Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

опис Кристін БонневіKristine Elisabeth Heuch BonnevieНародилася8 жовтня 1872 1872 10 08 Тронгейм НорвегіяПомерла30 серпн

Кристін Боневі

Кристін Боневі

Кристін Бонневі
Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie
image
Народилася8 жовтня 1872(1872-10-08)
Тронгейм, Норвегія
Померла30 серпня 1948(1948-08-30) (75 років)
Осло, Норвегія
ПохованняСпаський цвинтар (Осло)[1]
Місце проживанняТронгейм, Осло (Норвегія)
КраїнаНорвегія
Діяльністьзоолог, викладачка університету, політична діячка, генетик
Alma materКоролівський університет Фредеріка
Галузьцитологія, генетика, ембріологія
ЗакладКоролівський університет Фредеріка
Посадаd і президент[3]
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії з біології, доктор медицини
Відомі учніТур Геєрдал
Аспіранти, докторантиТур Хеєрдал
ЧленствоНорвезька академія наук
d
d
Партіяd
Відома завдяки:Перша в Норвегії жінка-професор
Перша жінка-член Норвезької академії наук
Опис синдрому Ульріха-Бонневі (більш відомий як синдром Тернера )
Батькоd[4]
Брати, сестриd
d
Нагороди[en] (1920)
Нагорода імені Фрітьйофа Нансена (1935)
Орден Святого Олафа 1 ступеню (1946)
image Кристін Боневі у Вікісховищі

Кристін Елізабет Хеуч Бонневі (норв. Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie; 8 жовтня 1872, Тронгейм - 30 серпня 1948, Осло) — норвезька вчена-біолог, професор Королівського університету Фредеріка (зараз відомого як Університет Осло, популяризаторка науки та громадська діячка . Відома як перша в Норвегії жінка-професор та перша жінка-член Норвезької академії наук . Серед її найбільш значимих наукових робіт є дослідження, опис та підтвердження спадкового характеру дактилоскопічних паттернів, доведення спадковості деяких патологій (таких як та полідактилія), а також гіпотеза щодо структури хромосом, що набула підтвердження лише через 25 років .

Раннє життя та наукова кар'єра

Кристін народилася 8 жовтня 1872 року у місті Тронгейм. Вона була п'ятою з семи дітей Якоба Ааля Бонневі, відомого педагога та чиновника, та його першої дружини, Анни Джованни Бонневі (уродженої Даае). Мати Кристін померла, коли дівчинці було три роки. Її батько одружився вдруге на Сюзанні Брин, яка народила йому двох синів . У 1886 році, коли Кристін було 14 років, її родина переїхала із Тронгейма до Кристианії (зараз Осло), де дівчина закінчила гімназію у 1892 році . Після цього короткий час Кристін вивчала медицину у коледжі Королівського університету Фредеріка (зараз Університет Осло), де до програми початкових курсів входили ботаніка та зоологія. Дівчина зрозуміла, що насправді її цікавить біологія, покинула медичне навчання і почала вивчати зоологію під керівництвом відомого океанолога [en]. У 1900 році вона змінила Йогана Хьорта на посаді керівника зоологічного музею.

Також Бонневі проходила навчання у натураліста [en] в Цюриху у 1898–1899 роках, у клітинного біолога Теодора Бовері у Вюрцбурзі у 1900-1901 роках, а також у американського цитолога [en] у Колумбійському університеті в Нью-Йорці в 1906-1907 роках .

У 1906 році Бонневі захистила докторську дисертацію на тему "Дослідження зародкових клітин Enteroxenos østergreni" (норв. "Undersøgelser over kimcellerne hos Enteroxenos østergreni"). У 1911 році вона стала першою жінкою-членом Норвезької академії наук. У 1912 році вона зайняла посаду професора зоології у Королівському університеті Фредеріка, ставши першою в Норвігії жінкою-професором, і обіймала її до 1938 року.

Наукова діяльність

На початку наукової кар'єри, інтереси Бонневі концентрувалися у галузі океанології. Перебуваючи на берегових біологічних станціях, вона проводила дослідження присвячені біології Асцидій та Гідроїдних. Після навчання у Швейцарії та Німеччині, Бонневі зацікавилася клітинною біологією і генетикою. У своїй дисертаційній роботі вона висловила припущення щодо механізмів редукції кількості хромосом у статтевих клітинах, а також описала структуру хромосом .

Пізніше, починаючи з 1914 року, Бонневі вивчала спадкові стани у людей, використовуючи суб'єктом досліджень населення гірських районів. Вона довела спадковість низькорослості та полідактилії, а також продемонструвала наявність схожих генетично обумовлених схильностей до різних станів у дизиготних близнюків . Іще однією частиною її роботи був опис папілярних візерунків пальців рук, виділення його елементів та обґрунтування спадковості деяких з них. Насамкінець, під час цього етапу наукової діяльності, Бонневі описала генетичну хворобу, при якій у людини присутня лише одна статева хромосома (генотип 45, Х0) . Ця хвороба отримала назву синдрому Бонневі-Ульріха, а сьогодні більш відома під назвою синдром Шерешевського-Тернера.

Громадсько-політична діяльність

Кристін Бонневі була представницею міської ради Крістіанії у 1908-1919 роках, а також депутатом парламенту Норвігії з 1916 по 1918 рік .

Бонневі була делегатом від Норвегії на перших п'яти асамблеях Ліги Націй у 1920-1924 роках. У 1922 році вона стала одним з дванадцяти перших членів створеного (Міжнародного комітету інтелектуального співробітництва) (МКІС). Вона підтримала реформи МКІС в 1929 році і допомогла скласти програму Комітету у 1930 році. У тому ж році вона залишила МКІС заради наукових досліджень, але залишилася членом норвезького підрозділу Комітету, заснованого у 1924 році .

У 1920 році вона стала однією з звсновниць Норвезької жіночої академічної асоціації (норв. Norske Kvinnelige Akademikere) і була її президентом у період з 1922 по 1925 рік .

Інше

Кожний рік у рамках святкування річниці заснування Університету Осло на базі Центру екологічного та еволюційного синтезу цього університету проводять лекції імені Кристін Боневі, присвячені еволюційній біології . Ім'ям Бонневі названо один із дослідницьких кораблів Норвезького марського науково-дослідницького інституту .

Примітки

  1. Begravde i Oslo — Gravferdsetaten i Oslo kommune.
    d:Track:Q78152098d:Track:Q25439892
  2. (not translated to no) Stortinget og statsrådet : 1915-1945. B. 2 : De enkelte storting — 1949. — С. 18.
    d:Track:Q19869143d:Track:Q71786835
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  4. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 157. — 798 p. —
    d:Track:Q28721132d:Track:Q16733642d:Track:Q1508259
  5. . Store norske leksikon (норв.). 13 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 18 березня 2018.
  6. . EpiGeneSys. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  7. . Hovedside. 13 серпня 1904. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  8. . UNESCO Archives AtoM catalogue. 30 березня 2018. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
  9. . Kifinfo. 8 листопада 1920. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
  10. . Forside - Det matematisk-naturvitenskapelige fakultet. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  11. . Institute of Marine Research. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

opis Kristin BonneviKristine Elisabeth Heuch BonnevieNarodilasya8 zhovtnya 1872 1872 10 08 Trongejm NorvegiyaPomerla30 serpnya 1948 1948 08 30 75 rokiv Oslo NorvegiyaPohovannyaSpaskij cvintar Oslo 1 Misce prozhivannyaTrongejm Oslo Norvegiya KrayinaNorvegiyaDiyalnistzoolog vikladachka universitetu politichna diyachka genetikAlma materKorolivskij universitet FrederikaGaluzcitologiya genetika embriologiyaZakladKorolivskij universitet FrederikaPosadad i prezident 3 Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyi z biologiyi doktor mediciniVidomi uchniTur GeyerdalAspiranti doktorantiTur HeyerdalChlenstvoNorvezka akademiya nauk d dPartiyadVidoma zavdyaki Persha v Norvegiyi zhinka profesor Persha zhinka chlen Norvezkoyi akademiyi nauk Opis sindromu Ulriha Bonnevi bilsh vidomij yak sindrom Ternera Batkod 4 Brati sestrid dNagorodi en 1920 Nagoroda imeni Fritjofa Nansena 1935 Orden Svyatogo Olafa 1 stupenyu 1946 Kristin Bonevi u Vikishovishi Kristin Elizabet Heuch Bonnevi norv Kristine Elisabeth Heuch Bonnevie 8 zhovtnya 1872 Trongejm 30 serpnya 1948 Oslo norvezka vchena biolog profesor Korolivskogo universitetu Frederika zaraz vidomogo yak Universitet Oslo populyarizatorka nauki ta gromadska diyachka Vidoma yak persha v Norvegiyi zhinka profesor ta persha zhinka chlen Norvezkoyi akademiyi nauk Sered yiyi najbilsh znachimih naukovih robit ye doslidzhennya opis ta pidtverdzhennya spadkovogo harakteru daktiloskopichnih patterniv dovedennya spadkovosti deyakih patologij takih yak ta polidaktiliya a takozh gipoteza shodo strukturi hromosom sho nabula pidtverdzhennya lishe cherez 25 rokiv Rannye zhittya ta naukova kar yeraKristin narodilasya 8 zhovtnya 1872 roku u misti Trongejm Vona bula p yatoyu z semi ditej Yakoba Aalya Bonnevi vidomogo pedagoga ta chinovnika ta jogo pershoyi druzhini Anni Dzhovanni Bonnevi urodzhenoyi Daae Mati Kristin pomerla koli divchinci bulo tri roki Yiyi batko odruzhivsya vdruge na Syuzanni Brin yaka narodila jomu dvoh siniv U 1886 roci koli Kristin bulo 14 rokiv yiyi rodina pereyihala iz Trongejma do Kristianiyi zaraz Oslo de divchina zakinchila gimnaziyu u 1892 roci Pislya cogo korotkij chas Kristin vivchala medicinu u koledzhi Korolivskogo universitetu Frederika zaraz Universitet Oslo de do programi pochatkovih kursiv vhodili botanika ta zoologiya Divchina zrozumila sho naspravdi yiyi cikavit biologiya pokinula medichne navchannya i pochala vivchati zoologiyu pid kerivnictvom vidomogo okeanologa en U 1900 roci vona zminila Jogana Horta na posadi kerivnika zoologichnogo muzeyu Takozh Bonnevi prohodila navchannya u naturalista en v Cyurihu u 1898 1899 rokah u klitinnogo biologa Teodora Boveri u Vyurcburzi u 1900 1901 rokah a takozh u amerikanskogo citologa en u Kolumbijskomu universiteti v Nyu Jorci v 1906 1907 rokah U 1906 roci Bonnevi zahistila doktorsku disertaciyu na temu Doslidzhennya zarodkovih klitin Enteroxenos ostergreni norv Undersogelser over kimcellerne hos Enteroxenos ostergreni U 1911 roci vona stala pershoyu zhinkoyu chlenom Norvezkoyi akademiyi nauk U 1912 roci vona zajnyala posadu profesora zoologiyi u Korolivskomu universiteti Frederika stavshi pershoyu v Norvigiyi zhinkoyu profesorom i obijmala yiyi do 1938 roku Naukova diyalnistNa pochatku naukovoyi kar yeri interesi Bonnevi koncentruvalisya u galuzi okeanologiyi Perebuvayuchi na beregovih biologichnih stanciyah vona provodila doslidzhennya prisvyacheni biologiyi Ascidij ta Gidroyidnih Pislya navchannya u Shvejcariyi ta Nimechchini Bonnevi zacikavilasya klitinnoyu biologiyeyu i genetikoyu U svoyij disertacijnij roboti vona vislovila pripushennya shodo mehanizmiv redukciyi kilkosti hromosom u stattevih klitinah a takozh opisala strukturu hromosom Piznishe pochinayuchi z 1914 roku Bonnevi vivchala spadkovi stani u lyudej vikoristovuyuchi sub yektom doslidzhen naselennya girskih rajoniv Vona dovela spadkovist nizkoroslosti ta polidaktiliyi a takozh prodemonstruvala nayavnist shozhih genetichno obumovlenih shilnostej do riznih staniv u dizigotnih bliznyukiv Ishe odniyeyu chastinoyu yiyi roboti buv opis papilyarnih vizerunkiv palciv ruk vidilennya jogo elementiv ta obgruntuvannya spadkovosti deyakih z nih Nasamkinec pid chas cogo etapu naukovoyi diyalnosti Bonnevi opisala genetichnu hvorobu pri yakij u lyudini prisutnya lishe odna stateva hromosoma genotip 45 H0 Cya hvoroba otrimala nazvu sindromu Bonnevi Ulriha a sogodni bilsh vidoma pid nazvoyu sindrom Shereshevskogo Ternera Gromadsko politichna diyalnistKristin Bonnevi bula predstavniceyu miskoyi radi Kristianiyi u 1908 1919 rokah a takozh deputatom parlamentu Norvigiyi z 1916 po 1918 rik Bonnevi bula delegatom vid Norvegiyi na pershih p yati asambleyah Ligi Nacij u 1920 1924 rokah U 1922 roci vona stala odnim z dvanadcyati pershih chleniv stvorenogo Mizhnarodnogo komitetu intelektualnogo spivrobitnictva MKIS Vona pidtrimala reformi MKIS v 1929 roci i dopomogla sklasti programu Komitetu u 1930 roci U tomu zh roci vona zalishila MKIS zaradi naukovih doslidzhen ale zalishilasya chlenom norvezkogo pidrozdilu Komitetu zasnovanogo u 1924 roci U 1920 roci vona stala odniyeyu z zvsnovnic Norvezkoyi zhinochoyi akademichnoyi asociaciyi norv Norske Kvinnelige Akademikere i bula yiyi prezidentom u period z 1922 po 1925 rik InsheKozhnij rik u ramkah svyatkuvannya richnici zasnuvannya Universitetu Oslo na bazi Centru ekologichnogo ta evolyucijnogo sintezu cogo universitetu provodyat lekciyi imeni Kristin Bonevi prisvyacheni evolyucijnij biologiyi Im yam Bonnevi nazvano odin iz doslidnickih korabliv Norvezkogo marskogo naukovo doslidnickogo institutu PrimitkiBegravde i Oslo Gravferdsetaten i Oslo kommune d Track Q78152098d Track Q25439892 not translated to no Stortinget og statsradet 1915 1945 B 2 De enkelte storting 1949 S 18 d Track Q19869143d Track Q71786835 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 157 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 Store norske leksikon norv 13 lyutogo 2009 Arhiv originalu za 12 chervnya 2012 Procitovano 18 bereznya 2018 EpiGeneSys Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 18 bereznya 2018 Hovedside 13 serpnya 1904 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 23 bereznya 2018 UNESCO Archives AtoM catalogue 30 bereznya 2018 Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 Kifinfo 8 listopada 1920 Arhiv originalu za 31 bereznya 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 Forside Det matematisk naturvitenskapelige fakultet Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Institute of Marine Research Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018

Дата публікації:
Топ