Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спожива́ння — використання продукту в процесі задоволення потреб. В економіці споживання прирівнюється до отримання благ або послуг. Споживання стає можливим внаслідок отримання доходу або витрати заощаджень. Розгляд споживання як процесу задоволення потреб заснований на постулатах економічної теорії. Але крім економічної теорії, проблематикою споживання зайнята також економічна соціологія. «Споживання традиційно розглядалося або як матеріальний процес, вкорінений в людських потребах, або як ідеальна практика, вкорінена в символах, знаках і кодах», — каже в своїх лекціях Баліхар Сангера, професор Кентського університету у Великій Британії. Це висловлювання говорить про основні відмінності між розглядом споживання в економічній теорії та економічної соціології.
Якщо не торкатися питань відмінності методів і об'єктів дослідження, фундаментальний вододіл між розглянутими дисциплінами лежить в області загально передумов аналізу, «в підходах до моделювання людського дії». Економічна теорія розглядає людину в рамках економічних відносин: в умовах обмеженості ресурсів індивід шукає найбільш ефективні шляхи для задоволення власних потреб. Самої людини (суб'єкта) в такому випадку можна охарактеризувати як «Максимізатор корисності». В економічній моделі чітко простежується атомізм суб'єкта і відносна незалежність прийнятих ним рішень.
Економічна соціологія ж «вивчає економічне дію як форму соціальної дії», яке, якщо наслідувати ходу міркувань В. Радаева і згадати трактування соціальної дії Максом Вебером, є «суб'єктивне смислову єдність» і за змістом «співвідноситься з діями інших людей». Індивідуалізм суб'єкта в такій моделі відносний, так як він розглядається «в сукупності своїх соціальних зв'язків і включеності в різнорідні соціальні структури». Мотиви поведінки людини в такій моделі виходять за межі чисто економічних цілей (задоволення потреб тощо). Економічна модель Homo economicus, таким чином, являє собою аналітичну редукцію. В процесі цієї редукції з розгляду вилучаються важливі культурні та соціальні категорії, метою ж такого розгляду є побудова точних моделей економічного дії.
У той же час, наявність культурного аспекту в споживанні визнано багатьма. Пол ДіМаджіоруен , визнаний фахівець в галузі соціології культури, стверджує: «Господарські процеси завжди мають якусь нередуціруемого» культурну «складову». Під господарством в даному випадку розуміються «інститути і відносно виробництва, обміну і споживання». Непопулярність категорій культури у економістів П. Дімаджіо пояснює перевагами останніх: складно будувати точні дедуктівие моделі, так як пертурбації сприйняття і оцінювання рідко можуть служити міцною основою для таких моделей. Більш того, Дімаджіо йде далі і знаходить протиріччя в самих економічних постулатів: приводячи висловлювання Нілу Смелзера, Дімаджіо приходить до висновку, що сама «раціональність» суб'єкта в економіці — не що інше, як культурна реалія, помилково прийнята за «природу».
Підсумуємо словами соціолога Олександра Бікбова: «Голос соціології та колективної психології з усією серйозністю засумнівався в здравості того вкрай обмеженого здорового глузду, яким економісти-теоретики наділили свого раціонального споживача». Інший термін — Homo sociologicus — описує людини «соціологічного» — модель, протилежну раніше розглянутої моделі homo economicus. «Людина соціологічний» — людина, соціально обумовлений, і мотивації його часто не цілком ясні сторонньому спостерігачеві, яким часто і є дослідник. Саме поведінкою цього «людини» займається економічна соціологія, звертаючи увагу на культурну, знакову середу, його навколишнє. Складність використання даної моделі, в порівнянні з точними моделями економічної теорії, ясна будь-якому досліднику. У той же час саме спроби аналітичного розгляду поведінки homo sociologicus принесли в соціологічну науку неоціненні за своєю важливістю ідеї і конструкти.
На початку книги «До критики політичної економії знака» Жан Бодрійяр чітко розділяє два підходи до дослідження споживання: перший з них (умовно «економічним») розглядає предмети в термінах потреб («гіпотеза первинності споживчої вартості»), а другий — («соціологічний») визнає первинність «знаковою мінової вартості». Не визнаючи прав першої концепції на існування, Бодрійяр закликає бачити за «явним дискурсом предметів» (теорія потреб і їх задоволення) фундаментальний соціальний дискурс, здебільшого несвідомий і отримує своє вираження в соціальній демонстрації.
Відсилаючи до досвіду первісних суспільств, Бодрійяр показує, що споживання спочатку «не відповідає ніякої індивідуальної економії потреб, але є соціальною функцією пошани і ієрархічного розподілу». Необхідність виробництва та обміну продиктована необхідністю зробити видимої соціальну ієрархію, механізмом соціальної демонстрації.
Джерела
- Bourdieu, Pierre (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste (paperback). Cambridge: Harvard University Press. ISBN .
- Deaton, Angus (1992). Understanding Consumption. Oxford University Press. ISBN .
- Friedman, Jonathan (1994). Consumption and Identity (Studies in Anthropology & History). Washington, DC: . ISBN .
- Isherwood, Baron C.; Douglas, Mary (1996). The World of Goods: Towards an Anthropology of Consumption (Paperback). New York: Routledge. ISBN .
- Ivanova, Diana; Stadler, Konstantin; Steen-Olsen, Kjartan; Wood, Richard; Vita, Gibran; Tukker, Arnold; Hertwich, Edgar G. (18 грудня 2015). Environmental Impact Assessment of Household Consumption. . 20 (3): 526—536. doi:10.1111/jiec.12371.
- Mackay, Hugh (Editor) (1997). Consumption and Everyday Life (Culture, Media and Identities series) (Paperback). Thousand Oaks, Calif: . ISBN .
- Miller, Daniel (1998). A Theory of Shopping (paperback). : . ISBN .
- (1997). Consumer Culture and Modernity. Cambridge, UK: Polity Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spozhiva nnya vikoristannya produktu v procesi zadovolennya potreb V ekonomici spozhivannya pririvnyuyetsya do otrimannya blag abo poslug Spozhivannya staye mozhlivim vnaslidok otrimannya dohodu abo vitrati zaoshadzhen Rozglyad spozhivannya yak procesu zadovolennya potreb zasnovanij na postulatah ekonomichnoyi teoriyi Ale krim ekonomichnoyi teoriyi problematikoyu spozhivannya zajnyata takozh ekonomichna sociologiya Spozhivannya tradicijno rozglyadalosya abo yak materialnij proces vkorinenij v lyudskih potrebah abo yak idealna praktika vkorinena v simvolah znakah i kodah kazhe v svoyih lekciyah Balihar Sangera profesor Kentskogo universitetu u Velikij Britaniyi Ce vislovlyuvannya govorit pro osnovni vidminnosti mizh rozglyadom spozhivannya v ekonomichnij teoriyi ta ekonomichnoyi sociologiyi Yaksho ne torkatisya pitan vidminnosti metodiv i ob yektiv doslidzhennya fundamentalnij vododil mizh rozglyanutimi disciplinami lezhit v oblasti zagalno peredumov analizu v pidhodah do modelyuvannya lyudskogo diyi Ekonomichna teoriya rozglyadaye lyudinu v ramkah ekonomichnih vidnosin v umovah obmezhenosti resursiv individ shukaye najbilsh efektivni shlyahi dlya zadovolennya vlasnih potreb Samoyi lyudini sub yekta v takomu vipadku mozhna oharakterizuvati yak Maksimizator korisnosti V ekonomichnij modeli chitko prostezhuyetsya atomizm sub yekta i vidnosna nezalezhnist prijnyatih nim rishen Ekonomichna sociologiya zh vivchaye ekonomichne diyu yak formu socialnoyi diyi yake yaksho nasliduvati hodu mirkuvan V Radaeva i zgadati traktuvannya socialnoyi diyi Maksom Veberom ye sub yektivne smislovu yednist i za zmistom spivvidnositsya z diyami inshih lyudej Individualizm sub yekta v takij modeli vidnosnij tak yak vin rozglyadayetsya v sukupnosti svoyih socialnih zv yazkiv i vklyuchenosti v riznoridni socialni strukturi Motivi povedinki lyudini v takij modeli vihodyat za mezhi chisto ekonomichnih cilej zadovolennya potreb tosho Ekonomichna model Homo economicus takim chinom yavlyaye soboyu analitichnu redukciyu V procesi ciyeyi redukciyi z rozglyadu viluchayutsya vazhlivi kulturni ta socialni kategoriyi metoyu zh takogo rozglyadu ye pobudova tochnih modelej ekonomichnogo diyi U toj zhe chas nayavnist kulturnogo aspektu v spozhivanni viznano bagatma Pol DiMadzhioruen viznanij fahivec v galuzi sociologiyi kulturi stverdzhuye Gospodarski procesi zavzhdi mayut yakus nereduciruemogo kulturnu skladovu Pid gospodarstvom v danomu vipadku rozumiyutsya instituti i vidnosno virobnictva obminu i spozhivannya Nepopulyarnist kategorij kulturi u ekonomistiv P Dimadzhio poyasnyuye perevagami ostannih skladno buduvati tochni deduktivie modeli tak yak perturbaciyi sprijnyattya i ocinyuvannya ridko mozhut sluzhiti micnoyu osnovoyu dlya takih modelej Bilsh togo Dimadzhio jde dali i znahodit protirichchya v samih ekonomichnih postulativ privodyachi vislovlyuvannya Nilu Smelzera Dimadzhio prihodit do visnovku sho sama racionalnist sub yekta v ekonomici ne sho inshe yak kulturna realiya pomilkovo prijnyata za prirodu Pidsumuyemo slovami sociologa Oleksandra Bikbova Golos sociologiyi ta kolektivnoyi psihologiyi z usiyeyu serjoznistyu zasumnivavsya v zdravosti togo vkraj obmezhenogo zdorovogo gluzdu yakim ekonomisti teoretiki nadilili svogo racionalnogo spozhivacha Inshij termin Homo sociologicus opisuye lyudini sociologichnogo model protilezhnu ranishe rozglyanutoyi modeli homo economicus Lyudina sociologichnij lyudina socialno obumovlenij i motivaciyi jogo chasto ne cilkom yasni storonnomu sposterigachevi yakim chasto i ye doslidnik Same povedinkoyu cogo lyudini zajmayetsya ekonomichna sociologiya zvertayuchi uvagu na kulturnu znakovu seredu jogo navkolishnye Skladnist vikoristannya danoyi modeli v porivnyanni z tochnimi modelyami ekonomichnoyi teoriyi yasna bud yakomu doslidniku U toj zhe chas same sprobi analitichnogo rozglyadu povedinki homo sociologicus prinesli v sociologichnu nauku neocinenni za svoyeyu vazhlivistyu ideyi i konstrukti Na pochatku knigi Do kritiki politichnoyi ekonomiyi znaka Zhan Bodrijyar chitko rozdilyaye dva pidhodi do doslidzhennya spozhivannya pershij z nih umovno ekonomichnim rozglyadaye predmeti v terminah potreb gipoteza pervinnosti spozhivchoyi vartosti a drugij sociologichnij viznaye pervinnist znakovoyu minovoyi vartosti Ne viznayuchi prav pershoyi koncepciyi na isnuvannya Bodrijyar zaklikaye bachiti za yavnim diskursom predmetiv teoriya potreb i yih zadovolennya fundamentalnij socialnij diskurs zdebilshogo nesvidomij i otrimuye svoye virazhennya v socialnij demonstraciyi Vidsilayuchi do dosvidu pervisnih suspilstv Bodrijyar pokazuye sho spozhivannya spochatku ne vidpovidaye niyakoyi individualnoyi ekonomiyi potreb ale ye socialnoyu funkciyeyu poshani i iyerarhichnogo rozpodilu Neobhidnist virobnictva ta obminu prodiktovana neobhidnistyu zrobiti vidimoyi socialnu iyerarhiyu mehanizmom socialnoyi demonstraciyi DzherelaBourdieu Pierre 1984 Distinction A Social Critique of the Judgement of Taste paperback Cambridge Harvard University Press ISBN 978 0 674 21277 0 Deaton Angus 1992 Understanding Consumption Oxford University Press ISBN 978 0 19 828824 4 Friedman Jonathan 1994 Consumption and Identity Studies in Anthropology amp History Washington DC Taylor amp Francis ISBN 978 3 7186 5592 2 Isherwood Baron C Douglas Mary 1996 The World of Goods Towards an Anthropology of Consumption Paperback New York Routledge ISBN 978 0 415 13047 9 Ivanova Diana Stadler Konstantin Steen Olsen Kjartan Wood Richard Vita Gibran Tukker Arnold Hertwich Edgar G 18 grudnya 2015 Environmental Impact Assessment of Household Consumption 20 3 526 536 doi 10 1111 jiec 12371 Mackay Hugh Editor 1997 Consumption and Everyday Life Culture Media and Identities series Paperback Thousand Oaks Calif ISBN 978 0 7619 5438 5 Miller Daniel 1998 A Theory of Shopping paperback ISBN 978 0 8014 8551 0 1997 Consumer Culture and Modernity Cambridge UK Polity Press ISBN 978 0 7456 0304 9