Хронологія жінок у науці

Це загальна хронологія жінок у науці, що охоплює період від найдавнішої історії до ХХІ століття.

«Науковиця”, журнал , Японія, 1939

Тереза К. Еттвуд, професор біоінформатики

Насамперед зосереджуючись на науковицях, які займаються природними науками, такими як астрономія, біологія, хімія та фізика, хронологія також включає дослідниць із соціальних наук (наприклад, соціології, психології) та формальних наук (наприклад, математики, інформатики), відомих викладачок науки і медиків.

Хронологічні події, перелічені у часовій шкалі, стосуються як наукових досягнень, так і гендерної рівності в науках: Сексизм в освіті, Жінки у галузях STEM, гендерна упередженість у Вікіпедії.

Давня історія

Табличка зі згадкою про Таппуті Белатекаллім

• бл. 2700 р. до н. е. у Стародавньому Єгипті Меріт Птах практикувала медицину при дворі фараона.
• 2000 р. до н. е.: , королева-лікарка Єгипту сприяла ботанічній експедиції в пошуках лікарських рослин.
• 1200 до н. е.: месопотамська виробниця парфумерії Таппуті Белатекаллім згадується в тексті клинописної таблички. Її часто вважають першим у світі задокументованим хіміком.
• 500 р. до н. е. Теано, філософ, математик.
• бл. 150 до н. е. Аглаоніс стала першою жінкою-астрономкою, яка згадується в Стародавній Греції.
• 1-го століття до н. е.: китаянка, відома лише як Фан, є найдавнішою згаданою китайською жінкою-алхіміком. Їй приписують „відкриття того, як перетворити ртуть на срібло“ — можливо, хімічний процес кип'ятіння ртуті з метою отримання чистого срібного залишку з руд.
• 1-е ст. н. е.: Марія Єврейка була серед перших алхіміків у світі.
• бл. 355—415 рр. н. е.: Грецька вчена-астроном, математик і філософ Гіпатія стала відомою освітянкою і коментаторкою наук.
• 3-тє ст. н. е.: Клеопатрі Алхімістці, ранній фігурі в хімії і практичній алхімії, приписується винахід аламбіка.

Середньовіччя

Гільдеґарда Бінгенська і її черниці

• бл. 975 р.н. е.: китайська вчена-алхімік (Keng Hsien-Seng) працювала при імператорському дворі, переганяючи парфуми, використовувала ранню форму процесу Сокслета для вилучення камфори у спирт, і отримала визнання за свою майстерність у використанні ртуті для вилучення срібла з руд.
• 10-те ст.: Астроном ^[en] розробила і виготовила астролябії для двора Сайфа аль-Даула в Алеппо.
• початок 12 століття: Добродея Київська (пом. 1131), княжна Київської Русі, була першою жінкою, яка написала трактат про медицину.
• початок 12-го ст.: італійська лікарка Тротула Салернська уклала медичні роботи з захворювань жінок і шкірних захворювань.
• 12-е століття: Адель Сарацинська викладала в Школі медицини Салерно.
• ХІІІ століття: Гільдеґарда Бінгенська (1098—1179) був засновницею наукової природної історії Німеччини.
• 1159: Ельзаська монахиня Геррада Ландсбергська (1130—1195) склала науковий збірник „Hortus deliciarum“.
• 1220-ті: була мусульманською астрономкою в Медіна Майорка.
• початок 14 століття: ^[en] була лікаркою в Падуї, Італія.

16 століття

Данська вчена Софія Браге

• 1561: італійська алхімік ^[en] опублікувала популярну книгу „Таємниці дами Ізабелли Кортезе“ (The Secrets of Lady Isabella Cortese). Ця робота включала рецепти лікарських засобів, дистильованих масел і косметики, і була єдиною книгою, виданою жінкою-алхімікинею у 16 столітті.

• 1572: Італійська ботанік померла від чуми — але не раніше, ніж розробила кілька ефективних паліативних формул для хворих на чуму, які використовували багато лікарів.
• 1572: Датська вчена Софія Браге (1556—1643) допомагала своєму братові Тихо Браге з астрономічними спостереженнями.
• 1590: Катерина Вітале зайняла пост головного фармацевта мальтійського Ордена Госпітальєрів замість померлого чоловіка, ставши першою відомою жінкою — хіміком та фармацевтом на Мальті.

17 століття

Німецька ентомологиня Марія Сибілла Меріан

• 1609: Французька акушерка стала першою жінкою, яка написала книгу про практику пологів.
• 1642: , перша відома жінка-мінералог, ув'язнена у Франції за підозрою в чаклунстві. Перед тим, як її заарештували, Бертеро опублікувала дві письмові роботи з науки про гірничо-металургійну галузь.
• 1650: Сілезька астроном Марія Куніц опублікувала працю „Urania Propitia“, яка як спрощувала, так і значно покращила математичні методи Йоганна Кеплера для знаходження планет. Книга була опублікована як латиною, так німецькою — нетрадиційне рішення, яке зробило науковий текст більш доступним для не-університетської освіченої аудиторії.
• 1656: Французька хімік і алхімік Марі Мердрак опублікувала книгу „La Chymie Charitable et Facile, en Faveur des Dames“ (корисна і легка хімія для користі дам).
• 1668: Після розлучення з чоловіком, французька (фр. Marguerite de la Sablière) заснувала в Парижі популярний салон, який регулярно відвідували вчені та науковці з різних країн, обговорюючи ідеї та обмінюючись знаннями, а Саблер досліджувала фізику, астрономію та природну історію зі своїми гостями.
• 1680: Французька астроном опублікувала резюме аргументів, що підтримують теорію геліоцентризму Коперника. Дюме писала, що „між мозком жінки і чоловіка немає різниці“.
• 1685: Фризька поетка і археолог керувала першими розкопками дольмена в Боргері, Нідерланди. Розкопки дали нові докази того, що кам'яні споруди були могилами, побудованими доісторичними людьми, а не структурами, побудованими велетнями, що було до того загальним переконанням.
• 1693—1698: німецька астроном і ілюстраторка створила понад 350 детальних малюнків місячних фаз.
• 1699: Німецька ентомологиня Марія Сибілла Меріан, перша вчена, що задокументувала життєвий цикл комах для громадськості, почала наукову експедицію до Суринаму, Південна Америка. Згодом Меріан опублікувала „Metamorphosis insectorum Surinamensium“, новаторську ілюстровану роботу про південноамериканські рослини, тварин і комах.

18 століття

Італійська фізик Лаура Бассі

Французька поліматикиня Емілі дю Шатле

Шведська агрономка Єва Екеблад

• 1702: англійська піонерка ентомології виявила новий вид метеликів у Лінкольнширі, згодом названий на її честь англійською. Масштабна колекція метеликів Гленвілл вразила ентомолога Вільяма Вернона, який назвав роботу Гленвілл „найблагороднішою колекцією метеликів, усі англійські, яка нас присоромила“. Метелики Гленвілл стали частиною ранніх колекцій в Музеї природознавства (Лондон).
• 1702: німецька астроном Марія Кірх стала першою жінкою, яка відкрила комету.
• бл. 1702—1744: У Монреалі, Канада, французька ботанік (Кетрін Жеремі) збирала зразки рослин і вивчала їхні властивості, посилаючи зразки та докладні записки вченим у Франції.
• 1732: У віці 20 років італійська фізик стала першою жінкою, прийнятою до Болонської академії наук. Через (?) місяців вона публічно захистила докторську дисертацію і отримала звання. Бассі було присвоєно почесну посаду професора фізики в Болонському університеті, першій жінці у світі.
• 1738: Французька поліматикиня Емілі дю Шатле стала першою жінкою, чию працю опублікувала Паризька академія, після конкурсу про характер вогню.
• 1740: Французька поліматикиня Емілі дю Шатле видала „Основи фізики“ (фр. Institutions de Physique), заклавши метафізичну основу ньютонівської фізики.
• 1748: шведська агрономеп Єва Екеблад стала першою жінкою-членом шведської Королівської академії наук. Два роки потому вона розробила новий процес використання картоплі для виробництва борошна та алкоголю, що згодом зменшило залежність Швеції від врожаю пшениці та зменшило ризик голоду.
• 1751: 19-річна італійка Крістіна Роккаті отримала докторський ступінь з фізики у Болонському університеті.
• 1753: американка Джейн Колден була єдиною жінкою-біологом, яку Карл Лінней назвав у своєму творі „Види рослин“».
• 1755: італійська анатомка Анна Моранді Манцоліні зайняла місце померлого чоловіка в Болонському університеті, ставши професором анатомії, і заснувала всесвітньо відому лабораторію анатомічних досліджень.
• 1757: французька астроном Лепот працювала з математиками Клеро і Лаландом з обчислення наступного прибуття комети Галлея.
• 1760: американська садівниця Марта Даніель Логан почала співпрацювати з ботаніком і колекціонером Джоном Бартрамом, регулярно обмінюючись з ним насінням, рослинами і ботанічними знаннями.
• 1762: Французька астроном розрахувала час і відсоток сонячного затемнення, яке, як передбачалося, відбудеться через два роки. Лепаут створила карту для показу фаз і опублікувала таблицю своїх розрахунків у виданні «Connaissance des Temps» від 1763 року.
• 1766: Французька хімік Женев'єва Тіру д'Арконвіль опублікувала книгу досліджень гниття зі спостереженнями більш ніж 300 експериментів протягом п'яти років, в яких намагалася виявити фактори, необхідні для збереження яловичини, яєць та інших продуктів. Робота була рекомендована для королівського патенту колегою-хіміком П'єром-Джозефом Маккуером.
• 1776: У Болонському університеті італійська фізик Лаура Бассі стала першою жінкою, призначеною на кафедру фізики в університеті.
• 1776: Крістіна Кірх отримала оклад у 400 талерів для створення календарів. Див. також про її сестру .
• 1782—1791: французька хімік і мінералогиня переклала французькою більше 800 сторінок шведських, німецьких, англійських і італійських наукових праць, що дозволило французьким ученим краще обговорювати і використовувати міжнародні дослідження в галузі хімії, мінералогії та астрономії.
• бл. 1787—1797: китайська астроном-самоучка Ван Жені опублікувала принаймні дванадцять книг і кілька статей з астрономії та математики. Використовуючи лампу, дзеркало і стіл, вона створила відомий науковий експонат, призначений для точного моделювання місячного затемнення.
• 1789: Французька астроном , перша парижанка, яка стала професоркою астрономії, викладала перші курси астрономії, спеціально відкриті для студенток.
• 1794: Шотландська хімік винайшла концепцію каталізу і опублікувала книгу про її висновки.
• c. 1796—1820: Під час правління імператора Цзяцін астроном стала першою китайкою, яка працювала з оптикою і фотографічними зображеннями. Вона розробила телескоп, який міг приймати прості фотографічні зображення за допомогою фоточутливого паперу.
• 1797: Англійська письменниця і науковиця опублікувала «Збірну систему астрономії», яка включала її гравюру і двох її дочок (?). Книгу присвятила своїм студентам.

19 століття

Перша половина

Англійська палеонтолог Мері Еннінг

Англійська вчена-математик і комп'ютерна програмістка Ада Лавлейс

Американська астроном Мері Мітчелл

• 1808: Анна Сундстрем почала допомагати Якобу Берцеліусу в його лабораторії, ставши однією з перших шведських жінок-хіміків.
• 1815: Англійська археолог леді використовувала середньовічний італійський манускрипт, щоб знайти ймовірну археологічну пам'ятку в Ашкелоні, ставши першим археологом, який почав розкопки в палестинському регіоні. Це був один з перших прикладів використання текстових джерел у польовій археології.
• 1816: Французька вчена-математик і фізик Софі Жермен стала першою жінкою, яка отримала нагороду від Паризької академії наук, за роботу з теорії пружності.
• 1823: Англійська палеонтолог і колекціонерка копалин Мері Еннінг відкрила перший повний скелет Plesiosaurus.
• 1830—1837: бельгійська ботанік опублікувала чотиритомну працю «Plantae cryptogamicae des Ardennes», яка містила колекцію з 400 видів мохів, папоротей, лишайників, водоростей і грибів з регіону Арденн. Її внески до системних криптогамних досліджень були офіційно визнані прусським імператором Фрідріхом-Вільгельмом III, а Ліберт отримала золоту медаль за заслуги.
• 1832: французькв морська біолог Жанна Віллепре-Пауер винайшла перший скляний акваріум, використовуючи його для допомоги в її наукових спостереженнях «Argonauta argo».
• 1833: англійські фікологині та опублікували дві книги про місцеві британські водорості. Гріффітс користувалась повагою на міжнародному рівні і репутацією кваліфікованої колекціонерки та дослідниці морських водоростей, а шведський ботанік Карл Адольф Агард раніше цього року назвав рід водоростей Griffithsia на її честь.
• 1835: шотландська поліматикиня Мері Сомервілль і німецька астроном Кароліна Гершель стали першими жінками, обраними до Лондонського королівського астрономічного товариства.
• 1836: Рання англійська геолог і палеонтолог Етелдред Бенетт, відома колекцією з кількох тисяч скам'янілостей, обрана в Товариство природної історії Москви, яке у той час допускало тільки чоловіків — спочатку помилково вважало Бенетт чоловіком завдяки її репутації вченої та незвичайному першому імені, звернувшись до неї у дипломі про прийом як «Dominum» (Пан) Бенетт.
• 1840: Шотландська колекціонерка копалин та ілюстраторка леді запропонувала геологам Луї Агассізу, Вільяму Бакленду та Родеріку Мерчісону вивчити її колекцію рибних копалин. Агассіз підтвердив кілька відкриттів Гордона-Каммінг як відкриття нового виду.
• 1843: Протягом дев'ятимісячного періоду у 1842—43 рр. англійська вчена-математик Ада Лавлейс переклала статтю Луїджі Федеріко Менабреа про нову машину Чарльза Беббіджа — «Аналітичний Двигун». До статті вона додала ряд нотаток, позначених в алфавітному порядку від A до G. У нотатці G Лавлейс описує алгоритм для «Аналітичного Двигуна» для обчислення чисел Бернуллі. Він вважається першим опублікованим алгоритмом, який коли-небудь був спеціально розроблений для реалізації на комп'ютері, і Ада Ловлейс часто згадується як перша комп'ютерна програмістка з цієї причини. Двигун ніколи не був завершений, тому її програма ніколи не була випробувана.
• 1843: британська ботанік і новаторська фотографка Анна Аткінс самостійно опублікувала книгу «Фотографії британських водоростей», ілюстовану власними роботами з ціанотипами. Книга була першою книгою з будь-якої теми, проілюстрованою фотографіями.
• 1846: британська зоологиня побудувала перший стабільний, самодостатній морський акваріум.
• 1848: американська астроном стала першою жінкою, обраною до Американської академії мистецтв і наук; за рік до цього вона відкрила нову комету.
• 1848—1849: англійська вчена , піонерка у західному вирощуванні шовкопряда, співпрацювала з Чарльзом Дарвіном у дослідженні спадкових якостей шовкопрядів.
• 1850: Американська асоціація сприяння розвитку науки прийняла своїх перших жінок: астрономку , ентомологиню Маргаретту Морріс і викладачку науки .

Друга половина

Валлійська астроном

Російська вчена Софія Ковалевська

Американська хімікині

Британська вчена-математик

Американська геолог Флоренс Баском

• 1854—1855: англійська соціальна реформаторка, статистикеса і засновниця сучасної сестринської справи Флоренс Найтінгейл організувала піклування про поранених вояків під час Кримської війни.
• 1855: Працюючи з батьком, валлійська астроном і фотограф створила одні з найперших фотографій Місяця.
• 1856: Американська дослідниця атмосфери презентувала працю «Обставини, які впливають на тепло сонячних променів» на щорічній зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки. Фут була ранньою дослідницею парникового ефекту.
• 1862: Бельгійська ботанік стала першою жінкою, яка приєдналася до Королівського ботанічного товариства Бельгії, ставши його почесною членом.
• 1863: Німецька природознавиця прибула до Австралії з метою зібрати зразки рослин, тварин та антропологічні зразки для німецького музею Годеффроя. Вона залишилась в Австралії протягом наступних 10 років, відкривши ряд нових видів рослин та тварин, але також стала сумнозвісно відома вивезенням скелетів аборигенів для цілей наукових антропологічних досліджень — та можливим спричиненням насильства проти аборигенів.
• 1865: англійська геолог Елізабет Карне стала першою жінкою, обраною до Королівського геологічного товариства Корнуоллу.
• 1870: стала першою американкою, яка отримала ступінь з хімії.
• 1870: російська хімік Анна Волкова стала першою жінкою в складі Російського хімічного товариства.
• 1874: Юлія Лермонтова стала першою росіянкою, яка отримала докторський ступінь з хімії.
• 1875: угорська археолог розкопала археологічну ділянку Турдаш-Лунча (Turdaș-Luncă) у повіті Хунедоара, Румунія. Знайдені на цій ділянці цінні доісторичні артефакти стали одними з найбільш важливих археологічних відкриттів у Європі.
• 1876—1878: американська природознавиця досліджувала рослини-хижаки у Флориді. Її внесок у наукове розуміння, як ці рослини полюють і перетравлюють свої жертви, був визнаний Чарльзом Дарвіном і Ейсою Греєм.
• 1878: англійська ентомологиня стала першою жінкою в складі Королівського метеорологічного товариства. А ще через кілька років вона була призначена консультуючим ентомологом Королівського сільськогосподарського товариства Англії.
• бл. 1880: німецька хімік-самоучка Агнес Покельс почала дослідження поверхневого натягу, ставши однією з перших у фізиці та хімії поверхні. Обладнання для вимірювання, яке вона розробила, стало фундаментом для сучасного кількісного аналізу поверхневих плівок.
• 1883: американська етнологиня , перша жінка-польовий етнограф, опублікувала збірку легенд ірокезів «Myths of the Iroquois».
• 1884: праця англійської зоологині про ембріони тритонів стала першою працею жіночого авторства, яка потрапила до журналу «Proceedings of the Royal Society».
• 1885: британська природознавиця стала першою жінкою в складі Королівського мікроскопічного товариства.
• 1886: ботанік стала першою жінкою в складі Американського товариства природознавців.
• 1887: стала першою американкою, яка отримала докторський ступінь з хімії, завершивши своє дослідження у Цюрихському університеті.
• 1888: російська вчена Софія Ковалевська відкрила «», один з короткого переліку відомих прикладів руху твердого тіла, які можна піддавати ручному розв'язанню рівнянь.
• 1888: американська хімік призначена головою Департаменту природничих наук в інституті Лінкольна (пізніше — університет Лінкольна), ставши першою чорною жінкою, яка очолила науковий департамент у вищій школі.
• 1889: геолог стала першою жінкою в складі Американського геологічного товариства.
• 1890: хімік Іда Фройнд, австрійка за походженням, першою з жінок почала викладати хімію в університеті Великої Британії. Вона стала повною лекторкою у коледжі Ньюнхем, Кембрідж.
• 1890: популяризаторка науки та авторка заснувала Британську астрономічну асоціацію, директором секції Сонця призначена англійська астроном , добре відома дослідженнями сонячних плям та інших феноменів Сонця.
• 1891: уродженка США призначена головою Бюро мір Паризької обсерваторії. Протягом наступного десятиріччя вона здобула докторський ступінь та працювала над проектом мапування «Carte du Ciel». За свою працю Клумпке була відзначена першою Дамською нагородою Астрономічного товариства Франції та титулом офіцера Паризької академії наук.
• 1892: американська психолог презентувала еволюційну теорію розвитку кольоровідчуття на Міжнародному конгресі з психології. ЇЇ теорія була першою, яка визначала кольоровідчуття еволюційною рисою.
• 1893: стала другою жінкою, яка отримала докторський ступінь з геології у США, та першою в університеті Джонса Гопкінса. Геологи назвали її «першою жінкою-геологом Америки».
• 1893: американська ботанік Елізабет Гертруда Бріттон увійшла до Ботанічного товариства Америки.
• 1894: американська астроном стала першою жінкою, яка отримала докторський ступінь з астрономії.
• 1895: англійська фізіологиня стала першою жінкою, яка доповідала на зустрічі Лондонського королівського товариства.
• 1896: стала першою жінкою, яка працювала на Геологічну службу США.
• 1896: англійська мікологиня і ліхенологиня Енні Лоррейн Сміт стала засновницею Британського мікологічного товариства. Пізніше вона двічі обиралась його президентом.
• 1897: американські цитологині та зоологині та почали наукову співпрацю. Разом вони стали піонерками практики фотографування зразків мікроскопічних досліджень та винайшли нову техніку створення тонких зразків матеріалів у більш холодних температурах.
• 1897: американська фізик Ізабель Стоун стала першою жінкою, яка отримала докторський ступінь з фізики у США, захистивши дисертацію «Про електричний опір тонких плівок» у Чиказькому університеті.
• 1898: данська фізик отримала золоту медаль Данської королівської академії наук.
• 1898: італійська малакологиня Маріанна Паулуччі, перша вчена, що зібрала та надрукувала перелік видів молюсків Італії, подарувала свою колекцію зразків Королівському музею природної історії у Флоренції.
• 1899: американські фізика Марсія Кіт та Ізабель Стоун увійшли до Американського фізичного товариства.
• 1899: ірландська фізик була призначена лекторкою з фізики у Лондонську школу медицини для жінок, ставши першою жінкою-медичним фізиком. Пізніше вона стала піонеркою у використанні рентгенівського апарату на передовій Першої світової війни.

Перша половина 20-го ст

1900-ті

Американська геолог і географ

• 1900: Американська ботанік Анна Мюррей Вейл стала першою бібліотекаркою Нью-Йоркського ботанічного саду. Вона була ключовою прихильницею створення установи, і раніше подарувала саду всю колекцію з 3000 ботанічних зразків.
• 1900: фізика Марі Кюрі та Ізабель Стоун взяли участь у першому Міжнародному конгресі з фізики в Парижі. Вони були єдиними жінками з 836 учасників.
• 1901: американка Флоренс Беском стала першою жінкою-геологинею, яка виступила зі своєю статтею перед Геологічним оглядом у Вашингтоні.
• 1901: Чеська ботанік і зоологиня стала першою жінкою в Чехії, яка отримала докторський ступінь.
• 1903: Народжена у Польщі фізик і хімік Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію (з фізики разом з П'єром Кюрі «за спільні дослідження з радіаційних явищ, відкритих професором Анрі Беккерелем», і Анрі Беккерелем, «за його відкриття спонтанної радіоактивності»).
• 1904: американська географ, геолог і освітянка опублікувала статтю «Сфера географії», в якій виклала свої навчальні теорії з викладання географії. Бабер стверджувала, що студентство потребує більш міждисциплінарного, експериментального підходу до вивчення географії: замість покладатися на підручники, студенти та студентки вимагали польових поїздок, лабораторних робіт і картографічних знань. Освітні ідеї Бабер змінили спосіб навчання географії у школах.
• 1904: британські хімікині , Іда Фройнд і організували петицію з проханням прийняти жінок до Хімічного товариства. Всього підписалися 19 хімікинь, але їхнє клопотання було відхилене Товариством.
• 1905: У січні Лондонське Ліннеївське товариство обрало своїх перших жінок, серед яких були садівниця , орнітологиня , біолог , мікологині і Енні Лоррейн Сміт, а також ботанікині , і Етель Саржант.
• 1905: Американська генетик Нетті Стівенс виявила статеві хромосоми.
• 1906: Після землетрусу у Сан-Франциско (1906), американська ботанік і кураторка Еліс Іствуд врятувала майже 1500 рідкісних рослинних зразків з палаючої Каліфорнійської академії наук. Її система курації, яка зберігала екземпляри типів окремо від інших колекцій — нетрадиційна на той час — дозволила Іствуд швидко знайти і витягти зразки.
• 1906: Російська хімік опублікувала статтю про дві нещодавно відкриті хімічні реакції, пов'язані з присутністю міді та створення зв'язків азот-вуглець до ароматичного галогеніду. Ці реакції згодом були названі і реакцією Журдена-Ульмана-Гольдберг.
• 1906: Англійська вчена, фізик, математик і інженер Герта Маркс Айртон стала першою жінкою, що отримала медаль Г'юза від Лондонського королівського товариства, за експериментальні дослідження з електричних дуг і піску.
• 1906: колекція англійської лепідоптеристки Емми Хатчінсон з 20 тисяч метеликів була подарована Лондонському музею природознавства після її смерті. За життя Хатчінсон мало публікувалась, і їй було заборонено приєднуватися до місцевих наукових товариств через її стать, але була удостоєна честі за свою роботу, коли варіант [[Щербатка c-біле|щербатки]] був названий hutchinsoni.
• 1909: Еліс Вілсон стала першою жінкою-геологинею, яку найняла Геологічна служба Канади. Її широко вважають першою жінкою-геологинею в Канаді.
• 1909: Данська фізик стала першою данською жінкою, що здобула докторський ступінь з природничих наук, захистивши дисертацію на тему «Розробка поняття температури» в історії фізики.

1910-ті

фізик і хімік Марія Склодовська-Кюрі

Американська астроном Генрієтта Свон Лівітт

Канадська генетик

• 1911 рік: фізик і хімік Марія Склодовська-Кюрі стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з хімії, "за відкриття елементів радію і полонію, виділення радію і вивчення природи сполуки цього чудового елемента ".
• 1911: Норвезька біолог Кристін Боневі стала першою жінкою в Норвезькій академії наук.
• 1912: Американська астроном Генрієтта Свон Лівітт вивчала періоди зростання та зниження яскравості цефеїд, потім знайшла спосіб розрахувати відстань від таких зірок до Землі.
• 1912: канадська ботанік і генетик призначена професоркою в Університеті Макгілла, ставши першою жінкою на професорській посаді у будь-якому департаменті канадського університету.
• 1913: стала першою польською жінкою, що здобула докторський ступінь в галузі природничих наук.
• 1913: Ізабела Textorisová, перша словацька ботанік, надрукувала «Дані про флору округу Турієк» в журналі «Botanikai Közlemények». Її робота виявила понад 100 раніше невідомих видів рослин в окрузі Турієк.
• 1913: канадська лікарка і хімік Мод Ментен зі співавторами написала статтю про кінетику ферментів, що призвело до розвитку рівняння кінетики Міхаеліса — Ментен.
• 1914—1918: Під час Першої світової війни команда з семи британських хімікинь провела піонерські дослідження з хімічних антидотів і збройних газів. Керівниця проекту, , була нагороджена орденом Британської імперії за її військові внески.
• 1914: британська мікологиня стала першою жінкою в Південній Африці, яка отримала докторський ступінь з будь-якого предмету (в Університеті Доброї Надії за дисертацію на тему «Бактеріальна хвороба манго»).
• 1916: Ізабелла Престон стала першою жінкою-професійною гібридологинею рослин у Канаді, яка виробляла лілію-трубу ім. Джорджа С. Крільмана. Пізніше її лілія отримала нагороду від Королівського садівничого товариства.
• 1916: Чіка Курода стала першою японкою, яка отримала бакалаврський ступінь, вивчаючи хімію в Імператорському університеті Тохоку. Після закінчення університету була призначена на посаду доцента університету.
• 1917: Американська зоологиня отримала докторський ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона. Незважаючи на те, що вона ніколи не відвідувала коледжу — або будь-якого офіційного навчання за межами школи — Ратбун була авторкою більш ніж 80 наукових публікацій, описала більше 674 нових видів ракоподібних, і розробила систему записів, пов'язаних з ракоподібними, в Смітсонівському музеї.
• 1917: Голландська біолог і генетик стала першою жінкою-професоркою університету в Нідерландах. Вона була призначена екстраординарним професором фітопатології в Утрехтському університеті.
• 1918: Німецька вчена-фізик і математик Еммі Нетер створила теорему Нетер, що пояснює зв'язок між симетрією і законами збереження.
• 1919: стала першою новозеландською жінкою, що здобула докторський ступінь, захистивши дисертацію на тему Synchytrium endobioticum (хвороба картопляної бородавки) в Імперському коледжі науки і техніки. Її дослідження називали «найбільш видатним результатом у мікологічних дослідженнях, які були представлені протягом десяти років».

1920-ті

Японська біолог

• 1920: Луїза Болус обрана до Королівського товариства Південної Африки за внесок у ботаніку. Протягом свого життя Болус визначила і назвала більше 1700 нових видів рослин Південної Африки — більше видів, ніж будь-який інший ботанік в Південній Африці.
• 1923: аргентинська лікарка отримала перший диплом, присуджений жінці медичним факультетом Паризького університету, за її дослідження сечовивідних шляхів.
• 1924: Флоренс Беском стала першою жінкою, обраною до Ради Геологічного товариства Америки.
• 1925: Мексикансько-американська ботанік розпочала свою першу ботанічну експедицію до Мексики, зібравши понад 1500 екземплярів рослин. Протягом наступних тринадцяти років Мексіа зібрала понад 145 тис. екземплярів з Мексики, Аляски і кількох південноамериканських країн. Вона відкрила 500 нових видів.
• 1925: американська учена-медик Флоренс Сабін стала першою жінкою, обраною до Національної академії наук США.
• 1925: британсько-американська астроном і астрофізик Сесілія Пейн-Гапошкіна встановила, що водень є найпоширенішим елементом у зірках і, таким чином, є найбільш поширеним елементом у Всесвіті.
• 1927: Коно Ясуї стала першою японкою, яка здобула докторський ступінь, в Токійському імператорському університеті захистивши дисертацію на тему: «Дослідження структури лігніту, бурого вугілля і бітумного вугілля в Японії».
• 1928: Еліс Кетрін Еванс стала першою жінкою, обраною президентом Товариства американських бактеріологів.
• 1928: стала першою жінкою, що здобула докторський ступінь з морської біології в Канаді.
• 1928: британська біолог опублікувала перший англомовний підручник, присвячений екології прісної води: «Життя у внутрішніх водах».
• 1929: американська ботанік Маргарет Клей Фергюсон стала першою жінкою-президентом Ботанічного товариства Америки.
• 1929: шотландка-нігерійка за походженням, стала першою західно-африканською жінкою, яка закінчила медичну школу, отримавши ступінь в Единбурзькому університеті.

1930-ті

Французька хімік Ірен Жоліо-Кюрі

Австрійсько-шведська фізик Ліза Майтнер

• 1932: стала першою японкою, що здобула докторський ступінь в галузі сільського господарства, в Токійському імператорському університеті, за дисертацію «Про хімічні компоненти зеленого чаю».
• 1933: Угорська вчена отримала від Австрійської академії наук за свій авторський екстракції полонію.
• 1933: Американська бактеріологиня стала першою афро-американською жінкою, яка здобула докторський ступінь в галузі природничих наук, захистивши дисертацію з бактеріології в університеті штату Огайо.
• 1935: французька хімік Ірен Жоліо-Кюрі отримала Нобелівську премію з хімії разом з Фредеріком Жоліо-Кюрі «за їх синтез нових радіоактивних елементів».
• 1935: Американська гібридистка рослин , «Перша леді Ірисів», отримала золоту медаль Американського товариства ірисів за життєву працю.
• 1936: стала першою жінкою-президентом Ентомологічного товариства Америки.
• 1936: мікологиня Кетлін Майсі Кертіс стала першою жінкою, обраною до Королівського товариства Нової Зеландії.
• 1936: данська сейсмологиня і геофізик Інге Леманн виявила, що Земля має тверде внутрішнє ядро, відмінне від її розплавленого зовнішнього ядра.
• 1937: Канадська судова патологоанатомка допомагала канадській кінній поліції у створенні їх першої судово-медичної лабораторії.
• 1937: стала першою жінкою-гаїтянською антропологинею і першою особою з Гаїті, що отримала докторський ступінь у Паризькому університеті.
• 1937: австрійська фізик Марієтта Блау та її учениця Герта Вамбахер отримали Австрійської академії наук за роботу над спостереженнями космічних променів з використанням техніки ядерних емульсій.
• 1938: стала першою жінкою, яка отримала ліцензію медика на практику в Нігерії після закінчення Дублінського університету і першим медичним працівника Західної Африки з ліцензією «Royal Surgeon» (Дублін).
• 1938: Геологиня стала першою жінкою, обраною до Королівського товариства Канади.
• 1938: південноафриканська натуралістка Марджорі Куртене-Латімер виявила живу рибу з целакантоподібних, спійману поблизу річки Халумна. Вважалося, що цей вид вимер більше 60 мільйонів років. В честь дослідниці риба отримала назву латимерія коморська.
• 1939: австрійсько-шведська фізик Ліза Майтнер разом з Отто Ганом керувала невеликою групою вчених, які вперше виявили поділ ядра урану, коли він поглинав додатковий нейтрон; результати були опубліковані на початку 1939 року.
• 1939: французька фізик Марґеріт Перей відкрила францій.

1940-ті

Акторка і винахідниця Геді Ламар

Австрійсько-американська біохімік Герті Тереза Корі

Американська біохімік Марі Мейнард Дейлі

• 1941: американська вчена стала першою афроамериканкою, що здобула докторський ступінь з анатомії.
• 1942: американська акторка і винахідниця Геді Ламар з композитором Джорджем Антейлом розробила систему радіозв'язку для торпед союзників, які використовували технологію розширення спектра і стрибків частоти, щоб перемогти загрозу перешкод сигналу від сил Осі. Хоча ВМС США не прийняли технологію до 1960-х років, принципи її роботи включені в технологію Bluetooth і подібні до методів, що використовуються в попередніх версіях CDMA і Wi-Fi. Ця робота призвела до включення Ламар і Антейла до Національного залу слави винахідників у 2014 році.
• 1942: американська геолог стала першою афроамериканкою, що здобула докторський ступінь з геологічних наук у США, за дисертацію під назвою «Історія ерозії в басейні дренажу Анакостия» в Католицькому університеті Америки.
• 1942: корінна американка, аерокосмічна інженер стала працювати в корпорації Lockheed Aircraft, де шукала і виправляла несправності військових літаків. Вона продовжувала працювати в НАСА, розробляючи експлуатаційні вимоги, планування польотів і посібник з планетного польоту для космічних апаратів, таких як програма Аполлон.
• 1943: британська геолог отримала звання помічниці геолога, перш ніж стати першою випускницею з геології, включеною до наукового персоналу Британської геологічної служби.
• 1944: хімік стала першою індійською жінкою, яка отримала докторський ступінь, в Калькуттському університеті. Пізніше Чаттерджі створила хімічний факультет у коледжі Леді Брабурн.
• 1945: американські вчені-фізики і математики Френсіс Спенс, Рут Тейтельбаум, , Бетті Голбертон, Джин Бартік, Бетті Голбертон і Кетлін Антонеллі запрограмували електронний комп'ютер ENIAC загального призначення, ставши одними з перших у світі комп'ютерних програмістів.
• 1947: австрійсько-американська вчена-біохімік Герті Тереза Корі стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, разом з Карлом Фердінаном Корі «за відкриття курсу каталітичної конверсії глікогену», і Бернардо Альберто Усаєм «за його відкриття ролі гормону передньої частки гіпофіза в метаболізмі цукру».
• 1947: американська біохімік Марі Мейнард Дейлі стала першою афроамериканською жінкою, яка отримала докторський ступінь з хімії в Сполучених Штатах, захистивщи дисертацію під назвою «Дослідження продуктів, що утворюються при дії панкреатичної амілази на кукурудзяний крохмаль» у Колумбійському університеті.
• 1947: австрійська фізик Берта Карлік удостоєна Австрійської академії наук за відкриття (Astatine)
• 1947: стала першою жінкою Гани, яка отримала медичну освіту, закінчивши Единбурзький університет.
• 1948: канадська фітопатологиня і мікологиня стала першою жінкою, яка отримала від Королівського товариства Канади, в знак визнання її ґрунтовних досліджень в грибних хворобах іржі пшениці. Експерименти Ньютон призвели до розвитку стійких до іржі штамів пшениці.
• 1949: Ботанікиня ^[az] стала першою азербайджанкою, яка отримала докторський ступінь з біологічних досліджень. Вона продовжувала писати перші національні підручники з ботаніки та біології.

Друга половина 20-го ст

1950-ті

Китайсько-американська фізик Ву Цзяньсюн

Австралійська геолог

• 1950-ті: китайсько-американська медична вчена стала співзасновницею клініки у «Медичному центрі Маунт Синай» для вивчення та лікування подагри. Працюючи з Александром Б. Гутманом, Ю встановила, що рівні сечової кислоти є фактором болю у хворих з подаграми, а згодом розробила численні ефективні препарати для лікування подагри.
• 1950: стала першою жінкою в Гані та Західній Африці, яка навчалася в аспірантурі, отримавши диплом в Лондонській школі гігієни та тропічної медицини.
• 1950: стала першою гавайською жінкою, яка отримала докторський ступінь у будь-якій науці; її був з ботаніки.
• 1950: американська мікробіолог Естер Ледерберг стала першою, хто ізолювала фаг лямбда, ДНК-вірус, з Escherichia coli K-12.
• 1951: в Гані стала першою людиною африканського походження, яка отримала диплом про приготування їжі в Гуд Хаус Кіпінг, Лондон, і прослухала післядипломний курс консервації харчових продуктів у дослідній станції Лонг Аштон, департамент садівництва Бристольського університету.
• 1952: американська комп'ютерна вчена Ґрейс Гоппер завершила те, що вважається першим компілятором, програмою, що дозволяє користувачеві комп'ютера використовувати англійські слова, а не цифри. Він був відомий як компілятор A-0.
• 1952: фотографія 51, рентгенівська дифракційна картинка кристалізованої ДНК, зроблена Реймонд Гослінг у травні 1952 року, коли вона працювала аспіранткою під керівництвом британської хімікині і біофізика Розалінд Франклін. Знімок став критичним доказом у виявленні структури ДНК.
• 1952: канадська аграрка стала першою жінкою у Сільськогосподарському інституті Канади за її внесок у науку зневоднення та заморожування продуктів харчування.
• 1953: канадсько-британська радіобіолог виступила у співавторстві з доповіддю про те, що клітина проходить через чотири різні періоди. Це стало першою концепцією клітинного циклу.
• 1954: була першою жінкою, яка отримала від Королівського товариства Нової Зеландії. Кренвелл визнана за новаторську роботу з пилком у новій сфері палінології.
• 1955: стала першою жінкою-гляціологинею, яка вивчала морський лід з канадського криголама.
• 1955: японська геохімік Кацуко Сарухаші опублікувала дослідження з вимірювання рівня вуглекислоти в морській воді. Документ включав «Таблицю Сарухаші», інструмент вимірювання, спрямований на використання температури води, рівня рН і хлоридності для визначення рівня вуглекислоти. Робота Сарухаші сприяла глобальному розумінню зміни клімату, а таблицю Сарухаші використовували в океанографії протягом наступних 30 років.
• 1955—1956: радянська морська біолог Марія Кленова стала першою жінкою-вченою, яка працювала в Антарктиці, проводила дослідження і допомагала у створенні антарктичної станції «Мирний».
• 1956: Китайсько-американська фізик Ву Цзяньсюн провела експеримент з ядерної фізики у співпраці з групою низьких температур Національного бюро стандартів США. Експеримент, відомий як експеримент Ву, показав, що співвідношення може бути порушено в слабкій взаємодії.
• 1956: ^[en] стала першою австралійською жінкою, обраною до Австралійської академії наук.
• 1956: англійська зоологиня і генетик опублікувала перші докази того, що один ген може змінити поведінку.
• 1957—1958: китайська науковиця виготовила перші в Китаї монокристали германію і силіцію, які стали предтечами нових технологій в розвитку напівпровідників.
• 1959: китайська астроном керувала розробкою Спільної китайської універсальної системи часу, яка стала китайським національним стандартом для вимірювання всесвітнього часу.
• 1959: перша жінка-лікарка Гани стала членом-засновницею Академії мистецтв і наук Гани.

1960-ті

Британська приматологиня Джейн Гудолл

Американська вчена НАСА Кетрін Джонсон

• 1960: британська приматологиня Джейн Гудолл почала понад 50-річне вивчення шимпанзе в Танзанії. Спостереження Гудолл заперечували попередні ідеї про те, що тільки люди виготовляли інструменти, і що шимпанзе мають в основному вегетаріанську дієту.
• 1960: Американська медична фізик Розалін Сасмен Ялоу отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини «за розвиток досліджень пептидних гормонів» разом з Роже Гійменом і Ендрю Віктором Шаллі, які отримали її «за свої відкриття щодо виробництва пептидного гормону головного мозку».
• На початку 1960-х: німецько-канадська металургиня Урсула Франклін вивчала рівні радіоактивного ізотопу стронцію-90, які з'являлися в зубах дітей як побічний ефект випробування ядерної зброї. Дослідження Франклін вплинули на Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою 1963 року.
• 1960-і: американська вчена-математик Кетрін Джонсон розраховувала траси польоту для космічних польотів НАСА.
• 1961: Індійська хімік стала першою жінкою, яка отримала премію Шанті Сваруп Бхатнагар. Чаттерджі була визнана в категорії хімічних наук за внесок у .
• 1962: Південноафриканська ботанік Маргарет Левінс стала першою жінкою на посаді президента Королівського товариства Південної Африки.
• 1962: Французька фізик Марґеріт Перей стала першою жінкою, яку обрали до Французької академії наук.
• 1963: стала першою жіночою-геологинею Ісландії, яка закінчила навчання в Стокгольмському університеті.
• 1963: Марія Гепперт-Маєр стала першою американкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики; поділивши її з Гансом Єнсеном «за їх відкриття щодо структури ядерної оболонки» і Юджином Полем Вігнером «за його внесок у теорію атомного ядра і елементарних частинок, зокрема через відкриття і застосування принципів фундаментальної симетрії».
• 1964: американська вчена-математик завершила роботу, яка привела до публікації «Довідника з математичних функцій», широко використовуваної і цитованої довідкової роботи з прикладної математики.
• 1964: британська вчена-хімік Дороті Кроуфут Годжкін отримала Нобелівську премію з хімії «за її визначення методами рентгенографії структур важливих біохімічних речовин».
• 1965: сестра стала першою американською жінкою, яка отримала докторський ступінь в галузі комп'ютерних наук. Її дисертація називалася «Індуктивний висновок на комп'ютерних моделях».
• 1966: японська імунолог , працюючи з Кімішиге Ішизака, відкрила клас антитіл Імуноглобулін E (IgE).
• 1967: британська астрофізик Джоселін Белл Бернелл спільно з колегами відкрила перші радіопульсари.
• 1967: стала першою жінкою британської геологічної служби, яка пішла в море на дослідницькому судні.
• 1967: південноафриканська радіобіолог виявила, що скрепі, інфекційна хвороба мозку, що впливає на овець, не поширюється через ДНК або РНК, як вірусне або бактеріальне захворювання. Це відкриття дозволило вченим краще зрозуміти захворювання, викликані пріонами.
• 1967: , канадсько-американська інженер ракетних і реактивних двигунів, винайшла гідразинову систему руху омічного ракетного двигуна.
• 1969: стала першою жінкою-палеонтологинею у Британській геологічній службі.
• 1969: українська астроном Світлана Герасименко спільно з Чюрюмовим відкрила комету Чурюмова — Герасименко.

1970-ті

• 1970: стала першою жінкою, що очолила Австралійську академію наук.
• 1970: стала першою людиною з Саудівської Аравії, яка здобула докторський ступінь з фармакології.
• 1970: астроном Вера Рубін опублікувала перші свідчення про темну речовину.
• 1971: стала першою жінкою-геологинею у Британській геологічній службі.
• 1972: індійсько-американська імунолог спільно з колегами опублікувала перше дослідження, що демонструє біохімічну основу первинних імунодефіцитних захворювань.
• 1973: фізик стала першою афроамериканкою, що здобула докторський ступінь з біофізики, захистивши дисертацію в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн.
• 1974: домініканська морська біолог заснувала Академію наук Домініканської Республіки.
• 1975: індійська хімік обрана генеральною президентом Індійської асоціації наукових конгресів. Вона одночасно стала першою жінкою-вченою, коли-небудь обраною в конгрес.
• 1975: індійська генетик отримала премію Шанті Сваруп Бхатнагар, першою з жінок отримавши її в категорії біологічних наук..
• 1975: жінки-офіцерки Британської геологічної служби більше не зобов'язані йти у відставку після одруження.
• 1975: Ву Цзяньсюн стала першою жінкою-президентом Американського фізичного товариства.
• 1976: філіппінсько-американська мікробіолог з Імре Фрідманом відвідала Антарктику і виявила мікроорганізми, що живуть в пористій скелі пустелі Росс. Ці організми — криптоендоліти — за спостереженнями, виживали за вкрай низьких температур і вологості, що посприяло науковим дослідженням можливості життя на Марсі.
• 1976: Маргарет Бербідж названа першою жінкою-президентом Американського астрономічного товариства.
• 1977: заснована .
• 1977: аргентинсько-канадська вчена стала однією з перших жінок, які здобули докторський ступінь в галузі штучного інтелекту.
• 1977: канадська американка опублікувала дослідження зв'язку між протизаплідними таблетками — які в той час містили високий рівень естрогенів — і підвищеного ризику розвитку раку шийки матки. Дані Стерн допомогли фармацевтичній промисловості розробити безпечніші протизаплідні таблетки з нижчими дозами гормонів.
• 1978: Анна Джейн Гаррісон стала першою жінкою на чолі Американського хімічного товариства.
• 1978: стала першою жінкою-очільницею Американського товариства біохімії та молекулярної біології, а потім — Американського товариства біологічних хіміків.

1980-ті

Китайсько-американська вірусолог Флоссі Вонг-Стааль

• 1980: Японська геохімік Кацуко Сарухаші стала першою жінкою, обраною до Наукової ради Японії.
• 1980: Нігерійська геофізик стала першою жінкою в будь-якій західно-африканській країні, призначеною повним професором фізики. За час своєї наукової кар'єри вона стала першою жінкою, яку обрали до Нігерійської Академії Наук, і першою жінкою-деканом наук в Нігерії.
• 1983: Американська цитогенетик Барбара Мак-Клінток отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини за відкриття генетичної транспозиції. Мак-Клінток була першою жінкою, яка отримала цю нагороду, не поділивши її з кимсь, і першою американкою, яка отримала будь-яку неподілену Нобелівську премію.
• 1983: Бразильська агрономка стала членом-засновницею Всесвітньої академії наук.
• 1983: Індійська імунолог стала першою жінкою-науковицею, яка отримала премію Шанті Свароп Бхатнагар у категорії медичних наук.
• 1983: Геологиня і морська біолог стали першими індійськими жінками, які відвідали Антарктику.
• 1985: Встановивши, що ВІЛ є причиною СНІДу, китайсько-американська вірусолог стала першою вченаю, що клонувала і генетично склала карту вірусу ВІЛ, що дозволило розробити перші тести скринінгу крові на ВІЛ.
• 1986: італійська неврологиня Рита Леві-Монтальчині отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, яку розділила зі Стенлі Коеном, «за їх відкриття факторів росту».
• 1988: американська біохімік і фармакологиня Гертруда Белл Елайон отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини разом з Джеймсом Вайтом Блеком і Джорджем Гітчінгсом «за їхні відкриття важливих принципів лікування лікарськими препаратами».
• 1988: американська вчена і винахідниця Патрісія Бат стала першою афроамериканкою, яка запатентувала медичний пристрій, а саме «Laserphaco Probe» для поліпшення використання лазерів для видалення катаракти.

1990-ті

Литовсько-канадська приматологиня Біруте Галдікас

Чилійська астроном

• 1991: стала першою жінкою-президентом Геологічного товариства Америки.
• 1991: Індійська геолог стала першою жінкою-науковицею, яка отримала премію Шанті Свароп Бхатнагар в категорії «Науки про Землю».
• 1992: Едіт М. Фланіген стала першою жінкою, що отримала «Медаль Перкіна» (яка вважається найвищою честю в американській промисловій хімії) за видатні досягнення в галузі прикладної хімії. Медаль особливо відзначила її синтез алюмофосфатних і силікоалюмофосфатних молекулярних сит як нових класів матеріалів.
• 1995: Німецька біолог Крістіана Нюсляйн-Фольгард отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, поділивши її з Едвардом Льюїсом та Еріком Вішаусом, «за їх відкриття, пов'язані з генетичним контролем раннього ембріонального розвитку».
• 1995: британська геоморфологиня опублікувала перший повний західний опис китайського карсту «Карст у Китаї: його геоморфологія та навколишнє середовище».
• 1995: Ізраїльсько-канадська математична біолог стала першою жінкою-президентом Міжнародного товариства математичної біології.
• 1995: стала першою жінкою-заступницею директора Британської геологічної служби.
• 1995: Інспектори Спеціальної комісії Організації Об'єднаних Націй виявили, що іракська мікробіолог на прізвисько «Доктор Мікроб» здійснювала нагляд за таємною 10-річною програмою розвитку біологічної зброї Іраку та допомагала приховати її існування.
• 1996: Американська дослідниця планет очолила команду, яка відкрила перший підземний океан у чужому світі, на супутнику Юпітера Європі.
• 1997: Литовсько-канадська приматологиня Біруте Галдікас отримала премію Тайлера за досягнення в галузі охорони навколишнього середовища за дослідницьку та реабілітаційну роботу з орангутанами, яка зараз охоплює більше 30 років, була визнана 2014 року як одне з найдовших наукових досліджень диких тварин в історії.
• 1997: Чилійська астроном відкрила , один з перших спостежених коричневих карликів. На визнання її відкриття, Руїс першою з жінок вручили Національну премію Чилі за точні науки.
• Наприкінці 1990-х: ефіопсько-американська хімік розробила перший твердо-кислотний паливний елемент.

21 століття

Марокканська астроном

Канадсько-американська комп'ютерна вчена

Єгипетська геоморфологиня Еман Гонейм

Кенійська іхтіологиня

Норвезька нейрофізіологиня Мей-Брітт Мозер

Канадська фізик Донна Стрікленд

Американська хімічна інженер Френсіс Арнольд

2000-ті

• 2000: Венесуельська астрофізик представила відкриття приблизно 100 «нових і дуже далеких» змінних типу RR Ліри, даючи уявлення про структуру та історію галактики Чумацький Шлях.
• 2003: американська геофізик керувала завершальними етапами проекту Галілео, місії дослідження космосу, що закінчилася на планеті Юпітер.
• 2004: американська біолог Лінда Бак отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини разом з Річардом Екселем «за їхні відкриття рецепторів одоранту і організації нюхової системи».
• 2006: Чилійська біохімік стала першою жінкою, яка отримала Національну премію Чилі за природні науки.
• 2006: Китайсько-американська біохімік очолила дослідницьку групу, яка першою розібрала атомну структуру грипу А, що посприяло антивірусним дослідженням.
• 2006: Паразитологиня стала першою малайзійською вченою, обраною до Міжнародної комісії з зоологічної номенклатури.
• 2006: стала першою марокканською особою і першою жінкою-астрономкою, яка подорожувала в Антарктику, керуючи міжнародною командою вчених у встановленні великої обсерваторії на Південному полюсі.
• 2006: американська комп'ютерна вчена Френсіс Аллен отримала премію Тюрінга за «новаторський внесок у теорію і практику оптимізації методів компілятора, які заклали основу для сучасних оптимізувальних компіляторів і автоматичного паралельного виконання». Аллен першою з жінок отримала нагороду.
• 2006: канадсько-американська комп'ютерна вчена стала президентом коледжу Гарві Мадд.
• 2007: використовуючи супутникові знімки, єгипетська геоморфологиня виявила сліди 11 000-річного мега-озера в пустелі Сахара. Відкриття Гонейм пролило світло на витоки найбільшого сучасного водосховища підземних вод у світі.
• 2007: фізик стала першою жінкою Саудівської Аравії у Європейській організації ядерних досліджень (CERN).
• 2008: Французька вірусолог Франсуаза Барре-Сінуссі отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, яку поділила з Гаральдом цур Гаузеном і Люком Монтаньє, «за їх відкриття ВІЛ».
• 2008: Австралійка , яка народилась в Америці, першою з жінок стала Головним науковцем Австралії.
• 2008: американська комп'ютерна вчена Барбара Лісков отримала премію Тюринга за «внесок у практичні та теоретичні основи мови програмування та проектування систем, особливо пов'язані з абстракцією даних, відмовостійкістю та розподіленими обчисленнями».
• 2009: американська молекулярна біолог Керол Грейдер отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини разом з Елізабет Блекберн і Джеком Шостаком «за відкриття того, як хромосоми захищені теломерами і ферментом теломерази».
• 2009: ізраїльська кристалографиня Ада Йонат разом з Венкатраманом Рамакрішнаном і Томасом Стейцем отримала Нобелівську премію з хімії «за вивчення структури і функції рибосоми».
• 2009: Китайська генетик та її дослідницька група опублікували результати експерименту, які свідчать, що індуковані плюрипотентні стовбурові клітини можуть бути використані для створення цілих тіл ссавців — в даному випадку живих мишей.

2010-ті

• 2010: стала першою жінкою-директором Геологічного огляду США.
• 2011: Студентка нейрології та компютерна хакерка з Казахстану Олександра Елбакян запустила Sci-Hub, вебсторінку, яка надає користувачам піратські копії публікацій наукових праць. За 5 років Sci-Hub виріс до 60 мільйонів праць в архіві та понад 42 мільйони щорічних користувацьких завантажень. Врешті-решт Елбакян засудила велике наукове видавництво Elsevier, і Sci-Hub був у результаті закритий, але знову з'явився від іншими доменними назвами.
• 2011: Тайвансько-американська астрофізик очолювала команду, що відкрила дві з найбільших відомих чорних дір.
• 2012: , тоді школярка 5 класу, відкрила молекулу .
• 2013: Канадська генетик ідентифікувала 500-літні останки скелету короля Англії Річард III.
• 2013: Кенійська іхтіологиня (Dorothy Wanja Nyingi) надрукувала перший довідник про прісноводних риб Кенії.
• 2014: Норвезька психолог та нейрологиня Мей-Бритт Мозер отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, разом з Едвардом Мозером і Джоном О'Кіфом, «за їх відкриття клітин, які складають систему позиціонування мозку».
• 2014: Американська палеокліматолог і морська геолог стала першою жінкою, яка отримала медаль Волластона, найвищу нагороду Лондонського геологічного товариства.
• 2014: Американська теоретична фізик Ширлі Енн Джексон отримала Національну наукову медаль США. Джексон була першою афроамериканкою, яка здобула докторський ступінь у Массачусетському технологічному інституті (на початку 1970-х) та першою жінкою, яка очолила Регуляторну комісію атомної енергетики США.
• 2014: Іранська вчена-математик Мар'ям Мірзахані отримала медаль Філдса за працю «у динаміці та геометрії Ріманових поверхонь та їх модульних просторів».
• 2015: Китайська науковиця-медик Ту Юю отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини, разом з Вільямом Кемпбеллом і Омура Сатосі, за «відкриття у сфері новітньої терапії проти малярії».
• 2015: Аша де Вос стала першою особою зі Шрі-Ланки, яка здобула докторський ступінь з дослідження морських ссавців, захистивши дисертацію «Factors influencing blue whale aggregations off southern Sri Lanka» в Університеті Західної Австралії.
• 2016: стала першою жінкою-очільницею Національної академії наук США.
• 2018: Британські астрофізика ^[en] та ^[en] та італійська космологиня ^[en] були серед 27 вчених, нагороджених Премією за важливе відкриття у фундаментальній фізиці за їх вклад у «детальні карти раннього Всесвіту, які значно покращили наші знання про еволюцію космосу та флуктуації, які породили формування галактик».
• 2018: Британська астрофізик Джоселін Белл Бернелл отримала спеціальну Премію за важливе відкриття у фундаментальній фізиці за наукові досягнення та «надихаюче лідерство», вартістю 3 млн дол. США. Весь розмір премії Бернелл віддала на благочинність для створення стипендій для жінок, недостатньо представлених меншин та біженців, які займаються вивченням фізики.
• 2018: Вперше в історії жінки одного року отримали Нобелівську премію з фізики та з хімії.:
  • Канадська фізик Донна Стрікленд отримала Нобелівську премію з фізики «за проривні винаходи у сфері лазерної фізики»; розділила премію з Артуром Ешкіним і Жераром Муру.
  • Френсіс Арнольд отримала Нобелівську премію з хімії «за керовану еволюцію ензимів»; розділила премію з Джорджем Смітом і Грегом Вінтером, які отримали її «за фагову демонстрацію пептидів та антитіл». Таким чином Френсіс стала першою американкою, яка отримала Нобелівську премію з хімії.
• 2019: математик Карен Уленбек стала першою жінкою, яка отримала Абелівську премію за «її піонерські досягнення у геометричних диференціальних рівняннях з частинними похідними, калібрувальній теорії і інтегрованих систем, та за фундаментальний вплив її праці на математичний аналіз, геометрію і математичну фізику.»
• 2019: Дослідниця зображень Кеті Бауман розробила алгоритм, що уможливив першу візуалізацію чорної діри за допомогою Телескопу горизонту подій. Бауман була частиною команди з понад 200 осіб, які впроваджували проект.

Див. також

• Жінки в науці
• Ефект Матильди
• Список винаходів і відкриттів, здійснених жінками
• Хронологія жінок у математиці
• Жінки у галузях STEM
• Жінки у космосі
• Жінки у психології
• Жінки у стоматології
• Список лауреаток Нобелівської премії
• Список дослідниць та мандрівниць
• Список винахідниць
• Список астрономок
• Список жінок у математиці
• Список ботанікинь

Примітки

1. Hope Jahren (2017). The Best American Science and Nature Writing 2017. Houghton Mifflin Harcourt. с. 312. ISBN .
2. Aganice (XX bc)
3. Kass-Simon, Gabriele; Farnes, Patricia; Nash, Deborah (1993). Women of Science: Righting the Record (англ.). Indiana University Press. с. 301. ISBN .
4. Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in Science. The MIT Press. ISBN .
5. Schmitz, Leonhard (1867), , у Smith, William (ред.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, т. 1, Boston, с. 59, архів оригіналу за 16 червня 2010, процитовано 3 червня 2019
6. Rayner-Canham, Marelene F.; Rayner-Canham, Marelene; Rayner-Canham, Geoffrey (2001). Women in Chemistry: Their Changing Roles from Alchemical Times to the Mid-twentieth Century (англ.). Chemical Heritage Foundation. ISBN .
7. Taylor, F. Sherwood. „A Survey of Greek Alchemy“. The Journal of Hellenic Studies 50 (1930): 109—139.
8. Hypatia | Death, Facts, & Biography. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 29 серпня 2018.
9. Stanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. 2003. p.44
10. Maxwell-Stuart, P. G. (1 березня 2012). The Chemical Choir: A History of Alchemy (англ.). A&C Black. с. 13. ISBN .
11. 7060 Al-'Ijliya (1990 SF11). Minor Planet Center. Процитовано 21 листопада 2016.
12. Pushkareva, Natalia; Levin, Eve (2016). Women in Russian History: From the Tenth to the Twentieth Century. Taylor & Francis. с. 27–. ISBN .
13. Drew, Jennifer (October 2010). Early female scientists. Women's History Month. Процитовано 8 вересня 2018.
14. Ferraris, Z. A.; Ferraris, V. A. (December 1997). The women of Salerno: contribution to the origins of surgery from medieval Italy. The Annals of Thoracic Surgery. 64 (6): 1855—1857. doi:10.1016/s0003-4975(97)01079-5. ISSN 0003-4975. PMID 9436596.
15. Walsh, James (1911). Old Time Makers of Medicine. New York: Fordham University Press. с. 194–201.
16. Herrad of Landsberg. New Advent. Процитовано 7 вересня 2018.
17. (Catalan) . Generalitat de Catalunya: Fitxa biografies. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 7 вересня 2018.
18. Ogilvie, Marilyn; Harvey, Joy (2003). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century. Taylor & Francis. с. 2830–. ISBN .
19. Robin, Diana Maury; Larsen, Anne R.; Levin, Carole (2007). Encyclopedia of Women in the Renaissance: Italy, France, and England (англ.). ABC-CLIO. с. 5. ISBN .
20. Stanley, Autumn (1995). Mothers and Daughters of Invention: Notes for a Revised History of Technology (англ.). Rutgers University Press. с. 101. ISBN .
21. Beard, Mary (1987). Woman as a Force in History: A Study in Traditions and Realities (англ.). Persea Books. с. 249. ISBN .
22. Sophia Brahe. National Schools' Observatory. Процитовано 7 вересня 2018.
23. Ltd, Allied Newspapers. Remarkable women in the history of Malta. Times of Malta (брит.). Процитовано 28 серпня 2018.
24. 'Sex In the City' tour: The knights and their ladies of the night - The Malta Independent. www.independent.com.mt. Процитовано 28 серпня 2018.
25. Goodell, William (5 червня 1876). A sketch of the life and writings of Louyse Bourgeois, midwife to Marie de' Medicine, the queen of Henry IV. of France. The annual address of the retiring president before the Philadelphia County Medical Society. Philadelphia, Pennsylvania: Collins, printer. с. 1—52. Процитовано 18 грудня 2016.
26. McNeill, Leila. The 17th-Century Lady Astronomer Who Took Measure of the Stars. Smithsonian (англ.). Процитовано 27 серпня 2018.
27. Paulk, Julia C. (5 травня 2009). Dominant Culture and the Education of Women (англ.). Cambridge Scholars Publishing. с. 53—67. ISBN .
28. Ogilvie, Marilyn; Harvey, Joy (16 грудня 2003). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century (англ.). Routledge. с. 1142. ISBN .
29. Olsen, Kirstin (1994). Chronology of Women's History (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 81. ISBN .
30. Bakker, Jan Albert (2010). Megalithic Research in the Netherlands, 1547-1911: From "giant's Beds" and "pillars of Hercules" to Accurate Investigations (англ.). Sidestone Press. с. 54—55. ISBN .
31. Ley, Willy (1969). Watchers of the Skies (англ.).
32. GrrlScientist (2 квітня 2013). Maria Sibylla Merian: artist whose passion for insects changed science | GrrlScientist. The Guardian (англ.). Процитовано 28 серпня 2018.
33. Salmon, Michael A.; Marren, Peter; Harley, Basil (2000). The Aurelian Legacy: British Butterflies and Their Collectors (англ.). University of California Press. с. 106—107. ISBN .
34. . Pharmaceutical Journal (англ.). Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
35. Maria Kirch | German astronomer. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 28 серпня 2018.
36. Biography – JÉRÉMIE, Lamontagne, CATHERINE – Volume III (1741-1770) – Dictionary of Canadian Biography. Процитовано 31 серпня 2018.
37. Laura Bassi | Italian scientist. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 31 серпня 2018.
38. Yanes, Javier (7 березня 2016). Women Pioneers of Science. OpenMind. Процитовано 8 вересня 2018.
39. Detlefsen, Karen (2017), Zalta, Edward N. (ред.), Émilie du Châtelet, The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Winter 2017), Metaphysics Research Lab, Stanford University, процитовано 1 вересня 2018
40. Eva Ekeblad | Biography & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 31 серпня 2018.
41. Clark, William; Golinski, Jan; Schaffer, Simon (1999). The Sciences in Enlightened Europe (англ.). University of Chicago Press. с. 313—349. ISBN .
42. Oakes, Elizabeth H., Encyclopedia of World Scientists, Infobase Publishing, 2007, p. 147
43. Legro, Michelle (19 березня 2012). 'The Lady Anatomist': 18th-Century Wax Sculptures by Anna Manzolini. The Atlantic (амер.). Процитовано 31 серпня 2018.
44. Ogilvie, Marilyn Bailey; Harvey, Joy Dorothy (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z (англ.). Taylor & Francis. с. 772—773. ISBN .
45. Edwards, Thomas S.; Wolfe, Elizabeth A. De (2001). Such News of the Land: U.S. Women Nature Writers (англ.). UPNE. с. 16. ISBN .
46. Sparling, Andrew (2005). Putrefaction in the Laboratory: How an eighteenth-century experimentalist refashioned herself as an Homme de Lettres. Wallstein Verlag. с. 173—188. ISBN .
47. Picardet, Claudine | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com (англ.). Процитовано 1 вересня 2018.
48. Lee, Lily Xiao Hong; Lau, Clara; Stefanowska, A. D. (17 липня 2015). Biographical Dictionary of Chinese Women: v. 1: The Qing Period, 1644-1911 (англ.). Routledge. ISBN .
49. Mehta, Devang. The prolific life of Wang Zhenyi, autodidact, astronomer, and poet. Massive. Процитовано 31 серпня 2018.
50. Whaley, Leigh Ann (2003). Women's History as Scientists: A Guide to the Debates (англ.). ABC-CLIO. с. 136—137. ISBN .
51. Ida Emilie Steinmark (10 жовтня 2017). Elizabeth Fulhame: the scientist the world forgot. (англ.). Royal Society of Chemistry. оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
52. Haines, Catharine M. C.; Stevens, Helen M. (2001). International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950 (англ.). ABC-CLIO. с. 46. ISBN .
53. . gustavianum.uu.se. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 8 вересня 2018.
54. Restoring the Reputation of Lady Hester Lucy Stanhope,. Center for Online Judaic Studies (амер.). 27 липня 2008. Процитовано 3 вересня 2018.
55. Swift, Amanda (July 2001). Sophie Germain. Agnes Scott College. Процитовано 8 вересня 2018.
56. Creese, Mary R. S.; Creese, Thomas M. (2004). Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800-1900 : a Survey of Their Contributions to Research (англ.). Scarecrow Press. с. 101—104. ISBN .
57. Jeanne Villepreux-Power | French-born naturalist. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 23 вересня 2018.
58. . Royal Albert Memorial Museum & Art Gallery, Exeter (брит.). Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
59. Royal Astronomical Society - British science society. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
60. Mary Somerville - Biography, Writings, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
61. The Geological Society of London - Etheldred Benett (1775-1845). www.geolsoc.org.uk. Процитовано 8 вересня 2018.
62. Benett, Etheldred (1776-1845) | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com (англ.). Процитовано 8 вересня 2018.
63. Burek, Cynthia V.; Higgs, Bettie; London, Geological Society of (2007). The Role of Women in the History of Geology (англ.). Geological Society of London. с. 40. ISBN .
64. Menabrea, Luigi Federico; Lovelace, Ada (1843). Sketch of the Analytical Engine invented by Charles Babbage... with notes by the translator. Translated by Ada Lovelace. У Richard Taylor (ред.). Scientific Memoirs. Т. 3. London: Richard and John E. Taylor. с. 666—731.
65. Simonite, Tom (24 березня 2009). Short Sharp Science: Celebrating Ada Lovelace: the 'world's first programmer'. New Scientist. Процитовано 14 квітня 2012.
66. Parker, Matt (2014). Things to Make and Do in the Fourth Dimension. Farrar, Straus & Giroux. с. 261. ISBN .
67. Kim, Eugene; Toole, Betty Alexandra (1999). Ada and the First Computer. Scientific American. 280 (5): 76—81. Bibcode:1999SciAm.280e..76E. doi:10.1038/scientificamerican0599-76.
68. Castle, Terry. The First Female Photographer. frieze.com (англ.). Процитовано 2 вересня 2018.
69. Packard, A. S., ред. (1876). Aquaria: Their Past, Present, and Future. The American Naturalist (англ.). Т. 10. Essex Institute. с. 615.
70. Mary Wyer (2001). Women, Science, and Technology: A Reader in Feminist Science Studies. Psychology Press. с. 3. ISBN .
71. Kohn, David (14 липня 2014). The Darwinian Heritage (англ.). Princeton University Press. с. 537. ISBN .
72. Darwin Correspondence Project: "To M. A. T. Whitby  12 August [1849]. Darwin Correspondence Project (англ.). Процитовано 21 вересня 2018.
73. Rossiter, Margaret W. (1984). Women Scientists in America: Struggles and Strategies to 1940 (англ.). JHU Press. с. 76. ISBN .
74. Birks, J. L. (2005). The Penllergare Observatory. The Antiquarian Astronomer. 2: 3—8. Bibcode:2005AntAs...2....3B.
75. McNeill, Leila. This Lady Scientist Defined the Greenhouse Effect But Didn’t Get the Credit, Because Sexism. Smithsonian (англ.). Процитовано 21 вересня 2018.
76. Centre, The University of Melbourne eScholarship Research. Dietrich, Koncordie Amalie - Biographical entry - Encyclopedia of Australian Science. www.eoas.info (en-gb) . Процитовано 21 вересня 2018.
77. Joseph, May; Fink, Jennifer (1999). Performing Hybridity (англ.). U of Minnesota Press. с. 46. ISBN .
78. Hardie-Budden, Melissa. Elizabeth Catherine Thomas Carne: A 19th century Hypatia (англ.).
79. Ford, Lynne E. (12 травня 2010). Ellen Swallow Richards.
80. Early Women Chemists in Russia: Anna Volkova, Iuliia Lermontova, and Nadezhda Ziber-Shumova (PDF). Bulletin for the History of Chemistry. 21. 1998.
81. Coltofean, Laura. Coltofean, L. 2017. Zsófia Torma: A pioneer of prehistoric archaeology in nineteenth-century Transylvania. In: Cs. Szabó, V. Rusu-Bolindeț, G. T. Rustoiu, M. Gligor (eds.): Adalbert Cserni and His Contemporaries. The Pioneers of Alba Iulia and Beyond. Mega Publishing House, Cluj-Napoca, 2017, P. 327-354. (англ.).
82. Creese, Mary R. S. (1 січня 2000). Ladies in the Laboratory? American and British Women in Science, 1800-1900: A Survey of Their Contributions to Research (англ.). Scarecrow Press. с. 4—5. ISBN .
83. Wood, Mick (1999). Meteorologist's profile - Eleanor Anne Ormerod. Weather. 54 (11): 365—369. doi:10.1002/j.1477-8696.1999.tb05536.x. ISSN 0043-1656.
84. Heppner, John B.; Heppner, John B.; Tzanakakis, Minos E.; Tzanakakis, Minos E.; Tzanakakis, Minos E.; Lawrence, Pauline O.; Capinera, John L.; Nagoshi, Rod; Gerlach, Günter (2008), Ormerod, Eleanor Anne, Encyclopedia of Entomology (англ.), Springer Netherlands, с. 2693—2694, doi:10.1007/978-1-4020-6359-6_1886, ISBN 
85. . www.tu-braunschweig.de (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
86. Olsen, Kirstin (1994). Chronology of Women's History (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 153. ISBN .
87. Creese, Mary R. S. (1 січня 2000). Ladies in the Laboratory? American and British Women in Science, 1800-1900: A Survey of Their Contributions to Research (англ.). Scarecrow Press. с. 109. ISBN .
88. Farquharson [née Ridley], Marian Sarah (1846–1912), naturalist and campaigner for women's interests | Oxford Dictionary of National Biography (англ.). doi:10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001 (неактивний 2019-05-25).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на травень 2019 ()
89. Olsen, Kirstin (1994). Chronology of Women's History (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 157. ISBN .
90. University of Nebraska–Lincoln. Rachel Lloyd, PhD - Pioneering Woman in Chemistry (PDF). American Chemical Society. Процитовано 9 вересня 2018.
91. S. Kovalevskaya, Sur Le Probleme De La Rotation D'Un Corps Solide Autour D'Un Point Fixe, Acta Mathematica 12 (1889) 177—232.
92. E. T. Whittaker, A Treatise on the Analytical Dynamics of Particles and Rigid Bodies, Cambridge University Press (1952).
93. Warren, Wini (1999). Black Women Scientists in the United States (англ.). Indiana University Press. с. 285. ISBN .
94. Brown, Jeannette (5 січня 2012). African American Women Chemists (англ.). Oxford University Press, USA. с. 15. ISBN .
95. Edwin Butt Eckel (1982). The Geological Society of America: Life History of a Learned Society. Т. 19. с. 36. Bibcode:1983JAWRA..19..512M. doi:10.1111/j.1752-1688.1983.tb04617.x. ISBN .
96. Significant contributors in the history of Newnham College. Newnham College (брит.). Процитовано 21 вересня 2018.
97. Daw, Gillian (6 березня 2014). "ON THE WINGS OF IMAGINATION": AGNES GIBERNE AND WOMEN AS THE STORYTELLERS OF VICTORIAN ASTRONOMY. The Victorian (англ.). 2 (1). ISSN 2309-091X.
98. A. S. D. M. (April 1889). Obituary - Miss E. Brown. articles.adsabs.harvard.edu. The Observatory. с. 171—172. Процитовано 23 вересня 2018.
99. Trimble, Virginia; Williams, Thomas R.; Bracher, Katherine; Jarrell, Richard; Marché, Jordan D.; Ragep, F. Jamil (18 вересня 2007). Biographical Encyclopedia of Astronomers (англ.). Springer Science & Business Media. с. 646. ISBN .
100. Christine Ladd-Franklin. psychology.jrank.org (англ.). Процитовано 8 вересня 2018.
101. . Dla.library.upenn.edu. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 28 липня 2018.
102. Clary, R.M. Great expectations: Florence Bascom (1842–1945) and the education of early US women geologists. Geological society of London Publications. Special Publications. Процитовано 10 жовтня 2017.
103. Schneidermann, Jill (July 1997). A Life of Firsts: Florence Bascom (PDF). GSA Today. .
104. ELIZABETH GERTRUDE KNIGHT BRITTON RECORDS. sciweb.nybg.org. Процитовано 22 вересня 2018.
105. (December 1983). Maria Mitchell's famous students (PDF). CSWP Gazette. Committee on the Status of Women in Physics of the American Physical Society. 3 (4): 1—4.
106. Haines, Catharine M. C.; Stevens, Helen M. (2001). International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950 (англ.). ABC-CLIO. с. 31—32. ISBN .
107. The Stone Lady, Florence Bascom (U.S. National Park Service). Nps.gov. 18 червня 1945. Процитовано 28 липня 2018.
108. Schneidermann, Jill (July 1997). (PDF). GSA Today. . Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017.
109. Smith, Annie Lorrain (1854–1937), mycologist and lichenologist | Oxford Dictionary of National Biography (англ.). doi:10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001 (неактивний 2019-05-25).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на травень 2019 ()
110. The British Mycological Society. www.britmycolsoc.org.uk (англ.). Процитовано 9 вересня 2018.
111. Creese, Mary R. S. (1 січня 2000). Ladies in the Laboratory? American and British Women in Science, 1800-1900: A Survey of Their Contributions to Research (англ.). Scarecrow Press. с. 104. ISBN .
112. Ogilvie, Marilyn Bailey; Harvey, Joy Dorothy (2000). The Biographical Dictionary of Women in Science: L-Z (англ.). Taylor & Francis. с. 1241. ISBN .
113. Staley, Richard (2008). Einstein's Generation: The Origins of the Relativity Revolution (англ.). University of Chicago Press. с. 168. ISBN .
114. Aaserud, Finn, ред. (22 жовтня 2013). Niels Bohr: Collected Works (англ.). Т. 12. Elsevier. с. 122. ISBN .
115. . 19 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 20 вересня 2018.
116. Ogilvie, Marilyn Bailey (1986). Women in Science: Antiquity Through the Nineteenth Century : a Biographical Dictionary with Annotated Bibliography (англ.). MIT Press. с. 107—108. ISBN .
117. Duck, Francis (December 2013). (PDF). SCOPE. 22 (4): 49—54. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
118. Fraser, Susan. Anna Murray Vail Papers. sciweb.nybg.org. Процитовано 21 вересня 2018.
119. irishawg (20 серпня 2016). Women in Geoscience Series – Irish Association for Women in Geosciences. Irishawg.wordpress.com. Процитовано 28 липня 2018.
120. . albina.ff.cuni.cz (чес.). Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 8 жовтня 2018.
121. Nobel Laureates Facts - Women. Nobel Foundation. Процитовано 7 жовтня 2017.
122. Nobel Prize in Physics 1903. Nobel Foundation. Процитовано 16 жовтня 2008.
123. The Nobel Prize in Physics 1903. Nobel Foundation. Процитовано 9 жовтня 2008.
124. McNeill, Leila. The Woman Who Transformed How We Teach Geography. Smithsonian (англ.). Процитовано 2 вересня 2018.
125. Mason, Joan (1991). A forty years' war. Chemistry in Britain. с. 233—238.
126. Proceedings of the Linnean Society of London (One Hundred and Seventeenth Session, 1904-1905) (PDF). Proceedings of the Linnean Society of London. 117: 1—58. 1905. doi:10.1111/j.1095-8312.1905.tb01410.x.
127. Nettie Stevens: A Discoverer of Sex Chromosomes. Scitable. Процитовано 8 вересня 2018.
128. Inventory to the papers of Alice Eastwood at the California Academy of Sciences Library - MSS.142 Eastwood (Alice) Papers. researcharchive.calacademy.org. Процитовано 23 серпня 2018.
129. Olsen, Julie A.; Shea, Kevin M. (2011). Critical Perspective: Named Reactions Discovered and Developed by Women. Chemistry: Faculty Publications. 11.
130. Hertha Marks Ayrton. www.agnesscott.edu. Процитовано 3 вересня 2018.
131. Wale, Matthew (2 березня 2018). . Constructing Scientific Communities (амер.). Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
132. Alice Wilson. science.ca. Процитовано 8 серпня 2018.
133. 66. Ottawa Geology (1946). Science.gc.ca. 3 березня 2017. Процитовано 8 серпня 2018.
134. James-Abra, Erin. Alice Wilson. The Canadian Encyclopedia (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
135. . web.mit.edu. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 20 серпня 2018.
136. The Nobel Prize in Chemistry 1911. Nobelprize.org. Процитовано 6 жовтня 2008.
137. Beaverton student Valerie Ding to compete in national science fair competition. OregonLive.com. September 2011. Процитовано 20 серпня 2018.
138. Semb-Johansson, Arne (28 вересня 2014), Kristine Bonnevie, Norsk biografisk leksikon (норв.), процитовано 8 жовтня 2018
139. Gillett, Margaret. Carrie Derick. The Canadian Encyclopedia (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
140. Wójcik, Zbigniew. Regina Danysz-Fleszarowa 1888–1969 (PDF). Kwartalnik Historii Nauki I Techniki. 15 (4): 791—796.
141. Izabela Textorisová - Portrait and Work. www.mindop.sk. Процитовано 3 вересня 2018.
142. Maud Leonora Menten: Canadian biochemist and organic chemist. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 22 серпня 2018.
143. Fara, Patricia (29 грудня 2017). A Lab of One's Own: Science and Suffrage in the First World War (англ.). Oxford University Press. ISBN .
144. Jacobs, Adriaana. (PDF). IMA Fungus. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2018.
145. Raymond, Katrine. Isabella Preston. The Canadian Encyclopedia (англ.). Процитовано 22 серпня 2018.
146. Haines, Catharine M. C.; Stevens, Helen M. (2001). International Women in Science: A Biographical Dictionary to 1950 (англ.). ABC-CLIO. с. 164. ISBN .
147. Schmitt, Waldo, L. (1973). MARY J. RATHBUN 1860-1943 (PDF). Crustaceana. 24 (3): 283—296. doi:10.1163/156854073X00641.
148. Stamhuis, Ida H. (1995). A Female Contribution to Early Genetics: Tine Tammes and Mendel's Laws for Continuous Characters. Journal of the History of Biology. 28 (3): 495—531. doi:10.1007/BF01059390. JSTOR 4331365. PMID 11609021.
149. Ne'eman, Yuval (1999). The Impact of Emmy Noether's Theorems on XXIst Century Physics in Teicher. Teicher. с. 83—101.
150. . 5 травня 2013. Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 23 серпня 2018.
151. Creese, Mary R. S.; Creese, Thomas M. (2010). Ladies in the Laboratory III: South African, Australian, New Zealand, and Canadian Women in Science: Nineteenth and Early Twentieth Centuries (англ.). Scarecrow Press. с. 17—18. ISBN .
152. Alvarez, Adriana; Carbonetti, Adrián (2008). Saberes y prácticas médicas en la Argentina: un recorrido por historias de vida (Spanish) (вид. 1). Mar del Plata: H.I.S.A., Universidade Nacional de Mar del Plata. с. 155, 166. ISBN .
153. Mexia, Ynes Enriquetta Julietta (1870-1938) on JSTOR (англ.). doi:10.5555/al.ap.person.bm000033443 (неактивний 2019-05-25). {{}}: Перевірте значення |doi= ()Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на травень 2019 ()
154. . K-grayengineeringeducation.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
155. Cecilia Payne-Gaposchkin | American astronomer. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 8 жовтня 2018.
156. . archives.cf.ocha.ac.jp. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 23 серпня 2018.
157. . Time. 9 січня 1928. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 26 листопада 2009.
158. Zimmer, Mitchell (2005). . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 22 серпня 2018.
159. Who was... Kathleen Carpenter?. thebiologist.rsb.org.uk (en-gb) . Процитовано 23 серпня 2018.
160. Sicherman, Barbara; Green, Carol Hurd (1980). Notable American Women: The Modern Period : a Biographical Dictionary (англ.). Harvard University Press. с. 229—230. ISBN .
161. CAS Students to Lead Seminar On University’s African Alumni, Pt. IV: Agnes Yewande Savage. CAS from the Edge (амер.). 16 листопада 2016. Процитовано 1 квітня 2018.
162. Tetty, Charles (1985). Medical Practitioners of African Descent in Colonial Ghana. The International Journal of African Historical Studies. 18 (1): 139—144. doi:10.2307/217977. JSTOR 217977.
163. Patton, Adell (1996). Physicians, Colonial Racism, and Diaspora in West Africa (англ.). University Press of Florida. ISBN .
164. . archives.cf.ocha.ac.jp. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 23 серпня 2018.
165. Rentetzi, Maria (September 2004). Gender, Politics, and Radioactivity Research in Interwar Vienna The Case of the Institute for Radium Research. Isis. 95 (3): 359—393. doi:10.1086/428960. JSTOR 10.1086/428960.
166. Rosner, Robert W. (2003). Marietta Blau - Sterne der Zertrümmerung: Biographie einer Wegbereiterin der modernen Teilchenphysik. Vienna, Austria: Böhlau Verlag. с. 32. ISBN .
167. History of Black Scientists: Ruth Ella Moore & James McCune Smith | Office of Equity, Diversity and Inclusion. www.edi.nih.gov (англ.). Процитовано 24 вересня 2018.
168. The Nobel Prize in Chemistry 1935. Nobel Foundation. Процитовано 16 жовтня 2008.
169. . www.historiciris.org. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 8 вересня 2018.
170. Tiffany K. Wayne (2011). American Women of Science Since 1900. ABC-CLIO. с. 514. ISBN .
171. Royal Society Te Apārangi - Kathleen Curtis. Royalsociety.org.nz. Процитовано 23 серпня 2018.
172. Edmond A. Mathez, ред. (2000). . American Museum of Natural History. Архів оригіналу за 30 квітня 2008.
173. Petersen, Myrna (2005). The Pathological Casebook of Dr. Frances McGill. Ideation Entertainment. с. 127.
174. Webmaster. . www.haiticulture.ch (фр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
175. Roberts, Warren Everett (1994). The Tale of the Kind and the Unkind Girls: AA-TH 480 and Related Titles (англ.). Wayne State University Press. с. x. ISBN .
176. Comhaire-Sylvain (Suzanne) papers. oac.cdlib.org. Процитовано 28 серпня 2018.
177. Dazinger, Walter (27 січня 2014). (PDF) (German) . Institut für Angewandte Synthesechemie, Vienna, Austria: Die Ignaz-Lieben-Gesellschaft Verein zur Förderung der Wissenschaftsgeschichte. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 5 March 2016. Процитовано 25 березня 2016.
178. Rentetzi, Maria (1 березня 2009). . JWA.org. Brookline, Massachusetts: Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 12 October 2016. Процитовано 23 серпня 2018.
179. Vidal, Yinka (4 березня 2015). How to Prevent the Spread of Ebola: Effective Strategies to Reduce Hospital Acquired Infections (англ.). Lara Publications Inc. ISBN . оригіналу за 7 травня 2016.
180. Anibaba, Musliu Olaiya (2003). A Lagosian of the 20th century: an autobiography (англ.). Tisons Limited. ISBN . оригіналу за 23 грудня 2016.
181. Ezeh, Godwin Chukwuemeka (2004). Nigerian heroes and heroines: and other issues in citizenship education (англ.). Mike Social Press. оригіналу за 22 грудня 2016.
182. Tabitha Medical Center | Celebrating African Women in Medicine. www.tabithamedicalcenter.com (амер.). оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 1 квітня 2018.
183. Smith, Anthony (2004). Obituary: Marjorie Courtenay-Latimer. The Guardian (англ.). Процитовано 26 серпня 2018.
184. Meitner, L.; Frisch, O. R. (1939). «Disintegration of Uranium by Neutrons: A New Type of Nuclear Reaction». Nature. 143 (3615): 239. Bibcode:1939Natur.143..239M. doi:10.1038/143239a0.. Meitner is identified as being at the Physical Institute, Academy of Sciences, Stockholm. Frisch is identified as being at the Institute of Theoretical Physics, University of Copenhagen.
185. Frisch, O. R. (1939). «Physical Evidence for the Division of Heavy Nuclei under Neutron Bombardment». Nature. 143 (3616): 276. Bibcode:1939Natur.143..276F. doi:10.1038/143276a0. [The experiment for this letter to the editor was conducted on 13 January 1939; see Richard Rhodes The Making of the Atomic Bomb 263 and 268 (Simon and Schuster, 1986).]
186. Science, Live (11 вересня 2013). What is Francium?. Livescience.com. Процитовано 20 серпня 2018.
187. Epps, Charles H.; Johnson, Davis G.; Vaughan, Audrey L. (1993). BLACK MEDICAL PIONEERS: AFRICAN AMERICAN 'FIRSTS' IN ACADEMIC AND ORGANIZED MEDICINE. Journal of the National Medical Association. 85 (10): 777—796. PMC 2568213. PMID 8254696.
188. Williams, Marguerite (1942). A History of Erosion in the Anacostia Basin. World Cat. Процитовано 8 березня 2014.
189. Women's History Month – Marguerite Thomas Williams. University of the District of Columbia (амер.). Процитовано 24 вересня 2018.
190. Blakemore, Erin. Google Doodle Honors Little-Known Math Genius Who Helped America Reach the Stars. Smithsonian (англ.). Процитовано 26 вересня 2018.
191. Freedom and Equality-Women in Geology.pdf (English) . British Geological Survey, Natural Environment Research Council. Процитовано 23 травня 2018.
192. Smith, K.N. Today's Google Doodle Honors Chemist Asima Chatterjee. Forbes (англ.). Процитовано 7 жовтня 2018.
193. Sheppard, Alyson (13 жовтня 2013). Meet the 'Refrigerator Ladies' Who Programmed the ENIAC. Mental Floss (англ.). Процитовано 9 жовтня 2018.
194. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1947. Nobel Foundation. Процитовано 28 липня 2007.
195. Gerty Cori - Facts. Nobelprize.org. 26 жовтня 1957. Процитовано 19 серпня 2018.
196. . Erewise. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
197. Marie Maynard Daly. Science History Institute (англ.). 1 червня 2016. Процитовано 28 вересня 2018.
198. (German) . Vienna, Austria: Universität Wien Projekt Lise. 2010. Архів оригіналу за 8 April 2017. Процитовано 10 січня 2016.
199. Bumsted, J. M. Memorable Manitobans: Margaret Newton (1887-1971). www.mhs.mb.ca. Процитовано 23 серпня 2018.
200. . www.adau.edu.az (азерб.). Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 8 жовтня 2018.
201. Pearce, Jeremy. Tsai-Fan Yu, 95, Physician, Dies; Helped Alleviate Gout (англ.). Процитовано 24 серпня 2018.
202. Arlene B. Hirschfelder; Paulette Fairbanks Molin (2012). The Extraordinary Book of Native American Lists. Scarecrow Press. с. 278–. ISBN .
203. 'Seaweed lady' Isabella Abbott dies. Montereyherald.com. 19 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
204. «Lederberg, E. M., 1950, „Lysogenicity in Escherichia coli strain K-12“, Microbial Genetics Bulletin, 1, pp. 5-9, Jan. 1950, Univ. of Wisconsin (Evelyn Maisel Witkin, Editor), Ohio State University, ISSN 0026–2579, call No. 33-M-4, OCLC 04079516, Accession Number: AEH8282UW» http://www.estherlederberg.com/Censorship/LambdaW.html
205. Esther Afua Ocloo: Ghana's inspiring businesswoman. www.aljazeera.com. оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
206. Dr. (Mrs.) Ester Afua Ocloo, Nkulenu Fame (RIP). www.ghanaweb.com (англ.). оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 1 квітня 2018.
207. Esther Ocloo Passes Away. www.ghanaweb.com (англ.). оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 1 квітня 2018.
208. 1952 | Timeline of Computer History | Computer History Museum. computerhistory.org. Процитовано 20 серпня 2018.
209. Due credit. Nature. 496 (7445): 270. 18 квітня 2013. doi:10.1038/496270a.
210. DNA: the King's story.
211. Secret of Photo 51. Nova. PBS.
212. The gene: a historical perspective. Greenwood Publishing Group. 2007. с. 85. ISBN .
213. Krock, Lexi (22 квітня 2003). Anatomy of Photo 51. NOVA online. PBS.
214. ; (1953). A Structure for Deoxyribose Nucleic Acid (PDF). Nature. 171 (4356): 737–738 ^{[недоступне посилання&#32, з 01.02.2018]}. Bibcode:1953Natur.171..737W. doi:10.1038/171737a0. PMID 13054692.
215. Mary MacArthur – Pioneer in Food Dehydration. ingeniumcanada.org (англ.). 16 травня 2016. Процитовано 22 серпня 2018.
216. (PDF). The Agricultural Institute of Canada. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
217. Dubrovsky, Joseph G.; Ivanov, Victor B. (2003). Celebrating 50 years of the cell cycle. Nature (En) . 426 (6968): 759. Bibcode:2003Natur.426..759D. doi:10.1038/426759a. ISSN 0028-0836. PMID 14685201.
218. Cameron, Ewen K. (2018). Lucy Cranwell, New Zealand's First Female Curator. Auckland War Memorial Museum.
219. Hulbe, Christina L. (2010). Women in glaciology, a historical perspective (PDF). Journal of Glaciology. 56 (200): 944—964. Bibcode:2010JGlac..56..944H. doi:10.3189/002214311796406202.
220. Thomas, Campbell (12 січня 2000). Moira Dunbar. The Guardian (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
221. . www.rcgs.org. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 23 серпня 2018.
222. Google Doodle celebrates Katsuko Saruhashi, pioneering Japanese scientist and champion of women. Newsweek (англ.). 22 березня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
223. Brears, Robert C. The first woman and female scientists in Antarctica. oceanwide-expeditions.com (англ.). Процитовано 8 жовтня 2018.
224. Wu, C. S.; Ambler, E.; Hayward, R. W.; Hoppes, D. D.; Hudson, R. P. (1957). (PDF). Physical Review. 105 (4): 1413—1415. Bibcode:1957PhRv..105.1413W. doi:10.1103/PhysRev.105.1413. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 12 червня 2019.
225. Eberhard Zeidler (17 серпня 2011). Quantum Field Theory III: Gauge Theory: A Bridge between Mathematicians and Physicists. Springer Science & Business Media. с. 196–. ISBN .
226. Dorothy Hill Medal | Australian Academy of Science. www.science.org.au. Процитовано 25 серпня 2018.
227. «A gene mutation which changes a behaviour pattern». Bastock, M. 1956. Evolution, 10: p. 421-39.
228. Lee, Lily Xiao Hong (8 липня 2016). Biographical Dictionary of Chinese Women: v. 2: Twentieth Century (англ.). Routledge. ISBN .
229. . www.womenofchina.cn. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
230. Our History. gaas-gh.org (амер.). Процитовано 25 серпня 2018.
231. . ghanaculture.gov.gh. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 25 серпня 2018.
232. Jane Goodall to give talk at Cambridge | University of Cambridge. Cam.ac.uk. 4 грудня 2007. Процитовано 24 серпня 2018.
233. Gonzalez, Oscar (22 квітня 2018). Earth Day 2018: How Jane Goodall's Study of Chimps Changed Anthropology. Inverse. Процитовано 24 серпня 2018.
234. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1977. Nobel Foundation. Процитовано 28 липня 2007.
235. Raymond, Katrine. Ursula Franklin. The Canadian Encyclopedia (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
236. 12 incredible women you've never heard of who changed science forever. Business Insider. Процитовано 8 вересня 2018.
237. Asima Chatterjee: All You Need to Know About One of India's First Woman Doctorates of Science!. The Better India (амер.). 23 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2018.
238. . Royal Society of South Africa (брит.). 20 липня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
239. Apotheker, Jan; Sarkadi, Livia Simon (27 квітня 2011). European Women in Chemistry (англ.). John Wiley & Sons. ISBN .
240. Jóhannesson, Guðni A. (2008). Elsa Guðbjörg Vilmundardóttir. www.mbl.is (icelandic) . Процитовано 8 жовтня 2018.
241. The Nobel Prize in Physics 1963. Nobel Foundation. Процитовано 9 жовтня 2008.
242. The Nobel Prize in Physics 1963. Nobelprize.org. Процитовано 6 вересня 2013.
243. Des Julie (2010). The Madame Curie Complex: The Hidden History of Women in Science. Feminist Press at CUNY. с. 163. ISBN .
244. The Nobel Prize in Chemistry 1964. Nobel Foundation. Процитовано 16 жовтня 2008.
245. Steel, Martha Vickers (2001). Women in Computing: Experiences and Contributions Within the Emerging Computing Industry (PDF). Computing History Museum.
246. UW-Madison Computer Science Ph.D.s Awarded, May 1965 - August 1970. UW-Madison Computer Sciences Department. Процитовано 8 листопада 2010.
247. Alt, Frederick W. (2005). Advances in Immunology (англ.). Gulf Professional Publishing. с. 98. ISBN .
248. Cosmic Search Vol. 1, No. 1 - Little Green Men, White Dwarfs or Pulsars?.
249. Tikvah Alper - CSHL WiSE. CSHL WiSE (амер.). 23 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2018.
250. ALPER, TIKVAH; CRAMP, W. A.; HAIG, D. A.; CLARKE, M. C. (1967). Does the Agent of Scrapie Replicate without Nucleic Acid ?. Nature (En) . 214 (5090): 764—766. Bibcode:1967Natur.214..764A. doi:10.1038/214764a0. ISSN 0028-0836.
251. Svetlana Gerasimenko - co-discoverer of comet 67P. European Space Agency (брит.). 16 листопада 2014. Процитовано 9 жовтня 2018.
252. Publications, Publitec (22 грудня 2011). Who's Who in the Arab World 2007-2008 (англ.). Walter de Gruyter. с. 410—411. ISBN .
253. Rubin, Vera; Ford, Jr., W. Kent (February 1970). Rotation of the Andromeda Nebula from a Spectroscopic Survey of Emission Regions. The Astrophysical Journal. 159: 379—403. doi:10.1086/150317.
254. (PDF). Michigan Women’s Historical Center & Hall of Fame. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2017.
255. Jordan, Diann (2006). Sisters in Science: Conversations with Black Women Scientists about Race, Gender, and Their Passion for Science (англ.). Purdue University Press. с. 61—72. ISBN .
256. Mejía Perdomo, Odalis (2013). Idelisa Bonnelly - Dominican Republic. Women Scientists in the Americas: their inspiring stories. The Inter-American Network of Academies of Sciences. с. 97—105.
257. First Indian woman in history to be awarded a PhD for science would be 100 today. The Independent (брит.). Процитовано 7 жовтня 2018.
258. Lavania, U. C. (March 2008). Archana Sharma (PDF). Current Science. 94 (5): 672.
259. Shanti Swarup Bhatnagar Awardees | Women in Science | Initiatives | Indian Academy of Sciences. www.ias.ac.in (англ.). Процитовано 7 жовтня 2018.
260. (18 лютого 1997). . The New York Times. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 16 лютого 2014.
261. Carroll, Michael; Lopes, Rosaly (2013). Alien Seas: Oceans in Space (англ.). Springer Science & Business Media. с. 87. ISBN .
262. Tiffany K. Wayne (2011). American Women of Science Since 1900. ABC-CLIO. с. 1021. ISBN .
263. . phys-astro.sonoma.edu. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
264. Iowa State University (PDF). Процитовано 8 серпня 2018.
265. Gender equality eludes groundbreaking scientist. Процитовано 23 серпня 2018.
266. Elizabeth Stern's cancer research has had a lasting impact on women's health. The Jackson Laboratory (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
267. ACS President: Anna Jane Harrison (1912-1998). Acs.org. Процитовано 16 лютого 2014.
268. ASBMB. ASBMB. Процитовано 20 грудня 2018.
269. . Asbmb.org. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 20 грудня 2018.
270. Mildren Cohn (1913–2009) - American Chemical Society. Acs.org. Процитовано 20 грудня 2018.
271. Hughes, Amani (22 березня 2018). Katsuko Saruhashi honoured by Google: Who is the geochemist celebrated in today’s Doodle?. Express.co.uk (англ.). Процитовано 23 серпня 2018.
272. Yount, Lisa (2007). A to Z of Women in Science and Math (англ.). Infobase Publishing. с. 2—3. ISBN .
273. . Alternative Africa (амер.). 27 травня 2018. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
274. Oakes, Elizabeth H. (2007). Encyclopedia of World Scientists (англ.). Infobase Publishing. с. 8—9. ISBN .
275. Barbara McClintock. Nasonline.org. 30 березня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
276. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 1983. Nobel Foundation. Процитовано 28 липня 2007.
277. . Issuu. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 20 серпня 2018.
278. Kolata, Gina (4 вересня 1992), Dr. Barbara McClintock, 90, Gene Research Pioneer, Dies, The New York Times, процитовано 28 грудня 2012