Макроеконо́міка, також макроеконо́мія або макроекономі́чна тео́рія (від грец. μακρός «великий»; грец. οἶκος, «дім» та грец. νόμος, «закон») — галузь економічної науки або частка націонал-економії, яка вивчає поведінку народного господарства як єдиного цілого в контексті аналізу глобальних ринків та їх взаємозв'язків. Макроекономіка займається функціонуванням таких секторів народного господарства як ресурси, платіжний баланс, інфляція.
Разом з мікроекономікою та інституціональною економікою, макроекономіка розглядається як частина сучасної економічної теорії.
Загальна характеристика
Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо. Макроекономіка оперує такими поняттями як ВВП, ВНП, сукупний попит, сукупна пропозиція, платіжний баланс, грошові ринки товарів і праці, використовуючи агреговані показники. Вперше термін використаний в 1933 році.
Окрім неї, економіку вивчають багато інших економічних наук: політична економія, мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, галузеві та функціональні економіки та ін. Водночас макроекономіка як наука насамперед спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних економічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання. Вона також має безпосередній зв'язок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількісного аналізу економічних явищ, процесів та закономірностей, які відбуваються в економіці.
Отже, макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Вона досліджує господарську діяльність та взаємодію всієї сукупності економічних суб'єктів. Внутрішній стан та функціонування економічної системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між елементами, що входять до її складу, і зовнішнім середовищем. Мікроекономіка вивчає механізм функціонування та взаємовідносини індивідуальних економічних агентів, до яких належать окремі підприємства та організації (фірми, комерційні банки, страхові компанії тощо).
Макроекономіка базується на мікроекономічних явищах та процесах, що означає:
- макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;
- макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;
- при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроекономічні рішення;
- макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.
Австрійська економічна школа не визнає поділу економічної теорії на мікроекономіку та макроекономіку, вважаючи макроекономіку апологетикою державного регулювання, яке викривлює відносини добровільного обміну.
Заснування і походження терміну "макроекономіка"
Вперше поділ на "мікродинаміку" і "макродинаміку" запропонував засновник економетрики, один з перших лауреатів Премії з економіки пам'яті А. Нобеля Раґнар Фріш у 1933 р. До наукового обігу термін "макроекономіка" увів Лоуренс Клейн (стаття «Макроекономіка і теорія раціональної поведінки», 1946 р).
У підручнику Пола Самуельсона «Економіка» ділення на макроекономіку і мікроекономіку вперше з'явилося у 1958 р.
Фактичним засновником макроекономіки як обґрунтування способів активного державного втручання у діяльність ринків, вважають Джона Мейнарда Кейнса. При цьому сам Дж М. Кейнс вважав, що «батьком макроекономіки» є відомий український учений М. Туган-Барановський, котрий був першим економістом-східноєвропейцем, чиї праці заслужили визнання і нині мають практичне застосування для економіки в найрозвиненіших країнах світу.
Пол Самуельсон у питанні про походження макроекономіки вважає, що потрібно зробити крок назад від Кейнса й почати розглядати як засновників Кнута Вікселя, Ірвінга Фішера та Артура Сесіла Пігу, оскільки "Загальна теорія" Кейнса народилася як полеміка з цими авторами, через що її повноцінне розуміння не можливе без хоча б часткового ознайомлення з роботами цих авторів.
Об'єкт макроекономіки
Об'єктом макроекономіки є економічна система, що являє собою сукупність економічних суб'єктів, діяльність яких спирається на історично визначені форми виробничих відносин та адекватні їм механізми регулювання економічної діяльності. Окремі економічні системи відрізняються між собою формами власності на засоби виробництва та механізмами регулювання економіки. За цими ознаками економічні системи поділяють на три типи: ринкова економіка (чистий ринок), командно-адміністративна економіка (планова економіка), змішана економіка. Проміжним варіантом економічної системи є перехідна економіка.
Основні проблеми макроекономіки
- Економічне зростання, економічні цикли: Що таке економічне зростання? Як визначити темпи економічного зростання? Які чинники можуть впливати на економічне зростання? Як економічне зростання впливає на розвиток даної країни?
- Безробіття: Хто такі безробітні? Чи є безробіття позитивним або згубним фактором для економіки? Як боротися з безробіттям? Як можна визначити різні рівні безробіття в країні? На що впливає безробіття?
- Загальний рівень цін: Що мають на увазі під загальним рівнем цін? Як зміни в ціновому рівні впливають на стан економіки? Що таке інфляція? Яка інфляція корисна, а яка шкідлива?
- Грошовий обіг, рівень ставки відсотка: Яка роль грошей в макроекономіці? Що впливає на загальну ставку відсотка і на що вона впливає в економіці?
- Державний бюджет: Як держава регулює свої доходи і витрати? Як залежать такі критерії як добробут суспільства або розвиток бізнесу в країні від змін в державному бюджеті?
- Торговий баланс: Як країна здійснює міжнародну торгівлю з іншими країнами? Як зміни в експорті та імпорті впливають на валютний курс, розвиток даної країни, стан світової економіки?
Предмет макроекономіки
З точки зору предметних областей (явищ і процесів, які вивчаються), предмет макроекономіки розкривається через такі основні питання:
- обсяг виробництва національної економіки (обсяг ВВП та темп його зростання);
- рівень цін (рівень інфляції);
- рівень безробіття;
- стан платіжного балансу.
Предметом макроекономіки є причинно-наслідковий механізм функціонування економіки, який являє собою сукупність зв'язків між окремими макроекономічними процесами та явищами. Макроекономіка повинна, з одного боку, визначати систему функцій, які відтворюють причинно-наслідкові зв'язки в економіці; з іншого — розкривати можливості людей впливати на причини з метою корегування тих наслідків, які вони викликають в економіці. Отже, макроекономіка виконує як пізнавальну, так і прикладну функцію.
Позитивний та нормативний аналіз в макроекономіці
Макроекономіку, що виконує пізнавальну функцію, називають позитивною, а макроекономіку, що виконує прикладну функцію — нормативною.
Розгляд процесів «як є» — позитивний (або дескриптивний, описувальний) аналіз, розгляд процесів «як має бути» — нормативний (або прескриптивний, приписовий аналіз).
Прокладання шляху від ситуації «як є» до ситуації «як має бути» — розробка економічної політики. Нормативна макроекономіка — обґрунтування необхідності втручання держави в економіку.
Поділ економіки на «позитивну», «нормативну» і «мистецтво економіки» (економічну політику) запропонував англійський економіст Джон Невілл Кейнс, 1852—1949 (батько Джона Мейнарда Кейнса).
Види економічної політики
- Фіскальна (бюджетно-податкова) — вплив на економіку за допомогою зміни в оподаткуванні та державних витратах.
- Монетарна (кредитно-грошова) — вплив на економіку за допомогою змін в обсязі, структурі та умовах обертання грошової маси.
Основні макроекономічні показники
Відповідно до основних предметних областей, виділяють чотири основні макроекономічні показники:
- Обсяг ВВП (гр. од./період) та темп його зростання (%) (показує обсяг виробництва і споживання благ в економіці).
- Рівень цін (%) або рівень інфляції (показує динаміку загального рівня цін в економіці).
- Рівень безробіття (%) (показник зайнятості ресурсів у виробництві).
- Стан платіжного балансу (гр. од./період) (різниця між закордонними надходженнями грошових коштів та виплатами за кордон).
Аґреґування в макроекономіці
Макроекономічний аналіз використовує аґреґати, аґреґовані показники. Аґреґовані показники — зведені, сумарні показники. В основі макроекономічних показників, явищ, процесів, моделей, знаходяться відповідні мікроекономічні. Аґреґування — шлях від мікроекономічного до макроекономічного аналізу.
Наприклад, споживачем в мікроекономіці виступає домогосподарство (модель домогосподарства). В макроекономіці розглядається поведінка не окремого споживача (домогосподарства), а усіх споживачів — усієї сукупності домогосподарств. Уся сукупність домогосподарств розглядається як один суб'єкт макроекономіки — споживчий сектор, сектор споживання, сектор домогосподарств.
Якщо аґреґувати випуск усіх фірм в економіці за певними правилами, то отримаємо показник ВВП (валового внутрішнього продукту), який є аґреґованим показником. Так само зведена динаміка цін на окремих ринках (мікрорівень аналізу) дає показники рівня цін (макрорівень аналізу).
Також аґреґування в макроекономіці застосується при оцінці обсягу та структури грошової маси. Використовується поняття "грошові аґреґати" (М0, М1, М2, М3).
Суб'єкти макроекономіки
Суб'єкти (дійові особи, макроекономічні агенти, сектори) макроекономіки:
- Сектор домашніх господарств.
- Сектор фірм (підприємницький сектор).
- Державний сектор (держава).
- Закордонний сектор (решта світу).
Всі макроекономічні суб`єкти є агрегованими (аґреґатами), оскільки утворюються шляхом укрупнення відповідних мікроекономічних одиниць (Див. Агрегування).
Взаємодія між суб`єктами макроекономіки ілюструється за допомогою моделі кругових потоків (моделі економічного кругообігу).
Іноді в якості суб`єкту макроекономіки виділяють фінансовий сектор, який у більшості вузівських матеріалів фігурує як фінансові ринки.
Сектор домогосподарств (Households)
Сектор домашніх господарств (сектор споживання) складається з усіх домогосподарств, які є в національній економіці.
Метою діяльності (місією) сектору домогосподарств є максимізація споживання благ (отримати максимум корисності за мінімуму витрат).
Сектор домогосподарств відіграє подвійну роль в економіці:
1) постачальник всіх економічних ресурсів (земля, праця, капітал, підприємництво) на ринки ресурсів (формує сукупну пропозицію ресурсів);
2) покупець благ на ринку благ (формує значну частину сукупного попиту на ринку благ).
Сектор домогосподарств на ринках ресурсів заробляє національний дохід, який складається з факторних доходів (заробітної плати, ренти, процента, прибутку) та враховує непрямі податки.
Домашні господарства здійснюють такі види економічної діяльності і виконують відповідні ролі:
1) пропонують і продають ресурси (фактори виробництва) на ринку ресурсів - продавець ресурсів;
2) споживають частину заробленого національного доходу, купуючи блага на споживчому ринку (ринку благ) — покупець благ;
3) заощаджують частину національного доходу (відкладене споживання, споживання майбутніх періодів, фонд накопичення) — заощаджувач;
4) примусово віддають частину заробленого національного доходу у вигляді податків до державного сектора (до державного бюджету) — платник податків;
5) пред’являють попит і купують блага іноземного виробництва у закордонного сектора — споживач закордонних благ.
Відповідно до цих видів діяльності і ролей, сектор домогосподарств в моделі кругових потоків пов’язаний з ринками та іншими суб’єктами такими грошовими потоками:
вхідний грошовий потік:
1) національний дохід з ринку ресурсів;
вихідні грошові потоки:
2) споживчі витрати на споживчому ринку;
3) заощадження на фінансових ринках;
4) чисті податки до державного сектора;
5) платежі за імпортні блага до закордонного сектора.
Сектор фірм (Business sector)
Сектор фірм (підприємницький сектор, бізнес-сектор, виробничий сектор) — агрегований суб`єкт, який складається з усіх наявних фірм в економіці.
Метою діяльності сектору фірм є максимізація випуску і продажу благ.
Сектор фірм використовує куплені у домашніх господарств ресурси для виробництва благ, які продає сектору домогосподарств на ринку благ. Підприємницький сектор здійснює такі види економічної діяльності: 1) пред’являє попит на ресурси (фактори виробництва — землю, капітал, працю, підприємництво) на ринку ресурсів, виступає їхнім покупцем; 2) пропонує результати своєї діяльності — вироблені блага (товари і послуги) на ринку благ (споживчому ринку); 3) інвестує, беручи позики на фінансових ринках (у фінансового сектора).
Сектор домогосподарств і сектор фірм утворюють приватний сектор економіки (двосекторна модель економічного обігу).
Державний сектор (Government)
Державний сектор (держава) — це всі державні підприємства, інститути та установи, або ж сукупність центральних та місцевих органів влади.
Метою діяльності державного сектора є створення суспільних благ.
Створення суспільних благ відбувається за рахунок податкових надходжень від сектора домогосподарств і сектору фірм шляхом здійснення державних витрат.
До суспільних благ відносять зовнішню і внутрішню безпеку, освіту, охорону здоров`я, досягнення фундаментальної науки, соціальну та виробничу інфраструктуру).
Держава також створює таке суспільне благо як правове середовище для діяльності економіки, здійснює перерозподіл доходів, конфісковуючи частину доходів сектору домогосподарств у вигляді податків, та здійснюючи державні витрати, які складаються з державних закупок товарів та послуг та державних трансфертів. Перерозподіл конфіскованих у приватного сектора доходів відбувається через державний бюджет.
Приватний сектор і державний сектор утворюють закриту економіку (модель закритої економіки).
Закордонний сектор (Foreign sector)
Зовнішній економічний сектор (іноземний сектор, решта світу) включає всі закордонні національні економічні системи.
Метою діяльності закордонного сектора є максимізація вигід від зовнішньої торгівлі.
Вплив закордонного сектора на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами та послугами (експорт та імпорт), капіталом (закордонні інвестиції), позиками (закордонні позики), міжнародними трансфертами (міжнародна гуманітарна допомога, подарунки).
Закрита економіка і закордонний сектор утворюють відкриту економіку (модель, яка включає усі чотири сектори економіки).
Методи макроекономіки
Макроекономіка використовує загальнонаукові методи:
- Наукової абстракції.
- Аналізу та синтезу.
- Індукції та дедукції.
- Математично-статистичних оцінок.
При цьому специфічним методом макроекономіки є моделювання.
Моделювання набуло особливого значення для макроекономіки, оскільки в макроекономіці неможливий науковий експеримент. Неможливість експерименту виникає внаслідок того, що макроекономіка вивчає поведінку національних економік, кожна з яких є унікальною системою, тобто її неможливо порівняти з аналогічною. Крім того, динаміка економічного розвитку постійно змінює національні економічні системи.
Моделювання в макроекономіці
Макроекономічна модель
Економічна модель — це система взаємозв'язків між економічними змінними, яка дає змогу прогнозувати результат. Іншими словами, вона використовується для передбачення того, як зміни економічних умов призведуть до зміни економічних результатів. Економічні змінні — це натуральні величини, які можуть якимось чином вимірюватися, або суми грошей, що можуть набувати певних значень.
Висновки з економічних моделей виражаються у формі гіпотез, тобто тверджень про причини і наслідки, які потребують підтвердження чи заперечення фактами.
Метою економічного моделювання є намагання допомогти зрозуміти, як функціонує той чи інший сектор економіки. Буде помилковим вважати, що чим більше модель схожа на реальний процес, тим вона краща. Критерієм корисності економічної моделі є не ступінь її відповідності реальним економічним процесам, а відповідність отриманих за її допомогою прогнозів реальним подіям. Тому модель має бути максимально спрощена, що дасть змогу розширити масштаби та ефективність її використання. Скажімо, якщо заграва під час заходу сонця дає можливість із значною імовірністю прогнозувати вітряну погоду наступного дня, то маємо просту модель, яка набагато корисніша, ніж побудована на складному вивченні напрямків руху повітряних потоків за допомогою зондів, супутників, тощо.
Неможливість експерименту в макроекономіці
Науковці отримують підтвердження своїх теорій і гіпотез, проводячи експерименти. В макроекономіці експеримент неможливий принципово, оскільки не існує двох однакових національних економік, одну з яких можна б було використати як контрольну одиницю. Тому основним методом дослідження макроекономіки є моделювання.
Екзогенні та ендогенні змінні
Побудова моделі пов'язана з втратою частини інформації про об'єкт, який досліджується. Це допомагає абстрагуватися від його другорядних елементів, сконцентруватися на головних складових системи та їхніх взаємозв'язках. Відомі величини, що вводяться в модель в готовому вигляді, називаються екзогенними змінними (тж. зовнішніми, вхідними, незалежними); величини, які отримують у рамках моделі при вирішенні поставленого завдання, називаються ендогенними змінними (тж. внутрішніми, вихідними, залежними).
Форми представлення макроекономічних моделей
Вербальна
Найпростішою формою представлення зв'язку між економічними даними є вербальна (мовна) форма - опис зв'язку між входом і виходом за допомогою слів. Наприклад: "обсяг споживчих витрат домогосподарств прямо залежить від доходів домогосподарств". За допомогою мовної конструкції з'єднуються між собою вхідна величина (екзогенна) — доходи домогосподарств та вихідна величина (ендогенна) - обсяг споживчих витрат. Також у цій моделі описано характер залежності між величинами - пряма залежність, тобто чим більшим є вхід (доходи домогосподарств), тим більшим є вихід (споживчі витрати домогосподарств).
Схематична
Таку модель нескладно представити у вигляді схеми, тобто збудувати схематичну модель, яка наочно доповнює вербальну форму.
Аналітична
Для подальшої формалізації зв'язку між входом і виходом використовується аналітична форма представлення моделі — опис залежності економічних величин за допомогою математичної функції, яка у найзагальнішому вигляді виглядає як y = f(x), де x — вхідна величина (аргумент функції), y — вихідна величина (значення функції).
Найпростішою формою функції є лінійна функція: y = kx + b, яка використовується в макроекономіці для моделювання лінійних залежностей між величинами (наприклад, для побудови лінії сукупного попиту).
Використання математичного апарату в макроекономіці є економіко-математичним моделюванням, поєднання математичних методів з економічними моделями вивчає економетрика.
Графічна
Визначення характеру (лінійний або нелінійний) та напряму (прямий або обернений) зв'язку між економічними величинами дозволяє використовувати математичний апарат для моделювання (аналітичні моделі) і будувати графічні моделі, які можна розглядати як похідні від аналітичних. Графічні моделі будуються у системі відповідних координат і наочно демонструють характер та напрям зв'язку між екзогенними та ендогенними економічними величинами. Ключем до читання графічних макроекономічних моделей є чітке розуміння що є входом і що є виходом у моделі, яка розглядається.
Таблична
Крім того, аналітична мікроекономічна модель для наочності також може бути представлена у табличній формі, яка теж може розглядатися як похідна від аналітичної.
Макроекономічні моделі як «чорна скриня»
Навчальні макроекономічні моделі являють собою «чорну скриню» — модель, в якій відомі тільки вхід і вихід. Що відбувається у середині моделі, невідомо.
Особливості макроекономічних моделей
Особливістю макроекономічного моделювання є використання макроекономічних моделей для прогнозування наслідків економічної політики. Для таких моделей вхідними (екзогенними) змінними є показники інструментів економічної політики, а вихідними (ендогенними), є показники стану економіки — ВВП, інфляція, безробіття, платіжний баланс й т.д. Таким чином, макроекономічні моделі можуть давати відповідь на питання: що буде з економікою (ВВП, інфляція, безробіття, ...), якщо до неї застосувати інструменти економічної політики (податки, державні витрати, зміни у грошовій масі, й т.п.).
Отже, сама ідеологія макроекономіки (яку іноді називають "кейнсіанською економікою") передбачає втручання держави у діяльність ринків. Макроекономічні моделі використовуються для обґрунтування використання фіскальних та монетарних інструментів економічної політики.
Макроекономічні моделі
Сукупний попит - сукупна пропозиція
Модель AD-AS стала стандартною моделлю для пояснення макроекономіки. Ця модель показує рівень цін та рівень реального випуску з урахуванням рівноваги сукупного попиту та сукупної пропозиції. Нахил кривої сукупного попиту донизу означає, що більший обсяг продукції вимагається при нижчих рівнях цін. Схил донизу є результатом трьох ефектів: ефекту Пігу або реального балансу, який стверджує, що зі зниженням реальних цін реальне багатство збільшується, що призводить до вищого споживчого попиту на товари; ефект Кейнса або процентної ставки, який стверджує, що в міру падіння цін попит на гроші зменшується, внаслідок чого процентні ставки знижуються, а позики для інвестицій та споживання зростають; та ефект чистого експорту, який стверджує, що в міру зростання цін вітчизняні товари стають порівняно дорожчими для іноземних споживачів, що призводить до зниження експорту.
У звичайному кейнсіанському використанні моделі AS-AD крива сукупної пропозиції є горизонтальною на низьких рівнях виробництва і стає нееластичною поблизу точки потенційного випуску, що відповідає повній зайнятості. Оскільки економіка не може виробляти більше потенційного випуску, будь-яке розширення AD призведе до вищих рівнів цін замість вищого випуску.
Діаграма AD – AS може моделювати різноманітні макроекономічні явища, включаючи інфляцію. Зміни факторів чи факторів, що не визначають рівень цін, спричиняють зміни сукупного попиту та зміщення всієї кривої сукупного попиту (AD). Коли попит на товари перевищує пропозицію, виникає інфляційний розрив, де відбувається інфляція, що спричиняє попит, і крива AD зміщується вгору на вищий рівень цін. Коли економіка стикається з вищими витратами, відбувається інфляція, що стимулює витрати, і крива AS зміщується вгору до вищих рівнів цін. Діаграма AS – AD також широко використовується як педагогічний інструмент для моделювання ефектів різних макроекономічних політик.
IS-LM
Модель IS – LM дає підґрунтя сукупного попиту. Це відповідає на питання "Яка кількість товарів вимагається за будь-якого рівня цін?". Ця модель показує, яке поєднання процентних ставок та випуску забезпечить одночасну рівновагу як на товарному, так і на грошовому ринках. Ринок товарів моделюється як рівність між інвестиціями та державними та приватними заощадженнями (IS; I - Investments, S - savings), а грошовий ринок моделюється як рівновага між пропозицією грошей та перевагою ліквідності.
Крива IS складається з точок (комбінацій доходу та процентної ставки), де інвестиції, враховуючи процентну ставку, дорівнюють державним та приватним заощадженням з урахуванням випуску. Крива IS є похилою донизу, оскільки випуск та процентна ставка мають зворотну залежність на товарному ринку: із збільшенням обсягу виробництва заощаджується більше доходу, а це означає, що процентні ставки повинні бути нижчими, щоб стимулювати достатньо інвестицій, щоб відповідати заощадженням.
Крива LM (L- liquidity, M - money) похила вгору, оскільки процентна ставка та випуск мають позитивний взаємозв'язок на грошовому ринку: із збільшенням доходу (ідентично рівному випуску) попит на гроші збільшується, що призводить до зростання процентної ставки, щоб просто компенсувати початкове зростання попиту на гроші.
Модель IS-LM часто використовується для демонстрації наслідків грошово-кредитної та фіскальної політики. У підручниках часто використовується модель IS-LM, але вона не відрізняється складністю більшості сучасних макроекономічних моделей. Тим не менше, ці моделі все ще мають подібні відносини з тими, що є в IS-LM.
Моделі зростання
Неокласична модель зростання Роберта Солоу (модель Солоу-Свона) стала загальноприйнятою підручниковою моделлю для пояснення економічного зростання в довгостроковій перспективі. Модель починається з виробничої функції, де національний обсяг виробництва є продуктом двох факторів: капіталу та праці. Модель Солоу припускає, що праця та капітал використовуються за незмінними темпами без коливань безробіття та використання капіталу, які зазвичай спостерігаються у ділових циклах.
Збільшення обсягу виробництва або економічне зростання може відбутися лише через збільшення запасу капіталу, збільшення чисельності населення або технологічного прогресу, що призводить до вищої продуктивності (загальної факторної продуктивності). Збільшення норми заощаджень призводить до тимчасового збільшення, оскільки економіка створює більше капіталу, що додає до виробництва. Однак врешті-решт норма амортизації обмежить розширення капіталу: заощадження будуть використані, замінюючи амортизований капітал, і ніяких заощаджень не залишиться для оплати додаткового збільшення капіталу. Модель Солоу передбачає, що економічне зростання з точки зору виробництва на душу населення залежить виключно від технологічного прогресу, що підвищує продуктивність.
У 1980-90-ті роках виникла теорія ендогенного зростання. Ця група моделей пояснює економічне зростання іншими факторами, такими як збільшення віддачі від масштабу капіталу та навчальний процес, які ендогенно визначаються замість екзогенного технологічного вдосконалення, що використовується для пояснення зростання в моделі Солоу.
Макроекономічний аналіз
Макроекономічний аналіз (англ. Macroeconomic analyse) — аналіз національної економіки, окремих її частин з використанням макроекономічних показників, моделей, методів. Розрізняють ex-post макроекономічний аналіз — аналіз минулих станів національної економіки за допомогою показників Системи національних рахунків та ex-ante макроекономічний аналіз — аналіз майбутніх станів національної економіки за допомогою макроекономічного моделювання.
Макроекономічний облік у Системі національних рахунків
Облік результатів внутрішнього і національного виробництва здійснюється за допомогою показників Системи національних рахунків (СНР). СНР є міжнародною статистичною системою, яка забезпечує отримання таких показників:
Макроекономічні показники
- Абсолютні та відносні
- Показники запасу і потоку
- Національні і внутрішні показники
- Валові та чисті показники
- Екзогенні та ендогенні показники
- Номінальні та реальні показники
Основні розділи і теми макроекономіки
- Основні поняття макроекономіки, модель кругових потоків (основа макроекономічного аналізу)
- Макроекономічні показники у системі національних рахунків (СНР)
- Економічні цикли: динаміка виробництва, цін, безробіття
- Сукупний попит і сукупна пропозиція, макроекономічна рівновага на ринку благ
- Держава в економіці: фіскальна та монетарна політика
- Банківська система, грошові аґреґати, грошові мультиплікатори
- Попит і пропозиція на грошовому ринку, рівновага на грошовому ринку
- Одночасна рівновага на ринку благ і на грошовому ринку (модель IS-LM)
- Економічне зростання, фактори економічного зростання
- Зовнішня торгівля: теорії і моделі
Макроекономічна рівновага
Стан в макроекономічній системі, коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, тобто досягнутий баланс між ресурсами та їх використанням.
Див. також
Примітки
- Смовженко Т. С., Стеблій Г. Я. (2015). Парадигмальне оновлення економічної теорії у вітчизняній науці (укр.) . Економіка та управління національним господарством. с. 100—104.
- Samuelson, Paul A. Foundations of Economic Analysis, 1947
Джерела
- Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка : навч. посіб.: у 2-х кн. Кн. 1. Вступ до аналітичної економії. Макроекономіка / С. М. Панчишин, П. І. Островерх, В. Б. Буняк, З. Г. Ватаманюк, О. З. Ватаманюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - 4-е вид., виправл. і доповн. - К. : Знання, 2006. - 723 c.
- Економічна теорія. Політекономія : підручник / В. Д. Базилевич [та ін.] ; ред. В. Д. Базилевич ; Київський нац. ун-т. - 9-те вид., доп. - Київ : Знання, 2014. - 710 с. : табл., рис. - (Класичний університетський підручник). -
- Макроекономіка : навчальний посібник / С. М. Панчишин. - Київ : Либідь, 2001. - 615 с. -
- Макроекономіка : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П. Ю. Буряк, О. В. Стефанишин, Л. Л. Цимбал, У. Д. Балагурак, О. Г. Гупало, Н. І. Гомольська, Ю. М. Гончар, Ю. Г. Гнатенко, І. В. Грабинська; ред.: П. Ю. Буряк; Львів. держ. фін.-екон. ін-т. - Л. : ІНТЕРЕКО, 2001. - 347 c.
- Макроекономіка : навч. посіб. / М. Л. Данилович-Кропивницька, П. І. Стецюк, І. О. Тивончук ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — 2-ге вид., допов. — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 291 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 286—289 (40 назв). —
- Макроекономіка : підручник / А. Г. Савченко ; Київ. нац. екон. ун-т. - Київ : КНЕУ, 2005. - 441 с. -
- Макроекономіка : підручник / В. Базилевич, К. Базилевич, Л. Баластрик ; за ред. В. Д. Базилевича. - 4-те вид., переробл. і допов. - Київ : Знання, 2008. - 743 с. - (тверда палітурка). - (м'яка обкладинка)
- Макро-мікроекономіка: від теорії до практики : Навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. А. Канцір, О. І. Кліпкова, Л. В. Іванець. – Л. : Новий Світ - 2000, 2011. – 443 c. – (Вища освіта в Україні).
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makroekono mika takozh makroekono miya abo makroekonomi chna teo riya vid grec makros velikij grec oἶkos dim ta grec nomos zakon galuz ekonomichnoyi nauki abo chastka nacional ekonomiyi yaka vivchaye povedinku narodnogo gospodarstva yak yedinogo cilogo v konteksti analizu globalnih rinkiv ta yih vzayemozv yazkiv Makroekonomika zajmayetsya funkcionuvannyam takih sektoriv narodnogo gospodarstva yak resursi platizhnij balans inflyaciya Razom z mikroekonomikoyu ta institucionalnoyu ekonomikoyu makroekonomika rozglyadayetsya yak chastina suchasnoyi ekonomichnoyi teoriyi Zagalna harakteristikaMakroekonomika nauka sho vivchaye zakonomirnosti funkcionuvannya nacionalnoyi ekonomiki tobto funkcionuvannya ekonomiki krayini v cilomu abo yiyi chastini galuzi taki zagalni procesi i yavisha yak inflyaciya bezrobittya byudzhetnij deficit ekonomichne zrostannya derzhavne regulyuvannya tosho Makroekonomika operuye takimi ponyattyami yak VVP VNP sukupnij popit sukupna propoziciya platizhnij balans groshovi rinki tovariv i praci vikoristovuyuchi agregovani pokazniki Vpershe termin vikoristanij v 1933 roci Okrim neyi ekonomiku vivchayut bagato inshih ekonomichnih nauk politichna ekonomiya mikroekonomika marketing menedzhment galuzevi ta funkcionalni ekonomiki ta in Vodnochas makroekonomika yak nauka nasampered spirayetsya na polozhennya ta visnovki politichnoyi ekonomiyi pro rozvitok virobnichih vidnosin rozshirene vidtvorennya diyu ob yektivnih ekonomichnih zakoniv ta mehanizmi yih vikoristannya u praktici gospodaryuvannya Vona takozh maye bezposerednij zv yazok z matematikoyu i statistikoyu shiroko vikoristovuye metodi ekonomiko matematichnogo modelyuvannya sho peretvoryuye yiyi u tochnu nauku dozvolyaye perejti vid yakisnogo do kilkisnogo analizu ekonomichnih yavish procesiv ta zakonomirnostej yaki vidbuvayutsya v ekonomici Otzhe makroekonomika formuye naukovi uyavlennya pro funkcionuvannya ekonomiki na nacionalnomu rivni Vona doslidzhuye gospodarsku diyalnist ta vzayemodiyu vsiyeyi sukupnosti ekonomichnih sub yektiv Vnutrishnij stan ta funkcionuvannya ekonomichnoyi sistemi yak yedinogo cilogo zabezpechuyetsya zv yazkami mizh elementami sho vhodyat do yiyi skladu i zovnishnim seredovishem Mikroekonomika vivchaye mehanizm funkcionuvannya ta vzayemovidnosini individualnih ekonomichnih agentiv do yakih nalezhat okremi pidpriyemstva ta organizaciyi firmi komercijni banki strahovi kompaniyi tosho Makroekonomika bazuyetsya na mikroekonomichnih yavishah ta procesah sho oznachaye makroekonomichni pokazniki ye rezultatom zvedennya pokaznikiv ekonomichnoyi diyalnosti okremih domogospodarstv ta firm makroekonomichni zakonomirnosti vidobrazhayut tendenciyi masovoyi povedinki na mikrorivni pri pobudovi makroekonomichnih modelej vihodyat iz pripushennya pro te sho domogospodarstva ta firmi prijmayut optimalni mikroekonomichni rishennya makroekonomichni procesi ye rezultatom vzayemodiyi ekonomichnih agentiv ta ekonomichnoyi politiki derzhavi Avstrijska ekonomichna shkola ne viznaye podilu ekonomichnoyi teoriyi na mikroekonomiku ta makroekonomiku vvazhayuchi makroekonomiku apologetikoyu derzhavnogo regulyuvannya yake vikrivlyuye vidnosini dobrovilnogo obminu Zasnuvannya i pohodzhennya terminu makroekonomika Vpershe podil na mikrodinamiku i makrodinamiku zaproponuvav zasnovnik ekonometriki odin z pershih laureativ Premiyi z ekonomiki pam yati A Nobelya Ragnar Frish u 1933 r Do naukovogo obigu termin makroekonomika uviv Lourens Klejn stattya Mak ro eko no mi ka i teo riya ra cio nal noyi povedinki 1946 r U pidruchniku Pola Sa mu el so na Ekonomika dilennya na mak roeko no mi ku i mikroekonomiku vpershe z yavilosya u 1958 r Faktichnim zasnovnikom makroekonomiki yak obgruntuvannya sposobiv aktivnogo derzhavnogo vtruchannya u diyalnist rinkiv vvazhayut Dzhona Mejnarda Kejnsa Pri comu sam Dzh M Kejns vvazhav sho batkom makroekonomiki ye vidomij ukrayinskij uchenij M Tugan Baranovskij kotrij buv pershim ekonomistom shidnoyevropejcem chiyi praci zasluzhili viznannya i nini mayut praktichne zastosuvannya dlya ekonomiki v najrozvinenishih krayinah svitu Pol Samuelson u pitanni pro pohodzhennya makroekonomiki vvazhaye sho potribno zrobiti krok nazad vid Kejnsa j pochati rozglyadati yak zasnovnikiv Knuta Vikselya Irvinga Fishera ta Artura Sesila Pigu oskilki Zagalna teoriya Kejnsa narodilasya yak polemika z cimi avtorami cherez sho yiyi povnocinne rozuminnya ne mozhlive bez hocha b chastkovogo oznajomlennya z robotami cih avtoriv Ob yekt makroekonomikiOb yektom makroekonomiki ye ekonomichna sistema sho yavlyaye soboyu sukupnist ekonomichnih sub yektiv diyalnist yakih spirayetsya na istorichno viznacheni formi virobnichih vidnosin ta adekvatni yim mehanizmi regulyuvannya ekonomichnoyi diyalnosti Okremi ekonomichni sistemi vidriznyayutsya mizh soboyu formami vlasnosti na zasobi virobnictva ta mehanizmami regulyuvannya ekonomiki Za cimi oznakami ekonomichni sistemi podilyayut na tri tipi rinkova ekonomika chistij rinok komandno administrativna ekonomika planova ekonomika zmishana ekonomika Promizhnim variantom ekonomichnoyi sistemi ye perehidna ekonomika Osnovni problemi makroekonomikiEkonomichne zrostannya ekonomichni cikli Sho take ekonomichne zrostannya Yak viznachiti tempi ekonomichnogo zrostannya Yaki chinniki mozhut vplivati na ekonomichne zrostannya Yak ekonomichne zrostannya vplivaye na rozvitok danoyi krayini Bezrobittya Hto taki bezrobitni Chi ye bezrobittya pozitivnim abo zgubnim faktorom dlya ekonomiki Yak borotisya z bezrobittyam Yak mozhna viznachiti rizni rivni bezrobittya v krayini Na sho vplivaye bezrobittya Zagalnij riven cin Sho mayut na uvazi pid zagalnim rivnem cin Yak zmini v cinovomu rivni vplivayut na stan ekonomiki Sho take inflyaciya Yaka inflyaciya korisna a yaka shkidliva Groshovij obig riven stavki vidsotka Yaka rol groshej v makroekonomici Sho vplivaye na zagalnu stavku vidsotka i na sho vona vplivaye v ekonomici Derzhavnij byudzhet Yak derzhava regulyuye svoyi dohodi i vitrati Yak zalezhat taki kriteriyi yak dobrobut suspilstva abo rozvitok biznesu v krayini vid zmin v derzhavnomu byudzheti Torgovij balans Yak krayina zdijsnyuye mizhnarodnu torgivlyu z inshimi krayinami Yak zmini v eksporti ta importi vplivayut na valyutnij kurs rozvitok danoyi krayini stan svitovoyi ekonomiki Predmet makroekonomikiZ tochki zoru predmetnih oblastej yavish i procesiv yaki vivchayutsya predmet makroekonomiki rozkrivayetsya cherez taki osnovni pitannya obsyag virobnictva nacionalnoyi ekonomiki obsyag VVP ta temp jogo zrostannya riven cin riven inflyaciyi riven bezrobittya stan platizhnogo balansu Predmetom makroekonomiki ye prichinno naslidkovij mehanizm funkcionuvannya ekonomiki yakij yavlyaye soboyu sukupnist zv yazkiv mizh okremimi makroekonomichnimi procesami ta yavishami Makroekonomika povinna z odnogo boku viznachati sistemu funkcij yaki vidtvoryuyut prichinno naslidkovi zv yazki v ekonomici z inshogo rozkrivati mozhlivosti lyudej vplivati na prichini z metoyu koreguvannya tih naslidkiv yaki voni viklikayut v ekonomici Otzhe makroekonomika vikonuye yak piznavalnu tak i prikladnu funkciyu Pozitivnij ta normativnij analiz v makroekonomiciMakroekonomiku sho vikonuye piznavalnu funkciyu nazivayut pozitivnoyu a makroekonomiku sho vikonuye prikladnu funkciyu normativnoyu Rozglyad procesiv yak ye pozitivnij abo deskriptivnij opisuvalnij analiz rozglyad procesiv yak maye buti normativnij abo preskriptivnij pripisovij analiz Prokladannya shlyahu vid situaciyi yak ye do situaciyi yak maye buti rozrobka ekonomichnoyi politiki Normativna makroekonomika obgruntuvannya neobhidnosti vtruchannya derzhavi v ekonomiku Podil ekonomiki na pozitivnu normativnu i mistectvo ekonomiki ekonomichnu politiku zaproponuvav anglijskij ekonomist Dzhon Nevill Kejns 1852 1949 batko Dzhona Mejnarda Kejnsa Vidi ekonomichnoyi politikiDokladnishe Ekonomichna politika Fiskalna byudzhetno podatkova vpliv na ekonomiku za dopomogoyu zmini v opodatkuvanni ta derzhavnih vitratah Monetarna kreditno groshova vpliv na ekonomiku za dopomogoyu zmin v obsyazi strukturi ta umovah obertannya groshovoyi masi Osnovni makroekonomichni pokaznikiVidpovidno do osnovnih predmetnih oblastej vidilyayut chotiri osnovni makroekonomichni pokazniki Obsyag VVP gr od period ta temp jogo zrostannya pokazuye obsyag virobnictva i spozhivannya blag v ekonomici Riven cin abo riven inflyaciyi pokazuye dinamiku zagalnogo rivnya cin v ekonomici Riven bezrobittya pokaznik zajnyatosti resursiv u virobnictvi Stan platizhnogo balansu gr od period riznicya mizh zakordonnimi nadhodzhennyami groshovih koshtiv ta viplatami za kordon Agreguvannya v makroekonomiciDokladnishe Agreguvannya Dokladnishe Groshova masa Makroekonomichnij analiz vikoristovuye agregati agregovani pokazniki Agregovani pokazniki zvedeni sumarni pokazniki V osnovi makroekonomichnih pokaznikiv yavish procesiv modelej znahodyatsya vidpovidni mikroekonomichni Agreguvannya shlyah vid mikroekonomichnogo do makroekonomichnogo analizu Napriklad spozhivachem v mikroekonomici vistupaye domogospodarstvo model domogospodarstva V makroekonomici rozglyadayetsya povedinka ne okremogo spozhivacha domogospodarstva a usih spozhivachiv usiyeyi sukupnosti domogospodarstv Usya sukupnist domogospodarstv rozglyadayetsya yak odin sub yekt makroekonomiki spozhivchij sektor sektor spozhivannya sektor domogospodarstv Yaksho agreguvati vipusk usih firm v ekonomici za pevnimi pravilami to otrimayemo pokaznik VVP valovogo vnutrishnogo produktu yakij ye agregovanim pokaznikom Tak samo zvedena dinamika cin na okremih rinkah mikroriven analizu daye pokazniki rivnya cin makroriven analizu Takozh agreguvannya v makroekonomici zastosuyetsya pri ocinci obsyagu ta strukturi groshovoyi masi Vikoristovuyetsya ponyattya groshovi agregati M0 M1 M2 M3 Sub yekti makroekonomikiSub yekti dijovi osobi makroekonomichni agenti sektori makroekonomiki Sektor domashnih gospodarstv Sektor firm pidpriyemnickij sektor Derzhavnij sektor derzhava Zakordonnij sektor reshta svitu Vsi makroekonomichni sub yekti ye agregovanimi agregatami oskilki utvoryuyutsya shlyahom ukrupnennya vidpovidnih mikroekonomichnih odinic Div Agreguvannya Vzayemodiya mizh sub yektami makroekonomiki ilyustruyetsya za dopomogoyu modeli krugovih potokiv modeli ekonomichnogo krugoobigu Inodi v yakosti sub yektu makroekonomiki vidilyayut finansovij sektor yakij u bilshosti vuzivskih materialiv figuruye yak finansovi rinki Sektor domogospodarstv Households Dokladnishe Domashnye gospodarstvo Sektor domashnih gospodarstv sektor spozhivannya skladayetsya z usih domogospodarstv yaki ye v nacionalnij ekonomici Metoyu diyalnosti misiyeyu sektoru domogospodarstv ye maksimizaciya spozhivannya blag otrimati maksimum korisnosti za minimumu vitrat Sektor domogospodarstv vidigraye podvijnu rol v ekonomici 1 postachalnik vsih ekonomichnih resursiv zemlya pracya kapital pidpriyemnictvo na rinki resursiv formuye sukupnu propoziciyu resursiv 2 pokupec blag na rinku blag formuye znachnu chastinu sukupnogo popitu na rinku blag Sektor domogospodarstv na rinkah resursiv zaroblyaye nacionalnij dohid yakij skladayetsya z faktornih dohodiv zarobitnoyi plati renti procenta pributku ta vrahovuye nepryami podatki Domashni gospodarstva zdijsnyuyut taki vidi ekonomichnoyi diyalnosti i vikonuyut vidpovidni roli 1 proponuyut i prodayut resursi faktori virobnictva na rinku resursiv prodavec resursiv 2 spozhivayut chastinu zaroblenogo nacionalnogo dohodu kupuyuchi blaga na spozhivchomu rinku rinku blag pokupec blag 3 zaoshadzhuyut chastinu nacionalnogo dohodu vidkladene spozhivannya spozhivannya majbutnih periodiv fond nakopichennya zaoshadzhuvach 4 primusovo viddayut chastinu zaroblenogo nacionalnogo dohodu u viglyadi podatkiv do derzhavnogo sektora do derzhavnogo byudzhetu platnik podatkiv 5 pred yavlyayut popit i kupuyut blaga inozemnogo virobnictva u zakordonnogo sektora spozhivach zakordonnih blag Vidpovidno do cih vidiv diyalnosti i rolej sektor domogospodarstv v modeli krugovih potokiv pov yazanij z rinkami ta inshimi sub yektami takimi groshovimi potokami vhidnij groshovij potik 1 nacionalnij dohid z rinku resursiv vihidni groshovi potoki 2 spozhivchi vitrati na spozhivchomu rinku 3 zaoshadzhennya na finansovih rinkah 4 chisti podatki do derzhavnogo sektora 5 platezhi za importni blaga do zakordonnogo sektora Sektor firm Business sector Sektor firm pidpriyemnickij sektor biznes sektor virobnichij sektor agregovanij sub yekt yakij skladayetsya z usih nayavnih firm v ekonomici Metoyu diyalnosti sektoru firm ye maksimizaciya vipusku i prodazhu blag Sektor firm vikoristovuye kupleni u domashnih gospodarstv resursi dlya virobnictva blag yaki prodaye sektoru domogospodarstv na rinku blag Pidpriyemnickij sektor zdijsnyuye taki vidi ekonomichnoyi diyalnosti 1 pred yavlyaye popit na resursi faktori virobnictva zemlyu kapital pracyu pidpriyemnictvo na rinku resursiv vistupaye yihnim pokupcem 2 proponuye rezultati svoyeyi diyalnosti virobleni blaga tovari i poslugi na rinku blag spozhivchomu rinku 3 investuye beruchi poziki na finansovih rinkah u finansovogo sektora Sektor domogospodarstv i sektor firm utvoryuyut privatnij sektor ekonomiki dvosektorna model ekonomichnogo obigu Derzhavnij sektor Government Derzhavnij sektor derzhava ce vsi derzhavni pidpriyemstva instituti ta ustanovi abo zh sukupnist centralnih ta miscevih organiv vladi Metoyu diyalnosti derzhavnogo sektora ye stvorennya suspilnih blag Stvorennya suspilnih blag vidbuvayetsya za rahunok podatkovih nadhodzhen vid sektora domogospodarstv i sektoru firm shlyahom zdijsnennya derzhavnih vitrat Do suspilnih blag vidnosyat zovnishnyu i vnutrishnyu bezpeku osvitu ohoronu zdorov ya dosyagnennya fundamentalnoyi nauki socialnu ta virobnichu infrastrukturu Derzhava takozh stvoryuye take suspilne blago yak pravove seredovishe dlya diyalnosti ekonomiki zdijsnyuye pererozpodil dohodiv konfiskovuyuchi chastinu dohodiv sektoru domogospodarstv u viglyadi podatkiv ta zdijsnyuyuchi derzhavni vitrati yaki skladayutsya z derzhavnih zakupok tovariv ta poslug ta derzhavnih transfertiv Pererozpodil konfiskovanih u privatnogo sektora dohodiv vidbuvayetsya cherez derzhavnij byudzhet Privatnij sektor i derzhavnij sektor utvoryuyut zakritu ekonomiku model zakritoyi ekonomiki Zakordonnij sektor Foreign sector Zovnishnij ekonomichnij sektor inozemnij sektor reshta svitu vklyuchaye vsi zakordonni nacionalni ekonomichni sistemi Metoyu diyalnosti zakordonnogo sektora ye maksimizaciya vigid vid zovnishnoyi torgivli Vpliv zakordonnogo sektora na vitchiznyanu ekonomiku zdijsnyuyetsya cherez vzayemnij obmin tovarami ta poslugami eksport ta import kapitalom zakordonni investiciyi pozikami zakordonni poziki mizhnarodnimi transfertami mizhnarodna gumanitarna dopomoga podarunki Zakrita ekonomika i zakordonnij sektor utvoryuyut vidkritu ekonomiku model yaka vklyuchaye usi chotiri sektori ekonomiki Metodi makroekonomikiMakroekonomika vikoristovuye zagalnonaukovi metodi Naukovoyi abstrakciyi Analizu ta sintezu Indukciyi ta dedukciyi Matematichno statistichnih ocinok Pri comu specifichnim metodom makroekonomiki ye modelyuvannya Modelyuvannya nabulo osoblivogo znachennya dlya makroekonomiki oskilki v makroekonomici nemozhlivij naukovij eksperiment Nemozhlivist eksperimentu vinikaye vnaslidok togo sho makroekonomika vivchaye povedinku nacionalnih ekonomik kozhna z yakih ye unikalnoyu sistemoyu tobto yiyi nemozhlivo porivnyati z analogichnoyu Krim togo dinamika ekonomichnogo rozvitku postijno zminyuye nacionalni ekonomichni sistemi Modelyuvannya v makroekonomiciMakroekonomichna model Ekonomichna model ce sistema vzayemozv yazkiv mizh ekonomichnimi zminnimi yaka daye zmogu prognozuvati rezultat Inshimi slovami vona vikoristovuyetsya dlya peredbachennya togo yak zmini ekonomichnih umov prizvedut do zmini ekonomichnih rezultativ Ekonomichni zminni ce naturalni velichini yaki mozhut yakimos chinom vimiryuvatisya abo sumi groshej sho mozhut nabuvati pevnih znachen Visnovki z ekonomichnih modelej virazhayutsya u formi gipotez tobto tverdzhen pro prichini i naslidki yaki potrebuyut pidtverdzhennya chi zaperechennya faktami Metoyu ekonomichnogo modelyuvannya ye namagannya dopomogti zrozumiti yak funkcionuye toj chi inshij sektor ekonomiki Bude pomilkovim vvazhati sho chim bilshe model shozha na realnij proces tim vona krasha Kriteriyem korisnosti ekonomichnoyi modeli ye ne stupin yiyi vidpovidnosti realnim ekonomichnim procesam a vidpovidnist otrimanih za yiyi dopomogoyu prognoziv realnim podiyam Tomu model maye buti maksimalno sproshena sho dast zmogu rozshiriti masshtabi ta efektivnist yiyi vikoristannya Skazhimo yaksho zagrava pid chas zahodu soncya daye mozhlivist iz znachnoyu imovirnistyu prognozuvati vitryanu pogodu nastupnogo dnya to mayemo prostu model yaka nabagato korisnisha nizh pobudovana na skladnomu vivchenni napryamkiv ruhu povitryanih potokiv za dopomogoyu zondiv suputnikiv tosho Nemozhlivist eksperimentu v makroekonomici Naukovci otrimuyut pidtverdzhennya svoyih teorij i gipotez provodyachi eksperimenti V makroekonomici eksperiment nemozhlivij principovo oskilki ne isnuye dvoh odnakovih nacionalnih ekonomik odnu z yakih mozhna b bulo vikoristati yak kontrolnu odinicyu Tomu osnovnim metodom doslidzhennya makroekonomiki ye modelyuvannya Ekzogenni ta endogenni zminni Dokladnishe Ekzogenni pokazniki Ekzogennist ta Endogenni pokazniki Pobudova modeli pov yazana z vtratoyu chastini informaciyi pro ob yekt yakij doslidzhuyetsya Ce dopomagaye abstraguvatisya vid jogo drugoryadnih elementiv skoncentruvatisya na golovnih skladovih sistemi ta yihnih vzayemozv yazkah Vidomi velichini sho vvodyatsya v model v gotovomu viglyadi nazivayutsya ekzogennimi zminnimi tzh zovnishnimi vhidnimi nezalezhnimi velichini yaki otrimuyut u ramkah modeli pri virishenni postavlenogo zavdannya nazivayutsya endogennimi zminnimi tzh vnutrishnimi vihidnimi zalezhnimi Formi predstavlennya makroekonomichnih modelej Verbalna Najprostishoyu formoyu predstavlennya zv yazku mizh ekonomichnimi danimi ye verbalna movna forma opis zv yazku mizh vhodom i vihodom za dopomogoyu sliv Napriklad obsyag spozhivchih vitrat domogospodarstv pryamo zalezhit vid dohodiv domogospodarstv Za dopomogoyu movnoyi konstrukciyi z yednuyutsya mizh soboyu vhidna velichina ekzogenna dohodi domogospodarstv ta vihidna velichina endogenna obsyag spozhivchih vitrat Takozh u cij modeli opisano harakter zalezhnosti mizh velichinami pryama zalezhnist tobto chim bilshim ye vhid dohodi domogospodarstv tim bilshim ye vihid spozhivchi vitrati domogospodarstv Shematichna model sektoru domogospodarstv Shematichna Taku model neskladno predstaviti u viglyadi shemi tobto zbuduvati shematichnu model yaka naochno dopovnyuye verbalnu formu Analitichna Dlya podalshoyi formalizaciyi zv yazku mizh vhodom i vihodom vikoristovuyetsya analitichna forma predstavlennya modeli opis zalezhnosti ekonomichnih velichin za dopomogoyu matematichnoyi funkciyi yaka u najzagalnishomu viglyadi viglyadaye yak y f x de x vhidna velichina argument funkciyi y vihidna velichina znachennya funkciyi Najprostishoyu formoyu funkciyi ye linijna funkciya y kx b yaka vikoristovuyetsya v makroekonomici dlya modelyuvannya linijnih zalezhnostej mizh velichinami napriklad dlya pobudovi liniyi sukupnogo popitu Vikoristannya matematichnogo aparatu v makroekonomici ye ekonomiko matematichnim modelyuvannyam poyednannya matematichnih metodiv z ekonomichnimi modelyami vivchaye ekonometrika Grafichna Viznachennya harakteru linijnij abo nelinijnij ta napryamu pryamij abo obernenij zv yazku mizh ekonomichnimi velichinami dozvolyaye vikoristovuvati matematichnij aparat dlya modelyuvannya analitichni modeli i buduvati grafichni modeli yaki mozhna rozglyadati yak pohidni vid analitichnih Grafichni modeli buduyutsya u sistemi vidpovidnih koordinat i naochno demonstruyut harakter ta napryam zv yazku mizh ekzogennimi ta endogennimi ekonomichnimi velichinami Klyuchem do chitannya grafichnih makroekonomichnih modelej ye chitke rozuminnya sho ye vhodom i sho ye vihodom u modeli yaka rozglyadayetsya Tablichna Krim togo analitichna mikroekonomichna model dlya naochnosti takozh mozhe buti predstavlena u tablichnij formi yaka tezh mozhe rozglyadatisya yak pohidna vid analitichnoyi Makroekonomichni modeli yak chorna skrinya Dokladnishe Chornij yashik Navchalni makroekonomichni modeli yavlyayut soboyu chornu skrinyu model v yakij vidomi tilki vhid i vihid Sho vidbuvayetsya u seredini modeli nevidomo Osoblivosti makroekonomichnih modelej Osoblivistyu makroekonomichnogo modelyuvannya ye vikoristannya makroekonomichnih modelej dlya prognozuvannya naslidkiv ekonomichnoyi politiki Dlya takih modelej vhidnimi ekzogennimi zminnimi ye pokazniki instrumentiv ekonomichnoyi politiki a vihidnimi endogennimi ye pokazniki stanu ekonomiki VVP inflyaciya bezrobittya platizhnij balans j t d Takim chinom makroekonomichni modeli mozhut davati vidpovid na pitannya sho bude z ekonomikoyu VVP inflyaciya bezrobittya yaksho do neyi zastosuvati instrumenti ekonomichnoyi politiki podatki derzhavni vitrati zmini u groshovij masi j t p Otzhe sama ideologiya makroekonomiki yaku inodi nazivayut kejnsianskoyu ekonomikoyu peredbachaye vtruchannya derzhavi u diyalnist rinkiv Makroekonomichni modeli vikoristovuyutsya dlya obgruntuvannya vikoristannya fiskalnih ta monetarnih instrumentiv ekonomichnoyi politiki Makroekonomichni modeliTradicijna diagrama AS AD sho pokazuye zsuv AD ta krivu AS yaka staye neelastichnoyu za mezhi potencijnogo vihodu Sukupnij popit sukupna propoziciya Model AD AS stala standartnoyu modellyu dlya poyasnennya makroekonomiki Cya model pokazuye riven cin ta riven realnogo vipusku z urahuvannyam rivnovagi sukupnogo popitu ta sukupnoyi propoziciyi Nahil krivoyi sukupnogo popitu donizu oznachaye sho bilshij obsyag produkciyi vimagayetsya pri nizhchih rivnyah cin Shil donizu ye rezultatom troh efektiv efektu Pigu abo realnogo balansu yakij stverdzhuye sho zi znizhennyam realnih cin realne bagatstvo zbilshuyetsya sho prizvodit do vishogo spozhivchogo popitu na tovari efekt Kejnsa abo procentnoyi stavki yakij stverdzhuye sho v miru padinnya cin popit na groshi zmenshuyetsya vnaslidok chogo procentni stavki znizhuyutsya a poziki dlya investicij ta spozhivannya zrostayut ta efekt chistogo eksportu yakij stverdzhuye sho v miru zrostannya cin vitchiznyani tovari stayut porivnyano dorozhchimi dlya inozemnih spozhivachiv sho prizvodit do znizhennya eksportu U zvichajnomu kejnsianskomu vikoristanni modeli AS AD kriva sukupnoyi propoziciyi ye gorizontalnoyu na nizkih rivnyah virobnictva i staye neelastichnoyu poblizu tochki potencijnogo vipusku sho vidpovidaye povnij zajnyatosti Oskilki ekonomika ne mozhe viroblyati bilshe potencijnogo vipusku bud yake rozshirennya AD prizvede do vishih rivniv cin zamist vishogo vipusku Diagrama AD AS mozhe modelyuvati riznomanitni makroekonomichni yavisha vklyuchayuchi inflyaciyu Zmini faktoriv chi faktoriv sho ne viznachayut riven cin sprichinyayut zmini sukupnogo popitu ta zmishennya vsiyeyi krivoyi sukupnogo popitu AD Koli popit na tovari perevishuye propoziciyu vinikaye inflyacijnij rozriv de vidbuvayetsya inflyaciya sho sprichinyaye popit i kriva AD zmishuyetsya vgoru na vishij riven cin Koli ekonomika stikayetsya z vishimi vitratami vidbuvayetsya inflyaciya sho stimulyuye vitrati i kriva AS zmishuyetsya vgoru do vishih rivniv cin Diagrama AS AD takozh shiroko vikoristovuyetsya yak pedagogichnij instrument dlya modelyuvannya efektiv riznih makroekonomichnih politik U comu prikladi diagrami IS LM kriva IS ruhayetsya vpravo sprichinyuyuchi vishi procentni stavki i ta rozshirennya realnoyi ekonomiki realnij VVP abo Y IS LM Dokladnishe Model IS LM Model IS LM daye pidgruntya sukupnogo popitu Ce vidpovidaye na pitannya Yaka kilkist tovariv vimagayetsya za bud yakogo rivnya cin Cya model pokazuye yake poyednannya procentnih stavok ta vipusku zabezpechit odnochasnu rivnovagu yak na tovarnomu tak i na groshovomu rinkah Rinok tovariv modelyuyetsya yak rivnist mizh investiciyami ta derzhavnimi ta privatnimi zaoshadzhennyami IS I Investments S savings a groshovij rinok modelyuyetsya yak rivnovaga mizh propoziciyeyu groshej ta perevagoyu likvidnosti Kriva IS skladayetsya z tochok kombinacij dohodu ta procentnoyi stavki de investiciyi vrahovuyuchi procentnu stavku dorivnyuyut derzhavnim ta privatnim zaoshadzhennyam z urahuvannyam vipusku Kriva IS ye pohiloyu donizu oskilki vipusk ta procentna stavka mayut zvorotnu zalezhnist na tovarnomu rinku iz zbilshennyam obsyagu virobnictva zaoshadzhuyetsya bilshe dohodu a ce oznachaye sho procentni stavki povinni buti nizhchimi shob stimulyuvati dostatno investicij shob vidpovidati zaoshadzhennyam Kriva LM L liquidity M money pohila vgoru oskilki procentna stavka ta vipusk mayut pozitivnij vzayemozv yazok na groshovomu rinku iz zbilshennyam dohodu identichno rivnomu vipusku popit na groshi zbilshuyetsya sho prizvodit do zrostannya procentnoyi stavki shob prosto kompensuvati pochatkove zrostannya popitu na groshi Model IS LM chasto vikoristovuyetsya dlya demonstraciyi naslidkiv groshovo kreditnoyi ta fiskalnoyi politiki U pidruchnikah chasto vikoristovuyetsya model IS LM ale vona ne vidriznyayetsya skladnistyu bilshosti suchasnih makroekonomichnih modelej Tim ne menshe ci modeli vse she mayut podibni vidnosini z timi sho ye v IS LM Modeli zrostannya Dokladnishe Teoriya ekonomichnogo zrostannya Neoklasichna model zrostannya Roberta Solou model Solou Svona stala zagalnoprijnyatoyu pidruchnikovoyu modellyu dlya poyasnennya ekonomichnogo zrostannya v dovgostrokovij perspektivi Model pochinayetsya z virobnichoyi funkciyi de nacionalnij obsyag virobnictva ye produktom dvoh faktoriv kapitalu ta praci Model Solou pripuskaye sho pracya ta kapital vikoristovuyutsya za nezminnimi tempami bez kolivan bezrobittya ta vikoristannya kapitalu yaki zazvichaj sposterigayutsya u dilovih ciklah Zbilshennya obsyagu virobnictva abo ekonomichne zrostannya mozhe vidbutisya lishe cherez zbilshennya zapasu kapitalu zbilshennya chiselnosti naselennya abo tehnologichnogo progresu sho prizvodit do vishoyi produktivnosti zagalnoyi faktornoyi produktivnosti Zbilshennya normi zaoshadzhen prizvodit do timchasovogo zbilshennya oskilki ekonomika stvoryuye bilshe kapitalu sho dodaye do virobnictva Odnak vreshti resht norma amortizaciyi obmezhit rozshirennya kapitalu zaoshadzhennya budut vikoristani zaminyuyuchi amortizovanij kapital i niyakih zaoshadzhen ne zalishitsya dlya oplati dodatkovogo zbilshennya kapitalu Model Solou peredbachaye sho ekonomichne zrostannya z tochki zoru virobnictva na dushu naselennya zalezhit viklyuchno vid tehnologichnogo progresu sho pidvishuye produktivnist U 1980 90 ti rokah vinikla teoriya endogennogo zrostannya Cya grupa modelej poyasnyuye ekonomichne zrostannya inshimi faktorami takimi yak zbilshennya viddachi vid masshtabu kapitalu ta navchalnij proces yaki endogenno viznachayutsya zamist ekzogennogo tehnologichnogo vdoskonalennya sho vikoristovuyetsya dlya poyasnennya zrostannya v modeli Solou Makroekonomichnij analizDokladnishe Makroekonomichnij analiz Makroekonomichnij analiz angl Macroeconomic analyse analiz nacionalnoyi ekonomiki okremih yiyi chastin z vikoristannyam makroekonomichnih pokaznikiv modelej metodiv Rozriznyayut ex post makroekonomichnij analiz analiz minulih staniv nacionalnoyi ekonomiki za dopomogoyu pokaznikiv Sistemi nacionalnih rahunkiv ta ex ante makroekonomichnij analiz analiz majbutnih staniv nacionalnoyi ekonomiki za dopomogoyu makroekonomichnogo modelyuvannya Makroekonomichnij oblik u Sistemi nacionalnih rahunkivDokladnishe Sistema nacionalnih rahunkiv Oblik rezultativ vnutrishnogo i nacionalnogo virobnictva zdijsnyuyetsya za dopomogoyu pokaznikiv Sistemi nacionalnih rahunkiv SNR SNR ye mizhnarodnoyu statistichnoyu sistemoyu yaka zabezpechuye otrimannya takih pokaznikiv Valovij vnutrishnij produkt VVP Chistij vnutrishnij produkt ChVP Valovij nacionalnij dohid VND Nacionalnij dohid ND ta in Makroekonomichni pokaznikiAbsolyutni ta vidnosni Pokazniki zapasu i potoku Nacionalni i vnutrishni pokazniki Valovi ta chisti pokazniki Ekzogenni ta endogenni pokazniki Nominalni ta realni pokaznikiOsnovni rozdili i temi makroekonomikiOsnovni ponyattya makroekonomiki model krugovih potokiv osnova makroekonomichnogo analizu Makroekonomichni pokazniki u sistemi nacionalnih rahunkiv SNR Ekonomichni cikli dinamika virobnictva cin bezrobittya Sukupnij popit i sukupna propoziciya makroekonomichna rivnovaga na rinku blag Derzhava v ekonomici fiskalna ta monetarna politika Bankivska sistema groshovi agregati groshovi multiplikatori Popit i propoziciya na groshovomu rinku rivnovaga na groshovomu rinku Odnochasna rivnovaga na rinku blag i na groshovomu rinku model IS LM Ekonomichne zrostannya faktori ekonomichnogo zrostannya Zovnishnya torgivlya teoriyi i modeliMakroekonomichna rivnovagaDokladnishe Makroekonomichna rivnovaga Stan v makroekonomichnij sistemi koli sukupnij popit dorivnyuye sukupnij propoziciyi tobto dosyagnutij balans mizh resursami ta yih vikoristannyam Div takozhEkonomichna teoriya Mikroekonomika Makroekonomichna rivnovaga Model krugovih potokivPrimitkiSmovzhenko T S Steblij G Ya 2015 Paradigmalne onovlennya ekonomichnoyi teoriyi u vitchiznyanij nauci ukr Ekonomika ta upravlinnya nacionalnim gospodarstvom s 100 104 Samuelson Paul A Foundations of Economic Analysis 1947DzherelaAnalitichna ekonomiya makroekonomika i mikroekonomika navch posib u 2 h kn Kn 1 Vstup do analitichnoyi ekonomiyi Makroekonomika S M Panchishin P I Ostroverh V B Bunyak Z G Vatamanyuk O Z Vatamanyuk Lviv nac un t im I Franka 4 e vid vipravl i dopovn K Znannya 2006 723 c Ekonomichna teoriya Politekonomiya pidruchnik V D Bazilevich ta in red V D Bazilevich Kiyivskij nac un t 9 te vid dop Kiyiv Znannya 2014 710 s tabl ris Klasichnij universitetskij pidruchnik ISBN 978 617 07 0157 2 Makroekonomika navchalnij posibnik S M Panchishin Kiyiv Libid 2001 615 s ISBN 966 06 0206 5 Makroekonomika Navch posib dlya stud vish navch zakl P Yu Buryak O V Stefanishin L L Cimbal U D Balagurak O G Gupalo N I Gomolska Yu M Gonchar Yu G Gnatenko I V Grabinska red P Yu Buryak Lviv derzh fin ekon in t L INTEREKO 2001 347 c Makroekonomika navch posib M L Danilovich Kropivnicka P I Stecyuk I O Tivonchuk Nac un t Lviv politehnika 2 ge vid dopov Lviv Vid vo Lviv politehniki 2017 291 s il tabl Bibliogr s 286 289 40 nazv ISBN 978 966 941 005 4 Makroekonomika pidruchnik A G Savchenko Kiyiv nac ekon un t Kiyiv KNEU 2005 441 s ISBN 9665747622 Makroekonomika pidruchnik V Bazilevich K Bazilevich L Balastrik za red V D Bazilevicha 4 te vid pererobl i dopov Kiyiv Znannya 2008 743 s ISBN 978 966 346 421 3 tverda paliturka ISBN 978 966 346 484 8 m yaka obkladinka Makro mikroekonomika vid teoriyi do praktiki Navch posib dlya stud VNZ I A Kancir O I Klipkova L V Ivanec L Novij Svit 2000 2011 443 c Visha osvita v Ukrayini Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi