b tim sho zavzhdi staye na bik peremozhenih Za ironiyeyu doli cej licar progranih bitv zakohuyetsya v Barbaru yaka takozh spalahuye kohannyam do cholovika yakij nabagato starshij za neyi Odnogo vechora Kurt ye potraplyaye v halepu jomu na dopomogu pospishayut Yustas z Odri Vtim yihnya poyava na lyudyah v takij piznij chas komprometuye vikonta Miltouna politichna kar yera yakogo opinyayetsya pid zagrozoyu Ce sponukaye vikonta prositi ruki kohanoyi odnak Odri ziznayetsya sho naspravdi odruzhena z cholovikom yakogo nikoli ne lyubila Situaciyu uskladnyuye te sho yiyi podrug svyashennik yakij za zhodnih obstavin ne pogoditsya rozluchitisya Nervove napruzhennya vid usvidomlennya bezvihodi viklikaye u Yustasa silnu garyachku Barbara privodit do bratovogo lizhka Odri za dopomogoyu yakoyi toj oduzhuye Yustas Karadok postaye pered viborom pogoditis na pozashlyubni vidnosini z Odri abo rozluchitisya z kohanoyu nazavzhdi Shozha problema vinikaye i v zhitti Barbari Vona diznayetsya pro vid yizd Kurt ye z krayini teper i yij dovedetsya virishuvati borotisya za kohanogo suprotiv svogo klasovogo otochennya chi prosto pogoditisya na shlyub iz palko zakohanim u neyi vikontom Harbindzherom Otochennya Yustasa shtovhaye jogo na shlyah perelyubu yakij zadovolnyaye vsih licemirnih batkiv zgolodnilu za kohannyam Odri ta navit yiyi druga Charlza yakij zavzhdi plive proti techiyi gromadskoyi dumki Odnak Yustas Karadok usvidomlyuye sho ne mozhe buti politikom ne dotrimuyuchis toyi pravdi yaku spoviduye na slovah vin vidmovlyayetsya vid kohannya na korist vlasnoyi kar yeri Barbara odruzhuyetsya z vikontom Harbindzherom Analiz tvoruV romani Patricij Dzhon Golsuorsi pidijmaye pitannya nad yakim yak mitec rozdumuvav use zhittya Sho stanovit metu lyudskogo isnuvannya osobiste shastya chi sluzhinnya suspilnim normam Taku fabulu mozhna poyasniti pochasti sublimaciyeyu tih emocij yaki porodilo privatne zhittya avtora pochasti krizoyu burzhuaznoyi morali na pochatku XX stolittya Bagatma hudozhnimi detalyami i filosofskimi mirkuvannyami Patricij shozhij na Sagu pro Forsajtiv Odnak mizh cimi tvorami ye i suttyevi vidminnosti Syuzhet Sagi obrivayetsya na rozluci neshaslivogo podruzhzhya yaka ne oformlena yuridichno pri comu kohanec gine tobto u fizichnomu sensi perelyub staye nemozhlivim U Patriciyi golovnij geroj dobrovilno vidmovlyayetsya vid pozashlyubnih vidnosin odnak Golsuorsi pokazuye sho ce rishennya ne proyav visokoyi osobistoyi morali Yustasa a danina tradiciyam svogo klasu adzhe toj prosto ne uyavlyaye chim aristokrat mozhe zajmatisya krim politiki Suspilni normi peremagayut potyag do osobistoyi svobodi i vtilennyam cogo ye ostannya scena v yakij figuruye ledi Kasterli bezdushna stara v yakij zoseredzheni velikosvitski ambiciyi DzherelaAleksandr Kozlenko Dzhon Golsuorsi Zhizn lyubov iskusstvo ros