Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Асцидії | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 (Pyura spinifera) | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Ряди | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Асци́дії (Ascidiacea, від грец. ασκιδιον— «мішечок») — клас хордових тварин підтипу покривників (Urochordata), представлені як одинокими так і колоніальними формами, зазвичай сидячими (у дорослому стані), хоча є і вільноплаваючі.
Зверху донизу, зліва направо:
Cynthia melocactus
Synoecum turgens
Botryllus schlosseri =Botryllus polycyclus
Botryllus marionis
Polyclinum constellatum
Polyclinum constellatum
Cynthia melocactus
Cynthia melocactus
Polycyclus cyaneus
Sidnyum elegans, =Fragarium elegans
Molgula tubulosa
Botryllus rubigo
Botryllus helleborus
Botrylloides purpureus
Будова асцидій
Сидячі прикріплені морські тварини, поодинокі або колоніальні, з мішковидним, вкритим оболонкою з тілом, яке має два отвори: ротовий на передньому кінці і анальний збоку. Глотка прорізана (), через які вода просочується в клоакальну порожнину. Зовнішній вигляд дорослої асцидії нагадує роздутий мішок, трохи розширений посередині. Довжина асцидій становить від 1 мм до 40-50 см. У верхній частині тіла є два отвори. Один з них розташований трохи вище і називається , другий боковий — клоакальним. Клоакальний сифон як видно із особливостей розвитку асцидій, міститься на спинному боці, тому протилежний бік є черевним.
Шкірно-м'язова система
Зовнішня оболонка — туніка; — виникла у зв'язку із переходом до сидячого способу життя і має велике значення. Це своєрідний захисний панцир, характерний лише для цього підтипу, хоч , що входить до складу туніки, виявлено навіть у шкірі людини. Під тунікою розміщена друга оболонка; — мантія, утворена одношаровим епітелієм. Вона порівняно тонка, нагадує шкірно-м'язовий мішок кільчастих червів та і утворює стінку тіла. Скелетних утворень у ній немає. Мантія зростається з тунікою лише в ділянці сифонів. У місцях зростання знаходяться кільцеві м'язи; — сфінктери, які замикають отвори сифонів, що також нагадує будову червів. Рухи асцидій обмежені. При подразненні їхнє тіло стискується, вода з силою виштовхується з обох сифонів. Після припинення подразнень тварина поступово розслаблюється, сифони розкриваються.
Кровоносна система
Кровоносна система незамкнена. Від серця, що представлена короткою скоротливою трубкою в черевній частині тіла, вперед відходить широка , яка розгалужується на дрібніші, що йдуть до стигм глотки. Від задньої частини серця відходить , розгалуження якої ведуть до внутрішніх органів. Ці судини сполучаються з порожнинами, які не мають власних стінок і розміщені між органами. Також судини заходять до туніки. Пульсація серця маятникоподібна, вона зумовлює рух крові то в передню, то в задню частини тіла, тобто, ті самі судини є і венами, і артеріями. Такий тип кровобігу, судячи з всього, зменшує тертя вязкої крові в дуже складній сітці судин велетенської глотки, при цьому забезпечує відносно невелику потребу в кисні цих сидячих тварин. В крові асцидій є клітини — ванадоцити, що містять ванадій і вільну сірчану кислоту, концентрація котрої сягає 9 %, вони становлять 98 % клітин крові. Також є клітини що містять зелені тільця, що складаються з заліза та білкових сполук. В крові та тканинах асцидій містяться Ti, Cr, Si, Na, Al, Ca, Fe, Mn, Cu, Ni у відносно великій кількості. Все це підкреслює високу біохімічну специфічність асцидій(та тунікат в цілому).
Дихання
Вода потрапляє у глотку, проходить через стигми в атріальну порожнину, оксидуючи по шляху кров, яка тече тонкими судинами, розміщеними навколо стигм, і виходить через клоакальний сифон назовні.
Система травлення та харчування
Отвір ротового сифона веде в рот, оточений щупальцями. Далі розміщена велика мішкоподібна глотка, стінки якої пронизані численними — стигмами, які відкриваються в атріальну, або . По черевній стороні глотки проходить ендостиль — жолоб висланий миготливим епітелієм, що має залозисті поля, слиз що виділяється ними має тиреотропні гормони. З протилежної сторони в порожнину глотки вдається тонка рухома складка — спинна пластинка. Рух війок миготливого епітелію, що облямовують краї стигм, створюють потік слизу що виділяє ендостиль в напрямку спиної пластинки. Таким чином, створюється безперервна пелена слизу, що вловлює харчові частки. за допомогою спиної пласнки утворюється слизовий джгут, що сповзає в стравохід на дні глотки, який розширюється у мішковидний шлунок. Останній переходить у власне кишку, яка відкривається анальним отвором у навколозяброву порожнину. Разом з водою потрапляють в глотку дрібні морські організми. Неперетравлені залишки їжі з атріальної порожнини виводяться назовні через клоакальний сифон.
Система виділення
Органи виділення у більшості асцидій являють собою численні міхурці, що звисають в атріальну порожнину нирки накопичення, у деяких видів розвивається один крупний міхур. Вони розміщені по стінках мантії, наповнюються кристалами сечової кислоти, видалення міхурів протягом життя особини не відбувається. У деяких колоніальних асцидій (Botryllus) продукти азотного обміну виводяться в навколишнє середовище у вигляді аміаку, одночасно накопичуюються конкреції сечової кислоти в нирках накопичення.
Нервова система
Нервова система складається з ганглію, який міститься між і клоакальним сифонами, який не має внутрішньої порожнини — . Від ганглія по спинній стороні тіла відходять нерви до ротового отвору, а також до статевих органів.
Органи чуттів
Органи чуття відсутні, за винятком щупалець, які виконують функцію дотику.
Розмноження і розвиток
Всі покривники гермафродити. Відбувається розмноження як статево так і брунькуванням. При нестатевому розмноженні на материнській особині, на черевному боці, утворюється випин (столон), куди входять внутрішні органи. На столоні утворюються бруньки, в яких закладаються всі майбутні органи. Далі одинокі бруньки відокремлюються, а колоніальні залишаються і далі розмножуються брунькуванням. Статеве розмноження вивчене О. О. Ковалевським. Статеві залози у асцидій дозрівають у різний час; та сама особина функціонує то як самець, то як самка. Дозрілі яйця статевими протоками виводяться в навколозяброву порожнину, де і відбувається запліднення , які проникають з водою. Запліднені яйця через клоакальний сифон виносяться назовні.
Личинка
Із заплідненого яйця утворюється не подібна на дорослі форми. У личинки менше число . На спинному боці зародка з ектодерми закладається нервова система, яка виникає у вигляді пластинки, краї якої загортаються, утворюючи жолоб, що замикається. Потім в нервову трубку, порожнина якої являє собою типовий . Під нервовою трубкою лежить хорда, утворюючись від спинної частини ентодермального зачатку кишечника, а по боках від неї — мезодермальні смужки, що дають, між іншим, початок мускулатурі. Рот розвивається як ектодермальне вгинання, що росте назустріч ентодермальній кишці. Від стінки останньої, розвиваються , які прориваються отворами в ектодермальну навколозяброву (атріальну) порожнину. В результаті утворюється вільноплаваюча личинка з усіма основними ознаками хордової тварини. В такому стані вона буває декілька годин, або протягом одного дня. За допомогою присосок, які розташовані на передньому кінці тіла вона прикріплюється до підводного предмету, перетворюється в сидячу асцидію, при чому перебудова її організації має характер регресивного метаморфозу. Швидко починає розвиватись туніка. Хорда зникає, зменшується в розмірах, а потім і зникає нервова трубка, , очко. Однак залишається з нервової системи задня частина міхурця, яка утворює ганглій (нервовий вузол). Далі сама глотка розширюється, число зябрових щілин збільшується. і переміщуються доверху. Тіло дістає мішковидну форму, виділяє туніку. Тобто, крім численних зябрових отворів, що відкриваються в , не зберігається майже ніяких ознак, які б виявляли належність цих тварин до хордових. Отже, регресивні зміни виражені в асцидій дуже яскраво, і, очевидно, цей регрес зв'язаний з переходом до сидячого способу життя, при якому і мускулатура і органи чуття з високорозвиненою нервовою системою втратили своє значення. Вільноплаваюча личинка асцидії має всі ознаки хордової тварини: хорду, спинний мозок, складні органи чуття в мозковому пухирці. Прикріплюючись до дна, вона зазнає змін і ці ознаки втрачає.
Поширення
Таксономія асцидій
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ковалевский О. О. Асцидии, История развития простых асцидий, в его кн.: Избранные произведения, (Л.), 1951.
Посилання
- (англ.)
- Голландський сайт про асцидій [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.] (нід.)
- Ециклопедія морського життя Великої Британії та Ірландії [ 23 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- [1] (англ.)
- [2] [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Таксономія асцидій [ 15 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мітохондріальний генетичний код асцидій [ 11 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асцидії |
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Асцидії |
 | Це незавершена стаття із зоології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ascidiyi Pyura spinifera Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Pokrivniki Urochordata Klas Ascidiyi Ascidiacea Blainville 1824RyadiLahille 1887 Lahille 1887 Stolidobranchia Lahille 1886 Shu et al 2001 PosilannyaVikishovishe AscidiaceaVikividi AscidiaceaEOL 46582350ITIS 158854NCBI 7713Fossilworks 91601 Asci diyi Ascidiacea vid grec askidion mishechok klas hordovih tvarin pidtipu pokrivnikiv Urochordata predstavleni yak odinokimi tak i kolonialnimi formami zazvichaj sidyachimi u doroslomu stani hocha ye i vilnoplavayuchi Zobrazhennya ascidij z atlasu Ernsta Gekkelya Kunstformen der Natur 1904 roku Zverhu donizu zliva napravo Cynthia melocactus Synoecum turgens Botryllus schlosseri Botryllus polycyclus Botryllus marionis Polyclinum constellatum Polyclinum constellatum Cynthia melocactus Cynthia melocactus Polycyclus cyaneus Sidnyum elegans Fragarium elegans Molgula tubulosa Botryllus rubigo Botryllus helleborus Botrylloides purpureusBudova ascidijSidyachi prikripleni morski tvarini poodinoki abo kolonialni z mishkovidnim vkritim obolonkoyu z tilom yake maye dva otvori rotovij na perednomu kinci i analnij zboku Glotka prorizana cherez yaki voda prosochuyetsya v kloakalnu porozhninu Zovnishnij viglyad dorosloyi ascidiyi nagaduye rozdutij mishok trohi rozshirenij poseredini Dovzhina ascidij stanovit vid 1 mm do 40 50 sm U verhnij chastini tila ye dva otvori Odin z nih roztashovanij trohi vishe i nazivayetsya drugij bokovij kloakalnim Kloakalnij sifon yak vidno iz osoblivostej rozvitku ascidij mistitsya na spinnomu boci tomu protilezhnij bik ye cherevnim Shkirno m yazova sistema Zovnishnya obolonka tunika vinikla u zv yazku iz perehodom do sidyachogo sposobu zhittya i maye velike znachennya Ce svoyeridnij zahisnij pancir harakternij lishe dlya cogo pidtipu hoch sho vhodit do skladu tuniki viyavleno navit u shkiri lyudini Pid tunikoyu rozmishena druga obolonka mantiya utvorena odnosharovim epiteliyem Vona porivnyano tonka nagaduye shkirno m yazovij mishok kilchastih cherviv ta i utvoryuye stinku tila Skeletnih utvoren u nij nemaye Mantiya zrostayetsya z tunikoyu lishe v dilyanci sifoniv U miscyah zrostannya znahodyatsya kilcevi m yazi sfinkteri yaki zamikayut otvori sifoniv sho takozh nagaduye budovu cherviv Ruhi ascidij obmezheni Pri podraznenni yihnye tilo stiskuyetsya voda z siloyu vishtovhuyetsya z oboh sifoniv Pislya pripinennya podraznen tvarina postupovo rozslablyuyetsya sifoni rozkrivayutsya Krovonosna sistema Krovonosna sistema nezamknena Vid sercya sho predstavlena korotkoyu skorotlivoyu trubkoyu v cherevnij chastini tila vpered vidhodit shiroka yaka rozgaluzhuyetsya na dribnishi sho jdut do stigm glotki Vid zadnoyi chastini sercya vidhodit rozgaluzhennya yakoyi vedut do vnutrishnih organiv Ci sudini spoluchayutsya z porozhninami yaki ne mayut vlasnih stinok i rozmisheni mizh organami Takozh sudini zahodyat do tuniki Pulsaciya sercya mayatnikopodibna vona zumovlyuye ruh krovi to v perednyu to v zadnyu chastini tila tobto ti sami sudini ye i venami i arteriyami Takij tip krovobigu sudyachi z vsogo zmenshuye tertya vyazkoyi krovi v duzhe skladnij sitci sudin veletenskoyi glotki pri comu zabezpechuye vidnosno neveliku potrebu v kisni cih sidyachih tvarin V krovi ascidij ye klitini vanadociti sho mistyat vanadij i vilnu sirchanu kislotu koncentraciya kotroyi syagaye 9 voni stanovlyat 98 klitin krovi Takozh ye klitini sho mistyat zeleni tilcya sho skladayutsya z zaliza ta bilkovih spoluk V krovi ta tkaninah ascidij mistyatsya Ti Cr Si Na Al Ca Fe Mn Cu Ni u vidnosno velikij kilkosti Vse ce pidkreslyuye visoku biohimichnu specifichnist ascidij ta tunikat v cilomu Dihannya Voda potraplyaye u glotku prohodit cherez stigmi v atrialnu porozhninu oksiduyuchi po shlyahu krov yaka teche tonkimi sudinami rozmishenimi navkolo stigm i vihodit cherez kloakalnij sifon nazovni Sistema travlennya ta harchuvannya Otvir rotovogo sifona vede v rot otochenij shupalcyami Dali rozmishena velika mishkopodibna glotka stinki yakoyi pronizani chislennimi stigmami yaki vidkrivayutsya v atrialnu abo Po cherevnij storoni glotki prohodit endostil zholob vislanij migotlivim epiteliyem sho maye zalozisti polya sliz sho vidilyayetsya nimi maye tireotropni gormoni Z protilezhnoyi storoni v porozhninu glotki vdayetsya tonka ruhoma skladka spinna plastinka Ruh vijok migotlivogo epiteliyu sho oblyamovuyut krayi stigm stvoryuyut potik slizu sho vidilyaye endostil v napryamku spinoyi plastinki Takim chinom stvoryuyetsya bezperervna pelena slizu sho vlovlyuye harchovi chastki za dopomogoyu spinoyi plasnki utvoryuyetsya slizovij dzhgut sho spovzaye v stravohid na dni glotki yakij rozshiryuyetsya u mishkovidnij shlunok Ostannij perehodit u vlasne kishku yaka vidkrivayetsya analnim otvorom u navkolozyabrovu porozhninu Razom z vodoyu potraplyayut v glotku dribni morski organizmi Neperetravleni zalishki yizhi z atrialnoyi porozhnini vivodyatsya nazovni cherez kloakalnij sifon Sistema vidilennya Organi vidilennya u bilshosti ascidij yavlyayut soboyu chislenni mihurci sho zvisayut v atrialnu porozhninu nirki nakopichennya u deyakih vidiv rozvivayetsya odin krupnij mihur Voni rozmisheni po stinkah mantiyi napovnyuyutsya kristalami sechovoyi kisloti vidalennya mihuriv protyagom zhittya osobini ne vidbuvayetsya U deyakih kolonialnih ascidij Botryllus produkti azotnogo obminu vivodyatsya v navkolishnye seredovishe u viglyadi amiaku odnochasno nakopichuyuyutsya konkreciyi sechovoyi kisloti v nirkah nakopichennya Nervova sistema Nervova sistema skladayetsya z gangliyu yakij mistitsya mizh i kloakalnim sifonami yakij ne maye vnutrishnoyi porozhnini Vid gangliya po spinnij storoni tila vidhodyat nervi do rotovogo otvoru a takozh do statevih organiv Organi chuttiv Organi chuttya vidsutni za vinyatkom shupalec yaki vikonuyut funkciyu dotiku Rozmnozhennya i rozvitokVsi pokrivniki germafroditi Vidbuvayetsya rozmnozhennya yak statevo tak i brunkuvannyam Pri nestatevomu rozmnozhenni na materinskij osobini na cherevnomu boci utvoryuyetsya vipin stolon kudi vhodyat vnutrishni organi Na stoloni utvoryuyutsya brunki v yakih zakladayutsya vsi majbutni organi Dali odinoki brunki vidokremlyuyutsya a kolonialni zalishayutsya i dali rozmnozhuyutsya brunkuvannyam Stateve rozmnozhennya vivchene O O Kovalevskim Statevi zalozi u ascidij dozrivayut u riznij chas ta sama osobina funkcionuye to yak samec to yak samka Dozrili yajcya statevimi protokami vivodyatsya v navkolozyabrovu porozhninu de i vidbuvayetsya zaplidnennya yaki pronikayut z vodoyu Zaplidneni yajcya cherez kloakalnij sifon vinosyatsya nazovni bilya beregiv HorvatiyiLichinka Iz zaplidnenogo yajcya utvoryuyetsya ne podibna na dorosli formi U lichinki menshe chislo Na spinnomu boci zarodka z ektodermi zakladayetsya nervova sistema yaka vinikaye u viglyadi plastinki krayi yakoyi zagortayutsya utvoryuyuchi zholob sho zamikayetsya Potim v nervovu trubku porozhnina yakoyi yavlyaye soboyu tipovij Pid nervovoyu trubkoyu lezhit horda utvoryuyuchis vid spinnoyi chastini entodermalnogo zachatku kishechnika a po bokah vid neyi mezodermalni smuzhki sho dayut mizh inshim pochatok muskulaturi Rot rozvivayetsya yak ektodermalne vginannya sho roste nazustrich entodermalnij kishci Vid stinki ostannoyi rozvivayutsya yaki prorivayutsya otvorami v ektodermalnu navkolozyabrovu atrialnu porozhninu V rezultati utvoryuyetsya vilnoplavayucha lichinka z usima osnovnimi oznakami hordovoyi tvarini V takomu stani vona buvaye dekilka godin abo protyagom odnogo dnya Za dopomogoyu prisosok yaki roztashovani na perednomu kinci tila vona prikriplyuyetsya do pidvodnogo predmetu peretvoryuyetsya v sidyachu ascidiyu pri chomu perebudova yiyi organizaciyi maye harakter regresivnogo metamorfozu Shvidko pochinaye rozvivatis tunika Horda znikaye zmenshuyetsya v rozmirah a potim i znikaye nervova trubka ochko Odnak zalishayetsya z nervovoyi sistemi zadnya chastina mihurcya yaka utvoryuye ganglij nervovij vuzol Dali sama glotka rozshiryuyetsya chislo zyabrovih shilin zbilshuyetsya i peremishuyutsya doverhu Tilo distaye mishkovidnu formu vidilyaye tuniku Tobto krim chislennih zyabrovih otvoriv sho vidkrivayutsya v ne zberigayetsya majzhe niyakih oznak yaki b viyavlyali nalezhnist cih tvarin do hordovih Otzhe regresivni zmini virazheni v ascidij duzhe yaskravo i ochevidno cej regres zv yazanij z perehodom do sidyachogo sposobu zhittya pri yakomu i muskulatura i organi chuttya z visokorozvinenoyu nervovoyu sistemoyu vtratili svoye znachennya Vilnoplavayucha lichinka ascidiyi maye vsi oznaki hordovoyi tvarini hordu spinnij mozok skladni organi chuttya v mozkovomu puhirci Prikriplyuyuchis do dna vona zaznaye zmin i ci oznaki vtrachaye PoshirennyaTaksonomiya ascidijDokladnishe Taksonomiya ascidijLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kovalevskij O O Ascidii Istoriya razvitiya prostyh ascidij v ego kn Izbrannye proizvedeniya L 1951 Posilannya angl Gollandskij sajt pro ascidij 13 travnya 2008 u Wayback Machine nid Eciklopediya morskogo zhittya Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi 23 travnya 2009 u Wayback Machine angl angl 1 angl 2 29 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Taksonomiya ascidij 15 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Mitohondrialnij genetichnij kod ascidij 11 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AscidiyiProyekt Vikividi maye dani za temoyu Ascidiyi Ce nezavershena stattya iz zoologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi