Запит Регуляторна політика перенаправляє сюди див також Регулято рна полі тика напрям державної політики спрямований на

Запит «Регуляторна політика» перенаправляє сюди; див. також .

Регулято́рна полі́тика — напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами країни.

Згідно з Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» принципами державної регуляторної політики є: доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість і врахування громадської думки.

Принципи регуляторної політики

Доцільність

— Обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

Адекватність

— Відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

Ефективність

— Забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

Збалансованість

— Забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

Передбачуваність

— Послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

Прозорість та врахування громадської думки

— Відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Регуляторна політика здійснюється регуляторними органами на державному та місцевому рівнях

На місцевому рівні за рекомендаціями Дмитра Ляпіна, Вадима Штефана, та співавторів книги "Рада і депутат: робота в ім'я громади" http://www.cld.org.ua/lib/59_16.pdf^{[недоступне посилання з липня 2019]} для здійснення регуляторної діяльності кожен орган місцевого самоврядування має забезпечити наявність персоналу відповідної кваліфікації. Так, зокрема на базі міськвиконкомів регуляторна діяльність здійснюється спеціально визначеною штатною одиницею або підрозділом. У міській рада створюється відповідальна депутатська комісія.

Міська рада делегує повноваження з розробки регуляторних актів у питаннях, що входять до її компетенції згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування" підрозділам міськвиконкому. Закон визначає також необхідність покладення контролю за дотриманням вимог Закону на профільну депутатську комісію у міській раді.

Великий вклад у дослідження процесів формування та реалізації державної регуляторної політики в Україні вніс науковець Микола Олександрович Дурман. В його роботах розглядається регуляторна діяльність законодавчих органів, центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, органів місцевого самоврядування. Дається аналіз механізмів та інструментів формування державної регуляторної політики, її взаємозв'язок з процесами стратегування та планування.

Регуляторна політика та інвестиції

Представники недержавних організацій, які працюють із малим та середнім бізнесом, стверджують, що регуляторна діяльність органів місцевого самоврядування й досі залишається непідконтрольною територіальним громадам.

Небажання та невміння органів місцевої влади використовувати потенціал регуляторних процедур, передбачених Законом України №1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» стримують розвиток підприємництва.

Формальний підхід до виконання норм цього закону, особливо у частині публічності та відкритості, є фактором, що стримує інвестиції та суттєво звужує можливості суб’єктів господарської діяльності залучатися до процесів місцевого самоврядування. Як наслідок, страждає якість підготовки нормативно-правових документів, більшість з яких створюється із серйозними відхиленнями від принципів державної регуляторної політики (ст. 4 і 5 ЗУ № 1160). В такому випадку, підприємці не мають змоги реально брати участь у підготовці й прийнятті рішень місцевої влади.

Регуляторна політика є дієвим механізмом запобігання корупції через встановлення відповідного індикатора до аналізу регуляторного впливу.

Див. також

Посилання

http://www.prostir.ua/news/view.html?q=1564728^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttp://www.prostir.ua/news/view.html?q=1564728^{[недоступне посилання з липня 2019]}