Симетрія у фізиці | ||
---|---|---|
Перетворення | Відповідна інваріантність | Відповідний закон збереження |
⭥Трансляції часу | Однорідність часу | …енергії |
⊠ C, P, CP і T-симетрії | Ізотропність часу | …парності |
⭤ Трансляції простору | Однорідність простору | …імпульсу |
↺ Обертання простору | Ізотропність простору | …моменту імпульсу |
⇆ Група Лоренца (бусти) | Відносність Лоренц-коваріантність | (…руху центра мас) |
~ Калібрувальне перетворення | Калібрувальна інваріантність | …заряду |
Симетрія (симетрії) — одне з фундаментальних понять в сучасній фізиці, що відіграє найважливішу роль у формулюванні сучасних фізичних теорій. Симетрії, що враховуються у фізиці, достатньо різноманітні, починаючи з симетрій звичайного тривимірного «Фізичного простору» (такими, наприклад, як дзеркальна симетрія), продовжуючи більш абстрактними і менш наочними (такими як калібрувальна інваріантність).
Деякі симетрії в сучасній фізиці вважаються точними, інші — лише наближеними. Також важливу роль відіграє концепція спонтанного порушення симетрії.
Історично використання симетрії у фізиці простежується з давнини, але найреволюційнішим для фізики в цілому, мабуть, стало застосування такого принципу симетрії, як принцип відносності (як у Галілея, так і у Пуанкаре — Лоренца — Ейнштейна), що стало потім немов зразком для запровадження та використання в теоретичній фізиці інших принципів симетрії (першим з яких став, мабуть, принцип загальної коваріантності, що є достатньо прямим розширенням принципу відносності і привів до загальної теорії відносності Ейнштейна).
Згідно з формулюванням акад. М. С. Гілярова «всі тварини, що активно пересуваються, мають зовнішню двосторонню симетрію, як білатерально симетричні і всі наші засоби транспорту (човен, літак, автомобіль і т. д.)». І двостороння (білатеральна або дзеркальна) симетрія тіл тварин, і зосередження просторового аналізу в головному мозку, що веде надалі до роз'єднання переднього мозку на дві парні виводяться з основних характеристик поведінки тварин і зовнішнього середовища.
У дзеркальній симетрії тварин і побудованих людиною пересуваються технічних пристроїв можна бачити вияв принципу збереження симетрії, вперше висунутого Кюрі: симетрія фізичного тіла, що знаходиться в деякому просторі, визначається симетрією цього простору. Група симетрії двох об'єктів, що становлять єдине ціле, є спільною вищою підгрупою груп симетрії цих об'єктів.
Теорема Нетер
У 1918 році німецький математик Нетер довела теорему, згідно з якою кожній неперервній симетрії фізичної системи відповідає певний закон збереження. Наявність цієї теореми дозволяє проводити аналіз фізичної системи на основі наявних даних про симетрії, якими ця система володіє. З неї, наприклад, випливає, що інваріантність рівнянь руху тіла з плином часу призводить до закону збереження енергії; інваріантність щодо зміщень у просторі — до закону збереження імпульсу; інваріантність щодо обертань — до закону збереження моменту імпульсу.
Див. також
У Вікісловнику є сторінка симетрія. |
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 17 травня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simetriya u fiziciPeretvorennya Vidpovidna invariantnist Vidpovidnij zakon zberezhennya Translyaciyi chasu Odnoridnist chasu energiyi C P CP i T simetriyi Izotropnist chasu parnosti Translyaciyi prostoru Odnoridnist prostoru impulsu Obertannya prostoru Izotropnist prostoru momentu impulsu Grupa Lorenca busti Vidnosnist Lorenc kovariantnist ruhu centra mas Kalibruvalne peretvorennya Kalibruvalna invariantnist zaryadu Simetriya simetriyi odne z fundamentalnih ponyat v suchasnij fizici sho vidigraye najvazhlivishu rol u formulyuvanni suchasnih fizichnih teorij Simetriyi sho vrahovuyutsya u fizici dostatno riznomanitni pochinayuchi z simetrij zvichajnogo trivimirnogo Fizichnogo prostoru takimi napriklad yak dzerkalna simetriya prodovzhuyuchi bilsh abstraktnimi i mensh naochnimi takimi yak kalibruvalna invariantnist Deyaki simetriyi v suchasnij fizici vvazhayutsya tochnimi inshi lishe nablizhenimi Takozh vazhlivu rol vidigraye koncepciya spontannogo porushennya simetriyi Istorichno vikoristannya simetriyi u fizici prostezhuyetsya z davnini ale najrevolyucijnishim dlya fiziki v cilomu mabut stalo zastosuvannya takogo principu simetriyi yak princip vidnosnosti yak u Galileya tak i u Puankare Lorenca Ejnshtejna sho stalo potim nemov zrazkom dlya zaprovadzhennya ta vikoristannya v teoretichnij fizici inshih principiv simetriyi pershim z yakih stav mabut princip zagalnoyi kovariantnosti sho ye dostatno pryamim rozshirennyam principu vidnosnosti i priviv do zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Ejnshtejna Zgidno z formulyuvannyam akad M S Gilyarova vsi tvarini sho aktivno peresuvayutsya mayut zovnishnyu dvostoronnyu simetriyu yak bilateralno simetrichni i vsi nashi zasobi transportu choven litak avtomobil i t d I dvostoronnya bilateralna abo dzerkalna simetriya til tvarin i zoseredzhennya prostorovogo analizu v golovnomu mozku sho vede nadali do roz yednannya perednogo mozku na dvi parni vivodyatsya z osnovnih harakteristik povedinki tvarin i zovnishnogo seredovisha U dzerkalnij simetriyi tvarin i pobudovanih lyudinoyu peresuvayutsya tehnichnih pristroyiv mozhna bachiti viyav principu zberezhennya simetriyi vpershe visunutogo Kyuri simetriya fizichnogo tila sho znahoditsya v deyakomu prostori viznachayetsya simetriyeyu cogo prostoru Grupa simetriyi dvoh ob yektiv sho stanovlyat yedine cile ye spilnoyu vishoyu pidgrupoyu grup simetriyi cih ob yektiv Teorema NeterDokladnishe Teorema Neter U 1918 roci nimeckij matematik Neter dovela teoremu zgidno z yakoyu kozhnij neperervnij simetriyi fizichnoyi sistemi vidpovidaye pevnij zakon zberezhennya Nayavnist ciyeyi teoremi dozvolyaye provoditi analiz fizichnoyi sistemi na osnovi nayavnih danih pro simetriyi yakimi cya sistema volodiye Z neyi napriklad viplivaye sho invariantnist rivnyan ruhu tila z plinom chasu prizvodit do zakonu zberezhennya energiyi invariantnist shodo zmishen u prostori do zakonu zberezhennya impulsu invariantnist shodo obertan do zakonu zberezhennya momentu impulsu Div takozhU Vikislovniku ye storinka simetriya Teoriya vsogo Supersimetriya Simetriya biologiya Grupi simetriyi Hiralnist Hiralnist matematika Hiralnist fizika Primitki Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 17 travnya 2012