Нетті Марія Стівенс (англ. Nettie Maria Stevens, 7 липня 1861 — 4 травня 1912) — американська біологиня, яка першою встановила залежність статі від набору хромосом.
Нетті Стівенс | |
---|---|
Народилася | 7 липня 1861[1][2][3] Кавендіш, Віндзор, Вермонт, США[4] |
Померла | 4 травня 1912[1][2][3] (50 років) Балтимор, Мериленд, США[4] ·рак молочної залози[4] |
Поховання | d |
Громадянство | США |
Діяльність | біолог, генетик, зоолог, бібліотекарка |
Галузь | генетика |
Alma mater | Стенфордський університет |
Вчителі | Теодор Бовері[4] |
Відомі учні | d |
Знання мов | англійська |
Мати | d[5] |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народилася 7 липня 1861 у Кавендіші (штат Вермонт) у сім'ї Джулії (до шлюбу Адамс) і Єфраїма Стівенсів. Після смерті матері батько одружився знову, і сім'я переїхала у Вестфорд (штат Массачусетс).
Успішно закінчила Вестфордську академію у 1880 році. Упродовж трьох семестрів викладала, а потім продовжила освіту у Нормальні школі Вестфілда (Массачусетс) (педагогічний навчальний заклад, зараз ), де за два роки завершила чотирирічний курс навчання з найвищим балом серед 30 студентів групи.
Стівенс вчителювала у старшій школі, була бібліотекаркою, викладала курси з фізіології та зоології, а також математики, латини та англійської. На її інтерес до зоології, імовірно, вплинули літні курси поблизу Мартас-Віньярда у 1890-х роках.
Пізніше навчалася в Стенфорді, де здобула ступінь бакалавра у 1899, магістра — в 1900 році. Також завершила дипломну роботу з фізіології під керівництвом професора Дженкінса та гістології / цитології під керівництвом професорки Мак-Фарланд.
Стівенс продовжила свої дослідження з цитології в Брін-Морському коледжі під впливом роботи попереднього керівника біологічного факультету, Едмунда Бічера Вілсона, і його наступника, Томаса Ганта Моргана. У свій перший рік у Брін-Морі Стівенс отримала стипендію на наукову роботу з біології. Наступного року її запросили на навчання до Вюрцбурзького університету в Німеччині. Вона також вивчала морські організми в Гельґоланді і на Неапольській зоологічній станції. Після здобуття ступеня доктора філософії в Брін-Морі Стівенс стала асистенткою в Інституті Карнегі у Вашингтоні у 1904—1905, в результаті чого з'явилися кілька подальших досліджень зародкових клітин у попелиць. За статтю 1905 року Стівенс отримала нагороду розміром 1000$ за найкращу наукову статтю, написану жінкою. Інша робота, «Дослідження сперматогенезу», ознаменувала її входження у перспективний напрямок досліджень визначення статі і хромосомного спадкування. Саме в цьому інституті у 1905 році вона у опублікувала у вигляді звіту свою роботу з визначення статі[]. У Брін-Морі Стівенс працювала над тематикою регенерації у примітивних багатоклітинних організмів, будови одноклітинних організмів, розвитком сперматозоїдів і яйцеклітин, зародкових клітин комах і поділу клітин у морських їжаків і черв'яків.
Кар'єра
Стівенс стала однією з перших американок, визнаних за внесок у науку. Найвище звання, яке вона отримувала — співробітниця з експериментальної морфології (1905—1912). Завдяки спостереженням над хромосомами комах у 1905 Стівенс виявила, що у деяких видів хромосоми відрізняються між статями. Це відкриття стало першим випадком, коли спостережувані розбіжності хромосом можна було пов'язати зі спостережуваними відмінностями у фізичних властивостях (тобто, чи є особина чоловічої чи жіночої статі). Стівенс визначила Y-хромосому в борошняного хрущака Tenebrio та прийшла до висновку, що хромосомна ознака статі залежить від наявності або відсутності Y-хромосоми.
Стівенс не отримала повної постійної посади в університеті. Однак вона досягла кар'єри дослідниці в провідних морських станціях і лабораторіях, маючи 38 публікацій, з котрих деякі значно вплинули на розвиток уявлень про хромосомну спадковість. В результаті дослідження Стівенс надала ключові докази менделевських і хромосомних теорій спадковості.
Не встигнувши прийняти запропоновану посаду дослідного професора у Брін-Морі, померла 4 травня 1912 від раку молочної залози в лікарні Джона Гопкінса.
Після смерті Стівенс Томас Гант Морган написав великий некролог для журналу Science. У більш ранньому рекомендаційному листі він писав: «З усіх аспірантів, які у мене були за останні дванадцять років, у мене не було жодного, який був би настільки здібним і незалежним у дослідженнях, як міс Стівенс».
Нетті Марія Стівенс похована у Вестфілді (штат Массачусетс) на кладовищі поряд з могилами її батька Єфраїма та сестри Емми.
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- FemBio database
- Base biographique
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 2. — P. 1230. — 798 p. —
- Geni.com — 2006.
- MSU Authentication | Michigan State University. doi:10.1093/acref/97801996%20666.001.0001/acref-9780199766666-e-465.
- Nettie Maria Stevens (1861–1912). The Marine Biological Laboratory. оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
- Hagen, Joel. Nettie Stevens and the Problem of Sex Determination. Minneapolis: . с. 37—47.
- (PDF). Stanford Historical Society. Архів оригіналу (PDF) за липень 5, 2010. Процитовано 18 серпня 2013.
- Gilgenkrantz, Simone (15 жовтня 2008). Nettie Maria Stevens (1861–1912) (French) . Clérey-sur-Brénon, France: Médecine/Sciences. оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
- Nettie Stevens: A Discoverer of Sex Chromosomes. Nature. оригіналу за березень 14, 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- Morgan, T.H. (12 жовтня 1912). The Scientific Work of Miss N. M. Stevens. Science. 36 (298): 468—70. doi:10.1126/science.36.928.468. JSTOR 1636618.
- Wessel, Gary M. (13 вересня 2011). Y does it work this way? (PDF). Molecular Reproduction and Development. Wiley. 78 (9). doi:10.1002/mrd.21390. Процитовано 20 серпня 2013.
Подальше читання
- Brush, S G (Jun 1978). Nettie M. Stevens and the discovery of sex determination by chromosomes. ; an international review devoted to the history of science and its cultural influences. United States. 69 (247): 163—72. doi:10.1086/352001. ISSN 0021-1753. PMID 389882.
- Ogilvie, M B; Choquette C J (Aug 1981). Nettie Maria Stevens (1861–1912): her life and contributions to cytogenetics. Proceedings of the American Philosophical Society. United States. 125 (4): 292—311. ISSN 0003-049X. PMID 11620765.
- Gilgenkrantz, Simone (Oct 2008). Nettie Maria Stevens (1861–1912). Med Sci (Paris). France. 24 (10): 874—78. doi:10.1051/medsci/20082410874. ISSN 0767-0974. PMID 18950586.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нетті Стівенс |
- Біографія Нетті Стівенс
- Гугл-дудл з 155-го дня народження Нетті Стівенс
- Cleveland, Hillary. Women in Science. 3/6/09. Bryn Mawr College. Процитовано 20 червня 2013.
- Роботи Нетті Марії Стівенс у проекті «Ґутенберґ»
- software%29 Роботи Нетті Стівенс та про неї в Інтернет-архіві
Це незавершена стаття про науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stivens Netti Mariya Stivens angl Nettie Maria Stevens 7 lipnya 1861 4 travnya 1912 amerikanska biologinya yaka pershoyu vstanovila zalezhnist stati vid naboru hromosom Netti StivensNarodilasya7 lipnya 1861 1861 07 07 1 2 3 Kavendish Vindzor Vermont SShA 4 Pomerla4 travnya 1912 1912 05 04 1 2 3 50 rokiv Baltimor Merilend SShA 4 rak molochnoyi zalozi 4 PohovannyadGromadyanstvo SShADiyalnistbiolog genetik zoolog bibliotekarkaGaluzgenetikaAlma materStenfordskij universitetVchiteliTeodor Boveri 4 Vidomi uchnidZnannya movanglijskaMatid 5 NagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1994 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya 7 lipnya 1861 u Kavendishi shtat Vermont u sim yi Dzhuliyi do shlyubu Adams i Yefrayima Stivensiv Pislya smerti materi batko odruzhivsya znovu i sim ya pereyihala u Vestford shtat Massachusets Uspishno zakinchila Vestfordsku akademiyu u 1880 roci Uprodovzh troh semestriv vikladala a potim prodovzhila osvitu u Normalni shkoli Vestfilda Massachusets pedagogichnij navchalnij zaklad zaraz de za dva roki zavershila chotiririchnij kurs navchannya z najvishim balom sered 30 studentiv grupi Stivens vchitelyuvala u starshij shkoli bula bibliotekarkoyu vikladala kursi z fiziologiyi ta zoologiyi a takozh matematiki latini ta anglijskoyi Na yiyi interes do zoologiyi imovirno vplinuli litni kursi poblizu Martas Vinyarda u 1890 h rokah Piznishe navchalasya v Stenfordi de zdobula stupin bakalavra u 1899 magistra v 1900 roci Takozh zavershila diplomnu robotu z fiziologiyi pid kerivnictvom profesora Dzhenkinsa ta gistologiyi citologiyi pid kerivnictvom profesorki Mak Farland Stivens prodovzhila svoyi doslidzhennya z citologiyi v Brin Morskomu koledzhi pid vplivom roboti poperednogo kerivnika biologichnogo fakultetu Edmunda Bichera Vilsona i jogo nastupnika Tomasa Ganta Morgana U svij pershij rik u Brin Mori Stivens otrimala stipendiyu na naukovu robotu z biologiyi Nastupnogo roku yiyi zaprosili na navchannya do Vyurcburzkogo universitetu v Nimechchini Vona takozh vivchala morski organizmi v Gelgolandi i na Neapolskij zoologichnij stanciyi Pislya zdobuttya stupenya doktora filosofiyi v Brin Mori Stivens stala asistentkoyu v Instituti Karnegi u Vashingtoni u 1904 1905 v rezultati chogo z yavilisya kilka podalshih doslidzhen zarodkovih klitin u popelic Za stattyu 1905 roku Stivens otrimala nagorodu rozmirom 1000 za najkrashu naukovu stattyu napisanu zhinkoyu Insha robota Doslidzhennya spermatogenezu oznamenuvala yiyi vhodzhennya u perspektivnij napryamok doslidzhen viznachennya stati i hromosomnogo spadkuvannya Same v comu instituti u 1905 roci vona u opublikuvala u viglyadi zvitu svoyu robotu z viznachennya stati dzherelo U Brin Mori Stivens pracyuvala nad tematikoyu regeneraciyi u primitivnih bagatoklitinnih organizmiv budovi odnoklitinnih organizmiv rozvitkom spermatozoyidiv i yajceklitin zarodkovih klitin komah i podilu klitin u morskih yizhakiv i cherv yakiv Kar yeraMikroskop Netti Stivens Brin Morskij koledzh Stivens stala odniyeyu z pershih amerikanok viznanih za vnesok u nauku Najvishe zvannya yake vona otrimuvala spivrobitnicya z eksperimentalnoyi morfologiyi 1905 1912 Zavdyaki sposterezhennyam nad hromosomami komah u 1905 Stivens viyavila sho u deyakih vidiv hromosomi vidriznyayutsya mizh statyami Ce vidkrittya stalo pershim vipadkom koli sposterezhuvani rozbizhnosti hromosom mozhna bulo pov yazati zi sposterezhuvanimi vidminnostyami u fizichnih vlastivostyah tobto chi ye osobina cholovichoyi chi zhinochoyi stati Stivens viznachila Y hromosomu v boroshnyanogo hrushaka Tenebrio ta prijshla do visnovku sho hromosomna oznaka stati zalezhit vid nayavnosti abo vidsutnosti Y hromosomi Stivens ne otrimala povnoyi postijnoyi posadi v universiteti Odnak vona dosyagla kar yeri doslidnici v providnih morskih stanciyah i laboratoriyah mayuchi 38 publikacij z kotrih deyaki znachno vplinuli na rozvitok uyavlen pro hromosomnu spadkovist V rezultati doslidzhennya Stivens nadala klyuchovi dokazi mendelevskih i hromosomnih teorij spadkovosti Ne vstignuvshi prijnyati zaproponovanu posadu doslidnogo profesora u Brin Mori pomerla 4 travnya 1912 vid raku molochnoyi zalozi v likarni Dzhona Gopkinsa Pislya smerti Stivens Tomas Gant Morgan napisav velikij nekrolog dlya zhurnalu Science U bilsh rannomu rekomendacijnomu listi vin pisav Z usih aspirantiv yaki u mene buli za ostanni dvanadcyat rokiv u mene ne bulo zhodnogo yakij buv bi nastilki zdibnim i nezalezhnim u doslidzhennyah yak mis Stivens Netti Mariya Stivens pohovana u Vestfildi shtat Massachusets na kladovishi poryad z mogilami yiyi batka Yefrayima ta sestri Emmi Div takozhSpisok vinahodiv i vidkrittiv zdijsnenih zhinkamiPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Base biographique d Track Q105958830 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 2 P 1230 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 Geni com 2006 d Track Q2621214 MSU Authentication Michigan State University doi 10 1093 acref 97801996 20666 001 0001 acref 9780199766666 e 465 Nettie Maria Stevens 1861 1912 The Marine Biological Laboratory originalu za 31 bereznya 2013 Procitovano 18 serpnya 2013 Hagen Joel Nettie Stevens and the Problem of Sex Determination Minneapolis s 37 47 PDF Stanford Historical Society Arhiv originalu PDF za lipen 5 2010 Procitovano 18 serpnya 2013 Gilgenkrantz Simone 15 zhovtnya 2008 Nettie Maria Stevens 1861 1912 French Clerey sur Brenon France Medecine Sciences originalu za 17 serpnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2013 Nettie Stevens A Discoverer of Sex Chromosomes Nature originalu za berezen 14 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 Morgan T H 12 zhovtnya 1912 The Scientific Work of Miss N M Stevens Science 36 298 468 70 doi 10 1126 science 36 928 468 JSTOR 1636618 Wessel Gary M 13 veresnya 2011 Y does it work this way PDF Molecular Reproduction and Development Wiley 78 9 doi 10 1002 mrd 21390 Procitovano 20 serpnya 2013 Podalshe chitannyaBrush S G Jun 1978 Nettie M Stevens and the discovery of sex determination by chromosomes an international review devoted to the history of science and its cultural influences United States 69 247 163 72 doi 10 1086 352001 ISSN 0021 1753 PMID 389882 Ogilvie M B Choquette C J Aug 1981 Nettie Maria Stevens 1861 1912 her life and contributions to cytogenetics Proceedings of the American Philosophical Society United States 125 4 292 311 ISSN 0003 049X PMID 11620765 Gilgenkrantz Simone Oct 2008 Nettie Maria Stevens 1861 1912 Med Sci Paris France 24 10 874 78 doi 10 1051 medsci 20082410874 ISSN 0767 0974 PMID 18950586 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Netti Stivens Biografiya Netti Stivens Gugl dudl z 155 go dnya narodzhennya Netti Stivens Cleveland Hillary Women in Science 3 6 09 Bryn Mawr College Procitovano 20 chervnya 2013 Roboti Netti Mariyi Stivensu proekti Gutenberg software 29 Roboti Netti Stivens ta pro neyiv Internet arhivi Ce nezavershena stattya pro naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi