Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на
- виробництво,
- обмін,
- розподіл
- споживання товарів і послуг,
- регулювання економічної діяльності.
Господарська діяльність в економічній системі завжди виявляється організованою, скоординованою тим чи іншим чином, тому економічна система має складну структуру, яка утворюється в процесі взаємодії окремих елементів, якими є:
- продуктивні сили,
- техніко-економічні та організаційно-економічні відносини,
- виробничі відносини або відносини економічної власності,
- .
В основі розвитку людського суспільства лежить виробництво матеріальних і духовних благ, інших цінностей, цілісна сукупність яких забезпечує умови життєдіяльності людини. Будь-яке суспільство, особливо високорозвинуте сучасне, являє собою соціальну систему. Соціальна система - це складноорганізована впорядкована цілісність, що включає окремих індивідів та соціальні спільноти, які об'єднані різноманітними зв'язками і взаємовідносинами, специфічними за своєю природою. Важливою підсистемою суспільства, основою соціальної системи є економічна система.
У ході виробництва, розподілу, обміну та споживання благ між учасниками цих процесів складаються і постійно вдосконалюються різноманітні за своїм змістом економічні відносини. Останнє виявляється через економічну поведінку суб'єктів господарювання. Конкретна історична сукупність економічних відносин, що відповідає системі продуктивних сил і взаємодіє з нею, розвивається на основі дії як об'єктивних економічних законів, так і суб'єктивних факторів, визначає сутність економічної системи суспільства. Отже, економічна система це сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності. Структурні ланки, що утворюють різноманітні економічні системи, за своїм змістом неоднорідні. Вони поєднують у собі загальні та специфічні, основні та похідні, нові, що народжуються, та відмираючі старі, перехідні та проміжні економічні форми, кожна з яких функціонує на основі спільної для всієї системи і разом з тим власної логіки розвитку.
Риси
Характерними властивостями економічних систем є цілісність, емерджентність, динамічність економічність процесів, невизначеність щодо розвитку економічних процесів.
В сучасних економічних умовах структурні елементи системи характеризуються динамізмом, мінливістю, суперечністю розвитку. Цим визначається необхідність структурної диференціації складових ланок економічної системи суспільства, без якої неможливо пізнати об'єктивні закони та принципи її функціонування. Будь-яка економічна система характеризується ієрархічністю, прагне набути стану цілісності та органічності. Ієрархія системи визначається місцем її елементів в соціальній структурі та механізмом їх субординації.
Взаємозв'язки
Тип взаємозв'язку елементів системи може бути «вертикальним» або «горизонтальним».
Вертикальна залежність виявляється у відносинах примусу, влади підкори, керованості підлеглості.
Горизонтальні зв'язки є партнерськими, добровільними, конкурентними. У соціальне орієнтованих економічних системах домінують саме партнерські взаємини.
Суб'єкти
Особливе місце в становленні, функціонуванні та розвитку економічної системи належить її суб'єктам як активній рушійній, перетворюючій силі. Кожний суб'єкт є носієм певних прав, обов'язків та відповідальності, які реалізує в процесі своєї функціональної діяльності.
Залежно від цього існують різноманітні класифікації економічних суб'єктів: індивід, колектив, держава; виробник (продавець), посередник, споживач (покупець); фізичні та юридичні особи; вітчизняні та іноземні; інституціональні (виробничі підприємства, банки, біржі) тощо.
Наявність не тільки необхідних, а й достатніх елементів для саморозвитку, самовідтворення, поліфункціональної діяльності системи характеризує її цілісність, самодостатність. Ознака органічності системи вказує на внутрішню, родинно-генетичну єдність, чистоту, нечужинність її елементів.
Органічність
Чим більше в економічній системі перехідних, змішаних явищ, форм та процесів, тим нижчий ступінь її органічності, чистоти. Таку тенденцію розвитку не слід розцінювати як однозначно негативну. Якщо в сучасних умовах взаємозалежність, взаємопереплетіння, конвергенція розвитку економічних систем збагачують, вдосконалюють одна одну це прогресивний процес. Економічна система характеризується різними сферами функціонування, рівнями господарювання її суб'єктів. Сучасна економічна система є не сукупністю індивідуальних господарств одного рівня, а складною субординованою системою трьох рівнів, що взаємодіють (рис. 3).
Розвиненість, взаємодія та взаємодоповнення економічних рівнів є запорукою стійкості, динамічності та ефективної результативності системи. Здатність комплексно, адекватно і своєчасно реагувати на зміни навколишнього середовища свідчить про мобільність економічної системи. Це, в свою чергу, є запорукою як макро, так і мікроекономічної рівноваги.
Компоненти
Економічна система має три основні ланки, підсистеми:
- економічну структуру продуктивних сил суспільства,
- систему економічних відносин і
- механізм господарювання.
Продуктивні сили це система економічних факторів, які в процесі суспільного поділу праці забезпечують перетворення навколишнього середовища, створюють блага для задоволення потреб людини і суспільства, визначають рівень продуктивності суспільної праці.
Економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих зв'язків між господарюючими суб'єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів.
Механізм господарювання узгоджує функціонування і розвиток ланок економічної системи, приводить у відповідність продуктивні сили і економічні відносини. Він являє собою сукупність конкретних форм господарювання, організаційно-інституціональних систем, методів та важелів регулювання економічних процесів.
Механізм господарювання втілює дію як суб'єктивних, так і об'єктивних факторів.
Вплив суб'єктивних факторів визначається цілеспрямованою діяльністю людини та її суспільних утворень.
Об'єктивні фактори означають незалежний від волі та свідомості людини, визначений дією економічних законів перебіг соціально-економічних процесів. Нехтування об'єктивними факторами, керованість у своїх діях суб'єктивними бажаннями і довільними рішеннями окремих посадових осіб призводить до волюнтаризму, гальмує розвиток системи. Проте об'єктивні закони виявляють себе і реалізуються через діяльність людей, суспільних інституцій, держави. Чим вищий ступінь пізнання економічних законів, відповідності соціально-політичної та економічної практики їхнім вимогам, тим поступовішим і прогресивнішим є розвиток суспільної системи.
Отже, механізм господарювання є сукупністю форм організації та управління суспільними діями економічних суб'єктів, спрямованих на реалізацію економічних законів. Центральне місце в економічній системі належить людині. Як головна продуктивна сила, уособлення економічних відносин, суб'єкт і об'єкт господарської діяльності, носій і реалізатор економічних потреб та інтересів вона поєднує і узгоджує функціонування всіх ланок економічної системи. Місце людини в суспільній ієрархії, можливість і форми її самореалізації зумовлюють характер економічної системи. Поліструктурність і поліфункціональність людини визначають двоїстий характер продуктивних сил.
Відносини
З одного боку, вони постають як натурально-речові, а з іншого як суспільні. З останніми пов'язане поняття технологічного способу виробництва, що відображує поєднання засобів праці з організацією виробництва. Перехід від одного технологічного способу виробництва до іншого відбувається завдяки якісним змінам у характері засобів праці, прогресу науки і техніки. Відповідно до свого двоїстого характеру продуктивні сили суспільства функціонують і як техніка та технологія, і як суспільний організм. Специфіка процесу праці людей полягає в тому, що одночасно відбувається [взаємодія] їх з природою і між собою з приводу виробництва.
У структурі продуктивних сил людині та її праці належить центральне місце не лише як найактивнішій складовій частині, а й як безпосередньому джерелу матеріально-речових елементів, що входять до їх складу. Це надзвичайно важливе теоретичне положення було доведено ще представниками класичної школи політичної економії і Д. Рікардо. Матеріально-речові засоби виробництва розглядаються двоїсто як матеріалізація праці людини і як знаряддя цієї праці. Як головний елемент засобів виробництва останні можуть реалізувати свою лише в процесі використання їх у предметній діяльності людини. Поза таким споживанням вони виступають як потенційні структурні .
Продуктивні сили
Отже, за своїм змістом матеріально-речові продуктивні сили є органічним втіленням уречевленої й живої праці, функціональним поєднанням людини і засобів праці, що здійснюється у виробничому процесі. В ході виробничого споживання матеріально-речові продуктивні сили набувають нової якості перетворюються на продуктивну силу людини. Будь-який елемент матеріально-речових продуктивних сил завжди є безпосереднім продовженням природних сил людини, її енергетичного потенціалу. Використання енергії домашніх тварин і води, пари, електрики, токарного верстата, автоматизованих систем, транспортних засобів і сучасних комунікаційних структур, у тому числі космічних комплексів, слід розглядати як робочі органи людини, органічне продовження її фізичного уособлення та інтелекту.
У цьому розумінні продуктивні сили є не лише результатом втілення минулої праці людини, а й безпосереднім енергетичним потенціалом її праці. Коли розглядаються продуктивні сили у зв'язку з працею людини, йдеться про продуктивну силу не індивідуальної, а суспільної праці. Такий підхід має історичну основу, адже процес відокремлення людини від тваринного світу йшов як процес утвердження не окремо взятого індивіда, а як частки виробничого колективу, племені, роду, а потім і суспільства. Констатація структурної двоїстості продуктивних сил суспільства має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Проблема прискорення темпів зростання продуктивності праці не вичерпується розвитком техніки і технології. Виробничий досвід провідних зарубіжних фірм свідчить, що прямі інвестиції в основний капітал не завжди є визначальними. Є приклади, коли грошові вкладення зарубіжних фірм у живий капітал (людський фактор виробництва) та організацію виробничого процесу (управління, систему постачання й реалізації готової продукції, маркетинг тощо) у кілька разів перевищують інвестиції безпосередньо в техніку і технологію. Це досить стабільна тенденція розвитку. За даними спеціального кон'юнктурного огляду, інвестиції 400 провідних корпорацій США у живий капітал та організацію виробничого процесу досягали в окремі роки повоєнного періоду понад 80 %. Зрозумілою у зв'язку з цим стає інвестиційна політика, що склалася на Заході: вкладення в основний капітал, технічне і технологічне переоснащення виробництва може здійснюватися лише за умови створення відповідної організаційної структури і кваліфікаційного потенціалу виробничого персоналу всіх рівнів від робітника до президента виробничого об'єднання (корпорації). Потребує пріоритетної уваги перебудова організаційних ланок виробництва, без якої не дають необхідної віддачі, а в багатьох випадках навіть стають . Це підтверджує теоретичне положення про структурну двоїстість продуктивних сил суспільства при тому, що їхній матеріально-речовий зміст і заснована на суспільному поділі праці економічна форма їх організації діалектичне єдині.
Специфіка економічної системи суспільства визначається соціально-економічними виробничими відносинами, які мають складну і багатогранну структуру, що ґрунтується на відносинах власності. Власність визначає суспільний спосіб поєднання робочої сили з засобами виробництва та відповідні стосунки між людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів виробничого процесу. Одночасно відносини власності зумовлюють історичну специфіку суспільства, його соціальну структуру, панівну систему політичної та економічної влади.
є цілісною, структурно субординованою системою, що постійно розвивається від простого до складного. Основою цього процесу є розвиток продуктивних сил суспільства, їхньої матеріально-речової та економічної структури. При цьому виробничі відносини можуть відігравати двоїсту роль: двигуна, що стимулює і прискорює розвиток продуктивних сил, або сили, що гальмує цей розвиток. Водночас кожна система соціально-економічних відносин має й відносну самостійність, яка формується на основі свідомої діяльності людини, що бере участь у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання створюваних цінностей.
Отже, система соціально-економічних відносин формується і розвивається як система свідомо , що органічно поєднує у своїй структурі (див. ще: постмодернізм).
Класифікація
Важливим питанням є . Економічна система складне, багатоструктурне і поліфункціональне соціально-економічне явище.
В економічній літературі визначають різні моделі, типи економічних систем. Класифікація їх залежить від різних критеріїв.
Головними з них є домінуюча форма власності, технологічний спосіб виробництва, спосіб управління і координації економічної діяльності тощо. Поділ економічних систем за переліченими ознаками є певною мірою умовним.
Наприклад, поширеною є класифікація економічних систем за технологічним способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил. Розрізняють
- доіндустріальне суспільство економічну систему, в якій домінує ручна праця;
- індустріальне суспільство, основою якого є машинна праця;
- постіндустріальне суспільство, що ґрунтується на автоматизованій праці, оснащеній комп'ютерною інформацією.
Однак ці системи суттєво розрізняються і механізмом господарювання, і домінуючим об'єктом власності, і різноманітністю суб'єктів економічної діяльності.
Багатокритеріальним є поділ економічних систем на ринкові та адміністративно-командні системи.
- Ринкова економіка
Основними характерними рисами ринкової економіки є такі: різноманітність форм власності при домінуванні приватної, панування товарно-грошових відносин, свобода підприємництва, конкурентний механізм господарювання, матеріальне стимулювання, вільне ціноутворення, що ґрунтується на взаємодії попиту і пропозиції, регулююча економічна роль держави, особиста свобода, домінування індивідуального інтересу тощо.
- Адміністративна (командна, планова) економіка
Адміністративно-командна система заснована на пануванні державної власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції, директивному плануванні, неринкових господарських зв'язках, зрівняльному характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу, жорсткому ієрархічному підпорядкуванні суб'єктів господарювання, нерозвиненості або й відсутності ринкового менталітету тощо.
Останнім часом посилилися дискусії навколо понять «змішана» і «перехідна» економіка. Безперечно, це не тотожні поняття.
Змішана економічна система, яка характеризує сучасні розвинені країни, еволюціонувала з економіки чистого ринку, врахувала його недоліки і відмови.
Сучасні розвинені економічні системи характеризуються різноманітністю форм власності та господарювання, якісними зрушеннями у відносинах приватної власності, конкурентному механізмі, значною економічною роллю держави, прогнозуванням соціально-економічних процесів тощо.
Перехідна економічна система характерна для країн, які звільняються від недоліків адміністративно-командної системи. В таких умовах трансформаційні процеси відбуваються суперечливо, бурхливо, з гострими соціально-економічними потрясіннями, кризовими явищами. Саме таке становище характерне для сучасної України, інших країн, що утворились на терені колишнього СРСР, усіх країн, що відходять від командно-адміністративної моделі.
Для жодної країни немає однозначних і загальновизнаних шляхів розвитку та безболісних рецептів досягнення добробуту і прогресу.
Висновки:
Економічна система - це об'єктивна єдність закономірно пов'язаних між собою явищ і процесів економічного життя. Вона характеризується багатогранністю, усі її елементи перебувають в органічному взаємозв'язку один з одним і не існують поза її межами. Функціональна подібність до живого організму надає елементам економічної системи органічної цілісності. Цим дана система відрізняється від інших так званих сумарних систем.
Див. також
Література
- . Т. 1 / За ред. д.е.н., проф. Г. І. Башнянина. – Львів: Вид-во ЛКА, 2006. – 484 с.: рис., табл. - Бібліогр.: в кінці статей. -
- Економічні системи: монографія. Т. 2 / За ред. Г. І. Башнянина. – Львів: Вид-во ЛКА, 2011. – 496 с.: рис. – Бібліогр. в кінці розд. – 1000 пр. – . -
- Економічні системи: монографія. Т. 3 / [Львів. комерц. акад.; за ред. Г. І. Башнянина]. – Л.: Ліга-Прес, 2012. – 490 с.: іл. – Бібліогр. в кінці розділів. – ;
- Економічні системи: монографія. Т. 4 / [Б. М. Шевчик та ін.; за ред. Г. І. Башнянина ; Львів. комерц. акад.]. - Львів: Ліга-прес, 2013. - 506 с. : іл. - Бібліогр. в кінці розд. - 1000 пр. -
- Економічні системи: монографія. Т. 5 / [Львів. комерц. акад.; за ред. Г. І. Башнянина]. - Львів: Ліга-Прес, 2014. - 428 с.: рис., табл. - Бібліогр. в кінці розд. - 1000 пр. -
- Коротка історія економіки / пер. Андрій Калинюк. К.: Наш Формат, 2022. — 256 с. —
Посилання
- ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА: ОСНОВНІ ОЗНАКИ системи [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Соціально-економічні системи та їхні властивості [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomi chna siste ma sukupnist usih vidiv ekonomichnoyi diyalnosti lyudej u procesi yih vzayemodiyi spryamovanoyi na virobnictvo obmin rozpodil spozhivannya tovariv i poslug regulyuvannya ekonomichnoyi diyalnosti Gospodarska diyalnist v ekonomichnij sistemi zavzhdi viyavlyayetsya organizovanoyu skoordinovanoyu tim chi inshim chinom tomu ekonomichna sistema maye skladnu strukturu yaka utvoryuyetsya v procesi vzayemodiyi okremih elementiv yakimi ye produktivni sili tehniko ekonomichni ta organizacijno ekonomichni vidnosini virobnichi vidnosini abo vidnosini ekonomichnoyi vlasnosti V osnovi rozvitku lyudskogo suspilstva lezhit virobnictvo materialnih i duhovnih blag inshih cinnostej cilisna sukupnist yakih zabezpechuye umovi zhittyediyalnosti lyudini Bud yake suspilstvo osoblivo visokorozvinute suchasne yavlyaye soboyu socialnu sistemu Socialna sistema ce skladnoorganizovana vporyadkovana cilisnist sho vklyuchaye okremih individiv ta socialni spilnoti yaki ob yednani riznomanitnimi zv yazkami i vzayemovidnosinami specifichnimi za svoyeyu prirodoyu Vazhlivoyu pidsistemoyu suspilstva osnovoyu socialnoyi sistemi ye ekonomichna sistema U hodi virobnictva rozpodilu obminu ta spozhivannya blag mizh uchasnikami cih procesiv skladayutsya i postijno vdoskonalyuyutsya riznomanitni za svoyim zmistom ekonomichni vidnosini Ostannye viyavlyayetsya cherez ekonomichnu povedinku sub yektiv gospodaryuvannya Konkretna istorichna sukupnist ekonomichnih vidnosin sho vidpovidaye sistemi produktivnih sil i vzayemodiye z neyu rozvivayetsya na osnovi diyi yak ob yektivnih ekonomichnih zakoniv tak i sub yektivnih faktoriv viznachaye sutnist ekonomichnoyi sistemi suspilstva Otzhe ekonomichna sistema ce sfera funkcionuvannya produktivnih sil i ekonomichnih vidnosin vzayemodiya yakih harakterizuye sukupnist organizacijnih form ta vidiv gospodarskoyi diyalnosti Strukturni lanki sho utvoryuyut riznomanitni ekonomichni sistemi za svoyim zmistom neodnoridni Voni poyednuyut u sobi zagalni ta specifichni osnovni ta pohidni novi sho narodzhuyutsya ta vidmirayuchi stari perehidni ta promizhni ekonomichni formi kozhna z yakih funkcionuye na osnovi spilnoyi dlya vsiyeyi sistemi i razom z tim vlasnoyi logiki rozvitku RisiHarakternimi vlastivostyami ekonomichnih sistem ye cilisnist emerdzhentnist dinamichnist ekonomichnist procesiv neviznachenist shodo rozvitku ekonomichnih procesiv V suchasnih ekonomichnih umovah strukturni elementi sistemi harakterizuyutsya dinamizmom minlivistyu superechnistyu rozvitku Cim viznachayetsya neobhidnist strukturnoyi diferenciaciyi skladovih lanok ekonomichnoyi sistemi suspilstva bez yakoyi nemozhlivo piznati ob yektivni zakoni ta principi yiyi funkcionuvannya Bud yaka ekonomichna sistema harakterizuyetsya iyerarhichnistyu pragne nabuti stanu cilisnosti ta organichnosti Iyerarhiya sistemi viznachayetsya miscem yiyi elementiv v socialnij strukturi ta mehanizmom yih subordinaciyi Vzayemozv yazki Tip vzayemozv yazku elementiv sistemi mozhe buti vertikalnim abo gorizontalnim Vertikalna zalezhnist viyavlyayetsya u vidnosinah primusu vladi pidkori kerovanosti pidleglosti Gorizontalni zv yazki ye partnerskimi dobrovilnimi konkurentnimi U socialne oriyentovanih ekonomichnih sistemah dominuyut same partnerski vzayemini Sub yekti Osoblive misce v stanovlenni funkcionuvanni ta rozvitku ekonomichnoyi sistemi nalezhit yiyi sub yektam yak aktivnij rushijnij peretvoryuyuchij sili Kozhnij sub yekt ye nosiyem pevnih prav obov yazkiv ta vidpovidalnosti yaki realizuye v procesi svoyeyi funkcionalnoyi diyalnosti Zalezhno vid cogo isnuyut riznomanitni klasifikaciyi ekonomichnih sub yektiv individ kolektiv derzhava virobnik prodavec poserednik spozhivach pokupec fizichni ta yuridichni osobi vitchiznyani ta inozemni institucionalni virobnichi pidpriyemstva banki birzhi tosho Nayavnist ne tilki neobhidnih a j dostatnih elementiv dlya samorozvitku samovidtvorennya polifunkcionalnoyi diyalnosti sistemi harakterizuye yiyi cilisnist samodostatnist Oznaka organichnosti sistemi vkazuye na vnutrishnyu rodinno genetichnu yednist chistotu nechuzhinnist yiyi elementiv Organichnist Chim bilshe v ekonomichnij sistemi perehidnih zmishanih yavish form ta procesiv tim nizhchij stupin yiyi organichnosti chistoti Taku tendenciyu rozvitku ne slid rozcinyuvati yak odnoznachno negativnu Yaksho v suchasnih umovah vzayemozalezhnist vzayemoperepletinnya konvergenciya rozvitku ekonomichnih sistem zbagachuyut vdoskonalyuyut odna odnu ce progresivnij proces Ekonomichna sistema harakterizuyetsya riznimi sferami funkcionuvannya rivnyami gospodaryuvannya yiyi sub yektiv Suchasna ekonomichna sistema ye ne sukupnistyu individualnih gospodarstv odnogo rivnya a skladnoyu subordinovanoyu sistemoyu troh rivniv sho vzayemodiyut ris 3 Rozvinenist vzayemodiya ta vzayemodopovnennya ekonomichnih rivniv ye zaporukoyu stijkosti dinamichnosti ta efektivnoyi rezultativnosti sistemi Zdatnist kompleksno adekvatno i svoyechasno reaguvati na zmini navkolishnogo seredovisha svidchit pro mobilnist ekonomichnoyi sistemi Ce v svoyu chergu ye zaporukoyu yak makro tak i mikroekonomichnoyi rivnovagi Komponenti Ekonomichna sistema maye tri osnovni lanki pidsistemi ekonomichnu strukturu produktivnih sil suspilstva sistemu ekonomichnih vidnosin i mehanizm gospodaryuvannya Produktivni sili ce sistema ekonomichnih faktoriv yaki v procesi suspilnogo podilu praci zabezpechuyut peretvorennya navkolishnogo seredovisha stvoryuyut blaga dlya zadovolennya potreb lyudini i suspilstva viznachayut riven produktivnosti suspilnoyi praci Ekonomichni vidnosini yavlyayut soboyu sukupnist socialno ekonomichnih ta organizacijno virobnichih zv yazkiv mizh gospodaryuyuchimi sub yektami v procesi virobnictva rozpodilu obminu ta spozhivannya materialnih blag poslug i dohodiv Mehanizm gospodaryuvannya uzgodzhuye funkcionuvannya i rozvitok lanok ekonomichnoyi sistemi privodit u vidpovidnist produktivni sili i ekonomichni vidnosini Vin yavlyaye soboyu sukupnist konkretnih form gospodaryuvannya organizacijno institucionalnih sistem metodiv ta vazheliv regulyuvannya ekonomichnih procesiv Mehanizm gospodaryuvannya vtilyuye diyu yak sub yektivnih tak i ob yektivnih faktoriv Vpliv sub yektivnih faktoriv viznachayetsya cilespryamovanoyu diyalnistyu lyudini ta yiyi suspilnih utvoren Ob yektivni faktori oznachayut nezalezhnij vid voli ta svidomosti lyudini viznachenij diyeyu ekonomichnih zakoniv perebig socialno ekonomichnih procesiv Nehtuvannya ob yektivnimi faktorami kerovanist u svoyih diyah sub yektivnimi bazhannyami i dovilnimi rishennyami okremih posadovih osib prizvodit do volyuntarizmu galmuye rozvitok sistemi Prote ob yektivni zakoni viyavlyayut sebe i realizuyutsya cherez diyalnist lyudej suspilnih institucij derzhavi Chim vishij stupin piznannya ekonomichnih zakoniv vidpovidnosti socialno politichnoyi ta ekonomichnoyi praktiki yihnim vimogam tim postupovishim i progresivnishim ye rozvitok suspilnoyi sistemi Otzhe mehanizm gospodaryuvannya ye sukupnistyu form organizaciyi ta upravlinnya suspilnimi diyami ekonomichnih sub yektiv spryamovanih na realizaciyu ekonomichnih zakoniv Centralne misce v ekonomichnij sistemi nalezhit lyudini Yak golovna produktivna sila uosoblennya ekonomichnih vidnosin sub yekt i ob yekt gospodarskoyi diyalnosti nosij i realizator ekonomichnih potreb ta interesiv vona poyednuye i uzgodzhuye funkcionuvannya vsih lanok ekonomichnoyi sistemi Misce lyudini v suspilnij iyerarhiyi mozhlivist i formi yiyi samorealizaciyi zumovlyuyut harakter ekonomichnoyi sistemi Polistrukturnist i polifunkcionalnist lyudini viznachayut dvoyistij harakter produktivnih sil Vidnosini Dokladnishe Ekonomichni vidnosini Z odnogo boku voni postayut yak naturalno rechovi a z inshogo yak suspilni Z ostannimi pov yazane ponyattya tehnologichnogo sposobu virobnictva sho vidobrazhuye poyednannya zasobiv praci z organizaciyeyu virobnictva Perehid vid odnogo tehnologichnogo sposobu virobnictva do inshogo vidbuvayetsya zavdyaki yakisnim zminam u harakteri zasobiv praci progresu nauki i tehniki Vidpovidno do svogo dvoyistogo harakteru produktivni sili suspilstva funkcionuyut i yak tehnika ta tehnologiya i yak suspilnij organizm Specifika procesu praci lyudej polyagaye v tomu sho odnochasno vidbuvayetsya vzayemodiya yih z prirodoyu i mizh soboyu z privodu virobnictva U strukturi produktivnih sil lyudini ta yiyi praci nalezhit centralne misce ne lishe yak najaktivnishij skladovij chastini a j yak bezposerednomu dzherelu materialno rechovih elementiv sho vhodyat do yih skladu Ce nadzvichajno vazhlive teoretichne polozhennya bulo dovedeno she predstavnikami klasichnoyi shkoli politichnoyi ekonomiyi i D Rikardo Materialno rechovi zasobi virobnictva rozglyadayutsya dvoyisto yak materializaciya praci lyudini i yak znaryaddya ciyeyi praci Yak golovnij element zasobiv virobnictva ostanni mozhut realizuvati svoyu lishe v procesi vikoristannya yih u predmetnij diyalnosti lyudini Poza takim spozhivannyam voni vistupayut yak potencijni strukturni Produktivni sili Dokladnishe Produktivni sili Otzhe za svoyim zmistom materialno rechovi produktivni sili ye organichnim vtilennyam urechevlenoyi j zhivoyi praci funkcionalnim poyednannyam lyudini i zasobiv praci sho zdijsnyuyetsya u virobnichomu procesi V hodi virobnichogo spozhivannya materialno rechovi produktivni sili nabuvayut novoyi yakosti peretvoryuyutsya na produktivnu silu lyudini Bud yakij element materialno rechovih produktivnih sil zavzhdi ye bezposerednim prodovzhennyam prirodnih sil lyudini yiyi energetichnogo potencialu Vikoristannya energiyi domashnih tvarin i vodi pari elektriki tokarnogo verstata avtomatizovanih sistem transportnih zasobiv i suchasnih komunikacijnih struktur u tomu chisli kosmichnih kompleksiv slid rozglyadati yak robochi organi lyudini organichne prodovzhennya yiyi fizichnogo uosoblennya ta intelektu U comu rozuminni produktivni sili ye ne lishe rezultatom vtilennya minuloyi praci lyudini a j bezposerednim energetichnim potencialom yiyi praci Koli rozglyadayutsya produktivni sili u zv yazku z praceyu lyudini jdetsya pro produktivnu silu ne individualnoyi a suspilnoyi praci Takij pidhid maye istorichnu osnovu adzhe proces vidokremlennya lyudini vid tvarinnogo svitu jshov yak proces utverdzhennya ne okremo vzyatogo individa a yak chastki virobnichogo kolektivu plemeni rodu a potim i suspilstva Konstataciya strukturnoyi dvoyistosti produktivnih sil suspilstva maye ne tilki teoretichne a j praktichne znachennya Problema priskorennya tempiv zrostannya produktivnosti praci ne vicherpuyetsya rozvitkom tehniki i tehnologiyi Virobnichij dosvid providnih zarubizhnih firm svidchit sho pryami investiciyi v osnovnij kapital ne zavzhdi ye viznachalnimi Ye prikladi koli groshovi vkladennya zarubizhnih firm u zhivij kapital lyudskij faktor virobnictva ta organizaciyu virobnichogo procesu upravlinnya sistemu postachannya j realizaciyi gotovoyi produkciyi marketing tosho u kilka raziv perevishuyut investiciyi bezposeredno v tehniku i tehnologiyu Ce dosit stabilna tendenciya rozvitku Za danimi specialnogo kon yunkturnogo oglyadu investiciyi 400 providnih korporacij SShA u zhivij kapital ta organizaciyu virobnichogo procesu dosyagali v okremi roki povoyennogo periodu ponad 80 Zrozumiloyu u zv yazku z cim staye investicijna politika sho sklalasya na Zahodi vkladennya v osnovnij kapital tehnichne i tehnologichne pereosnashennya virobnictva mozhe zdijsnyuvatisya lishe za umovi stvorennya vidpovidnoyi organizacijnoyi strukturi i kvalifikacijnogo potencialu virobnichogo personalu vsih rivniv vid robitnika do prezidenta virobnichogo ob yednannya korporaciyi Potrebuye prioritetnoyi uvagi perebudova organizacijnih lanok virobnictva bez yakoyi ne dayut neobhidnoyi viddachi a v bagatoh vipadkah navit stayut Ce pidtverdzhuye teoretichne polozhennya pro strukturnu dvoyistist produktivnih sil suspilstva pri tomu sho yihnij materialno rechovij zmist i zasnovana na suspilnomu podili praci ekonomichna forma yih organizaciyi dialektichne yedini Specifika ekonomichnoyi sistemi suspilstva viznachayetsya socialno ekonomichnimi virobnichimi vidnosinami yaki mayut skladnu i bagatogrannu strukturu sho gruntuyetsya na vidnosinah vlasnosti Vlasnist viznachaye suspilnij sposib poyednannya robochoyi sili z zasobami virobnictva ta vidpovidni stosunki mizh lyudmi z privodu privlasnennya materialno rechovih elementiv i rezultativ virobnichogo procesu Odnochasno vidnosini vlasnosti zumovlyuyut istorichnu specifiku suspilstva jogo socialnu strukturu panivnu sistemu politichnoyi ta ekonomichnoyi vladi ye cilisnoyu strukturno subordinovanoyu sistemoyu sho postijno rozvivayetsya vid prostogo do skladnogo Osnovoyu cogo procesu ye rozvitok produktivnih sil suspilstva yihnoyi materialno rechovoyi ta ekonomichnoyi strukturi Pri comu virobnichi vidnosini mozhut vidigravati dvoyistu rol dviguna sho stimulyuye i priskoryuye rozvitok produktivnih sil abo sili sho galmuye cej rozvitok Vodnochas kozhna sistema socialno ekonomichnih vidnosin maye j vidnosnu samostijnist yaka formuyetsya na osnovi svidomoyi diyalnosti lyudini sho bere uchast u procesi virobnictva rozpodilu obminu i spozhivannya stvoryuvanih cinnostej Otzhe sistema socialno ekonomichnih vidnosin formuyetsya i rozvivayetsya yak sistema svidomo sho organichno poyednuye u svoyij strukturi div she postmodernizm KlasifikaciyaVazhlivim pitannyam ye Ekonomichna sistema skladne bagatostrukturne i polifunkcionalne socialno ekonomichne yavishe V ekonomichnij literaturi viznachayut rizni modeli tipi ekonomichnih sistem Klasifikaciya yih zalezhit vid riznih kriteriyiv Golovnimi z nih ye dominuyucha forma vlasnosti tehnologichnij sposib virobnictva sposib upravlinnya i koordinaciyi ekonomichnoyi diyalnosti tosho Podil ekonomichnih sistem za perelichenimi oznakami ye pevnoyu miroyu umovnim Napriklad poshirenoyu ye klasifikaciya ekonomichnih sistem za tehnologichnim sposobom virobnictva rivnem rozvitku produktivnih sil Rozriznyayut doindustrialne suspilstvo ekonomichnu sistemu v yakij dominuye ruchna pracya industrialne suspilstvo osnovoyu yakogo ye mashinna pracya postindustrialne suspilstvo sho gruntuyetsya na avtomatizovanij praci osnashenij komp yuternoyu informaciyeyu Odnak ci sistemi suttyevo rozriznyayutsya i mehanizmom gospodaryuvannya i dominuyuchim ob yektom vlasnosti i riznomanitnistyu sub yektiv ekonomichnoyi diyalnosti Bagatokriterialnim ye podil ekonomichnih sistem na rinkovi ta administrativno komandni sistemi Rinkova ekonomika Osnovnimi harakternimi risami rinkovoyi ekonomiki ye taki riznomanitnist form vlasnosti pri dominuvanni privatnoyi panuvannya tovarno groshovih vidnosin svoboda pidpriyemnictva konkurentnij mehanizm gospodaryuvannya materialne stimulyuvannya vilne cinoutvorennya sho gruntuyetsya na vzayemodiyi popitu i propoziciyi regulyuyucha ekonomichna rol derzhavi osobista svoboda dominuvannya individualnogo interesu tosho Administrativna komandna planova ekonomika Administrativno komandna sistema zasnovana na panuvanni derzhavnoyi vlasnosti oderzhavlenni narodnogo gospodarstva vidsutnosti konkurenciyi direktivnomu planuvanni nerinkovih gospodarskih zv yazkah zrivnyalnomu harakteri rozpodilu ignoruvanni zakoniv tovarno groshovogo obigu zhorstkomu iyerarhichnomu pidporyadkuvanni sub yektiv gospodaryuvannya nerozvinenosti abo j vidsutnosti rinkovogo mentalitetu tosho Ostannim chasom posililisya diskusiyi navkolo ponyat zmishana i perehidna ekonomika Bezperechno ce ne totozhni ponyattya Zmishana ekonomichna sistema yaka harakterizuye suchasni rozvineni krayini evolyucionuvala z ekonomiki chistogo rinku vrahuvala jogo nedoliki i vidmovi Suchasni rozvineni ekonomichni sistemi harakterizuyutsya riznomanitnistyu form vlasnosti ta gospodaryuvannya yakisnimi zrushennyami u vidnosinah privatnoyi vlasnosti konkurentnomu mehanizmi znachnoyu ekonomichnoyu rollyu derzhavi prognozuvannyam socialno ekonomichnih procesiv tosho Perehidna ekonomichna sistema harakterna dlya krayin yaki zvilnyayutsya vid nedolikiv administrativno komandnoyi sistemi V takih umovah transformacijni procesi vidbuvayutsya superechlivo burhlivo z gostrimi socialno ekonomichnimi potryasinnyami krizovimi yavishami Same take stanovishe harakterne dlya suchasnoyi Ukrayini inshih krayin sho utvorilis na tereni kolishnogo SRSR usih krayin sho vidhodyat vid komandno administrativnoyi modeli Dlya zhodnoyi krayini nemaye odnoznachnih i zagalnoviznanih shlyahiv rozvitku ta bezbolisnih receptiv dosyagnennya dobrobutu i progresu Visnovki Ekonomichna sistema ce ob yektivna yednist zakonomirno pov yazanih mizh soboyu yavish i procesiv ekonomichnogo zhittya Vona harakterizuyetsya bagatogrannistyu usi yiyi elementi perebuvayut v organichnomu vzayemozv yazku odin z odnim i ne isnuyut poza yiyi mezhami Funkcionalna podibnist do zhivogo organizmu nadaye elementam ekonomichnoyi sistemi organichnoyi cilisnosti Cim dana sistema vidriznyayetsya vid inshih tak zvanih sumarnih sistem Div takozhEkologichna ekonomika Zelena ekonomika Virtualna ekonomika Informacijna ekonomika Politichna ekonomiya Nejroekonomika Socioekonomika Povedinkova ekonomika Konstitucijna ekonomika Cifrova ekonomika Innovacijna ekonomika Ekonomika znanLiteratura T 1 Za red d e n prof G I Bashnyanina Lviv Vid vo LKA 2006 484 s ris tabl Bibliogr v kinci statej ISBN 966 8561 51 1 Ekonomichni sistemi monografiya T 2 Za red G I Bashnyanina Lviv Vid vo LKA 2011 496 s ris Bibliogr v kinci rozd 1000 pr ISBN 978 617 602 010 3 ISBN 978 617 602 009 7 Ekonomichni sistemi monografiya T 3 Lviv komerc akad za red G I Bashnyanina L Liga Pres 2012 490 s il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 966 8561 51 1 ISBN 978 966 397 154 2 Ekonomichni sistemi monografiya T 4 B M Shevchik ta in za red G I Bashnyanina Lviv komerc akad Lviv Liga pres 2013 506 s il Bibliogr v kinci rozd 1000 pr ISBN 978 966 397 202 2 Ekonomichni sistemi monografiya T 5 Lviv komerc akad za red G I Bashnyanina Lviv Liga Pres 2014 428 s ris tabl Bibliogr v kinci rozd 1000 pr ISBN 978 966 397 217 6 Korotka istoriya ekonomiki per Andrij Kalinyuk K Nash Format 2022 256 s ISBN 978 617 8115 06 7PosilannyaZMIShANA EKONOMIKA OSNOVNI OZNAKI sistemi 28 sichnya 2015 u Wayback Machine ros Socialno ekonomichni sistemi ta yihni vlastivosti 17 bereznya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi