Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вара, вера (нім. Wära) — це демережевий засіб обміну, німецький представник Вільних грошей кінця 20-их років ХХ сторіччя. Вера знаходилася в обігу в багатьох місцях Німеччини, як грошовий експеримент започаткований прихильниками теорії Гезеля Гансом Тімом і Гельмутом Редігером в 1926 році.
Концепція та функції
Штучно утворене Тімом і Редігером слово «вара, вера» складається з двох складових: Währung («валюта») і Währen («постійний, стабільний»). Вера дорівнювала вартості рейхсмарки. Мала такі купюри: ½, 1, 2, 5, і 10 вер.
Кожна вера-купюра підлягала щомісячній втраті свого номіналу на 1 %. Ця втрата вирівнювалася придбанням цінних марок по 0,5; 1; 2; 5 і 10 вера-центів (1 цент = 1 рейхспфенінг). Для цього на зворотній стороні банкноти знаходились надруковані поля, в які потрібно було вклеювати цінні марки відповідно до місяця.
Мета цього заходу — змусити засіб обміну постійно знаходитися в обігу. Щоб уникнути втрати в ціні наприкінці місяця утримувач вери намагався пошвидше пустити її в обіг.
Історія
Після тривалої підготовки Гельмут Редігер і Ганс Тім в жовтні 1929 — майже одночасно з Нью-Йоркською чорною п'ятницею, яка призвела до всесвітньої економічної кризи — в Ерфурті заснували так зване товариство Wära-Tauschgesellschaft. Три роки до того, в рамках спілки фізіократів, було запущено вера-валюту на практиці.
Перший успіх організований в приватному порядку Wära-Wechselstellen був значним: в 1931 році вона включала понад 1000 компаній з усіх областей Німецької імперії. У багатьох містах відкрилися обмінні пункти, де можна було поміняти рейхс-марки на Вара. «Тут приймається вера», повідомляв надпис на вітринах багатьох магазинів. З цього приводу став відомим «експеримент вера» в Шваненкірхені (тепер частина муніципалітету Гендерсберг).
Експеримент в Шваненкірхені
Зимою 1929 року гірничий інженер Макс Хебекер придбав на аукціоні шахту бурого вугілля Шваненкірхен, яка збанкрутіла ще в 1927 році, за 8000 рейхсмарок. Оскільки регіональні банки відмовлялися фінансувати реконструкцію старої шахти, Хебекер звернувся в товариство Wära-Tauschgesellschaft, ініціаторів якого він знав, яки прихильників Вільної економіки Гезеля, і сам був членом спілки фізіократів. Відносно в короткий термін в Ерфурті утворився консорціум фінансування Вера, який надав потрібну позику розміром в 50000 рейхс-марок. Більша частина кредиту була надана у валюті вера, а менша в рейхсмарках.
Вже в 1931 відновилося добування коричневого вугілля спочатку з 45, а пізніше з 60 робітниками шахти. Шахтарі отримували дві третини зарплати в верах і одну третину в рейхс-марках. Для підвищення суспільного визнання вери проводилися лекції про природу та функції грошей. Початкову недовіру місцевих бізнесменів Хебекер подолав тим, що постачав виробничу їдальню товарами зовнішніх фірм, які вже належали до спілки Wära-Tauschgesellschaft. Місцеві бізнесмени відразу ж відреагували і стали приймати купюри вери. Хебекер зміг домовитися з заводом Сіріус в Дегендорфі про постачання 1500 центнерів бурого вугілля щоденно. Економічне життя Шваненкірхена переживало сильне піднесення, яке охопило і навколишні регіони. До того ж Хебекер розвивав нові ділові ідеї та стимули. Наприклад, той хто купував вугілля Шваненкірхена використовуючи валюту вера, отримував скидки 5 %. Успіх «вера-експерименту» привернув велику увагу громадськості. В більш ніж 50 вітчизняних і зарубіжних газетах, «вера-диво» з Шваненкірхені описували в деталях. А також Центральний банк зверну увагу на Хебекера. З усіх сил вивчали і нарешті 5 серпня 1931 року, з допомогою компетентного прокурора вимагали порушити кримінальну справу проти Хебекера, «за несанкціонований випуск банкнот і шахрайство». Однак Дегендорфський районний суд відмовився відкрити справу, тому що не вважав це за «кримінальний злочин». Вера не є грошима з точки зору закону.
Тим не менш, Міністерство фінансів заборонило згідно з Брюнінгським указом від 30 жовтня 1931 вера-експеримент у Шваненкірхені. 24 листопада того року районне відомство Дегендорфа повідомило Хебекеру про цей наказ. Ним також було заборонено діяльність спілки Wära-Tauschgesellschaft в Ерфурті. Таким чином вера-експеримент, як в межах Шваненкірхена, так і по всій Німеччині припинився.
Хебекер змушений був звільнити більшу частину свого колективу. Після заборони валюти вера в місто Шваненкірхен та околиці повернулося безробіття та економічний спад.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vara znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vera znachennya Vara vera nim Wara ce demerezhevij zasib obminu nimeckij predstavnik Vilnih groshej kincya 20 ih rokiv HH storichchya Vera znahodilasya v obigu v bagatoh miscyah Nimechchini yak groshovij eksperiment zapochatkovanij prihilnikami teoriyi Gezelya Gansom Timom i Gelmutom Redigerom v 1926 roci Koncepciya ta funkciyiShtuchno utvorene Timom i Redigerom slovo vara vera skladayetsya z dvoh skladovih Wahrung valyuta i Wahren postijnij stabilnij Vera dorivnyuvala vartosti rejhsmarki Mala taki kupyuri 1 2 5 i 10 ver Kozhna vera kupyura pidlyagala shomisyachnij vtrati svogo nominalu na 1 Cya vtrata virivnyuvalasya pridbannyam cinnih marok po 0 5 1 2 5 i 10 vera centiv 1 cent 1 rejhspfening Dlya cogo na zvorotnij storoni banknoti znahodilis nadrukovani polya v yaki potribno bulo vkleyuvati cinni marki vidpovidno do misyacya Meta cogo zahodu zmusiti zasib obminu postijno znahoditisya v obigu Shob uniknuti vtrati v cini naprikinci misyacya utrimuvach veri namagavsya poshvidshe pustiti yiyi v obig IstoriyaPislya trivaloyi pidgotovki Gelmut Rediger i Gans Tim v zhovtni 1929 majzhe odnochasno z Nyu Jorkskoyu chornoyu p yatniceyu yaka prizvela do vsesvitnoyi ekonomichnoyi krizi v Erfurti zasnuvali tak zvane tovaristvo Wara Tauschgesellschaft Tri roki do togo v ramkah spilki fiziokrativ bulo zapusheno vera valyutu na praktici Pershij uspih organizovanij v privatnomu poryadku Wara Wechselstellen buv znachnim v 1931 roci vona vklyuchala ponad 1000 kompanij z usih oblastej Nimeckoyi imperiyi U bagatoh mistah vidkrilisya obminni punkti de mozhna bulo pominyati rejhs marki na Vara Tut prijmayetsya vera povidomlyav nadpis na vitrinah bagatoh magaziniv Z cogo privodu stav vidomim eksperiment vera v Shvanenkirheni teper chastina municipalitetu Gendersberg Eksperiment v ShvanenkirheniZimoyu 1929 roku girnichij inzhener Maks Hebeker pridbav na aukcioni shahtu burogo vugillya Shvanenkirhen yaka zbankrutila she v 1927 roci za 8000 rejhsmarok Oskilki regionalni banki vidmovlyalisya finansuvati rekonstrukciyu staroyi shahti Hebeker zvernuvsya v tovaristvo Wara Tauschgesellschaft iniciatoriv yakogo vin znav yaki prihilnikiv Vilnoyi ekonomiki Gezelya i sam buv chlenom spilki fiziokrativ Vidnosno v korotkij termin v Erfurti utvorivsya konsorcium finansuvannya Vera yakij nadav potribnu poziku rozmirom v 50000 rejhs marok Bilsha chastina kreditu bula nadana u valyuti vera a mensha v rejhsmarkah Vzhe v 1931 vidnovilosya dobuvannya korichnevogo vugillya spochatku z 45 a piznishe z 60 robitnikami shahti Shahtari otrimuvali dvi tretini zarplati v verah i odnu tretinu v rejhs markah Dlya pidvishennya suspilnogo viznannya veri provodilisya lekciyi pro prirodu ta funkciyi groshej Pochatkovu nedoviru miscevih biznesmeniv Hebeker podolav tim sho postachav virobnichu yidalnyu tovarami zovnishnih firm yaki vzhe nalezhali do spilki Wara Tauschgesellschaft Miscevi biznesmeni vidrazu zh vidreaguvali i stali prijmati kupyuri veri Hebeker zmig domovitisya z zavodom Sirius v Degendorfi pro postachannya 1500 centneriv burogo vugillya shodenno Ekonomichne zhittya Shvanenkirhena perezhivalo silne pidnesennya yake ohopilo i navkolishni regioni Do togo zh Hebeker rozvivav novi dilovi ideyi ta stimuli Napriklad toj hto kupuvav vugillya Shvanenkirhena vikoristovuyuchi valyutu vera otrimuvav skidki 5 Uspih vera eksperimentu privernuv veliku uvagu gromadskosti V bilsh nizh 50 vitchiznyanih i zarubizhnih gazetah vera divo z Shvanenkirheni opisuvali v detalyah A takozh Centralnij bank zvernu uvagu na Hebekera Z usih sil vivchali i nareshti 5 serpnya 1931 roku z dopomogoyu kompetentnogo prokurora vimagali porushiti kriminalnu spravu proti Hebekera za nesankcionovanij vipusk banknot i shahrajstvo Odnak Degendorfskij rajonnij sud vidmovivsya vidkriti spravu tomu sho ne vvazhav ce za kriminalnij zlochin Vera ne ye groshima z tochki zoru zakonu Tim ne mensh Ministerstvo finansiv zaboronilo zgidno z Bryuningskim ukazom vid 30 zhovtnya 1931 vera eksperiment u Shvanenkirheni 24 listopada togo roku rajonne vidomstvo Degendorfa povidomilo Hebekeru pro cej nakaz Nim takozh bulo zaboroneno diyalnist spilki Wara Tauschgesellschaft v Erfurti Takim chinom vera eksperiment yak v mezhah Shvanenkirhena tak i po vsij Nimechchini pripinivsya Hebeker zmushenij buv zvilniti bilshu chastinu svogo kolektivu Pislya zaboroni valyuti vera v misto Shvanenkirhen ta okolici povernulosya bezrobittya ta ekonomichnij spad Div takozhSilvio Gezel Regionalni groshi Vilni groshiPosilannya