Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вермо́нт (англ. Vermont) — штат на північному сході США в регіоні Нова Англія. Межує з Массачусетсом на півдні, Нью-Гемпширом на сході, Нью-Йорком на заході та канадською провінцією Квебек на півночі. Вермонт є другим за найменшим населенням та шостим за найменшою площею з 50-ти штатів США. Столиця штату — місто Монтпілієр — є найменш населеною столицею штату у США. Найнаселеніше місто — Берлінгтон — є найменш населеним з американських найбільш населених міст штатів. Статистика Вермонту за рівнем злочинності за період 2016—2018 років робить його найбезпечнішим штатом у державі.
| Штат Вермонт | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Прізвисько: Штат зелених гір (англ. The Green Mountain State) | |||||
| Девіз: Freedom and unity | |||||
 Карта США з відміченим штатом Вермонт | |||||
| Офіційна мова | немає | ||||
| Столиця | Монтпілієр | ||||
| Найбільше місто | Берлінгтон | ||||
| Площа | 24 923 км² (43ій) | ||||
| • Ширина | 130 км | ||||
| • Довжина | 260 км | ||||
| • Суходіл | 23,974 км2 | ||||
| • Вода | 949 км2 (3.8 %) | ||||
| • Широта | 42°44'N по 45°0'43"N | ||||
| • Довгота | 71°28'W по 73°26'W | ||||
| Населення | 643 077 (49ий) | ||||
| • Густота населення | 25.8/км2 (30ий) | ||||
| [en] | |||||
| • Найвища точка | Менсфілд[d] 1,340 м | ||||
| • Середня висота | 300 м | ||||
| • Найнижча точка | Озеро Шамплейн 29 м | ||||
| Перед приєднанням | Республіка Вермонт | ||||
| Приєднання до США | 4 березня 1791 (14ий) | ||||
| Філ Скотт | |||||
| Законодавча влада | Генеральна асамблея Вермонту | ||||
| Патрік Легі (D) Берні Сандерс (I/D) | |||||
| Часові пояси | EDT і d | ||||
| ISO 3166 | US-VT | ||||
| Абревіатури | VT | ||||
| Сайт | vermont.gov | ||||
Площа — 24,9 тис. км². Населення — 624 тис. мешканців (2019). Офіційний девіз штату — «Свобода та єдність» (англ. Freedom and Unity). Офіційне прізвисько — «Штат Зелених гір» (слово Вермонт походить від фр. vert mont — «зелена гора»). Прийняте в США скорочення для назви штату — VT.
Історія
Період корінних народів
У період між 8500 та 7000 роком до н. е., за часів моря Шамплена, корінні народи США заселили та провадили мисливство на території нинішнього Вермонту. Упродовж архаїчного періоду (8 тисячоліття — 1000 р. до н. е.) перебували в стані постійного переселення. Упродовж [en] (1000 р. до н. е. — 1600 р. н. е.) корінні народи заклали поселення та торгові мережі, розробили технології виготовлення кераміки, луків і стріл. Станом на 1500 рік, їхнє населення оцінюється чисельністю 10000 осіб.
Упродовж колоніального періоду, коли відбувалось заселення французькими колонізаторами, на цій території в основному мешкали абенацькі племена, відомі як [en] або Сококи. Східну частину штату ймовірно також заселяли [en] та [en].
Західніше Місісквої воювали як з ірокезькими Могавками, що заселяли велику Могавкську долину, так і з Могіканами. Велика частина племен згодом утворила [en] за часів Війни Короля Філіпа. Воєнна кампанія англійських колонізаторів розбила та розпорошила більшість вижилих племен абенаків.
Колоніальний період
Вважається, що першим європейцем, що побував у Вермонті, 1535 року став мореплавець Жак Картьє. 30 липня 1609 року французький мореплавець Самюель де Шамплен заявив про претензію на цю територію як на частину Нової Франції. 1666 року французькі колонізатори звели [en] на острові Айсль-ла-Мотт, створивши перше європейське поселення у Вермонті.
Незалежність
15 січня 1777 року представники Нью-Гемпширських наділів оголосили про незалежність Вермонту. Упродовж шести місяців свого існування, незалежна держава називалась Республікою Новий Коннектикут.
2 червня 1777 року відбувся другий з'їзд 72-х делегатів, за рішенням якого державі було дано назву Вермонт. Це відбулось за порадою дружнього пенсильванця д-ра [en], що був товаришем і ментором [en]. Д-р Янґ давав поради щодо того, як досягти прийняття до віднедавна незалежних Сполучених Штатів Америки в ролі 14-го штату. 4 липня було завершено написання [en] у [en], а відтак 8 липня її було прийнято. Цей документ став першою конституцією в Північній Америці, яка забороняла рабство серед дорослих, оголошуючи про здобуття волі рабами-чоловіками у віці 21 року, а жінками у віці 18 років. Конституція також забезпечувала загальне право голосу серед чоловіків, а також оголошувала про підтримку громадських шкіл. Конституція Вермонту була чинною з 1777 по 1786 рік.
Війна за незалежність США
[en] 16 серпня 1777 року стала визначальною подією в історії штату Вермонт і США загалом. Об'єднані американські війська під керівництвом генерала [en] атакували Гессенську колону в місті Гусік (штат Нью-Йорк), що розташований відразу біля Беннінгтона. Внаслідок бойових дій загинули або були взяті в полон практично всі воїни Гессенського війська. Генерал Берґойн, не зумівши впоратись із цими втратами, 17 жовтня того ж року разом із 6000 вцілілими бійцями здався в Саратозі (штат Нью-Йорк).
Битви [en] та Саратогою вважаються переломною точкою в Війні за незалежність США, позаяк вони завершились першими значними поразками британської армії. Річниця битви досі відзначається у Вермонті як офіційне свято.
[en] (7 липня 1777 року) була єдиною битвою під час Війни за незалежність у межах нинішніх кордонів Вермонту. Не зважаючи на технічну поразку Континентальних сил, ослаблена британська армія навіть не стала далі доганяти американців, які відступили з [en].
Прийняття до Союзу
Вермонт залишався самоврядною суверенною республікою з центром у містечку Віндзор упродовж 14 років. Незалежний Вермонт випускав власні монети з 1785 по 1788 роки, а також володів власною національною поштовою службою. Томас Чіттенден обіймав посаду губернатора Вермонту упродовж 1778—1789 та 1790—1791 років.
Оскільки штат Нью-Йорк продовжував заявляти про права на територію Вермонту, останній не міг [en] відповідно до частини 3, статті IV Конституції, допоки не буде досягнуто згоди з боку Нью-Йорку. 6 березня 1790 року законодавчі збори Нью-Йорку дали свою згоду на основі досягнутої угоди про точні кордони між двома штатами. Під час зустрічі членів комісій від Нью-Йорку та Вермонту, перемовники з боку останнього наполягали на вирішенні конфліктів щодо прав власності на майно з ньюйоркцями, аби не відкладати цю справу для подальшого вирішення у федеральному суді. Перемовини було успішно завершено в жовтні 1790 року зі згодою Вермонту виплатити Нью-Йорку 30 000$, що будуть розподілені між тими ньюйоркцями, які заявляли про своє право на землю у Вермонті, передбачене земельними патентами Нью-Йорку. У січні 1791 року з'їзд у Вермонті проголосував 105—4 за петицію до Конгресу щодо вступу до федерального союзу. 18 лютого 1791 року Конгрес ухвалив рішення про прийняття Вермонту до Союзу на правах 14-го штату від 4 березня 1791 року. Вермонт став першим штатом, що вступив до Союзу після первісних 13-ти штатів.
Переглянута конституція 1786 року, яка встановлювала сильніший розподіл державної влади, була чинною до 1793 року, ще два роки після того, як Вермонт [en].
Згідно з законом «Про забезпечення свободи для всіх мешканців штату», рабство було офіційно заборонено у Вермонті 25 листопада 1858 року, менш ніж за три роки до Громадянської війни в США. Вермонтці забезпечували низку притулків для втікаючих до Канади рабів, що потім увійде до історії під назвою Підпільна залізниця.
Громадянська війна
Із середини 1850-х років частина вермонтців стали активістами, виступаючи проти рабства, яке раніше з докладеними зусиллями було обмежене до функціонування на Півдні. Уродженець Вермонта аболіціоніст [en] представляв округ Пенсильванія в Конгресі. Він став національним лідером і просувачем [en] цілей після Громадянської війни в США. Із занепадом Партії вігів постала Республіканська партія, кандидатів від якої підтримував сам Вермонт. 1860 року штат проголосував за Авраама Лінкольна на виборах президента США, забезпечивши йому найстрімкішу перемогу серед усіх штатів.
Упродовж Громадянської війни в США Вермонт відправив 33 288 чоловіків до служби у збройних силах США. 5 224 вермонтці (понад 15 %) загинули, були смертельно поранені в бою або померли від інших хвороб.
Найпівнічнішою воєнною сутичкою став [en] — пограбування трьох банків у місті Сент-Олбанс, що відбулося в жовтні 1864 року, виконане 21 агентом Конфедерації. Поліційний загін переслідував рейдерів Конфедерації аж до Канади, де декількох із них було впіймано. Затриманих відповідно до закону було передано канадським органам. Канада відшкодувала втрати банків, відпустила, а відтак повторно заарештувала декого зі злочинців.
Післявоєнний період — дотепер
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2020) |
Географія
 Канада | ||
 Нью-Йорк |  |  Нью-Гемпшир |
 Массачусетс |
Рельєф височинно-гористий (Зелені гори); мішані ліси, в горах хвойні.
Міста
У Вермонті є 9 [en]:
| Місто | Населення |
|---|---|
| Берлінгтон | 42,417 |
| Саут-Берлінгтон | 17,904 |
| Ратленд | 16,495 |
| Барр | 9,052 |
| Монтпілієр | 7,855 |
| Вінускі | 7,267 |
| Сент-Олбанс | 6,918 |
| Ньюпорт | 5,005 |
| Вердженнес | 2,741 |
Найбільшим містом за чисельністю населення є Берлінгтон. Його метрополійна територія також є найнаселенішою в штаті з оціненою чисельністю населення 218 395 осіб (2017).
Найбільші містечка
Хоч ці містечка і є достатньо великими, щоб називатись містами, втім вони не є [en].
| Містечко | Населення |
|---|---|
| Ессекс | 19,587 |
| Колчестер | 17,067 |
| Беннінгтон | 15,764 |
| Братлборо | 12,046 |
| Мілтон | 10,352 |
| Гартфорд | 9,952 |
| Спринґфілд | 9,373 |
| Віллістон | 8,698 |
| Міддлбері | 8,496 |
| Барр | 7,924 |
| Сент-Джонсбері | 7,603 |
| Шелбурн | 7,144 |
Клімат
Середньорічна температура в штаті становить 6 °C. Вермонт розміщений в зоні вологого континентального клімату з [en], здебільшого легким раннім літом, спекотним серпнем; [en]: пагорби Вермонту набувають червоного, помаранчевого та (цукрові клени) золотистого листяного забарвлення з наближенням холодної погоди. Зими холодніші з підвищенням висоти. За класифікацією кліматів Кеппена, у Вермонті наявний теплий вологий континентальний клімат (Dfb).
Геологія
У Вермонті розрізняють п'ять різних фізико-географічних регіонів. Категоризовані за геологічними та фізичними властивостями, це: Північно-східні нагір'я, Зелені гори, Таконічні гори, Шамплейнове пониззя та Підніжжя Вермонту.
Флора
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2020) |
Фауна
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2020) |
Демографія
Характеристика населення
Расовий/етнічний склад населення Вермонту
(н/і — неіспаномовні; іспаномовні вважаються окремою категорією)
4,3 % мешканців штату самоідентифікувалися як [en] (2013). За результатами перепису населення 2010 року, Вермонт був другим найбілішим штатом США після Мену.
2009 року 12,6 % мешканців віком від 15 років були розлучені (п'ятий за величиною показник у США). 2008 року медіанний вік вермонтців становив 40,6 року, а робочої сили — 43,7 року (середньодержавний показник — 41,1 року).
Вермонт посідає перше місце за кількістю людей, що ідентифікують себе належними до ЛГБТ-спільноти — 5,3 % мешканців штату. Густина ЛГБТ-населення є другою за величиною в США, поступаючись лише округу Колумбія.
У слід за загальнодержавною тенденцією споживання опіоїдів (майже потроєння), кількість осіб, що звертаються за медичною допомогою у зв'язку із залежністю від опіоїдів, зросла з 650 осіб 2011 року до 7 500 осіб 2016 року.
Мовний склад населення (2010)
| Мови | Частка людей старше 5 років, % |
|---|---|
| Англійська | 94,56 |
| Французька | 1,78 |
| Іспанська | 1,20 |
| Німецька | 0,44 |
| Китайська | 0,22 |
| Сербсько-хорватська | 0,15 |
| В'єтнамська | 0,13 |
| Італійська | 0,11 |
| Російська | 0,11 |
| Непальська | 0,09 |
| інші | 1,34 |
Расово-етнічний склад населення
| 2000, % | 2005, % | 2010, % | 2015, % | 2021, % | |
|---|---|---|---|---|---|
| білі (без врахування латиноамериканців) | 96,3 | 95,3 | 94,4 | 93,3 | 92,2 |
| окремо латиноамериканці | 0,9 | 1,2 | 1,5 | 1,8 | 2,2 |
| азіати | 0,9 | 1,1 | 1,3 | 1,7 | 2,0 |
| змішані раси (мультираса) | 1,0 | 1,2 | 1,5 | 1,7 | 1,9 |
| чорні | 0,5 | 0,7 | 1,0 | 1,2 | 1,3 |
| корінні американці (індіанці та вихідці з Аляски) | 0,4 | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
Релігія
Економіка
Молочне тваринництво, вирощування овочів та фруктів (яблука, кленовий сироп); видобуток мармуру, граніту; лісові господарства; виробництво меблів, офісного устаткування, паперу та устаткування для паперової промисловості.[] Видобувається (біла глина), граніт, мармур, сланець. Є туризм, місця для зимових видів спорту.
Адміністративно-територіальний устрій
Відомі люди
Галерея
Примітки
- Vermont. Wikipedia (англ.). 27 лютого 2024. Процитовано 6 березня 2024.
- Religious Landscape Study. pewforum.org. 11 травня 2015. Процитовано 14 січня 2018.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вермонт |
- Albers, Jan (2000), Hands on the Land: A History of the Vermont Landscape, MIT Press, ISBN .
- Allen, Ira (1969) [1798]. The natural and political history of the State of Vermont, one of the United States of America. Charles E Tuttle Co. ISBN .
- Bryan, Frank; McClaughry, John (1989), The Vermont Papers: Recreating Democracy on a Human Scale, Chelsea Green, ISBN .
- , US: Census Bureau, 18 жовтня 2011, архів оригіналу за 27 березня 2012.
- Cohen, David Elliot; Smolan, Rick (2004), Vermont 24/7, DK, ISBN .
- Coffin, Howard (1995), Full Duty: Vermonters in the Civil War, The Countryman, ISBN .
- Doyle, William T (1987), The Vermont Political Tradition and Those Who Helped Make It, Doyle, ISBN .
- Duffy, John J (2000), Vermont: An Illustrated History, American Historical Press, ISBN .
- Duffy, John J.; Hand, Samuel B.; Orth, Ralph H., ред. (2003), The Vermont Encyclopedia, Lebanon, New Hampshire: University Press of New England, ISBN .
- Editors (1937), Vermont: A guide to the Green Mountain State, Federal Writers' Project of the Works Progress Administration for the State of Vermont, Houghton Mifflin.
- Grant, Kim та ін. (2002), Vermont: An Explorer's Guide, The Countryman, ISBN .
- Klyza, Christopher McGrory; Trombulak, Stephen C (1999), The Story of Vermont: A Natural and Cultural History, University Press of New England, ISBN .
- Potash, P Jeffrey та ін. (2004), Freedom and Unity: A History of Vermont, Vermont Historical Society, ISBN .
- Hall, Benjamin Homer (1858), History of eastern Vermont, с. 480.
- Meeks, Harold A (1968), Vermont's Land and Resources, The New England Press, ISBN .
- Rodgers, Stephen 'Steve' (1998), Country Towns of Vermont, McGraw-Hill, ISBN .
- Sherman, Joseph 'Joe' (2000), Fast Lane on a Dirt Road: A Contemporary History of Vermont, Chelsea Green, ISBN .
- Sletcher, Michael (2004), New England, Westport, CT.
- Vermont Atlas & Gazetteer, DeLorme, 2000, ISBN .
- Van Deusen, David (2014). . Green Mountain Anarchist Collective. Montpelier, Vermont: Catamount Tavern Press. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
- Van de Water, Frederic Franklyn (1974). The Reluctant Republic: Vermont 1724–1791. The Countryman Press. ISBN . (1941 ed. link)
Посилання
- Вермонт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vermo nt angl Vermont shtat na pivnichnomu shodi SShA v regioni Nova Angliya Mezhuye z Massachusetsom na pivdni Nyu Gempshirom na shodi Nyu Jorkom na zahodi ta kanadskoyu provinciyeyu Kvebek na pivnochi Vermont ye drugim za najmenshim naselennyam ta shostim za najmenshoyu plosheyu z 50 ti shtativ SShA Stolicya shtatu misto Montpiliyer ye najmensh naselenoyu stoliceyu shtatu u SShA Najnaselenishe misto Berlington ye najmensh naselenim z amerikanskih najbilsh naselenih mist shtativ Statistika Vermontu za rivnem zlochinnosti za period 2016 2018 rokiv robit jogo najbezpechnishim shtatom u derzhavi Shtat VermontPrapor PechatkaPrizvisko Shtat zelenih gir angl The Green Mountain State Deviz Freedom and unityKarta SShA z vidmichenim shtatom VermontOficijna mova nemayeStolicya MontpiliyerNajbilshe misto BerlingtonPlosha 24 923 km 43ij Shirina 130 km Dovzhina 260 km Suhodil 23 974 km2 Voda 949 km2 3 8 Shirota 42 44 N po 45 0 43 N Dovgota 71 28 W po 73 26 WNaselennya 643 077 49ij Gustota naselennya 25 8 km2 30ij en Najvisha tochka Mensfild d 1 340 m Serednya visota 300 m Najnizhcha tochka Ozero Shamplejn 29 mPered priyednannyam Respublika VermontPriyednannya do SShA 4 bereznya 1791 14ij Fil SkottZakonodavcha vlada Generalna asambleya VermontuPatrik Legi D Berni Sanders I D Chasovi poyasi EDT i dISO 3166 US VTAbreviaturi VTSajt vermont gov Plosha 24 9 tis km Naselennya 624 tis meshkanciv 2019 Oficijnij deviz shtatu Svoboda ta yednist angl Freedom and Unity Oficijne prizvisko Shtat Zelenih gir slovo Vermont pohodit vid fr vert mont zelena gora Prijnyate v SShA skorochennya dlya nazvi shtatu VT IstoriyaPeriod korinnih narodiv U period mizh 8500 ta 7000 rokom do n e za chasiv morya Shamplena korinni narodi SShA zaselili ta provadili mislivstvo na teritoriyi ninishnogo Vermontu Uprodovzh arhayichnogo periodu 8 tisyacholittya 1000 r do n e perebuvali v stani postijnogo pereselennya Uprodovzh en 1000 r do n e 1600 r n e korinni narodi zaklali poselennya ta torgovi merezhi rozrobili tehnologiyi vigotovlennya keramiki lukiv i stril Stanom na 1500 rik yihnye naselennya ocinyuyetsya chiselnistyu 10000 osib Uprodovzh kolonialnogo periodu koli vidbuvalos zaselennya francuzkimi kolonizatorami na cij teritoriyi v osnovnomu meshkali abenacki plemena vidomi yak en abo Sokoki Shidnu chastinu shtatu jmovirno takozh zaselyali en ta en Zahidnishe Misiskvoyi voyuvali yak z irokezkimi Mogavkami sho zaselyali veliku Mogavksku dolinu tak i z Mogikanami Velika chastina plemen zgodom utvorila en za chasiv Vijni Korolya Filipa Voyenna kampaniya anglijskih kolonizatoriv rozbila ta rozporoshila bilshist vizhilih plemen abenakiv Kolonialnij period Vvazhayetsya sho pershim yevropejcem sho pobuvav u Vermonti 1535 roku stav moreplavec Zhak Kartye 30 lipnya 1609 roku francuzkij moreplavec Samyuel de Shamplen zayaviv pro pretenziyu na cyu teritoriyu yak na chastinu Novoyi Franciyi 1666 roku francuzki kolonizatori zveli en na ostrovi Ajsl la Mott stvorivshi pershe yevropejske poselennya u Vermonti Nezalezhnist 15 sichnya 1777 roku predstavniki Nyu Gempshirskih nadiliv ogolosili pro nezalezhnist Vermontu Uprodovzh shesti misyaciv svogo isnuvannya nezalezhna derzhava nazivalas Respublikoyu Novij Konnektikut 2 chervnya 1777 roku vidbuvsya drugij z yizd 72 h delegativ za rishennyam yakogo derzhavi bulo dano nazvu Vermont Ce vidbulos za poradoyu druzhnogo pensilvancya d ra en sho buv tovarishem i mentorom en D r Yang davav poradi shodo togo yak dosyagti prijnyattya do vidnedavna nezalezhnih Spoluchenih Shtativ Ameriki v roli 14 go shtatu 4 lipnya bulo zaversheno napisannya en u en a vidtak 8 lipnya yiyi bulo prijnyato Cej dokument stav pershoyu konstituciyeyu v Pivnichnij Americi yaka zaboronyala rabstvo sered doroslih ogoloshuyuchi pro zdobuttya voli rabami cholovikami u vici 21 roku a zhinkami u vici 18 rokiv Konstituciya takozh zabezpechuvala zagalne pravo golosu sered cholovikiv a takozh ogoloshuvala pro pidtrimku gromadskih shkil Konstituciya Vermontu bula chinnoyu z 1777 po 1786 rik Vijna za nezalezhnist SShA en 16 serpnya 1777 roku stala viznachalnoyu podiyeyu v istoriyi shtatu Vermont i SShA zagalom Ob yednani amerikanski vijska pid kerivnictvom generala en atakuvali Gessensku kolonu v misti Gusik shtat Nyu Jork sho roztashovanij vidrazu bilya Benningtona Vnaslidok bojovih dij zaginuli abo buli vzyati v polon praktichno vsi voyini Gessenskogo vijska General Bergojn ne zumivshi vporatis iz cimi vtratami 17 zhovtnya togo zh roku razom iz 6000 vcililimi bijcyami zdavsya v Saratozi shtat Nyu Jork Bitvi en ta Saratogoyu vvazhayutsya perelomnoyu tochkoyu v Vijni za nezalezhnist SShA pozayak voni zavershilis pershimi znachnimi porazkami britanskoyi armiyi Richnicya bitvi dosi vidznachayetsya u Vermonti yak oficijne svyato en 7 lipnya 1777 roku bula yedinoyu bitvoyu pid chas Vijni za nezalezhnist u mezhah ninishnih kordoniv Vermontu Ne zvazhayuchi na tehnichnu porazku Kontinentalnih sil oslablena britanska armiya navit ne stala dali doganyati amerikanciv yaki vidstupili z en Prijnyattya do Soyuzu Vermont zalishavsya samovryadnoyu suverennoyu respublikoyu z centrom u mistechku Vindzor uprodovzh 14 rokiv Nezalezhnij Vermont vipuskav vlasni moneti z 1785 po 1788 roki a takozh volodiv vlasnoyu nacionalnoyu poshtovoyu sluzhboyu Tomas Chittenden obijmav posadu gubernatora Vermontu uprodovzh 1778 1789 ta 1790 1791 rokiv Oskilki shtat Nyu Jork prodovzhuvav zayavlyati pro prava na teritoriyu Vermontu ostannij ne mig en vidpovidno do chastini 3 statti IV Konstituciyi dopoki ne bude dosyagnuto zgodi z boku Nyu Jorku 6 bereznya 1790 roku zakonodavchi zbori Nyu Jorku dali svoyu zgodu na osnovi dosyagnutoyi ugodi pro tochni kordoni mizh dvoma shtatami Pid chas zustrichi chleniv komisij vid Nyu Jorku ta Vermontu peremovniki z boku ostannogo napolyagali na virishenni konfliktiv shodo prav vlasnosti na majno z nyujorkcyami abi ne vidkladati cyu spravu dlya podalshogo virishennya u federalnomu sudi Peremovini bulo uspishno zaversheno v zhovtni 1790 roku zi zgodoyu Vermontu viplatiti Nyu Jorku 30 000 sho budut rozpodileni mizh timi nyujorkcyami yaki zayavlyali pro svoye pravo na zemlyu u Vermonti peredbachene zemelnimi patentami Nyu Jorku U sichni 1791 roku z yizd u Vermonti progolosuvav 105 4 za peticiyu do Kongresu shodo vstupu do federalnogo soyuzu 18 lyutogo 1791 roku Kongres uhvaliv rishennya pro prijnyattya Vermontu do Soyuzu na pravah 14 go shtatu vid 4 bereznya 1791 roku Vermont stav pershim shtatom sho vstupiv do Soyuzu pislya pervisnih 13 ti shtativ Pereglyanuta konstituciya 1786 roku yaka vstanovlyuvala silnishij rozpodil derzhavnoyi vladi bula chinnoyu do 1793 roku she dva roki pislya togo yak Vermont en Zgidno z zakonom Pro zabezpechennya svobodi dlya vsih meshkanciv shtatu rabstvo bulo oficijno zaboroneno u Vermonti 25 listopada 1858 roku mensh nizh za tri roki do Gromadyanskoyi vijni v SShA Vermontci zabezpechuvali nizku pritulkiv dlya vtikayuchih do Kanadi rabiv sho potim uvijde do istoriyi pid nazvoyu Pidpilna zaliznicya Gromadyanska vijna Vermont 1827 roku Mezhi vidtak vidtodi zminilis Iz seredini 1850 h rokiv chastina vermontciv stali aktivistami vistupayuchi proti rabstva yake ranishe z dokladenimi zusillyami bulo obmezhene do funkcionuvannya na Pivdni Urodzhenec Vermonta abolicionist en predstavlyav okrug Pensilvaniya v Kongresi Vin stav nacionalnim liderom i prosuvachem en cilej pislya Gromadyanskoyi vijni v SShA Iz zanepadom Partiyi vigiv postala Respublikanska partiya kandidativ vid yakoyi pidtrimuvav sam Vermont 1860 roku shtat progolosuvav za Avraama Linkolna na viborah prezidenta SShA zabezpechivshi jomu najstrimkishu peremogu sered usih shtativ Uprodovzh Gromadyanskoyi vijni v SShA Vermont vidpraviv 33 288 cholovikiv do sluzhbi u zbrojnih silah SShA 5 224 vermontci ponad 15 zaginuli buli smertelno poraneni v boyu abo pomerli vid inshih hvorob Najpivnichnishoyu voyennoyu sutichkoyu stav en pograbuvannya troh bankiv u misti Sent Olbans sho vidbulosya v zhovtni 1864 roku vikonane 21 agentom Konfederaciyi Policijnij zagin peresliduvav rejderiv Konfederaciyi azh do Kanadi de dekilkoh iz nih bulo vpijmano Zatrimanih vidpovidno do zakonu bulo peredano kanadskim organam Kanada vidshkoduvala vtrati bankiv vidpustila a vidtak povtorno zaareshtuvala dekogo zi zlochinciv Pislyavoyennij period doteper Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2020 Geografiya Kanada Nyu Jork Nyu Gempshir Massachusets Relyef visochinno goristij Zeleni gori mishani lisi v gorah hvojni Mista U Vermonti ye 9 en za naselennyam Perepis 2010 roku Misto NaselennyaBerlington 42 417Saut Berlington 17 904Ratlend 16 495Barr 9 052Montpiliyer 7 855Vinuski 7 267Sent Olbans 6 918Nyuport 5 005Verdzhennes 2 741 Najbilshim mistom za chiselnistyu naselennya ye Berlington Jogo metropolijna teritoriya takozh ye najnaselenishoyu v shtati z ocinenoyu chiselnistyu naselennya 218 395 osib 2017 Najbilshi mistechka Hoch ci mistechka i ye dostatno velikimi shob nazivatis mistami vtim voni ne ye en Mistechka Vermontu za naselennyam Perepis 2010 roku Mistechko NaselennyaEsseks 19 587Kolchester 17 067Bennington 15 764Bratlboro 12 046Milton 10 352Gartford 9 952Springfild 9 373Villiston 8 698Middlberi 8 496Barr 7 924Sent Dzhonsberi 7 603Shelburn 7 144Klimat Serednorichna temperatura v shtati stanovit 6 C Vermont rozmishenij v zoni vologogo kontinentalnogo klimatu z en zdebilshogo legkim rannim litom spekotnim serpnem en pagorbi Vermontu nabuvayut chervonogo pomaranchevogo ta cukrovi kleni zolotistogo listyanogo zabarvlennya z nablizhennyam holodnoyi pogodi Zimi holodnishi z pidvishennyam visoti Za klasifikaciyeyu klimativ Keppena u Vermonti nayavnij teplij vologij kontinentalnij klimat Dfb Geologiya Gora en U Vermonti rozriznyayut p yat riznih fiziko geografichnih regioniv Kategorizovani za geologichnimi ta fizichnimi vlastivostyami ce Pivnichno shidni nagir ya Zeleni gori Takonichni gori Shamplejnove ponizzya ta Pidnizhzhya Vermontu Flora Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2020 Fauna Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2020 DemografiyaHarakteristika naselennya Rasovij etnichnij sklad naselennya Vermontu n i neispanomovni ispanomovni vvazhayutsya okremoyu kategoriyeyu Bili n i 92 79 Chorni n i 1 24 Korinni amerikanci n i 0 32 Azijci n i 1 78 ostrivni tihookeanci n i 0 03 Inshi n i 0 05 Dvi abo bilshe rasi n i 1 89 Ispanomovni bud yakoyi rasi 1 91 Inshe 0 010000000000006 4 3 meshkanciv shtatu samoidentifikuvalisya yak en 2013 Za rezultatami perepisu naselennya 2010 roku Vermont buv drugim najbilishim shtatom SShA pislya Menu 2009 roku 12 6 meshkanciv vikom vid 15 rokiv buli rozlucheni p yatij za velichinoyu pokaznik u SShA 2008 roku mediannij vik vermontciv stanoviv 40 6 roku a robochoyi sili 43 7 roku serednoderzhavnij pokaznik 41 1 roku Vermont posidaye pershe misce za kilkistyu lyudej sho identifikuyut sebe nalezhnimi do LGBT spilnoti 5 3 meshkanciv shtatu Gustina LGBT naselennya ye drugoyu za velichinoyu v SShA postupayuchis lishe okrugu Kolumbiya U slid za zagalnoderzhavnoyu tendenciyeyu spozhivannya opioyidiv majzhe potroyennya kilkist osib sho zvertayutsya za medichnoyu dopomogoyu u zv yazku iz zalezhnistyu vid opioyidiv zrosla z 650 osib 2011 roku do 7 500 osib 2016 roku Movnij sklad naselennya 2010 Movi Chastka lyudej starshe 5 rokiv Anglijska 94 56Francuzka 1 78Ispanska 1 20Nimecka 0 44Kitajska 0 22Serbsko horvatska 0 15V yetnamska 0 13Italijska 0 11Rosijska 0 11Nepalska 0 09inshi 1 34Rasovo etnichnij sklad naselennya 2000 2005 2010 2015 2021 bili bez vrahuvannya latinoamerikanciv 96 3 95 3 94 4 93 3 92 2okremo latinoamerikanci 0 9 1 2 1 5 1 8 2 2aziati 0 9 1 1 1 3 1 7 2 0zmishani rasi multirasa 1 0 1 2 1 5 1 7 1 9chorni 0 5 0 7 1 0 1 2 1 3korinni amerikanci indianci ta vihidci z Alyaski 0 4 0 4 0 3 0 3 0 3Religiya Religiya u Vermonti 2014 Religiya VidsotokNemaye 37 Protestantstvo 30 Katolictvo 22 Pravoslav ya 1 Yudayizm 2 Induyizm 1 Buddizm 1 Insha 3 Ne znaye 2 EkonomikaMolochne tvarinnictvo viroshuvannya ovochiv ta fruktiv yabluka klenovij sirop vidobutok marmuru granitu lisovi gospodarstva virobnictvo mebliv ofisnogo ustatkuvannya paperu ta ustatkuvannya dlya paperovoyi promislovosti dzherelo Vidobuvayetsya bila glina granit marmur slanec Ye turizm miscya dlya zimovih vidiv sportu Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu Vermont ta Verhovnij sud Shtatu VermontVidomi lyudiChester Artur Kalvin Kulidzh GalereyaPrimitkiVermont Wikipedia angl 27 lyutogo 2024 Procitovano 6 bereznya 2024 Religious Landscape Study pewforum org 11 travnya 2015 Procitovano 14 sichnya 2018 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VermontAlbers Jan 2000 Hands on the Land A History of the Vermont Landscape MIT Press ISBN 978 0 262 01175 4 Allen Ira 1969 1798 The natural and political history of the State of Vermont one of the United States of America Charles E Tuttle Co ISBN 978 0 8048 0419 6 Bryan Frank McClaughry John 1989 The Vermont Papers Recreating Democracy on a Human Scale Chelsea Green ISBN 978 0 930031 19 0 US Census Bureau 18 zhovtnya 2011 arhiv originalu za 27 bereznya 2012 Cohen David Elliot Smolan Rick 2004 Vermont 24 7 DK ISBN 978 0 7566 0086 0 Coffin Howard 1995 Full Duty Vermonters in the Civil War The Countryman ISBN 978 0 88150 349 4 Doyle William T 1987 The Vermont Political Tradition and Those Who Helped Make It Doyle ISBN 978 0 9615486 1 2 Duffy John J 2000 Vermont An Illustrated History American Historical Press ISBN 978 1 892724 08 3 Duffy John J Hand Samuel B Orth Ralph H red 2003 The Vermont Encyclopedia Lebanon New Hampshire University Press of New England ISBN 978 1 58465 086 7 Editors 1937 Vermont A guide to the Green Mountain State Federal Writers Project of the Works Progress Administration for the State of Vermont Houghton Mifflin Grant Kim ta in 2002 Vermont An Explorer s Guide The Countryman ISBN 978 0 88150 519 1 Klyza Christopher McGrory Trombulak Stephen C 1999 The Story of Vermont A Natural and Cultural History University Press of New England ISBN 978 0 87451 936 5 Potash P Jeffrey ta in 2004 Freedom and Unity A History of Vermont Vermont Historical Society ISBN 978 0 934720 49 6 Hall Benjamin Homer 1858 History of eastern Vermont s 480 Meeks Harold A 1968 Vermont s Land and Resources The New England Press ISBN 978 0 933050 40 2 Rodgers Stephen Steve 1998 Country Towns of Vermont McGraw Hill ISBN 978 1 56626 195 1 Sherman Joseph Joe 2000 Fast Lane on a Dirt Road A Contemporary History of Vermont Chelsea Green ISBN 978 1 890132 74 3 Sletcher Michael 2004 New England Westport CT Vermont Atlas amp Gazetteer DeLorme 2000 ISBN 978 0 89933 322 9 Van Deusen David 2014 Green Mountain Anarchist Collective Montpelier Vermont Catamount Tavern Press Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 11 sichnya 2016 Van de Water Frederic Franklyn 1974 The Reluctant Republic Vermont 1724 1791 The Countryman Press ISBN 978 0 914378 02 0 1941 ed link PosilannyaVermont Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006