Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Юси | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
    | ||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| А̄ | Ӑ | Ӓ | ||||
| Ә | Ӛ | |||||
| Ӕ | Ғ | Ӷ | ||||
| Ԃ | Ꚃ | Ԫ | ||||
| Ӗ | Е̄ | Ӂ | Җ | |||
| Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | ||
| Ӡ | Ԇ | Ӣ | Ҋ | Ӥ | Қ | |
| Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԛ | Ӆ | |
| Ԯ | Ӎ | Ӊ | ||||
| Ң | Ӈ | Ҥ | О̆ | |||
| О̄ | Ӧ | Ө | Ӫ | Ҩ | ||
| Ԥ | Ҧ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ | |
| Ҭ | Ӯ | |||||
| Ӱ | Ӳ | Ү | Ұ | |||
| Ҳ | Һ | Ꚕ | ||||
| Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | |
| Ꚗ | Ҽ | Ҿ | Ӹ | |||
| Ҍ | Ӭ | |||||
| Я̄ | ||||||
| Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | |
| Ѿ | Ѣ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ | |
| Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
| Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙥ | Ꙩ | ||
| Ꙭ | ꙮ | Ꚛ | ||||
| Літери кирилиці | ||||||
Юси — назва літер первісних глаголиці й кирилиці, де юси позначали носові голосні.
Історія
Етимологія
Етимологія слова «юс» неясна. З огляду на те, що в «Паризькому абецедарії» («Abecedarium bulgaricum») «юсом» названа літера «ю», можна припустити, що це первісно так називалася саме вона, а перенесення назви на знаки для носових сталося вже за часів Київської Руси, де носові голосні зникли вже до XI ст.
Фонетична природа
У староцерковнослов'янській мові в І-му тисячолітті н. е. існували носові голосні — звуки, під час вимовляння яких повітря проходило як через ротову, так і через носову порожнини. Вони були успадковані старослов'янською з праслов'янської мови, де виникли зі сполучень голосних з наступними сонорними *m, *n у закритих складах: сполучення *en, *in, *em, *im дали носовий переднього ряду, сполучення *an, *on, *un, *am, *om, *um — носовий непереднього ряду. У праслов'янській фонетичній транскрипції носовий переднього ряду позначають як *ę, непереднього — як *ǫ (їхні йотовані варіанти відповідно *ję, *jǫ).
У глаголиці і ранній кирилиці для передавання носових були передбачені особливі літери. У кирилиці це були Ѧ, («юс малий») і Ѫ, («юс великий»), йотовані варіанти мали накреслення Ѩ, Ѭ. Втім, існує малопереконлива гіпотеза (М. С. Трубецькой та ін.), що Ѭ позначав носовий [ö], a Ѩ — носовий [а]. У найдавнішому варіанті глаголиці, очевидно, були лише два знаки для носових: у давніх абеткових молитвах (початкові літери яких розташовувалися за порядком літер в алфавіті) присутні лише два молитовні стихи на «юси».
Щодо основного звукового характеру звуків, позначуваних цими літерами, то для юса малого переконливо приймається голосний типу носового [е] (переднього ряду), а для юса великого — типу носового [о] (непереднього ряду). Першим природу «юсів» як носових голосних визначив російський філолог О. Х. Востоков, виклавши своє відкриття у праці «Разсужденіе о славянскомъ языкѣ», написаній ним у 1820 році (опублікована в 1856, повністю — у 1865). Цього висновку науковець дійшов, порівнюючи старослов'янські лексеми зі словами сучасної польської мови, де носові збереглися до теперішніх часів. У більшості випадків «малому юсу» відповідав носовий ę, а «великому» — носовий ą:
| Староцерковнослов'янська мова | Польська мова | Староцерковнослов'янська мова | Польська мова |
|---|---|---|---|
| зѫбъ | ząb | пѧть | pięć |
| мѫжь | mąż | десѧть | dziesięć |
| голѫбь | gołąb | свѧтыи | święty |
| ѫзъкыи | wąski | ѩзыкъ | język |
| сѫтъ | są | агнѧ | jagnię |
Проте, не у всіх випадках польському ę відповідає ѧ, а польському ą — ѫ. Так, на місці праслов'янського *ǫ ми спостерігаємо як ą, так і ę (ręka — «рука», mogę — «можу», mężowie — «мужі», але rąk — «рук», mogą — «можуть», mąż — «муж»), так само на місці давнього *ę може бути як ę, так і ą (rąd — «ряд»). Ця невідповідність пов'язана з низкою фонетичних процесів у польській мові, що включають перехід ę > *ǫ (у межах «лехітської переголосовки»), злиття *ę і *ǫ в звуку [ą], і подальший перехід короткого [ą] в носовий [e], а довгого — в носовий [o] (у графіці для нього збереглося написання ą). Носові голосні переднього і непереднього ряду могли чергуватися і в праслов'янській мові, колишнє чергування помітне в таких парах старослов'янських слів, як запрѧгати — сѫпрѫгъ, трѧсти — трѫсъ, мѧкъкъ — мѫка (пор. також укр. запрягати, супруга, супряга, трясти, трус, м'який, мука).
Існують і інші доводи правильності висновків Востокова. У старослов'янській мові з «малим юсом» можуть чергуватися сполучення простих голосних переднього ряду з сонорним приголосним -ен, -ин, -ьн (врѣмѧ — врѣмене, жѧти — жьнѫ), а з «великим» — сполучення із сонорним голосних непереднього ряду -он, -ъм (пѫто — опона, звѫкъ — звонъ, дѫти — дъмѫ).
В інших індоєвропейських мовах старослов'янському ѧ відповідає сполучення en, em, in або im, а літері ѫ — сполучення am, an, om, on, um, un: староцерк.-слов. гѫсь («гуска») — давн.в-нім. hans, староцерк.-слов. мѫжь — нім. Mann і санскр. मनुष्य, мануш'я, староцерк.-слов. пѧть — грец. πέντε, санскр. पञ्च, паньча і лит. penki, староцерк.-слов. рѫка — лит. ranka, староцерк.-слов. зѫбъ — грец. γόμφος («кілочок»), англ. comb («гребінець»), староцерк.-слов. пѫть («путь») — лат. pons, род. відм. pontis («міст»).
У слов'янських запозиченнях з германських і романських мов «юси» теж присутні на місці сполучень in, an, un у мові-джерелі: староцерк.-слов. пѣнѧзь, пѣнѩѕь («пінязь») — давн.в-нім. pfenning («пфеніг»), староцерк.-слов. кънѧзь — давн.в-нім. kuning, староцерк.-слов. хѫдогъ («митець», «художник») — гот. handungs, староцерк.-слов. ѫгринъ («угорець») — лат. Ungarus.
Це підтверджують і дані ранніх слов'янізмів у балтських і фіно-угорських мовах, де юсам відповідають сполучення en, am, an, un: староцерк.-слов. ѫда («вудка») — латис. unda, ест. und, староцерк.-слов. рѧдъ — угор. rend («порядок»), староцерк.-слов. голѫбь — угор. galamb.
Судячи з письмових пам'яток, східні слов'яни на XI ст. вже не мали носових. У старослов'янському письмі руського ізводу спостерігають змішування ѧ з іа і ѫ з у. Йотовані юси у Давній Русі теж практично не вживалися: замість ѩ писали ѧ або іа, замість Ѭ — «ю».
Носовий резонанс цих голосних у протоукраїнських говірках був утрачений найпізніше в середині Х ст., при чому носовий [о] змінився на [у] (дуб < дѫбъ), а носовий [е] — на [а] з пом'якшенням попереднього приголосного у південних говірках, а в більшості північних говірок — на [а] з пом'якшенням попереднього приголосного під наголосом, але на [е] без пом'якшення попереднього приголосного в ненаголошених складах (півд.-укр. десять, десятий, півн.-укр. десеть, десятий < десѧть, десѧтии). Оскільки в час запровадження письма на теренах України мова вже не мала носових голосних, юси в давніх пам'ятках уживано хаотично: юс великий усуміш з у, а юс малий усуміш з я. Вживання юса великого припинилося від середини ХІІІ ст.; під так званим другим південнослов'янським впливом його відновлено в XV — XVI ст., але з вимовою таки [у], як суто графічний варіант, і не надовго. Щодо юса малого, то він утримався на письмі аж до запровадження гражданки завдяки тому, що було встановлено правило писати я (точніше, йотоване а, ІА) на початку складу, а юс малий після приголосного, незалежно від того, чи походив ['a] від праслов'янського *ę, чи від *ja (десѧть, землѧ, але якъ, языкъ, моя). Сучасну кириличну літеру я, що стала використовуватись у гражданському шрифті замість цих двох літер, трактують і як графічний різновид йотованого а, і як похідну від курсивного варіанта малого юса.
Малий юс
Малий юс мав накреслення Ѧ і передавав звук *ę (носовий [e]). У пам'ятках руського ізводу часто змішувався з літерою іа.
У польській кирилиці (варіант «юсовиця») символ ѧ передавав носовий [e] і відповідав латинському ę («e з огонеком»).
Великий юс
Великий юс мав накреслення Ѫ і передавав звук *ǫ (носовий [o]). У пам'ятках руського ізводу Ѫ зазвичай замінявся літерою «ук» чи «у».
У болгарській мові великий юс (болг. «голям юс», «голяма носовка», «широко ъ») існував до реформи 1946 року, хоча голосний до того часу вже давно перестав бути носовим. До 1910-х років також використовувався його йотований різновид — Ѭ, причому, над його і-подібною лівою частиною часто ставили таку ж крапку, як над літерою і.
У румунській кирилиці великий юс використовувався для позначення звука [ɨ]. Літера ы, що передає цей звук в інших кириличних абетках, була присутня і в румунській, але практично не використовувалася.
У польській кирилиці (варіант «юсовиця») символ ѫ передавав носовий [o] і відповідав латинському ą («a з огонеком»).
Малий йотований юс
Малий йотований юс мав накреслення ѩ і являв собою лігатуру літер І і Ѧ. Передавав *ję — йотований звук *ę. Відомий лише в найдавніших пам'ятках. У руському ізводі замінявся ѧ або іа.
У польській кирилиці (варіант «юсовиця») символ ѩ передавав йотований носовий [je] і відповідав латинським сполученням ję, ię.
Великий йотований юс
Великий йотований юс йотований юс мав накреслення Ѭ і являв собою лігатуру літер І і Ѫ. Передавав *jǫ — йотований звук *ǫ. У руському ізводі замінявся на «ю».
У польській кирилиці (варіант «юсовиця») символ ѭ передавав йотований носовий [jo] і відповідав латинським сполученням ją, ią.
Числове значення
Здебільшого вважається, що юси числового значення ні в кирилиці, ні в глаголиці не мають, хоча малий юс інколи використовувався для позначення числа 900 — з тієї причини, що він дещо схожий на архаїчну (відсутню в класичному грецькому алфавіті) давньогрецьку букву сампі (Ϡ), котра мала те ж числове значення.
Юси в Unicode
| Літера | Код |
|---|---|
| Ѧ | U+0466 |
| ѧ | U+0467 |
| Ѩ | U+0468 |
| ѩ | U+0469 |
| Ѫ | U+0470 |
| ѫ | U+0471 |
| Ѭ | U+0472 |
| ѭ | U+0473 |
Див. також
Примітки
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 31. (рос.)
- пенязь. Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера (dic.academic.ru).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yusi Kirilicya A B V G G D Ѓ Ђ E Ѐ Ye Yo Zh Z Z Ѕ I Ѝ I Yi J Ј K L Љ M N Њ O P R S S T Ћ Ќ U Ў F H C Ch Џ Sh Sh Y E Yu Ya Neslov yanski literi A Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ Ԃ Ꚃ Ԫ Ӗ E Ӂ Җ Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ӡ Ԇ Ӣ Ҋ Ӥ Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԛ Ӆ Ԯ Ӎ Ӊ Ң Ӈ Ҥ O O Ӧ Ө Ӫ Ҩ Ԥ Ҧ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ Ҭ Ӯ Ӱ Ӳ Ү Ұ Ҳ Һ Ꚕ Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ Ꚗ Ҽ Ҿ Ӹ Ҍ Ӭ Ya Ԙ Ԝ Ӏ Zastarili literi Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѿ Ѣ IYa Ѥ Yusi Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙥ Ꙩ Ꙭ ꙮ Ꚛ Literi kirilici Yusi nazva liter pervisnih glagolici j kirilici de yusi poznachali nosovi golosni IstoriyaEtimologiya Etimologiya slova yus neyasna Z oglyadu na te sho v Parizkomu abecedariyi Abecedarium bulgaricum yusom nazvana litera yu mozhna pripustiti sho ce pervisno tak nazivalasya same vona a perenesennya nazvi na znaki dlya nosovih stalosya vzhe za chasiv Kiyivskoyi Rusi de nosovi golosni znikli vzhe do XI st Fonetichna priroda Dokladnishe Nosovi golosni v praslov yanskij movi U starocerkovnoslov yanskij movi v I mu tisyacholitti n e isnuvali nosovi golosni zvuki pid chas vimovlyannya yakih povitrya prohodilo yak cherez rotovu tak i cherez nosovu porozhnini Voni buli uspadkovani staroslov yanskoyu z praslov yanskoyi movi de vinikli zi spoluchen golosnih z nastupnimi sonornimi m n u zakritih skladah spoluchennya en in em im dali nosovij perednogo ryadu spoluchennya an on un am om um nosovij neperednogo ryadu U praslov yanskij fonetichnij transkripciyi nosovij perednogo ryadu poznachayut yak e neperednogo yak ǫ yihni jotovani varianti vidpovidno je jǫ U glagolici i rannij kirilici dlya peredavannya nosovih buli peredbacheni osoblivi literi U kirilici ce buli Ѧ yus malij i Ѫ yus velikij jotovani varianti mali nakreslennya Ѩ Ѭ Vtim isnuye maloperekonliva gipoteza M S Trubeckoj ta in sho Ѭ poznachav nosovij o a Ѩ nosovij a U najdavnishomu varianti glagolici ochevidno buli lishe dva znaki dlya nosovih u davnih abetkovih molitvah pochatkovi literi yakih roztashovuvalisya za poryadkom liter v alfaviti prisutni lishe dva molitovni stihi na yusi Shodo osnovnogo zvukovogo harakteru zvukiv poznachuvanih cimi literami to dlya yusa malogo perekonlivo prijmayetsya golosnij tipu nosovogo e perednogo ryadu a dlya yusa velikogo tipu nosovogo o neperednogo ryadu Pershim prirodu yusiv yak nosovih golosnih viznachiv rosijskij filolog O H Vostokov viklavshi svoye vidkrittya u praci Razsuzhdenie o slavyanskom yazykѣ napisanij nim u 1820 roci opublikovana v 1856 povnistyu u 1865 Cogo visnovku naukovec dijshov porivnyuyuchi staroslov yanski leksemi zi slovami suchasnoyi polskoyi movi de nosovi zbereglisya do teperishnih chasiv U bilshosti vipadkiv malomu yusu vidpovidav nosovij e a velikomu nosovij a Starocerkovnoslov yanska mova Polska mova Starocerkovnoslov yanska mova Polska mova zѫb zab pѧt piec mѫzh maz desѧt dziesiec golѫb golab svѧtyi swiety ѫzkyi waski ѩzyk jezyk sѫt sa agnѧ jagnie Prote ne u vsih vipadkah polskomu e vidpovidaye ѧ a polskomu a ѫ Tak na misci praslov yanskogo ǫ mi sposterigayemo yak a tak i e reka ruka moge mozhu mezowie muzhi ale rak ruk moga mozhut maz muzh tak samo na misci davnogo e mozhe buti yak e tak i a rad ryad Cya nevidpovidnist pov yazana z nizkoyu fonetichnih procesiv u polskij movi sho vklyuchayut perehid e gt ǫ u mezhah lehitskoyi peregolosovki zlittya e i ǫ v zvuku a i podalshij perehid korotkogo a v nosovij e a dovgogo v nosovij o u grafici dlya nogo zbereglosya napisannya a Nosovi golosni perednogo i neperednogo ryadu mogli cherguvatisya i v praslov yanskij movi kolishnye cherguvannya pomitne v takih parah staroslov yanskih sliv yak zaprѧgati sѫprѫg trѧsti trѫs mѧkk mѫka por takozh ukr zapryagati supruga supryaga tryasti trus m yakij muka Isnuyut i inshi dovodi pravilnosti visnovkiv Vostokova U staroslov yanskij movi z malim yusom mozhut cherguvatisya spoluchennya prostih golosnih perednogo ryadu z sonornim prigolosnim en in n vrѣmѧ vrѣmene zhѧti zhnѫ a z velikim spoluchennya iz sonornim golosnih neperednogo ryadu on m pѫto opona zvѫk zvon dѫti dmѫ V inshih indoyevropejskih movah staroslov yanskomu ѧ vidpovidaye spoluchennya en em in abo im a literi ѫ spoluchennya am an om on um un starocerk slov gѫs guska davn v nim hans starocerk slov mѫzh nim Mann i sanskr मन ष य manush ya starocerk slov pѧt grec pente sanskr पञ च pancha i lit penki starocerk slov rѫka lit ranka starocerk slov zѫb grec gomfos kilochok angl comb grebinec starocerk slov pѫt put lat pons rod vidm pontis mist U slov yanskih zapozichennyah z germanskih i romanskih mov yusi tezh prisutni na misci spoluchen in an un u movi dzhereli starocerk slov pѣnѧz pѣnѩѕ pinyaz davn v nim pfenning pfenig starocerk slov knѧz davn v nim kuning starocerk slov hѫdog mitec hudozhnik got handungs starocerk slov ѫgrin ugorec lat Ungarus Ce pidtverdzhuyut i dani rannih slov yanizmiv u baltskih i fino ugorskih movah de yusam vidpovidayut spoluchennya en am an un starocerk slov ѫda vudka latis unda est und starocerk slov rѧd ugor rend poryadok starocerk slov golѫb ugor galamb Sudyachi z pismovih pam yatok shidni slov yani na XI st vzhe ne mali nosovih U staroslov yanskomu pismi ruskogo izvodu sposterigayut zmishuvannya ѧ z ia i ѫ z u Jotovani yusi u Davnij Rusi tezh praktichno ne vzhivalisya zamist ѩ pisali ѧ abo ia zamist Ѭ yu Nosovij rezonans cih golosnih u protoukrayinskih govirkah buv utrachenij najpiznishe v seredini H st pri chomu nosovij o zminivsya na u dub lt dѫb a nosovij e na a z pom yakshennyam poperednogo prigolosnogo u pivdennih govirkah a v bilshosti pivnichnih govirok na a z pom yakshennyam poperednogo prigolosnogo pid nagolosom ale na e bez pom yakshennya poperednogo prigolosnogo v nenagoloshenih skladah pivd ukr desyat desyatij pivn ukr deset desyatij lt desѧt desѧtii Oskilki v chas zaprovadzhennya pisma na terenah Ukrayini mova vzhe ne mala nosovih golosnih yusi v davnih pam yatkah uzhivano haotichno yus velikij usumish z u a yus malij usumish z ya Vzhivannya yusa velikogo pripinilosya vid seredini HIII st pid tak zvanim drugim pivdennoslov yanskim vplivom jogo vidnovleno v XV XVI st ale z vimovoyu taki u yak suto grafichnij variant i ne nadovgo Shodo yusa malogo to vin utrimavsya na pismi azh do zaprovadzhennya grazhdanki zavdyaki tomu sho bulo vstanovleno pravilo pisati ya tochnishe jotovane a IA na pochatku skladu a yus malij pislya prigolosnogo nezalezhno vid togo chi pohodiv a vid praslov yanskogo e chi vid ja desѧt zemlѧ ale yak yazyk moya Suchasnu kirilichnu literu ya sho stala vikoristovuvatis u grazhdanskomu shrifti zamist cih dvoh liter traktuyut i yak grafichnij riznovid jotovanogo a i yak pohidnu vid kursivnogo varianta malogo yusa Malij yusRukopisnij malij yus Dokladnishe Malij yus Malij yus mav nakreslennya Ѧ i peredavav zvuk e nosovij e U pam yatkah ruskogo izvodu chasto zmishuvavsya z literoyu ia U polskij kirilici variant yusovicya simvol ѧ peredavav nosovij e i vidpovidav latinskomu e e z ogonekom Velikij yusDokladnishe Velikij yus Velikij yus mav nakreslennya Ѫ i peredavav zvuk ǫ nosovij o U pam yatkah ruskogo izvodu Ѫ zazvichaj zaminyavsya literoyu uk chi u U bolgarskij movi velikij yus bolg golyam yus golyama nosovka shiroko isnuvav do reformi 1946 roku hocha golosnij do togo chasu vzhe davno perestav buti nosovim Do 1910 h rokiv takozh vikoristovuvavsya jogo jotovanij riznovid Ѭ prichomu nad jogo i podibnoyu livoyu chastinoyu chasto stavili taku zh krapku yak nad literoyu i U rumunskij kirilici velikij yus vikoristovuvavsya dlya poznachennya zvuka ɨ Litera y sho peredaye cej zvuk v inshih kirilichnih abetkah bula prisutnya i v rumunskij ale praktichno ne vikoristovuvalasya U polskij kirilici variant yusovicya simvol ѫ peredavav nosovij o i vidpovidav latinskomu a a z ogonekom Malij jotovanij yusDokladnishe Malij yus Malij jotovanij yus mav nakreslennya ѩ i yavlyav soboyu ligaturu liter I i Ѧ Peredavav je jotovanij zvuk e Vidomij lishe v najdavnishih pam yatkah U ruskomu izvodi zaminyavsya ѧ abo ia U polskij kirilici variant yusovicya simvol ѩ peredavav jotovanij nosovij je i vidpovidav latinskim spoluchennyam je ie Velikij jotovanij yusDokladnishe Velikij yus Velikij jotovanij yus jotovanij yus mav nakreslennya Ѭ i yavlyav soboyu ligaturu liter I i Ѫ Peredavav jǫ jotovanij zvuk ǫ U ruskomu izvodi zaminyavsya na yu U polskij kirilici variant yusovicya simvol ѭ peredavav jotovanij nosovij jo i vidpovidav latinskim spoluchennyam ja ia Chislove znachennyaZdebilshogo vvazhayetsya sho yusi chislovogo znachennya ni v kirilici ni v glagolici ne mayut hocha malij yus inkoli vikoristovuvavsya dlya poznachennya chisla 900 z tiyeyi prichini sho vin desho shozhij na arhayichnu vidsutnyu v klasichnomu greckomu alfaviti davnogrecku bukvu sampi Ϡ kotra mala te zh chislove znachennya Yusi v UnicodeLitera Kod Ѧ U 0466 ѧ U 0467 Ѩ U 0468 ѩ U 0469 Ѫ U 0470 ѫ U 0471 Ѭ U 0472 ѭ U 0473Div takozhNosovi golosni v praslov yanskij movi Malij yus Velikij yusPrimitkiT A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 31 ros penyaz Etimologicheskij slovar russkogo yazyka Maksa Fasmera dic academic ru LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 240 s