Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комета Галле я офіційне позначення 1P Галлея 1P Halley найвідоміша з комет і найяскравіша з короткоперіодичних комет Вон

Комета Галлея

Комета Галлея

Комета Галле́я, офіційне позначення 1P/Галлея (1P/Halley) — найвідоміша з комет і найяскравіша з короткоперіодичних комет. Вона наближається до Землі кожні 75—76 років, а її спостереження зафіксовані понад 2000 років тому. Названа на честь англійського астронома Едмонда Галлея, який вирахував її орбіту. Багато довгоперіодичних комет можуть з'являтися більш яскравими і видовищними, але комета Галлея — єдина короткоперіодична комета, яку добре видно неозброєним оком та період обертання якої сумірний з тривалістю людського життя. З кометою пов'язані метеорні потоки Ета-Аквариди й Оріоніди. Останній перигелій був у лютому 1986 року, наступний буде в середині 2061 року.

1P/Галлея
image
Комета Галлея 8 березня 1986 р.
Відкриття
Першовідкривач: Названа на честь Едмонда Галлея
Дата відкриття: 1758 (перший передбачений перигелій)
Альтернативні позначення: 1982i, 1986 III
Характеристики орбіти
Епоха: 2449400,5 (17 лютого, 1994)
Афелій: 35,1 а. о.
Перигелій: 0,586 а. о.
Велика піввісь орбіти: 17,8 а. о.
Ексцентриситет орбіти: 0,967
Період обертання: 75,3 a
Нахил орбіти: 162,3°
Останній перигелій: 9 лютого 1986
Наступний перигелій: 28 липня 2061
Фізичні характеристики
Розміри: 15×8 км, 11 км (в середньому)
Маса: 2,2× 1014кг
Середня густина: 600 кг/м³ (оцінки варіюються від 200 до 1500 кг/м³)
Альбедо: 0,04
Породжувані метеорні потоки
Ета-Аквариди, Оріоніди

Обчислення орбіти і відкриття

Давня Греція

Комета Галлея стала першою кометою з доведеною періодичністю. У європейській науці аж до епохи Відродження панував погляд Аристотеля, який вважав, що комети є збуреннями в атмосфері Землі. Однак і до, і після Аристотеля багато античних філософів висловлювали досить прозорливі гіпотези про природу комет. Так, за словами самого Аристотеля, Гіппократ Хіоський (V ст. до н. е.) і його учень Есхіл вважали, що

...хвіст не належить самій кометі, але вона іноді набуває його, блукаючи в просторі, оскільки наш зоровий промінь, відбиваючись від вологи, яку захоплює за собою комета, досягає Сонця. Комета на відміну від інших зірок, з'являється через дуже великі проміжки часу, тому, мовляв, що вона відстає [від Сонця] надзвичайно повільно, отож коли вона з'являється знову в тому ж самому місці, то це значить, що вона вже виконала повний оберт.

У цьому висловлюванні можна побачити твердження про космічну природу комети, періодичність її руху і навіть про фізичну природу кометного хвоста, на якому розсіюється сонячне світло, і який, як показали сучасні дослідження, дійсно значною мірою складається з газоподібної води. Сенека (I ст н. е.) Не лише говорить про космічне походження комет, але й пропонує спосіб докази періодичності їх руху, який здійснив Галлей:

Необхідно, однак, щоб були зібрані відомості про всі колишні появи комет; бо через рідкість їх появ досі неможливо встановити їхні орбіти; з'ясувати, чи дотримуються вони черговості й з'являються точно у свій день у строгому порядку.

Едмонд Галлей

Ідею Аристотеля спростував Тихо Браге, який використав паралаксні спостереження комети 1577 року (вимірювання положення комети, проведені в Данії й Празі), щоб показати, що вона перебувала від Землі далі Місяця. Однак зберігалася невизначеність у питанні про те, чи обертаються комети навколо Сонця, чи ж просто пролітають прямими шляхами через Сонячну систему.

image
Едмонд Галлей

У 1680—1681 роках 24-річний Галлей спостерігав яскраву комету (C/1680 V1, яку часто називають кометою Ньютона). Вона спочатку наближалася до Сонця, а потім віддалялася від нього, що суперечило уявленню про прямолінійний рух. Досліджуючи це питання, Галлей зрозумів, що доцентрова сила, яка діє на комету від Сонця, повинна спадати обернено пропорційно квадрату відстані. 1682 року, коли вчергове з'явилась комета, названа згодом його ім'ям, Галлей звернувся до Роберта Гука з питанням — якою кривою рухатиметься тіло під дією такої сили, але не отримав відповіді, хоча Гук і натякнув, що знає відповідь.

Галлей вирушив до Кембриджа до Ісаака Ньютона, який одразу ж відповів, що, згідно з його розрахунками, рух відбуватиметься по еліпсу. Ньютон продовжував працювати над проблемою руху тіл під дією сил тяжіння, уточнюючи і розвиваючи розрахунки, і наприкінці 1684 року відіслав Галлею свій трактат «Рух тіл по орбіті» (лат. De Motu Corporum in Gyrum). Захоплений Галлей доповів про результати Ньютона на засіданні Лондонського королівського товариства 10 грудня 1684 року і попросив у Ньютона дозволу надрукувати трактат. Ньютон погодився й обіцяв надіслати продовження. У 1686 році на прохання Галлея Ньютон переслав перші дві частини свого розширеного трактату, який отримав назву «Математичні начала натуральної філософії», в Лондонське королівське товариство, де Гук викликав скандал, заявивши про свій пріоритет, але його не підтримали колеги. 1687 року найзнаменитіший трактат Ньютона вийшов друком на гроші Галлея накладом 120 примірників. Таким чином, інтерес до комет заклав основи сучасної математичної фізики.

У своєму класичному трактаті Ньютон сформулював закони гравітації й руху. Однак його робота над теорією руху комет ще не була закінчена. Хоча він підозрював, що дві комети, які спостерігалися в 1680 і 1681 роках (і які викликали інтерес Галлея), були насправді однією кометою до і після проходження поблизу Сонця, але не зміг повністю описати її рух в рамках своєї моделі. Це вдалося його другові й видавцю Галлею, який у праці 1705 року «Огляд кометної астрономії» (лат. Synopsis Astronomiae Cometicae) створив метод розрахунку кометних орбіт, який базувався на законі всесвітнього тяжіння Ньютона, в якому врахував гравітаційний вплив Юпітера і Сатурна на комети.

image
Пам'ятна табличка, присвячена Галлею в Вестмінстерському абатстві в Лондоні

Вивчивши історичні записи, Галлей склав перший каталог елементів орбіт комет. Він звернув увагу на те, що характеристики яскравої комети, яку спостерігав 1682 року він сам, є майже тими ж, що й у комети 1531 р., яку спостерігав 1531 року Петер Апіан і комети 1607 року (спостерігав Йоганн Кеплер). Галлей прийшов до висновку, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 років — це той самий об'єкт із періодом обертання навколо Сонця приблизно 76 років. На підставі виявленого періоду і врахувавши грубі наближення впливів великих планет, він передбачив що комета має знов з'явитися на небі в 1758 році.

Передбачення Галлея підтвердилося. Першим серед професійних астрономів знайшов її легендарний «ловець» комет француз Шарль Мессьє в Парижі 21 січня 1759 року, але честь першого спостерігача повернення комети належить вихідцю із селян, німецькому астроному-самоуку  — він побачив комету ще 25 грудня 1758 року у сузір'ї Риб. Через перигелій комета пройшла лише 13 березня 1759 року, оскільки збурення, викликані тяжінням Юпітера і Сатурна, призвели до затримки на 618 днів. За два місяці до нової появи комети це запізнення наперед обчислив Алексі Клеро, якому допомагали в обчисленнях Жозеф Лаланд і мадам Ніколь Лепот. Похибка розрахунків становила лише 31 день. Галлей не дожив до повернення комети, він помер 1742 року. Підтвердження повернення комет було першою демонстрацією того, що не лише планети можуть обертатися навколо Сонця. Це стало першим успішним підтвердженням небесної механіки Ньютона і яскравою демонстрацією її здатності передбачати. На честь Галлея комету вперше в 1759 році назвав французький астроном Нікола Лакайль.

Галлей також висунув ідею, що й інші комети повинні повертатися до Сонця.

Орбіта і походження

image
Орбіти трьох : Галлея, (Бореллі) й лежать в інших площинах, ніж орбіти планет Сонячної системи. Орбіта комети Галлея зліва.

Орбіта комети Галлея — витягнутий еліпс із Сонцем в одному з фокусів. Перигелій комети — 0,587 а.о. (між орбітами Меркурія і Венери), афелій — понад 35 а. о. (приблизно відстань від Сонця до Плутона). Орбіта комети сильно нахилена до площини екліптики — на 162,5°. Це означає, що комета рухається в напрямі, протилежному руху планет Сонячної системи. Ексцентриситет орбіти дорівнює 0,967275. Комета Галлея обертається навколо Сонця з періодом приблизно 76 років. Комета в точці перигелію має швидкість 52 км/с, а в афелії — 1 км/с. На відстані Землі комета рухається зі швидкістю 46 км/с, і враховуючи те, що комета рухається навколо Сонця протилежно руху Землі (й інших планет), їх взаємна швидкість приблизно складає 78 км/с.

1989 року Борис Чиріков ти Віталій Вечеславов проаналізували факти 46 візитів комети Галлея, які були занотовані в історичних джерелах, а також змодельовані комп'ютером. Дослідження виявило динаміку, хаотичну та непередбачувану на далеку перспективу. Очікувалося, що тривалість життя комети сягне 10 мільйонів років. Проте недавні дослідження припускають, що комета Галлея випарується чи розколеться навпіл протягом наступних десяти тисяч років або ж буде катапультована за межі Сонячної системи впродовж кількох сотень тисяч років. Спостереження Х'юза вказує, що маса ядра комети зменшилась на 80—90 % за останні 2000-3000 обертань.

Розрахунки минулих і майбутніх появ комети Галлея

Історія досліджень орбіти комети Галлея нерозривно пов'язана з розвитком обчислювальних методів у математиці й небесній механіці.

1705 року Едмонд Галлей опублікував параболічні орбітальні елементи для 24 добре спостережених комет:

«Зібравши звідусіль спостереження комет, я склав таблицю, плід великої й стомливої праці, невелику, але небезкорисну для астрономів».

Він помітив схожість орбіт комет 1682, 1607 та 1531 років і опублікував перший правильний прогноз повернення комети.

Елементи орбіт комет 1531, 1607 і 1682 років, які отримав Галлей
Проходження перигелію Нахил Довгота вузла Довгота перигелію Перигелій, а. о.
26.08.1531 162°18′ 50°48′ 301°36′ 0,58
27.10.1607 162°58′ 50°21′ 302°16′ 0,58
15.09.1682 162°24′ 49°25′ 301°39′ 0,57

З цією самою періодичною кометою Галлей ототожнив і комету 1456 року, що рухалася між Землею і Сонцем по ретроградній орбіті, хоча через нестачу спостережень він і не зміг для цієї появи визначити параметри орбіти. Ці ідентифікації дозволили передбачити нову появу тієї ж комети в 1758 році, через 76 років після останньої появи. Комета дійсно повернулася, і її виявив ​​ на Різдво 25 грудня 1758 року. Ще більш точний прогноз часу цього повернення комети зробив Алексі Клеро з помічниками, який розрахував збурення, що його викликають в русі комети Юпітер і Сатурн (Уран, Нептун і Плутон ще не були відкриті). Він визначив, що момент проходу через перигелій припадає на 13 квітня з оціненою похибкою в один місяць (помилка дійсно становила місяць, оскільки комета пройшла перигелій 12 березня). Досить точні прогнози наступного повернення 1835 року зробили [ru] і [ru], при цьому вперше вони розрахували ефемериду, тобто майбутній шлях комети серед зірок, але найточніше, з помилкою лише 4 дні, передбачив повернення комети Отто Розенбергер, для цього йому довелося врахувати й збурення нововідкритого Урана. Появу комети 1910 року, вже методом чисельного інтегрування точно передбачили [en] і [en].

Ідентифікацію комети 1456 року на підставі виявлених додаткових спостережень зміг підтвердити [en]. Звернувшись до спостережень, зафіксованих у китайських хроніках, Пінгре серед інших також розрахував приблизні орбіти великої комети 837 року й першої комети 1301 року, але не впізнав у обох комету Галлея.

1843 року Жан-Батіст Біо, вже знаючи середній період комети Галлея, відклавши його назад у минуле, спробував ідентифікувати попередні появи комети Галлея серед зафіксованих китайських спостережень після 65 року до н. е. У багатьох випадках він запропонував кілька можливих кандидатів. На підставі схожості орбіт Біо зміг також ідентифікувати як комету Галлея комету 989 року. Використовуючи китайські дані Біо, Лагер у 1843 році розпізнав комету Галлея в осінній кометі 1378 року, порівнявши з описами розрахований на підставі відомих елементів орбіти видимий шлях комети на небі. Аналогічним чином він виявив спостереження комети Галлея в 760, 451 і 1301 роках.

1850 року Дж. Хінд спробував знайти минулі появи комети Галлея в європейських і китайських хроніках до 1301 року, як і Біо спираючись на приблизний інтервал між поверненнями близько 76,5 року, але перевіряючи відповідність спостережень до відомих орбітальних елементів. З 18 його ідентифікацій до 11 року до н. е. понад половина (1223, 912, 837, 603, 373 і 11 рік до н. е.) виявилися, однак, помилковими.

Довести зв'язок всіх появ можна лише простеживши безперервні зміни орбіти комети під дією збурень планет сонячної системи в минулому, як це робили при прогнозі нових появ. Такий підхід вперше застосували і (1907), використовуючи наближене інтегрування рівняння руху назад у часі, методом варіювання елементів. Взявши за основу достовірні спостереження від 1531 до 1910 року, вони припустили, що ексцентриситет орбіти та її нахил залишаються постійними, а відстань перигелію і довгота висхідного вузла безперервно змінюються під дією збурень. Перші порядки збурень періоду комети обчислювалися з урахуванням впливу Венери, Землі, Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Рух комети вдалося точно простежити до 1301 року і з меншою точністю до 239 року до н. е. Помилка їхнього методу в оцінці моменту проходження через перигелій для найбільш ранньої появи досягла 1,5 року, і тому вони використовували в статті дату 15 травня 240 року до н. е., яка виходили зі спостережень, а не з розрахунків.

Моменти проходження комети Галлея через перигелій далі спробував розрахувати назад від 451 року н. е. до 622 року до н. е. російський астроном Михайло Вільєв. Використовуючи моменти проходження Вільєва на проміжку від 451 року н. е. до 622 року до н. е. та результати Кауелла і Кроммеліна за період від 530 до 1910 року, Міхал Камінський підібрав інтерполяційний ряд Фур'є для орбітальних періодів. Хоча ця формула відповідала даним, використаним щоб її добути, її екстраполяція за межі області вихідних даних не дає результату. Так само як і схожий аналіз Андерса Ангстрема (1862) дав помилку в прогнозі проходження через перигелій у 1910 році на 2,8 року, передбачення Каменського наступного повернення (1986 року) помилкове на дев'ять місяців. Будь-які спроби знайти прості емпіричні формули для визначення минулих або передбачень майбутніх появ комети, що не враховують динамічну модель руху комети під дією гравітаційних збурень, не мають сенсу.

Напередодні нової появи комети Галлея в 1986 році активізувалися дослідження її минулих появ:

  • 1967 року Джозеф Брейді та Една Карпентер на підставі 2000 спостережень двох попередніх появ комети Галлея визначили попередню орбіту й розрахували, що майбутнє проходження перигелію буде 4 лютого 1986 року (помилка, викликана неврахування гравітаційних реактивних сил, становила близько 4 днів).
  • У 1971 році ті самі автори на підставі близько 5000 телескопічних спостережень вже чотирьох попередніх появ змогли зв'язати чотири цих появи чисельною інтеграцією, врахувавши негравітаційні сили у вигляді вікового члена, і передбачили час проходження перигелію в 1986 році з похибкою близько 1,5 годин. Вони також вперше застосували пряме чисельне інтегрування для дослідження давніх появ комети Галлея, використовуючи емпіричний віковий член у рівняннях руху комети для обліку негравітаційних ефектів. Орбіту комети, обчислену за останніми чотирма появами, потім чисельно проінтегрували назад у минуле до 87 р. до н. е. Моменти проходження через перигелій задовільно узгоджувалися з даними спостережень, які навів Кіанг у роботі 1971 року з 1682 по 218 рік. Однак подальше інтегрування призвело до помітної розбіжності, починаючи з появи 141 року. У 141 році реальна комета пройшла на відстані в 0,17 а. о. від Землі й зазнала збурення, трохи відмінного від розрахункового. Оскільки інтегрування не було прив'язане до спостережень раніше 1682 року, то невелика відмінність між розрахованим і реальним рухом була посилена близьким проходженням біля Землі в 141 році. 1982 року Брейді уточнив ці розрахунки.
  • 1971 року Тао Кіанг, заново проаналізувавши всі відомі європейські та китайські минулі спостереження, використав метод варіювання елементів, щоб дослідити рух комети Галлея від 1682 роки назад до 240 р. до н. е. Врахувавши вплив на орбітальні елементи збурень всіх планет, Кіанг зміг уточнити значення моментів проходження через перигелій і підтвердив припущення про те, що негравітаційні сили відповідають за уповільнення середнього руху комети трохи більше ніж на 4 дні за один період обертання. Ці негравітаційні сили пов'язані з випаровуванням кометної речовини під час проходження біля Сонця, що супроводжується реактивною віддачею і зменшенням маси ядра.
  • У 1973 році Браян Марсден, Зденек Секаніна і Дональд Еманс розробили модель гравітаційних сил, яка ґрунтувалась на реактивній дії газів, що випаровуються з поверхні ядра комети.
  • 1977 року Еманс використав цю модель для успішного опису спостережень комети на інтервалі з 1607 по 1911 рік. Орбіту, яка ґрунтувалась на спостереженнях 1682, 1759 і 1835—1836 років було проінтегровано назад в часі аж до 837 року. Взявши до уваги значне наближення комети до Землі у 837 році (мінімальна відстань 0,04 а. о.), вони не намагались продовжити обчислення раніше цього часу.
  • У 1981 році Дональд Еманс і Тао Кіанг на підставі спостережень 1759, 1682 і 1607 років методом чисельного інтегрування розрахували історію руху комети Галлея в минуле до 1404 року до н. е., вводячи малі емпіричні поправки, використовуючи дуже точно визначені з історичних хронік часи проходження перигелію в 837, 374 і 141 роках. Крім того, на основі спостережень 837 року у 800 році вводилася поправка до ексцентриситету орбіти.
  • У 1984 і 1986 роках [de], використовуючи перші спостереження нової появи, проінтегрував рух комети на інтервалі від 2317 р. до н. е. до 2284 р. н. е. і від 467 р. до н. е. до 2580 р. н. е. Для розрахунку в минуле він застосовував єдину емпіричну поправку, що дорвнювала 0,03 дня для часу проходження через перигелій у 837 році.
  • 1988 року Гжегож Сітарський розробив метод чисельного інтегрування руху комети Галлея на підставі 300 найкращих спостережень, отриманих з 1835 по 1987 рік з однаковим застосуванням часів проходження через перигелій для емпіричних поправок.

Хоча пряме числове інтегрування є єдиним методом, що дозволяє дослідити рух комети Галлея за межами інтервалу надійних спостережень, необхідно намагатися пов'язати інтегрування з давніми спостереженнями. При проході інтегрування через інтервал сильних збурень, обумовлених тісним зближенням комети із Землею й іншими великими планетами, потрібна особлива обережність, для того щоб уточнити розрахований рух за допомогою даних спостережень. Було показано, що внаслідок збурень великих планет орбіта комети на великих відрізках часу не є стійкою, і початкові невизначеності у визначенні орбіти експоненціально наростають із часом при розрахунку в минуле або в майбутнє.

Обійти це утруднення при просуванні в минуле можна, якщо вносити невеликі поправки, спираючись на окремі найнадійніші й точні спостереження. Що не дозволяє, однак, визначити з хорошою точністю часи проходжень, далеко віддалені від надійних спостережень.

Появи комети Галлея

Спостереження Брейді Еманс, Кіанг Ландграф Сітарський
— — — 2134/03/28.66 —
— — 2061/07/29.31 2061/07/28.86 —
1986/02/09.46 1986/02/09.39 1986/02/09.66 1986/02/09.51 —
1910/04/20.18 1910/04/19.68 1910/04/20.18 1910/04/20.18 —
1835/11/16.44 1835/11/15.94 1835/11/16.44 1835/11/16.44 —
1759/03/13.06 1759/03/12.55 1759/03/13.06 1759/03/13.06 1759/03/12.51
1682/09/15.28 1682/09/14.79 1682/09/15.28 1682/09/15.28 1682/09/14.48
1607/10/27.54 1607/10/26.80 1607/10/27.54 1607/10/27.52 1607/10/25.00
1531/08/25.80 1531/08/25.59 1531/08/26.23 1531/08/26.26 1531/08/23.68
1456/06/09.1 1456/06/08.97 1456/06/09.63 1456/06/09.50 1456/06/08.10
1378/11/09 1378/11/10.87 1378/11/10.69 1378/11/10.62 1378/11/09.64
1301/10/24.53 1301/10/26.40 1301/10/25.58 1301/10/25.19 1301/10/25.22
1222/10/0.8 1222/09/29.12 1222/09/28.82 1222/09/28.55 1222/09/29.68
1145/04/21.25 1145/04/17.86 1145/04/18.56 1145/04/18.12 1145/04/20.60
1066/03/23.5 1066/03/19.52 1066/03/20.93 1066/03/20.07 1066/03/22.68
989/09/08 989/09/02.99 989/09/05.69 989/09/04.09 989/09/07.69
912/07/9.5 912/07/16.59 912/07/18.67 912/07/17.00 912/07/19.28
837/02/28.27 837/02/27.88 837/02/28.27 837/02/28.48 837/02/28.31
760/05/22.5 760/05/21.78 760/05/20.67 760/05/20.61 760/05/20.53
684/09/28.5 684/10/6.73 684/10/02.77 684/10/01.43 684/10/02.47
607/03/12.5 607/03/18.20 607/03/15.48 607/03/13.57 607/03/15.04
530/09/26.7 530/09/26.89 530/09/27.13 530/09/25.63 530/09/27.31
451/06/24.5 451/06/25.79 451/06/28.25 451/06/27.23 451/06/27.96
374/02/17.4 374/02/12.56 374/02/16.34 374/02/15.29 374/02/15.35
295/04/20.5 295/04/22.54 295/04/20.40 295/04/20.63 295/04/20.02
218/05/17.5 218/05/27.56 218/05/17.72 218/05/17.71 218/05/17.76
141/03/22.35 141/04/10.24 141/03/22.43 141/03/21.08 141/03/22.53
66/01/26.5 66/02/19.97 66/01/25.96 66/01/21.90 66/01/25.57
−11/10/05.5 −11/10/08.64 −11/10/10.85 −11/10/06.00 −11/10/08.92
−86/08/02.5 −86/07/10.40 −86/08/06.46 −86/08/03.54 −86/08/03.41
−163/10/5.5 −163/06/22.38 −163/11/12.57 −163/10/30.11 −163/10/23.13
−239/03/30.5 −240/11/30.64 −239/05/25.12 −239/04/16.52 −239/03/22.55
— −316/10/15.78 −314/09/08.52 −314/05/15.22 −314/02/13.31
— −392/04/22.19 −390/09/14.37 −390/04/28.98 −391/12/15.22
−466? −467/07/16.05 −465/07/18.24 −465/04/11.15 −466/12/2.00
— −543/04/10.57 −539/05/10.83 —541/12/17.11 −542/04/13.94
−612? −619/10/5.17 −615/07/28.50 —617/09/19.97 −619/10/16.14

Роки до н. е. в таблиці вказані за астрономічним розрахунком: 1 рік до н. е. = 0 рік, 2 рік до н. е. = -1 рік і т. д. Дати проходження перигелію для 1607 року й пізніше наведені за григоріанським календарем, а всі попередні дати — за юліанським.

Ядро комети

Місії космічних апаратів «Вега» (СРСР) і «Джотто» (Європейське космічне агентство) дозволили вченим вперше дізнатися про структуру поверхні комети Галлея. Як і у всіх інших комет, при наближенні до Сонця з поверхні її ядра починають сублімуватися леткі речовини з малою температурою кипіння, як-от вода, монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, метан, азот і, можливо, інші замерзлі гази. Цей процес призводить до утворення коми, яка може в поперечнику сягати 100 000 км. Випаровування цього брудного льоду вивільняє пилові частинки, які відносяться газом від ядра. Молекули газів у комі поглинають сонячне світло й перевипромінюють його потім на різних довжинах хвиль (це явище називається флуоресценцією), а пилові частинки розсіюють сонячне світло в різних напрямках без зміни довжини хвилі. Обидва ці процеси призводять до того, що кома стає видимою для стороннього спостерігача.

Дія сонячного випромінювання на кому призводить до утворення хвоста комети. Але й тут пил і газ поводяться по-різному. Ультрафіолетове випромінювання сонця іонізує частину молекул газів, і тиск сонячного вітру, що являє собою потік випущених Сонцем заряджених частинок, штовхає іони, витягаючи кому в довгий хвіст комети, який може мати протяжність понад 100 мільйонів кілометрів. Зміни в потоці сонячного вітру можуть навіть призводити до спостережуваних швидких змін вигляду хвоста і навіть повного або часткового обриву (це спостерігалося, наприклад, у комети Галлея 6 і 7 червня 1910 року). Сонячний вітер розганяє іони до швидкостей у десятки й сотні кілометрів на секунду, набагато більших, ніж швидкість орбітального руху комети. Тому їх рух направлений майже точно в напрямку від Сонця, як і хвіст I типу, який вони формують. Іонні хвости мають обумовлене флуоресценцією блакитнувате світіння. На кометний пил сонячний вітер майже не діє, її виштовхує з коми тиск сонячного світла. Світло розганяє пил набагато слабкіше, ніж сонячний вітер — іони, тому рух пилу визначається початковою орбітальною швидкістю руху і прискоренням під дією тиску світла. Пил відстає від іонного хвоста і формує вигнуті в напрямку орбіти хвости II або III типу. Хвости II типу формуються рівномірним потоком пилу з поверхні. Хвости III типу є результатом короткочасного викиду великої хмари пилу. Внаслідок розкиду прискорень, яких набувають порошини різного розміру під дією сили тиску світла, початкова хмара також розтягується у хвіст, зазвичай вигнутий ще сильніше, ніж хвіст II типу. Пилові хвости світяться розсіяним червонуватим світлом. У комети Галлея спостерігалися хвости як I, так і II типів. Хвіст III типу ймовірно спостерігався 1835 року. На фотографії 1986 року добре видно характерно пофарбовані хвости I (внизу) і II типу.

Попри величезний розмір коми, ядро комети Галлея відносно мале й має неправильну форму картоплини з розмірами 15×8×8 км. Його маса також відносно невелика, близько 2,2× 1014кг, при середній щільності близько 600 кг/м³ (для порівняння, щільність води — 1000 кг/м³), що, ймовірно, означає, що ядро складається з великої кількості слабко пов'язаних фрагментів, що утворюють купу уламків. Наземні спостереження за яскравістю коми показують, що період обертання комети Галлея становить близько 7,4 днів, однак зображення, отримані різними космічними апаратами, а також спостереження за струменями й оболонкою свідчать про те, що період становить 52 години і що обертання відбувається в тому ж напрямку, що й обертання комети навколо Сонця. Оскільки ядро комети має неправильну форму, його обертання також є, ймовірно, досить складним. Хоча під час космічних місій отримано детальні зображення лише близько 25 % поверхні ядра комети Галлея, вони свідчать про вкрай складну топографію з пагорбами, западинами, гірськими хребтами й принаймні одним кратером.

Комета Галлея є найактивнішою з усіх періодичних комет. Активність, наприклад, комети Енке або (комети Холмса), на один або два порядки слабша. Денна сторона комети Галлея (сторона, звернена до Сонця) істотно активніша, ніж нічна сторона. Дослідження за допомогою космічних апаратів показали, що гази, які випускає ядро, майже на 80 % складаються з водяної пари, на 17 % з моноксиду вуглецю (чадного газу) і на 3—4 % з діоксиду вуглецю (вуглекислого газу), зі слідами метану, хоча більш сучасні дослідження показали лише 10 % монооксиду вуглецю і також сліди метану та аміаку. Виявилося, що пилові частинки переважно є сумішшю вуглецево-воднево-киснево-азотних (CHON) з'єднань, звичайних поза Сонячною системою, і силікатів, які складають основу земних гірських порід. Пилові частинки мають малі розміри, аж до межі виявлення апаратами (~1 нм). Спочатку передбачали, що співвідношення дейтерію й водню у водяній парі, яка вивільняється з поверхні ядра, аналогічне до того, що спостерігається у Світовому океані на Землі, що могло означати, що комети того ж типу, що й комета Галлея, могли в далекому минулому забезпечити Землю водою. Проте подальші спостереження показали, що вміст дейтерію в кометному ядрі набагато вищий, ніж у земній воді, що робить гіпотезу про кометне походження земної води малоймовірною.

Апарат «Джотто» забезпечив перше свідчення на користь гіпотези Фреда Віппла про те, що ядра комет є «брудними сніжками». Віппл припустив, що комети є крижаними об'єктами, які нагріваються при наближенні до Сонця, що призводить до сублімації льоду (прямого перетворення речовини з твердого стану в газоподібний) на поверхні, при цьому струмені летких речовин розлітаються вусібіч, утворюючи кому. «Джотто» показав, що ця модель загалом правильна, хоча вимагає низки поправок. Наприклад, альбедо комети Галлея становить тільки 4 %, що означає, що вона відбиває лише 4 % світла, яке на неї падає. Таке мале відбиття можна очікувати швидше від шматка вугілля, ніж від сніжку. Тому попри те, що спостерігачам із Землі комета Галлея здається сліпучо-білою, її ядро насправді вугільно-чорне. Температура поверхні «чорного льоду» під час випаровування мала б варіюватися в межах від 170 К (–103 °C) при високому альбедо, до 220 К (–53 °C) при низькому альбедо, однак вимірювання апарату «Вега-1» показали, що температура поверхні комети Галлея насправді перебуває в межах 300—400 К (+30…+130 °C). Це свідчить про те, що активні лише 10 відсотків поверхні ядра, і що більша її частина покрита шаром темної пилу, яка поглинає тепло. Всі ці спостереження свідчать, що комета Галлея переважно складається з нелетких матеріалів, і тому швидше є «грудкою бруду зі снігом», ніж «брудною сніжкою».

Історія спостережень

Спостереження комети Галлея в давнину

image
Перша сторінка «Ши-цзі»

Комета Галлея — найперша відома періодична комета. Її спостерігали принаймні 30 разів. Відомості про її найбільш ранніх появи можна знайти в історичних хроніках різних народів. Ще в середні віки в Європі та в Китаї почали складати каталоги минулих спостережень комет, які називають кометографіями. Кометографії виявилися дуже корисними при виявленні періодичних комет. Найповнішим сучасним каталогом є фундаментальна п'ятитомна «Кометографія» Гаррі Кронка, яка може слугувати путівником по історичних появах комети Галлея.

240 до н. е. — найперше достовірне спостереження комети, його опис наведений у китайських анналах «Ши-цзі».

Цього року (240 до н. е.) волосиста зоря вперше з'явилася в східному напрямку; потім її було видно в північному напрямку. З 24 травня по 23 червня її було видно в західному напрямку… волотисту зорю було знову видно в західному напрямку 16 днів. («Ши-цзі»)

Цього року волосисту зорю було видно в північному напрямку, і потім в західному напрямку. Влітку померла вдова імператриця. (Хронологічні таблиці «Ши-цзі»)

Більш ранні свідоцтва (комета 78-ї олімпіади — 466 рік до н. е., яку описали, зокрема, Пліній Старший і Арістотель, фігурує і в китайських записах; інша комета, яку спостерігали в 618 або 619 році до н. е.) не можна однозначно ідентифікувати з кометою Галлея. Однак слід зазначити, що взагалі раніше 240 року до н. е. доки виявлено лише 16 записів про різні комети. Крім того, умови спостереження комети Галлея раніше 315 року до н. е. були несприятливими — вона проходила далеко від Землі.

image
Вавилонська астрономічна таблиця, що розповідає про появу комети Галлея в 164 р. до н. е.

164 до н. е. — 1985 року Ф. Р. Стефенсон опублікував дані про спостереження комети, які він виявив на вавилонських табличках. На вавилонських глиняних клинописних табличках, зокрема, записані результати великих багатовікових спостережень за рухом планет і спостережень інших небесних подій — комет, метеорів, атмосферних явищ. Це так звані «астрономічні щоденники», що охоплюють період приблизно з 750 р. до н. е. по 70 р. н. е. Більша частина «астрономічних щоденників» зберігаються нині в Британському музеї.

LBAT 380: Комета, яка з'явилася раніше на сході на шляху Ану, в області Плеяд і Тельця, на Захід […] і пройшла вздовж шляху Еа.

LBAT 378: [ … на шляху ] в області Стрільця, на відстані одного ліктя попереду Юпітера, на три лікті вище на північ […]

Ці таблички говорять про одну й ту саму подію, і частково дані в них перетинаються і дублюються. Квадратними дужками позначені пошкодження. Дата і шлях комети на небі дуже добре узгоджуються з теоретичними розрахунками. На тих самих табличках наведені докладні дані про положення планет, що дозволяє точно визначити, що місяць проходу комети розпочався 21 жовтня 164 р. до н. е.

Можливо, ця комета відіграла важливу роль у близькосхідній історії. У третіх «Сивілиних книгах», в основі написаних близько середини II століття до н. е., повідомляється про комету на заході, яка буде «знаком меча, голоду, смерті та падіння вождів і великих людей». І якраз наприкінці 164 р. до н. е. сталася смерть Птолемея VII і заворушення в імперії Птолемеїв і загибель Антіоха IV в імперії Селевкідів. Можливо, ця комета знайшла відбиток у Біблії, в Першій і Другій книгах Макавеїв і в 9-12 розділах Книги пророка Даниїла, що описують події цього часу. К. Д. Блаунт припускає кілька вказівок на цю появу, зокрема, у Другій книзі Макавеїв: «Сталося, що над усім містом майже сорок днів були в повітрі вершники, що носилися в золотих одежах і на зразок воїнів озброєні списами…»

87 до н. е. — На вавилонських табличках також виявлені описи появи комети 12 серпня 87 р. до н. е.

«13 (?) інтервал між заходом і сходом Місяця виміряно у 8 градусів; у першій частині ночі, комета [… довгий пропуск через пошкодження] яка в IV місяць день за днем, одна одиниця […] між північчю і заходом, її хвіст 4 одиниці […]»

Хоча сам опис комети пошкоджений і тому містить мало астрономічної інформації про шлях, розташування планет далі в тексті також дозволяють датувати цю появу. Ця поява могла знайти віддзеркалення на монетах вірменського царя Тиграна II, корону якого прикрашає «зоря з вигнутим хвостом».

image
Фреска «Поклоніння волхвів» Джотто

12 до н. е. — детальний опис переміщення комети по небосхилу із зазначенням дат і найближчих до траєкторії яскравих зірок протягом майже двох місяців міститься в «Трактаті про п'ять фаз» історичної хроніки китайської династії Хань «Ханьшу», завершеної за різними джерелами наприкінці першого — на початку другого століття н. е. Повідомлення про спостереження комети протягом декількох днів над Римом без вказівки дат наводить у своїй книзі «Римська історія» історик III століття Діон Кассій.

Ця комета могла стати прообразом для Вифлеємської зірки.

66 рік — відомості про цю появу комети із зазначенням її шляху на небі збереглися лише в китайській хроніці «Хоу Ханьшу». Однак іноді з ним пов'язують повідомлення Йосипа Флавія в книзі «Юдейська війна» про комету у вигляді меча, яка передувала руйнуванню Єрусалима.

141 — ця поява також знайшла відбиття лише в китайських джерелах: детально в «Хоу Ханьшу», менш детально в деяких інших хроніках.

218 — шлях комети детально описаний в астрономічних главах хроніки «Хоу Ханьшу». Ймовірно, з цією кометою Діон Кассій пов'язав повалення римського імператора Макріна.

295 — про комету повідомляється в астрономічних главах китайських [ru] і .

374 — появу описано в анналах і астрономічних главах «Книги Сун» і «Книги Чень». Комета наближалася до Землі всього на 0,09 а. о.

451 — появу описано в кількох китайських хроніках. В Європі комету спостерігали під час навали Аттіли і сприймали як знак прийдешніх воєн. Її описали у своїх хроніках Ідацій та Ісидор Севільський.

Комета Галлея в Середні віки

В іншому мовному розділі є повніша стаття Комета Галлея(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з російської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «російська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Примітки

  1. What Have We Learned About Halley’s Comet?. Astronomical Society of the Pacific (No. 6—Fall 1986). 1986. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 грудня 2008.
  2. JPL Small-Body Database Browser: 1P/Halley. Jet Propulsion Laboratory. 11 січня 1994 last obs. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 3 жовтня 2014.
  3. Cevolani G., Bortolotti G. and Hajduk A. (1987). Halley, comet’s mass loss and age. Il Nuovo Cimento C. Italian Physical Society. 10: 587—591. doi:10.1007/BF02507255.[недоступне посилання]
  4. Peale S. J. (1989). On the density of Halley’s comet. Icarus. 82 (1): 36—49. doi:10.1016/0019-1035(89)90021-3.
  5. Britt R. R. (29 листопада 2001). . Space.com. Архів оригіналу за 30 листопада 2001. Процитовано 16 грудня 2008.
  6. Аристотель. Метеорологика [ 10 Березня 2016 у Wayback Machine.], I.7
  7. Аристотель. Метеорологика [ 10 Березня 2016 у Wayback Machine.], I.6
  8. Луцій Анней Сенека. Натурфілософські питання [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.], VII, III.1
  9. Lancaster-Brown, 1985, с. 14, 25.
  10. Westfall R. S. (1980). . Cambridge University Press. с. 403. ISBN . Архів оригіналу за 29 Вересня 2014. Процитовано 9 Березня 2016.
  11. Марочник, 1985, с. 130.
  12. Whiteside D. T, ред. (1974). . Cambridge University Press. с. 30—91. ISBN . Архів оригіналу за 10 Червня 2016. Процитовано 9 Березня 2016.
  13. Марочник, 1985, с. 132.
  14. Lancaster-Brown, 1985, с. 35.
  15. Lancaster-Brown, 1985, с. 76.
  16. Lancaster-Brown, 1985, с. 78.
  17. Lancaster-Brown, 1985, с. 86.
  18. Марочник, 1985, с. 138—139.
  19. Sagan & Druyan, 1985, с. 74.
  20. Lancaster-Brown, 1985, с. 84—85.
  21. Lancaster-Brown, 1985, с. 80.
  22. Hughes D. W. (1987). The History of Halley’s Comet. Philosophical Transactions of the Royal Society of London, series A. 323 (1572): 349—367. doi:10.1098/rsta.1987.0091.
  23. Л. Рюдо. Астрономия на основе наблюдений. — Рипол Классик, 2013. — С. 216. — . (рос.)
  24. Марочник Л.С. Свидание с кометой. — Терра, 2008. — С. 284, 285. — . (рос.)
  25. Yeomans D. K., Kiang T. (1981). . Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 197: 633—646. Архів оригіналу за 7 Квітня 2017. Процитовано 12 Березня 2016.
  26. Беляев, Чурюмов, 1985.
  27. Левин, Симоненко, 1984.
  28. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1908). The perturbations of Halley’s comet, 1759—1910. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 68 (5): 379—395.
  29. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1907). . Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 67 (3): 174—175. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  30. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1907). The perturbations of Halley’s comet. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 67 (3): 386—411.
  31. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1907). The perturbations of Halley’s comet. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 67 (8): 511—521.
  32. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1907). . Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 68 (2): 111—126. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  33. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1908). The perturbations of Halley’s comet in the past. Second paper. The apparition of 1222. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 68 (3): 173—179.
  34. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1908). . Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 68 (5): 375—378. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  35. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1908). The perturbations of Halley’s comet in the past. Fourth paper. The period 760 to 1066. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 68 (7): 510—514.
  36. Crommelin A. C. D. and Cowell P. H. (1908). The perturbations of Halley’s comet in the past. Fifth paper. The period B.C. 760 to A.D. 760. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 68 (9): 665—670.
  37. Kamienski, M. (1957). Researches on the Periodicity of Halley’s Comet. Part III: Revised List of Ancient Perihelion Passages of the Comet. Acta Astronomica. 7: 111—118.
  38. Kamienski, M. (1962). Preliminary Determination of the Time of the Next Perihelion Passage of Halley’s Comet in 1986. Acta Astronomica. 12: 227—231.
  39. Brady J. L., Carpenter E. (1967). . The Astronomical Journal. 72: 365—369. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  40. Brady J. L., Carpenter E. (1971). . The Astronomical Journal. 76: 728—739. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  41. Brady J. L. (1982). . Journal of the British Astronomical Association. 92: 209—215. Архів оригіналу за 4 Лютого 2022. Процитовано 10 Березня 2016.
  42. Kiang T. (1972). . Memoirs of the Royal Astronomical Society. 76: 27—66. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  43. Marsden B. G., Sekanina Z., Yeomans D. (1973). Comets and non-gravitational forces. Astronomical Journal. 78: 211—225.
  44. Yeomans D. K. (1977). . Astronomical Journal. 82: 435—440. Архів оригіналу за 18 Жовтня 2017. Процитовано 10 Березня 2016.
  45. Landgraf W. (1986) On the Motion of Comet Halley. ESTEC EP/14.7/6184 (1984) [ 11 Березня 2016 у Wayback Machine.]: (pdf 34 MB) Tab.9]
  46. Landgraf W. (1986). On the motion of Comet Halley. Astronomy and Astrophysics. 163: 246—260.
  47. Sitarski G. (1988). On the nongravitational motion of comet P/Halley. Acta Astronomica. 38: 253—268.
  48. and Vecheslavov V. V. (1989). . Astronomy Astrophysics. 221: 146—154. Архів оригіналу (PDF) за 25 Жовтня 2017. Процитовано 3 Грудня 2018.
  49. Brandt J. C. (PDF). McGraw-Hill. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2011. Процитовано 27 листопада 2009.
  50. Delehanty M. . Astronomy Today. Архів оригіналу за 7 квітня 2007. Процитовано 15 березня 2007.
  51. Crovisier J., Encrenaz T. (2000). Comet Science (pdf). Cambridge University Press. ISBN .
  52. Mendis D. A. (1988). . Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 26: 11—49. doi:10.1146/annurev.aa.26.090188.000303. Архів оригіналу за 13 Липня 2020. Процитовано 3 Грудня 2018.
  53. Sagdeev R. Z., Elyasberg P. E., Moroz V. I. (1988). . Nature. 331: 240—242. doi:10.1038/331240a0. Архів оригіналу за 23 Березня 2019. Процитовано 12 Березня 2016.
  54. Keller H. U., Britt D., Buratti B. J., Thomas N. (2005). In Situ Observations of Cometary Nuclei. У M. Festou, H. U. Keller, and H. A. Weaver (ред.). (PDF). University of Arizona Press. с. 211—222. ISBN . Архів оригіналу (pdf) за 26 Січня 2021. Процитовано 3 Грудня 2018.
  55. Аванесов, Мороз, 1988, с. 225.
  56. Woods T. N., Feldman P. D. та ін. (1986). . Nature. 324: 436—438. doi:10.1038/324436a0. Архів оригіналу за 13 Квітня 2015. Процитовано 12 Березня 2016. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  57. Chyba C. and Sagan C. (1987). . Nature. 330: 350—353. doi:10.1038/330350a0. Архів оригіналу за 12 Квітня 2016. Процитовано 12 Березня 2016.
  58. . ESA. 2006. Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 5 грудня 2009.
  59. Weaver H. A., Feldman P. D. та ін. (1997). The Activity and Size of the Nucleus of Comet Hale—Bopp (C/1995 O1). Science. 275: 1900—1904. doi:10.1126/science.275.5308.1900. PMID 9072959. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  60. . NASA. 2005. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 5 грудня 2009.
  61. Kronk G. W. Cometography. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 12 березня 2016.
  62. Series: Cometography. Cambridge University Press. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 12 березня 2016.
  63. Kronk G. W. (1999). Cometography. A Catalogue of Comets. Volume 1, Ancient—1799. Cometography. Cambridge University Press. doi:10.2277/052158504X. ISBN .
  64. Stephenson F. R., Yau K. K. C. (May 1985). Far eastern observations of Halley’s comet: 240 BC to AD 1368. Journal of the British Interplanetary Society. 38: 195—216. ISSN 0007-084X.
  65. Stephenson F. R., Yau K. K. C., Hunger H. (1985). Records of Halley’s comet on babylonian tablets. Nature. 314: 587.
  66. Wolters Al (1993). Halley’s Comet at a Turning Point in Jewish History. Catholic Biblical Quarterly. 55: 687—697.
  67. Blount C. D. (1988). . Journal of the British Astronomical Association,. 98 (5): 257—258. Архів оригіналу за 19 Жовтня 2017. Процитовано 12 Березня 2016.
  68. 2 Мак. 5:2
  69. Gurzadyan V. G. and Vardanyan R. (August 2004). Halley’s Comet of 87 BC on the coins of Armenian king Tigranes?. Astronomy & Geophysics. 45 (4): 4.06. doi:10.1046/j.1468-4004.2003.45406.x. arXiv:physics/0405073.
  70. Резников А. И. «Комета Галлея: демистификация рождественской легенды?» [ 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Историко-астрономические исследования, Вып. XVIII, М.: Наука, 1988.
  71. Резников А. И. (2013). . Архів оригіналу за 5 Квітня 2008. Процитовано 7 вересня 2013.
  72. Goldberg G. J. (1999). . Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 10 липня 2010.
  73. Ісидор Севільський. Історія готів [ 5 Червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комета Галлея


