Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феміністи́чна еконо́міка (англ. Feminist economics) — наукова галузь на стику економіки та феміністичної науки, фокусована на інклюзивному економічному дослідженні та політичному аналізі з урахуванням статі. Досліджує теми, недовивчені класичною економікою, як-от доглядова та репродуктивна праця, домашнє насильство, різниця зарплат, скляні стелі та інші форми дискримінації за статтю на ринку праці, шукає шляхи покращення економічних теорій врахуванням ґендерних ефектів і взаємодій. Також феміністські науковиці вклалися в нові форми збору та вимірювання даних, такі як ступінь гендерної довіри, та більш гендерно-орієнтовані теорії. Феміністична економіка орієнтована на підвищення добробуту дітей, жінок і чоловіків у місцевих, національних та транснаціональних громадах.
Феміністські економістки рефлексують андроцентризм соціальних конструкцій традиційної економіки, ставлячи під сумнів ступінь її об'єктивності: показуючи, як її моделі та методи, орієнтовані на чоловіків, односторонньо сприяють чоловічим припущенням та методам. Економіка традиційно орієнтована на ринки і пов'язана з чоловічими ідеями автономії, абстракції та логіки, проте науковиці закликають до повнішого вивчення економічного життя, включаючи такі «культурно-жіночі» теми, як економіка родини, вивчення важливості стосунків і емоцій у поясненні економічних явищ.
Феміністична економіка тісно пов'язана з економікою добробуту та економікою праці, оскільки вона підкреслює значимість добробуту людини і цінність самої праці, на відміну від традиційної уваги виключно до виробництва для ринку. Зелена економіка включає ідеї феміністичної економіки, їх політичні заходи спрямовані на підвищення економічної та загальної гендерної рівності.
Робота Мерилін Ворінґ Якби жінки враховувалися ([en], 1988) є засадничою для дисципліни. Серед вчених, що розвивали феміністську економіку, [en], [en], [en], Мерилін Ворінґ, [en], [en], [en] та [en]. До 1990-х феміністська економіка стала достатньо визнаною як усталена підгалузь економічної науки, щоб створити можливості для публікації книг та статей.
Історія
Раніше[] феміністичні економістки, політологині та науковиці доводили, що неоплачувана робота, традиційно покладена на жінок (вирощування дітей, догляд за хворими та людьми похилого віку, хатня робота) та професії, більшість у яких складали жінки (як-от медсестринство, нижчі посади в освіті, виховательство, сфери сервісу) систематично недооцінюються стосовно діяльностей та областей, в яких більшість складають чоловіки (male-dominated fields). Так, Джейн Джейкобс у «Етиці опіки» (Guardian ethics) на противагу «етиці торгівлі» шукала пояснення недооцінки роботи з опіки, захисту дітей, виховання та лікування, які традиційно покладалися на жінок.
У 1988 році Мерилін Ворінґ опублікувала роботу [en], новаторську і системну критику систем національних рахунків, міжнародного стандарту вимірювання економічного зростання, і способів, якими неоплачувана робота жінок, а також значення природи, були виключені з того, що вважається продуктивним в економіці.
Пізніші роботи стали переконливими аргументами про те, що виробництво і праця, що виконуються жінками, є основою для всіх економічних операцій, хоч і не входять у ВВП. За Бетсі Ворієр (Betsy Warrior), авторкою Housework: Slavery or a Labor of Love and The Source of Leisure Time:
- «Економіка, як вона представлена сьогодні, не має жодної бази в реальності, оскільки вона виключає самі основи економічного життя. Цей фундамент побудований на жіночій роботі: спочатку її репродуктивна праця, яка створює кожного нового робітника; по-друге, жіноча праця включає в себе екологічно необхідне прибирання, приготування їжі для споживання сировини, ведення перемовин для підтримки соціальної стабільності та виховання, що готується до ринку і підтримує кожного робітника. Без цієї фундаментальної праці і товару не було б ніякої , і ми б не вижили, не розвивалися.»
Ворієр також зазначає, що дохід чоловіків з незаконних дій, таких як торгівля зброєю, наркоторгівля та торгівля людьми, політичні хабарі, релігійні винагороди та інші нерозголошені акти, надають великий потік доходів чоловікам, що ще більше погіршує показники ВВП. Журналістка вважає, що лише інклюзивний економічний аналіз, заснований на фактах, надасть надійну базу для майбутнього планування для потреб довкілля та населення.
У 1970 році [en] опублікувала «Роль жінки в економічному розвитку» (Woman's Role in Economic Development) і надала перше систематичне дослідження негативниих наслідків трансформації сільського господарства, індустріалізації та інших структурних змін для жінок. Ця робота, серед іншого, заклала основу для висновку, що «жінок та чоловіків по-різному штурмують макроекономічні явища та сили глобалізації». Більш того, в розвинених країнах були запроваджені заходи, наприклад рівність на ринку зайнятості у 1970—1990-х, які, проте, не мали успіху в усуненні різниці зарплат між статями, навіть у країнах з сильними традиціями справедливості.
Як і в інших дисциплінах, початковий акцент феміністичних економісток полягав у критиці усталених теорії, методології та політичних підходів. Критика почалася з мікроекономіки ринків домогосподарств і праці, поширилася на макроекономіку і міжнародну торгівлю, у підсумку розширившись на всі сфери традиційного економічного аналізу.
Сфери досліджень
Благополуччя
Багато феміністичних економісток стверджують, що економіка повинна бути менше орієнтована на механізми (наприклад, доходи) або теорії (наприклад, утилітаризм) і більше на добробут, багатовимірну концепцію, що включає доходи, здоров'я, освіту, розширення прав, можливостей і соціальний статус. Вони стверджують, що економічний успіх не може бути виміряний тільки товарами або валовим внутрішнім продуктом, але також має вимірюватися добробутом людини. Сукупний дохід не є достатнім для оцінки загального добробуту, тому що необхідно враховувати й індивідуальні права та потреби для вивчення здоров'я, довголіття, доступу до власності, освіти та пов'язаних факторів.
Щоб оцінити добробут в цілому, Амартья Сен, Сакіко Фукуда-Парр та інші феміністичні економістки допомогли розробити альтернативи ВВП, наприклад, індекс людського розвитку. Визначною також є трудова теорія вартості, яку найбільш досконало розробив Карл Маркс у Капіталі. Ця модель розглядає виробництво як соціально сконструйований людський проєкт і перевизначає заробітну плату як засіб для заробітку. Це переорієнтовує економічні моделі на людські вроджені бажання і потреби, на відміну від монетарних стимулів.
Господарські торги
Центральним для феміністської економіки є новий підхід до «сім'ї» і «домогосподарства». Моделі класичної економіки описують ці одиниці як однорідні. Ці моделі, на думку феміністських економісток, «схвалили традиційні очікування щодо статей». Феміністські економістки модифікують ці припущення для обліку експлуататорських сексуальних і ґендерних відносин, неповних сімей, одностатевих стосунків, сімейних відносин з дітьми та без дітей тощо. Зокрема, фемекономістки виходять за рамки унітарних побутових моделей, щоб показати розмаїття досвіду домогосподарств.
Так, Біна Агарвал та інші критикували основну модель і допомагали кращому розумінню внутрішньогосподарських (щодо дому) відносин. Вона показує, що відсутність влади та зовнішньогосподарських можливостей для жінок перешкоджають їхній здатності спілкуватись у межах своїх родин. А Амартія Сен показує, як соціальні норми, які девальвують неоплачувану працю жінок у домогосподарстві, часто ставлять у невигідне становище жінок у внутрішньогосподарських переговорах.
Неоплачувана робота
Неоплачувана робота може включати , доглядову працю (за дітьми, хворими та старими), добову роботу, неоплачувану ринкову працю та добровільну (волонтерську) роботу. Немає чіткого консенсусу щодо визначення цих категорій, але, в цілому, ці види робіт можна розглядати як внесок у відтворення суспільства.
Хатня робота (англ. domestic work) — це робота з утримання будинку в належносту стані, і, як правило, покладається на жінок (прання, прибирання, кулінарія, закупи, ремонт одягу, сплата комунальних рахунків). Догляд за родичами або друзями, яким потрібна через вік, фізичну або навчальну нездатність, хворобу, включаючи психічні розлади, а також виховання дітей. Хоча деякі з форм неоплачуваної роботи і «класифікуються як виробнича діяльність», вони погано вимірюються більшістю досліджень і фактично не оцінюються.
Глобалізація
Вивчення впливу глобалізації на жінок, а зокрема того, як вона стосується соціально-справедливих результатів досліджень. Наприклад, Лордез Бенерія стверджує, що економічний розвиток Глобального Півдня значною мірою залежить від покращених репродуктивних прав, ґендерних законів про власність та спадщину, а також політики, чутливої до частки жінок у неформальній економіці. Жінки часто використовують заробітну плату для створення жіночих центрів, спрямованих на надання юридичних та медичних послуг постраждалим від насильства проти жінок, створення бібліотек та надання кооперативного житла людям з місцевих громад. Такі зусилля дають жінкам шанс взяти під контроль економічні умови, підвищити відчуття індивідуалізму, змінити темп і напрямок самої глобалізації.
Також феміністичні економістки працюють над усуненням ґендерних стереотипів у теоретичних основах самої глобалізації. Сюзана Берженон, наприклад, зосереджується на типових теоріях глобалізації, таких як швидке інтегрування світу в один економічний простір через потік товарів, капіталу і грошей, щоб показати, як вони не враховують деяких страт жінок і неблагополучних людей. За Берженон, традиційне розуміння глобалізації надмірно підкреслює силу глобальних потоків капіталу, рівномірність досвіду глобалізації в усіх групах населення, а також технічні та теоретичні економічні процеси, і тому зображує політичну економію глобалізації не точно. Науковиця підкреслює альтернативні погляди на глобалізацію, створені феміністками. По-перше, вона описує, як феміністки спростовують ідею ринку як «природної і непереборної сили», замість того, щоб подати процес глобалізації як зміну та рух окремих економічних суб'єктів. Також пояснює, що концепція глобалізації сама є ґендерною упередженістю, оскільки її зображення як «домінантне, уніфіковане і навмисне» за своєю суттю є уподібненням концепції маскулінності і вводить в оману.
Методологія
Феміністичні економістки часто підтримують використання Індексу людського розвитку як складову статистики для оцінки країн за їх загальним рівнем людського розвитку, на відміну від інших заходів. ІЛР враховує широкий спектр заходів, не лише майнові показники, а й тривалість життя, грамотність, освіту та рівень життя для всіх країн світу.
Ґендерний індекс розвитку (GDI)
Ґендерний індекс розвитку був запроваджений у 1995 році у «Звіті про розвиток людини» Програми розвитку ООН з метою додати ґендерно-чутливий вимір до індексу людського розвитку. Індекс враховує не тільки середній або загальний рівень добробуту і багатства в межах даної країни, а й те, як це багатство і добробут розподіляються між різними групами в суспільстві, особливо між чоловіками та жінками.
Соціальні інститути та ґендерний індекс (SIGI)
Соціальні інститути та ґендерний індекс є нещодавно розробленою мірою ґендерної нерівності, розрахованою на основі аналізу соціальних інститутів, суспільних практик і правових норм, а також того, як ці фактори формують в суспільстві. Об'єднуючи ці джерела нерівності, індекс здатний виявити високий показник нерівності в кожному із застосовних вимірів, даючи мажливість урівноважити їх. Його рейтинг значною мірою відображає рейтинги ІЛР, причому такі країни, як Португалія та Аргентина, очолюють рейтинг, тоді як, наприклад, Афганістан та Судан значно відстають.
Організації
Міжнародна асоціація феміністської економіки
Створена в 1992 році, Міжнародна асоціація феміністської економіки (англ. International Association for Feminist Economics (IAFFE)) є незалежною від Американської економічної асоціації (AEA) і прагне кинути виклик андроцентризму в неокласичній економіці. Хоча більшість членкинь є економістками, асоціація відкрита не тільки для економісток і економістів, але й для вчених з інших галузей, а також для активісток(-ів) поза наукою, і наразі налічує понад 600 осіб у 64 країнах. Незважаючи на заснування у США, більшість учасниць(-ків) перебувають за межами США. У 1997 році отримала статус неурядової організації в ООН.
Журнал «Феміністична економіка»
Рецензований журнал «Феміністична економіка» (англ. Feminist Economics) під редакцією Діани Шрассманн з Університету Райс і Гюнселі Берік з Університету Юти створений для забезпечення відкритого доступу для діалогу та дебатів про феміністично-економічні перспективи. Журнал підтримує нормативний порядок сприяння політиці, яка покращить життя людей у світі: як жінок, так і чоловіків. У 1997 році журнал отримав нагороду Ради редакторів і наукових журналів (англ. The Council of Editors of Learned Journals) як найкращий новий журнал. Індекс соціальних наукових досліджень (англ. Social Sciences Citation Index) за 2007 рік класифікував журнал «Феміністична економіка» двадцятим серед 175 економічних журналів і другм з 27 журналів про дослідження.
Див. також
Примітки
- Langeland, Terje (18 червня 2013). . Bloomberg. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 18 червня 2013.
- (2014). Foreword. У ; (ред.). Counting on Marilyn Waring: New Advances in Feminist Economics. Bradford: . с. ix—x. ISBN .
- Peterson, Janice; Lewis, Margaret (1999). The Elgar companion to feminist economics. Cheltenham, UK Northampton, MA: Edward Elgar. ISBN .
Посилання
- Міжнародна асоціація фемініністичної економіки(англ.)
- Feminist economics (рецензований журнал)(англ.)
Джерела
- Стрельник О. Гендерна нерівність: теоретико-методологічні підходи до інтерпретації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. — жовтень-грудень (№ 4). — С. 147—154.
- Кирилюк Ф. Філософія політичної ідеології — К. : ЦУЛ, 2009. — С. 464—486. —520 с. Режим доступу [1]
- О. Сорокопуд. Фемінізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 747
- Мерилін Ворінг. [en]. London: Macmillan, 1989 .
- «Jacobsen, Joyce P». The Economics of Gender. Malden, Massachusetts: Blackwell, 2007 . "
- «Ferber, Marianne A».; «Nelson, Julie A.» Beyond Economic Man: Feminist Theory and Economics. Chicago: Univ. of Chicago Press, 1993 .
В іншому мовному розділі є повніша стаття Feminist economics(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feministi chna ekono mika angl Feminist economics naukova galuz na stiku ekonomiki ta feministichnoyi nauki fokusovana na inklyuzivnomu ekonomichnomu doslidzhenni ta politichnomu analizi z urahuvannyam stati Doslidzhuye temi nedovivcheni klasichnoyu ekonomikoyu yak ot doglyadova ta reproduktivna pracya domashnye nasilstvo riznicya zarplat sklyani steli ta inshi formi diskriminaciyi za stattyu na rinku praci shukaye shlyahi pokrashennya ekonomichnih teorij vrahuvannyam gendernih efektiv i vzayemodij Takozh feministski naukovici vklalisya v novi formi zboru ta vimiryuvannya danih taki yak stupin gendernoyi doviri ta bilsh genderno oriyentovani teoriyi Feministichna ekonomika oriyentovana na pidvishennya dobrobutu ditej zhinok i cholovikiv u miscevih nacionalnih ta transnacionalnih gromadah Zarobitok amerikanok yak vidsotok vid zarobitku amerikanciv za vikom z 1979 po 2005 Feministski ekonomistki refleksuyut androcentrizm socialnih konstrukcij tradicijnoyi ekonomiki stavlyachi pid sumniv stupin yiyi ob yektivnosti pokazuyuchi yak yiyi modeli ta metodi oriyentovani na cholovikiv odnostoronno spriyayut cholovichim pripushennyam ta metodam Ekonomika tradicijno oriyentovana na rinki i pov yazana z cholovichimi ideyami avtonomiyi abstrakciyi ta logiki prote naukovici zaklikayut do povnishogo vivchennya ekonomichnogo zhittya vklyuchayuchi taki kulturno zhinochi temi yak ekonomika rodini vivchennya vazhlivosti stosunkiv i emocij u poyasnenni ekonomichnih yavish Feministichna ekonomika tisno pov yazana z ekonomikoyu dobrobutu ta ekonomikoyu praci oskilki vona pidkreslyuye znachimist dobrobutu lyudini i cinnist samoyi praci na vidminu vid tradicijnoyi uvagi viklyuchno do virobnictva dlya rinku Zelena ekonomika vklyuchaye ideyi feministichnoyi ekonomiki yih politichni zahodi spryamovani na pidvishennya ekonomichnoyi ta zagalnoyi gendernoyi rivnosti Robota Merilin Voring Yakbi zhinki vrahovuvalisya en 1988 ye zasadnichoyu dlya disciplini Sered vchenih sho rozvivali feministsku ekonomiku en en en Merilin Voring en en en ta en Do 1990 h feministska ekonomika stala dostatno viznanoyu yak ustalena pidgaluz ekonomichnoyi nauki shob stvoriti mozhlivosti dlya publikaciyi knig ta statej IstoriyaMerilin Voring avtorka en Ranishe koli feministichni ekonomistki politologini ta naukovici dovodili sho neoplachuvana robota tradicijno pokladena na zhinok viroshuvannya ditej doglyad za hvorimi ta lyudmi pohilogo viku hatnya robota ta profesiyi bilshist u yakih skladali zhinki yak ot medsestrinstvo nizhchi posadi v osviti vihovatelstvo sferi servisu sistematichno nedoocinyuyutsya stosovno diyalnostej ta oblastej v yakih bilshist skladayut choloviki male dominated fields Tak Dzhejn Dzhejkobs u Etici opiki Guardian ethics na protivagu etici torgivli shukala poyasnennya nedoocinki roboti z opiki zahistu ditej vihovannya ta likuvannya yaki tradicijno pokladalisya na zhinok U 1988 roci Merilin Voring opublikuvala robotu en novatorsku i sistemnu kritiku sistem nacionalnih rahunkiv mizhnarodnogo standartu vimiryuvannya ekonomichnogo zrostannya i sposobiv yakimi neoplachuvana robota zhinok a takozh znachennya prirodi buli viklyucheni z togo sho vvazhayetsya produktivnim v ekonomici Piznishi roboti stali perekonlivimi argumentami pro te sho virobnictvo i pracya sho vikonuyutsya zhinkami ye osnovoyu dlya vsih ekonomichnih operacij hoch i ne vhodyat u VVP Za Betsi Voriyer Betsy Warrior avtorkoyu Housework Slavery or a Labor of Love and The Source of Leisure Time Ekonomika yak vona predstavlena sogodni ne maye zhodnoyi bazi v realnosti oskilki vona viklyuchaye sami osnovi ekonomichnogo zhittya Cej fundament pobudovanij na zhinochij roboti spochatku yiyi reproduktivna pracya yaka stvoryuye kozhnogo novogo robitnika po druge zhinocha pracya vklyuchaye v sebe ekologichno neobhidne pribirannya prigotuvannya yizhi dlya spozhivannya sirovini vedennya peremovin dlya pidtrimki socialnoyi stabilnosti ta vihovannya sho gotuyetsya do rinku i pidtrimuye kozhnogo robitnika Bez ciyeyi fundamentalnoyi praci i tovaru ne bulo b niyakoyi i mi b ne vizhili ne rozvivalisya Voriyer takozh zaznachaye sho dohid cholovikiv z nezakonnih dij takih yak torgivlya zbroyeyu narkotorgivlya ta torgivlya lyudmi politichni habari religijni vinagorodi ta inshi nerozgolosheni akti nadayut velikij potik dohodiv cholovikam sho she bilshe pogirshuye pokazniki VVP Zhurnalistka vvazhaye sho lishe inklyuzivnij ekonomichnij analiz zasnovanij na faktah nadast nadijnu bazu dlya majbutnogo planuvannya dlya potreb dovkillya ta naselennya U 1970 roci en opublikuvala Rol zhinki v ekonomichnomu rozvitku Woman s Role in Economic Development i nadala pershe sistematichne doslidzhennya negativniih naslidkiv transformaciyi silskogo gospodarstva industrializaciyi ta inshih strukturnih zmin dlya zhinok Cya robota sered inshogo zaklala osnovu dlya visnovku sho zhinok ta cholovikiv po riznomu shturmuyut makroekonomichni yavisha ta sili globalizaciyi Bilsh togo v rozvinenih krayinah buli zaprovadzheni zahodi napriklad rivnist na rinku zajnyatosti u 1970 1990 h yaki prote ne mali uspihu v usunenni riznici zarplat mizh statyami navit u krayinah z silnimi tradiciyami spravedlivosti Yak i v inshih disciplinah pochatkovij akcent feministichnih ekonomistok polyagav u kritici ustalenih teoriyi metodologiyi ta politichnih pidhodiv Kritika pochalasya z mikroekonomiki rinkiv domogospodarstv i praci poshirilasya na makroekonomiku i mizhnarodnu torgivlyu u pidsumku rozshirivshis na vsi sferi tradicijnogo ekonomichnogo analizu Sferi doslidzhenIndeks lyudskogo rozvitku v 2016 rociVipusk zhurnalu Ms z robotoyu na temu feministskoyi ekonomiki Dzhejn ORejli vesna 1972Blagopoluchchya Bagato feministichnih ekonomistok stverdzhuyut sho ekonomika povinna buti menshe oriyentovana na mehanizmi napriklad dohodi abo teoriyi napriklad utilitarizm i bilshe na dobrobut bagatovimirnu koncepciyu sho vklyuchaye dohodi zdorov ya osvitu rozshirennya prav mozhlivostej i socialnij status Voni stverdzhuyut sho ekonomichnij uspih ne mozhe buti vimiryanij tilki tovarami abo valovim vnutrishnim produktom ale takozh maye vimiryuvatisya dobrobutom lyudini Sukupnij dohid ne ye dostatnim dlya ocinki zagalnogo dobrobutu tomu sho neobhidno vrahovuvati j individualni prava ta potrebi dlya vivchennya zdorov ya dovgolittya dostupu do vlasnosti osviti ta pov yazanih faktoriv Shob ociniti dobrobut v cilomu Amartya Sen Sakiko Fukuda Parr ta inshi feministichni ekonomistki dopomogli rozrobiti alternativi VVP napriklad indeks lyudskogo rozvitku Viznachnoyu takozh ye trudova teoriya vartosti yaku najbilsh doskonalo rozrobiv Karl Marks u Kapitali Cya model rozglyadaye virobnictvo yak socialno skonstrujovanij lyudskij proyekt i pereviznachaye zarobitnu platu yak zasib dlya zarobitku Ce pereoriyentovuye ekonomichni modeli na lyudski vrodzheni bazhannya i potrebi na vidminu vid monetarnih stimuliv Gospodarski torgi Centralnim dlya feministskoyi ekonomiki ye novij pidhid do sim yi i domogospodarstva Modeli klasichnoyi ekonomiki opisuyut ci odinici yak odnoridni Ci modeli na dumku feministskih ekonomistok shvalili tradicijni ochikuvannya shodo statej Feministski ekonomistki modifikuyut ci pripushennya dlya obliku ekspluatatorskih seksualnih i gendernih vidnosin nepovnih simej odnostatevih stosunkiv simejnih vidnosin z ditmi ta bez ditej tosho Zokrema femekonomistki vihodyat za ramki unitarnih pobutovih modelej shob pokazati rozmayittya dosvidu domogospodarstv Tak Bina Agarval ta inshi kritikuvali osnovnu model i dopomagali krashomu rozuminnyu vnutrishnogospodarskih shodo domu vidnosin Vona pokazuye sho vidsutnist vladi ta zovnishnogospodarskih mozhlivostej dlya zhinok pereshkodzhayut yihnij zdatnosti spilkuvatis u mezhah svoyih rodin A Amartiya Sen pokazuye yak socialni normi yaki devalvuyut neoplachuvanu pracyu zhinok u domogospodarstvi chasto stavlyat u nevigidne stanovishe zhinok u vnutrishnogospodarskih peregovorah Neoplachuvana robota Neoplachuvana robota mozhe vklyuchati doglyadovu pracyu za ditmi hvorimi ta starimi dobovu robotu neoplachuvanu rinkovu pracyu ta dobrovilnu volontersku robotu Nemaye chitkogo konsensusu shodo viznachennya cih kategorij ale v cilomu ci vidi robit mozhna rozglyadati yak vnesok u vidtvorennya suspilstva Hatnya robota angl domestic work ce robota z utrimannya budinku v nalezhnostu stani i yak pravilo pokladayetsya na zhinok prannya pribirannya kulinariya zakupi remont odyagu splata komunalnih rahunkiv Doglyad za rodichami abo druzyami yakim potribna cherez vik fizichnu abo navchalnu nezdatnist hvorobu vklyuchayuchi psihichni rozladi a takozh vihovannya ditej Hocha deyaki z form neoplachuvanoyi roboti i klasifikuyutsya yak virobnicha diyalnist voni pogano vimiryuyutsya bilshistyu doslidzhen i faktichno ne ocinyuyutsya Globalizaciya Vivchennya vplivu globalizaciyi na zhinok a zokrema togo yak vona stosuyetsya socialno spravedlivih rezultativ doslidzhen Napriklad Lordez Beneriya stverdzhuye sho ekonomichnij rozvitok Globalnogo Pivdnya znachnoyu miroyu zalezhit vid pokrashenih reproduktivnih prav gendernih zakoniv pro vlasnist ta spadshinu a takozh politiki chutlivoyi do chastki zhinok u neformalnij ekonomici Zhinki chasto vikoristovuyut zarobitnu platu dlya stvorennya zhinochih centriv spryamovanih na nadannya yuridichnih ta medichnih poslug postrazhdalim vid nasilstva proti zhinok stvorennya bibliotek ta nadannya kooperativnogo zhitla lyudyam z miscevih gromad Taki zusillya dayut zhinkam shans vzyati pid kontrol ekonomichni umovi pidvishiti vidchuttya individualizmu zminiti temp i napryamok samoyi globalizaciyi Takozh feministichni ekonomistki pracyuyut nad usunennyam gendernih stereotipiv u teoretichnih osnovah samoyi globalizaciyi Syuzana Berzhenon napriklad zoseredzhuyetsya na tipovih teoriyah globalizaciyi takih yak shvidke integruvannya svitu v odin ekonomichnij prostir cherez potik tovariv kapitalu i groshej shob pokazati yak voni ne vrahovuyut deyakih strat zhinok i neblagopoluchnih lyudej Za Berzhenon tradicijne rozuminnya globalizaciyi nadmirno pidkreslyuye silu globalnih potokiv kapitalu rivnomirnist dosvidu globalizaciyi v usih grupah naselennya a takozh tehnichni ta teoretichni ekonomichni procesi i tomu zobrazhuye politichnu ekonomiyu globalizaciyi ne tochno Naukovicya pidkreslyuye alternativni poglyadi na globalizaciyu stvoreni feministkami Po pershe vona opisuye yak feministki sprostovuyut ideyu rinku yak prirodnoyi i neperebornoyi sili zamist togo shob podati proces globalizaciyi yak zminu ta ruh okremih ekonomichnih sub yektiv Takozh poyasnyuye sho koncepciya globalizaciyi sama ye gendernoyu uperedzhenistyu oskilki yiyi zobrazhennya yak dominantne unifikovane i navmisne za svoyeyu suttyu ye upodibnennyam koncepciyi maskulinnosti i vvodit v omanu MetodologiyaIndeks lyudskogo rozvitku ILR Feministichni ekonomistki chasto pidtrimuyut vikoristannya Indeksu lyudskogo rozvitku yak skladovu statistiki dlya ocinki krayin za yih zagalnim rivnem lyudskogo rozvitku na vidminu vid inshih zahodiv ILR vrahovuye shirokij spektr zahodiv ne lishe majnovi pokazniki a j trivalist zhittya gramotnist osvitu ta riven zhittya dlya vsih krayin svitu Gendernij indeks rozvitku GDI Gendernij indeks rozvitku buv zaprovadzhenij u 1995 roci u Zviti pro rozvitok lyudini Programi rozvitku OON z metoyu dodati genderno chutlivij vimir do indeksu lyudskogo rozvitku Indeks vrahovuye ne tilki serednij abo zagalnij riven dobrobutu i bagatstva v mezhah danoyi krayini a j te yak ce bagatstvo i dobrobut rozpodilyayutsya mizh riznimi grupami v suspilstvi osoblivo mizh cholovikami ta zhinkami Socialni instituti ta gendernij indeks SIGI Socialni instituti ta gendernij indeks ye neshodavno rozroblenoyu miroyu gendernoyi nerivnosti rozrahovanoyu na osnovi analizu socialnih institutiv suspilnih praktik i pravovih norm a takozh togo yak ci faktori formuyut v suspilstvi Ob yednuyuchi ci dzherela nerivnosti indeks zdatnij viyaviti visokij pokaznik nerivnosti v kozhnomu iz zastosovnih vimiriv dayuchi mazhlivist urivnovazhiti yih Jogo rejting znachnoyu miroyu vidobrazhaye rejtingi ILR prichomu taki krayini yak Portugaliya ta Argentina ocholyuyut rejting todi yak napriklad Afganistan ta Sudan znachno vidstayut OrganizaciyiMizhnarodna asociaciya feministskoyi ekonomiki Stvorena v 1992 roci Mizhnarodna asociaciya feministskoyi ekonomiki angl International Association for Feminist Economics IAFFE ye nezalezhnoyu vid Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi AEA i pragne kinuti viklik androcentrizmu v neoklasichnij ekonomici Hocha bilshist chlenkin ye ekonomistkami asociaciya vidkrita ne tilki dlya ekonomistok i ekonomistiv ale j dlya vchenih z inshih galuzej a takozh dlya aktivistok iv poza naukoyu i narazi nalichuye ponad 600 osib u 64 krayinah Nezvazhayuchi na zasnuvannya u SShA bilshist uchasnic kiv perebuvayut za mezhami SShA U 1997 roci otrimala status neuryadovoyi organizaciyi v OON Zhurnal Feministichna ekonomika Recenzovanij zhurnal Feministichna ekonomika angl Feminist Economics pid redakciyeyu Diani Shrassmann z Universitetu Rajs i Gyunseli Berik z Universitetu Yuti stvorenij dlya zabezpechennya vidkritogo dostupu dlya dialogu ta debativ pro feministichno ekonomichni perspektivi Zhurnal pidtrimuye normativnij poryadok spriyannya politici yaka pokrashit zhittya lyudej u sviti yak zhinok tak i cholovikiv U 1997 roci zhurnal otrimav nagorodu Radi redaktoriv i naukovih zhurnaliv angl The Council of Editors of Learned Journals yak najkrashij novij zhurnal Indeks socialnih naukovih doslidzhen angl Social Sciences Citation Index za 2007 rik klasifikuvav zhurnal Feministichna ekonomika dvadcyatim sered 175 ekonomichnih zhurnaliv i drugm z 27 zhurnaliv pro doslidzhennya Div takozh Gendernij rozriv v oplati praci Neoplachuvana robota Teoriya feminizmu Socialistichnij feminizm Genderna nerivnist Stateva rivnist Gendernij mejnstrimingPrimitkiLangeland Terje 18 chervnya 2013 Bloomberg Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 18 chervnya 2013 2014 Foreword U red Counting on Marilyn Waring New Advances in Feminist Economics Bradford s ix x ISBN 9781927335277 Peterson Janice Lewis Margaret 1999 The Elgar companion to feminist economics Cheltenham UK Northampton MA Edward Elgar ISBN 9781858984537 PosilannyaMizhnarodna asociaciya femininistichnoyi ekonomiki angl Feminist economics recenzovanij zhurnal angl DzherelaStrelnik O Genderna nerivnist teoretiko metodologichni pidhodi do interpretaciyi Sociologiya teoriya metodi marketing 2005 zhovten gruden 4 S 147 154 Kirilyuk F Filosofiya politichnoyi ideologiyi K CUL 2009 S 464 486 520 s Rezhim dostupu 1 ISBN 978 966 364 976 4 O Sorokopud Feminizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 747 ISBN 978 966 611 818 2 Merilin Voring en London Macmillan 1989 ISBN 978 0 333 49262 8 Jacobsen Joyce P The Economics of Gender Malden Massachusetts Blackwell 2007 ISBN 978 1 4051 6182 4 Ferber Marianne A Nelson Julie A Beyond Economic Man Feminist Theory and Economics Chicago Univ of Chicago Press 1993 ISBN 978 0 226 24201 9 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Feminist economics angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad