Зелена економіка напрям в економічній науці який сформувався в останні два десятиліття в межах якого вважають що економі

Зелена економіка — напрям в економічній науці, який сформувався в останні два десятиліття, в межах якого вважають, що економіка є залежним компонентом природного середовища, в якому вона існує і є його частиною.

Історія виникнення

Основним поштовхом до розвитку «зеленої економіки» стала культурна революція 60-х років ХХ ст., ідеологічним базисом якої стала книга Р. Карсон ^[en]» (1962 р.) В той час як вперше поняття «зелена економіка» було використано у звіті Уряду Великої Британії «Концепція зеленої економіки» (1989 р.) в рамках вирішення питань сталого розвитку.

Сфери інтересів

До концепції зеленої економіки належать ідеї багатьох інших напрямків в економічній науці та філософії, таких як феміністська економіка, постмодернізм, ресурсно-орієнтована економіка, екологічна економіка, економіка природокористування, , теорія міжнародних відносин та ін.

Основні напрямки

Теорія зеленої економіки базується на 3 аксіомах:

неможливо нескінченно розширювати сферу впливу в обмеженому просторі;
неможливо вимагати задоволення нескінченно зростаючих потреб в умовах обмеженості ресурсів;
все на поверхні Землі є взаємопов'язаним.

Сучасний стан

Прихильники зеленої економіки критикують неокласичну школу за те, що в її межах природні та соціальні чинники зазвичай розглядають як екстерналії; іноді їх вважають фіксованими і не аналізують в динаміці.

Зелені економісти вважають економічне зростання непорозумінням, тому що воно суперечить першій аксіомі. «Ростизм» (Growthism), вважають прихильники зеленої економіки, порушує діяльність екосистеми.

Зелені економісти пропонують встановити податок Тобіна у розмірі 1 % від усіх міжнародних торгових угод, для того, щоб направляти зібрані кошти бідним країнам з метою гальмування диференціації між розвиненими і не дуже розвиненими країнами, котра посилюється. Крім цього, пропонують використовувати категорію «природний капітал» (Natural capital) замість категорії «природні ресурси», котра свідчить про пасивну роль природи в економіці.

Серед прихильників зеленої економіки виділяються: М. Букчин, Дж. Джекобс, Р. Карсон, Е. Ф. Шумахер, , Л. Маргуліс, Д. Кортен, Б. Фаллер, Г. Дейлі, Д. Медоуз, П. Хоук, А. Тверскі, Л. Мельник та ін.

Прихильники зеленої економіки з 2006 р. публікують International Journal of Green Economics; створено науковий .

Див. також

Додаткова література

Книги

Zhironkin Sergey; Cehlar Michal, ред. (14 лютого 2022). Green Economy and Sustainable Development. MDPI. ISBN .
Dhingra, Ishwar C. (2022). Green economy: opportunities and challenges: an interntional perspective. London: Routledge. ISBN .
Acar Sevil; Yeldan Alp Erinç, ред. (2019). Handbook of green economics. London San Diego, CA Cambridge, MA Oxford: Academic Press, Elsevier. ISBN .

Журнали

International Journal of Green Economics

Примітки

Мельник, Леонід (2018). «Зелена» економіка (досвід ЄС і практика України у світлі ІІІ і ІV промислових революцій) (PDF). Кафедра економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування. ВТД «Університетська книга». Процитовано 04.04.2023.

Посилання

Сайт інституту зеленої економіки [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
Застосування зеленої економіки в бізнесі [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.]
The Green Economy Coalition [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
UNEP — The Green Economy Initiative [Архівовано 8 липня 2009 у Portugese Web Archive]
The International Journal of Green Economics [ 8 січня 2010 у Wayback Machine.]
The academic journal, Ecological Economics [ 29 грудня 2003 у Wayback Machine.]
Green Economist website [ 19 червня 2008 у Wayback Machine.]
The Gund Institute of Ecological Economics [ 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]
Amory Lovins: Reinventing Human Enterprise for Sustainability [ 19 вересня 2013 у Wayback Machine.]
«Зелена» економіка (досвід ЄС і практика України у світлі ІІІ і ІV промислових революцій)

[1] Мельник, Леонід (2018). «Зелена» економіка (досвід ЄС і практика України у світлі ІІІ і ІV промислових революцій) (PDF). Кафедра економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування. ВТД «Університетська книга». Процитовано 04.04.2023.