Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Оста́нній ро́зділ» (англ. End of the Chapter) — трилогія англійського письменника Джона Голсуорсі, написана у 1931—1933 роках. Включає романи «Дівчина чекає» (англ. Maid In Waiting), «Квітуча пустеля» (англ. Flowering Wilderness), «Через річку» («Ще одна річка») (англ. Over the River (One more River)). Є продовженням двох сюжетно зв'язаних трилогій — «Саги про Форсайтів» і «Сучасної комедії», а також останнім твором у бібліографії письменника. В «Останньому розділі» письменник розповідає про сімейні перипетії дворянської родини Черрелів, далеких родичів Форсайтів.
| Останній розділ | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. End of the Chapter | ||||
| Жанр | роман | |||
| Автор | Джон Голсуорсі | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1931—1933 | |||
| | ||||
Історія
У 1906—1921 роках Джон Голсуорсі створив трилогію «Сага про Форсайтів», в якій описав типову буржуазну родину вікторіанської епохи. Твір відразу привернув увагу читачів і критиків і був визнаний найкращою роботою письменника. Це спонукало автора створити у 1924—1928 роках продовження — трилогію «Сучасна комедія», в якій він описав долі вже молодшого покоління Форсайтів. Ці романи також мали успіх, тому письменник задумав нову низку творів. Однак для того, щоб уникнути одноманітності й ідейних повторень, він зробив героями нової трилогії вже не Форсайтів (вони там згадуються лише як епізодичні персонажі), а їхніх далеких родичів — дворян Черрелів. У листі до французького письменника Голсуорсі зазначав:
 | «Я почав писати про іншу родину, Чаруеллів (вимовляється Черрели), що являють собою старіший тип родини, з більшим відчуттям традицій і обов'язків, ніж у Форсайтів. Я вже завершив один роман і сподіваюсь, якщо пощастить, написати про них трилогію. Це „нашарування“ людей, що служать, якому приділяють недостатньо уваги і яке все ще існує в Англії». |  |
Перший твір циклу, вищезгаданий роман «Дівчина чекає», побачив світ у 1931 році. Публічне авторське читання другого роману — «Квітуча пустеля» — відбулося у листопаді 1932 року, напередодні вручення Голсуорсі Нобелівської премії за «Сагу про Форсайтів». Що ж стосується третього роману «Через річку» («Ще одна річка»), то він був надрукований вже після смерті письменника у 1933 році.
Сюжет
Дівчина чекає
Родина Черрелів — далекі родичі Форсайтів, зв'язані з ними через родину Монтів (як відомо з попередніх трилогій Флер Форсайт заміжня за Майклом Монтом, небіжем Черрелів по матері). У кількох гілках цієї родини назрівають неприємності. Син генерала сера Конвея Черрела Гьюберт побував в експедиції американського антрополога професора Галлорсена, де спромігся побити кількох і вбити одного наглядача мулів. Професор публічно звинуватив його у зриві експедиції. Тим часом як ще один вчений Черрел — Адріан (він керує антропологічним музеєм) закоханий у Діану Ферз — «солом'яну вдову», чоловік якої перебуває у психіатричній лікарні.
Одна з сестер Гьюберта, Дінні Черрел, пропонує йому опублікувати щоденник, щоб протиставити публічному звинуваченню Галлорсена чисті факти. Вона також знайомить брата з Джин Тасборо, щоб відволікти його від неприємних хвилювань. Її план спрацьовує: Джин і Гьюберт з першого погляду закохуються одне в одного. Брат Джин Алан, бравий моряк у відпустці, також освідчується Дінні, та він не єдиний претендент на її серце. Дінні полюбив також і молодий американський професор. Дінні відчуває симпатію до Тасборо і повагу до Галлорсена (пори його ворожість щодо Гьюберта), однак не кохає жодного з чоловіків. Натомість Адріан має всі підстави вважати свою любов взаємною, втім, його стосункам з Діаною перешкоджає несподіване повернення її чоловіка з клініки. Ферз заявляє, що цілком здоровий, але за кілька тижнів самопочуття чоловіка різко погіршується і він покидає рідну оселю в нервовому стані.
Галлорсен заради своїх почуттів до Дінні публічно спростовує попередні звинувачення проти Гьюберта, однак цей жест несподівано призводить до протилежних наслідків. Тепер Гьюбертом зацікавилися судові органи, його загрожує екстрадиція до Болівії і місцева в'язниця. В останню мить вдається переконати міністра внутрішніх справ і Гьюберта виправдовують. Хворий Ферз, на пошуки якого вирушили Адріан і Гілларі Черрел, гине майже у них на очах. Суд визначає цю смерть як нещасний випадок. Тепер шлюбу Адріана і Діани вже ніщо не загрожує; Гьюберт одружується із Джин Тасборо і вирушає у відрядження. Лише Дінні відмовляє обом претендентам на її руку і залишається самотою.
Квітуча пустеля
Біля пам'ятника полководцю Фошу випадково зустрілись три людини: все ще самотня Дінні Черрел, Джек Маскем — далекий родич Черрелів, консервативний коняр, і Вілфрід Дезерт — поет, що колись був другом Майкла Монта і ледь не став коханцем Флер Монт. Тепер Вілфрід остаточно охолов до Флер, але спалахнув коханням до Дінні, причому ці почуття взаємні.
Дінні й Вілфрід Дезерт починають потай зустрічатися. Поет готує до друку свою чергову збірку віршів. Однак в рукописі є поема, в якій описаний перехід з християнської віри до ісламу. Виявляється, що цей твір автобіографічний і Дезерт, мандруючи Сходом, дійсно відрікся від віри пращурів (на ту мить він був фактично атеїстом). Оголошення про заручини у вузькому родинному колі збігається з початком публікації поеми. Тепер ім'я Дінні можуть забруднити звинувачення, яке англійське суспільство висуне проти Вілфріда. Дінні заради кохання готова витерпіти все, але під час випадкової зустрічі на вулиці Джек Маскем ганить Дезерта, на що той відповідає образою. Старомодний Джек Маскем, який вважає своїм обов'язком «захистити» невинну дівчину, викликає поета на своєрідну дуель. Бійку між дворянами припиняє лише випадкова поява Дінні, однак Дезерт, який не бажає ховатися за жіночою спідницею, раптово вирішує покинути кохану. Цього разу він «дезертує» до далекого Сіаму.
Згорьована Дінні залишається сама, їй завдано незагойної рани. Її сестра, Клер Черрел, виходить заміж за Джеральда Корвена і вирушає на Цейлон.
Через річку
Через півтора року після весілля Клер Корвен повертається до Англії наодинці. На пароплаві вона познайомилася з Тоні Крумом. Хлопець палко закохався в неї з першого погляду, але Клер ця симпатія лише приємна, фізіологічний бік кохання її не вабить. У приватній розмові з сестрою Дінні виявляється причина такого стану: Джеральд Корвен виявився садистом, а Клер втекла від нього і не бажає відновлювати стосунки з чоловіком будь-що.
Клер і Тоні шукають роботу та доля зводить їх знову. Тоні щасливий бачитися з Клер, вона погоджується на платонічну любов. Тим часом дівчина влаштовується секретарем до Юстейса Дорнфорда, який закохався в її сестру Дінні, але не наважується відкрити обранці свої почуття. Тоні Крум починає працювати на Джека Маскема. Цю ідилію перериває раптова поява Джеральда Корвена. Не маючи змоги повернути жінку, він із загрозами полишає її. З цієї миті за Клер і Тоні ведеться таємний нагляд, та наївні «коханці» про це не здогадуються.
Випадкова аварія на нічній дорозі змушує Клер і Тоні перебути ніч в автомобілі. Це вирішальний «доказ» подружньої зради, після якого Корвен розпочинає шлюборозлучний процес. Після важких вагань Клер на вимогу родини вирішує захищатися, щоб відстояти честь Черрелів. Відповідачі програють суд і Корвен отримує розлучення. Після цього Клер і Тоні стають справжніми коханцями. Дінні ж дістає звістку про загибель Вілфріда (він потонув, переправляючись через річку). Це змушує її переглянути своє прохолодне ставлення до Дорнфорда. Зрештою Дінні виходить за нього заміж.
Аналіз твору
«Останній розділ» ідейно пов'язаний з попередніми трилогіями про Форсайтів тим, що в ньому Джон Голсуорсі засуджує стиль життя великої буржуазії. Як і в раніших романах цього циклу, письменник послідовно доводить думку, що в сучасній економічній кризі післявоєнної Англії винні ті, хто вважає себе «сіллю землі», провадить колоніальні війни, розкошує в бездіяльності. Однак в «Останньому розділі» замість критики консервативних звичок Форсайтів з'являється новий художній елемент: автор знайомить читачів з родиною Черрелів — збіднілих аристократів з дуже старовинного роду, які віддані демократичним принципам, далекі від ханжества і втілюють духовні принципи свого життя у малих повсякденних справах (як-от спроби розвивати місцеву громаду, благодійність, допомога асоціальним особам).
Паралельно з цією суспільною діяльністю в трилогії висвітлені і проблеми взаємовідносин між статями. У 1930-х роках на зміну вікторіанській моралі приходить свобода особистого життя. Голсуорсі, з одного боку, відстоює право жінки на самовизначення і засуджує рабовласницькі нахили чоловіків (на прикладі конфлікту в подружжі Корвенів), з другого боку, критикує і надмірну розкутість, тяжіння до гедонізму, захоплення сумнівними плодами моди.
Показово, що єдиний персонаж, який фігурує серед головних героїв усіх трьох романів — Дінні Черрел. Письменник явно симпатизує їй. Образ Дінні ототожнює собою тогочасну Англію. В першому романі дівчина перебуває в стані невизначеності, в цей же час Англія — в передчутті парламентської кризи; в другому романі її стосунки з коханим розвиваються бурхливо і непередбачувано і в цей же час в країні погіршуються макроекономічні показники; в завершальній частині трилогії Дінні влаштовує своє життя з новообраним членом парламенту і письменник вбачає в результатах виборів шанс для своєї батьківщини на стабілізацію життя. Ще однією символічною постаттю є Вілфрід Дезерт, чиє прізвище перекликається з назвою другого роману (з англ. desert — «пустеля») та вказує на втечу від життя (від дієслова англ. to desert — «дезертирувати»).
Слід зазначити, що в «Останньому розділі» взагалі дуже реалістично змальоване життя Англії на початку XX століття. Письменник подає чимало другорядних деталей: описує перебудови вулиць у Лондоні, згадує тогочасних авторитетів у науці (Ейнштейна, Фрейда, Едісона, Марконі), посилається на літературні новинки (зокрема в романі «Через річку» опосередковано згадані п'єса Ноела Каверда «Кавалькада» і роман Олдоса Гакслі «Який чудесний світ новий!»).
«Останній розділ» письменник створював уже будучи тяжко хворим, тому його особисті почуття також знайшли втілення на сторінках трилогії. Тут і вибір назви (останньою ця книга є не тільки в циклі про Форсайтів, але в бібліографії автора), і невпевненість в існуванні потойбічного життя. В усіх трьох частинах збірки Голсуорсі висміює релігійну доктрину, вважаючи церковні догми застарілими і вузькими, тобто такими, що не відповідають вимогам справжньої, «живої» духовності. Словами своєї улюбленої героїні він висловлює побажання, щоби після смерті «мій прах розвіяли по вітру». Слід зазначити, що кончина Джона Голсуорсі в січні 1933 року змусила товариство англійських письменників прохати про поховання його останків у Куточку поетів Вестмінстерського абатства. Втім, враховуючи тверду антиклерикальну позицію письменника, у цій пошані йому було відмовлено, останки Голсуорсі кремували, а його прах був розвіяний над пагорбом вдалині від доріг.
Джерела
- Голсуорси Д. Конец главы. — М.: Правда, 1984. — С. 6(рос.)
- Голсуорси Д. Конец главы. — М.: Правда, 1984. — С. 17(рос.)
- Голсуорси Д. Конец главы. — М.: Правда, 1984. — С. 15, 701(рос.)
- Голсуорси Д. Конец главы. — М.: Правда, 1984. — С. 623(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osta nnij ro zdil angl End of the Chapter trilogiya anglijskogo pismennika Dzhona Golsuorsi napisana u 1931 1933 rokah Vklyuchaye romani Divchina chekaye angl Maid In Waiting Kvitucha pustelya angl Flowering Wilderness Cherez richku She odna richka angl Over the River One more River Ye prodovzhennyam dvoh syuzhetno zv yazanih trilogij Sagi pro Forsajtiv i Suchasnoyi komediyi a takozh ostannim tvorom u bibliografiyi pismennika V Ostannomu rozdili pismennik rozpovidaye pro simejni peripetiyi dvoryanskoyi rodini Cherreliv dalekih rodichiv Forsajtiv Ostannij rozdilangl End of the ChapterZhanrromanAvtorDzhon GolsuorsiMovaanglijskaNapisano1931 1933 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ostannij rozdil IstoriyaU 1906 1921 rokah Dzhon Golsuorsi stvoriv trilogiyu Saga pro Forsajtiv v yakij opisav tipovu burzhuaznu rodinu viktorianskoyi epohi Tvir vidrazu privernuv uvagu chitachiv i kritikiv i buv viznanij najkrashoyu robotoyu pismennika Ce sponukalo avtora stvoriti u 1924 1928 rokah prodovzhennya trilogiyu Suchasna komediya v yakij vin opisav doli vzhe molodshogo pokolinnya Forsajtiv Ci romani takozh mali uspih tomu pismennik zadumav novu nizku tvoriv Odnak dlya togo shob uniknuti odnomanitnosti j idejnih povtoren vin zrobiv geroyami novoyi trilogiyi vzhe ne Forsajtiv voni tam zgaduyutsya lishe yak epizodichni personazhi a yihnih dalekih rodichiv dvoryan Cherreliv U listi do francuzkogo pismennika Golsuorsi zaznachav Ya pochav pisati pro inshu rodinu Charuelliv vimovlyayetsya Cherreli sho yavlyayut soboyu starishij tip rodini z bilshim vidchuttyam tradicij i obov yazkiv nizh u Forsajtiv Ya vzhe zavershiv odin roman i spodivayus yaksho poshastit napisati pro nih trilogiyu Ce nasharuvannya lyudej sho sluzhat yakomu pridilyayut nedostatno uvagi i yake vse she isnuye v Angliyi Pershij tvir ciklu vishezgadanij roman Divchina chekaye pobachiv svit u 1931 roci Publichne avtorske chitannya drugogo romanu Kvitucha pustelya vidbulosya u listopadi 1932 roku naperedodni vruchennya Golsuorsi Nobelivskoyi premiyi za Sagu pro Forsajtiv Sho zh stosuyetsya tretogo romanu Cherez richku She odna richka to vin buv nadrukovanij vzhe pislya smerti pismennika u 1933 roci SyuzhetDivchina chekaye Rodina Cherreliv daleki rodichi Forsajtiv zv yazani z nimi cherez rodinu Montiv yak vidomo z poperednih trilogij Fler Forsajt zamizhnya za Majklom Montom nebizhem Cherreliv po materi U kilkoh gilkah ciyeyi rodini nazrivayut nepriyemnosti Sin generala sera Konveya Cherrela Gyubert pobuvav v ekspediciyi amerikanskogo antropologa profesora Gallorsena de spromigsya pobiti kilkoh i vbiti