Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макроекономі́чна рівнова́га — це стан національної економіки, коли сукупний попит і сукупна пропозиція, виробництво і споживання є збалансованими, тобто існує пропорційність між ресурсами та їх використанням.
Економічним ідеалом вважають досягнення повної рівноваги. Це можливо, але тільки тимчасово, оскільки для неї притаманний динамічний характер і в реальному житті неминучі економічні кризи, неефективне або неповне використання ресурсів. Проте суспільство намагається мінімізувати відхилення від рівноваги і вдається при цьому до різних інструментів відповідної економічної політики. Для оцінки її ефективності використовуються кінцеві показники розвитку макроекономіки: ВВП, ВНП, НД.
Види макроекономічної рівноваги
Рівновага буває реальною, ідеальною, загальною і частковою.
Ідеальна (бажана) рівновага забезпечує узгодженість у поведінці усіх суб'єктів економіки і оптимальну реалізацію їх інтересів. До того ж рівновага визначає, що всі суб'єкти на ринку знаходять фактори виробництва та предмети споживання, а весь продукт, виготовлений у попередньому році, має бути реалізованим. Ця рівновага можлива при економічній гармонії та вільній конкуренції, за відсутності та протилежностей.
Часткова рівновага — це відповідність двох окремих взаємопов'язаних макроекономічних елементів чи ланок економіки, послуг, ринку товарів, факторів виробництва, у масштабі цілого народного господарства. Прикладом є рівновага між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням.
Реальна рівновага в умовах недосконалої конкуренції в економічній системі встановлюється як результат дії на ринок зовнішніх факторів. Вона є відповідністю між зростаючими потребами суспільства і обмеженими ресурсами. Для її реалізації потрібно вжити заходів, направлених на збільшення продуктивності суспільної праці, обмеження платоспроможного попиту споживачів, чи ефективного використання ресурсів.
Загальна макроекономічна рівновага — це сукупна пропорційність між ресурсами суспільства і їх використанням, матеріальними й фінансовими потоками, виробництвом і споживанням.
Макроекономічна рівновага визначає досягнення пропорційності як доцільності, відповідності та впорядкованості відтворюваних зв'язків, фаз та сторін. При цьому деякі локальні пропорції доповнюють одна одну, є взаємопов'язаними та викликають рівновагу або розвиток усієї економічної системи.
Між пропорційністю, рівновагою та збалансованістю є тісний взаємозв'язок. Якщо бажаною метою макроекономічного розвитку є рівновага, то збалансованість і пропорційність є частинами механізму її досягнення. Якщо якесь з цих визначень буде ігноруватись то це приведе до суперечностей, однобічних результатів та диспропорцій в суспільному житті та економіці.
Макроекономічні моделі рівноваги
В економічній теорії виділяють такі моделі макроекономічної рівноваги: марксистську, кейнсіанську, класичну, монетаристську і неокласичну.
Представниками класичних моделей рівноваги можна назвати Ф. Кене, Ж. Б. Сей та ін. У праці «Економічна таблиця» (1758 р.) Ф. Кене створив свою трисекторну модель рівноваги де показав процес обігу та відтворення сукупного суспільного продукту між представниками трьох класів суспільства: продуктивним класом (селяни та фермери), землевласників (поміщики, король, церква) і «безплідним» (усі громадяни, діяльність яких не пов'язана із сільським господарством). Кене аргументував концепцію «природного порядку», за допомогою розвитку економіки на основі стихійного ринкового ціноутворення, вільної конкуренції, невтручання держави в економіку і еквівалентності обміну.
З дослідженнями К.Маркса пов'язується створення марксистської моделі рівноваги. Він у другому томі «Капіталу» пояснив сутність відтворення виробничих відносин і продуктивних сил, обґрунтував умови пропорційного розвитку розширеного і простого відтворення, а також фаз: виробництва, розподілу, обміну і споживання. Сукупний суспільний продукт (ССП) розглядав з двох сторін: вартісної і натурально-речової. За вартістю сукупний суспільний продукт складається з трьох частин: змінного капіталу (V), спожитого постійного (с) та додаткової вартості (т), отже дорівнює с + V+ т. За натурально-речовинною формою ССП поділяється на засоби виробництва (І підрозділ) і предмети споживання (ІІ підрозділ).
Представниками неокласичної школи можна вважати Л. Вальраса, який створив модель загальної економічної рівноваги, та В. Леонтьєва, який розробив модель «витрати — випуск»[]. Прихильники цього напряму вважають, що для того, щоб забезпечувати стан рівноваги самостійно, ринок є достатньо досконалою системою. Тому кризу надвиробництва і безробіття можна розглядати як тимчасові явища. Моделі неокласиків передбачали присутність рівноважних цін, гнучких ставок заробітної плати і гнучких процентних ставок, що дають можливість підтримувати рівновагу на всіх ринках праці, капіталів, товарів, що здебільшого властиво ринку досконалої конкуренції. Недоліком є заперечення впливу на реальний ринок грошей.
Основну роль, у зародженні одного з провідних напрямів сучасної макроекономічної теорії - кейнсіанства, відіграв англійський економіст Дж. Кейнс. Він у своїй праці «Загальна теорія зайнятості, грошей та процента»(The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936) розкритикував класичну теорію макроекономічного регулювання. Та їй на противагу Кейнс запропонував альтернативну макроекономічну теорію, в основі якої лежить державне регулювання економіки. Прихильники кейнсіанської теорії дотримуються думки, що ринковий механізм не може самостійно гарантувати досягнення повної зайнятості. Повна зайнятість не може бути лише за рахунок ринкових регуляторів, тому що це випадковість, а не закономірність. Кейнс в умовах недосконалої конкуренції проаналізував ринок та врахував безліч чинників, що спотворюють ідеальний ринок. Він продемонстрував, що в короткостроковому періоді ЧНП залежить від попиту, а не від сукупної пропозиції. Економіст описав свою модель за допомогою системи, яка складалась із семи рівнянь та розглянув два її варіанти — базовий і розширений. Розширена макроекономічна модель виявляє умови рівноваги відкритої ринкової економіки з державним регулюванням. Базова макроекономічна модель розглядає умови досягнення рівноваги в закритій ринковій економіці без державного регулювання.
Засновник сучасного монетаризму, американський економіст М.Фрідмен, у середині ХХ ст. обґрунтував монетаристську модель економічної рівноваги, де замість державної політики експансії запропонував політику обмеження доходів населення, грошових виплат населенню, рівня сукупного попиту, приросту грошової маси, державних витрат. Може спостерігатися зниження інфляції та зростання безробіття.
Модель «сукупний попит – сукупна пропозиція»
Модель AD-AS (модель сукупного попиту (англ. Aggregate Demand, AD) та сукупної пропозиції (англ. Aggregate Supply, AS)) — це макроекономічна модель, що досліджує поведінку економіки в цілому. Визначає рівноважні, в залежності від рівня цін та послуг на ринку, обсяги сукупних величин попиту та пропозиції в середині країни. Модель пояснює причини коливання реальних обсягів національного виробництва та рівня цін, взаємозв'язок між ними та економічною політикою.
Суку́пний по́пит (англ. aggregate demand, AD) — відображає обсяг виробництва товарів і послуг, що споживачі готові колективно придбати при існуючому рівні цін.
Сукупний попит формується як з-за кордону, так і всередині країни. Закордонний сегмент сукупного попиту формується іноземцями, що купляють вітчизняні товари, а усередині країни — різними категоріями споживачів (домашніх господарств, урядів і підприємств) і місцевих інвесторів. Сукупний попит складається із закупівель товарів підприємствами (виробниче споживання), урядом (державне споживання), людьми (особисте споживання), експорту товарів за рубіж і внутрішніх капіталовкладень.