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kometa Galle ya oficijne poznachennya 1P Galleya 1P Halley najvidomisha z komet i najyaskravisha z korotkoperiodichnih komet Vona nablizhayetsya do Zemli kozhni 75 76 rokiv a yiyi sposterezhennya zafiksovani ponad 2000 rokiv tomu Nazvana na chest anglijskogo astronoma Edmonda Galleya yakij virahuvav yiyi orbitu Bagato dovgoperiodichnih komet mozhut z yavlyatisya bilsh yaskravimi i vidovishnimi ale kometa Galleya yedina korotkoperiodichna kometa yaku dobre vidno neozbroyenim okom ta period obertannya yakoyi sumirnij z trivalistyu lyudskogo zhittya Z kometoyu pov yazani meteorni potoki Eta Akvaridi j Orionidi Ostannij perigelij buv u lyutomu 1986 roku nastupnij bude v seredini 2061 roku 1P GalleyaKometa Galleya 8 bereznya 1986 r VidkrittyaPershovidkrivach Nazvana na chest Edmonda GalleyaData vidkrittya 1758 pershij peredbachenij perigelij Alternativni poznachennya 1982i 1986 IIIHarakteristiki orbitiEpoha 2449400 5 17 lyutogo 1994 Afelij 35 1 a o Perigelij 0 586 a o Velika pivvis orbiti 17 8 a o Ekscentrisitet orbiti 0 967Period obertannya 75 3 aNahil orbiti 162 3 Ostannij perigelij 9 lyutogo 1986Nastupnij perigelij 28 lipnya 2061Fizichni harakteristikiRozmiri 15 8 km 11 km v serednomu Masa 2 2 1014kgSerednya gustina 600 kg m ocinki variyuyutsya vid 200 do 1500 kg m Albedo 0 04Porodzhuvani meteorni potokiEta Akvaridi OrionidiObchislennya orbiti i vidkrittyaDavnya Greciya Kometa Galleya stala pershoyu kometoyu z dovedenoyu periodichnistyu U yevropejskij nauci azh do epohi Vidrodzhennya panuvav poglyad Aristotelya yakij vvazhav sho kometi ye zburennyami v atmosferi Zemli Odnak i do i pislya Aristotelya bagato antichnih filosofiv vislovlyuvali dosit prozorlivi gipotezi pro prirodu komet Tak za slovami samogo Aristotelya Gippokrat Hioskij V st do n e i jogo uchen Eshil vvazhali sho hvist ne nalezhit samij kometi ale vona inodi nabuvaye jogo blukayuchi v prostori oskilki nash zorovij promin vidbivayuchis vid vologi yaku zahoplyuye za soboyu kometa dosyagaye Soncya Kometa na vidminu vid inshih zirok z yavlyayetsya cherez duzhe veliki promizhki chasu tomu movlyav sho vona vidstaye vid Soncya nadzvichajno povilno otozh koli vona z yavlyayetsya znovu v tomu zh samomu misci to ce znachit sho vona vzhe vikonala povnij obert U comu vislovlyuvanni mozhna pobachiti tverdzhennya pro kosmichnu prirodu kometi periodichnist yiyi ruhu i navit pro fizichnu prirodu kometnogo hvosta na yakomu rozsiyuyetsya sonyachne svitlo i yakij yak pokazali suchasni doslidzhennya dijsno znachnoyu miroyu skladayetsya z gazopodibnoyi vodi Seneka I st n e Ne lishe govorit pro kosmichne pohodzhennya komet ale j proponuye sposib dokazi periodichnosti yih ruhu yakij zdijsniv Gallej Neobhidno odnak shob buli zibrani vidomosti pro vsi kolishni poyavi komet bo cherez ridkist yih poyav dosi nemozhlivo vstanoviti yihni orbiti z yasuvati chi dotrimuyutsya voni chergovosti j z yavlyayutsya tochno u svij den u strogomu poryadku Edmond Gallej Ideyu Aristotelya sprostuvav Tiho Brage yakij vikoristav paralaksni sposterezhennya kometi 1577 roku vimiryuvannya polozhennya kometi provedeni v Daniyi j Prazi shob pokazati sho vona perebuvala vid Zemli dali Misyacya Odnak zberigalasya neviznachenist u pitanni pro te chi obertayutsya kometi navkolo Soncya chi zh prosto prolitayut pryamimi shlyahami cherez Sonyachnu sistemu Edmond Gallej U 1680 1681 rokah 24 richnij Gallej sposterigav yaskravu kometu C 1680 V1 yaku chasto nazivayut kometoyu Nyutona Vona spochatku nablizhalasya do Soncya a potim viddalyalasya vid nogo sho superechilo uyavlennyu pro pryamolinijnij ruh Doslidzhuyuchi ce pitannya Gallej zrozumiv sho docentrova sila yaka diye na kometu vid Soncya povinna spadati oberneno proporcijno kvadratu vidstani 1682 roku koli vchergove z yavilas kometa nazvana zgodom jogo im yam Gallej zvernuvsya do Roberta Guka z pitannyam yakoyu krivoyu ruhatimetsya tilo pid diyeyu takoyi sili ale ne otrimav vidpovidi hocha Guk i natyaknuv sho znaye vidpovid Gallej virushiv do Kembridzha do Isaaka Nyutona yakij odrazu zh vidpoviv sho zgidno z jogo rozrahunkami ruh vidbuvatimetsya po elipsu Nyuton prodovzhuvav pracyuvati nad problemoyu ruhu til pid diyeyu sil tyazhinnya utochnyuyuchi i rozvivayuchi rozrahunki i naprikinci 1684 roku vidislav Galleyu svij traktat Ruh til po orbiti lat De Motu Corporum in Gyrum Zahoplenij Gallej dopoviv pro rezultati Nyutona na zasidanni Londonskogo korolivskogo tovaristva 10 grudnya 1684 roku i poprosiv u Nyutona dozvolu nadrukuvati traktat Nyuton pogodivsya j obicyav nadislati prodovzhennya U 1686 roci na prohannya Galleya Nyuton pereslav pershi dvi chastini svogo rozshirenogo traktatu yakij otrimav nazvu Matematichni nachala naturalnoyi filosofiyi v Londonske korolivske tovaristvo de Guk viklikav skandal zayavivshi pro svij prioritet ale jogo ne pidtrimali kolegi 1687 roku najznamenitishij traktat Nyutona vijshov drukom na groshi Galleya nakladom 120 primirnikiv Takim chinom interes do komet zaklav osnovi suchasnoyi matematichnoyi fiziki U svoyemu klasichnomu traktati Nyuton sformulyuvav zakoni gravitaciyi j ruhu Odnak jogo robota nad teoriyeyu ruhu komet she ne bula zakinchena Hocha vin pidozryuvav sho dvi kometi yaki sposterigalisya v 1680 i 1681 rokah i yaki viklikali interes Galleya buli naspravdi odniyeyu kometoyu do i pislya prohodzhennya poblizu Soncya ale ne zmig povnistyu opisati yiyi ruh v ramkah svoyeyi modeli Ce vdalosya jogo drugovi j vidavcyu Galleyu yakij u praci 1705 roku Oglyad kometnoyi astronomiyi lat Synopsis Astronomiae Cometicae stvoriv metod rozrahunku kometnih orbit yakij bazuvavsya na zakoni vsesvitnogo tyazhinnya Nyutona v yakomu vrahuvav gravitacijnij vpliv Yupitera i Saturna na kometi Pam yatna tablichka prisvyachena Galleyu v Vestminsterskomu abatstvi v Londoni Vivchivshi istorichni zapisi Gallej sklav pershij katalog elementiv orbit komet Vin zvernuv uvagu na te sho harakteristiki yaskravoyi kometi yaku sposterigav 1682 roku vin sam ye majzhe timi zh sho j u kometi 1531 r yaku sposterigav 1531 roku Peter Apian i kometi 1607 roku sposterigav Jogann Kepler Gallej prijshov do visnovku sho yaskravi kometi 1531 1607 i 1682 rokiv ce toj samij ob yekt iz periodom obertannya navkolo Soncya priblizno 76 rokiv Na pidstavi viyavlenogo periodu i vrahuvavshi grubi nablizhennya vpliviv velikih planet vin peredbachiv sho kometa maye znov z yavitisya na nebi v 1758 roci Peredbachennya Galleya pidtverdilosya Pershim sered profesijnih astronomiv znajshov yiyi legendarnij lovec komet francuz Sharl Messye v Parizhi 21 sichnya 1759 roku ale chest pershogo sposterigacha povernennya kometi nalezhit vihidcyu iz selyan nimeckomu astronomu samouku vin pobachiv kometu she 25 grudnya 1758 roku u suzir yi Rib Cherez perigelij kometa projshla lishe 13 bereznya 1759 roku oskilki zburennya viklikani tyazhinnyam Yupitera i Saturna prizveli do zatrimki na 618 dniv Za dva misyaci do novoyi poyavi kometi ce zapiznennya napered obchisliv Aleksi Klero yakomu dopomagali v obchislennyah Zhozef Laland i madam Nikol Lepot Pohibka rozrahunkiv stanovila lishe 31 den Gallej ne dozhiv do povernennya kometi vin pomer 1742 roku Pidtverdzhennya povernennya komet bulo pershoyu demonstraciyeyu togo sho ne lishe planeti mozhut obertatisya navkolo Soncya Ce stalo pershim uspishnim pidtverdzhennyam nebesnoyi mehaniki Nyutona i yaskravoyu demonstraciyeyu yiyi zdatnosti peredbachati Na chest Galleya kometu vpershe v 1759 roci nazvav francuzkij astronom Nikola Lakajl Gallej takozh visunuv ideyu sho j inshi kometi povinni povertatisya do Soncya Orbita i pohodzhennyaOrbiti troh Galleya Borelli j lezhat v inshih ploshinah nizh orbiti planet Sonyachnoyi sistemi Orbita kometi Galleya zliva Orbita kometi Galleya vityagnutij elips iz Soncem v odnomu z fokusiv Perigelij kometi 0 587 a o mizh orbitami Merkuriya i Veneri afelij ponad 35 a o priblizno vidstan vid Soncya do Plutona Orbita kometi silno nahilena do ploshini ekliptiki na 162 5 Ce oznachaye sho kometa ruhayetsya v napryami protilezhnomu ruhu planet Sonyachnoyi sistemi Ekscentrisitet orbiti dorivnyuye 0 967275 Kometa Galleya obertayetsya navkolo Soncya z periodom priblizno 76 rokiv Kometa v tochci perigeliyu maye shvidkist 52 km s a v afeliyi 1 km s Na vidstani Zemli kometa ruhayetsya zi shvidkistyu 46 km s i vrahovuyuchi te sho kometa ruhayetsya navkolo Soncya protilezhno ruhu Zemli j inshih planet yih vzayemna shvidkist priblizno skladaye 78 km s 1989 roku Boris Chirikov ti Vitalij Vecheslavov proanalizuvali fakti 46 vizitiv kometi Galleya yaki buli zanotovani v istorichnih dzherelah a takozh zmodelovani komp yuterom Doslidzhennya viyavilo dinamiku haotichnu ta neperedbachuvanu na daleku perspektivu Ochikuvalosya sho trivalist zhittya kometi syagne 10 miljoniv rokiv Prote nedavni doslidzhennya pripuskayut sho kometa Galleya viparuyetsya chi rozkoletsya navpil protyagom nastupnih desyati tisyach rokiv abo zh bude katapultovana za mezhi Sonyachnoyi sistemi vprodovzh kilkoh soten tisyach rokiv Sposterezhennya H yuza vkazuye sho masa yadra kometi zmenshilas na 80 90 za ostanni 2000 3000 obertan Rozrahunki minulih i majbutnih poyav kometi Galleya Istoriya doslidzhen orbiti kometi Galleya nerozrivno pov yazana z rozvitkom obchislyuvalnih metodiv u matematici j nebesnij mehanici 1705 roku Edmond Gallej opublikuvav parabolichni orbitalni elementi dlya 24 dobre sposterezhenih komet Zibravshi zvidusil sposterezhennya komet ya sklav tablicyu plid velikoyi j stomlivoyi praci neveliku ale nebezkorisnu dlya astronomiv Vin pomitiv shozhist orbit komet 1682 1607 ta 1531 rokiv i opublikuvav pershij pravilnij prognoz povernennya kometi Elementi orbit komet 1531 1607 i 1682 rokiv yaki otrimav Gallej Prohodzhennya perigeliyu Nahil Dovgota vuzla Dovgota perigeliyu Perigelij a o 26 08 1531 162 18 50 48 301 36 0 5827 10 1607 162 58 50 21 302 16 0 5815 09 1682 162 24 49 25 301 39 0 57 Z ciyeyu samoyu periodichnoyu kometoyu Gallej ototozhniv i kometu 1456 roku sho ruhalasya mizh Zemleyu i Soncem po retrogradnij orbiti hocha cherez nestachu sposterezhen vin i ne zmig dlya ciyeyi poyavi viznachiti parametri orbiti Ci identifikaciyi dozvolili peredbachiti novu poyavu tiyeyi zh kometi v 1758 roci cherez 76 rokiv pislya ostannoyi poyavi Kometa dijsno povernulasya i yiyi viyaviv na Rizdvo 25 grudnya 1758 roku She bilsh tochnij prognoz chasu cogo povernennya kometi zrobiv Aleksi Klero z pomichnikami yakij rozrahuvav zburennya sho jogo viklikayut v rusi kometi Yupiter i Saturn Uran Neptun i Pluton she ne buli vidkriti Vin viznachiv sho moment prohodu cherez perigelij pripadaye na 13 kvitnya z ocinenoyu pohibkoyu v odin misyac pomilka dijsno stanovila misyac oskilki kometa projshla perigelij 12 bereznya Dosit tochni prognozi nastupnogo povernennya 1835 roku zrobili ru i ru pri comu vpershe voni rozrahuvali efemeridu tobto majbutnij shlyah kometi sered zirok ale najtochnishe z pomilkoyu lishe 4 dni peredbachiv povernennya kometi Otto Rozenberger dlya cogo jomu dovelosya vrahuvati j zburennya novovidkritogo Urana Poyavu kometi 1910 roku vzhe metodom chiselnogo integruvannya tochno peredbachili en i en Identifikaciyu kometi 1456 roku na pidstavi viyavlenih dodatkovih sposterezhen zmig pidtverditi en Zvernuvshis do sposterezhen zafiksovanih u kitajskih hronikah Pingre sered inshih takozh rozrahuvav priblizni orbiti velikoyi kometi 837 roku j pershoyi kometi 1301 roku ale ne vpiznav u oboh kometu Galleya 1843 roku Zhan Batist Bio vzhe znayuchi serednij period kometi Galleya vidklavshi jogo nazad u minule sprobuvav identifikuvati poperedni poyavi kometi Galleya sered zafiksovanih kitajskih sposterezhen pislya 65 roku do n e U bagatoh vipadkah vin zaproponuvav kilka mozhlivih kandidativ Na pidstavi shozhosti orbit Bio zmig takozh identifikuvati yak kometu Galleya kometu 989 roku Vikoristovuyuchi kitajski dani Bio Lager u 1843 roci rozpiznav kometu Galleya v osinnij kometi 1378 roku porivnyavshi z opisami rozrahovanij na pidstavi vidomih elementiv orbiti vidimij shlyah kometi na nebi Analogichnim chinom vin viyaviv sposterezhennya kometi Galleya v 760 451 i 1301 rokah 1850 roku Dzh Hind sprobuvav znajti minuli poyavi kometi Galleya v yevropejskih i kitajskih hronikah do 1301 roku yak i Bio spirayuchis na pribliznij interval mizh povernennyami blizko 76 5 roku ale pereviryayuchi vidpovidnist sposterezhen do vidomih orbitalnih elementiv Z 18 jogo identifikacij do 11 roku do n e ponad polovina 1223 912 837 603 373 i 11 rik do n e viyavilisya odnak pomilkovimi Dovesti zv yazok vsih poyav mozhna lishe prostezhivshi bezperervni zmini orbiti kometi pid diyeyu zburen planet sonyachnoyi sistemi v minulomu yak ce robili pri prognozi novih poyav Takij pidhid vpershe zastosuvali i 1907 vikoristovuyuchi nablizhene integruvannya rivnyannya ruhu nazad u chasi metodom variyuvannya elementiv Vzyavshi za osnovu dostovirni sposterezhennya vid 1531 do 1910 roku voni pripustili sho ekscentrisitet orbiti ta yiyi nahil zalishayutsya postijnimi a vidstan perigeliyu i dovgota vishidnogo vuzla bezperervno zminyuyutsya pid diyeyu zburen Pershi poryadki zburen periodu kometi obchislyuvalisya z urahuvannyam vplivu Veneri Zemli Yupitera Saturna Urana i Neptuna Ruh kometi vdalosya tochno prostezhiti do 1301 roku i z menshoyu tochnistyu do 239 roku do n e Pomilka yihnogo metodu v ocinci momentu prohodzhennya cherez perigelij dlya najbilsh rannoyi poyavi dosyagla 1 5 roku i tomu voni vikoristovuvali v statti datu 15 travnya 240 roku do n e yaka vihodili zi sposterezhen a ne z rozrahunkiv Momenti prohodzhennya kometi Galleya cherez perigelij dali sprobuvav rozrahuvati nazad vid 451 roku n e do 622 roku do n e rosijskij astronom Mihajlo Vilyev Vikoristovuyuchi momenti prohodzhennya Vilyeva na promizhku vid 451 roku n e do 622 roku do n e ta rezultati Kauella i Krommelina za period vid 530 do 1910 roku Mihal Kaminskij pidibrav interpolyacijnij ryad Fur ye dlya orbitalnih periodiv Hocha cya formula vidpovidala danim vikoristanim shob yiyi dobuti yiyi ekstrapolyaciya za mezhi oblasti vihidnih danih ne daye rezultatu Tak samo yak i shozhij analiz Andersa Angstrema 1862 dav pomilku v prognozi prohodzhennya cherez perigelij u 1910 roci na 2 8 roku peredbachennya Kamenskogo nastupnogo povernennya 1986 roku pomilkove na dev yat misyaciv Bud yaki sprobi znajti prosti empirichni formuli dlya viznachennya minulih abo peredbachen majbutnih poyav kometi sho ne vrahovuyut dinamichnu model ruhu kometi pid diyeyu gravitacijnih zburen ne mayut sensu Naperedodni novoyi poyavi kometi Galleya v 1986 roci aktivizuvalisya doslidzhennya yiyi minulih poyav 1967 roku Dzhozef Brejdi ta Edna Karpenter na pidstavi 2000 sposterezhen dvoh poperednih poyav kometi Galleya viznachili poperednyu orbitu j rozrahuvali sho majbutnye prohodzhennya perigeliyu bude 4 lyutogo 1986 roku pomilka viklikana nevrahuvannya gravitacijnih reaktivnih sil stanovila blizko 4 dniv U 1971 roci ti sami avtori na pidstavi blizko 5000 teleskopichnih sposterezhen vzhe chotiroh poperednih poyav zmogli zv yazati chotiri cih poyavi chiselnoyu integraciyeyu vrahuvavshi negravitacijni sili u viglyadi vikovogo chlena i peredbachili chas prohodzhennya perigeliyu v 1986 roci z pohibkoyu blizko 1 5 godin Voni takozh vpershe zastosuvali pryame chiselne integruvannya dlya doslidzhennya davnih poyav kometi Galleya vikoristovuyuchi empirichnij vikovij chlen u rivnyannyah ruhu kometi dlya obliku negravitacijnih efektiv Orbitu kometi obchislenu za ostannimi chotirma poyavami potim chiselno prointegruvali nazad u minule do 87 r do n e Momenti prohodzhennya cherez perigelij zadovilno uzgodzhuvalisya z danimi sposterezhen yaki naviv Kiang u roboti 1971 roku z 1682 po 218 rik Odnak podalshe integruvannya prizvelo do pomitnoyi rozbizhnosti pochinayuchi z poyavi 141 roku U 141 roci realna kometa projshla na vidstani v 0 17 a o vid Zemli j zaznala zburennya trohi vidminnogo vid rozrahunkovogo Oskilki integruvannya ne bulo priv yazane do sposterezhen ranishe 1682 roku to nevelika vidminnist mizh rozrahovanim i realnim ruhom bula posilena blizkim prohodzhennyam bilya Zemli v 141 roci 1982 roku Brejdi utochniv ci rozrahunki 1971 roku Tao Kiang zanovo proanalizuvavshi vsi vidomi yevropejski ta kitajski minuli sposterezhennya vikoristav metod variyuvannya elementiv shob dosliditi ruh kometi Galleya vid 1682 roki nazad do 240 r do n e Vrahuvavshi vpliv na orbitalni elementi zburen vsih planet Kiang zmig utochniti znachennya momentiv prohodzhennya cherez perigelij i pidtverdiv pripushennya pro te sho negravitacijni sili vidpovidayut za upovilnennya serednogo ruhu kometi trohi bilshe nizh na 4 dni za odin period obertannya Ci negravitacijni sili pov yazani z viparovuvannyam kometnoyi rechovini pid chas prohodzhennya bilya Soncya sho suprovodzhuyetsya reaktivnoyu viddacheyu i zmenshennyam masi yadra U 1973 roci Brayan Marsden Zdenek Sekanina i Donald Emans rozrobili model gravitacijnih sil yaka gruntuvalas na reaktivnij diyi gaziv sho viparovuyutsya z poverhni yadra kometi 1977 roku Emans vikoristav cyu model dlya uspishnogo opisu sposterezhen kometi na intervali z 1607 po 1911 rik Orbitu yaka gruntuvalas na sposterezhennyah 1682 1759 i 1835 1836 rokiv bulo prointegrovano nazad v chasi azh do 837 roku Vzyavshi do uvagi znachne nablizhennya kometi do Zemli u 837 roci minimalna vidstan 0 04 a o voni ne namagalis prodovzhiti obchislennya ranishe cogo chasu U 1981 roci Donald Emans i Tao Kiang na pidstavi sposterezhen 1759 1682 i 1607 rokiv metodom chiselnogo integruvannya rozrahuvali istoriyu ruhu kometi Galleya v minule do 1404 roku do n e vvodyachi mali empirichni popravki vikoristovuyuchi duzhe tochno viznacheni z istorichnih hronik chasi prohodzhennya perigeliyu v 837 374 i 141 rokah Krim togo na osnovi sposterezhen 837 roku u 800 roci vvodilasya popravka do ekscentrisitetu orbiti U 1984 i 1986 rokah de vikoristovuyuchi pershi sposterezhennya novoyi poyavi prointegruvav ruh kometi na intervali vid 2317 r do n e do 2284 r n e i vid 467 r do n e do 2580 r n e Dlya rozrahunku v minule vin zastosovuvav yedinu empirichnu popravku sho dorvnyuvala 0 03 dnya dlya chasu prohodzhennya cherez perigelij u 837 roci 1988 roku Gzhegozh Sitarskij rozrobiv metod chiselnogo integruvannya ruhu kometi Galleya na pidstavi 300 najkrashih sposterezhen otrimanih z 1835 po 1987 rik z odnakovim zastosuvannyam chasiv prohodzhennya cherez perigelij dlya empirichnih popravok Hocha pryame chislove integruvannya ye yedinim metodom sho dozvolyaye dosliditi ruh kometi Galleya za mezhami intervalu nadijnih sposterezhen neobhidno namagatisya pov yazati integruvannya z davnimi sposterezhennyami Pri prohodi integruvannya cherez interval silnih zburen obumovlenih tisnim zblizhennyam kometi iz Zemleyu j inshimi velikimi planetami potribna osobliva oberezhnist dlya togo shob utochniti rozrahovanij ruh za dopomogoyu danih sposterezhen Bulo pokazano sho vnaslidok zburen velikih planet orbita kometi na velikih vidrizkah chasu ne ye stijkoyu i pochatkovi neviznachenosti u viznachenni orbiti eksponencialno narostayut iz chasom pri rozrahunku v minule abo v majbutnye Obijti ce utrudnennya pri prosuvanni v minule mozhna yaksho vnositi neveliki popravki spirayuchis na okremi najnadijnishi j tochni sposterezhennya Sho ne dozvolyaye odnak viznachiti z horoshoyu tochnistyu chasi prohodzhen daleko viddaleni vid nadijnih sposterezhen Poyavi kometi Galleya Sposterezhennya Brejdi Emans Kiang Landgraf Sitarskij 2134 03 28 66 2061 07 29 31 2061 07 28 86 1986 02 09 46 1986 02 09 39 1986 02 09 66 1986 02 09 51 1910 04 20 18 1910 04 19 68 1910 04 20 18 1910 04 20 18 1835 11 16 44 1835 11 15 94 1835 11 16 44 1835 11 16 44 1759 03 13 06 1759 03 12 55 1759 03 13 06 1759 03 13 06 1759 03 12 511682 09 15 28 1682 09 14 79 1682 09 15 28 1682 09 15 28 1682 09 14 481607 10 27 54 1607 10 26 80 1607 10 27 54 1607 10 27 52 1607 10 25 001531 08 25 80 1531 08 25 59 1531 08 26 23 1531 08 26 26 1531 08 23 681456 06 09 1 1456 06 08 97 1456 06 09 63 1456 06 09 50 1456 06 08 101378 11 09 1378 11 10 87 1378 11 10 69 1378 11 10 62 1378 11 09 641301 10 24 53 1301 10 26 40 1301 10 25 58 1301 10 25 19 1301 10 25 221222 10 0 8 1222 09 29 12 1222 09 28 82 1222 09 28 55 1222 09 29 681145 04 21 25 1145 04 17 86 1145 04 18 56 1145 04 18 12 1145 04 20 601066 03 23 5 1066 03 19 52 1066 03 20 93 1066 03 20 07 1066 03 22 68989 09 08 989 09 02 99 989 09 05 69 989 09 04 09 989 09 07 69912 07 9 5 912 07 16 59 912 07 18 67 912 07 17 00 912 07 19 28837 02 28 27 837 02 27 88 837 02 28 27 837 02 28 48 837 02 28 31760 05 22 5 760 05 21 78 760 05 20 67 760 05 20 61 760 05 20 53684 09 28 5 684 10 6 73 684 10 02 77 684 10 01 43 684 10 02 47607 03 12 5 607 03 18 20 607 03 15 48 607 03 13 57 607 03 15 04530 09 26 7 530 09 26 89 530 09 27 13 530 09 25 63 530 09 27 31451 06 24 5 451 06 25 79 451 06 28 25 451 06 27 23 451 06 27 96374 02 17 4 374 02 12 56 374 02 16 34 374 02 15 29 374 02 15 35295 04 20 5 295 04 22 54 295 04 20 40 295 04 20 63 295 04 20 02218 05 17 5 218 05 27 56 218 05 17 72 218 05 17 71 218 05 17 76141 03 22 35 141 04 10 24 141 03 22 43 141 03 21 08 141 03 22 5366 01 26 5 66 02 19 97 66 01 25 96 66 01 21 90 66 01 25 57 11 10 05 5 11 10 08 64 11 10 10 85 11 10 06 00 11 10 08 92 86 08 02 5 86 07 10 40 86 08 06 46 86 08 03 54 86 08 03 41 163 10 5 5 163 06 22 38 163 11 12 57 163 10 30 11 163 10 23 13 239 03 30 5 240 11 30 64 239 05 25 12 239 04 16 52 239 03 22 55 316 10 15 78 314 09 08 52 314 05 15 22 314 02 13 31 392 04 22 19 390 09 14 37 390 04 28 98 391 12 15 22 466 467 07 16 05 465 07 18 24 465 04 11 15 466 12 2 00 543 04 10 57 539 05 10 83 541 12 17 11 542 04 13 94 612 619 10 5 17 615 07 28 50 617 09 19 97 619 10 16 14 Roki do n e v tablici vkazani za astronomichnim rozrahunkom 1 rik do n e 0 rik 2 rik do n e 1 rik i t d Dati prohodzhennya perigeliyu dlya 1607 roku j piznishe navedeni za grigorianskim kalendarem a vsi poperedni dati za yulianskim Yadro kometiMisiyi kosmichnih aparativ Vega SRSR i Dzhotto Yevropejske kosmichne agentstvo dozvolili vchenim vpershe diznatisya pro strukturu poverhni kometi Galleya Yak i u vsih inshih komet pri nablizhenni do Soncya z poverhni yiyi yadra pochinayut sublimuvatisya letki rechovini z maloyu temperaturoyu kipinnya yak ot voda monooksid vuglecyu dioksid vuglecyu metan azot i mozhlivo inshi zamerzli gazi Cej proces prizvodit do utvorennya komi yaka mozhe v poperechniku syagati 100 000 km Viparovuvannya cogo brudnogo lodu vivilnyaye pilovi chastinki yaki vidnosyatsya gazom vid yadra Molekuli gaziv u komi poglinayut sonyachne svitlo j pereviprominyuyut jogo potim na riznih dovzhinah hvil ce yavishe nazivayetsya fluorescenciyeyu a pilovi chastinki rozsiyuyut sonyachne svitlo v riznih napryamkah bez zmini dovzhini hvili Obidva ci procesi prizvodyat do togo sho koma staye vidimoyu dlya storonnogo sposterigacha Diya sonyachnogo viprominyuvannya na komu prizvodit do utvorennya hvosta kometi Ale j tut pil i gaz povodyatsya po riznomu Ultrafioletove viprominyuvannya soncya ionizuye chastinu molekul gaziv i tisk sonyachnogo vitru sho yavlyaye soboyu potik vipushenih Soncem zaryadzhenih chastinok shtovhaye ioni vityagayuchi komu v dovgij hvist kometi yakij mozhe mati protyazhnist ponad 100 miljoniv kilometriv Zmini v potoci sonyachnogo vitru mozhut navit prizvoditi do sposterezhuvanih shvidkih zmin viglyadu hvosta i navit povnogo abo chastkovogo obrivu ce sposterigalosya napriklad u kometi Galleya 6 i 7 chervnya 1910 roku Sonyachnij viter rozganyaye ioni do shvidkostej u desyatki j sotni kilometriv na sekundu nabagato bilshih nizh shvidkist orbitalnogo ruhu kometi Tomu yih ruh napravlenij majzhe tochno v napryamku vid Soncya yak i hvist I tipu yakij voni formuyut Ionni hvosti mayut obumovlene fluorescenciyeyu blakitnuvate svitinnya Na kometnij pil sonyachnij viter majzhe ne diye yiyi vishtovhuye z komi tisk sonyachnogo svitla Svitlo rozganyaye pil nabagato slabkishe nizh sonyachnij viter ioni tomu ruh pilu viznachayetsya pochatkovoyu orbitalnoyu shvidkistyu ruhu i priskorennyam pid diyeyu tisku svitla Pil vidstaye vid ionnogo hvosta i formuye vignuti v napryamku orbiti hvosti II abo III tipu Hvosti II tipu formuyutsya rivnomirnim potokom pilu z poverhni Hvosti III tipu ye rezultatom korotkochasnogo vikidu velikoyi hmari pilu Vnaslidok rozkidu priskoren yakih nabuvayut poroshini riznogo rozmiru pid diyeyu sili tisku svitla pochatkova hmara takozh roztyaguyetsya u hvist zazvichaj vignutij she silnishe nizh hvist II tipu Pilovi hvosti svityatsya rozsiyanim chervonuvatim svitlom U kometi Galleya sposterigalisya hvosti yak I tak i II tipiv Hvist III tipu jmovirno sposterigavsya 1835 roku Na fotografiyi 1986 roku dobre vidno harakterno pofarbovani hvosti I vnizu i II tipu Popri velicheznij rozmir komi yadro kometi Galleya vidnosno male j maye nepravilnu formu kartoplini z rozmirami 15 8 8 km Jogo masa takozh vidnosno nevelika blizko 2 2 1014kg pri serednij shilnosti blizko 600 kg m dlya porivnyannya shilnist vodi 1000 kg m sho jmovirno oznachaye sho yadro skladayetsya z velikoyi kilkosti slabko pov yazanih fragmentiv sho utvoryuyut kupu ulamkiv Nazemni sposterezhennya za yaskravistyu komi pokazuyut sho period obertannya kometi Galleya stanovit blizko 7 4 dniv odnak zobrazhennya otrimani riznimi kosmichnimi aparatami a takozh sposterezhennya za strumenyami j obolonkoyu svidchat pro te sho period stanovit 52 godini i sho obertannya vidbuvayetsya v tomu zh napryamku sho j obertannya kometi navkolo Soncya Oskilki yadro kometi maye nepravilnu formu jogo obertannya takozh ye jmovirno dosit skladnim Hocha pid chas kosmichnih misij otrimano detalni zobrazhennya lishe blizko 25 poverhni yadra kometi Galleya voni svidchat pro vkraj skladnu topografiyu z pagorbami zapadinami girskimi hrebtami j prinajmni odnim kraterom Kometa Galleya ye najaktivnishoyu z usih periodichnih komet Aktivnist napriklad kometi Enke abo kometi Holmsa na odin abo dva poryadki slabsha Denna storona kometi Galleya storona zvernena do Soncya istotno aktivnisha nizh nichna storona Doslidzhennya za dopomogoyu kosmichnih aparativ pokazali sho gazi yaki vipuskaye yadro majzhe na 80 skladayutsya z vodyanoyi pari na 17 z monoksidu vuglecyu chadnogo gazu i na 3 4 z dioksidu vuglecyu vuglekislogo gazu zi slidami metanu hocha bilsh suchasni doslidzhennya pokazali lishe 10 monooksidu vuglecyu i takozh slidi metanu ta amiaku Viyavilosya sho pilovi chastinki perevazhno ye sumishshyu vuglecevo vodnevo kisnevo azotnih CHON z yednan zvichajnih poza Sonyachnoyu sistemoyu i silikativ yaki skladayut osnovu zemnih girskih porid Pilovi chastinki mayut mali rozmiri azh do mezhi viyavlennya aparatami 1 nm Spochatku peredbachali sho spivvidnoshennya dejteriyu j vodnyu u vodyanij pari yaka vivilnyayetsya z poverhni yadra analogichne do togo sho sposterigayetsya u Svitovomu okeani na Zemli sho moglo oznachati sho kometi togo zh tipu sho j kometa Galleya mogli v dalekomu minulomu zabezpechiti Zemlyu vodoyu Prote podalshi sposterezhennya pokazali sho vmist dejteriyu v kometnomu yadri nabagato vishij nizh u zemnij vodi sho robit gipotezu pro kometne pohodzhennya zemnoyi vodi malojmovirnoyu Aparat Dzhotto zabezpechiv pershe svidchennya na korist gipotezi Freda Vippla pro te sho yadra komet ye brudnimi snizhkami Vippl pripustiv sho kometi ye krizhanimi ob yektami yaki nagrivayutsya pri nablizhenni do Soncya sho prizvodit do sublimaciyi lodu pryamogo peretvorennya rechovini z tverdogo stanu v gazopodibnij na poverhni pri comu strumeni letkih rechovin rozlitayutsya vusibich utvoryuyuchi komu Dzhotto pokazav sho cya model zagalom pravilna hocha vimagaye nizki popravok Napriklad albedo kometi Galleya stanovit tilki 4 sho oznachaye sho vona vidbivaye lishe 4 svitla yake na neyi padaye Take male vidbittya mozhna ochikuvati shvidshe vid shmatka vugillya nizh vid snizhku Tomu popri te sho sposterigacham iz Zemli kometa Galleya zdayetsya slipucho biloyu yiyi yadro naspravdi vugilno chorne Temperatura poverhni chornogo lodu pid chas viparovuvannya mala b variyuvatisya v mezhah vid 170 K 103 C pri visokomu albedo do 220 K 53 C pri nizkomu albedo odnak vimiryuvannya aparatu Vega 1 pokazali sho temperatura poverhni kometi Galleya naspravdi perebuvaye v mezhah 300 400 K 30 130 C Ce svidchit pro te sho aktivni lishe 10 vidsotkiv poverhni yadra i sho bilsha yiyi chastina pokrita sharom temnoyi pilu yaka poglinaye teplo Vsi ci sposterezhennya svidchat sho kometa Galleya perevazhno skladayetsya z neletkih materialiv i tomu shvidshe ye grudkoyu brudu zi snigom nizh brudnoyu snizhkoyu Istoriya sposterezhenSposterezhennya kometi Galleya v davninu Persha storinka Shi czi Kometa Galleya najpersha vidoma periodichna kometa Yiyi sposterigali prinajmni 30 raziv Vidomosti pro yiyi najbilsh rannih poyavi mozhna znajti v istorichnih hronikah riznih narodiv She v seredni viki v Yevropi ta v Kitayi pochali skladati katalogi minulih sposterezhen komet yaki nazivayut kometografiyami Kometografiyi viyavilisya duzhe korisnimi pri viyavlenni periodichnih komet Najpovnishim suchasnim katalogom ye fundamentalna p yatitomna Kometografiya Garri Kronka yaka mozhe sluguvati putivnikom po istorichnih poyavah kometi Galleya 240 do n e najpershe dostovirne sposterezhennya kometi jogo opis navedenij u kitajskih annalah Shi czi Cogo roku 240 do n e volosista zorya vpershe z yavilasya v shidnomu napryamku potim yiyi bulo vidno v pivnichnomu napryamku Z 24 travnya po 23 chervnya yiyi bulo vidno v zahidnomu napryamku volotistu zoryu bulo znovu vidno v zahidnomu napryamku 16 dniv Shi czi Cogo roku volosistu zoryu bulo vidno v pivnichnomu napryamku i potim v zahidnomu napryamku Vlitku pomerla vdova imperatricya Hronologichni tablici Shi czi Bilsh ranni svidoctva kometa 78 yi olimpiadi 466 rik do n e yaku opisali zokrema Plinij Starshij i Aristotel figuruye i v kitajskih zapisah insha kometa yaku sposterigali v 618 abo 619 roci do n e ne mozhna odnoznachno identifikuvati z kometoyu Galleya Odnak slid zaznachiti sho vzagali ranishe 240 roku do n e doki viyavleno lishe 16 zapisiv pro rizni kometi Krim togo umovi sposterezhennya kometi Galleya ranishe 315 roku do n e buli nespriyatlivimi vona prohodila daleko vid Zemli Vavilonska astronomichna tablicya sho rozpovidaye pro poyavu kometi Galleya v 164 r do n e 164 do n e 1985 roku F R Stefenson opublikuvav dani pro sposterezhennya kometi yaki vin viyaviv na vavilonskih tablichkah Na vavilonskih glinyanih klinopisnih tablichkah zokrema zapisani rezultati velikih bagatovikovih sposterezhen za ruhom planet i sposterezhen inshih nebesnih podij komet meteoriv atmosfernih yavish Ce tak zvani astronomichni shodenniki sho ohoplyuyut period priblizno z 750 r do n e po 70 r n e Bilsha chastina astronomichnih shodennikiv zberigayutsya nini v Britanskomu muzeyi LBAT 380 Kometa yaka z yavilasya ranishe na shodi na shlyahu Anu v oblasti Pleyad i Telcya na Zahid i projshla vzdovzh shlyahu Ea LBAT 378 na shlyahu v oblasti Strilcya na vidstani odnogo liktya poperedu Yupitera na tri likti vishe na pivnich Ci tablichki govoryat pro odnu j tu samu podiyu i chastkovo dani v nih peretinayutsya i dublyuyutsya Kvadratnimi duzhkami poznacheni poshkodzhennya Data i shlyah kometi na nebi duzhe dobre uzgodzhuyutsya z teoretichnimi rozrahunkami Na tih samih tablichkah navedeni dokladni dani pro polozhennya planet sho dozvolyaye tochno viznachiti sho misyac prohodu kometi rozpochavsya 21 zhovtnya 164 r do n e Mozhlivo cya kometa vidigrala vazhlivu rol u blizkoshidnij istoriyi U tretih Sivilinih knigah v osnovi napisanih blizko seredini II stolittya do n e povidomlyayetsya pro kometu na zahodi yaka bude znakom mecha golodu smerti ta padinnya vozhdiv i velikih lyudej I yakraz naprikinci 164 r do n e stalasya smert Ptolemeya VII i zavorushennya v imperiyi Ptolemeyiv i zagibel Antioha IV v imperiyi Selevkidiv Mozhlivo cya kometa znajshla vidbitok u Bibliyi v Pershij i Drugij knigah Makaveyiv i v 9 12 rozdilah Knigi proroka Daniyila sho opisuyut podiyi cogo chasu K D Blaunt pripuskaye kilka vkazivok na cyu poyavu zokrema u Drugij knizi Makaveyiv Stalosya sho nad usim mistom majzhe sorok dniv buli v povitri vershniki sho nosilisya v zolotih odezhah i na zrazok voyiniv ozbroyeni spisami 87 do n e Na vavilonskih tablichkah takozh viyavleni opisi poyavi kometi 12 serpnya 87 r do n e 13 interval mizh zahodom i shodom Misyacya vimiryano u 8 gradusiv u pershij chastini nochi kometa dovgij propusk cherez poshkodzhennya yaka v IV misyac den za dnem odna odinicya mizh pivnichchyu i zahodom yiyi hvist 4 odinici Hocha sam opis kometi poshkodzhenij i tomu mistit malo astronomichnoyi informaciyi pro shlyah roztashuvannya planet dali v teksti takozh dozvolyayut datuvati cyu poyavu Cya poyava mogla znajti viddzerkalennya na monetah virmenskogo carya Tigrana II koronu yakogo prikrashaye zorya z vignutim hvostom Freska Pokloninnya volhviv Dzhotto 12 do n e detalnij opis peremishennya kometi po neboshilu iz zaznachennyam dat i najblizhchih do trayektoriyi yaskravih zirok protyagom majzhe dvoh misyaciv mistitsya v Traktati pro p yat faz istorichnoyi hroniki kitajskoyi dinastiyi Han Hanshu zavershenoyi za riznimi dzherelami naprikinci pershogo na pochatku drugogo stolittya n e Povidomlennya pro sposterezhennya kometi protyagom dekilkoh dniv nad Rimom bez vkazivki dat navodit u svoyij knizi Rimska istoriya istorik III stolittya Dion Kassij Cya kometa mogla stati proobrazom dlya Vifleyemskoyi zirki 66 rik vidomosti pro cyu poyavu kometi iz zaznachennyam yiyi shlyahu na nebi zbereglisya lishe v kitajskij hronici Hou Hanshu Odnak inodi z nim pov yazuyut povidomlennya Josipa Flaviya v knizi Yudejska vijna pro kometu u viglyadi mecha yaka pereduvala rujnuvannyu Yerusalima 141 cya poyava takozh znajshla vidbittya lishe v kitajskih dzherelah detalno v Hou Hanshu mensh detalno v deyakih inshih hronikah 218 shlyah kometi detalno opisanij v astronomichnih glavah hroniki Hou Hanshu Jmovirno z ciyeyu kometoyu Dion Kassij pov yazav povalennya rimskogo imperatora Makrina 295 pro kometu povidomlyayetsya v astronomichnih glavah kitajskih ru i 374 poyavu opisano v annalah i astronomichnih glavah Knigi Sun i Knigi Chen Kometa nablizhalasya do Zemli vsogo na 0 09 a o 451 poyavu opisano v kilkoh kitajskih hronikah V Yevropi kometu sposterigali pid chas navali Attili i sprijmali yak znak prijdeshnih voyen Yiyi opisali u svoyih hronikah Idacij ta Isidor Sevilskij Kometa Galleya v Seredni viki V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Kometa Galleya ros Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z rosijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi rosijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad PrimitkiWhat Have We Learned About Halley s Comet Astronomical Society of the Pacific No 6 Fall 1986 1986 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 16 grudnya 2008 JPL Small Body Database Browser 1P Halley Jet Propulsion Laboratory 11 sichnya 1994 last obs Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2014 Cevolani G Bortolotti G and Hajduk A 1987 Halley comet s mass loss and age Il Nuovo Cimento C Italian Physical Society 10 587 591 doi 10 1007 BF02507255 nedostupne posilannya Peale S J 1989 On the density of Halley s comet Icarus 82 1 36 49 doi 10 1016 0019 1035 89 90021 3 Britt R R 29 listopada 2001 Space com Arhiv originalu za 30 listopada 2001 Procitovano 16 grudnya 2008 Aristotel Meteorologika 10 Bereznya 2016 u Wayback Machine I 7 Aristotel Meteorologika 10 Bereznya 2016 u Wayback Machine I 6 Lucij Annej Seneka Naturfilosofski pitannya 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine VII III 1 Lancaster Brown 1985 s 14 25 Westfall R S 1980 Cambridge University Press s 403 ISBN 978 0521274357 Arhiv originalu za 29 Veresnya 2014 Procitovano 9 Bereznya 2016 Marochnik 1985 s 130 Whiteside D T red 1974 Cambridge University Press s 30 91 ISBN 978 0521045858 Arhiv originalu za 10 Chervnya 2016 Procitovano 9 Bereznya 2016 Marochnik 1985 s 132 Lancaster Brown 1985 s 35 Lancaster Brown 1985 s 76 Lancaster Brown 1985 s 78 Lancaster Brown 1985 s 86 Marochnik 1985 s 138 139 Sagan amp Druyan 1985 s 74 Lancaster Brown 1985 s 84 85 Lancaster Brown 1985 s 80 Hughes D W 1987 The History of Halley s Comet Philosophical Transactions of the Royal Society of London series A 323 1572 349 367 doi 10 1098 rsta 1987 0091 L Ryudo Astronomiya na osnove nablyudenij Ripol Klassik 2013 S 216 ISBN 5458293169 ros Marochnik L S Svidanie s kometoj Terra 2008 S 284 285 ISBN 5275018363 ros Yeomans D K Kiang T 1981 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 197 633 646 Arhiv originalu za 7 Kvitnya 2017 Procitovano 12 Bereznya 2016 Belyaev Churyumov 1985 Levin Simonenko 1984 Crommelin A C D and Cowell P H 1908 The perturbations of Halley s comet 1759 1910 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 68 5 379 395 Crommelin A C D and Cowell P H 1907 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 67 3 174 175 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Crommelin A C D and Cowell P H 1907 The perturbations of Halley s comet Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 67 3 386 411 Crommelin A C D and Cowell P H 1907 The perturbations of Halley s comet Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 67 8 511 521 Crommelin A C D and Cowell P H 1907 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 68 2 111 126 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Crommelin A C D and Cowell P H 1908 The perturbations of Halley s comet in the past Second paper The apparition of 1222 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 68 3 173 179 Crommelin A C D and Cowell P H 1908 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 68 5 375 378 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Crommelin A C D and Cowell P H 1908 The perturbations of Halley s comet in the past Fourth paper The period 760 to 1066 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 68 7 510 514 Crommelin A C D and Cowell P H 1908 The perturbations of Halley s comet in the past Fifth paper The period B C 760 to A D 760 Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 68 9 665 670 Kamienski M 1957 Researches on the Periodicity of Halley s Comet Part III Revised List of Ancient Perihelion Passages of the Comet Acta Astronomica 7 111 118 Kamienski M 1962 Preliminary Determination of the Time of the Next Perihelion Passage of Halley s Comet in 1986 Acta Astronomica 12 227 231 Brady J L Carpenter E 1967 The Astronomical Journal 72 365 369 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Brady J L Carpenter E 1971 The Astronomical Journal 76 728 739 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Brady J L 1982 Journal of the British Astronomical Association 92 209 215 Arhiv originalu za 4 Lyutogo 2022 Procitovano 10 Bereznya 2016 Kiang T 1972 Memoirs of the Royal Astronomical Society 76 27 66 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Marsden B G Sekanina Z Yeomans D 1973 Comets and non gravitational forces Astronomical Journal 78 211 225 Yeomans D K 1977 Astronomical Journal 82 435 440 Arhiv originalu za 18 Zhovtnya 2017 Procitovano 10 Bereznya 2016 Landgraf W 1986 On the Motion of Comet Halley ESTEC EP 14 7 6184 1984 11 Bereznya 2016 u Wayback Machine ISBN 979 1 09 034907 0 pdf 34 MB Tab 9 Landgraf W 1986 On the motion of Comet Halley Astronomy and Astrophysics 163 246 260 Sitarski G 1988 On the nongravitational motion of comet P Halley Acta Astronomica 38 253 268 and Vecheslavov V V 1989 Astronomy Astrophysics 221 146 154 Arhiv originalu PDF za 25 Zhovtnya 2017 Procitovano 3 Grudnya 2018 Brandt J C PDF McGraw Hill Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2011 Procitovano 27 listopada 2009 Delehanty M Astronomy Today Arhiv originalu za 7 kvitnya 2007 Procitovano 15 bereznya 2007 Crovisier J Encrenaz T 2000 Comet Science pdf Cambridge University Press ISBN 9780521645911 Mendis D A 1988 Annual Review of Astronomy and Astrophysics 26 11 49 doi 10 1146 annurev aa 26 090188 000303 Arhiv originalu za 13 Lipnya 2020 Procitovano 3 Grudnya 2018 Sagdeev R Z Elyasberg P E Moroz V I 1988 Nature 331 240 242 doi 10 1038 331240a0 Arhiv originalu za 23 Bereznya 2019 Procitovano 12 Bereznya 2016 Keller H U Britt D Buratti B J Thomas N 2005 In Situ Observations of Cometary Nuclei U M Festou H U Keller and H A Weaver red PDF University of Arizona Press s 211 222 ISBN 9780816524501 Arhiv originalu pdf za 26 Sichnya 2021 Procitovano 3 Grudnya 2018 Avanesov Moroz 1988 s 225 Woods T N Feldman P D ta in 1986 Nature 324 436 438 doi 10 1038 324436a0 Arhiv originalu za 13 Kvitnya 2015 Procitovano 12 Bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Chyba C and Sagan C 1987 Nature 330 350 353 doi 10 1038 330350a0 Arhiv originalu za 12 Kvitnya 2016 Procitovano 12 Bereznya 2016 ESA 2006 Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 5 grudnya 2009 Weaver H A Feldman P D ta in 1997 The Activity and Size of the Nucleus of Comet Hale Bopp C 1995 O1 Science 275 1900 1904 doi 10 1126 science 275 5308 1900 PMID 9072959 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka NASA 2005 Arhiv originalu za 16 travnya 2013 Procitovano 5 grudnya 2009 Kronk G W Cometography Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 12 bereznya 2016 Series Cometography Cambridge University Press Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 12 bereznya 2016 Kronk G W 1999 Cometography A Catalogue of Comets Volume 1 Ancient 1799 Cometography Cambridge University Press doi 10 2277 052158504X ISBN 9780521585040 Stephenson F R Yau K K C May 1985 Far eastern observations of Halley s comet 240 BC to AD 1368 Journal of the British Interplanetary Society 38 195 216 ISSN 0007 084X Stephenson F R Yau K K C Hunger H 1985 Records of Halley s comet on babylonian tablets Nature 314 587 Wolters Al 1993 Halley s Comet at a Turning Point in Jewish History Catholic Biblical Quarterly 55 687 697 Blount C D 1988 Journal of the British Astronomical Association 98 5 257 258 Arhiv originalu za 19 Zhovtnya 2017 Procitovano 12 Bereznya 2016 2 Mak 5 2 Gurzadyan V G and Vardanyan R August 2004 Halley s Comet of 87 BC on the coins of Armenian king Tigranes Astronomy amp Geophysics 45 4 4 06 doi 10 1046 j 1468 4004 2003 45406 x arXiv physics 0405073 Reznikov A I Kometa Galleya demistifikaciya rozhdestvenskoj legendy 11 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Istoriko astronomicheskie issledovaniya Vyp XVIII M Nauka 1988 Reznikov A I 2013 Arhiv originalu za 5 Kvitnya 2008 Procitovano 7 veresnya 2013 Goldberg G J 1999 Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 10 lipnya 2010 Isidor Sevilskij Istoriya gotiv 5 Chervnya 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kometa Galleyahttp space vn ua son sys Comet html 4 Chervnya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