Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільні гроші, безвідсоткові гроші або демереджеві гроші — поняття, введене німецьким економістом Сильвіо Гезелем (1862—1930) для позначення грошей, які з часом поступово втрачають свою вартість і таким чином непридатні для тривалого накопичення. Вільні гроші потенційно мають більшу швидкість обігу порівняно зі звичайними.
Назвою «вільні гроші» Гезель намагався підкреслити звільнення грошей від лихварських відсотків та їх суспільну приналежність. Він вважав це альтернативою нинішній грошовій системі, яка, на його думку, заснована на кредитних відсотках.
Гезель вважав, що ставить власників грошей в рівні умови з власниками товарів — гроші повинні бути такими ж недовговічними, як і товари; власники грошей повинні намагатись позбутись їх так само, як власник товарів намагається розпродати свої запаси. Для цього гроші піддаються амортизації (демереджу).
Для практичного втілення цих ідей у своїй книзі «Природний економічний порядок» Гезель пропонував змінити банкноти. Банкнота Гезеля має порожні клітинки з датами, наприклад, кожного понеділка року (всього 52). В ці клітинки власники грошей повинні будуть в зазначену дату вклеїти спеціальну марку, яка коштує, наприклад, 0.1 % від номіналу. Без чергової марки банкнота втрачає свою дійсність і поновлює її лише з маркою. Таким чином за рік банкнота фактично знеціниться на 5.2 %. В кінці року вона міняється на нову. Можуть бути й інші варіанти стосовно величини демереджу а також стосовно частоти його сплачування.
Застосування теорії на практиці
Шваненкирхен
1931 році в баварській селі Шваненкірхен (Schwanenkirchen) для відродження вугільної шахти стали використовувати приватну валюту під назвою вару (wära). Ця валюта планомірно знецінювалася, для підтримки платоспроможності готівки власники були зобов'язані сплачувати збір. Таким чином була обмежена можливість використання цієї валюти для накопичень і тим самим стимулювався активний товарообіг.
Експеримент Вара в Шваненкірхен заборонило Міністерство фінансів Німеччини указом Брюнинга від 30 жовтня 1931.
Вергль
Другим практичним застосуванням поглядів Гезеля був експеримент в 1932 році в австрійському містечку Вергль з населенням 3 000 чоловік. В результаті експерименту в місті був побудований міст, покращено стан доріг, збільшилися капіталовкладення в громадські служби. Саме в цей час багато країн Європи змушені були боротися зі зростаючим безробіттям, а рівень безробіття у Вьорглі знизився за рік на 25 %.
Вільні шилінги, які впровадив Міхаель Унтергугенбергер, бургомістр Вергля у 1932 році, мали дванадцять клітинок для наклеювання марок, амортизація грошей сплачувалася щомісяця, у розмірі 1 % від вартості банкноти. Тобто 12 % за рік.
Незважаючи на успіх, досвіду одного міста не достатньо, щоб стверджувати про ефективність ідей Гезеля в масштабах країни. Економічне зростання у Верглі під час експерименту могло бути обумовлене й іншими факторами, дослідження яких не проводилося. Крім того, штучне стимулювання зростання грошового обігу в період загальної кризи і спаду зовсім не означає, що подібні заходи будуть мати позитивний вплив в умовах досить стабільної економічної ситуації.
Один з економічних аспектів ідеї Гезеля полягає в децентралізації емісії грошей без механізму взаємного узгодження обсягів додаткової емісії. Коли більше 300 громад в Австрії зацікавилися моделлю Гезеля, Національний банк Австрії побачив у цьому загрозу стабільності грошової системи країни і заборонив друкування місцевих грошей. Незважаючи на те, що спір тривав дуже довго і розглядався навіть у вищіх судових інстанціях Австрії, ні Верглю, ні іншим європейським громадам не вдалося повторити цей експеримент. Однак заборони стосувалися непідконтрольної Національному банку безпосередньої емісії грошей місцевою владою, а не принципів системи Гезеля.
Швейцарський WIR
Найпотужніша система вільних грошей функціонувала у швейцарському WIR (нім. Wirtschaftsring-Genossenschaft, господарсько-ринковий кооператив), що нараховує 62 тисячі учасників і забезпечує щорічний обіг в еквіваленті 1 млрд 650 млн швейцарських франків (зараз «податок Гезеля» ним не застосовується).
WIR був заснований в 1934 році як механізм подолання платіжної кризи, що склалася під впливом великої депресії.
У 1952 році кооператив відмовився від стягнення «податку Гезеля» зі своєї валюти «WIR» і зараз використовує позиковий відсоток, який накладається тільки на зовнішніх боржників, члени кооперативу кредитуються безвідсотково.
Кімгавер
Кімгавер — представник «вільних грошей» сучасності. Заснований в 2003 році в містечку Прін, вчителем економіки . Кімгавер, як і багато інших регіональних валют Німеччини[], має чотири клітинки для наклеювання марок. Демередж сплачується щоквартально у розмірі 2 % від вартості банкноти. Тобто 8 % за рік.
З 2006 року з'явився електронний кімгавер (нім. мовою: Elektronischer Chiemgauer). Це пластикова картка, амортизація з якої знімається автоматично. Менеджер проекту — Клаус Копп з регіонального бюро Вассербурга.
Примітки
- . lib.ru. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- . wiki.p2pfoundation.net. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 21 грудня 2010.
Див. також
Посилання
- Сильвіо Гезель. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilni groshi bezvidsotkovi groshi abo demeredzhevi groshi ponyattya vvedene nimeckim ekonomistom Silvio Gezelem 1862 1930 dlya poznachennya groshej yaki z chasom postupovo vtrachayut svoyu vartist i takim chinom nepridatni dlya trivalogo nakopichennya Vilni groshi potencijno mayut bilshu shvidkist obigu porivnyano zi zvichajnimi Johan Silvio Gezel 1862 1930 Nazvoyu vilni groshi Gezel namagavsya pidkresliti zvilnennya groshej vid lihvarskih vidsotkiv ta yih suspilnu prinalezhnist Vin vvazhav ce alternativoyu ninishnij groshovij sistemi yaka na jogo dumku zasnovana na kreditnih vidsotkah Gezel vvazhav sho stavit vlasnikiv groshej v rivni umovi z vlasnikami tovariv groshi povinni buti takimi zh nedovgovichnimi yak i tovari vlasniki groshej povinni namagatis pozbutis yih tak samo yak vlasnik tovariv namagayetsya rozprodati svoyi zapasi Dlya cogo groshi piddayutsya amortizaciyi demeredzhu Dlya praktichnogo vtilennya cih idej u svoyij knizi Prirodnij ekonomichnij poryadok Gezel proponuvav zminiti banknoti Banknota Gezelya maye porozhni klitinki z datami napriklad kozhnogo ponedilka roku vsogo 52 V ci klitinki vlasniki groshej povinni budut v zaznachenu datu vkleyiti specialnu marku yaka koshtuye napriklad 0 1 vid nominalu Bez chergovoyi marki banknota vtrachaye svoyu dijsnist i ponovlyuye yiyi lishe z markoyu Takim chinom za rik banknota faktichno znecinitsya na 5 2 V kinci roku vona minyayetsya na novu Mozhut buti j inshi varianti stosovno velichini demeredzhu a takozh stosovno chastoti jogo splachuvannya Zastosuvannya teoriyi na prakticiShvanenkirhen Dokladnishe Vara groshova odinicya 1931 roci v bavarskij seli Shvanenkirhen Schwanenkirchen dlya vidrodzhennya vugilnoyi shahti stali vikoristovuvati privatnu valyutu pid nazvoyu varu wara Cya valyuta planomirno znecinyuvalasya dlya pidtrimki platospromozhnosti gotivki vlasniki buli zobov yazani splachuvati zbir Takim chinom bula obmezhena mozhlivist vikoristannya ciyeyi valyuti dlya nakopichen i tim samim stimulyuvavsya aktivnij tovaroobig Eksperiment Vara v Shvanenkirhen zaboronilo Ministerstvo finansiv Nimechchini ukazom Bryuninga vid 30 zhovtnya 1931 Vergl Vilnij shiling zi shomisyachnoyu amortizaciyeyu Drugim praktichnim zastosuvannyam poglyadiv Gezelya buv eksperiment v 1932 roci v avstrijskomu mistechku Vergl z naselennyam 3 000 cholovik V rezultati eksperimentu v misti buv pobudovanij mist pokrasheno stan dorig zbilshilisya kapitalovkladennya v gromadski sluzhbi Same v cej chas bagato krayin Yevropi zmusheni buli borotisya zi zrostayuchim bezrobittyam a riven bezrobittya u Vorgli znizivsya za rik na 25 Vilni shilingi yaki vprovadiv Mihael Untergugenberger burgomistr Verglya u 1932 roci mali dvanadcyat klitinok dlya nakleyuvannya marok amortizaciya groshej splachuvalasya shomisyacya u rozmiri 1 vid vartosti banknoti Tobto 12 za rik Nezvazhayuchi na uspih dosvidu odnogo mista ne dostatno shob stverdzhuvati pro efektivnist idej Gezelya v masshtabah krayini Ekonomichne zrostannya u Vergli pid chas eksperimentu moglo buti obumovlene j inshimi faktorami doslidzhennya yakih ne provodilosya Krim togo shtuchne stimulyuvannya zrostannya groshovogo obigu v period zagalnoyi krizi i spadu zovsim ne oznachaye sho podibni zahodi budut mati pozitivnij vpliv v umovah dosit stabilnoyi ekonomichnoyi situaciyi Odin z ekonomichnih aspektiv ideyi Gezelya polyagaye v decentralizaciyi emisiyi groshej bez mehanizmu vzayemnogo uzgodzhennya obsyagiv dodatkovoyi emisiyi Koli bilshe 300 gromad v Avstriyi zacikavilisya modellyu Gezelya Nacionalnij bank Avstriyi pobachiv u comu zagrozu stabilnosti groshovoyi sistemi krayini i zaboroniv drukuvannya miscevih groshej Nezvazhayuchi na te sho spir trivav duzhe dovgo i rozglyadavsya navit u vishih sudovih instanciyah Avstriyi ni Verglyu ni inshim yevropejskim gromadam ne vdalosya povtoriti cej eksperiment Odnak zaboroni stosuvalisya nepidkontrolnoyi Nacionalnomu banku bezposerednoyi emisiyi groshej miscevoyu vladoyu a ne principiv sistemi Gezelya Shvejcarskij WIR Najpotuzhnisha sistema vilnih groshej funkcionuvala u shvejcarskomu WIR nim Wirtschaftsring Genossenschaft gospodarsko rinkovij kooperativ sho narahovuye 62 tisyachi uchasnikiv i zabezpechuye shorichnij obig v ekvivalenti 1 mlrd 650 mln shvejcarskih frankiv zaraz podatok Gezelya nim ne zastosovuyetsya WIR buv zasnovanij v 1934 roci yak mehanizm podolannya platizhnoyi krizi sho sklalasya pid vplivom velikoyi depresiyi U 1952 roci kooperativ vidmovivsya vid styagnennya podatku Gezelya zi svoyeyi valyuti WIR i zaraz vikoristovuye pozikovij vidsotok yakij nakladayetsya tilki na zovnishnih borzhnikiv chleni kooperativu kredituyutsya bezvidsotkovo Kimgaver Kimgaver predstavnik vilnih groshej suchasnosti Zasnovanij v 2003 roci v mistechku Prin vchitelem ekonomiki Kimgaver yak i bagato inshih regionalnih valyut Nimechchini dzherelo maye chotiri klitinki dlya nakleyuvannya marok Demeredzh splachuyetsya shokvartalno u rozmiri 2 vid vartosti banknoti Tobto 8 za rik Z 2006 roku z yavivsya elektronnij kimgaver nim movoyu Elektronischer Chiemgauer Ce plastikova kartka amortizaciya z yakoyi znimayetsya avtomatichno Menedzher proektu Klaus Kopp z regionalnogo byuro Vasserburga Primitki lib ru Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 9 listopada 2020 wiki p2pfoundation net Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 9 listopada 2020 Arhiv originalu za 10 travnya 2008 Procitovano 21 grudnya 2010 Div takozhSilvio Gezel Regionalni groshi Vara groshova odinicya Privatni groshiPosilannyaSilvio Gezel ros