Лаура Марія Катеріна Бассі (італ. Laura Maria Caterina Bassi Veratti, 31 жовтня 1711, Болонья — 20 лютого 1778, Болонья) — перша в історії Європи італійська професорка фізики Болонського університету, працювала в галузі філософії, анатомії.. Авторка значних наукових праць з механіки та гідродинаміки.
Лаура Бассі | |
---|---|
італ. Laura Maria Caterina Bassi | |
Псевдо | Laurinda Olimpiache |
Народилася | 29 жовтня 1711[4][5][6] Болонья, Папська держава |
Померла | 20 лютого 1778[1][2][…](66 років) Болонья, Папська держава |
Поховання | d |
Країна | Папська держава |
Місце проживання | Болонья |
Діяльність | фізик, викладачка університету, математик, анатоминя, professor of philosophy, філософ, біолог |
Галузь | фізика[7], біологія[7] і анатомія[7] |
Alma mater | Болонський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії (12 травня 1732) |
Відомі учні | Ладзаро Спалланцані |
Знання мов | латина і італійська[1][7] |
Заклад | Болонський університет |
Членство | d і Аркадська академія |
Magnum opus | d |
|
Життєпис
Дитинство
Дочка заможного адвоката з Болоньї, вона отримала ґрунтовну освіту в сімейному будинку, де збиралася інтелектуальна еліта міста. Здібності дівчини (дуже рано вона навчилася розмовляти латинською та французькою мовами) привернули увагу лікаря Гаетано Такконі. Він таємно, бо таку освіту здобували зазвичай лише чоловіки, викладав їй приватно математику, фізику і медицину впродовж семи років. Коли Такконі побачив, що дівчина досягла достатнього рівня знань, він почав запрошувати науковців до свого дому, щоб переконати їх під час філософських дебатів, що ця талановита дівчина має здібності до науки .
Перша жінка-викладачка університету
Завдяки своїм зусиллям та наполегливості у навчанні, молода 21-річна жінка здобула таку популярність, що 20 березня 1732 року була обрана професором (лектором) анатомії Болонського університету, а через два роки їй було доручено кафедру філософії. Щоб продовжити свою академічну кар'єру, Лаура була заохочена кардиналом Ламбертіні (пізніше Папою Бенедиктом XIV) — за його клопотанням, учена подала заявку на звання доктора наук. 17 квітня 1732 року її кандидатура на кандидатську дисертацію отримала схвалення після двох з половиною годин дискусії про 49 дисертацій з фізики, логіки та метафізики . Звання доктора наук вона отримала 12 травня цього ж року після захисту дисертації й офіційно отримала звання професора фізики.
Перешкоди в науковій кар'єрі
Після початкового тріумфу (навіть пам'ятної медалі з її зображенням) виявилося, що більшість професорів не мають наміру допускати жінку до читання лекцій. Вона рідко мала можливість читати лекції в університеті, хоча й була докторкою наук; лекції для студентів (в основному, що стосувалися законів Ньютона) вона зазвичай організовувала у своїй домашній лабораторії.
У 1738 році Лаура вийшла заміж за молодого лікаря Джузеппе Вераті , народила восьмеро дітей (син Паоло (1753—1831) став професором фізики). Материнство не завадило їй опублікувати 28 наукових праць. Вона була знаною у певних колах завдяки своїм науковим здобуткам; одним з її «прихильників» був математик Жером Джозеф де Лаланд.
Пізніше Папа вирішив створити групу елітних науковців, так званих «бендиктинців», яка складалась з 25 чоловіків, Лаура наполегливо намагалася потрапити до неї, однак через неоднозначну реакцію інших членів групи її не прийняли. Проте, Папа таки дозводив їй приєднатися до «бендиктинців», що дозволило їй стати єдиною жінкою в групі елітних науковців, однак без права на голосування, яке мали всі чоловіки.
У 1776 році, у віці 65 років, професорка очолила кафедру експериментальної фізики в Інституті наук в Болоньї, а її чоловік отримав посаду асистента. Померла науковиця через два роки.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Gregersen E. Encyclopædia Britannica
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 89. — 798 p. —
- http://www.treccani.it/enciclopedia/laura-bassi-verati_(Dizionario_Biografico)/
- http://web.archive.org/web/20210419002136/https://www.unibo.it/it/ateneo/chi-siamo/la-nostra-storia/personaggi-celebri-ospiti-e-allievi-illustri/laura-bassi-1/laura-bassi
- Czech National Authority Database
- Cinema all'aperto in Piazza Maggiore: omaggio a Laura Bassi
- (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 8 червня 2019.
- (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
- (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 8 червня 2019.
