Життя після смерті (англ. Afterlife) — релігійне і філософське уявлення про продовження свідомого життя людини після смерті її фізичної оболонки. Здебільшого подібні уявлення обумовлені вірою в безсмертя душі, характерною для деяких релігійних і релігійно-філософських світоглядів.
Існують різні підходи до цього питання, зокрема такі:
- Відкидання: Зі смертю закінчується існування людської особистості. Померла людина не продовжує жити як суб'єкт, а продовжує життя в переносному значенні як продовження існування в пам'яті інших людей. Особливим випадком заперечення продовження життя після смерті є теорія цілковитої смерті - вчення християнських богословів, згідно з яким смерть кладе край всьому існуванню людини, але слід очікувати майбутнього воскресіння. Ця теорія ґрунтується на ідеї, що смерть людини - це кінець життя.
- Припущення про життя після смерті, яке мислиться як остаточний стан. У багатьох релігіях земне життя людини розглядається як дозрівання або випробування. Після смерті людина остаточно переходить в інший стан буття (продовження життя в царстві мертвих, потойбічне життя, воскресіння, рай, безсмертя, пекло, лімб).
- Реінкарнація: Згідно з деякими моделями, які передбачають переродження, духовна частина людини, її душа, переживає смерть тіла. Ця частина є носієм індивідуальності. Вона з'являється пізніше в іншому тілі. Існує безліч перевтілень (одиничних втілень).
Релігійні переконання
Стародавній Єгипет
"Метою життя" давнього єгиптянина було вічне продовження у "царстві Осіріса", для чого померлого потрібно було бальзамувати й муміфікувати та отримати схвалення [en]. Життя, прожите в моральній досконалості, символізувало "добро", яке переходило в потойбічний світ після "перевірки судом мертвих". Поки тіло залишається в могилі, "Ка" і "Ба" залишають його тіло. У міфологічних уявленнях часів Нового царства зважування серця вирішувало, чи розпочне душа померлого подорож до [en], чи стане жертвою знищення Аммітом.
Юдаїзм
У стародавньому юдаїзмі люди уявляли, що після смерті вони потрапляють у тіньовий світ, Шеол (שאול), і продовжують жити там, близько або далеко від Бога. Це життя, однак, не є справжнім життям. Тому для побожного єврея особливо важливо продовжувати жити у своїх нащадках.
Еклезіаст пише: "Як вмирають тварини, так вмирають і люди" (3:19).
Особливо в Книзі Даниїла, яку дехто вважає найновішою книгою Танаха, є вчення про "вічне життя" з Богом: "Багато тих, що сплять під землею, прокинуться, одні для життя вічного, а інші для вічного сорому і ганьби" (Дан. 12:2). Інші книги також містять посилання на можливе воскресіння після смерті (Втор 32:39 і 1 Сам 2:6).
Віра в життя після смерті була суперечливою серед єврейських вчених в останній період перед руйнуванням Єрусалимського храму в 70 році. Сьогодні віра в те, що існує воскресіння мертвих, є поширеною в юдаїзмі. Зокрема, в ортодоксальному юдаїзмі існує також ідея реінкарнації.
Єврейський вчений Мойсей Маймонід у своїх 13 догматах віри, які є дуже важливими для ортодоксального юдаїзму, пояснює, що після воскресіння мертвих праведники будуть нагороджені в майбутньому світі, а неправедні будуть покарані знищенням їхніх душ
Християнство
Загальні положення
У християнстві вважається, що смерть прийшла на людину і весь занепалий світ в результаті гріхопадіння. Людина спочатку була створена для раю, для спілкування з Богом. Порушення довіри під час гріхопадіння призвело до вигнання з раю і, таким чином, до просторової розлуки з Богом протягом життя.
Християнство вчить, що Ісус Христос, Син Божий, взяв на себе покарання за всіх грішників на хресті, і що кожна людина таким чином відкуплена від цього прокляття. Таким чином, спілкування з Богом знову можливе і виходить за межі смерті. Той, хто сповідує Ісуса Христа у своєму житті й довіряє Йому, буде прийнятий у новий світ Божий (небо, вічність, слава, світло).
У Судний день людина буде повернута Богом до життя (воскресіння) з бездоганним і нетлінним тілом. Люди будуть нагороджені або покарані відповідно до своїх вчинків. Ті, хто записані в Книзі Життя (блаженні, праведні, милосердні й милостиві), входять у вічне життя, Царство Небесне, і насолоджуються Божими очами. "А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!" (Об'явлення Івана 21:8).
Небеса описані в Біблії як місце вічного миру, де немає більше страждань, страху, воєн і хвороб (Об'явл. 21:1-5).
Римо-католицька доктрина
Церква бачить походження смерті як наслідок гріхопадіння. Адам, порушивши божественну заповідь, приніс смерть усьому людству.
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! (Буття 2:16-17)
Як покарання за порушення божественної заповіді досліджувати, смерть була накладена на все людство.
У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся. (Буття 3:19)
Згідно з римо-католицькою доктриною, багато душ після земної смерті повинні спочатку випробувати себе в чистилищі. Перш ніж їм буде дозволено увійти до Царства Небесного, відбувається остаточне очищення. Після цього всі померлі воскреснуть разом зі своїми тілами в останній день.
Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом. (1-е до солунян 4:16-18)
Завершення і оновлення світу означає завершення справи Христа. Всі вороги Царства Божого були переможені. Ісус передав Царство Богові Отцеві, не відмовляючись від Своєї влади правителя і царя. Починається царство Боже, кінцева мета творіння і сенс людської історії.
Лютеранська доктрина
Мартін Лютер підкреслює залежність блаженства лише від віри: людина не може заслужити блаженство, воно дається їй Богом з любові. Людина повинна лише прийняти це у вірі.
Іслам
Хоча Коран стверджує, що кожна людина колись помре, він дає лише скупу і непряму інформацію про проміжок часу між індивідуальною смертю й останнім часом. Після ознак "останньої години" і знищення всіх створінь, воскресіння і суд над людьми відбудуться в останній день. Ці ознаки включають сурмлення в сурму (Сура 18:99, серед інших); вихід із землі звіра, що ототожнюється в деяких традиціях з Ялом, якого переможе Ісус (Сура 27:82); воскресіння з могили (Сура 30:56); вихід мертвих із землі (Сура 50:44); встановлення терезів (Сура 55:7); і "розплата" (Сура 13:18, серед інших). Багато питань про життя після смерті (الآخرة / al-āḫira або معاد / maʿād) досліджувалися в різних богословських і філософських традиціях; богословський напрям аш'арітів зрештою підтвердив істинність традиційних наративів про життя в майбутньому світі.
Намагаючись створити лінійну оповідь, що охоплює період від смерті людини до останнього дня, хадиси та пізніші вчені, такі як аль-Газалі, чи , починали з моменту, коли ангел смерті забирає душу померлого, після чого душа повертається до померлого після поховання - або навіть до нього - щоб вона могла взяти участь у похоронних церемоніях і голосіннях. Потім її відвідують ангели , які ставлять їй запитання, і вона повинна довести свою віру в Бога, прочитавши Символ віри. Тепер один або два безіменні ангели відвідують померлого і записують його добрі та погані вчинки, які стануть відомими у День Воскресіння. Невірні не можуть відповісти на запитання і тому піддаються різним тортурам, наприклад, їх кусають змії або карають "могильною карою" (ʿaḏāb al-qabr/عذاب القبر), при якій їх могила завжди звужується. З іншого боку, віряни винагороджуються розширенням могили або відкриттям для них вікна в небо.
Див. також
Література
- (англ.)Philip C Almond, Afterlife. A History of Life after Death. — I.B. Tauris and Cornell University Press. — London and Ithaca, 2015.
- (англ.)Jane Idelman Smith and Yazbeck Haddad. The Islamic Understanding of Death and Resurrection. — Oxford UP, 2002.
- (англ.)Hiroshi Obayashi. Death and Afterlife: Perspectives of World Religions. — Praeger, 1991.
- (англ.)Alan F. Segal. Life After Death: A History of the Afterlife in Western Religion. — Doubleday, 2004.
- (нім.)Ludwig Ott. Grundriss der Katholischen Dogmatik. — Herder, 1981.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Potojbichne Zhittya pislya smerti angl Afterlife religijne i filosofske uyavlennya pro prodovzhennya svidomogo zhittya lyudini pislya smerti yiyi fizichnoyi obolonki Zdebilshogo podibni uyavlennya obumovleni viroyu v bezsmertya dushi harakternoyu dlya deyakih religijnih i religijno filosofskih svitoglyadiv Peredsmertni perezhivannya chasto opisuyut tunel svitla do yakogo prityaguyetsya dusha Isnuyut rizni pidhodi do cogo pitannya zokrema taki Vidkidannya Zi smertyu zakinchuyetsya isnuvannya lyudskoyi osobistosti Pomerla lyudina ne prodovzhuye zhiti yak sub yekt a prodovzhuye zhittya v perenosnomu znachenni yak prodovzhennya isnuvannya v pam yati inshih lyudej Osoblivim vipadkom zaperechennya prodovzhennya zhittya pislya smerti ye teoriya cilkovitoyi smerti vchennya hristiyanskih bogosloviv zgidno z yakim smert klade kraj vsomu isnuvannyu lyudini ale slid ochikuvati majbutnogo voskresinnya Cya teoriya gruntuyetsya na ideyi sho smert lyudini ce kinec zhittya Pripushennya pro zhittya pislya smerti yake mislitsya yak ostatochnij stan U bagatoh religiyah zemne zhittya lyudini rozglyadayetsya yak dozrivannya abo viprobuvannya Pislya smerti lyudina ostatochno perehodit v inshij stan buttya prodovzhennya zhittya v carstvi mertvih potojbichne zhittya voskresinnya raj bezsmertya peklo limb Reinkarnaciya Zgidno z deyakimi modelyami yaki peredbachayut pererodzhennya duhovna chastina lyudini yiyi dusha perezhivaye smert tila Cya chastina ye nosiyem individualnosti Vona z yavlyayetsya piznishe v inshomu tili Isnuye bezlich perevtilen odinichnih vtilen Religijni perekonannyaStarodavnij Yegipet Metoyu zhittya davnogo yegiptyanina bulo vichne prodovzhennya u carstvi Osirisa dlya chogo pomerlogo potribno bulo balzamuvati j mumifikuvati ta otrimati shvalennya en Zhittya prozhite v moralnij doskonalosti simvolizuvalo dobro yake perehodilo v potojbichnij svit pislya perevirki sudom mertvih Poki tilo zalishayetsya v mogili Ka i Ba zalishayut jogo tilo U mifologichnih uyavlennyah chasiv Novogo carstva zvazhuvannya sercya virishuvalo chi rozpochne dusha pomerlogo podorozh do en chi stane zhertvoyu znishennya Ammitom Yudayizm U starodavnomu yudayizmi lyudi uyavlyali sho pislya smerti voni potraplyayut u tinovij svit Sheol שאול i prodovzhuyut zhiti tam blizko abo daleko vid Boga Ce zhittya odnak ne ye spravzhnim zhittyam Tomu dlya pobozhnogo yevreya osoblivo vazhlivo prodovzhuvati zhiti u svoyih nashadkah Ekleziast pishe Yak vmirayut tvarini tak vmirayut i lyudi 3 19 Osoblivo v Knizi Daniyila yaku dehto vvazhaye najnovishoyu knigoyu Tanaha ye vchennya pro vichne zhittya z Bogom Bagato tih sho splyat pid zemleyu prokinutsya odni dlya zhittya vichnogo a inshi dlya vichnogo soromu i ganbi Dan 12 2 Inshi knigi takozh mistyat posilannya na mozhlive voskresinnya pislya smerti Vtor 32 39 i 1 Sam 2 6 Vira v zhittya pislya smerti bula superechlivoyu sered yevrejskih vchenih v ostannij period pered rujnuvannyam Yerusalimskogo hramu v 70 roci Sogodni vira v te sho isnuye voskresinnya mertvih ye poshirenoyu v yudayizmi Zokrema v ortodoksalnomu yudayizmi isnuye takozh ideya reinkarnaciyi Yevrejskij vchenij Mojsej Majmonid u svoyih 13 dogmatah viri yaki ye duzhe vazhlivimi dlya ortodoksalnogo yudayizmu poyasnyuye sho pislya voskresinnya mertvih pravedniki budut nagorodzheni v majbutnomu sviti a nepravedni budut pokarani znishennyam yihnih dush Hristiyanstvo Zagalni polozhennya U hristiyanstvi vvazhayetsya sho smert prijshla na lyudinu i ves zanepalij svit v rezultati grihopadinnya Lyudina spochatku bula stvorena dlya rayu dlya spilkuvannya z Bogom Porushennya doviri pid chas grihopadinnya prizvelo do vignannya z rayu i takim chinom do prostorovoyi rozluki z Bogom protyagom zhittya Hristiyanstvo vchit sho Isus Hristos Sin Bozhij vzyav na sebe pokarannya za vsih grishnikiv na hresti i sho kozhna lyudina takim chinom vidkuplena vid cogo proklyattya Takim chinom spilkuvannya z Bogom znovu mozhlive i vihodit za mezhi smerti Toj hto spoviduye Isusa Hrista u svoyemu zhitti j doviryaye Jomu bude prijnyatij u novij svit Bozhij nebo vichnist slava svitlo U Sudnij den lyudina bude povernuta Bogom do zhittya voskresinnya z bezdogannim i netlinnim tilom Lyudi budut nagorodzheni abo pokarani vidpovidno do svoyih vchinkiv Ti hto zapisani v Knizi Zhittya blazhenni pravedni miloserdni j milostivi vhodyat u vichne zhittya Carstvo Nebesne i nasolodzhuyutsya Bozhimi ochami A lyaklivim i nevirnim i merzkim i dushogubam i rozpusnikam i charivnikam i idolyanam i vsim nepravdomovcyam yihnya chastina v ozeri sho gorit ognem ta sirkoyu a ce druga smert Ob yavlennya Ivana 21 8 Nebesa opisani v Bibliyi yak misce vichnogo miru de nemaye bilshe strazhdan strahu voyen i hvorob Ob yavl 21 1 5 Rimo katolicka doktrina Cerkva bachit pohodzhennya smerti yak naslidok grihopadinnya Adam porushivshi bozhestvennu zapovid prinis smert usomu lyudstvu I nakazav Gospod Bog Adamovi kazhuchi Iz kozhnogo dereva v Rayu ti mozhesh yisti Ale z dereva znannya dobra j zla ne yizh vid nogo bo v den yidi tvoyeyi vid nogo ti napevno pomresh Buttya 2 16 17 Yak pokarannya za porushennya bozhestvennoyi zapovidi doslidzhuvati smert bula nakladena na vse lyudstvo U poti svojogo licya ti yistimesh hlib azh poki ne verneshsya v zemlyu bo z neyi ti vzyatij Bo ti poroh i do porohu verneshsya Buttya 3 19 Zgidno z rimo katolickoyu doktrinoyu bagato dush pislya zemnoyi smerti povinni spochatku viprobuvati sebe v chistilishi Persh nizh yim bude dozvoleno uvijti do Carstva Nebesnogo vidbuvayetsya ostatochne ochishennya Pislya cogo vsi pomerli voskresnut razom zi svoyimi tilami v ostannij den Sam bo Gospod iz nakazom pri golosi Arhangola ta pri Bozhij surmi zijde z neba i pershe voskresnut umerli v Hristi potim mi sho zhivemo j zostalis budemo shopleni razom iz nimi na hmarah na zustrich Gospodnyu na povitri i tak zavsidi budemo z Gospodom 1 e do solunyan 4 16 18 Zavershennya i onovlennya svitu oznachaye zavershennya spravi Hrista Vsi vorogi Carstva Bozhogo buli peremozheni Isus peredav Carstvo Bogovi Otcevi ne vidmovlyayuchis vid Svoyeyi vladi pravitelya i carya Pochinayetsya carstvo Bozhe kinceva meta tvorinnya i sens lyudskoyi istoriyi Lyuteranska doktrina Martin Lyuter pidkreslyuye zalezhnist blazhenstva lishe vid viri lyudina ne mozhe zasluzhiti blazhenstvo vono dayetsya yij Bogom z lyubovi Lyudina povinna lishe prijnyati ce u viri Islam Hocha Koran stverdzhuye sho kozhna lyudina kolis pomre vin daye lishe skupu i nepryamu informaciyu pro promizhok chasu mizh individualnoyu smertyu j ostannim chasom Pislya oznak ostannoyi godini i znishennya vsih stvorin voskresinnya i sud nad lyudmi vidbudutsya v ostannij den Ci oznaki vklyuchayut surmlennya v surmu Sura 18 99 sered inshih vihid iz zemli zvira sho ototozhnyuyetsya v deyakih tradiciyah z Yalom yakogo peremozhe Isus Sura 27 82 voskresinnya z mogili Sura 30 56 vihid mertvih iz zemli Sura 50 44 vstanovlennya tereziv Sura 55 7 i rozplata Sura 13 18 sered inshih Bagato pitan pro zhittya pislya smerti الآخرة al aḫira abo معاد maʿad doslidzhuvalisya v riznih bogoslovskih i filosofskih tradiciyah bogoslovskij napryam ash aritiv zreshtoyu pidtverdiv istinnist tradicijnih narativiv pro zhittya v majbutnomu sviti Namagayuchis stvoriti linijnu opovid sho ohoplyuye period vid smerti lyudini do ostannogo dnya hadisi ta piznishi vcheni taki yak al Gazali chi pochinali z momentu koli angel smerti zabiraye dushu pomerlogo pislya chogo dusha povertayetsya do pomerlogo pislya pohovannya abo navit do nogo shob vona mogla vzyati uchast u pohoronnih ceremoniyah i golosinnyah Potim yiyi vidviduyut angeli yaki stavlyat yij zapitannya i vona povinna dovesti svoyu viru v Boga prochitavshi Simvol viri Teper odin abo dva bezimenni angeli vidviduyut pomerlogo i zapisuyut jogo dobri ta pogani vchinki yaki stanut vidomimi u Den Voskresinnya Nevirni ne mozhut vidpovisti na zapitannya i tomu piddayutsya riznim torturam napriklad yih kusayut zmiyi abo karayut mogilnoyu karoyu ʿaḏab al qabr عذاب القبر pri yakij yih mogila zavzhdi zvuzhuyetsya Z inshogo boku viryani vinagorodzhuyutsya rozshirennyam mogili abo vidkrittyam dlya nih vikna v nebo Div takozhVichne zhittya Potojbichnij svitLiteratura angl Philip C Almond Afterlife A History of Life after Death I B Tauris and Cornell University Press London and Ithaca 2015 angl Jane Idelman Smith and Yazbeck Haddad The Islamic Understanding of Death and Resurrection Oxford UP 2002 angl Hiroshi Obayashi Death and Afterlife Perspectives of World Religions Praeger 1991 angl Alan F Segal Life After Death A History of the Afterlife in Western Religion Doubleday 2004 nim Ludwig Ott Grundriss der Katholischen Dogmatik Herder 1981