odnogo naglyadacha muliv Profesor publichno zvinuvativ jogo u zrivi ekspediciyi Tim chasom yak she odin vchenij Cherrel Adrian vin keruye antropologichnim muzeyem zakohanij u Dianu Ferz solom yanu vdovu cholovik yakoyi perebuvaye u psihiatrichnij likarni Odna z sester Gyuberta Dinni Cherrel proponuye jomu opublikuvati shodennik shob protistaviti publichnomu zvinuvachennyu Gallorsena chisti fakti Vona takozh znajomit brata z Dzhin Tasboro shob vidvolikti jogo vid nepriyemnih hvilyuvan Yiyi plan spracovuye Dzhin i Gyubert z pershogo poglyadu zakohuyutsya odne v odnogo Brat Dzhin Alan bravij moryak u vidpustci takozh osvidchuyetsya Dinni ta vin ne yedinij pretendent na yiyi serce Dinni polyubiv takozh i molodij amerikanskij profesor Dinni vidchuvaye simpatiyu do Tasboro i povagu do Gallorsena pori jogo vorozhist shodo Gyuberta odnak ne kohaye zhodnogo z cholovikiv Natomist Adrian maye vsi pidstavi vvazhati svoyu lyubov vzayemnoyu vtim jogo stosunkam z Dianoyu pereshkodzhaye nespodivane povernennya yiyi cholovika z kliniki Ferz zayavlyaye sho cilkom zdorovij ale za kilka tizhniv samopochuttya cholovika rizko pogirshuyetsya i vin pokidaye ridnu oselyu v nervovomu stani Gallorsen zaradi svoyih pochuttiv do Dinni publichno sprostovuye poperedni zvinuvachennya proti Gyuberta odnak cej zhest nespodivano prizvodit do protilezhnih naslidkiv Teper Gyubertom zacikavilisya sudovi organi jogo zagrozhuye ekstradiciya do Boliviyi i misceva v yaznicya V ostannyu mit vdayetsya perekonati ministra vnutrishnih sprav i Gyuberta vipravdovuyut Hvorij Ferz na poshuki yakogo virushili Adrian i Gillari Cherrel gine majzhe u nih na ochah Sud viznachaye cyu smert yak neshasnij vipadok Teper shlyubu Adriana i Diani vzhe nisho ne zagrozhuye Gyubert odruzhuyetsya iz Dzhin Tasboro i virushaye u vidryadzhennya Lishe Dinni vidmovlyaye obom pretendentam na yiyi ruku i zalishayetsya samotoyu Kvitucha pustelya Bilya pam yatnika polkovodcyu Foshu vipadkovo zustrilis tri lyudini vse she samotnya Dinni Cherrel Dzhek Maskem dalekij rodich Cherreliv konservativnij konyar i Vilfrid Dezert poet sho kolis buv drugom Majkla Monta i led ne stav kohancem Fler Mont Teper Vilfrid ostatochno oholov do Fler ale spalahnuv kohannyam do Dinni prichomu ci pochuttya vzayemni Dinni j Vilfrid Dezert pochinayut potaj zustrichatisya Poet gotuye do druku svoyu chergovu zbirku virshiv Odnak v rukopisi ye poema v yakij opisanij perehid z hristiyanskoyi viri do islamu Viyavlyayetsya sho cej tvir avtobiografichnij i Dezert mandruyuchi Shodom dijsno vidriksya vid viri prashuriv na tu mit vin buv faktichno ateyistom Ogoloshennya pro zaruchini u vuzkomu rodinnomu koli zbigayetsya z pochatkom publikaciyi poemi Teper im ya Dinni mozhut zabrudniti zvinuvachennya yake anglijske suspilstvo visune proti Vilfrida Dinni zaradi kohannya gotova viterpiti vse ale pid chas vipadkovoyi zustrichi na vulici Dzhek Maskem ganit Dezerta na sho toj vidpovidaye obrazoyu Staromodnij Dzhek Maskem yakij vvazhaye svoyim obov yazkom zahistiti nevinnu divchinu viklikaye poeta na svoyeridnu duel Bijku mizh dvoryanami pripinyaye lishe vipadkova poyava Dinni odnak Dezert yakij ne bazhaye hovatisya za zhinochoyu spidniceyu raptovo virishuye pokinuti kohanu Cogo razu vin dezertuye do dalekogo Siamu Zgorovana Dinni zalishayetsya sama yij zavdano nezagojnoyi rani Yiyi sestra Kler Cherrel vihodit zamizh za Dzheralda Korvena i virushaye na Cejlon Cherez richku Cherez pivtora roku pislya vesillya Kler Korven povertayetsya do Angliyi naodinci Na paroplavi vona poznajomilasya z Toni Krumom Hlopec palko zakohavsya v neyi z pershogo poglyadu ale Kler cya simpatiya lishe priyemna fiziologichnij bik kohannya yiyi ne vabit U privatnij rozmovi z sestroyu Dinni viyavlyayetsya prichina takogo stanu Dzherald Korven viyavivsya sadistom a Kler vtekla vid nogo i ne bazhaye vidnovlyuvati stosunki z cholovikom bud sho Kler i Toni shukayut robotu ta dolya zvodit yih znovu Toni shaslivij bachitisya z Kler vona pogodzhuyetsya na platonichnu lyubov Tim chasom divchina vlashtovuyetsya sekretarem do Yustejsa Dornforda yakij zakohavsya v yiyi sestru Dinni ale ne navazhuyetsya vidkriti obranci svoyi pochuttya Toni Krum pochinaye pracyuvati na Dzheka Maskema Cyu idiliyu pererivaye raptova poyava Dzheralda Korvena Ne mayuchi zmogi povernuti zhinku vin iz zagrozami polishaye yiyi Z ciyeyi miti za Kler i Toni vedetsya tayemnij naglyad ta nayivni kohanci pro ce ne zdogaduyutsya Vipadkova avariya na nichnij dorozi zmushuye Kler i Toni perebuti nich v avtomobili Ce virishalnij dokaz podruzhnoyi zradi pislya yakogo Korven rozpochinaye shlyuborozluchnij proces Pislya vazhkih vagan Kler na vimogu rodini virishuye zahishatisya shob vidstoyati chest Cherreliv Vidpovidachi prograyut sud i Korven otrimuye rozluchennya Pislya cogo Kler i Toni stayut spravzhnimi kohancyami Dinni zh distaye zvistku pro zagibel Vilfrida vin potonuv perepravlyayuchis cherez richku Ce zmushuye yiyi pereglyanuti svoye proholodne stavlennya do Dornforda Zreshtoyu Dinni vihodit za nogo zamizh Analiz tvoru Ostannij rozdil idejno pov yazanij z poperednimi trilogiyami pro Forsajtiv tim sho v nomu Dzhon Golsuorsi zasudzhuye stil zhittya velikoyi burzhuaziyi Yak i v ranishih romanah cogo ciklu pismennik poslidovno dovodit dumku sho v suchasnij ekonomichnij krizi pislyavoyennoyi Angliyi vinni ti hto vvazhaye sebe sillyu zemli provadit kolonialni vijni rozkoshuye v bezdiyalnosti Odnak v Ostannomu rozdili zamist kritiki konservativnih zvichok Forsajtiv z yavlyayetsya novij hudozhnij element avtor znajomit chitachiv z rodinoyu Cherreliv zbidnilih aristokrativ z duzhe starovinnogo rodu yaki viddani demokratichnim principam daleki vid hanzhestva i vtilyuyut duhovni principi svogo zhittya u malih povsyakdennih spravah yak ot sprobi rozvivati miscevu gromadu blagodijnist dopomoga asocialnim osobam Paralelno z ciyeyu suspilnoyu diyalnistyu v trilogiyi visvitleni i problemi vzayemovidnosin mizh statyami U 1930 h rokah na zminu viktorianskij morali prihodit svoboda osobistogo zhittya Golsuorsi z odnogo boku vidstoyuye pravo zhinki na samoviznachennya i zasudzhuye rabovlasnicki nahili cholovikiv na prikladi konfliktu v podruzhzhi Korveniv z drugogo boku kritikuye i nadmirnu rozkutist tyazhinnya do gedonizmu zahoplennya sumnivnimi plodami modi Pokazovo sho yedinij personazh yakij figuruye sered golovnih geroyiv usih troh romaniv Dinni Cherrel Pismennik yavno simpatizuye yij Obraz Dinni ototozhnyuye soboyu togochasnu Angliyu V pershomu romani divchina perebuvaye v stani neviznachenosti v cej zhe chas Angliya v peredchutti parlamentskoyi krizi v drugomu romani yiyi stosunki z kohanim rozvivayutsya burhlivo i neperedbachuvano i v cej zhe chas v krayini pogirshuyutsya makroekonomichni pokazniki v zavershalnij chastini trilogiyi Dinni vlashtovuye svoye zhittya z novoobranim chlenom parlamentu i pismennik vbachaye v rezultatah viboriv shans dlya svoyeyi batkivshini na stabilizaciyu zhittya She odniyeyu simvolichnoyu postattyu ye Vilfrid Dezert chiye prizvishe pereklikayetsya z nazvoyu drugogo romanu z angl desert pustelya ta vkazuye na vtechu vid zhittya vid diyeslova angl to desert dezertiruvati Slid zaznachiti sho v Ostannomu rozdili vzagali duzhe realistichno zmalovane zhittya Angliyi na pochatku XX stolittya Pismennik podaye chimalo drugoryadnih detalej opisuye perebudovi vulic u Londoni zgaduye togochasnih avtoritetiv u nauci Ejnshtejna Frejda Edisona Markoni posilayetsya na literaturni novinki zokrema v romani Cherez richku oposeredkovano zgadani p yesa Noela Kaverda Kavalkada i roman Oldosa Gaksli Yakij chudesnij svit novij Ostannij rozdil pismennik stvoryuvav uzhe buduchi tyazhko hvorim tomu jogo osobisti pochuttya takozh znajshli vtilennya na storinkah trilogiyi Tut i vibir nazvi ostannoyu cya kniga ye ne tilki v cikli pro Forsajtiv ale v bibliografiyi avtora i nevpevnenist v isnuvanni potojbichnogo zhittya V usih troh chastinah zbirki Golsuorsi vismiyuye religijnu doktrinu vvazhayuchi cerkovni dogmi zastarilimi i vuzkimi tobto takimi sho ne vidpovidayut vimogam spravzhnoyi zhivoyi duhovnosti Slovami svoyeyi ulyublenoyi geroyini vin vislovlyuye pobazhannya shobi pislya smerti mij prah rozviyali po vitru Slid zaznachiti sho konchina Dzhona Golsuorsi v sichni 1933 roku zmusila tovaristvo anglijskih pismennikiv prohati pro pohovannya jogo ostankiv u Kutochku poetiv Vestminsterskogo abatstva Vtim vrahovuyuchi tverdu antiklerikalnu poziciyu pismennika u cij poshani jomu bulo vidmovleno ostanki Golsuorsi kremuvali a jogo prah buv rozviyanij nad pagorbom vdalini vid dorig DzherelaGolsuorsi D Konec glavy M Pravda 1984 S 6 ros Golsuorsi D Konec glavy M Pravda 1984 S 17 ros Golsuorsi D Konec glavy M Pravda 1984 S 15 701 ros Golsuorsi D Konec glavy M Pravda 1984 S 623 ros