Природнича ресурсо-орієнтована економіка (англ. Resource Based Economy) — це система, в якій усі товари і послуги доступні без використання будь-якого товарно-грошового обміну ( грошей, бартеру тощо). Ресурсо-орієнтована економіка (РОЕ) можлива лише в тому випадку, якщо всі природні ресурси будуть визнані спільною спадщиною всіх жителів планети.
Основні передумови теорії РОЕ полягають у тому, що планета рясніє ресурсами, необхідними для створення всяких матеріалів, а практика нормування ресурсів за допомогою монетарних методів не має стосунку до зворотних результатів для виживання людства. Термін «ресурсо-орієнтована економіка» отримав широке розповсюдження завдяки популяризації праць Жака Фреско в рамках Проекту Венера.
Під ресурсо-орієнтованою економікою в наукових роботах розуміють таку економіку, базовим чинником зростання якої є використання будь-яких ресурсів. Розглядаються варіанти підвищення ефективності такої економіки шляхом техніко-технологічного розвитку, в тім числі технологій управління цими ресурсами.
Інше поширене визначення «ресурсо-орієнтованої економіки» — це економічна система, де частка природних ресурсів становить понад 10% ВВП і 40% експорту. Такі економічні системи перебувають у великій залежності від кон'юнктури зовнішнього ринку.
Основні ідеї
Сучасне суспільство має доступ до високих передових технологій і може забезпечити харчування, одяг, житло, всім жителям планети; оновлення системи освіти, а також розробки необмеженої кількості поновлюваних, таких що не забруднюють навколишнє середовище джерел енергії створять сприятливі умови для ефективного розвитку соціальної моделі нового типу, де гроші як вид розрахунку просто не матимуть сенсу, кожен зможе користуватися дуже високим рівнем життя з усіма зручностями високотехнологічного суспільства.
Генезис ресурсо-орієнтованої економіки
З розвитком товарного виробництва і промислової революції з'являються перші фундаментальні економічні роботи, звані сьогодні класичною політекономією. Уявлення, що відповідають тому часу, наприклад, так звана невидима рука ринку, в сучасних умовах не відповідають сформованим реаліям економіки розвинених країн. Нині з все переважаючою силою в державному управлінні економікою отримує розвиток інституціональна концепція, де вітається державне втручання в економіку, відводиться важлива роль нормам управління та інститутам управління. У часи А. Сміта відсилання до невидимої руки ринку здавалося розумним, адже не було ніяких достатніх логістичних, маркетингових можливостей протидіяти стихійному розвиткові. Сьогодні, коли людство має розвинені глобальні інструменти збору й аналізу інформації, стратегічне управління стає не тільки можливим, а й кращим.
Після Другої світової війни уряд США був дуже стурбований розвитком національної економіки, адже військова промисловість більше не вимагала робочої сили в колишній кількості. Крім того, з фронту поверталися солдати, яким так само було потрібно працевлаштовуватися.
У 1953 році Артур Бернс — голова Ради з економіки Президента Ейзенхауера сказав:
Кінцева мета американської економіки — виробляти більше споживчих товарів.
І тоді економіст і аналітик з роздрібної торгівлі Віктор Лєбов 1955 року запропонував концепцію наростаючого споживання:
Наша надзвичайно продуктивна економіка … вимагає, щоб ми зробили споживання способом життя, щоб ми перетворили купівлю та використання товарів у ритуали, щоб ми шукали душевного задоволення, задоволення нашого его в споживанні. Нам треба споживати речі, спалювати, заміщати і відмовлятися від них зі всезростаючою швидкістю.— Journal of Retailing, Spring 1955
Ця концепція реалізовувалася завдяки двом чинникам: «запланованому застаріванню» і «вимушеному застаріванню». У журналах з промислового дизайну 1950-х років детально і відкрито обговорювалися питання запланованого застарівання. Якщо заплановане застарівання має техніко-технологічний характер, то вимушене застарівання визначається панівною модою та масовою культурою.
З плином часу людство зіткнулося з протиріччями всезростаючих потреб і нездатністю біосфери забезпечувати їх без шкоди для неї. Це прямо ставить людство перед фактом глобальної екологічної катастрофи за умови подальшого соціально-економічного розвитку. Ці питання детально відображені в документах ООН. Так само яскравим міжнародним документом з цих питань є Хартія Землі визнана ЮНЕСКО, яка повністю ототожнює зміст Хартії зі своїми принципами і цілями.
«Модель Світу» 80-х
Ще в 80-х роках минулого століття на Заході під тиском енергетичної, економічної та політичної кризи середини 70-х років отримала потужний розвиток «модель світу», основні положення якої полягають у такому:
- Відмова від всякого роду «псевдопотреб», починаючи з озброєнь і закінчуючи наркотиками, в тому числі алкоголем і нікотином, а також предметами розкоші та дрібничками, які нав'язуються рекламою. Згортання галузей промисловості, що працюють на «псевдопотреби», тобто левової частки всієї промисловості.
- Повсюдний перехід до помірного раціонального харчування з відмовою від будь-яких надмірностей. Згортання хімізації сільського господарства, розгортання біологічних способів захисту рослин і домашніх тварин. Поширення садово-городних ділянок, за допомогою яких міські жителі могли б урізноманітнити свій раціон натуральними продуктами і зробити своє дозвілля, а також виховання дітей змістовнішим.
- Повсюдний перехід до скромного гігієнічного одягу (не обов'язково одноманітного) з відмовою від модних надмірностей. Принципова відмова від одягу і начиння «одноразового користування» як надмірно дорогих з погляду екології.
- Перехід на технології прання та прибирання, що виключає хімічні речовини.
- Курс на дезурбанізацію, на будівництво селищ з невеликих будинків, максимально утеплених і водночас з вельми прохолодним мікрокліматом (12-13 °С вночі, 16-18 °С вдень). Повсюдне поширення геліоустановок на даху з метою мінімізувати витрати палива на обігрів і освітлення, на приготування їжі тощо.
- Курс на згортання засобів транспорту. Пішохідна доступність місць «роботи», «купівлі», розваг. Заміна автомобіля велосипедом і на дальших дистанціях — електромобілем. Відмова від все більшої частини ділових і розважальних поїздок «за інформацією» з поширенням телевізора нового типу, який створюватиме «ефект присутності» на будь-якому видовищі, зображення текстів і малюнків з електронних сховищ інформації (замість друкованої продукції, обмеженої масштабами знищення лісів на планеті), а також здатного служити для контактів на будь-яких відстанях.
- Згортання виробництва «надлишкової» інформації; замикання інформації, непотрібної безпосередньо людині, на систему «машина — машина».
- «Оптимізація» світового паливно-енергетичного балансу шляхом збільшення в ньому частки «чистих» джерел енергії, тобто гідравлічних, сонячних, вітряних, гео- і гідротермічних тощо електростанцій.
Все сказане вище дозволить задовольнитися лише з джерел енергії.
- «Оптимізація» світового матеріально-сировинного балансу шляхом збільшення в ньому процентної частки вторинної сировини на основі повної безвідходності виробництва і споживання з повною утилізацією тари.
- Культ розвитку особистості, культ здоров'я людини і культ природи, на що спрямовуються основні зусилля суспільства з відповідним перерозподілом зайнятих в суспільному виробництві і з відповідною орієнтацією всіх семи форм суспільної свідомості: світогляду, науки, мистецтва, моралі, права, психології , релігії.
- Повсюдне поширення дво-тридітної в середньому сім'ї при різкому збільшенні часу на спілкування батьків (взагалі дорослих) з дітьми в структурі дозвілля. Перехід до простого відтворення населення.
- Розширення участі людей у вирішенні соціальних (у тому числі глобальних проблем) з переведенням в русло суспільного життя ще однієї значної частини зусиль людей.
Найбільш яскраво такого роду тези розвивалися в книзі англійського економіста Е. Шумахера «Мале — це чудово: економіка заради людей» (1974), яка довгий час входила в першу десятку футурологічних бестселерів, хоча в ній найменше йдеться про майбутнє. Але ці тези можна зустріти також і в книгах Дж. Форрестера «Світова динаміка» (1971), Д. Медоуза «Межі зростання» (1972), М. Месаровича і Е. Пестеля «Людство на поворотному пункті» (1974), Я. Тінбергена «Перегляд міжнародного порядку» (1976) і в четвертій доповіді Римському клубу ( та ін. «Цілі людства» (1977)). Їм цілком присвячені три наступні доповіді Римському клубу: Д. Габор і У. Коломбо «За межами століття марнотратства» (1978), Дж. Боткін, М. Ельманджра і М. Малиця «Немає меж освіти: звужувати розрив в культурі людей» (1979), О. Джіаріні «Діалог про багатство і добробут „(1980), де автор закликає поєднувати“ спадщину, отриману людиною» (техніку) з "невідновлюваним спадком "(природними ресурсами), тобто економіку з екологією, і доводить, що «багатство» (рівень життя) лише одна з умов «добробуту» (якості життя), а аж ніяк не тотожна йому. Ті ж тези лежать в основі нашумілої книги Дж. Ріфкіна «Ентропія: новий світогляд» (1980), автор якої намагається поширити закони термодинаміки на закономірності розвитку людства («будь-який прогрес досягається за рахунок деградації навколишнього фізичного або соціального середовища»), але приходить по суті знову-таки до вищевикладеної "моделі світу «… Цей перелік можна продовжити.
Економіка індустріально розвинених країн існує як би в кредит, не вносячи відповідну плату за використовувані нею колосальні обсяги біосферного потенціалу.
Одним з факторів розвитку масового попиту є система споживчого кредитування, що отримала стимулювання на державному рівні в особі . У 2008 році вибухнула фінансово-економічна криза. Політика всіх минулих років стала неможливою, оскільки кредитна система досягла мінімуму облікової ставки, а борги досягли таких обсягів, що розплатитися по них не уявляється можливим.
Сучасна грошова і банківська система потребує реформування. Але не тільки вона, а й економіка загалом. На думку російського економіста Михайла Хазіна, в іншому випадку економічна криза, посилена екологічною кризою, призведе світ до глобальної катастрофи і ймовірно Третьої світової війні.
Крім усього іншого, сучасна грошова система має низку негативних соціально-економічних характеристик. Гроші більше не є механізмом досягнення цілей і перетворилися на самоціль, підміняючи собою весь процес мотивації. Зокрема Н. Н. Зарубіна — доктор філософських наук, пише:
Прагнучий до знань, до творчості або до влади, до активності або до спокою, до сімейного благополуччя або до розваг, — при всьому мислимому розмаїтті можливих цілей і мотивів, спочатку повинен подбати про гроші. Будучи абсолютним засобом, гроші стають і абсолютною метою, позбавляючи всі інші цілі їх самостійної цінності та значущості. Гроші виявляють властивість відчужувати власне соціальну та культурну мотивацію, паралізуючи, таким чином, волю людини.
Вартісна форма праці в суспільних відносинах призводить до неможливості усунення експлуатації людини людиною при будь-якому соціально-економічному ладі, де вартісна форма збережена.
Експлуатація не може бути усунена в суспільстві, де не подолана вартісна форма і не знято відношення збільшення вартості. Якщо соціалістичні відносини СРСР були визначальними і робоча сила не мала форми товару, що можливо тільки в умовах безпосередньо усуспільненого виробництва, то винагорода не могло мати вартісної форми. Відхилення від винагороди за відпрацьований час тоді, коли суспільна потреба в сукупному матеріальному продукті не задоволена, буде являти собою експлуатацію. Якщо ж винагорода за працю зберігає вартісну форму, то це означає, що оцінюється не праця, а вартість робочої сили. Стало бути в суспільстві зберігаються відношення державного капіталізму. Одержавлення в цьому випадку означає зміну форми експлуатації. І тоді ні царююча в суспільстві ідеологія, ні офіціозна наука не можуть бути вище, ніж економічний лад суспільства.— Курцева Г.В. Pro et Contra. - № 1 (36) березень 2002 р.
Грошова система, як і економіка в цілому, не тільки може, а й повинна реформуватися, як це і відбувалося протягом всієї історії. Але ніхто не в силах виключати, що об'єктивний розвиток створить всі передумови для повної відмови від грошей.
Зрештою, настане момент, коли завдяки дуже високій продуктивності праці і науково-технічним досягненням, витрати на виробництво товарів масового попиту стануть в такій економіці настільки низькі, і самі товари зможуть виготовлятися в такому достатку, що від грошової системи, як механізму розподілу матеріальних благ, можна буде в принципі відмовитися.— Дмитрий Голубовский. Социал-капитализм — будущее мировой экономики
Такий розвиток повинен йти хоча і швидко, але стабільно і поступально. Наприклад, одним з кроків до реформування може послужити скасування в банківській системі часткового резервування та позикового відсотка. Регулювання грошової маси відповідно до готівкової вартості всіх товарів і послуг, в економіці. Так, наприклад, існує концепція вільних грошей розроблена , що припускає використання грошових коштів лише як інструменту обміну, без позичкового відсотка. Перше практичне застосування дана концепція отримала в 1932 році в Австрії, де зарекомендувала себе настільки добре, що нею стали цікавитися понад 300 австрійських громад. Пізніше Національний банк Австрії угледівши в цьому загрозу своїй монополії заборонив випуск вільних грошей. Гезелль після закінчення Першої світової війни
Незважаючи на те, що народи дають священну клятву затаврувати війну на всі часи, незважаючи на заклик мільйонів: «Ні війні!», всупереч всім надіям на краще майбутнє я повинен сказати: якщо нинішня грошова система збереже процентне господарство, то я наважуся стверджувати вже сьогодні, що не мине й 25 років, і ми стоятимемо перед обличчям нової, ще більш руйнівної війни. Я дуже чітко бачу розвиток подій. Сьогоднішній рівень техніки дозволить економіці швидко досягти найвищої продуктивності. Незважаючи на значні втрати у війні, буде відбуватися швидке утворення капіталів, які внаслідок надмірності пропозиції знизять відсотки. Тоді гроші будуть вилучені з обігу. Це призведе до скорочення промислового виробництва, на вулицю будуть викинуті армії безробітних … У незадоволених масах пробудяться дикі, революційні настрої, знову проб'ються отруйні паростки наднаціоналізму. Жодна країна не зможе більше зрозуміти іншу, і фіналом може стати тільки війна.
Тим не менше, після закінчення Другої світової війни, яку фактично спрогнозував Гезелль, найпотужніша на сьогоднішній момент система вільних грошей — швейцарський WIR, заснована в 1934 році як механізм подолання кризи платежів, спровокована великою депресією, був змушений з ідеологічних причин відмовитися від теорії Гезелля і ввести позичковий відсоток.
Іншими рішеннями може бути введення гарантованого прибутку. Гарантований прибуток — це прибуток, отримання якого практично не залежить від складних умов, який забезпечений у будь-якому разі. Цю ідею підтримували передові економісти, включаючи тих, хто пізніше отримав нобелівську премію.Мартін Лютер Кінг писав:
Тільки короткозорість не дозволяє нам гарантувати мінімальний річний, а головне, достатній прибуток кожній американській родині.— Мартін Лютер Кінг. Гарантований дохід у США
Необхідно забезпечити безкоштовний громадський транспорт, медичні послуги, послуги ЖКГ, житло і освіту (у тому числі вищу).
Державне оподаткування необхідно скасувати. Сьогодні надання безкоштовного медобслуговування в Європі та інших країнах забезпечується за допомогою оподаткування. Насправді даний інструмент не потрібен. Ми платимо податки, вважаючи, що тим самим допомагаємо державі взяти на себе відповідальність за турботу про суспільство. Насправді, уряди всіх країн «роблять гроші з повітря», і коли їм заманеться. Якби система оподаткування працювала як потрібно, то не виникало б бюджетного дефіциту.
Розвиток місцевої економіки. Державна програма оснащення підприємств і громадян «фабрикаторами» (3D-принтерами). Сучасний фабрикатор не перевищує розміри лазерний принтер. Призначений для виготовлення з пластику виробів домашнього і дрібного господарства. Можливе використання вторсировини.
Проект нанофабрик. Масове виробництво об'єктів з наперед заданою атомарною структурою. Це можуть бути як біомолекули, НЕМС, компоненти наноелектроніки, нанороботи, продукти харчування, друга така ж нанофабрика і взагалі все що завгодно.
А корпорації необхідно перевести під суворий контроль суспільства і держави.
Соціалізація економіки є об'єктивною рисою світової економічної трансформації. В її основі лежить все більш тісна інтеграція приватних і громадських почав, властива сучасній змішаній економіці. Перш за все, вона визначається в соціальній переорієнтації виробництва, гуманізації праці і життя людей, пом'якшенні соціальної диференціації і зростанні значення соціальної сфери, інших явищах і процесах.
Таким чином, можливий поступальний перехід до ресурсо-орієнтованої економіки, в рамках сталого розвитку.
В даний час в світі, по суті, відбувається драматичне зіткнення різних концепцій, ідеологій розвитку: «неконтрольованого розвитку» («невидимої руки» ринку); «структурної перебудови» (адаптації ряду сегментів світової економіки до потреб глобального ринку); неосоціального «сталого розвитку» (що поєднує економічну діяльність з вирішенням соціальних та екологічних проблем) і, нарешті, форсованого «надрозвитку» (що вибирає пріоритетні напрями та акцентуючого ресурси людини, а не природи як основного джерела сучасної цивілізації).— Неклесса А.И. Председатель Комиссии по социокультурным проблемам глобализации при Президиуме РАН. «Эколар»: комплементарная стратегия экологической ориентации развития для Африки и Мира»
Мабуть, у світовому розвитку необхідно вміло поєднувати можливості «сталого розвитку» із стратегічними резервами «надрозвитку». Але головне -революція , спрямована проти фетишизації матеріальної сфери життя. Мова йде не просто про соціальну корекцію розвитку, а про формування нового світогляду.
Такий світогляд можна визначити наступними положеннями:
- Необхідне утвердження раціонального споживання, відмовитися від низки ілюзій суспільства споживання (невиправдано стимулюючого не тільки гіпертрофію природних, а й форсований розвиток штучних потреб), сполученого з ощадним режимом використання природних ресурсів, використанням вторсировини, технологій енергозбереження, альтернативної енергетики і т. д.
- Необхідно підготувати і здійснити, поряд з тими що вже відбулися кардинальними політичними і соціально-економічними змінами, глобальний екологічний проект суспільства XXI ст., який забезпечив би технологічний прорив, суттєво змінює взаємини людини з навколишнім середовищем, здатний мінімізувати використання природних ресурсів і виробництво відходів, що визначає відновлення біосфери як інтегральної частини господарської активності. При цьому «зелені технології» повинні розроблятися і доопрацьовуватися з урахуванням можливості їх повсюдного використання, з тим щоб високотехнологічне виробництво не мало дискримінаційного характеру і не доповнювалося наявністю ареалів низьких та брудних технологій, які зводять нанівець досягнутий прогрес. На цьому шляху існують серйозні перепони у вигляді сформованої геоекономічної реальності, типології поділу праці і господарських зв'язків, прагнення до отримання надприбутків за рахунок обмеження доступу до результатів науково -технологічної революції.
Роботизація та автоматизація ручної праці людини
У тенденції експоненціального зростання у розвитку інформаційних технологій, робототехніки та комп'ютеризації, стало очевидно, що людська праця все більш і більш неефективна у виконанні вимог, необхідних для населення нашої планети. З початку промислової революції, ми стали свідками посилення тенденції до «технологічного безробіття», де люди замінені машинами в складі робочої сили. Ця тенденція створює схильність витісняти працівника, а отже і споживача, що знижує споживання. Це вельми конфліктно, у зв'язку з довгостроковою перспективою зайнятості.
З розвитком людського суспільства його діяльність все більше технологізується. Розкривається соціогенна функція технології у впливі на соціальні структури та їх трансформацію, еволюцію. аграрно-реміснича є першою соцітехнологічною революцією. Друге — індустріальна революція. Нині суспільство схильне до третьої соціотехнологічної революції — інформаційно-комп'ютерної. ІКР радикально трансформує суспільство, змінюючи не тільки матеріально-технічну базу, а й духовну сферу, виробництво знань.
ІКР, або інформаційне суспільство не можна вважати певною альтернативою соціалізму або капіталізму, як і індустріальне суспільство, в рамках якого розвивалися різні соціально-економічні формації.
Наведемо слова всесвітньо відомого економіста В. Леонтьєва:
Якщо когось запитати, яка сила за останні двісті років внесла більший, ніж всі інші, внесок у феноменальне економічне зростання, він скаже — технологічний прогрес.
Леонтьєв стверджує, що автоматизація, прискорений технологічний розвиток, скорочуючи загальне число наявних робочих місць у всіх секторах економіки, не створює таку ж або навіть більшу кількість нових, як це заявляли багато теоретиків в часи луддитів.
У розвинених країнах світу роботизація та автоматизація фізичної та інтелектуальної праці в осяжному майбутньому піднімуться на якісно новий рівень.
Жак Фреско писав так:
Розвинені країни світу все більше і більше застосовують автоматизацію, щоб зберігати свою конкурентоспроможність на світовому ринку. У підсумку, безліч людей втрачають свою роботу і не можуть забезпечувати свої сім'ї. З автоматикою і кібернетикою, що працює на повну потужність, машини скоро можуть замінити не тільки промислових робітників, але і вчених-фахівців.
Жак Фреско стверджує, що поступовий перехід прийняття рішень від людини до штучного інтелекту є наступним етапом соціальної еволюції. При переході до РОЕ буде потрібна праця безлічі фахівців з самих різних наукових напрямків. Але з плином часу об'єктивний розвиток переведе управління монотонними процесами соціально-економічного життя суспільства під крило штучного інтелекту.
У книзі «Філософія комп'ютерної революції» Академік РАН Ракітов А. І. пояснює генезис радикальних соціальних трансформацій.
… потрясіння, пов'язані з початком соціально-технологічних революцій, свідчать не стільки про її безперспективність, скільки про приреченість звичних соціокультурних структур, норм повсякденного життя, про нестійкість і неминучий крах застарілих раціональностей і суспільно-політичних інститутів.
Дійсно, багатство суспільства входить у пряму залежність від загальної продуктивності праці на основі застосування досягнень науки і техніки. З іншого боку зростання багатства суспільства стає все менш залежним від кількості робочого часу і чисельності зайнятих у галузях матеріального виробництва. Зрештою процес праці буде повністю автоматизований. Людська праця набуде виключно творчий характер, в тому числі у формі розробки автоматизованих систем управління і контролю за виробничими процесами
Цікаво, що в СРСР державна програма з розвитку автоматизації була прописана в Конституції:
Держава дбає про поліпшення умов і охорони праці, її наукову організацію, про скорочення, а надалі і повне витіснення важкої фізичної праці на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у всіх галузях народного господарства.— Стаття 21 Конституції СРСР 1977 року
Як наслідок процес глобальної інформатизації змінить всі сторони життя людського соціуму. А критерій соціального прогресу не що інше, як міра свободи, яку суспільство здатне надати людині. Перш за все, і в першу чергу свобода самореалізації, творчої самореалізації в самих різних науках і мистецтвах. І тепер ми легко можемо простежити взаємозв'язок науково-технічного і соціального прогресу.
Але ми не побачили б такого прогресу, якби він не спирався на індивідуальну ініціативу, активну участь індивідів в економічному та соціальному житті суспільства.
У суспільстві, де відбувається перетворення вільного часу індивіда в багатство, в тому сенсі, що чим його більше, тим суспільство багатше, таким багатством стає сама людина.
Творча самореалізація, різноманітна позитивна діяльність розвиває людину. Вільний час, присвячений самому собі, своєму «я» — робить людину більш розвиненою і досконалою. Споживаючи у вільний час, люди думають не тільки про роботу, вони шукають чогось нового, раніше незвіданого. І чим більша свобода власної самореалізації доступна кожній людині, тим більший потенціал розвитку має все суспільство. Дійсно, хіба не це є метою всього розвитку людського суспільства, якщо, звичайно, під цим розуміти розвиток самої людини, а не щось інше?
У 2016–2025 рр. очікується новий виток посилення ролі електроніки в житті суспільства. А промислове виробництво все більше буде трансформуватися, переходячи від традиційного машинобудівного виробництва до мікроелектронно-фармацевтичного.
Стратегія технологічної глобалізації
Ми живемо в симбіозі / синергетичної, планетарної екосистемі. Причинно-наслідковий баланс відображає життя планети. Ресурсо-орієнтована економіка передбачає перетворення соціальних інститутів на цій планеті в таку єдину систему.
Стихії розвитку повинна бути протиставлена розумна стратегія, стратегія розвитку загальна для людства.
М. М. Моїсеєв у книзі «З думками про майбутнє Росії» писав:
… єдиною альтернативою дії стихійних сил «загальнопланетарного ринку» я бачу розумний цілеспрямований розвиток планетарного суспільства, сенс якого людям ще доведеться осмислити і розшифрувати. І ця розшифровка стане найважливішим змістом фундаментальної науки. Причому гуманітарної, але такої, що спирається на цілий ряд нових природничо-наукових досліджень. У всякому разі, стихійний процес самоорганізації повинен увійти в якесь русло з вельми жорсткими берегами, які визначаються можливістю передбачати ті небезпеки, які очікують людство і тими можливостями, якими володіє людство …
Дійсно, сьогодні ми вже бачимо все активніший розвиток найрізноманітніших стратегій розвитку людства як в документах ООН та інших міжнародних організацій, так і в різних міждержавних актах або навіть корпоративних транснаціональних угодах.
Сьогодні у світі діють «Міжнародна карта розвитку напівпровідникових приладів». Це, по суті, програмний документ розвитку, що визначає головні показники розвитку мікроелектроніки до 2018 р. і щорічно оновлюється. У відповідності з цією програмою, країни з передовою електронікою звіряють досягнуті і здійснюють формування програм розвитку.
Зокрема, в «Стратегії розвитку електронної промисловості Росії» підкреслюється, що необхідний плановий розвиток електроніки і визначальна роль держави в її фінансовій та організаційній підтримці.
Людство підійшло до межі неминучої цивілізаційної перебудови, перебудови всіх звичних нам начал. Менталітет людини, багато характеристик його психіки, більше не відповідають новим умовам життя і повинні бути змінені, точніше, подолані відповідним вихованням, системою нових табу, тобто затвердженням нової моральності.
Людська цивілізація виживе, у неї є шанс для подальшого розвитку. Але тільки якщо економіка перестане бути деміургом сучасного суспільства, коли вона знайде те місце, яке їй уготовано Природою, — підтримувати існування Людства, а не визначати його історію, коли сходження до Розум у зробиться дійсно головною метою нашого біологічного виду.
Жак Фреско в своїй електронній книзі «Проектування майбутнього» писав:
… з нашими технологіями ми могли б усунути більшість суспільних проблем. Хіба сучасні технології не можуть виробляти необхідну кількість їжі, одягу, житла та інших матеріальних благ для кожного, якщо використовувати їх розумно? Що заважає нам у досягненні цього? Технології мчать вперед, але наше суспільство все ще міцно тримається за концепції і методи, винайдені багато століть тому.
За об'єднання і формування глобального суспільства виступає Хартія Землі, розроблена ще в 1987 році. Відповідно до Хартії, таке суспільство має об'єднатися на основі поваги до природи, прав людини, економічної справедливості і культурі світу. У цьому прагненні вкрай необхідно, щоб народи Землі проголосили відповідальність один перед одним, перед великим співтовариством всього живого і перед майбутніми поколіннями.
Раніше соціалістичний інтернаціонал у своїй (1951) проголосив вимогу: «Система необмеженого національного суверенітету має бути подолана». Через десять років, у декларації 1962 р., цю вимога була уточнено: «Кінцева мета партії Соціалістичного інтернаціоналу — не менше, ніж Світовий Уряд».
Мабуть, сама історія людства об'єктивно ставить питання про глобальний планетарний союз всіх народів Землі. Такий союз, покликаний забезпечити стратегічний соціально-економічний розвиток людства, очевидно, потребуватиме розвиненої технологічнох бази, що сприяє глобальному контролю і управлінню економікою.
«Проект Венера» Жака Фреско декларує принципи технологічного базису, який зробить можливим реальне єдине планетарне суспільство з високим рівнем життя кожної людини з урахуванням всіх вимог до такого суспільства Хартії Землі та інших позитивних міжнародних декларацій.
Необхідно укласти всесвітній загальнообов'язковий договір між різними країнами і корпораціями про охорону природних багатств. Необхідна наявність контролюючого органу, який буде неупереджено стежити за рівнем використання, виснаження і наявності ресурсів.
Таким чином, з'явиться можливість створення незалежної бази даних по галузях, яка, в подальшому, розвинеться в глобальну систему управління ресурсами. Інфраструктура міст зміниться: з'являться центри моніторингу ресурсів і технологічних розробок, які представлятимуть так звану «державу» в майбутньому.
Відсутність власності — суспільний доступ
Поняття відсутності , для більшості людей сьогодні є досить новою соціальною концепцією До неолітичної революції, майнових відносин не існувало, в тому вигляді, які ми сьогодні маємо. Також не було грошей, і навіть торгівлі в деяких випадках. Все, що було видобуто збиранням і полюванням, тут же було освоєно на місці. Тільки після того, як виникло сільське господарство, виникли і суднові торгові експедиції, торгівля ресурсами тощо, аж до сучасної влади установ і корпорацій. Так власність стала, такою, якою ми її знаємо сьогодні.
«Розумні» і «зелені» міста
Кожне місто являє собою систему, де всі потреби виробництва модульно вбудовані в комплекс міста. Наприклад, поновлювані джерела енергії, розташовані поблизу зовнішнього периметру. Виробництво продуктів харчування проводиться ближче до центру міста, в промислових теплицях. Це дуже відрізняється від «глобалізованої» економіки, заснованої на марнотратстві праці та обурливої кількості енергії і ресурсів через непотрібні транспортування і обробки, як нині.
Екологічна криза, що все виразніше виявляється з плином часу, змушує людство шукати оптимальні стратегії свого розвитку. Можна виділити два превалюючі напрямки в питанні вибору такої стратегії: «екологічний консерватизм», жорстко обмежує розвиток промислової сфери, піддає сумніву саму правомочність її існування, і «сверхіндустріалізм» (почасти виявляє себе в концепціях інформаційного суспільства), де робиться ставка на прорив сучасної економіки в постіндустріальний світ, де ймовірно значною мірою знімається гострота ситуації, що створилася.
Промислово розвинені країни відчувають , що характеризується наступними ознаками: наукоємність; капіталомісткість; переважний розвиток енерго- та ресурсозберігаючих видів виробництв, технологій та продукції, включаючи масштабну індустрію послуг; робоча сила; високий ступінь екологічної захищеності.
Одним з видимих горизонтів такого розвитку є моніторинг навколишнього середовища. Іншими словами розвинені сенсорні системи, підключені до штучному інтелекту (експертної системи).
Людство вже сьогодні переходить до особливої соціоекономічної реальності — системи («Eco-city», "Smart-city ", «Стабільне місто»). Екополіси, за допомогою відповідної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, можуть об'єднатися, створивши локальні «зони стабільності».
Такі екополіси можна охарактеризувати синтезом 4 факторів:
- Економіка рекреації, що включає соціальний захист і реабілітацію, що забезпечує інфраструктуру соціального життя населення.
- Мікроелектронно-фармацевтичне виробництво. Для прикладу можна виділити ряд напрямів, які отримають розвиток у такому виробництві: генетичний код людини розшифрований, апарати для інвалідів, що в тому числі замінюють слух і зір, вийдуть на новий рівень, розвинеться світова мережа швидкої доставки органів для пересадки, техніка клонування неминуче призведе до великих несподіванок в застосуваннях — "діти з пробірок "стануть звичайним явищем, автоматичні перекладачі з однієї мови на іншу досягнуть такого рівня, що відпаде потреба в перекладачах-людях, вплив фармацевтичної промисловості та її продукції на повсякденне життя стане у багато разів сильніше, посилиться вплив генетично зміненою їжі.
- Економіка знань, економіка. Це економіка науки і мистецтв, що реалізує інтелектуально-творчий потенціал людини, що об'єднує в єдине ціле виховання і освіту, а також високопродуктивну інноваційну діяльність. Сфера мистецтва, представляє один з ключових просторів постінформаційного «креативного суспільства». Трансформація глибинних основ сучасної науки найтіснішим чином пов'язана з перетворенням її на безпосередню продуктивну силу.
- Зелена економіка. Інфраструктура альтернативної енергетики, інфраструктура нової, стійкої урбанізації.
У своїй основі мережа «екополісів» — це комбінація самоорганізованих, синергетичних систем, що базуються на актуалізації ендогенних джерел енергії, укладених в людині, а не в природі. Тут принципова відмінність нової схеми від звичних індустріально-промислових мереж (тобто метамеханізмов, що вимагають постійного, все зростаючого припливу зовнішньої енергії). Вибір зразка розвитку визначає в кінцевому рахунку примат соціальної творчості над індустріальною експансією і навпаки.— Неклесса А.И. Председатель Комиссии по социокультурным проблемам глобализации при Президиуме РАН, «Эколар»: комплементарная стратегия экологической ориентации развития для Африки и Мира»
Наприкінці XX століття стався науковий прорив у дослідженні мозку, комп'ютерному моделюванні елементів свідомості, стрімкий розвиток отримали математичні психологія, соціологія, [ [історія]][9]
Такі екополіси можна охарактеризувати синтезом 4 факторів:рів: # Економіка рекреації, що включає соціальний захист і реабілітацію, що забезпечує інфраструктуру соціального життя населення. # Мікроелектронно-фармацевтичне виробництво. Для прикладу можна виділити ряд напрямів, які отримають розвиток у такому виробництві: генетичний код людини розшифрований, апарати для інвалідів, що в тому числі замінюють слух і зір, вийдуть на новий рівень, розвинеться світова мережа швидкої доставки органів для пересадки, техніка клонування неминуче призведе до великих несподіванок в застосуванняхтова мережа швидкої доставки органів для пересадки, техніка клонування неминуче призведе до великих несподіванок в застосуваннях — "діти з пробірок "стануть звичайним явищем, автоматичні перекладачі з однієї мови на іншу досягнуть такого рівня, що відпаде потреба в перекладачах-людях, вплив фармацевтичної промисловості та її продукції на повсякденне життя стане у багато разів сильніше, посилиться вплив генетично зміненою їжі.
- Економіка знань, когнітивна економіка. Це економіка науки і мистецтв, що реалізує інтелектуально-творчий потенціал людини, що об'єднує в єдине ціле виховання і освіту, а також високопродуктивну інноваційну діяльність. Сфера мистецтва, представляє один з ключових просторів постінформаційного «креативного суспільства». Трансформація глибинних основ сучасної науки найтіснішим чином пов'язана з перетворенням її на безпосередню продуктивну силу.
- Зелена економіка. Інфраструктура альтернативної енергетики, інфраструктура нової, стійкої урбанізації.
У своїй основі мережа «екополісів» — це комбінація самоорганізованих, синергетичних систем, що базуються на актуалізації ендогенних джерел енергії, укладених в людині, а не в природі. Тут принципова відмінність нової схеми від звичних індустріально-промислових мереж (тобто метамеханізмов, що вимагають постійного, все зростаючого припливу зовнішньої енергії). Вибір зразка розвитку визначає в кінцевому рахунку примат соціальної творчості над індустріальною експансією і навпаки.— Неклесса А.И. Председатель Комиссии по социокультурным проблемам глобализации при Президиуме РАН, «Эколар»: комплементарная стратегия экологической ориентации развития для Африки и Мира»
Наприкінці XX століття стався науковий прорив у дослідженні мозку, комп'ютерному моделюванні елементів свідомості, стрімкий розвиток отримали математичні психологія, соціологія, [ [історія[9]
Такі екополіси можна охарактеризувати синтезом 4 факторів:рів: # Економіка рекреації, що включає соціальний захист і реабілітацію, що забезпечує інфраструктуру соціального життя населення. # Мікроелектронно-фармацевтичне виробництво. Для прикладу можна виділити ряд напрямів, які отримають розвиток у такому виробництві: генетичний код людини розшифрований, апарати для інвалідів, що в тому числі замінюють слух і зір, вийдуть на новий рівень, розвинеться світова мережа швидкої доставки органів для пересадки, техніка клонування неминуче призведе до великих несподіванок в застосуванняхтова мережа швидкої доставки органів для пересадки, техніка клонування неминуче призведе до великих несподіванок в застосуваннях — "діти з пробірок "стануть звичайним явищем, автоматичні перекладачі з однієї мови на іншу досягнуть такого рівня, що відпаде потреба в перекладачах-людях, вплив фармацевтичної промисловості та її продукції на повсякденне життя стане у багато разів сильніше, посилиться вплив генетично зміненою їжі.
- Економіка знань, когнітивна економіка. Це економіка науки і мистецтв, що реалізує інтелектуально-творчий потенціал людини, що об'єднує в єдине ціле виховання і освіту, а також високопродуктивну інноваційну діяльність. Сфера мистецтва, представляє один з ключових просторів постінформаційного «креативного суспільства». Трансформація глибинних основ сучасної науки найтіснішим чином пов'язана з перетворенням її на безпосередню продуктивну силу.
- Зелена економіка. Інфраструктура альтернативної енергетики, інфраструктура нової, стійкої урбанізації.
У своїй основі мережа «екополісів» — це комбінація самоорганізованих, синергетичних систем, що базуються на актуалізації ендогенних джерел енергії, укладених в людині, а не в природі. Тут принципова відмінність нової схеми від звичних індустріально-промислових мереж (тобто метамеханізмов, що вимагають постійного, все зростаючого припливу зовнішньої енергії). Вибір зразка розвитку визначає в кінцевому рахунку примат соціальної творчості над індустріальною експансією і навпаки.— Неклесса А.И. Председатель Комиссии по социокультурным проблемам глобализации при Президиуме РАН, «Эколар»: комплементарная стратегия экологической ориентации развития для Африки и Мира»
Наприкінці XX століття стався науковий прорив у дослідженні мозку, комп'ютерному моделюванні елементів свідомості, стрімкий розвиток отримали математичні психологія, соціологія, [ [історія. Виникло поняття когнітивних технологій.
Когнітивні технології — способи і алгоритми досягнення цілей суб'єктів, які спираються на дані про процеси пізнання, навчання, комунікації, обробки інформації людиною і тваринами, на уявлення нейронауки, на теорію самоорганізації, комп'ютерні інформаційні технології, математичне моделювання елементів свідомості, ряд інших наукових напрямів, ще недавно належали до сфери фундаментальної науки.
Ще жодна галузь розвитку людства не відчувала такої швидкості свого розвитку як комп'ютерні технології. Нинішні комп'ютери рахують в 250 мільярдів разів швидше, ніж піонери електронної обчислювальної техніки. А адже саме комп'ютерні технології розкрили можливості розвитку когнітивних технологій. Тут стає зрозумілим, що когнітивні технології здатні вирішити завдання досягнення нової якості управління все більш складним і все більш нестабільним світом.
Одним з напрямків застосування комп'ютерних технологій були автоматизовані системи управління. АСУ загальнодержавної автоматизованої системи управління (ЗДАС) в СРСР розроблялася Академіком В. М. Глушковим. Але, на жаль, як показали дослідження Академіка М. М. Моїсеєва в Обчислювальному центрі АН СРСР (нині ОЦ ім. А. А. Дородніцина РАН) така система не давала потрібних результатів. Причина полягала в недоступності актуальної інформації про довкілля в режимі реального часу, що фактично робило реалізацію оптимальних з точки зору прикладної математики рішень або неможливим, або ставило відповідні соціально-економічні структури, які мали б реалізувати ці рішення, у вкрай невигідні положення. Соціально-економічні механізми виявилися і далеко неочевидними, і набагато гірше вивченими, ніж традиційні завдання планування і управління, в яких немає «людської компоненти».
Аналогічні складнощі виникали у дослідників даних питань у всьому світі.
Але останнім часом дане завдання може бути вирішене завдяки розвитку когнітивних технологій. Основою для впровадження когнітивних технологій є наявність гігантської інформаційно-телекомунікаційної інфра-структури від глобального до локального рівня.
У наш час стало очевидно, що грошей як універсального інструменту узгодження ринкових інтересів вже не достатньо. Поточна світова криза є системною і спричинена кризою системи управління світовим господарством на всіх рівнях.
Якщо до останнього часу в світі було вигідніше залучати дешеву робочу силу, а блискучий японський досвід створення , роботизації автомобільної промисловості — швидше виняток, що підтверджує правило, то сьогодні відкриваються нові перспективи для робототехніки на глобальному ринку.
Іншими словами сьогодні як ніколи перед людством відкриваються можливості зведення штучних інтелектуальних систем управління соціально-економічними процесами та операціями на матеріально-технічній базі з високою часткою автоматизації в рамках екологічних, зелених мегаполісів.
Все це знаходить своє застосування в Проекті Венера Жака Фреско.
Наука як методологія для всіх соціальних рішень
Застосування «наукового методу для вирішення соціальних проблем», є основним принципом, для основи соціальної роботи в РОЕ. Хоча очевидність застосування цього методу щодо промисловості досить зрозуміла, важливо також зрозуміти, його цінність з точки зору людської поведінки.
Див. також
Ресурси Інтернету
- Офіційний сайт руху "Дух часу"
- Жак Фреско про ресурсо-орієнтовану економіку (рос.)
Примітки
- Свого часу Менделєєв щиро вважав, що глобальною проблемою майбутнього стане переробка величезної кількості гною у великих містах, а невеликі річки будуть складатися виключно з сечовини. Жадібні капіталісти своїм варварським ставленням до викопної руди і нафти підсадили людство на автотранспорт і не дозволили збутися прогнозам Менделєєва.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2011. Процитовано 31 липня 2013.
- «Sustaining growth in a resource-based economy: the main issues and the specific case of Russia», United nations Commission for Europe, Discussion paper series, №. 2005.3, October 2005
- Національна економічна планова рада. В. Леонтьєв. Избранные статьи. — СПб: Изд-во газеты «Невское время», 1994. — 366 с.
- J. Retailing, Spring 1955, Price Competition in 1955, Victor Lebow, Marketing Consultant, President, Victor Lebow, Inc.
- Концепция устойчивого развития и проблема безопасности. (Урсул А. Д., Романович А. Л.)
- Декларація тисячоліття Організації Об'єднаних Націй
- Страны и народы. Земля и человечество. Глобальные проблемы. Изд-во Мысль, Москва — 1985
- А. И. Неклесса, Председатель Комиссии по социокультурным проблемам глобализации при Президиуме РАН, „Эколар“: комплементарная стратегия экологической ориентации развития для Африки и Мира»
- authors-column/golubovsky/a-finansovoy-bezdni.html У краю фінансової прірви, Дмитро Голубовський
- . «Выход из кризиса: война или новая экономика?» [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 26 травня 2010. Процитовано 31 липня 2013.
- Исторические аналогии: Великая депрессия 1929 года и нынешний Мировой кризис, А. И. Уткин, директор Центра международных исследований Института США и Канады РАН (ИСКРАН), Прогнозы и стратегии (01/2008-01/2009), VIII Глобальный стратегический форум
- Зарубіна Н. М. «Гроші як соціокультурний феномен: межі функціональності», 2005 р. (Зарубіна Наталія Миколаївна — докт. філософ. наук, проф. кафедри соціології МДІМВ (У) МЗС РФ.)
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
- Маргрит Кеннеді. Гроші без процентів і інфляції
- Zeitung am Mettag, Berlin, 1918
- An Annotated Précis, Review, and Critique of WIR and the Swiss National Economy by Prof. Tobias Studer; English translation by Philip H. Beard, Ph.D. [ 31 липня 2013 у Wayback Machine.], «The Economic Circle formally renounced the „free money“ [Gesellian] doctrine, therewith freeing itself of unnecessary ideological ballast».
- . Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
- The Effects of a Basic Income Guarantee on Poverty and Income Distribution, Irwin Garfinkel, USBIG Discussion Paper No. 014, February 2002, «In the 1960's a number of economists, including three future Nobel Prize winners proposed variants of BIG, which in those days was referred to as the Negative Income Tax (NIT)».
- Martin Luther King jr., Where do we go from here: Chaos or community? (New York: Harper & Row, 1967)
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 31 липня 2013.
- Інтернет радіо з Пітером Джозефом. 10/27/10 — Peter Joseph: 8 Lectures- #4: «The Transition»
- Економіка та управління, фінанси і право, Москва, 2004 (Сер. Президентська програма підготовки управлінських кадрів)
- Ракитов А. И., академик РАН. — Философия компьютерной революции. М., 1991
- Леонтьев В. Избранные статьи. — СПб: Изд-во газеты «Невское время», 1994–366 стр.
- Леонтьев В. Анализ некоторых общемировых экономических проблем грядущих лет. — Избр. статьи. — СПб: Изд-во газеты «Невское время», 1994. — 366 с.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
- Материально-техническая база коммунизма. Толкачев А. С. «Большая советская энциклопедия», изд-во «Сов. энциклопедия», 1969–1978 гг., в 30 томах[недоступне посилання з червня 2019]
- Межуєв В. М., гол. наук. співроб. Ін-ту філософії РАН. Маркс проти марксизму. Статті на непопулярну тему. М.: «Культурна революція», 2007. — 172 с.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 31 липня 2013.
- Моисеев Н. Н., академик РАН. С мыслями о будущем России. — М.: Фонд содействия развитию соц. и полит. наук, 1997. — 218 с.
- Малинецкий Г. Г., Маненков С. К., Митин Н. А., Шишов В. В. «Когнитивный вызов и информационные технологии». — Ин-т прикладной математики им. М. В. Келдыша РАН, Москва 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodnicha resurso oriyentovana ekonomika angl Resource Based Economy ce sistema v yakij usi tovari i poslugi dostupni bez vikoristannya bud yakogo tovarno groshovogo obminu groshej barteru tosho Resurso oriyentovana ekonomika ROE mozhliva lishe v tomu vipadku yaksho vsi prirodni resursi budut viznani spilnoyu spadshinoyu vsih zhiteliv planeti Osnovni peredumovi teoriyi ROE polyagayut u tomu sho planeta ryasniye resursami neobhidnimi dlya stvorennya vsyakih materialiv a praktika normuvannya resursiv za dopomogoyu monetarnih metodiv ne maye stosunku do zvorotnih rezultativ dlya vizhivannya lyudstva Termin resurso oriyentovana ekonomika otrimav shiroke rozpovsyudzhennya zavdyaki populyarizaciyi prac Zhaka Fresko v ramkah Proektu Venera Pid resurso oriyentovanoyu ekonomikoyu v naukovih robotah rozumiyut taku ekonomiku bazovim chinnikom zrostannya yakoyi ye vikoristannya bud yakih resursiv Rozglyadayutsya varianti pidvishennya efektivnosti takoyi ekonomiki shlyahom tehniko tehnologichnogo rozvitku v tim chisli tehnologij upravlinnya cimi resursami Inshe poshirene viznachennya resurso oriyentovanoyi ekonomiki ce ekonomichna sistema de chastka prirodnih resursiv stanovit ponad 10 VVP i 40 eksportu Taki ekonomichni sistemi perebuvayut u velikij zalezhnosti vid kon yunkturi zovnishnogo rinku Osnovni ideyiSuchasne suspilstvo maye dostup do visokih peredovih tehnologij i mozhe zabezpechiti harchuvannya odyag zhitlo vsim zhitelyam planeti onovlennya sistemi osviti a takozh rozrobki neobmezhenoyi kilkosti ponovlyuvanih takih sho ne zabrudnyuyut navkolishnye seredovishe dzherel energiyi stvoryat spriyatlivi umovi dlya efektivnogo rozvitku socialnoyi modeli novogo tipu de groshi yak vid rozrahunku prosto ne matimut sensu kozhen zmozhe koristuvatisya duzhe visokim rivnem zhittya z usima zruchnostyami visokotehnologichnogo suspilstva Genezis resurso oriyentovanoyi ekonomiki Z rozvitkom tovarnogo virobnictva i promislovoyi revolyuciyi z yavlyayutsya pershi fundamentalni ekonomichni roboti zvani sogodni klasichnoyu politekonomiyeyu Uyavlennya sho vidpovidayut tomu chasu napriklad tak zvana nevidima ruka rinku v suchasnih umovah ne vidpovidayut sformovanim realiyam ekonomiki rozvinenih krayin Nini z vse perevazhayuchoyu siloyu v derzhavnomu upravlinni ekonomikoyu otrimuye rozvitok institucionalna koncepciya de vitayetsya derzhavne vtruchannya v ekonomiku vidvoditsya vazhliva rol normam upravlinnya ta institutam upravlinnya U chasi A Smita vidsilannya do nevidimoyi ruki rinku zdavalosya rozumnim adzhe ne bulo niyakih dostatnih logistichnih marketingovih mozhlivostej protidiyati stihijnomu rozvitkovi Sogodni koli lyudstvo maye rozvineni globalni instrumenti zboru j analizu informaciyi strategichne upravlinnya staye ne tilki mozhlivim a j krashim Pislya Drugoyi svitovoyi vijni uryad SShA buv duzhe sturbovanij rozvitkom nacionalnoyi ekonomiki adzhe vijskova promislovist bilshe ne vimagala robochoyi sili v kolishnij kilkosti Krim togo z frontu povertalisya soldati yakim tak samo bulo potribno pracevlashtovuvatisya U 1953 roci Artur Berns golova Radi z ekonomiki Prezidenta Ejzenhauera skazav Kinceva meta amerikanskoyi ekonomiki viroblyati bilshe spozhivchih tovariv I todi ekonomist i analitik z rozdribnoyi torgivli Viktor Lyebov 1955 roku zaproponuvav koncepciyu narostayuchogo spozhivannya Nasha nadzvichajno produktivna ekonomika vimagaye shob mi zrobili spozhivannya sposobom zhittya shob mi peretvorili kupivlyu ta vikoristannya tovariv u rituali shob mi shukali dushevnogo zadovolennya zadovolennya nashogo ego v spozhivanni Nam treba spozhivati rechi spalyuvati zamishati i vidmovlyatisya vid nih zi vsezrostayuchoyu shvidkistyu Journal of Retailing Spring 1955 Cya koncepciya realizovuvalasya zavdyaki dvom chinnikam zaplanovanomu zastarivannyu i vimushenomu zastarivannyu U zhurnalah z promislovogo dizajnu 1950 h rokiv detalno i vidkrito obgovoryuvalisya pitannya zaplanovanogo zastarivannya Yaksho zaplanovane zastarivannya maye tehniko tehnologichnij harakter to vimushene zastarivannya viznachayetsya panivnoyu modoyu ta masovoyu kulturoyu Z plinom chasu lyudstvo zitknulosya z protirichchyami vsezrostayuchih potreb i nezdatnistyu biosferi zabezpechuvati yih bez shkodi dlya neyi Ce pryamo stavit lyudstvo pered faktom globalnoyi ekologichnoyi katastrofi za umovi podalshogo socialno ekonomichnogo rozvitku Ci pitannya detalno vidobrazheni v dokumentah OON Tak samo yaskravim mizhnarodnim dokumentom z cih pitan ye Hartiya Zemli viznana YuNESKO yaka povnistyu ototozhnyuye zmist Hartiyi zi svoyimi principami i cilyami Model Svitu 80 h She v 80 h rokah minulogo stolittya na Zahodi pid tiskom energetichnoyi ekonomichnoyi ta politichnoyi krizi seredini 70 h rokiv otrimala potuzhnij rozvitok model svitu osnovni polozhennya yakoyi polyagayut u takomu Vidmova vid vsyakogo rodu psevdopotreb pochinayuchi z ozbroyen i zakinchuyuchi narkotikami v tomu chisli alkogolem i nikotinom a takozh predmetami rozkoshi ta dribnichkami yaki nav yazuyutsya reklamoyu Zgortannya galuzej promislovosti sho pracyuyut na psevdopotrebi tobto levovoyi chastki vsiyeyi promislovosti Povsyudnij perehid do pomirnogo racionalnogo harchuvannya z vidmovoyu vid bud yakih nadmirnostej Zgortannya himizaciyi silskogo gospodarstva rozgortannya biologichnih sposobiv zahistu roslin i domashnih tvarin Poshirennya sadovo gorodnih dilyanok za dopomogoyu yakih miski zhiteli mogli b uriznomanitniti svij racion naturalnimi produktami i zrobiti svoye dozvillya a takozh vihovannya ditej zmistovnishim Povsyudnij perehid do skromnogo gigiyenichnogo odyagu ne obov yazkovo odnomanitnogo z vidmovoyu vid modnih nadmirnostej Principova vidmova vid odyagu i nachinnya odnorazovogo koristuvannya yak nadmirno dorogih z poglyadu ekologiyi Perehid na tehnologiyi prannya ta pribirannya sho viklyuchaye himichni rechovini Kurs na dezurbanizaciyu na budivnictvo selish z nevelikih budinkiv maksimalno uteplenih i vodnochas z velmi proholodnim mikroklimatom 12 13 S vnochi 16 18 S vden Povsyudne poshirennya gelioustanovok na dahu z metoyu minimizuvati vitrati paliva na obigriv i osvitlennya na prigotuvannya yizhi tosho Kurs na zgortannya zasobiv transportu Pishohidna dostupnist misc roboti kupivli rozvag Zamina avtomobilya velosipedom i na dalshih distanciyah elektromobilem Vidmova vid vse bilshoyi chastini dilovih i rozvazhalnih poyizdok za informaciyeyu z poshirennyam televizora novogo tipu yakij stvoryuvatime efekt prisutnosti na bud yakomu vidovishi zobrazhennya tekstiv i malyunkiv z elektronnih shovish informaciyi zamist drukovanoyi produkciyi obmezhenoyi masshtabami znishennya lisiv na planeti a takozh zdatnogo sluzhiti dlya kontaktiv na bud yakih vidstanyah Zgortannya virobnictva nadlishkovoyi informaciyi zamikannya informaciyi nepotribnoyi bezposeredno lyudini na sistemu mashina mashina Optimizaciya svitovogo palivno energetichnogo balansu shlyahom zbilshennya v nomu chastki chistih dzherel energiyi tobto gidravlichnih sonyachnih vitryanih geo i gidrotermichnih tosho elektrostancij Vse skazane vishe dozvolit zadovolnitisya lishe z dzherel energiyi Optimizaciya svitovogo materialno sirovinnogo balansu shlyahom zbilshennya v nomu procentnoyi chastki vtorinnoyi sirovini na osnovi povnoyi bezvidhodnosti virobnictva i spozhivannya z povnoyu utilizaciyeyu tari Kult rozvitku osobistosti kult zdorov ya lyudini i kult prirodi na sho spryamovuyutsya osnovni zusillya suspilstva z vidpovidnim pererozpodilom zajnyatih v suspilnomu virobnictvi i z vidpovidnoyu oriyentaciyeyu vsih semi form suspilnoyi svidomosti svitoglyadu nauki mistectva morali prava psihologiyi religiyi Povsyudne poshirennya dvo triditnoyi v serednomu sim yi pri rizkomu zbilshenni chasu na spilkuvannya batkiv vzagali doroslih z ditmi v strukturi dozvillya Perehid do prostogo vidtvorennya naselennya Rozshirennya uchasti lyudej u virishenni socialnih u tomu chisli globalnih problem z perevedennyam v ruslo suspilnogo zhittya she odniyeyi znachnoyi chastini zusil lyudej Najbilsh yaskravo takogo rodu tezi rozvivalisya v knizi anglijskogo ekonomista E Shumahera Male ce chudovo ekonomika zaradi lyudej 1974 yaka dovgij chas vhodila v pershu desyatku futurologichnih bestseleriv hocha v nij najmenshe jdetsya pro majbutnye Ale ci tezi mozhna zustriti takozh i v knigah Dzh Forrestera Svitova dinamika 1971 D Medouza Mezhi zrostannya 1972 M Mesarovicha i E Pestelya Lyudstvo na povorotnomu punkti 1974 Ya Tinbergena Pereglyad mizhnarodnogo poryadku 1976 i v chetvertij dopovidi Rimskomu klubu ta in Cili lyudstva 1977 Yim cilkom prisvyacheni tri nastupni dopovidi Rimskomu klubu D Gabor i U Kolombo Za mezhami stolittya marnotratstva 1978 Dzh Botkin M Elmandzhra i M Malicya Nemaye mezh osviti zvuzhuvati rozriv v kulturi lyudej 1979 O Dzhiarini Dialog pro bagatstvo i dobrobut 1980 de avtor zaklikaye poyednuvati spadshinu otrimanu lyudinoyu tehniku z nevidnovlyuvanim spadkom prirodnimi resursami tobto ekonomiku z ekologiyeyu i dovodit sho bagatstvo riven zhittya lishe odna z umov dobrobutu yakosti zhittya a azh niyak ne totozhna jomu Ti zh tezi lezhat v osnovi nashumiloyi knigi Dzh Rifkina Entropiya novij svitoglyad 1980 avtor yakoyi namagayetsya poshiriti zakoni termodinamiki na zakonomirnosti rozvitku lyudstva bud yakij progres dosyagayetsya za rahunok degradaciyi navkolishnogo fizichnogo abo socialnogo seredovisha ale prihodit po suti znovu taki do vishevikladenoyi modeli svitu Cej perelik mozhna prodovzhiti Ekonomika industrialno rozvinenih krayin isnuye yak bi v kredit ne vnosyachi vidpovidnu platu za vikoristovuvani neyu kolosalni obsyagi biosfernogo potencialu Odnim z faktoriv rozvitku masovogo popitu ye sistema spozhivchogo kredituvannya sho otrimala stimulyuvannya na derzhavnomu rivni v osobi U 2008 roci vibuhnula finansovo ekonomichna kriza Politika vsih minulih rokiv stala nemozhlivoyu oskilki kreditna sistema dosyagla minimumu oblikovoyi stavki a borgi dosyagli takih obsyagiv sho rozplatitisya po nih ne uyavlyayetsya mozhlivim Suchasna groshova i bankivska sistema potrebuye reformuvannya Ale ne tilki vona a j ekonomika zagalom Na dumku rosijskogo ekonomista Mihajla Hazina v inshomu vipadku ekonomichna kriza posilena ekologichnoyu krizoyu prizvede svit do globalnoyi katastrofi i jmovirno Tretoyi svitovoyi vijni Todi ZarazU 1923 1926 rokah sposterigalosya burhlive ekonomichne zrostannya Riven chistih zaoshadzhen lyudej buv negativnim cherez velichezni borgi Pririst investicij pomitno viperedzhav zrostannya dohodiv Majzhe ves popit na tovari trivalogo koristuvannya i neruhomist buv zadovolenij U 1992 1999 rokah sposterigalosya burhlive ekonomichne zrostannya Riven chistih zaoshadzhen lyudej buv negativnim cherez velichezni borgi Pririst investicij pomitno viperedzhalo zrostannya dohodiv Fondovij rinok letiv vertikalno vgoru prichomu na nomu gralo 50 naselennya U 1926 roci pochalosya padinnya rinku neruhomosti i skorochennya virobnichih investicij U 2000 roci pochalosya padinnya fondovogo rinku i skorochennya virobnichih investicij U 1927 roci FRS SShA rizko rozshirila kreditnu emisiyu U 2001 roci FRS SShA rizko znizila procentni stavki tim samim viklikavshi zrostannya kreditnoyi emisiyi U 1928 1929 rokah fondovij rinok prodemonstruvav najpotuzhnishe zrostannya Vsogo akciyami torguvalo blizko 25 naselennya U 2001 2002 rokah rinok neruhomosti prodemonstruvav najpotuzhnishe zrostannya Majzhe ves popit na tovari trivalogo koristuvannya i neruhomist buv zadovolenij U pershij polovini 1929 zafiksovane deyake zrostannya spozhivchogo popitu Naprikinci 2002 pochatku 2003 roku zafiksovano deyake zrostannya spozhivchogo popitu U naprikinci 1929 roku stavsya krah fondovogo rinku pislya yakogo pochalosya zakruchuvannya spirali deflyacijnogo kolapsu Dali bude Krim usogo inshogo suchasna groshova sistema maye nizku negativnih socialno ekonomichnih harakteristik Groshi bilshe ne ye mehanizmom dosyagnennya cilej i peretvorilisya na samocil pidminyayuchi soboyu ves proces motivaciyi Zokrema N N Zarubina doktor filosofskih nauk pishe Pragnuchij do znan do tvorchosti abo do vladi do aktivnosti abo do spokoyu do simejnogo blagopoluchchya abo do rozvag pri vsomu mislimomu rozmayitti mozhlivih cilej i motiviv spochatku povinen podbati pro groshi Buduchi absolyutnim zasobom groshi stayut i absolyutnoyu metoyu pozbavlyayuchi vsi inshi cili yih samostijnoyi cinnosti ta znachushosti Groshi viyavlyayut vlastivist vidchuzhuvati vlasne socialnu ta kulturnu motivaciyu paralizuyuchi takim chinom volyu lyudini Vartisna forma praci v suspilnih vidnosinah prizvodit do nemozhlivosti usunennya ekspluataciyi lyudini lyudinoyu pri bud yakomu socialno ekonomichnomu ladi de vartisna forma zberezhena Ekspluataciya ne mozhe buti usunena v suspilstvi de ne podolana vartisna forma i ne znyato vidnoshennya zbilshennya vartosti Yaksho socialistichni vidnosini SRSR buli viznachalnimi i robocha sila ne mala formi tovaru sho mozhlivo tilki v umovah bezposeredno ususpilnenogo virobnictva to vinagoroda ne moglo mati vartisnoyi formi Vidhilennya vid vinagorodi za vidpracovanij chas todi koli suspilna potreba v sukupnomu materialnomu produkti ne zadovolena bude yavlyati soboyu ekspluataciyu Yaksho zh vinagoroda za pracyu zberigaye vartisnu formu to ce oznachaye sho ocinyuyetsya ne pracya a vartist robochoyi sili Stalo buti v suspilstvi zberigayutsya vidnoshennya derzhavnogo kapitalizmu Oderzhavlennya v comu vipadku oznachaye zminu formi ekspluataciyi I todi ni caryuyucha v suspilstvi ideologiya ni oficiozna nauka ne mozhut buti vishe nizh ekonomichnij lad suspilstva Kurceva G V Pro et Contra 1 36 berezen 2002 r Groshova sistema yak i ekonomika v cilomu ne tilki mozhe a j povinna reformuvatisya yak ce i vidbuvalosya protyagom vsiyeyi istoriyi Ale nihto ne v silah viklyuchati sho ob yektivnij rozvitok stvorit vsi peredumovi dlya povnoyi vidmovi vid groshej Zreshtoyu nastane moment koli zavdyaki duzhe visokij produktivnosti praci i naukovo tehnichnim dosyagnennyam vitrati na virobnictvo tovariv masovogo popitu stanut v takij ekonomici nastilki nizki i sami tovari zmozhut vigotovlyatisya v takomu dostatku sho vid groshovoyi sistemi yak mehanizmu rozpodilu materialnih blag mozhna bude v principi vidmovitisya Dmitrij Golubovskij Social kapitalizm budushee mirovoj ekonomiki Takij rozvitok povinen jti hocha i shvidko ale stabilno i postupalno Napriklad odnim z krokiv do reformuvannya mozhe posluzhiti skasuvannya v bankivskij sistemi chastkovogo rezervuvannya ta pozikovogo vidsotka Regulyuvannya groshovoyi masi vidpovidno do gotivkovoyi vartosti vsih tovariv i poslug v ekonomici Tak napriklad isnuye koncepciya vilnih groshej rozroblena sho pripuskaye vikoristannya groshovih koshtiv lishe yak instrumentu obminu bez pozichkovogo vidsotka Pershe praktichne zastosuvannya dana koncepciya otrimala v 1932 roci v Avstriyi de zarekomenduvala sebe nastilki dobre sho neyu stali cikavitisya ponad 300 avstrijskih gromad Piznishe Nacionalnij bank Avstriyi ugledivshi v comu zagrozu svoyij monopoliyi zaboroniv vipusk vilnih groshej Gezell pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Nezvazhayuchi na te sho narodi dayut svyashennu klyatvu zatavruvati vijnu na vsi chasi nezvazhayuchi na zaklik miljoniv Ni vijni vsuperech vsim nadiyam na krashe majbutnye ya povinen skazati yaksho ninishnya groshova sistema zberezhe procentne gospodarstvo to ya navazhusya stverdzhuvati vzhe sogodni sho ne mine j 25 rokiv i mi stoyatimemo pered oblichchyam novoyi she bilsh rujnivnoyi vijni Ya duzhe chitko bachu rozvitok podij Sogodnishnij riven tehniki dozvolit ekonomici shvidko dosyagti najvishoyi produktivnosti Nezvazhayuchi na znachni vtrati u vijni bude vidbuvatisya shvidke utvorennya kapitaliv yaki vnaslidok nadmirnosti propoziciyi znizyat vidsotki Todi groshi budut vilucheni z obigu Ce prizvede do skorochennya promislovogo virobnictva na vulicyu budut vikinuti armiyi bezrobitnih U nezadovolenih masah probudyatsya diki revolyucijni nastroyi znovu prob yutsya otrujni parostki nadnacionalizmu Zhodna krayina ne zmozhe bilshe zrozumiti inshu i finalom mozhe stati tilki vijna Tim ne menshe pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni yaku faktichno sprognozuvav Gezell najpotuzhnisha na sogodnishnij moment sistema vilnih groshej shvejcarskij WIR zasnovana v 1934 roci yak mehanizm podolannya krizi platezhiv sprovokovana velikoyu depresiyeyu buv zmushenij z ideologichnih prichin vidmovitisya vid teoriyi Gezellya i vvesti pozichkovij vidsotok Inshimi rishennyami mozhe buti vvedennya garantovanogo pributku Garantovanij pributok ce pributok otrimannya yakogo praktichno ne zalezhit vid skladnih umov yakij zabezpechenij u bud yakomu razi Cyu ideyu pidtrimuvali peredovi ekonomisti vklyuchayuchi tih hto piznishe otrimav nobelivsku premiyu Martin Lyuter King pisav Tilki korotkozorist ne dozvolyaye nam garantuvati minimalnij richnij a golovne dostatnij pributok kozhnij amerikanskij rodini Martin Lyuter King Garantovanij dohid u SShA Neobhidno zabezpechiti bezkoshtovnij gromadskij transport medichni poslugi poslugi ZhKG zhitlo i osvitu u tomu chisli vishu Derzhavne opodatkuvannya neobhidno skasuvati Sogodni nadannya bezkoshtovnogo medobslugovuvannya v Yevropi ta inshih krayinah zabezpechuyetsya za dopomogoyu opodatkuvannya Naspravdi danij instrument ne potriben Mi platimo podatki vvazhayuchi sho tim samim dopomagayemo derzhavi vzyati na sebe vidpovidalnist za turbotu pro suspilstvo Naspravdi uryadi vsih krayin roblyat groshi z povitrya i koli yim zamanetsya Yakbi sistema opodatkuvannya pracyuvala yak potribno to ne vinikalo b byudzhetnogo deficitu Rozvitok miscevoyi ekonomiki Derzhavna programa osnashennya pidpriyemstv i gromadyan fabrikatorami 3D printerami Suchasnij fabrikator ne perevishuye rozmiri lazernij printer Priznachenij dlya vigotovlennya z plastiku virobiv domashnogo i dribnogo gospodarstva Mozhlive vikoristannya vtorsirovini Proekt nanofabrik Masove virobnictvo ob yektiv z napered zadanoyu atomarnoyu strukturoyu Ce mozhut buti yak biomolekuli NEMS komponenti nanoelektroniki nanoroboti produkti harchuvannya druga taka zh nanofabrika i vzagali vse sho zavgodno A korporaciyi neobhidno perevesti pid suvorij kontrol suspilstva i derzhavi Socializaciya ekonomiki ye ob yektivnoyu risoyu svitovoyi ekonomichnoyi transformaciyi V yiyi osnovi lezhit vse bilsh tisna integraciya privatnih i gromadskih pochav vlastiva suchasnij zmishanij ekonomici Persh za vse vona viznachayetsya v socialnij pereoriyentaciyi virobnictva gumanizaciyi praci i zhittya lyudej pom yakshenni socialnoyi diferenciaciyi i zrostanni znachennya socialnoyi sferi inshih yavishah i procesah Takim chinom mozhlivij postupalnij perehid do resurso oriyentovanoyi ekonomiki v ramkah stalogo rozvitku V danij chas v sviti po suti vidbuvayetsya dramatichne zitknennya riznih koncepcij ideologij rozvitku nekontrolovanogo rozvitku nevidimoyi ruki rinku strukturnoyi perebudovi adaptaciyi ryadu segmentiv svitovoyi ekonomiki do potreb globalnogo rinku neosocialnogo stalogo rozvitku sho poyednuye ekonomichnu diyalnist z virishennyam socialnih ta ekologichnih problem i nareshti forsovanogo nadrozvitku sho vibiraye prioritetni napryami ta akcentuyuchogo resursi lyudini a ne prirodi yak osnovnogo dzherela suchasnoyi civilizaciyi Neklessa A I Predsedatel Komissii po sociokulturnym problemam globalizacii pri Prezidiume RAN Ekolar komplementarnaya strategiya ekologicheskoj orientacii razvitiya dlya Afriki i Mira Mabut u svitovomu rozvitku neobhidno vmilo poyednuvati mozhlivosti stalogo rozvitku iz strategichnimi rezervami nadrozvitku Ale golovne revolyuciya spryamovana proti fetishizaciyi materialnoyi sferi zhittya Mova jde ne prosto pro socialnu korekciyu rozvitku a pro formuvannya novogo svitoglyadu Takij svitoglyad mozhna viznachiti nastupnimi polozhennyami Neobhidne utverdzhennya racionalnogo spozhivannya vidmovitisya vid nizki ilyuzij suspilstva spozhivannya nevipravdano stimulyuyuchogo ne tilki gipertrofiyu prirodnih a j forsovanij rozvitok shtuchnih potreb spoluchenogo z oshadnim rezhimom vikoristannya prirodnih resursiv vikoristannyam vtorsirovini tehnologij energozberezhennya alternativnoyi energetiki i t d Neobhidno pidgotuvati i zdijsniti poryad z timi sho vzhe vidbulisya kardinalnimi politichnimi i socialno ekonomichnimi zminami globalnij ekologichnij proekt suspilstva XXI st yakij zabezpechiv bi tehnologichnij proriv suttyevo zminyuye vzayemini lyudini z navkolishnim seredovishem zdatnij minimizuvati vikoristannya prirodnih resursiv i virobnictvo vidhodiv sho viznachaye vidnovlennya biosferi yak integralnoyi chastini gospodarskoyi aktivnosti Pri comu zeleni tehnologiyi povinni rozroblyatisya i doopracovuvatisya z urahuvannyam mozhlivosti yih povsyudnogo vikoristannya z tim shob visokotehnologichne virobnictvo ne malo diskriminacijnogo harakteru i ne dopovnyuvalosya nayavnistyu arealiv nizkih ta brudnih tehnologij yaki zvodyat nanivec dosyagnutij progres Na comu shlyahu isnuyut serjozni pereponi u viglyadi sformovanoyi geoekonomichnoyi realnosti tipologiyi podilu praci i gospodarskih zv yazkiv pragnennya do otrimannya nadpributkiv za rahunok obmezhennya dostupu do rezultativ naukovo tehnologichnoyi revolyuciyi Robotizaciya ta avtomatizaciya ruchnoyi praci lyudini U tendenciyi eksponencialnogo zrostannya u rozvitku informacijnih tehnologij robototehniki ta komp yuterizaciyi stalo ochevidno sho lyudska pracya vse bilsh i bilsh neefektivna u vikonanni vimog neobhidnih dlya naselennya nashoyi planeti Z pochatku promislovoyi revolyuciyi mi stali svidkami posilennya tendenciyi do tehnologichnogo bezrobittya de lyudi zamineni mashinami v skladi robochoyi sili Cya tendenciya stvoryuye shilnist vitisnyati pracivnika a otzhe i spozhivacha sho znizhuye spozhivannya Ce velmi konfliktno u zv yazku z dovgostrokovoyu perspektivoyu zajnyatosti Z rozvitkom lyudskogo suspilstva jogo diyalnist vse bilshe tehnologizuyetsya Rozkrivayetsya sociogenna funkciya tehnologiyi u vplivi na socialni strukturi ta yih transformaciyu evolyuciyu agrarno remisnicha ye pershoyu socitehnologichnoyu revolyuciyeyu Druge industrialna revolyuciya Nini suspilstvo shilne do tretoyi sociotehnologichnoyi revolyuciyi informacijno komp yuternoyi IKR radikalno transformuye suspilstvo zminyuyuchi ne tilki materialno tehnichnu bazu a j duhovnu sferu virobnictvo znan IKR abo informacijne suspilstvo ne mozhna vvazhati pevnoyu alternativoyu socializmu abo kapitalizmu yak i industrialne suspilstvo v ramkah yakogo rozvivalisya rizni socialno ekonomichni formaciyi Navedemo slova vsesvitno vidomogo ekonomista V Leontyeva Yaksho kogos zapitati yaka sila za ostanni dvisti rokiv vnesla bilshij nizh vsi inshi vnesok u fenomenalne ekonomichne zrostannya vin skazhe tehnologichnij progres Leontyev stverdzhuye sho avtomatizaciya priskorenij tehnologichnij rozvitok skorochuyuchi zagalne chislo nayavnih robochih misc u vsih sektorah ekonomiki ne stvoryuye taku zh abo navit bilshu kilkist novih yak ce zayavlyali bagato teoretikiv v chasi ludditiv U rozvinenih krayinah svitu robotizaciya ta avtomatizaciya fizichnoyi ta intelektualnoyi praci v osyazhnomu majbutnomu pidnimutsya na yakisno novij riven Zhak Fresko pisav tak Rozvineni krayini svitu vse bilshe i bilshe zastosovuyut avtomatizaciyu shob zberigati svoyu konkurentospromozhnist na svitovomu rinku U pidsumku bezlich lyudej vtrachayut svoyu robotu i ne mozhut zabezpechuvati svoyi sim yi Z avtomatikoyu i kibernetikoyu sho pracyuye na povnu potuzhnist mashini skoro mozhut zaminiti ne tilki promislovih robitnikiv ale i vchenih fahivciv Zhak Fresko stverdzhuye sho postupovij perehid prijnyattya rishen vid lyudini do shtuchnogo intelektu ye nastupnim etapom socialnoyi evolyuciyi Pri perehodi do ROE bude potribna pracya bezlichi fahivciv z samih riznih naukovih napryamkiv Ale z plinom chasu ob yektivnij rozvitok perevede upravlinnya monotonnimi procesami socialno ekonomichnogo zhittya suspilstva pid krilo shtuchnogo intelektu U knizi Filosofiya komp yuternoyi revolyuciyi Akademik RAN Rakitov A I poyasnyuye genezis radikalnih socialnih transformacij potryasinnya pov yazani z pochatkom socialno tehnologichnih revolyucij svidchat ne stilki pro yiyi bezperspektivnist skilki pro prirechenist zvichnih sociokulturnih struktur norm povsyakdennogo zhittya pro nestijkist i neminuchij krah zastarilih racionalnostej i suspilno politichnih institutiv Dijsno bagatstvo suspilstva vhodit u pryamu zalezhnist vid zagalnoyi produktivnosti praci na osnovi zastosuvannya dosyagnen nauki i tehniki Z inshogo boku zrostannya bagatstva suspilstva staye vse mensh zalezhnim vid kilkosti robochogo chasu i chiselnosti zajnyatih u galuzyah materialnogo virobnictva Zreshtoyu proces praci bude povnistyu avtomatizovanij Lyudska pracya nabude viklyuchno tvorchij harakter v tomu chisli u formi rozrobki avtomatizovanih sistem upravlinnya i kontrolyu za virobnichimi procesami Cikavo sho v SRSR derzhavna programa z rozvitku avtomatizaciyi bula propisana v Konstituciyi Derzhava dbaye pro polipshennya umov i ohoroni praci yiyi naukovu organizaciyu pro skorochennya a nadali i povne vitisnennya vazhkoyi fizichnoyi praci na osnovi kompleksnoyi mehanizaciyi ta avtomatizaciyi virobnichih procesiv u vsih galuzyah narodnogo gospodarstva Stattya 21 Konstituciyi SRSR 1977 roku Yak naslidok proces globalnoyi informatizaciyi zminit vsi storoni zhittya lyudskogo sociumu A kriterij socialnogo progresu ne sho inshe yak mira svobodi yaku suspilstvo zdatne nadati lyudini Persh za vse i v pershu chergu svoboda samorealizaciyi tvorchoyi samorealizaciyi v samih riznih naukah i mistectvah I teper mi legko mozhemo prostezhiti vzayemozv yazok naukovo tehnichnogo i socialnogo progresu Ale mi ne pobachili b takogo progresu yakbi vin ne spiravsya na individualnu iniciativu aktivnu uchast individiv v ekonomichnomu ta socialnomu zhitti suspilstva U suspilstvi de vidbuvayetsya peretvorennya vilnogo chasu individa v bagatstvo v tomu sensi sho chim jogo bilshe tim suspilstvo bagatshe takim bagatstvom staye sama lyudina Tvorcha samorealizaciya riznomanitna pozitivna diyalnist rozvivaye lyudinu Vilnij chas prisvyachenij samomu sobi svoyemu ya robit lyudinu bilsh rozvinenoyu i doskonaloyu Spozhivayuchi u vilnij chas lyudi dumayut ne tilki pro robotu voni shukayut chogos novogo ranishe nezvidanogo I chim bilsha svoboda vlasnoyi samorealizaciyi dostupna kozhnij lyudini tim bilshij potencial rozvitku maye vse suspilstvo Dijsno hiba ne ce ye metoyu vsogo rozvitku lyudskogo suspilstva yaksho zvichajno pid cim rozumiti rozvitok samoyi lyudini a ne shos inshe U 2016 2025 rr ochikuyetsya novij vitok posilennya roli elektroniki v zhitti suspilstva A promislove virobnictvo vse bilshe bude transformuvatisya perehodyachi vid tradicijnogo mashinobudivnogo virobnictva do mikroelektronno farmacevtichnogo Strategiya tehnologichnoyi globalizaciyi Mi zhivemo v simbiozi sinergetichnoyi planetarnoyi ekosistemi Prichinno naslidkovij balans vidobrazhaye zhittya planeti Resurso oriyentovana ekonomika peredbachaye peretvorennya socialnih institutiv na cij planeti v taku yedinu sistemu Stihiyi rozvitku povinna buti protistavlena rozumna strategiya strategiya rozvitku zagalna dlya lyudstva M M Moyiseyev u knizi Z dumkami pro majbutnye Rosiyi pisav yedinoyu alternativoyu diyi stihijnih sil zagalnoplanetarnogo rinku ya bachu rozumnij cilespryamovanij rozvitok planetarnogo suspilstva sens yakogo lyudyam she dovedetsya osmisliti i rozshifruvati I cya rozshifrovka stane najvazhlivishim zmistom fundamentalnoyi nauki Prichomu gumanitarnoyi ale takoyi sho spirayetsya na cilij ryad novih prirodnicho naukovih doslidzhen U vsyakomu razi stihijnij proces samoorganizaciyi povinen uvijti v yakes ruslo z velmi zhorstkimi beregami yaki viznachayutsya mozhlivistyu peredbachati ti nebezpeki yaki ochikuyut lyudstvo i timi mozhlivostyami yakimi volodiye lyudstvo Dijsno sogodni mi vzhe bachimo vse aktivnishij rozvitok najriznomanitnishih strategij rozvitku lyudstva yak v dokumentah OON ta inshih mizhnarodnih organizacij tak i v riznih mizhderzhavnih aktah abo navit korporativnih transnacionalnih ugodah Sogodni u sviti diyut Mizhnarodna karta rozvitku napivprovidnikovih priladiv Ce po suti programnij dokument rozvitku sho viznachaye golovni pokazniki rozvitku mikroelektroniki do 2018 r i shorichno onovlyuyetsya U vidpovidnosti z ciyeyu programoyu krayini z peredovoyu elektronikoyu zviryayut dosyagnuti i zdijsnyuyut formuvannya program rozvitku Zokrema v Strategiyi rozvitku elektronnoyi promislovosti Rosiyi pidkreslyuyetsya sho neobhidnij planovij rozvitok elektroniki i viznachalna rol derzhavi v yiyi finansovij ta organizacijnij pidtrimci Lyudstvo pidijshlo do mezhi neminuchoyi civilizacijnoyi perebudovi perebudovi vsih zvichnih nam nachal Mentalitet lyudini bagato harakteristik jogo psihiki bilshe ne vidpovidayut novim umovam zhittya i povinni buti zmineni tochnishe podolani vidpovidnim vihovannyam sistemoyu novih tabu tobto zatverdzhennyam novoyi moralnosti Lyudska civilizaciya vizhive u neyi ye shans dlya podalshogo rozvitku Ale tilki yaksho ekonomika perestane buti demiurgom suchasnogo suspilstva koli vona znajde te misce yake yij ugotovano Prirodoyu pidtrimuvati isnuvannya Lyudstva a ne viznachati jogo istoriyu koli shodzhennya do Rozum u zrobitsya dijsno golovnoyu metoyu nashogo biologichnogo vidu Zhak Fresko v svoyij elektronnij knizi Proektuvannya majbutnogo pisav z nashimi tehnologiyami mi mogli b usunuti bilshist suspilnih problem Hiba suchasni tehnologiyi ne mozhut viroblyati neobhidnu kilkist yizhi odyagu zhitla ta inshih materialnih blag dlya kozhnogo yaksho vikoristovuvati yih rozumno Sho zavazhaye nam u dosyagnenni cogo Tehnologiyi mchat vpered ale nashe suspilstvo vse she micno trimayetsya za koncepciyi i metodi vinajdeni bagato stolit tomu Za ob yednannya i formuvannya globalnogo suspilstva vistupaye Hartiya Zemli rozroblena she v 1987 roci Vidpovidno do Hartiyi take suspilstvo maye ob yednatisya na osnovi povagi do prirodi prav lyudini ekonomichnoyi spravedlivosti i kulturi svitu U comu pragnenni vkraj neobhidno shob narodi Zemli progolosili vidpovidalnist odin pered odnim pered velikim spivtovaristvom vsogo zhivogo i pered majbutnimi pokolinnyami Ranishe socialistichnij internacional u svoyij 1951 progolosiv vimogu Sistema neobmezhenogo nacionalnogo suverenitetu maye buti podolana Cherez desyat rokiv u deklaraciyi 1962 r cyu vimoga bula utochneno Kinceva meta partiyi Socialistichnogo internacionalu ne menshe nizh Svitovij Uryad Mabut sama istoriya lyudstva ob yektivno stavit pitannya pro globalnij planetarnij soyuz vsih narodiv Zemli Takij soyuz poklikanij zabezpechiti strategichnij socialno ekonomichnij rozvitok lyudstva ochevidno potrebuvatime rozvinenoyi tehnologichnoh bazi sho spriyaye globalnomu kontrolyu i upravlinnyu ekonomikoyu Proekt Venera Zhaka Fresko deklaruye principi tehnologichnogo bazisu yakij zrobit mozhlivim realne yedine planetarne suspilstvo z visokim rivnem zhittya kozhnoyi lyudini z urahuvannyam vsih vimog do takogo suspilstva Hartiyi Zemli ta inshih pozitivnih mizhnarodnih deklaracij Neobhidno uklasti vsesvitnij zagalnoobov yazkovij dogovir mizh riznimi krayinami i korporaciyami pro ohoronu prirodnih bagatstv Neobhidna nayavnist kontrolyuyuchogo organu yakij bude neuperedzheno stezhiti za rivnem vikoristannya visnazhennya i nayavnosti resursiv Takim chinom z yavitsya mozhlivist stvorennya nezalezhnoyi bazi danih po galuzyah yaka v podalshomu rozvinetsya v globalnu sistemu upravlinnya resursami Infrastruktura mist zminitsya z yavlyatsya centri monitoringu resursiv i tehnologichnih rozrobok yaki predstavlyatimut tak zvanu derzhavu v majbutnomu Vidsutnist vlasnosti suspilnij dostup Ponyattya vidsutnosti dlya bilshosti lyudej sogodni ye dosit novoyu socialnoyu koncepciyeyu Do neolitichnoyi revolyuciyi majnovih vidnosin ne isnuvalo v tomu viglyadi yaki mi sogodni mayemo Takozh ne bulo groshej i navit torgivli v deyakih vipadkah Vse sho bulo vidobuto zbirannyam i polyuvannyam tut zhe bulo osvoyeno na misci Tilki pislya togo yak viniklo silske gospodarstvo vinikli i sudnovi torgovi ekspediciyi torgivlya resursami tosho azh do suchasnoyi vladi ustanov i korporacij Tak vlasnist stala takoyu yakoyu mi yiyi znayemo sogodni Rozumni i zeleni mista Kozhne misto yavlyaye soboyu sistemu de vsi potrebi virobnictva modulno vbudovani v kompleks mista Napriklad ponovlyuvani dzherela energiyi roztashovani poblizu zovnishnogo perimetru Virobnictvo produktiv harchuvannya provoditsya blizhche do centru mista v promislovih teplicyah Ce duzhe vidriznyayetsya vid globalizovanoyi ekonomiki zasnovanoyi na marnotratstvi praci ta oburlivoyi kilkosti energiyi i resursiv cherez nepotribni transportuvannya i obrobki yak nini Ekologichna kriza sho vse viraznishe viyavlyayetsya z plinom chasu zmushuye lyudstvo shukati optimalni strategiyi svogo rozvitku Mozhna vidiliti dva prevalyuyuchi napryamki v pitanni viboru takoyi strategiyi ekologichnij konservatizm zhorstko obmezhuye rozvitok promislovoyi sferi piddaye sumnivu samu pravomochnist yiyi isnuvannya i sverhindustrializm pochasti viyavlyaye sebe v koncepciyah informacijnogo suspilstva de robitsya stavka na proriv suchasnoyi ekonomiki v postindustrialnij svit de jmovirno znachnoyu miroyu znimayetsya gostrota situaciyi sho stvorilasya Promislovo rozvineni krayini vidchuvayut sho harakterizuyetsya nastupnimi oznakami naukoyemnist kapitalomistkist perevazhnij rozvitok energo ta resursozberigayuchih vidiv virobnictv tehnologij ta produkciyi vklyuchayuchi masshtabnu industriyu poslug robocha sila visokij stupin ekologichnoyi zahishenosti Odnim z vidimih gorizontiv takogo rozvitku ye monitoring navkolishnogo seredovisha Inshimi slovami rozvineni sensorni sistemi pidklyucheni do shtuchnomu intelektu ekspertnoyi sistemi Lyudstvo vzhe sogodni perehodit do osoblivoyi socioekonomichnoyi realnosti sistemi Eco city Smart city Stabilne misto Ekopolisi za dopomogoyu vidpovidnoyi informacijno komunikacijnoyi infrastrukturi mozhut ob yednatisya stvorivshi lokalni zoni stabilnosti Taki ekopolisi mozhna oharakterizuvati sintezom 4 faktoriv Ekonomika rekreaciyi sho vklyuchaye socialnij zahist i reabilitaciyu sho zabezpechuye infrastrukturu socialnogo zhittya naselennya Mikroelektronno farmacevtichne virobnictvo Dlya prikladu mozhna vidiliti ryad napryamiv yaki otrimayut rozvitok u takomu virobnictvi genetichnij kod lyudini rozshifrovanij aparati dlya invalidiv sho v tomu chisli zaminyuyut sluh i zir vijdut na novij riven rozvinetsya svitova merezha shvidkoyi dostavki organiv dlya peresadki tehnika klonuvannya neminuche prizvede do velikih nespodivanok v zastosuvannyah diti z probirok stanut zvichajnim yavishem avtomatichni perekladachi z odniyeyi movi na inshu dosyagnut takogo rivnya sho vidpade potreba v perekladachah lyudyah vpliv farmacevtichnoyi promislovosti ta yiyi produkciyi na povsyakdenne zhittya stane u bagato raziv silnishe posilitsya vpliv genetichno zminenoyu yizhi Ekonomika znan ekonomika Ce ekonomika nauki i mistectv sho realizuye intelektualno tvorchij potencial lyudini sho ob yednuye v yedine cile vihovannya i osvitu a takozh visokoproduktivnu innovacijnu diyalnist Sfera mistectva predstavlyaye odin z klyuchovih prostoriv postinformacijnogo kreativnogo suspilstva Transformaciya glibinnih osnov suchasnoyi nauki najtisnishim chinom pov yazana z peretvorennyam yiyi na bezposerednyu produktivnu silu Zelena ekonomika Infrastruktura alternativnoyi energetiki infrastruktura novoyi stijkoyi urbanizaciyi U svoyij osnovi merezha ekopolisiv ce kombinaciya samoorganizovanih sinergetichnih sistem sho bazuyutsya na aktualizaciyi endogennih dzherel energiyi ukladenih v lyudini a ne v prirodi Tut principova vidminnist novoyi shemi vid zvichnih industrialno promislovih merezh tobto metamehanizmov sho vimagayut postijnogo vse zrostayuchogo priplivu zovnishnoyi energiyi Vibir zrazka rozvitku viznachaye v kincevomu rahunku primat socialnoyi tvorchosti nad industrialnoyu ekspansiyeyu i navpaki Neklessa A I Predsedatel Komissii po sociokulturnym problemam globalizacii pri Prezidiume RAN Ekolar komplementarnaya strategiya ekologicheskoj orientacii razvitiya dlya Afriki i Mira Naprikinci XX stolittya stavsya naukovij proriv u doslidzhenni mozku komp yuternomu modelyuvanni elementiv svidomosti strimkij rozvitok otrimali matematichni psihologiya sociologiya istoriya 9 Taki ekopolisi mozhna oharakterizuvati sintezom 4 faktoriv riv Ekonomika rekreaciyi sho vklyuchaye socialnij zahist i reabilitaciyu sho zabezpechuye infrastrukturu socialnogo zhittya naselennya Mikroelektronno farmacevtichne virobnictvo Dlya prikladu mozhna vidiliti ryad napryamiv yaki otrimayut rozvitok u takomu virobnictvi genetichnij kod lyudini rozshifrovanij aparati dlya invalidiv sho v tomu chisli zaminyuyut sluh i zir vijdut na novij riven rozvinetsya svitova merezha shvidkoyi dostavki organiv dlya peresadki tehnika klonuvannya neminuche prizvede do velikih nespodivanok v zastosuvannyahtova merezha shvidkoyi dostavki organiv dlya peresadki tehnika klonuvannya neminuche prizvede do velikih nespodivanok v zastosuvannyah diti z probirok stanut zvichajnim yavishem avtomatichni perekladachi z odniyeyi movi na inshu dosyagnut takogo rivnya sho vidpade potreba v perekladachah lyudyah vpliv farmacevtichnoyi promislovosti ta yiyi produkciyi na povsyakdenne zhittya stane u bagato raziv silnishe posilitsya vpliv genetichno zminenoyu yizhi Ekonomika znan kognitivna ekonomika Ce ekonomika nauki i mistectv sho realizuye intelektualno tvorchij potencial lyudini sho ob yednuye v yedine cile vihovannya i osvitu a takozh visokoproduktivnu innovacijnu diyalnist Sfera mistectva predstavlyaye odin z klyuchovih prostoriv postinformacijnogo kreativnogo suspilstva Transformaciya glibinnih osnov suchasnoyi nauki najtisnishim chinom pov yazana z peretvorennyam yiyi na bezposerednyu produktivnu silu Zelena ekonomika Infrastruktura alternativnoyi energetiki infrastruktura novoyi stijkoyi urbanizaciyi U svoyij osnovi merezha ekopolisiv ce kombinaciya samoorganizovanih sinergetichnih sistem sho bazuyutsya na aktualizaciyi endogennih dzherel energiyi ukladenih v lyudini a ne v prirodi Tut principova vidminnist novoyi shemi vid zvichnih industrialno promislovih merezh tobto metamehanizmov sho vimagayut postijnogo vse zrostayuchogo priplivu zovnishnoyi energiyi Vibir zrazka rozvitku viznachaye v kincevomu rahunku primat socialnoyi tvorchosti nad industrialnoyu ekspansiyeyu i navpaki Neklessa A I Predsedatel Komissii po sociokulturnym problemam globalizacii pri Prezidiume RAN Ekolar komplementarnaya strategiya ekologicheskoj orientacii razvitiya dlya Afriki i Mira Naprikinci XX stolittya stavsya naukovij proriv u doslidzhenni mozku komp yuternomu modelyuvanni elementiv svidomosti strimkij rozvitok otrimali matematichni psihologiya sociologiya istoriya 9 Taki ekopolisi mozhna oharakterizuvati sintezom 4 faktoriv riv Ekonomika rekreaciyi sho vklyuchaye socialnij zahist i reabilitaciyu sho zabezpechuye infrastrukturu socialnogo zhittya naselennya Mikroelektronno farmacevtichne virobnictvo Dlya prikladu mozhna vidiliti ryad napryamiv yaki otrimayut rozvitok u takomu virobnictvi genetichnij kod lyudini rozshifrovanij aparati dlya invalidiv sho v tomu chisli zaminyuyut sluh i zir vijdut na novij riven rozvinetsya svitova merezha shvidkoyi dostavki organiv dlya peresadki tehnika klonuvannya neminuche prizvede do velikih nespodivanok v zastosuvannyahtova merezha shvidkoyi dostavki organiv dlya peresadki tehnika klonuvannya neminuche prizvede do velikih nespodivanok v zastosuvannyah diti z probirok stanut zvichajnim yavishem avtomatichni perekladachi z odniyeyi movi na inshu dosyagnut takogo rivnya sho vidpade potreba v perekladachah lyudyah vpliv farmacevtichnoyi promislovosti ta yiyi produkciyi na povsyakdenne zhittya stane u bagato raziv silnishe posilitsya vpliv genetichno zminenoyu yizhi Ekonomika znan kognitivna ekonomika Ce ekonomika nauki i mistectv sho realizuye intelektualno tvorchij potencial lyudini sho ob yednuye v yedine cile vihovannya i osvitu a takozh visokoproduktivnu innovacijnu diyalnist Sfera mistectva predstavlyaye odin z klyuchovih prostoriv postinformacijnogo kreativnogo suspilstva Transformaciya glibinnih osnov suchasnoyi nauki najtisnishim chinom pov yazana z peretvorennyam yiyi na bezposerednyu produktivnu silu Zelena ekonomika Infrastruktura alternativnoyi energetiki infrastruktura novoyi stijkoyi urbanizaciyi U svoyij osnovi merezha ekopolisiv ce kombinaciya samoorganizovanih sinergetichnih sistem sho bazuyutsya na aktualizaciyi endogennih dzherel energiyi ukladenih v lyudini a ne v prirodi Tut principova vidminnist novoyi shemi vid zvichnih industrialno promislovih merezh tobto metamehanizmov sho vimagayut postijnogo vse zrostayuchogo priplivu zovnishnoyi energiyi Vibir zrazka rozvitku viznachaye v kincevomu rahunku primat socialnoyi tvorchosti nad industrialnoyu ekspansiyeyu i navpaki Neklessa A I Predsedatel Komissii po sociokulturnym problemam globalizacii pri Prezidiume RAN Ekolar komplementarnaya strategiya ekologicheskoj orientacii razvitiya dlya Afriki i Mira Naprikinci XX stolittya stavsya naukovij proriv u doslidzhenni mozku komp yuternomu modelyuvanni elementiv svidomosti strimkij rozvitok otrimali matematichni psihologiya sociologiya istoriya Viniklo ponyattya kognitivnih tehnologij Kognitivni tehnologiyi sposobi i algoritmi dosyagnennya cilej sub yektiv yaki spirayutsya na dani pro procesi piznannya navchannya komunikaciyi obrobki informaciyi lyudinoyu i tvarinami na uyavlennya nejronauki na teoriyu samoorganizaciyi komp yuterni informacijni tehnologiyi matematichne modelyuvannya elementiv svidomosti ryad inshih naukovih napryamiv she nedavno nalezhali do sferi fundamentalnoyi nauki She zhodna galuz rozvitku lyudstva ne vidchuvala takoyi shvidkosti svogo rozvitku yak komp yuterni tehnologiyi Ninishni komp yuteri rahuyut v 250 milyardiv raziv shvidshe nizh pioneri elektronnoyi obchislyuvalnoyi tehniki A adzhe same komp yuterni tehnologiyi rozkrili mozhlivosti rozvitku kognitivnih tehnologij Tut staye zrozumilim sho kognitivni tehnologiyi zdatni virishiti zavdannya dosyagnennya novoyi yakosti upravlinnya vse bilsh skladnim i vse bilsh nestabilnim svitom Odnim z napryamkiv zastosuvannya komp yuternih tehnologij buli avtomatizovani sistemi upravlinnya ASU zagalnoderzhavnoyi avtomatizovanoyi sistemi upravlinnya ZDAS v SRSR rozroblyalasya Akademikom V M Glushkovim Ale na zhal yak pokazali doslidzhennya Akademika M M Moyiseyeva v Obchislyuvalnomu centri AN SRSR nini OC im A A Dorodnicina RAN taka sistema ne davala potribnih rezultativ Prichina polyagala v nedostupnosti aktualnoyi informaciyi pro dovkillya v rezhimi realnogo chasu sho faktichno robilo realizaciyu optimalnih z tochki zoru prikladnoyi matematiki rishen abo nemozhlivim abo stavilo vidpovidni socialno ekonomichni strukturi yaki mali b realizuvati ci rishennya u vkraj nevigidni polozhennya Socialno ekonomichni mehanizmi viyavilisya i daleko neochevidnimi i nabagato girshe vivchenimi nizh tradicijni zavdannya planuvannya i upravlinnya v yakih nemaye lyudskoyi komponenti Analogichni skladnoshi vinikali u doslidnikiv danih pitan u vsomu sviti Ale ostannim chasom dane zavdannya mozhe buti virishene zavdyaki rozvitku kognitivnih tehnologij Osnovoyu dlya vprovadzhennya kognitivnih tehnologij ye nayavnist gigantskoyi informacijno telekomunikacijnoyi infra strukturi vid globalnogo do lokalnogo rivnya U nash chas stalo ochevidno sho groshej yak universalnogo instrumentu uzgodzhennya rinkovih interesiv vzhe ne dostatno Potochna svitova kriza ye sistemnoyu i sprichinena krizoyu sistemi upravlinnya svitovim gospodarstvom na vsih rivnyah Yaksho do ostannogo chasu v sviti bulo vigidnishe zaluchati deshevu robochu silu a bliskuchij yaponskij dosvid stvorennya robotizaciyi avtomobilnoyi promislovosti shvidshe vinyatok sho pidtverdzhuye pravilo to sogodni vidkrivayutsya novi perspektivi dlya robototehniki na globalnomu rinku Inshimi slovami sogodni yak nikoli pered lyudstvom vidkrivayutsya mozhlivosti zvedennya shtuchnih intelektualnih sistem upravlinnya socialno ekonomichnimi procesami ta operaciyami na materialno tehnichnij bazi z visokoyu chastkoyu avtomatizaciyi v ramkah ekologichnih zelenih megapolisiv Vse ce znahodit svoye zastosuvannya v Proekti Venera Zhaka Fresko Nauka yak metodologiya dlya vsih socialnih rishen Zastosuvannya naukovogo metodu dlya virishennya socialnih problem ye osnovnim principom dlya osnovi socialnoyi roboti v ROE Hocha ochevidnist zastosuvannya cogo metodu shodo promislovosti dosit zrozumila vazhlivo takozh zrozumiti jogo cinnist z tochki zoru lyudskoyi povedinki Div takozhDuh chasu ruh Zelena ekonomika Ekonomika stalogo stanu Proklyattya resursivResursi InternetuOficijnij sajt ruhu Duh chasu Zhak Fresko pro resurso oriyentovanu ekonomiku ros PrimitkiSvogo chasu Mendelyeyev shiro vvazhav sho globalnoyu problemoyu majbutnogo stane pererobka velicheznoyi kilkosti gnoyu u velikih mistah a neveliki richki budut skladatisya viklyuchno z sechovini Zhadibni kapitalisti svoyim varvarskim stavlennyam do vikopnoyi rudi i nafti pidsadili lyudstvo na avtotransport i ne dozvolili zbutisya prognozam Mendelyeyeva PDF Arhiv originalu PDF za 4 serpnya 2011 Procitovano 31 lipnya 2013 Sustaining growth in a resource based economy the main issues and the specific case of Russia United nations Commission for Europe Discussion paper series 2005 3 October 2005 Nacionalna ekonomichna planova rada V Leontyev Izbrannye stati SPb Izd vo gazety Nevskoe vremya 1994 366 s J Retailing Spring 1955 Price Competition in 1955 Victor Lebow Marketing Consultant President Victor Lebow Inc Koncepciya ustojchivogo razvitiya i problema bezopasnosti Ursul A D Romanovich A L Deklaraciya tisyacholittya Organizaciyi Ob yednanih Nacij Strany i narody Zemlya i chelovechestvo Globalnye problemy Izd vo Mysl Moskva 1985 A I Neklessa Predsedatel Komissii po sociokulturnym problemam globalizacii pri Prezidiume RAN Ekolar komplementarnaya strategiya ekologicheskoj orientacii razvitiya dlya Afriki i Mira authors column golubovsky a finansovoy bezdni html U krayu finansovoyi prirvi Dmitro Golubovskij Vyhod iz krizisa vojna ili novaya ekonomika 27 listopada 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 26 travnya 2010 Procitovano 31 lipnya 2013 Istoricheskie analogii Velikaya depressiya 1929 goda i nyneshnij Mirovoj krizis A I Utkin direktor Centra mezhdunarodnyh issledovanij Instituta SShA i Kanady RAN ISKRAN Prognozy i strategii 01 2008 01 2009 VIII Globalnyj strategicheskij forum Zarubina N M Groshi yak sociokulturnij fenomen mezhi funkcionalnosti 2005 r Zarubina Nataliya Mikolayivna dokt filosof nauk prof kafedri sociologiyi MDIMV U MZS RF Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2013 Margrit Kennedi Groshi bez procentiv i inflyaciyi Zeitung am Mettag Berlin 1918 An Annotated Precis Review and Critique of WIR and the Swiss National Economy by Prof Tobias Studer English translation by Philip H Beard Ph D 31 lipnya 2013 u Wayback Machine The Economic Circle formally renounced the free money Gesellian doctrine therewith freeing itself of unnecessary ideological ballast Arhiv originalu za 17 lipnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2013 The Effects of a Basic Income Guarantee on Poverty and Income Distribution Irwin Garfinkel USBIG Discussion Paper No 014 February 2002 In the 1960 s a number of economists including three future Nobel Prize winners proposed variants of BIG which in those days was referred to as the Negative Income Tax NIT Martin Luther King jr Where do we go from here Chaos or community New York Harper amp Row 1967 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2012 Procitovano 31 lipnya 2013 Internet radio z Piterom Dzhozefom 10 27 10 Peter Joseph 8 Lectures 4 The Transition Ekonomika ta upravlinnya finansi i pravo Moskva 2004 Ser Prezidentska programa pidgotovki upravlinskih kadriv Rakitov A I akademik RAN Filosofiya kompyuternoj revolyucii M 1991 Leontev V Izbrannye stati SPb Izd vo gazety Nevskoe vremya 1994 366 str Leontev V Analiz nekotoryh obshemirovyh ekonomicheskih problem gryadushih let Izbr stati SPb Izd vo gazety Nevskoe vremya 1994 366 s PDF Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2013 Materialno tehnicheskaya baza kommunizma Tolkachev A S Bolshaya sovetskaya enciklopediya izd vo Sov enciklopediya 1969 1978 gg v 30 tomah nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mezhuyev V M gol nauk spivrob In tu filosofiyi RAN Marks proti marksizmu Statti na nepopulyarnu temu M Kulturna revolyuciya 2007 172 s Arhiv originalu za 23 travnya 2012 Procitovano 31 lipnya 2013 Moiseev N N akademik RAN S myslyami o budushem Rossii M Fond sodejstviya razvitiyu soc i polit nauk 1997 218 s Malineckij G G Manenkov S K Mitin N A Shishov V V Kognitivnyj vyzov i informacionnye tehnologii In t prikladnoj matematiki im M V Keldysha RAN Moskva 2010