Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституці́йна еконо́міка (англ. Constitutional economics)— науковий напрям, що вивчає принципи оптимального поєднання економічної доцільності з досягнутим рівнем конституційного розвитку, який відображений в нормах конституційного права, що регламентують економічну і політичну діяльність в державі.
Сутність терміну
Це не лише економічний погляд на конституційне право чи конституційно-правовий погляд на економіку, але й спроба об’єднати економічне і правове дослідження суспільних процесів, яке дозволяє уникнути однобокості. У зв’язку з цим, першорядне значення тут має аналіз Конституції з точки зору регулювання нею економічних відносин.
Історія
Термін "конституційна економіка" був запропонований американським економістом Річардом МакКінзі в 1982 як назва конференції у Вашингтоні, присвяченій питанню впливу економічних проблем на розвиток і стан конституційної структури держави і суспільства. Цей термін був сприйнятий західним науковим економічним співтовариством, оскільки він узагальнив попередні розрізнені дослідження та визначив подальші розробки. Спочатку запропонований економістами конституційно-економічний аналіз був потім підтриманий теоретиками і практиками в сфері юриспруденції.
Професор Єльського університету Брюс Акерман називає появу наукового та навчального напрямків про співвідношення і взаємозв'язок права і економіки "найзначнішим досягненням в області юридичної освіти за останні сторіччя". У 80-ті роки минулого сторіччя, поряд з широким розвитком академічних досліджень в США та Англії, в Індії виник рух з практичного втілення ідей конституційної економіки в життя. Він був ініційований Верховним судом цієї країни у вигляді заохочення до подачі та прийняття до судового розгляду справ в порядку "судочинства в суспільних інтересах".
Розширено трактуючи деякі статті Конституції Індії, судова влада протягом більше десяти років вела боротьбу за забезпечення економічних і соціальних прав найбідніших верств населення. Актуальні питання конституційної економіки постійно обговорюються на Заході в цілому ряді періодичних видань, першим з яких став академічний журнал "Constitutional Political Economy", що видається з 1990 року.
На Заході конституційна економіка розглядається переважно як субдисципліна в рамках економічної науки. У Росії, наприклад, конституційна економіка з 2000 року відразу стала розвиватися в рамках комплексних досліджень економістів та юристів із застосуванням отриманих результатів у навчальному процесі в юридичних та економічних вузах. Постійні рубрики "Конституційна економіка" присутні в таких журналах як "Право і економіка", "Законодавство і економіка", "Журнал зарубіжного законодавства та порівняльного правознавства".
У США концепція конституційної економіки виникла в 1960-ті роки у процвітаючому «суспільстві масового споживання» і сприймалася деякими опонентами як консервативна утопія університетських професорів, не згодних з практикою кейнсіанського регулювання. Представники академічних кіл сформулювали набір фундаментальних правил, що регулюють ринкове господарство (ринкові «правила гри»), і вимагали їх конституційного закріплення. Реалізація цих правил допомогла би суспільству, як вважали захисники конституційної економіки, позбутися засилля бюрократів і численних «шукачів політичної ренти» у державному апараті, що надмірно розрісся. Навіть у рамках теорії суспільного вибору концепція конституційної економіки посідає доволі скромне місце й ніби не помічається представниками економіко-математичного напрямку.
Характеристика конституційної економіки
З точки зору конституційного права конституційна економіка являє собою юридичну характеристику існуючої економічної системи як такої, що закріплена в конституційному праві й підпорядкована конституційно-правовим приписам. У даному аспекті конституційна економіка – це поняття, що корелює з поняттям конституційного ладу країни і як таке не може бути зведене до формального закріплення економічної системи в основному законі, – воно передбачає якісну характеристику економічної системи, її спроможність бути матеріальним підґрунтям для досягнення закріплених в конституції політико-правових ідеалів.
Конституційна економіка передбачає, передусім, наявність у конституції та конституційному законодавстві системи правових норм, які комплексно й достатньо повно закріплюють засади економічної системи – економічної конституції. Реалізація концепції економічної конституції видається дуже актуальною в теперішній час, оскільки характерна для неї зв’язаність держави правом у сфері економіки є прямим продовженням теорії правової держави. У даному контексті заслуговують на увагу слова американського дослідника В. Ліппмана, який ще в середині 50-х років ХХ ст. стверджував: «Упевненість у тому, що демократичний процес сам по собі створює середовище, сприятливе для економічного прогресу, є найглибшою інтелектуальною помилкою сьогодення.
І теорія, і практичний досвід переконують нас, що це не так. Якщо держава хоче сприяти економічному процвітанню, то правила політичної гри мають бути встановлені так, щоб приводити корисливі інтереси виборців, політиків і бюрократів у відповідність до потреб розвитку економіки. Для цього сфера діяльності держави має бути обмежена, а її ставлення до різних груп населення має стати неупередженим».
Формування конституційної економіки має спиратися на економічну конституцію як систему конституційно-правових норм, які комплексно й достатньо повно закріплюють засади економічної системи. При цьому конституційні норми мають забезпечувати гармонічне поєднання демократії з міцною економікою.
Джерела та засади конституційної економіки
Джерела та засади конституційної економіки розроблені в працях відомих вчених Фрідріха фон Гаєка, Дж. Кейнса, Бруно Леоні, Людвіга фон Мізеса, Джона Ролза, Ернандо де Сото та ін. Важливу роль у становленні конституційної економіки відіграла австрійська школа, яка обґрунтувала сучасні засади лібералізму як доктрини обмеження втручання публічної влади у сферу економічної свободи, зокрема, прийняття управлінських рішень.
Водночас особливе значення мають погляди Бруно Леоні, який наголошує на небезпеці дирижизму у сфері економіки, що має наслідком інфляцію законів, за якою розвивається різниця між правовою нормою та правовим регулюванням. Ернандо де Сото, стоячи вже на ліберально-демократичних позиціях, трактує конституційну економіку не лише як систему забезпечення економічної свободи, а як відкриту систему легітимації правил поведінки у сфері економіки, щодо яких у суспільстві склався консенсус і він забезпечений механізмами суспільного договору.
Концепція протекціонізму Дж. Кейнса є рефлексією на проблеми інфляції закону (Леоні) та демократичної легітимації правил (де Сото), що набуває характеру проблеми на певних етапах розвитку економічних процесів у силу їх циклічної природи (М. Кондратьєв) і вимагає легітимного втручання публічної влади в економічну свободу.
Таке втручання згідно абстрактної теорії справедливості Джона Ролза має відповідати засадам, за якими соціальні й економічні нерівності слід залагоджувати таким чином, щоб можна було розсудливо сподіватися на їх корисність для кожного та щоб вони пов’язувалися з відкритими для всіх посадами і постами. З урахуванням циклічної природи економічних процесів конституція має бути гнучкою щодо визначення засобів втручання публічної влади в економічну свободу, оскільки його міра може змінюватися в залежності від характеристики економічного циклу.
Конституційне регулювання має рамковий характер і визначає легітимні й демократичні засади втручання у сферу економічної свободи. Натомість поточне законодавство має передбачати конкретні засоби і ресурси, спрямовані на формування певної моделі втручання в економічну свободу на засадах демократичної легітимності.
Конституційна економіка у структурі конституційного ладу України
Конституційна економіка у структурі конституційного ладу України пов’язана із практикою втілення ідей економічної свободи та змістом правового регулювання в Україні. Як визначають Е. де Сото, Р. Патнем, М. Розенфельд та А. Шайо менталітет людей, структури суспільства та наявні процедури впливають на процеси демократичної легітимації правил, які визначають межі економічної свободи. Тому конституційна економіка пов’язана із конкретно історичним типом суспільства, його структурами. Відповідно до цього й формується певна модель економічної системи, яке гарантується відповідними правовими засобами. Конституція лише встановлює рамки такого регулювання, будучи за своєю природою відкритою та гнучкою системою.
Згідно з Конституцією, в Україні визнається принцип демократичної, соціальної, правової державності (ст. 1), за яким держава є зв’язаною правом і правами людини й основоположними свободами (ст. 3). Такі засади зумовлюють функції держави в економічній сфері, якими встановлюється правовий захист об’єктів власності Українського народу та правовий порядок їх здійснення (частина перша і друга ст. 13, ст. 14). Визначальними засадами у сфері економічної свободи визнаються соціальна функція власності (ч. 3 ст. 13); рівність захисту усіх суб’єктів власності та соціальна спрямованість економіки (ч. 4 ст. 13) та економічна багатоманітність (ч. 1 ст. 15).
Див.також
Примітки
- Баренбойм П. Д. Конституционная экономика : учебник для юридических и экономических вузов / П. Д. Баренбойм, Г. А. Гаджиев, В. И. Лафитский, В. А. Мау. – М. : ЗАО “Юстицинформ”, 2006. – 528 с.
- McKenzie, Richard, ed., 1984. Constitutional Economics, Lexington, Mass.
- Том Бетелл, "Власність і процвітання", ІРІСЕН, М., 2008
- Ванберг В. «Теория порядка» и конституционная экономика / В. Ванберг // Вопросы экономики. – 1995. – №3
- Баренбойм П. Д., Гаджиев Г. А., Лафитский В. И., Мау В. А. Конституционная экономика: Учебник для юрид. и эконом. вузов. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2006.
- Хабриева Т. Я. Теория современной конституции / Т. Я. Хабриева, В. Е. Чиркин. – М. : Норма, 2005. – 320 с.
- Алексеев С. С. Право и правовая система / С. С. Алексеев // Правоведение. – 1980 №2.
- Леони Бруно. Свобода и закон/Пер. с англ. В. Кошкина; под. ред. А. Куряева. - М.:ИРИСЭН,2008. - 307 с.
- де Сото Е. Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає лише на Заході і ніде більше/ Е. де Сото; пер. з англ. М. Климчук. - К.: Ніка-Ценр,2009. - 323 с.
- Кейнс Дж. М. Избранные произведения: Пер. с англ. / Предисл., коммент., сост. А. Г. Худокормов. - М.: Экономика, 1993.
- Джеймс Б'юкенен, Логічні Основи конституційного Свободи, том 1, Свободи фонду, Індіанаполіс, 1999, с. 314
- Розанвалон П. Демократична легітимність. Безсторонність, рефлективність, наближеність/ Пер. з фр. Є. Марічева. - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2009. - 286 с.
- Мережко О. Економіка Конституції України / О. Мережко // Економічна правда. – 05.07.2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituci jna ekono mika angl Constitutional economics naukovij napryam sho vivchaye principi optimalnogo poyednannya ekonomichnoyi docilnosti z dosyagnutim rivnem konstitucijnogo rozvitku yakij vidobrazhenij v normah konstitucijnogo prava sho reglamentuyut ekonomichnu i politichnu diyalnist v derzhavi Sutnist terminuCe ne lishe ekonomichnij poglyad na konstitucijne pravo chi konstitucijno pravovij poglyad na ekonomiku ale j sproba ob yednati ekonomichne i pravove doslidzhennya suspilnih procesiv yake dozvolyaye uniknuti odnobokosti U zv yazku z cim pershoryadne znachennya tut maye analiz Konstituciyi z tochki zoru regulyuvannya neyu ekonomichnih vidnosin IstoriyaTermin konstitucijna ekonomika buv zaproponovanij amerikanskim ekonomistom Richardom MakKinzi v 1982 yak nazva konferenciyi u Vashingtoni prisvyachenij pitannyu vplivu ekonomichnih problem na rozvitok i stan konstitucijnoyi strukturi derzhavi i suspilstva Cej termin buv sprijnyatij zahidnim naukovim ekonomichnim spivtovaristvom oskilki vin uzagalniv poperedni rozrizneni doslidzhennya ta viznachiv podalshi rozrobki Spochatku zaproponovanij ekonomistami konstitucijno ekonomichnij analiz buv potim pidtrimanij teoretikami i praktikami v sferi yurisprudenciyi Profesor Yelskogo universitetu Bryus Akerman nazivaye poyavu naukovogo ta navchalnogo napryamkiv pro spivvidnoshennya i vzayemozv yazok prava i ekonomiki najznachnishim dosyagnennyam v oblasti yuridichnoyi osviti za ostanni storichchya U 80 ti roki minulogo storichchya poryad z shirokim rozvitkom akademichnih doslidzhen v SShA ta Angliyi v Indiyi vinik ruh z praktichnogo vtilennya idej konstitucijnoyi ekonomiki v zhittya Vin buv inicijovanij Verhovnim sudom ciyeyi krayini u viglyadi zaohochennya do podachi ta prijnyattya do sudovogo rozglyadu sprav v poryadku sudochinstva v suspilnih interesah Rozshireno traktuyuchi deyaki statti Konstituciyi Indiyi sudova vlada protyagom bilshe desyati rokiv vela borotbu za zabezpechennya ekonomichnih i socialnih prav najbidnishih verstv naselennya Aktualni pitannya konstitucijnoyi ekonomiki postijno obgovoryuyutsya na Zahodi v cilomu ryadi periodichnih vidan pershim z yakih stav akademichnij zhurnal Constitutional Political Economy sho vidayetsya z 1990 roku Na Zahodi konstitucijna ekonomika rozglyadayetsya perevazhno yak subdisciplina v ramkah ekonomichnoyi nauki U Rosiyi napriklad konstitucijna ekonomika z 2000 roku vidrazu stala rozvivatisya v ramkah kompleksnih doslidzhen ekonomistiv ta yuristiv iz zastosuvannyam otrimanih rezultativ u navchalnomu procesi v yuridichnih ta ekonomichnih vuzah Postijni rubriki Konstitucijna ekonomika prisutni v takih zhurnalah yak Pravo i ekonomika Zakonodavstvo i ekonomika Zhurnal zarubizhnogo zakonodavstva ta porivnyalnogo pravoznavstva U SShA koncepciya konstitucijnoyi ekonomiki vinikla v 1960 ti roki u procvitayuchomu suspilstvi masovogo spozhivannya i sprijmalasya deyakimi oponentami yak konservativna utopiya universitetskih profesoriv ne zgodnih z praktikoyu kejnsianskogo regulyuvannya Predstavniki akademichnih kil sformulyuvali nabir fundamentalnih pravil sho regulyuyut rinkove gospodarstvo rinkovi pravila gri i vimagali yih konstitucijnogo zakriplennya Realizaciya cih pravil dopomogla bi suspilstvu yak vvazhali zahisniki konstitucijnoyi ekonomiki pozbutisya zasillya byurokrativ i chislennih shukachiv politichnoyi renti u derzhavnomu aparati sho nadmirno rozrissya Navit u ramkah teoriyi suspilnogo viboru koncepciya konstitucijnoyi ekonomiki posidaye dovoli skromne misce j nibi ne pomichayetsya predstavnikami ekonomiko matematichnogo napryamku Harakteristika konstitucijnoyi ekonomikiZ tochki zoru konstitucijnogo prava konstitucijna ekonomika yavlyaye soboyu yuridichnu harakteristiku isnuyuchoyi ekonomichnoyi sistemi yak takoyi sho zakriplena v konstitucijnomu pravi j pidporyadkovana konstitucijno pravovim pripisam U danomu aspekti konstitucijna ekonomika ce ponyattya sho korelyuye z ponyattyam konstitucijnogo ladu krayini i yak take ne mozhe buti zvedene do formalnogo zakriplennya ekonomichnoyi sistemi v osnovnomu zakoni vono peredbachaye yakisnu harakteristiku ekonomichnoyi sistemi yiyi spromozhnist buti materialnim pidgruntyam dlya dosyagnennya zakriplenih v konstituciyi politiko pravovih idealiv Konstitucijna ekonomika peredbachaye peredusim nayavnist u konstituciyi ta konstitucijnomu zakonodavstvi sistemi pravovih norm yaki kompleksno j dostatno povno zakriplyuyut zasadi ekonomichnoyi sistemi ekonomichnoyi konstituciyi Realizaciya koncepciyi ekonomichnoyi konstituciyi vidayetsya duzhe aktualnoyu v teperishnij chas oskilki harakterna dlya neyi zv yazanist derzhavi pravom u sferi ekonomiki ye pryamim prodovzhennyam teoriyi pravovoyi derzhavi U danomu konteksti zaslugovuyut na uvagu slova amerikanskogo doslidnika V Lippmana yakij she v seredini 50 h rokiv HH st stverdzhuvav Upevnenist u tomu sho demokratichnij proces sam po sobi stvoryuye seredovishe spriyatlive dlya ekonomichnogo progresu ye najglibshoyu intelektualnoyu pomilkoyu sogodennya I teoriya i praktichnij dosvid perekonuyut nas sho ce ne tak Yaksho derzhava hoche spriyati ekonomichnomu procvitannyu to pravila politichnoyi gri mayut buti vstanovleni tak shob privoditi korislivi interesi viborciv politikiv i byurokrativ u vidpovidnist do potreb rozvitku ekonomiki Dlya cogo sfera diyalnosti derzhavi maye buti obmezhena a yiyi stavlennya do riznih grup naselennya maye stati neuperedzhenim Formuvannya konstitucijnoyi ekonomiki maye spiratisya na ekonomichnu konstituciyu yak sistemu konstitucijno pravovih norm yaki kompleksno j dostatno povno zakriplyuyut zasadi ekonomichnoyi sistemi Pri comu konstitucijni normi mayut zabezpechuvati garmonichne poyednannya demokratiyi z micnoyu ekonomikoyu Dzherela ta zasadi konstitucijnoyi ekonomikiDzherela ta zasadi konstitucijnoyi ekonomiki rozrobleni v pracyah vidomih vchenih Fridriha fon Gayeka Dzh Kejnsa Bruno Leoni Lyudviga fon Mizesa Dzhona Rolza Ernando de Soto ta in Vazhlivu rol u stanovlenni konstitucijnoyi ekonomiki vidigrala avstrijska shkola yaka obgruntuvala suchasni zasadi liberalizmu yak doktrini obmezhennya vtruchannya publichnoyi vladi u sferu ekonomichnoyi svobodi zokrema prijnyattya upravlinskih rishen Vodnochas osoblive znachennya mayut poglyadi Bruno Leoni yakij nagoloshuye na nebezpeci dirizhizmu u sferi ekonomiki sho maye naslidkom inflyaciyu zakoniv za yakoyu rozvivayetsya riznicya mizh pravovoyu normoyu ta pravovim regulyuvannyam Ernando de Soto stoyachi vzhe na liberalno demokratichnih poziciyah traktuye konstitucijnu ekonomiku ne lishe yak sistemu zabezpechennya ekonomichnoyi svobodi a yak vidkritu sistemu legitimaciyi pravil povedinki u sferi ekonomiki shodo yakih u suspilstvi sklavsya konsensus i vin zabezpechenij mehanizmami suspilnogo dogovoru Koncepciya protekcionizmu Dzh Kejnsa ye refleksiyeyu na problemi inflyaciyi zakonu Leoni ta demokratichnoyi legitimaciyi pravil de Soto sho nabuvaye harakteru problemi na pevnih etapah rozvitku ekonomichnih procesiv u silu yih ciklichnoyi prirodi M Kondratyev i vimagaye legitimnogo vtruchannya publichnoyi vladi v ekonomichnu svobodu Take vtruchannya zgidno abstraktnoyi teoriyi spravedlivosti Dzhona Rolza maye vidpovidati zasadam za yakimi socialni j ekonomichni nerivnosti slid zalagodzhuvati takim chinom shob mozhna bulo rozsudlivo spodivatisya na yih korisnist dlya kozhnogo ta shob voni pov yazuvalisya z vidkritimi dlya vsih posadami i postami Z urahuvannyam ciklichnoyi prirodi ekonomichnih procesiv konstituciya maye buti gnuchkoyu shodo viznachennya zasobiv vtruchannya publichnoyi vladi v ekonomichnu svobodu oskilki jogo mira mozhe zminyuvatisya v zalezhnosti vid harakteristiki ekonomichnogo ciklu Konstitucijne regulyuvannya maye ramkovij harakter i viznachaye legitimni j demokratichni zasadi vtruchannya u sferu ekonomichnoyi svobodi Natomist potochne zakonodavstvo maye peredbachati konkretni zasobi i resursi spryamovani na formuvannya pevnoyi modeli vtruchannya v ekonomichnu svobodu na zasadah demokratichnoyi legitimnosti Konstitucijna ekonomika u strukturi konstitucijnogo ladu UkrayiniKonstitucijna ekonomika u strukturi konstitucijnogo ladu Ukrayini pov yazana iz praktikoyu vtilennya idej ekonomichnoyi svobodi ta zmistom pravovogo regulyuvannya v Ukrayini Yak viznachayut E de Soto R Patnem M Rozenfeld ta A Shajo mentalitet lyudej strukturi suspilstva ta nayavni proceduri vplivayut na procesi demokratichnoyi legitimaciyi pravil yaki viznachayut mezhi ekonomichnoyi svobodi Tomu konstitucijna ekonomika pov yazana iz konkretno istorichnim tipom suspilstva jogo strukturami Vidpovidno do cogo j formuyetsya pevna model ekonomichnoyi sistemi yake garantuyetsya vidpovidnimi pravovimi zasobami Konstituciya lishe vstanovlyuye ramki takogo regulyuvannya buduchi za svoyeyu prirodoyu vidkritoyu ta gnuchkoyu sistemoyu Zgidno z Konstituciyeyu v Ukrayini viznayetsya princip demokratichnoyi socialnoyi pravovoyi derzhavnosti st 1 za yakim derzhava ye zv yazanoyu pravom i pravami lyudini j osnovopolozhnimi svobodami st 3 Taki zasadi zumovlyuyut funkciyi derzhavi v ekonomichnij sferi yakimi vstanovlyuyetsya pravovij zahist ob yektiv vlasnosti Ukrayinskogo narodu ta pravovij poryadok yih zdijsnennya chastina persha i druga st 13 st 14 Viznachalnimi zasadami u sferi ekonomichnoyi svobodi viznayutsya socialna funkciya vlasnosti ch 3 st 13 rivnist zahistu usih sub yektiv vlasnosti ta socialna spryamovanist ekonomiki ch 4 st 13 ta ekonomichna bagatomanitnist ch 1 st 15 Div takozhEkonomichna teoriya Ekonomichnij imperializm Innovacijna ekonomika Nova politichna ekonomiya Cifrova ekonomikaPrimitkiBarenbojm P D Konstitucionnaya ekonomika uchebnik dlya yuridicheskih i ekonomicheskih vuzov P D Barenbojm G A Gadzhiev V I Lafitskij V A Mau M ZAO Yusticinform 2006 528 s McKenzie Richard ed 1984 Constitutional Economics Lexington Mass Tom Betell Vlasnist i procvitannya IRISEN M 2008 Vanberg V Teoriya poryadka i konstitucionnaya ekonomika V Vanberg Voprosy ekonomiki 1995 3 Barenbojm P D Gadzhiev G A Lafitskij V I Mau V A Konstitucionnaya ekonomika Uchebnik dlya yurid i ekonom vuzov M ZAO Yusticinform 2006 Habrieva T Ya Teoriya sovremennoj konstitucii T Ya Habrieva V E Chirkin M Norma 2005 320 s Alekseev S S Pravo i pravovaya sistema S S Alekseev Pravovedenie 1980 2 Leoni Bruno Svoboda i zakon Per s angl V Koshkina pod red A Kuryaeva M IRISEN 2008 307 s de Soto E Zagadka kapitalu Chomu kapitalizm peremagaye lishe na Zahodi i nide bilshe E de Soto per z angl M Klimchuk K Nika Cenr 2009 323 s Kejns Dzh M Izbrannye proizvedeniya Per s angl Predisl komment sost A G Hudokormov M Ekonomika 1993 Dzhejms B yukenen Logichni Osnovi konstitucijnogo Svobodi tom 1 Svobodi fondu Indianapolis 1999 s 314 Rozanvalon P Demokratichna legitimnist Bezstoronnist reflektivnist nablizhenist Per z fr Ye Maricheva K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2009 286 s Merezhko O Ekonomika Konstituciyi Ukrayini O Merezhko Ekonomichna pravda 05 07 2007