Сукупні попит і пропозиція — це нестатистчні поняття макроекономіки, створені для вивчення всього кола процесів і явищ, що викликають вартісний дисбаланс між обсягом виробництва товарів і обсягом покупок, що надходять у той самий час і на той самий ринок. У сукупному попиті відрізняють такі структурні елементи: споживчі витрати на товари і послуги (С); інвестиції (І); державні витрати на товари і послуги (G); чистий експорт (Х). Таким чином: AD = C + I + G + X. Сукупний попит можна знайти за формулою: AD = M x V / P, де AD — сукупний попит; Y —у русі доходів швидкість обігу грошей ; М — кількість грошей в обігу; Р — рівень цін.
Суку́пна пропози́ція (AS — від англ. aggregate supply – сукупна пропозиція) — загальна кількість кінцевих товарів і послуг, вироблена і запропонована до продажу залежно від рівня цін. Сукупна пропозиція є реальним валовим внутрішнім продуктом та валовим національним продуктом. Вона залежить від рівня цін, виробничих потужностей економіки і рівня витрат. Крива сукупної пропозиції AS демонструє, який виробник пропонує, за означеного рівня цін, обсяг сукупного випуску продукції на ринку. Сукупну пропозицію можна знайти таким чином: AS = заробітна плата + рента + процент + прибуток.
Економічні дисбаланси
Для кращого розуміння закономірностей функціонування національної ринкової економіки та взаємодії всіх її структурних елементів важливо орієнтуватися на вироблені наукою критерії та типові моделі. Економічна теорія описує їх за допомогою комплексу макроекономічних моделей. До числа цих моделей відносяться:
а) моделі загальної економічної рівноваги, які описують рівноважний стан національної економіки на конкретний період;
б) моделі економічних циклів, що визначають розвиток економічної кон'юнктури на короткостроковий і довгостроковий періоди часу;
в) моделі економічного зростання, що характеризують механізми розвитку економіки в довгостроковому періоді.
Особливість макроекономічних моделей: високий рівень абстрагування від деталей і приватних проявів загальної закономірності. У цьому полягають і сила, і слабкість економічної теорії. Сильна сторона полягає в тому, що, абстрагуючись від безлічі конкретних диференційованих форм, можна з математичною точністю імітувати в моделях глобальні процеси, взаємозв'язку, економічні цикли, що становить важливу передумову формування довгострокової стратегії управління економічною системою. Слабкою стороною є те, що в реальній економіці на макро- і мезорівнях відбуваються всілякі відхилення від модельних схем, життя вносить свої корективи в теоретичні розроблені загальні «правила» поведінки економічних систем.
Таким чином макроекономічні моделі можна розцінювати як свого роду орієнтир в руках економіста, що дає уявлення про загальну траєкторію розвитку економічних систем. Але цей орієнтир не здатний розкрити різноманіття явищ і процесів, що зустрічаються в кожній економічній системі, з усіма їх ризиками і загрозами, зі складним переплетінням внутрішніх і зовнішніх факторів, що детермінують непередбачувані ні за спрямуванням, ні по амплітуді відхилення від теоретичної лінії розвитку, тобто економічні дисбаланси. Залишається відкритим питання про наслідки економічних дисбалансів. Найбільш небезпечним наслідком є виникнення загроз економічній безпеці, запобігання яким має бути предметом особливої уваги з боку інститутів державної влади.
Багато конкретних видів загроз національній і економічній безпеці вже неодноразово і всебічно досліджені. Проте, як нам видається, існує один порівняно слабо вивчений аспект даного питання. Доцільно аналізувати не тільки ті небезпечні для економіки явища, які безпосередньо спостерігаються і «лежать на поверхні», а й їх першопричини, не завжди очевидні і навіть не завжди легко інтерпретовані. Є одна загальна властивість у таких першопричин, яке полягає в тому, що будь-які загрози економічній безпеці завжди породжуються істотними порушеннями пропорцій або між елементами самої економічної системи, або між елементами даної системи і елементами зовнішнього середовища. Для їх позначення пропонується використовувати такий загальноприйнятий термін, як «економічні дисбаланси [ 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]».
Див. також
Примітки
- Основи економічної теорії: підручник / О. О. Мамалуй, О. А. Гриценко, Л. В. Гриценко ; за заг. ред.: О. О. Мамалуй . — Київ: Юрінком Інтер, 2003 . — 478 с. — Бібліогр.: с. 468—470.
- Жан-Батіст Сей (фр. Jean-Baptiste Say; *5 січня 1767, Ліон, Франція — †15 листопада 1832, Париж, Франція) — французький економіст, представник класичної школи економічної науки. В «Трактаті політичної економії» створив модель економічної рівноваги «попит є пропозиція»
- Номер 92 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
- . Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- 1. Яновская Е.С. Теория макроэкономического равновесия и экономический дисбалансы / Е.С. Яновская // Вестник Санкт-Петербургской юридической академии. - 2013. - №2(19). - С. 84-90.
Посилання
- Економічна рівновага: сутність та види [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Поняття макроекономічної рівноваги [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Макроекономічна рівновага: сутність і види [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Теорії макроекономічної рівноваги [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Теоретичні відомості макроекономічної рівноваги
Джерела
- Базилевич В. Макроекономіка: підручник / В. Базилевич, К. Базилевич, Л. Баластрик,; За ред. В. Базелевича,. — 2-ге вид., випр. . — К. : Знання , 2005. — 851 с.
- Костюк В. С. Економічна теорія: навч. посібник / В. С. Костюк, А. М. Андрющенко, І. П. Борейко. — К. : Центр учб. л-ри, 2009. -282с.
- Основи економічної теорії: підручник / О. О. Мамалуй, О. А. Гриценко, Л. В. Гриценко ; за заг. ред.: О. О. Мамалуй . — Київ: Юрінком Інтер, 2003 . — 478 с. — Бібліогр.: с. 468—470 .
- Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О., Тітьонко О. М. Макроекономіка: Підручник. — К. : Либідь, 2004. — 288 с.
- Вугальтер А. Л. Фундаментальная экономия. Динамика. — М. : Экономика, 2007. — 371 с.
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makroekonomi chna rivnova ga ce stan nacionalnoyi ekonomiki koli sukupnij popit i sukupna propoziciya virobnictvo i spozhivannya ye zbalansovanimi tobto isnuye proporcijnist mizh resursami ta yih vikoristannyam Ekonomichnim idealom vvazhayut dosyagnennya povnoyi rivnovagi Ce mozhlivo ale tilki timchasovo oskilki dlya neyi pritamannij dinamichnij harakter i v realnomu zhitti neminuchi ekonomichni krizi neefektivne abo nepovne vikoristannya resursiv Prote suspilstvo namagayetsya minimizuvati vidhilennya vid rivnovagi i vdayetsya pri comu do riznih instrumentiv vidpovidnoyi ekonomichnoyi politiki Dlya ocinki yiyi efektivnosti vikoristovuyutsya kincevi pokazniki rozvitku makroekonomiki VVP VNP ND Vidi makroekonomichnoyi rivnovagiRivnovaga buvaye realnoyu idealnoyu zagalnoyu i chastkovoyu Idealna bazhana rivnovaga zabezpechuye uzgodzhenist u povedinci usih sub yektiv ekonomiki i optimalnu realizaciyu yih interesiv Do togo zh rivnovaga viznachaye sho vsi sub yekti na rinku znahodyat faktori virobnictva ta predmeti spozhivannya a ves produkt vigotovlenij u poperednomu roci maye buti realizovanim Cya rivnovaga mozhliva pri ekonomichnij garmoniyi ta vilnij konkurenciyi za vidsutnosti ta protilezhnostej Chastkova rivnovaga ce vidpovidnist dvoh okremih vzayemopov yazanih makroekonomichnih elementiv chi lanok ekonomiki poslug rinku tovariv faktoriv virobnictva u masshtabi cilogo narodnogo gospodarstva Prikladom ye rivnovaga mizh popitom i propoziciyeyu virobnictvom i spozhivannyam Realna rivnovaga v umovah nedoskonaloyi konkurenciyi v ekonomichnij sistemi vstanovlyuyetsya yak rezultat diyi na rinok zovnishnih faktoriv Vona ye vidpovidnistyu mizh zrostayuchimi potrebami suspilstva i obmezhenimi resursami Dlya yiyi realizaciyi potribno vzhiti zahodiv napravlenih na zbilshennya produktivnosti suspilnoyi praci obmezhennya platospromozhnogo popitu spozhivachiv chi efektivnogo vikoristannya resursiv Zagalna makroekonomichna rivnovaga ce sukupna proporcijnist mizh resursami suspilstva i yih vikoristannyam materialnimi j finansovimi potokami virobnictvom i spozhivannyam Makroekonomichna rivnovaga viznachaye dosyagnennya proporcijnosti yak docilnosti vidpovidnosti ta vporyadkovanosti vidtvoryuvanih zv yazkiv faz ta storin Pri comu deyaki lokalni proporciyi dopovnyuyut odna odnu ye vzayemopov yazanimi ta viklikayut rivnovagu abo rozvitok usiyeyi ekonomichnoyi sistemi Mizh proporcijnistyu rivnovagoyu ta zbalansovanistyu ye tisnij vzayemozv yazok Yaksho bazhanoyu metoyu makroekonomichnogo rozvitku ye rivnovaga to zbalansovanist i proporcijnist ye chastinami mehanizmu yiyi dosyagnennya Yaksho yakes z cih viznachen bude ignoruvatis to ce privede do superechnostej odnobichnih rezultativ ta disproporcij v suspilnomu zhitti ta ekonomici Makroekonomichni modeli rivnovagiV ekonomichnij teoriyi vidilyayut taki modeli makroekonomichnoyi rivnovagi marksistsku kejnsiansku klasichnu monetaristsku i neoklasichnu Predstavnikami klasichnih modelej rivnovagi mozhna nazvati F Kene Zh B Sej ta in U praci Ekonomichna tablicya 1758 r F Kene stvoriv svoyu trisektornu model rivnovagi de pokazav proces obigu ta vidtvorennya sukupnogo suspilnogo produktu mizh predstavnikami troh klasiv suspilstva produktivnim klasom selyani ta fermeri zemlevlasnikiv pomishiki korol cerkva i bezplidnim usi gromadyani diyalnist yakih ne pov yazana iz silskim gospodarstvom Kene argumentuvav koncepciyu prirodnogo poryadku za dopomogoyu rozvitku ekonomiki na osnovi stihijnogo rinkovogo cinoutvorennya vilnoyi konkurenciyi nevtruchannya derzhavi v ekonomiku i ekvivalentnosti obminu Z doslidzhennyami K Marksa pov yazuyetsya stvorennya marksistskoyi modeli rivnovagi Vin u drugomu tomi Kapitalu poyasniv sutnist vidtvorennya virobnichih vidnosin i produktivnih sil obgruntuvav umovi proporcijnogo rozvitku rozshirenogo i prostogo vidtvorennya a takozh faz virobnictva rozpodilu obminu i spozhivannya Sukupnij suspilnij produkt SSP rozglyadav z dvoh storin vartisnoyi i naturalno rechovoyi Za vartistyu sukupnij suspilnij produkt skladayetsya z troh chastin zminnogo kapitalu V spozhitogo postijnogo s ta dodatkovoyi vartosti t otzhe dorivnyuye s V t Za naturalno rechovinnoyu formoyu SSP podilyayetsya na zasobi virobnictva I pidrozdil i predmeti spozhivannya II pidrozdil Predstavnikami neoklasichnoyi shkoli mozhna vvazhati L Valrasa yakij stvoriv model zagalnoyi ekonomichnoyi rivnovagi ta V Leontyeva yakij rozrobiv model vitrati vipusk utochniti Prihilniki cogo napryamu vvazhayut sho dlya togo shob zabezpechuvati stan rivnovagi samostijno rinok ye dostatno doskonaloyu sistemoyu Tomu krizu nadvirobnictva i bezrobittya mozhna rozglyadati yak timchasovi yavisha Modeli neoklasikiv peredbachali prisutnist rivnovazhnih cin gnuchkih stavok zarobitnoyi plati i gnuchkih procentnih stavok sho dayut mozhlivist pidtrimuvati rivnovagu na vsih rinkah praci kapitaliv tovariv sho zdebilshogo vlastivo rinku doskonaloyi konkurenciyi Nedolikom ye zaperechennya vplivu na realnij rinok groshej Osnovnu rol u zarodzhenni odnogo z providnih napryamiv suchasnoyi makroekonomichnoyi teoriyi kejnsianstva vidigrav anglijskij ekonomist Dzh Kejns Vin u svoyij praci Zagalna teoriya zajnyatosti groshej ta procenta The General Theory of Employment Interest and Money 1936 rozkritikuvav klasichnu teoriyu makroekonomichnogo regulyuvannya Ta yij na protivagu Kejns zaproponuvav alternativnu makroekonomichnu teoriyu v osnovi yakoyi lezhit derzhavne regulyuvannya ekonomiki Prihilniki kejnsianskoyi teoriyi dotrimuyutsya dumki sho rinkovij mehanizm ne mozhe samostijno garantuvati dosyagnennya povnoyi zajnyatosti Povna zajnyatist ne mozhe buti lishe za rahunok rinkovih regulyatoriv tomu sho ce vipadkovist a ne zakonomirnist Kejns v umovah nedoskonaloyi konkurenciyi proanalizuvav rinok ta vrahuvav bezlich chinnikiv sho spotvoryuyut idealnij rinok Vin prodemonstruvav sho v korotkostrokovomu periodi ChNP zalezhit vid popitu a ne vid sukupnoyi propoziciyi Ekonomist opisav svoyu model za dopomogoyu sistemi yaka skladalas iz semi rivnyan ta rozglyanuv dva yiyi varianti bazovij i rozshirenij Rozshirena makroekonomichna model viyavlyaye umovi rivnovagi vidkritoyi rinkovoyi ekonomiki z derzhavnim regulyuvannyam Bazova makroekonomichna model rozglyadaye umovi dosyagnennya rivnovagi v zakritij rinkovij ekonomici bez derzhavnogo regulyuvannya Zasnovnik suchasnogo monetarizmu amerikanskij ekonomist M Fridmen u seredini HH st obgruntuvav monetaristsku model ekonomichnoyi rivnovagi de zamist derzhavnoyi politiki ekspansiyi zaproponuvav politiku obmezhennya dohodiv naselennya groshovih viplat naselennyu rivnya sukupnogo popitu prirostu groshovoyi masi derzhavnih vitrat Mozhe sposterigatisya znizhennya inflyaciyi ta zrostannya bezrobittya Model sukupnij popit sukupna propoziciya Model AD AS model sukupnogo popitu angl Aggregate Demand AD ta sukupnoyi propoziciyi angl Aggregate Supply AS ce makroekonomichna model sho doslidzhuye povedinku ekonomiki v cilomu Viznachaye rivnovazhni v zalezhnosti vid rivnya cin ta poslug na rinku obsyagi sukupnih velichin popitu ta propoziciyi v seredini krayini Model poyasnyuye prichini kolivannya realnih obsyagiv nacionalnogo virobnictva ta rivnya cin vzayemozv yazok mizh nimi ta ekonomichnoyu politikoyu Suku pnij po pit angl aggregate demand AD vidobrazhaye obsyag virobnictva tovariv i poslug sho spozhivachi gotovi kolektivno pridbati pri isnuyuchomu rivni cin Sukupnij popit formuyetsya yak z za kordonu tak i vseredini krayini Zakordonnij segment sukupnogo popitu formuyetsya inozemcyami sho kuplyayut vitchiznyani tovari a useredini krayini riznimi kategoriyami spozhivachiv domashnih gospodarstv uryadiv i pidpriyemstv i miscevih investoriv Sukupnij popit skladayetsya iz zakupivel tovariv pidpriyemstvami virobniche spozhivannya uryadom derzhavne spozhivannya lyudmi osobiste spozhivannya eksportu tovariv za rubizh i vnutrishnih kapitalovkladen Sukupni popit i propoziciya ce nestatistchni ponyattya makroekonomiki stvoreni dlya vivchennya vsogo kola procesiv i yavish sho viklikayut vartisnij disbalans mizh obsyagom virobnictva tovariv i obsyagom pokupok sho nadhodyat u toj samij chas i na toj samij rinok U sukupnomu popiti vidriznyayut taki strukturni elementi spozhivchi vitrati na tovari i poslugi S investiciyi I derzhavni vitrati na tovari i poslugi G chistij eksport H Takim chinom AD C I G X Sukupnij popit mozhna znajti za formuloyu AD M x V P de AD sukupnij popit Y u rusi dohodiv shvidkist obigu groshej M kilkist groshej v obigu R riven cin Suku pna propozi ciya AS vid angl aggregate supply sukupna propoziciya zagalna kilkist kincevih tovariv i poslug viroblena i zaproponovana do prodazhu zalezhno vid rivnya cin Sukupna propoziciya ye realnim valovim vnutrishnim produktom ta valovim nacionalnim produktom Vona zalezhit vid rivnya cin virobnichih potuzhnostej ekonomiki i rivnya vitrat Kriva sukupnoyi propoziciyi AS demonstruye yakij virobnik proponuye za oznachenogo rivnya cin obsyag sukupnogo vipusku produkciyi na rinku Sukupnu propoziciyu mozhna znajti takim chinom AS zarobitna plata renta procent pributok Ekonomichni disbalansiDlya krashogo rozuminnya zakonomirnostej funkcionuvannya nacionalnoyi rinkovoyi ekonomiki ta vzayemodiyi vsih yiyi strukturnih elementiv vazhlivo oriyentuvatisya na virobleni naukoyu kriteriyi ta tipovi modeli Ekonomichna teoriya opisuye yih za dopomogoyu kompleksu makroekonomichnih modelej Do chisla cih modelej vidnosyatsya a modeli zagalnoyi ekonomichnoyi rivnovagi yaki opisuyut rivnovazhnij stan nacionalnoyi ekonomiki na konkretnij period b modeli ekonomichnih cikliv sho viznachayut rozvitok ekonomichnoyi kon yunkturi na korotkostrokovij i dovgostrokovij periodi chasu v modeli ekonomichnogo zrostannya sho harakterizuyut mehanizmi rozvitku ekonomiki v dovgostrokovomu periodi Osoblivist makroekonomichnih modelej visokij riven abstraguvannya vid detalej i privatnih proyaviv zagalnoyi zakonomirnosti U comu polyagayut i sila i slabkist ekonomichnoyi teoriyi Silna storona polyagaye v tomu sho abstraguyuchis vid bezlichi konkretnih diferencijovanih form mozhna z matematichnoyu tochnistyu imituvati v modelyah globalni procesi vzayemozv yazku ekonomichni cikli sho stanovit vazhlivu peredumovu formuvannya dovgostrokovoyi strategiyi upravlinnya ekonomichnoyu sistemoyu Slabkoyu storonoyu ye te sho v realnij ekonomici na makro i mezorivnyah vidbuvayutsya vsilyaki vidhilennya vid modelnih shem zhittya vnosit svoyi korektivi v teoretichni rozrobleni zagalni pravila povedinki ekonomichnih sistem Takim chinom makroekonomichni modeli mozhna rozcinyuvati yak svogo rodu oriyentir v rukah ekonomista sho daye uyavlennya pro zagalnu trayektoriyu rozvitku ekonomichnih sistem Ale cej oriyentir ne zdatnij rozkriti riznomanittya yavish i procesiv sho zustrichayutsya v kozhnij ekonomichnij sistemi z usima yih rizikami i zagrozami zi skladnim perepletinnyam vnutrishnih i zovnishnih faktoriv sho determinuyut neperedbachuvani ni za spryamuvannyam ni po amplitudi vidhilennya vid teoretichnoyi liniyi rozvitku tobto ekonomichni disbalansi Zalishayetsya vidkritim pitannya pro naslidki ekonomichnih disbalansiv Najbilsh nebezpechnim naslidkom ye viniknennya zagroz ekonomichnij bezpeci zapobigannya yakim maye buti predmetom osoblivoyi uvagi z boku institutiv derzhavnoyi vladi Bagato konkretnih vidiv zagroz nacionalnij i ekonomichnij bezpeci vzhe neodnorazovo i vsebichno doslidzheni Prote yak nam vidayetsya isnuye odin porivnyano slabo vivchenij aspekt danogo pitannya Docilno analizuvati ne tilki ti nebezpechni dlya ekonomiki yavisha yaki bezposeredno sposterigayutsya i lezhat na poverhni a j yih pershoprichini ne zavzhdi ochevidni i navit ne zavzhdi legko interpretovani Ye odna zagalna vlastivist u takih pershoprichin yake polyagaye v tomu sho bud yaki zagrozi ekonomichnij bezpeci zavzhdi porodzhuyutsya istotnimi porushennyami proporcij abo mizh elementami samoyi ekonomichnoyi sistemi abo mizh elementami danoyi sistemi i elementami zovnishnogo seredovisha Dlya yih poznachennya proponuyetsya vikoristovuvati takij zagalnoprijnyatij termin yak ekonomichni disbalansi 15 grudnya 2019 u Wayback Machine Div takozhSukupnij popit Sukupna propoziciya Model AD ASPrimitkiOsnovi ekonomichnoyi teoriyi pidruchnik O O Mamaluj O A Gricenko L V Gricenko za zag red O O Mamaluj Kiyiv Yurinkom Inter 2003 478 s Bibliogr s 468 470 Zhan Batist Sej fr Jean Baptiste Say 5 sichnya 1767 Lion Franciya 15 listopada 1832 Parizh Franciya francuzkij ekonomist predstavnik klasichnoyi shkoli ekonomichnoyi nauki V Traktati politichnoyi ekonomiyi stvoriv model ekonomichnoyi rivnovagi popit ye propoziciya Nomer 92 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 21 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 1 Yanovskaya E S Teoriya makroekonomicheskogo ravnovesiya i ekonomicheskij disbalansy E S Yanovskaya Vestnik Sankt Peterburgskoj yuridicheskoj akademii 2013 2 19 S 84 90 PosilannyaEkonomichna rivnovaga sutnist ta vidi 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Ponyattya makroekonomichnoyi rivnovagi 29 listopada 2016 u Wayback Machine Makroekonomichna rivnovaga sutnist i vidi 2 grudnya 2016 u Wayback Machine Teoriyi makroekonomichnoyi rivnovagi 31 bereznya 2018 u Wayback Machine Teoretichni vidomosti makroekonomichnoyi rivnovagiDzherelaBazilevich V Makroekonomika pidruchnik V Bazilevich K Bazilevich L Balastrik Za red V Bazelevicha 2 ge vid vipr K Znannya 2005 851 s Kostyuk V S Ekonomichna teoriya navch posibnik V S Kostyuk A M Andryushenko I P Borejko K Centr uchb l ri 2009 282s Osnovi ekonomichnoyi teoriyi pidruchnik O O Mamaluj O A Gricenko L V Gricenko za zag red O O Mamaluj Kiyiv Yurinkom Inter 2003 478 s Bibliogr s 468 470 Savchenko A G Puhtayevich G O Titonko O M Makroekonomika Pidruchnik K Libid 2004 288 s Vugalter A L Fundamentalnaya ekonomiya Dinamika M Ekonomika 2007 371 s Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi