Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марі Еспрі Леон Вальрас (фр. Marie-Ésprit-Léon Walras; 16 грудня 1834, Евре, Франція — 5 січня 1910, Монтре, Швейцарія) — видатний французький економіст, один із лідерів маржиналіської революції, засновник і лідер Лозанської школи маржиналізму. Засновиник теорії загальної рівноваги.
| Леон Вальрас | |
|---|---|
| фр. Léon Walras | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Léon Walras |
| Народився | 16 грудня 1834[1][2][…] Евре[1] |
| Помер | 5 січня 1910[1][2][…] (75 років) d, Монтре, Швейцарія |
| Поховання | d |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | економіст, професор, математик |
| Alma mater | Гірнича школа Парижа |
| Знання мов | французька[2][4] |
| Заклад | Лозанський університет |
| Напрямок | Лозанська школа |
| Батько | d |
| |
Біографія
Леон Вальрас народився в сім'ї філософа й економіста Огюста Вальраса. Він не проявляв схильності до практичних занять — його більше захоплювали суто теоретичні побудови. Намагався вступити до Політехнічної школи але провалив вступні іспити. Без особливих успіхів навчався в Гірничій школі, працював в сфері журналістики, різноманітних компаніях. В 1859 році була опублікована його перша наукова робота, в якій він намагався спростувати ідеї Прудона. Вже в своїй першій роботі Вальрас демонструє свою впевненість в тому, що економічна теорія може бути виражена математично. В 1860 році Л. Вальрас бере участь в Конгресі з податків, що відбувався в Лозанні, саме там він отримав посаду керівника кафедри економічної теорії наприкінці 1870 року. Вальрас очолював кафедру до 1892 року, передавши керівництво одному із свої найталановитіших учнів — Вільфредо Парето, хоча до самої смерті підтримував зв'язки з університетом як почесний професор.
Наукова спадщина
Основним внеском Л. Вальраса в економічну науку є його теорія економічної рівноваги. В основу своєї теорії рівноваги він поклав дві гіпотези: по-перше, кожен індивід намагається максимізувати отриману корисність, по-друге, на кожному ринку попит рівний пропозиції.
Також Леона Вальраса називають батьком математичної економіки за його новаторство у використанні математичних методів для економічного аналізу.
Теорія рівноваги Вальраса
Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту. Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги. Рівноважна ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва.
Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:
- Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги.
- Рівноважна ціна встановлюється у результаті конкуренції, співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.
- Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави.
- Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів — це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що ґрунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.
- Рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку.
- Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення потреб (безумовно, за наявності ресурсів).
- Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а і від цін на всі інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодичні видання. Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко скоротилися їхні тиражі.
- Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг (у тому числі послуг праці).
- Ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.
- Конкуренція — це важливий чинник встановлення рівноваги (через ціни). Існуючі цінові сигнали регулюють ринок, з допомогою їх досягається рівновага.
- Для рівноваги потрібний ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана планова система.
Критика теорії рівноваги Вальраса
Ідея економічної рівноваги народилася у Вальраса після прочитання ним трактата фізика Луї Пуансо, в якому описується як взаємопов'язані частини фізичної системи утримуються у рівновазі дією протилежних сил. За свідченням самого Вальраса, він читав працю Пуансо декілька днів й вирішив використати її як модель своєї дослідницької програми. З цього моменту метою Вальраса стало зробити для економічної науки те саме, що Пуансо зробив для фізики і механіки.
Представниками Австрійської школи економіки, які займалися побудовою теорії реальних динамічних ринкових процесів, які ніколи не зазнають рівноваги, пошук загальної ринкової рівноваги розглядався вкрай помилковим. Прибічників теорії економічної рівноваги звинувачують у фізикалізмі (пан-фізикалізмі) та сцієнтизмі, тобто спробах перенести інструменти аналізу фізичних явищ на явища соціальні. Глибоке протириччя між динамічною моделлю ринку Австрійської школи та неокласичною теорією рівноваги відзначив найвидатніший предстаник Австрійської школи Людвіг фон Мізес:
 | ... те, що відокремило австрійську школу й забезпечило їй вічну славу, - це доктрина економічної діяльності, яка протистоїть принципам економічної рівноваги або відсутності діяльності. |  |
— Mises L. von (1978) Notes and Recollections. South Holland, III.: Libertarian Press | ||
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118806068 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- CONOR.Sl
- де Сото, Х. Уэрта. Австрийская экономическая школа: рынок и предпринимательское творчество. - Челябинск: Социум, 2020, 210 с.
Основні праці
Посилання
- Вальрас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari Espri Leon Valras fr Marie Esprit Leon Walras 16 grudnya 1834 Evre Franciya 5 sichnya 1910 Montre Shvejcariya vidatnij francuzkij ekonomist odin iz lideriv marzhinaliskoyi revolyuciyi zasnovnik i lider Lozanskoyi shkoli marzhinalizmu Zasnovinik teoriyi zagalnoyi rivnovagi Leon Valrasfr Leon WalrasIm ya pri narodzhennifr Leon WalrasNarodivsya16 grudnya 1834 1834 12 16 1 2 Evre 1 Pomer5 sichnya 1910 1910 01 05 1 2 75 rokiv d Montre ShvejcariyaPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistekonomist profesor matematikAlma materGirnicha shkola ParizhaZnannya movfrancuzka 2 4 ZakladLozanskij universitetNapryamokLozanska shkolaBatkod Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTheorie mathematique de la richesse sociale 1883 Leon Valras narodivsya v sim yi filosofa j ekonomista Ogyusta Valrasa Vin ne proyavlyav shilnosti do praktichnih zanyat jogo bilshe zahoplyuvali suto teoretichni pobudovi Namagavsya vstupiti do Politehnichnoyi shkoli ale provaliv vstupni ispiti Bez osoblivih uspihiv navchavsya v Girnichij shkoli pracyuvav v sferi zhurnalistiki riznomanitnih kompaniyah V 1859 roci bula opublikovana jogo persha naukova robota v yakij vin namagavsya sprostuvati ideyi Prudona Vzhe v svoyij pershij roboti Valras demonstruye svoyu vpevnenist v tomu sho ekonomichna teoriya mozhe buti virazhena matematichno V 1860 roci L Valras bere uchast v Kongresi z podatkiv sho vidbuvavsya v Lozanni same tam vin otrimav posadu kerivnika kafedri ekonomichnoyi teoriyi naprikinci 1870 roku Valras ocholyuvav kafedru do 1892 roku peredavshi kerivnictvo odnomu iz svoyi najtalanovitishih uchniv Vilfredo Pareto hocha do samoyi smerti pidtrimuvav zv yazki z universitetom yak pochesnij profesor Naukova spadshinaOsnovnim vneskom L Valrasa v ekonomichnu nauku ye jogo teoriya ekonomichnoyi rivnovagi V osnovu svoyeyi teoriyi rivnovagi vin poklav dvi gipotezi po pershe kozhen individ namagayetsya maksimizuvati otrimanu korisnist po druge na kozhnomu rinku popit rivnij propoziciyi Takozh Leona Valrasa nazivayut batkom matematichnoyi ekonomiki za jogo novatorstvo u vikoristanni matematichnih metodiv dlya ekonomichnogo analizu Teoriya rivnovagi ValrasaDiv takozh Popit Marshalla Leon Valras doviv sho v umovah rinkovoyi ekonomiki ye mozhlivist vstanovlennya rivnovagi na osnovi spivvidnoshennya propoziciyi i popitu Vilna konkurenciya zabezpechuye vstanovlennya cini rivnovagi Rivnovazhna cina ce cina na konkurentnomu rinku za yakoyi velichina popitu i propoziciyi odnakovi nemaye ni deficitu ni nadlishku tovariv i poslug Taka cina ne mistit u sobi tendenciyi do zrostannya abo do znizhennya obsyagiv virobnictva Postulatami teoriyi rivnovagi L Valrasa ye taki Zmini cin vplivayut na popit i propoziciyu i navpaki zmina popitu vplivaye na propoziciyu i navpaki Otzhe yihnij vzayemozv yazok vplivaye na vstanovlennya rivnovagi Rivnovazhna cina vstanovlyuyetsya u rezultati konkurenciyi spivvidnoshennya popitu i propoziciyi nayavnosti resursiv ta inshih chinnikiv Zagalna rivnovaga zdijsnyuyetsya shodo vsih tovariv Ce poyasnyuyetsya tim sho potreba u comu tovari zalezhit vid nayavnosti inshih tovariv Napriklad spozhivannya m yasa zalezhit vid nayavnosti kavi Rivnovagu harakterizuye yak pravilo minova vartist Minova cinnist tovariv ce riven ekonomichnoyi rivnovagi V umovah konkurenciyi diyut mehanizmi yaki usuvayut disproporciyi ta vstanovlyuyut taku minovu vartist sho gruntuyetsya na cini rivnovagi V umovah monopoliyi disproporciyi zberigayutsya Rivnovaga dosyagayetsya na osnovi diyi vsih uchasnikiv rinku Rivnovaga zdatna zabezpechiti maksimalno visokij riven zadovolennya potreb bezumovno za nayavnosti resursiv Popit na kozhnij tovar zalezhit ne tilki vid jogo cini a i vid cin na vsi inshi tovari Napriklad zrostannya cin na deyaki produkti harchuvannya prizvelo v Ukrayini do zmenshennya popitu na periodichni vidannya Bagato lyudej vidmovlyayutsya vid peredplati na gazeti i zhurnali Rizko skorotilisya yihni tirazhi Suma popitu spozhivacha na vsi zakupleni nim tovari i pokupki dorivnyuye za vartistyu sumi vsih prodanih nim tovariv i poslug u tomu chisli poslug praci Rinok bezperervno zdijsnyuye poshuk tak zvanih rivnovazhnih cin Konkurenciya ce vazhlivij chinnik vstanovlennya rivnovagi cherez cini Isnuyuchi cinovi signali regulyuyut rinok z dopomogoyu yih dosyagayetsya rivnovaga Dlya rivnovagi potribnij rinkovij mehanizm yakij diye znachno efektivnishe nizh u minulomu tak zvana planova sistema Kritika teoriyi rivnovagi ValrasaIdeya ekonomichnoyi rivnovagi narodilasya u Valrasa pislya prochitannya nim traktata fizika Luyi Puanso v yakomu opisuyetsya yak vzayemopov yazani chastini fizichnoyi sistemi utrimuyutsya u rivnovazi diyeyu protilezhnih sil Za svidchennyam samogo Valrasa vin chitav pracyu Puanso dekilka dniv j virishiv vikoristati yiyi yak model svoyeyi doslidnickoyi programi Z cogo momentu metoyu Valrasa stalo zrobiti dlya ekonomichnoyi nauki te same sho Puanso zrobiv dlya fiziki i mehaniki Predstavnikami Avstrijskoyi shkoli ekonomiki yaki zajmalisya pobudovoyu teoriyi realnih dinamichnih rinkovih procesiv yaki nikoli ne zaznayut rivnovagi poshuk zagalnoyi rinkovoyi rivnovagi rozglyadavsya vkraj pomilkovim Pribichnikiv teoriyi ekonomichnoyi rivnovagi zvinuvachuyut u fizikalizmi pan fizikalizmi ta sciyentizmi tobto sprobah perenesti instrumenti analizu fizichnih yavish na yavisha socialni Gliboke protirichchya mizh dinamichnoyu modellyu rinku Avstrijskoyi shkoli ta neoklasichnoyu teoriyeyu rivnovagi vidznachiv najvidatnishij predstanik Avstrijskoyi shkoli Lyudvig fon Mizes te sho vidokremilo avstrijsku shkolu j zabezpechilo yij vichnu slavu ce doktrina ekonomichnoyi diyalnosti yaka protistoyit principam ekonomichnoyi rivnovagi abo vidsutnosti diyalnosti Mises L von 1978 Notes and Recollections South Holland III Libertarian PressPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118806068 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 de Soto H Uerta Avstrijskaya ekonomicheskaya shkola rynok i predprinimatelskoe tvorchestvo Chelyabinsk Socium 2020 210 s Osnovni praci Elementi chistoyi politichnoyi ekonomiyi Elements d economie politique pure 1874 Etyudi socialnoyi ekonomiyi Etudes d economie sociale 1896 Etyudi prikladnoyi politichnoyi ekonomiyi Etudes d economie politique appliquee 1898 PosilannyaValras Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006