Посилання
- Анджей Каєтан Врублевський. Перша дама у фізиці, «Знання і життя». 12 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bassi Laura Mariya Katerina Bassi ital Laura Maria Caterina Bassi Veratti 31 zhovtnya 1711 Bolonya 20 lyutogo 1778 Bolonya persha v istoriyi Yevropi italijska profesorka fiziki Bolonskogo universitetu pracyuvala v galuzi filosofiyi anatomiyi Avtorka znachnih naukovih prac z mehaniki ta gidrodinamiki Laura Bassiital Laura Maria Caterina BassiPsevdoLaurinda OlimpiacheNarodilasya29 zhovtnya 1711 1711 10 29 4 5 6 Bolonya Papska derzhavaPomerla20 lyutogo 1778 1778 02 20 1 2 66 rokiv Bolonya Papska derzhavaPohovannyadKrayina Papska derzhavaMisce prozhivannyaBolonyaDiyalnistfizik vikladachka universitetu matematik anatominya professor of philosophy filosof biologGaluzfizika 7 biologiya 7 i anatomiya 7 Alma materBolonskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyi 12 travnya 1732 Vidomi uchniLadzaro SpallancaniZnannya movlatina i italijska 1 7 ZakladBolonskij universitetChlenstvod i Arkadska akademiyaMagnum opusd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Dochka zamozhnogo advokata z Bolonyi vona otrimala gruntovnu osvitu v simejnomu budinku de zbiralasya intelektualna elita mista Zdibnosti divchini duzhe rano vona navchilasya rozmovlyati latinskoyu ta francuzkoyu movami privernuli uvagu likarya Gaetano Takkoni Vin tayemno bo taku osvitu zdobuvali zazvichaj lishe choloviki vikladav yij privatno matematiku fiziku i medicinu vprodovzh semi rokiv Koli Takkoni pobachiv sho divchina dosyagla dostatnogo rivnya znan vin pochav zaproshuvati naukovciv do svogo domu shob perekonati yih pid chas filosofskih debativ sho cya talanovita divchina maye zdibnosti do nauki Persha zhinka vikladachka universitetu Zavdyaki svoyim zusillyam ta napoleglivosti u navchanni moloda 21 richna zhinka zdobula taku populyarnist sho 20 bereznya 1732 roku bula obrana profesorom lektorom anatomiyi Bolonskogo universitetu a cherez dva roki yij bulo dorucheno kafedru filosofiyi Shob prodovzhiti svoyu akademichnu kar yeru Laura bula zaohochena kardinalom Lambertini piznishe Papoyu Benediktom XIV za jogo klopotannyam uchena podala zayavku na zvannya doktora nauk 17 kvitnya 1732 roku yiyi kandidatura na kandidatsku disertaciyu otrimala shvalennya pislya dvoh z polovinoyu godin diskusiyi pro 49 disertacij z fiziki logiki ta metafiziki Zvannya doktora nauk vona otrimala 12 travnya cogo zh roku pislya zahistu disertaciyi j oficijno otrimala zvannya profesora fiziki Pereshkodi v naukovij kar yeri Pislya pochatkovogo triumfu navit pam yatnoyi medali z yiyi zobrazhennyam viyavilosya sho bilshist profesoriv ne mayut namiru dopuskati zhinku do chitannya lekcij Vona ridko mala mozhlivist chitati lekciyi v universiteti hocha j bula doktorkoyu nauk lekciyi dlya studentiv v osnovnomu sho stosuvalisya zakoniv Nyutona vona zazvichaj organizovuvala u svoyij domashnij laboratoriyi U 1738 roci Laura vijshla zamizh za molodogo likarya Dzhuzeppe Verati narodila vosmero ditej sin Paolo 1753 1831 stav profesorom fiziki Materinstvo ne zavadilo yij opublikuvati 28 naukovih prac Vona bula znanoyu u pevnih kolah zavdyaki svoyim naukovim zdobutkam odnim z yiyi prihilnikiv buv matematik Zherom Dzhozef de Laland Piznishe Papa virishiv stvoriti grupu elitnih naukovciv tak zvanih bendiktinciv yaka skladalas z 25 cholovikiv Laura napoleglivo namagalasya potrapiti do neyi odnak cherez neodnoznachnu reakciyu inshih chleniv grupi yiyi ne prijnyali Prote Papa taki dozvodiv yij priyednatisya do bendiktinciv sho dozvolilo yij stati yedinoyu zhinkoyu v grupi elitnih naukovciv odnak bez prava na golosuvannya yake mali vsi choloviki U 1776 roci u vici 65 rokiv profesorka ocholila kafedru eksperimentalnoyi fiziki v Instituti nauk v Bolonyi a yiyi cholovik otrimav posadu asistenta Pomerla naukovicya cherez dva roki PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Gregersen E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 89 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 http www treccani it enciclopedia laura bassi verati Dizionario Biografico http web archive org web 20210419002136 https www unibo it it ateneo chi siamo la nostra storia personaggi celebri ospiti e allievi illustri laura bassi 1 laura bassi Czech National Authority Database d Track Q13550863 Cinema all aperto in Piazza Maggiore omaggio a Laura Bassi angl Arhiv originalu za 20 travnya 2016 Procitovano 8 chervnya 2019 angl Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 8 chervnya 2019 ukr Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 8 chervnya 2019 PosilannyaAndzhej Kayetan Vrublevskij Persha dama u fizici Znannya i zhittya 12 1999